Типи РДУГ: неуважний, гіперактивно-імпульсивний і комбінований профілі
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 3 жовтня 2026 · Редакційна політика
У РДУГ є три основні профілі клінічної презентації: переважно неуважний, переважно гіперактивно-імпульсивний і комбінований. У повсякденній мові їх часто називають «типами РДУГ», але сучасна класифікаційна логіка точніше описує їх як варіанти поточної презентації одного й того самого нейророзвиткового розладу. МКХ-11 Всесвітньої організації охорони здоров’я використовує окремі специфікатори презентації саме для того, щоб показати, які групи симптомів переважають у людини на момент клінічного оцінювання.
Це важливе розрізнення. Неуважний, гіперактивно-імпульсивний і комбінований профілі не є трьома різними хворобами, не описують характер людини і не визначають автоматично ступінь труднощів. Профіль відповідає на вузьке запитання: які з двох центральних груп симптомів РДУГ — неуважність або гіперактивність та імпульсивність — зараз представлені клінічно найбільш виразно. Загальний матеріал про сам РДУГ (СДУГ), його симптоми, діагностику та допомогу має ширший пошуковий намір; тут зосередимося саме на профілях.
Коротко: які три профілі РДУГ існують
Переважно неуважний профіль означає, що клінічно значущі прояви неуважності є центральними, тоді як симптоми гіперактивності та імпульсивності виражені значно менше або не досягають клінічного порога. Людині може бути складно втримувати увагу на тривалих чи монотонних завданнях, організовувати послідовність дій, завершувати справи, стежити за деталями, не губити потрібні речі та пам’ятати про щоденні домовленості.
Переважно гіперактивно-імпульсивний профіль означає, що провідними є прояви рухової або внутрішньої неспокійності, труднощі з гальмуванням негайної реакції, очікуванням черги, регуляцією темпу дій чи мовлення. У маленької дитини це може виглядати як постійне вставання, бігання або втручання в активність інших; у дорослого — як внутрішня напруга, метушливість, надмірна потреба щось робити, перебивання та поспішні рішення.
Комбінований профіль означає, що обидві групи симптомів — неуважність і гіперактивність-імпульсивність — є клінічно значущими. Це не «подвійний РДУГ» і не окремий розлад: йдеться про одну діагностичну категорію, у поточній картині якої виразно представлені обидва домени.
CDC також описує ті самі три presentations і підкреслює, що симптоми та презентація можуть змінюватися з часом. Саме тому профіль варто сприймати як опис поточної клінічної картини, а не як довічний ярлик.
Чому сучасніше говорити про профіль або клінічну презентацію, а не про незмінний «тип»
Слово «тип» зручне для пошуку й швидкого пояснення, але воно легко створює хибне враження, ніби людина належить до однієї стабільної категорії назавжди. У РДУГ симптоми мають розвиткову динаміку: зі зміною віку, вимог середовища, структури навчання чи роботи, способів компенсації та підтримки зовнішній вигляд труднощів може змінюватися. Людина, яка в дитинстві відповідала комбінованій презентації, у дорослому віці може мати значно менше очевидної рухової гіперактивності й натомість залишатися з вираженою неуважністю.
У МКХ-11 прямо йдеться про «характеристики поточної клінічної презентації». Переважання означає, що симптомів одного домену кілька, а симптомів іншого мало або немає; комбінована презентація використовується тоді, коли обидва домени є клінічно значущими і жоден із них явно не переважає.
Коди МКХ-11
МКХ-11 позначає переважно неуважну презентацію кодом 6A05.0, переважно гіперактивно-імпульсивну — 6A05.1, комбіновану — 6A05.2. Класифікація також має категорії «інша уточнена презентація» 6A05.Y та «презентація неуточнена» 6A05.Z. Тому популярна схема з трьох профілів правильно описує основні варіанти, але не вичерпує всі технічні специфікатори МКХ-11.
Дві групи симптомів, з яких складаються профілі РДУГ
Неуважність
Неуважність при РДУГ — це не просто періодична розсіяність. У клінічному контексті оцінюють стійкий розвитковий патерн труднощів із керуванням увагою та діяльністю, який проявляється в реальному житті й впливає на функціонування. Людина може пропускати деталі, швидко втрачати нитку довгої розмови, відкладати завдання з багатьма кроками, забувати про домовленості, губити предмети, перемикатися на сторонні стимули або потребувати непропорційно великих зусиль, щоб утримувати організацію повсякденних справ.
Важлива особливість: при РДУГ увага не є «відсутньою». Її регуляція залежить від контексту, новизни, мотиваційної значущості, часової структури та навантаження. Людина може годинами бути зануреною в захопливе завдання і водночас систематично втрачати контроль над увагою там, де потрібно самостійно підтримувати темп, пріоритет і послідовність. Сам факт сильної концентрації на окремих інтересах не спростовує РДУГ, але й не доводить його.
Гіперактивність та імпульсивність
Гіперактивність у РДУГ охоплює більше, ніж помітну рухливість. У дітей вона часто має зовнішній руховий характер: крутіння, вставання, бігання, труднощі з тихою грою, відчуття постійного руху. З віком картина може ставати менш очевидною. CDC у матеріалі про РДУГ у дорослих зазначає, що гіперактивні симптоми можуть виглядати як внутрішня неспокійність і метушливість.
Імпульсивність стосується труднощів із гальмуванням відповіді: людина може відповідати до завершення запитання, перебивати, діяти поспішно, важко переносити очікування або приймати рішення раніше, ніж встигне оцінити наслідки. Окремі імпульсивні вчинки трапляються в усіх людей; для РДУГ важливі розвитковий патерн, частота, широта проявів і функціональний вплив.
Переважно неуважний профіль РДУГ
За переважно неуважного профілю найбільше труднощів виникає у сфері керування увагою, організації, робочого темпу та завершення справ. Людина може виглядати спокійною і не привертати уваги поведінкою, тому її труднощі інколи довше залишаються непоміченими. Особливо легко пропустити проблему там, де дорослі очікують від РДУГ передусім бігання, галас або виражену імпульсивність.
Як це може виглядати у школі
Учень може часто не завершувати завдання, пропускати частини інструкції, забувати потрібні матеріали, робити помилки через втрату деталей, довго починати роботу, мати хаотичний зошит або портфель, «випадати» з пояснення, хоча загалом розуміє матеріал. Водночас подібна поведінка має багато можливих причин — від недосипання і тривоги до труднощів навчання чи перевантаження. Сам перелік ознак не визначає діагноз.
Як це може виглядати в дорослому віці
У дорослих із РДУГ неуважність часто стає помітною через складність самостійно керувати великою кількістю паралельних обов’язків: дедлайнами, рахунками, листуванням, домашніми справами, довгими проєктами, зустрічами. Людина може мати добрі знання й високу мотивацію, але витрачати надмірні ресурси на календарі, нагадування, термінове «наздоганяння» і відновлення після пропущених кроків.
Що не слід плутати з переважно неуважним профілем
Переважно неуважний профіль не дорівнює інтроверсії, повільному темпераменту, мрійливості, втомі або небажанню працювати. Неуважність може виникати при депресії, тривожних розладах, порушеннях сну, наслідках стресу, вживанні психоактивних речовин, деяких медичних станах і багатьох інших ситуаціях. Саме тому діагностична оцінка виходить за межі питання «чи я часто відволікаюся?».
Переважно гіперактивно-імпульсивний профіль РДУГ
За цього профілю центральними є труднощі з регуляцією активності та імпульсів. Зовнішня картина суттєво залежить від віку й контексту. Маленька дитина може буквально багато бігати й вставати, підліток — постійно змінювати активності, говорити без пауз і діяти раніше, ніж подумає, а дорослий — відчувати постійну внутрішню потребу рухатися, поспішати, вести кілька справ одночасно або нетерпляче втручатися в розмову.
Цей профіль не означає, що людина взагалі не має труднощів з увагою. Назва вказує лише на те, що неуважні симптоми не є настільки численними або клінічно виразними, щоб визначати поточну презентацію поряд із гіперактивно-імпульсивними. Так само наявність рухливості не означає РДУГ: активність може бути віковою нормою, реакцією на стрес, особливістю ситуації або проявом іншого стану.
Імпульсивність не зводиться до «поганої поведінки»
Клінічна оцінка імпульсивності не є моральною оцінкою. Фахівця цікавить контроль відповіді, повторюваність поведінки, розвитковий контекст, наслідки для навчання, роботи, стосунків та безпеки. Ярлики на кшталт «невихований», «безвідповідальний» або «просто не старається» не пояснюють механізм і можуть приховувати потребу в оцінюванні чи підтримці.
Комбінований профіль РДУГ
Комбінована презентація використовується тоді, коли і неуважність, і гіперактивність-імпульсивність становлять клінічно значущі частини поточної картини. Людина може одночасно мати труднощі з організацією, підтриманням уваги й завершенням завдань, а також із неспокійністю, очікуванням, перебиванням або імпульсивними діями.
Комбінований профіль не означає автоматично «найважчий» РДУГ. Реальний рівень порушення функціонування залежить від інтенсивності конкретних симптомів, вимог середовища, супутніх станів, віку, ресурсів, підтримки та багатьох інших чинників. Людина з переважно неуважною презентацією може мати дуже значні труднощі, а людина з комбінованою — краще функціонувати в добре підібраному середовищі.
Порівняння трьох профілів без спрощень
• Переважно неуважний: головний клінічний акцент — труднощі з регуляцією уваги, організацією, послідовністю й утриманням завдань. Помітна рухова гіперактивність може бути мінімальною.
• Переважно гіперактивно-імпульсивний: головний акцент — неспокійність, надмірна активність у відповідному віку й контексті та труднощі з гальмуванням імпульсивних відповідей. Виражена неуважність не є провідною групою симптомів.
• Комбінований: обидва домени клінічно значущі. Це не сума двох діагнозів, а один РДУГ із виразними проявами обох груп симптомів.
Ця схема описує структуру симптомів, а не особистість. Вона не визначає здібності, інтелект, творчість, емпатію, моральні якості, професійний потенціал або те, якою має бути допомога конкретній людині.
Чи може профіль РДУГ змінюватися з віком
Так. CDC прямо зазначає, що симптоми РДУГ можуть змінюватися з часом, а разом із ними може змінюватися і клінічна презентація. МКХ-11 також формулює специфікатори через поточну презентацію. Це відповідає розвитковій природі РДУГ: одна й та сама людина проходить різні етапи життя, у яких змінюються нервова система, соціальні вимоги, способи компенсації та середовище.
У дитинстві рухова активність може бути дуже помітною, тому профіль виглядає гіперактивно-імпульсивним або комбінованим. У підлітковому й дорослому віці частина зовнішньої гіперактивності часто стає менш явною, тоді як неуважність, труднощі з організацією та внутрішня неспокійність можуть залишатися функціонально значущими. Зміна презентації не означає, що попередня оцінка обов’язково була помилковою.
«РДУГ без гіперактивності» та старий термін ADD
Запит «РДУГ без гіперактивності» зазвичай стосується переважно неуважної презентації. В англомовному інтернеті досі трапляється скорочення ADD — attention deficit disorder — для опису неуважного варіанта без виразної гіперактивності. У сучасній класифікаційній практиці це не окремий діагноз: використовується загальна категорія ADHD/РДУГ із уточненням презентації.
Тому людина може мати РДУГ і не відповідати популярному стереотипу про «надзвичайно гіперактивну дитину». Водночас відсутність очевидної гіперактивності не робить будь-яку розсіяність РДУГ. Для діагнозу потрібна повна клінічна картина, історія розвитку та функціональний вплив.
РДУГ у дівчат і жінок: чому профіль інколи довше залишається непоміченим
Дослідження РДУГ у дівчат і жінок показують, що клінічне розпізнавання може ускладнюватися менш очевидною для оточення поведінкою. Систематичний огляд Williams та співавт. 2025 року виявив відмінності на рівні окремих симптомів: у дитинстві дівчата з РДУГ у включених дослідженнях частіше демонстрували труднощі зі стійкою увагою та відволікання, тоді як у хлопців частіше фіксували низку більш помітних гіперактивно-імпульсивних проявів.
Огляд Hinshaw та співавт. також описує недопредставленість дівчат і жінок у дослідженнях та ризик пропуску менш зовнішньо помітних проявів. Це не означає, що «жіночий РДУГ завжди неуважний», а «чоловічий завжди гіперактивний». Йдеться про групові тенденції, на які впливають вибірки, культура направлення на діагностику, метод оцінювання та індивідуальна варіативність.
Що профіль РДУГ не визначає
Профіль не є шкалою тяжкості. Дві людини з однаковою презентацією можуть мати зовсім різний рівень функціональних труднощів. Для клінічного рішення важливо оцінити не лише кількість і вид симптомів, а й те, як вони впливають на освіту, роботу, стосунки, побут, емоційне самопочуття та безпеку.
Профіль не визначає інтелект чи здібності. РДУГ може бути в людей із будь-яким рівнем інтелектуального функціонування. Сильна академічна успішність або професійні досягнення не виключають РДУГ, якщо вони досягаються ціною непропорційних зусиль або симптоми суттєво впливають на інші сфери.
Профіль не пояснює кожну рису людини. Потреба в новизні, емоційність, захоплення певними темами, прокрастинація, імпульсивні покупки або труднощі з режимом можуть бути пов’язані з РДУГ, іншими станами, середовищем або кількома чинниками одночасно. Клінічна категорія не повинна перетворюватися на універсальне пояснення особистості.
Профіль РДУГ і супутні стани
РДУГ може співіснувати з іншими нейророзвитковими та психічними станами. Міжнародний консенсус World Federation of ADHD узагальнює значний масив доказів щодо РДУГ, його перебігу, супутніх станів і наслідків. На практиці фахівець оцінює не тільки профіль симптомів РДУГ, а й можливі додаткові пояснення та супутні труднощі.
Аутизм і РДУГ можуть співіснувати. Неформальний термін AuDHD використовують для позначення поєднання аутизму та РДУГ, але це не окремий офіційний діагноз. Наявність аутистичних рис не визначає тип РДУГ і навпаки; кожен стан оцінюють за власними діагностичними вимогами та функціональним впливом.
Також можуть бути тривожні й депресивні розлади, труднощі навчання або мовлення, тики, проблеми сну та інші стани. Вони здатні змінювати зовнішній вигляд симптомів, посилювати функціональні труднощі або створювати прояви, схожі на РДУГ. Саме тому профіль не визначають ізольовано від диференційної оцінки.
Як фахівець визначає профіль під час діагностики
Діагностика РДУГ є клінічним процесом, а не підрахунком відповідей у короткому тесті. NICE рекомендує встановлювати діагноз на основі повного клінічного й психосоціального оцінювання, історії розвитку та психіатричного анамнезу, інформації від спостерігачів і оцінки психічного стану. Симптоми мають спричиняти клінічно значущий вплив і проявлятися більш ніж в одному важливому середовищі.
Для дітей і підлітків рекомендації Американської академії педіатрії також передбачають збір інформації з різних джерел і оцінку альтернативних та супутніх станів. Це особливо важливо, коли поведінка дуже відрізняється між домом, школою, гуртками чи іншими ситуаціями.
Що саме оцінюють
Фахівець з’ясовує, які прояви неуважності та гіперактивності-імпульсивності присутні, коли вони почалися, наскільки стійкі, у яких ситуаціях виникають і як впливають на функціонування. Додатково оцінюють розвиток, навчання або роботу, сон, фізичне здоров’я, емоційний стан, сімейний і соціальний контекст, вживання речовин та можливі супутні розлади.
Після цього діагностичні критерії дозволяють описати поточну презентацію. Якщо переважає неуважність — переважно неуважну; якщо гіперактивність та імпульсивність — переважно гіперактивно-імпульсивну; якщо клінічно значущими є обидва домени — комбіновану.
Чи може онлайн-тест визначити тип РДУГ
Ні. NICE прямо зазначає, що діагноз РДУГ не повинен встановлюватися лише на основі рейтингової шкали або спостереження. Опитувальники корисні як допоміжні інструменти: вони структурують інформацію, можуть підказати, які симптоми варто обговорити, і допомагають порівнювати прояви в різних середовищах. Вони не замінюють клінічної оцінки.
Те саме стосується «тесту на тип РДУГ». Високий бал за неуважністю не доводить переважно неуважну презентацію, а високий бал за гіперактивністю не доводить гіперактивно-імпульсивну. Результат опитувальника — це результат скринінгу або вимірювання симптомів у певному інструменті, а не готовий діагноз.
Чи залежить лікування від профілю РДУГ
Лікування і підтримку при РДУГ підбирають за ширшою клінічною картиною: віком, інтенсивністю симптомів, функціональним впливом, супутніми станами, фізичним здоров’ям, середовищем, попереднім досвідом і перевагами людини або родини. Назва презентації сама по собі не є достатньою підставою, щоб обрати конкретний препарат, дозування чи вид психотерапії.
Практичні цілі також можуть відрізнятися. Для однієї людини центральною проблемою буде організація навчання й дедлайнів, для іншої — імпульсивні конфлікти, для третьої — поєднання кількох сфер. Тому навіть люди з однаковим профілем можуть потребувати різних стратегій підтримки.
Коли варто звернутися на професійне оцінювання
Оцінювання має сенс, коли труднощі з увагою, активністю або імпульсивністю є стійкими, повторюються в кількох життєвих ситуаціях і помітно заважають навчанню, роботі, стосункам, побуту або безпеці. Для дитини особливо важлива інформація про розвиток і поведінку в різних середовищах; матеріал про РДУГ у дітей детальніше розбирає віковий контекст.
Окремий матеріал про РДУГ у дітей пояснює, які ознаки варто обговорити з фахівцем і чому поведінку потрібно оцінювати з урахуванням віку. Для дорослих важливо відновити розвиткову історію, тому що РДУГ є нейророзвитковим станом і його симптоми не повинні вперше виникати лише в дорослому житті без пояснення.
Якщо труднощі з концентрацією або активністю з’явилися раптово, особливо разом із вираженими змінами сну, настрою, свідомості, неврологічними симптомами або після початку нового лікування чи вживання речовин, потрібна медична оцінка причин. Раптовий початок сам по собі не відповідає типовій розвитковій логіці РДУГ.
Поширені помилки про типи РДУГ
«Неуважний профіль — це легкий РДУГ»
Структура симптомів і тяжкість — різні параметри. Відсутність помітної гіперактивності може зробити труднощі менш видимими для інших, але не гарантує легкого функціонального впливу.
«Комбінований профіль завжди найважчий»
Клінічна значущість визначається реальним порушенням функціонування, а не самим словом «комбінований». Профіль показує, які домени представлені, а не видає універсальний рейтинг тяжкості.
«Якщо можу довго зосереджуватися на цікавому, неуважного РДУГ немає»
РДУГ стосується регуляції уваги в різних умовах, а не абсолютної нездатності концентруватися. Висока залученість у цікаве завдання не скасовує труднощів з організацією, переключенням, монотонними завданнями або підтриманням уваги за зовнішньої низької стимуляції.
«Гіперактивність — це тільки бігання»
У дорослих вона може проявлятися внутрішньою неспокійністю, метушливістю, труднощами залишатися без активності, надмірним говорінням або постійною потребою переключатися між діями. Вікова форма симптомів має значення для оцінки.
«Тип можна визначити за одним найяскравішим симптомом»
Профіль формують за сукупністю діагностично релевантних симптомів і їхнього контексту. Один прояв — забування, перебивання, рухливість, прокрастинація або імпульсивна покупка — не встановлює ані РДУГ, ані його презентацію.
Поширені запитання
Які типи РДУГ існують
У повсякденній мові говорять про три основні типи: неуважний, гіперактивно-імпульсивний і комбінований. Точніше називати їх профілями або клінічними презентаціями. МКХ-11 має специфікатори 6A05.0, 6A05.1 і 6A05.2, а також категорії іншої уточненої та неуточненої презентації.
Чи буває РДУГ без гіперактивності
Так. За переважно неуважної презентації клінічно значущими є передусім неуважні симптоми, а гіперактивно-імпульсивні прояви не переважають. Відсутність помітної гіперактивності не виключає РДУГ.
Чи можна мати комбінований профіль і не бути постійно рухливим
Так. Гіперактивність змінює форму з віком і не завжди виглядає як бігання або неможливість сидіти. Важливі повний набір симптомів, віковий контекст і функціональний вплив, а не один стереотипний образ.
Чи може неуважний профіль стати комбінованим або навпаки
Так, презентація може змінюватися, якщо з часом змінюється клінічно значущий набір симптомів. Саме тому сучасні джерела говорять про поточну презентацію, а не про незмінний підтип.
Який тип РДУГ найважчий
Назва презентації не визначає тяжкість. Важкість оцінюють за інтенсивністю симптомів, ступенем порушення функціонування, супутніми станами, ризиками та потребою в підтримці. У двох людей з однаковим профілем цей рівень може суттєво відрізнятися.
Чи тип РДУГ визначає, які ліки потрібні
Ні. Профіль є лише одним елементом клінічної картини. Рішення щодо медикаментозного лікування належить до індивідуального медичного оцінювання з урахуванням віку, симптомів, функціонального впливу, супутніх станів, протипоказань, побічних ефектів і попередньої відповіді на лікування.
Чи може людина сама визначити свій профіль
Людина може впізнати в себе певні труднощі й використати це як привід звернутися по оцінювання. Самовизначення за списком симптомів не є клінічною діагностикою, тому що схожі прояви можуть мати інші причини, а діагностичний процес враховує розвиткову історію, кілька середовищ, функціональний вплив і диференційну діагностику.