top of page

Психологічна енкциклопедія

Стратифікація: що це, соціальна стратифікація та значення для психології

19 вер. 2023 р.
Читати 7 хв

Оновлено: 3 дні тому

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 19 вересня 2023 · Редакційна політика


Стратифікація — це поділ на шари або рівні. Значення терміна залежить від галузі: у ботаніці говорять про стратифікацію насіння, у дослідженнях — про стратифіковану вибірку, а в соціальних науках — про соціальну стратифікацію. Для психології найважливішим є саме соціальний контекст: як суспільство організоване у нерівні за ресурсами, владою, престижем і можливостями позиції та як життя в цій структурі пов’язане з досвідом людини.


Соціальна стратифікація — це система ієрархічного розшарування суспільства. Йдеться не просто про те, що людей можна віднести до різних категорій, а про те, що соціальні позиції мають нерівний доступ до ресурсів і можливостей. У цьому сенсі стратифікація описує структуру нерівності, а психологія досліджує, як ця структура пов’язана із соціальним сприйняттям, ідентичністю, порівнянням, відчуттям контролю, стереотипами, поведінкою та благополуччям.


Що таке соціальна стратифікація


У соціології поняття соціальної стратифікації описує ранжування людей і груп у соціальній ієрархії за такими вимірами, як матеріальні ресурси, дохід, освіта, походження та влада. Слово «страта» буквально відсилає до шару: суспільство можна уявити як систему позицій, між якими нерівномірно розподілені ресурси, престиж і можливість впливати на рішення.


Важлива ознака стратифікації — ієрархія. Якщо ми просто ділимо людей на студентів і викладачів, мешканців різних міст або прихильників різних музичних жанрів, це ще не обов’язково стратифікація. Стратифікація виникає там, де категорії або позиції впорядковані відносно одна одної і цей порядок пов’язаний з нерівним доступом до значущих благ, влади, престижу чи життєвих шансів.


  • матеріальні ресурси й дохід — можливість задовольняти потреби, накопичувати ресурси та витримувати фінансові ризики;

  • освіта й професійне становище — доступ до кваліфікацій, роботи, кар’єрних маршрутів і професійних мереж;

  • влада й вплив — здатність брати участь у рішеннях, контролювати ресурси або визначати правила;

  • престиж і соціальне визнання — те, наскільки певні ролі, професії або групи цінуються в конкретному суспільстві;

  • доступ до можливостей — якість житла, безпека, соціальні зв’язки, медична допомога, освіта та інші умови, що формують життєві траєкторії.


Стратифікація, соціальний статус, SES і суб’єктивний статус: різні рівні опису


Ці поняття часто стоять поруч, але описують різні речі. Соціальна стратифікація — це структура або система нерівних позицій. Соціальний статус — відносне становище людини або групи в цій або іншій соціальній ієрархії: її престиж, авторитет, ранг чи визнання. Статус можна уявити як позицію, а стратифікацію — як ширшу систему позицій і відносин між ними.


Соціально-економічний статус, або SES, у психологічних дослідженнях зазвичай описують через показники на кшталт доходу, освіти, професійного становища та матеріальних ресурсів. Це спосіб операціоналізувати частину соціально-економічної позиції, а не повний синонім соціальної стратифікації.


Суб’єктивний соціальний статус, або SSS, означає те, як сама людина оцінює своє місце відносно інших. Двоє людей з подібним доходом та освітою можуть по-різному відчувати своє становище, бо порівнюють себе з різними групами, живуть у різних середовищах або по-різному оцінюють свої можливості й престиж.


Соціальна стратифікація і соціальна категоризація — не одне й те саме


Помилка старого визначення стратифікації полягала в тому, що воно фактично описувало соціальну категоризацію: віднесення людей до груп за певними ознаками. Категоризація допомагає психіці впорядковувати соціальний світ. Вона може створювати межі «ми — вони», але сама по собі не вимагає ієрархії.


Соціальна стратифікація додає інший вимір — нерівність позицій. Наприклад, поділ людей за професіями є категоризацією. Якщо ж професійні групи систематично відрізняються за доходом, престижем, владою та доступом до можливостей і ці відмінності відтворюються в суспільстві, ми вже говоримо про стратифікаційний порядок.


Для психології це розрізнення важливе: когнітивний процес категоризації та соціальна структура нерівності можуть взаємодіяти, але вони не є одним механізмом. Структурна нерівність існує не лише «в голові», а стереотипи й очікування можуть допомагати їй зберігатися.


Чому соціальна стратифікація важлива для психології


Соціальна психологія вивчає людину в системі взаємодій, груп, норм і соціального контексту. Стратифікація задає частину цього контексту: різні люди ростуть, навчаються, працюють і будують стосунки за неоднакового доступу до ресурсів, безпеки, освіти, впливу й соціального визнання.


Огляд психології соціального класу Антоні Манстеда показує, що матеріальні умови та соціальний клас/SES пов’язані з особистою і соціальною ідентичністю, відчуттям контролю, способами пояснювати соціальні події, емоціями та поведінкою. Це не означає, що приналежність до певної страти «створює тип особистості». Йдеться про статистичні закономірності, що виникають у конкретних культурних і структурних умовах.


Соціальне порівняння і відчуття свого місця


Люди оцінюють своє становище не лише за абсолютними показниками. Важливо, з ким вони себе порівнюють. Теорія соціального порівняння пояснює, чому за відсутності однозначних критеріїв ми звертаємося до інших як до орієнтира. У стратифікованому середовищі такі порівняння можуть робити соціальну ієрархію психологічно відчутною навіть тоді, коли формальні межі між групами нечіткі.


Саме тому суб’єктивний статус може не збігатися з об’єктивними показниками. Людина з достатнім доходом може відчувати себе «внизу», якщо її референтна група значно заможніша або престижніша. Інша людина може мати невисокий дохід, але відчувати високий авторитет і визнання у професійній чи локальній спільноті.


Соціальна ідентичність і міжгрупові відносини


Теорія соціальної ідентичності описує, як групове членство, категоризація та міжгрупове порівняння можуть входити до самовизначення людини. У стратифікованому суспільстві групи мають не лише різні характеристики, а й різний престиж, ресурси та можливості, тому питання «до якої групи я належу?» може перетинатися з питанням «як ця група розташована відносно інших?».


Водночас соціальна ідентичність ширша за стратифікацію. Люди належать до багатьох груп, між якими немає стабільної вертикальної ієрархії. Тому групова належність не повинна автоматично читатися як «вища» або «нижча» позиція.


Стереотипи, престиж і відтворення нерівності


Соціальні ієрархії підтримуються не лише розподілом грошей або формальних повноважень. Значення мають уявлення про те, які професії, стилі мовлення, способи поведінки, освіта чи культурні практики вважаються «престижними». Такі оцінки можуть впливати на очікування щодо компетентності, довіри та належності.


Огляд досліджень стереотипів соціального класу показує, що класові стереотипи можуть з’являтися рано, проявлятися в освіті та взаємодії між людьми різного класового походження й підтримувати нерівність через очікування та інституційні практики. Це ще одна причина не зводити стратифікацію до індивідуальної самооцінки.


Відчуття контролю, стрес і благополуччя


Положення в соціальній ієрархії може бути пов’язане з тим, наскільки передбачуваним і контрольованим людина бачить власне життя. Нестача ресурсів, нестабільна праця, небезпечне середовище або залежність від рішень інших створюють реальні обмеження. Психологічне відчуття меншого контролю в такому контексті не можна пояснювати лише «мисленням» людини.


Систематичний метаогляд 2024 року синтезував 149 оглядів досліджень соціального класу, психічного здоров’я та благополуччя. Автори виявили великий, але часто методологічно слабкий масив даних про класові нерівності; найпереконливішими були зв’язки нижчих соціальних позицій із підвищеним ризиком депресії. Серед можливих механізмів розглядалися суб’єктивний статус, відчуття контролю, стрес і травматичний досвід.


Це слід читати як популяційні асоціації, а не як індивідуальний прогноз. Соціальна позиція не визначає психічний стан людини. На здоров’я і благополуччя одночасно впливають матеріальні умови, підтримка, дискримінація, безпека, життєвий досвід, доступ до допомоги та багато інших чинників.


Об’єктивна і суб’єктивна позиція: чому дослідники вимірюють обидві


Дохід, освіта й професія дають інформацію про об’єктивні соціально-економічні ресурси. Суб’єктивний соціальний статус додає іншу інформацію — сприйняте місце у соціальній ієрархії. Ці виміри пов’язані, але не дублюють один одного.


Метааналіз Cundiff і Matthews показав, що суб’єктивний соціальний статус має окремий статистичний зв’язок із показниками фізичного здоров’я навіть після врахування об’єктивного SES. Більшість включених досліджень були спостережними, тому такий зв’язок не доводить просту причинність.


Дослідження психологічного благополуччя і суб’єктивного SES також підкреслює цінність розрізнення об’єктивних показників і сприйнятого становища. Для психології це принципово: люди реагують і на реальні умови, і на те, як вони інтерпретують своє місце серед інших.


Стратифікація в дослідженнях: окреме значення терміна


У методології досліджень слово «стратифікація» має інше значення. Стратифікована вибірка — це спосіб організації вибірки, коли генеральну сукупність спочатку поділяють на підгрупи, або страти, за важливою ознакою, а потім відбирають учасників із кожної страти. Наприклад, дослідники можуть окремо забезпечити представництво різних вікових груп.


Це техніка вибіркового дизайну, а не твердження про соціальну ієрархію. Саме тому фрази «стратифікація вибірки» і «соціальна стратифікація» не варто змішувати, навіть якщо в обох випадках використовується образ поділу на шари.


Коротка карта понять


  • Стратифікація — загальна ідея поділу на шари або рівні; конкретне значення визначає галузь.

  • Соціальна стратифікація — ієрархічна система соціальної нерівності й неоднакового доступу до ресурсів, престижу, влади та можливостей.

  • Соціальний статус — відносна позиція, ранг, престиж або авторитет людини чи групи в певній соціальній системі.

  • Соціально-економічний статус (SES) — набір показників соціально-економічного становища, часто доходу, освіти, професії та матеріальних ресурсів.

  • Суб’єктивний соціальний статус (SSS) — те, як людина сама оцінює своє відносне місце в соціальній ієрархії.

  • Соціальна категоризація — когнітивний поділ соціального світу на групи; ієрархія для неї не є обов’язковою.

  • Стратифікована вибірка — метод відбору учасників у дослідженні після поділу сукупності на страти.


Що соціальна стратифікація пояснює — і чого вона не пояснює


Поняття стратифікації допомагає описати, чому люди й групи стартують із різними ресурсами, стикаються з різними обмеженнями та мають неоднаковий доступ до престижу й впливу. Воно також створює рамку для дослідження психологічних наслідків соціальної позиції: порівняння себе з іншими, відчуття належності, контролю, статусної загрози, стигматизації чи визнання.


Водночас стратифікація не пояснює особистість конкретної людини і не дозволяє робити висновки про її здібності, цінності або психічне здоров’я лише за соціальним становищем. Соціальні закономірності працюють на рівні ймовірностей і контекстів, а не як психологічні ярлики.


Соціальний вплив також варто відрізняти від стратифікації: він описує, як присутність інших людей, норми, авторитет і групові процеси змінюють думки та поведінку. Стратифікація задає частину соціальної структури, у якій цей вплив відбувається.


Коли тема соціального становища стає особисто болючою


Переживання власного місця в суспільстві може ставати джерелом сорому, виснажливих порівнянь або страху оцінювання. Тут важливо розрізняти структурну проблему і психологічну реакцію на неї: терапія не змінює соціальну ієрархію, але може допомогти працювати з самооцінюванням, соромом, залежністю від зовнішнього визнання, жорсткими стандартами успіху та поведінковими стратегіями, які звужують життя.



Поширені запитання


Стратифікація — це поділ на шари або рівні. У соціальних науках соціальна стратифікація означає ієрархічне розшарування суспільства, за якого різні групи мають неоднаковий доступ до ресурсів, влади, престижу й можливостей.

Соціальна стратифікація описує всю систему нерівних соціальних позицій. Соціальний статус описує відносне становище конкретної людини або групи в певній ієрархії.

Соціальна категоризація — це віднесення людей до груп. Для неї не обов’язкова вертикальна нерівність. Соціальна стратифікація передбачає ієрархію та неоднаковий доступ груп до ресурсів, престижу, влади або можливостей.

Ні. SES — спосіб описувати соціально-економічне становище через такі показники, як дохід, освіта, професія та ресурси. Соціальна стратифікація — ширша структура ієрархічної нерівності, у якій SES може бути одним із вимірів.

Дослідження знаходять статистичні зв’язки між нижчими соціальними позиціями, бідністю, SES, суб’єктивним статусом і деякими показниками психічного здоров’я та благополуччя. Це популяційні закономірності, а не визначення стану конкретної людини; причинні механізми складні й включають матеріальні умови, стрес, контроль, підтримку та інші фактори.

Стратифікація вибірки — це метод дослідження: сукупність поділяють на важливі підгрупи, або страти, а потім відбирають учасників із кожної. Це окреме методологічне значення терміна і не тотожне соціальній стратифікації.


Пов’язані статті






Джерела


bottom of page