Розлад не-24-годинного ритму сну-неспання: що це і чому біологічний час «пливе»
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 22 вересня 2026 · Редакційна політика.
Розлад не-24-годинного ритму сну-неспання — це циркадний розлад, за якого внутрішній біологічний ритм не утримує стабільної прив’язки до 24-годинної доби. Час сонливості, засинання, пробудження та пов’язаних із ними циркадних процесів поступово зсувається від дня до дня. Через це людина може кілька днів або тижнів спати відносно зручно, а потім знову опинитися в ситуації, коли організм «хоче» спати вдень і підтримує бадьорість уночі.
У міжнародній літературі вживають назву non-24-hour sleep-wake disorder і скорочення N24SWD. Це клінічний розлад циркадного ритму, а не просто пізній режим, звичка лягати після опівночі чи наслідок однієї безсонної ночі. Огляд 2025 року описує для N24SWD характерне чергування періодів безсоння й денної сонливості з відносно безсимптомними відрізками, коли внутрішній час тимчасово збігається із зовнішньою добою.
Найтісніше N24SWD пов’язаний із повною сліпотою без світловідчуття, тому що світло є головним сигналом щоденного налаштування центрального циркадного годинника. Водночас розлад описаний і в зрячих людей, але це значно рідкісніша ситуація, а доказова база для причин і лікування в цій групі набагато слабша. Саме тому результати досліджень у повністю сліпих дорослих не можна механічно переносити на зрячих людей.
Що таке розлад не-24-годинного ритму сну-неспання
У здорової циркадної системи внутрішній ритм щодня синхронізується із 24-годинним циклом світла й темряви. При N24SWD ця синхронізація не утримується. Внутрішній період і зовнішня доба поступово розходяться, тому фаза сну починає «подорожувати» по годиннику.
Класичне клінічне визначення описує історію безсоння, надмірної денної сонливості або обох симптомів, які чергуються з відносно нормальними періодами внаслідок невідповідності між 24-годинним циклом і несинхронізованим ендогенним циркадним ритмом. За критеріями, узагальненими в огляді Quera Salva та співавторів, симптоми мають тривати щонайменше три місяці, а щоденники сну й актіграфія протягом щонайменше 14 днів, бажано довше в сліпих людей, повинні показувати характерний послідовний зсув часу сну й неспання.
Слово «не-24-годинний» не означає, що людина спить 25 годин або потребує більше сну, ніж інші. Йдеться про період циркадної системи: цикл внутрішнього часу не збігається з астрономічною добою. У більшості типових випадків він довший за 24 години, тому сон щодня зсувається пізніше. Ключова ознака — не конкретний час засинання, а повторюваний дрейф фази.
Чому біологічний час «пливе»
Людський циркадний годинник є ендогенним: він може продовжувати ритмічну роботу навіть без зовнішніх сигналів. У класичному контрольованому дослідженні Czeisler та співавтори оцінили середній власний період центрального циркадного пейсмейкера приблизно у 24,18 години. Тому більшості людей потрібне щоденне «підлаштування» до рівно 24-годинної доби.
Головним зовнішнім синхронізатором для центрального годинника є світло. Сигнал від сітківки надходить до супрахіазматичного ядра гіпоталамуса, яке координує циркадні ритми організму. Детальніше про цю систему — у матеріалі «Біологічний годинник: що це, як працюють циркадні ритми і що їх збиває».
Коли світловий сигнал ефективно коригує фазу, невелика різниця між внутрішнім періодом і 24 годинами компенсується щодня. Коли коригувальний сигнал відсутній або механізм його використання працює нетипово, внутрішній ритм може перейти у стан вільного перебігу: кожна наступна «біологічна ніч» настає трохи пізніше за попередню.
Це і створює враження, що біологічний час «пливе». Насправді він не хаотичний. У багатьох випадках зсув досить послідовний і передбачуваний, але його період не збігається з календарною добою.
Як виглядає циркадний дрейф
Уявімо, що внутрішній цикл людини триває трохи довше за 24 години. Сьогодні природне вікно сну припадає, наприклад, на 00:30–08:30. Наступного дня воно може зсунутися пізніше, потім ще пізніше. Через певний час внутрішня ніч опиниться в ранкових або денних годинах, а внутрішній день — уночі.
Саме тому симптоми N24SWD мають циклічний характер. Коли внутрішня фаза випадково збігається з соціальним графіком, сон може бути цілком задовільним. Коли фази розходяться, з’являються труднощі із засинанням у «правильний» час, неможливість прокинутися за будильником, денна сонливість, погіршення уваги й працездатності. Огляд 2017 року описує саме таке періодичне посилення й послаблення симптомів у міру того, як внутрішній ритм проходить через різні фази відносно 24-годинного дня.
Тому окремий «хороший тиждень» не спростовує N24SWD, так само як окрема погана ніч його не доводить. Для діагностики важливий довготривалий рисунок часу сну.
Чому розлад особливо пов’язаний із повною сліпотою
Світлове сприйняття для циркадної системи не тотожне зоровій гостроті. Людина може не бачити предметів, але зберігати достатній неусвідомлений світловий сигнал для налаштування біологічного годинника. Найвищий ризик N24SWD стосується людей із повною втратою світловідчуття, коли інформація про день і ніч не доходить до центрального циркадного пейсмейкера звичним шляхом.
У клінічному огляді Uchiyama і Lockley N24SWD описано як значно поширеніший серед повністю сліпих людей саме через відсутність світлової інформації, що досягає гіпоталамічного циркадного пейсмейкера. Огляд 2025 року також характеризує N24SWD у сліпих без світловідчуття як рідкісний циркадний розлад і водночас підкреслює, що у зрячих людей він трапляється вкрай рідко.
Повна сліпота не означає автоматичний діагноз N24SWD. У сліпих людей можуть бути й інші порушення сну, а частина людей без світловідчуття зберігає 24-годинну синхронізацію завдяки іншим часовим сигналам або індивідуальним особливостям циркадної системи. Діагноз встановлюють за клінічною картиною і тривалим спостереженням за ритмом, а не за самим фактом сліпоти.
Чи буває N24SWD у зрячих людей
Так, але це рідкісна й значно менш вивчена форма. Uchiyama і Lockley зазначали, що у зрячих пацієнтів N24SWD трапляється відносно рідко і може бути пов’язаний із попереднім синдромом затриманої фази або іншими клінічними контекстами. Такі асоціації не означають, що будь-який пізній хронотип або психічний розлад спричиняє N24SWD.
У серії з семи зрячих пацієнтів Malkani та співавтори зафіксували щоденний зсув середини сну приблизно на 0,8–1,8 години. Шість пацієнтів спробували поєднання правильно розрахованого мелатоніну та яскравого світла й спочатку синхронізували режим, але більшість не продовжила схему й повернулася до не-24-годинного патерну. Це корисний клінічний сигнал, але серія з семи випадків не дає підстав робити широкі висновки про всіх зрячих людей.
Свіжі дані також наголошують на неоднорідності. У дослідженні 2026 року лише двох зрячих пацієнтів Kilic Huck та співавтори виявили різні можливі механізми порушення світлової синхронізації: в одного був істотно подовжений внутрішній період, в іншого — ознаки порушення меланопсинового шляху при періоді в межах верхньої фізіологічної зони. Це попередні дані з дуже малої вибірки, які радше показують складність механізмів, ніж встановлюють універсальну причину.
Ознаки, які можуть навести на думку про N24SWD
N24SWD варто підозрювати не за одним симптомом, а за поєднанням повторюваного фазового дрейфу та функціональних труднощів. Найтиповіший рисунок — час природного засинання і пробудження поступово зсувається протягом тижнів.
послідовне зміщення часу засинання і пробудження від дня до дня, найчастіше у пізніший бік;
періоди, коли заснути вночі дуже складно, хоча вдень виникає сильна сонливість;
чергування «поганих» і відносно нормальних відрізків залежно від того, наскільки внутрішня фаза збігається із соціальним графіком;
труднощі з регулярним відвідуванням роботи, навчання, лікування чи інших подій, що прив’язані до фіксованого часу;
погіршення уваги, настрою або працездатності в періоди вираженої циркадної невідповідності;
довготривалий характер проблеми, а не короткий епізод після стресу, подорожі чи кількох пізніх ночей.
Ці ознаки не є домашнім діагностичним тестом. Безсоння, денна сонливість і плаваючий режим мають багато можливих причин. Ключовим для N24SWD є довготривала, систематична зміна фази, а не просто нестабільний побутовий графік.
Чим N24SWD відрізняється від інших проблем зі сном
Безсоння
Безсоння описує стійкі труднощі із засинанням, підтриманням сну або надто раннім пробудженням за наявності достатньої можливості для сну, разом із денними наслідками. При N24SWD безсоння може бути симптомом у ті дні, коли внутрішня ніч не збігається з бажаним часом сну. Але сам механізм інший: циркадна фаза продовжує дрейфувати.
Тому формула «не можу заснути вночі = у мене N24» хибна. Для N24SWD потрібен тривалий часовий рисунок, який демонструє несинхронізований ритм.
Затримана фаза сну-неспання
При розладі затриманої фази людина стабільно засинає й прокидається значно пізніше, ніж вимагає соціальний графік, але її цикл залишається прив’язаним до 24-годинної доби. Якщо дозволити спати за природним пізнім розкладом, час сну відносно стабільний. При N24SWD фаза не просто пізня — вона продовжує переходити на дедалі пізніші години.
Нерегулярний режим
Людина може мати хаотичний графік через роботу, догляд за дитиною, нічні ігри, подорожі, стрес або інші обставини. Така поведінкова нерегулярність сама по собі не доводить внутрішній не-24-годинний період. Для N24SWD потрібні ознаки циркадного дрейфу, що зберігається навіть тоді, коли його не пояснює просто змінний розклад.
Джетлаг і змінна робота
При джетлагу або змінній роботі головний конфлікт створює зовнішня вимога швидко спати й бути активним у час, що не відповідає поточній циркадній фазі. При N24SWD сам внутрішній ритм не утримує 24-годинну синхронізацію. Про вплив робочих графіків на сон і циркадні ритми читайте у матеріалі «Робочий час, змінна та нічна робота».
Недосипання
Недосипання означає недостатню кількість сну. Людина з N24SWD може недосипати, якщо змушена прокидатися за соціальним графіком усупереч внутрішній фазі, але недосипання не є самим N24SWD. Детальніше — «Депривація сну: що це, наслідки недосипання і як відновити сон».
Як встановлюють діагноз
Діагностика N24SWD — це насамперед діагностика часу. Один аналіз, одна ніч полісомнографії або показник смартгодинника не здатні самостійно підтвердити розлад. Потрібно побачити, як сон і циркадна фаза поводяться протягом достатньо довгого періоду.
Критерії, узагальнені в клінічному огляді 2017 року, включають щонайменше три місяці симптомів, щоденні записи сну та актіграфію щонайменше 14 днів, а для сліпих людей часто доцільніше спостерігати довше. Записи мають показати характерний послідовний зсув часу сну й неспання.
Клінічне інтерв’ю і щоденник сну
Лікар з’ясовує, коли проблема почалася, чи змінюється час сну поступово, чи бувають цикли полегшення й погіршення, як людина спить без будильника, чи є світловідчуття, які ліки й речовини вона приймає, чи були подорожі, нічна робота, неврологічні або психічні захворювання.
Щоденник сну важливий саме тому, що перетворює враження «мій сон постійно збитий» на часовий ряд: час лягання, приблизний початок сну, пробудження, денний сон, робочі чи навчальні зобов’язання.
Актіграфія
Актіграфія — тривале вимірювання рухової активності спеціальним пристроєм, яке допомагає оцінювати ритм сну й неспання в природних умовах. Клінічна настанова AASM 2018 року умовно рекомендує використовувати актіграфію для оцінки дорослих і дітей із циркадними розладами сну-неспання.
Клінічна актіграфія підтримує діагностику, але не замінює інтерпретацію фахівця. Дані руху треба співвідносити зі щоденником, життєвим графіком і клінічною картиною.
Циркадні маркери
У складних випадках спеціалізовані центри можуть оцінювати біологічну фазу за секрецією мелатоніну або його метаболітів, інколи — за іншими циркадними маркерами. Повторні вимірювання через певні інтервали дають змогу побачити, чи справді біологічна фаза зміщується з не-24-годинним періодом.
Таке обстеження не є домашнім тестом і не потрібне кожній людині з поганим сном. Воно особливо корисне тоді, коли часовий рисунок нечіткий або потрібно відрізнити справжній циркадний дрейф від поведінково нерегулярного режиму.
Що ще потрібно виключити
N24SWD не встановлюють, якщо картину краще пояснює інший розлад сну, медичний або неврологічний стан, психічний розлад, дія ліків чи психоактивних речовин. За симптомами лікар може оцінювати апное сну, синдром неспокійних ніг, нарколепсію, хронічне безсоння, недостатній сон або інші причини надмірної сонливості.
Полісомнографія не вимірює багатотижневий циркадний дрейф і тому не є головним тестом для N24SWD. Вона може бути потрібна, якщо клінічна картина вказує на інший первинний розлад сну.
Що можуть показувати трекери — і чого вони не доводять
Споживчі смартгодинники й фітнес-браслети можуть допомогти помітити, що час активності та відпочинку змінюється. Але їхні алгоритми не є еквівалентом клінічної актіграфії, а красивий графік із застосунку не є діагнозом.
У вересні 2026 року Chen та співавтори описали 258-денне спостереження за одним зрячим пацієнтом, де пасивні дані взаємодії зі смартфоном дали оцінку періоду, дуже близьку до актіграфії. Це цікава попередня робота про майбутнє цифрового фенотипування, але вона є дослідженням одного випадку. Вона не перетворює телефон або споживчий трекер на валідований домашній засіб діагностики N24SWD.
Так само «нормальний» звіт трекера не скасовує суб’єктивний досвід людини. Якщо сонливість, нічне безсоння або зміщення режиму реально порушують життя, клінічна оцінка має спиратися на симптоми, довготривалий часовий рисунок і належні методи вимірювання.
Лікування: мета — синхронізувати ритм, а не просто приспати
Головна терапевтична задача при N24SWD — досягти й підтримувати синхронізацію внутрішнього ритму з 24-годинною добою. Це відрізняється від короткочасного седативного ефекту. Людина може заснути після препарату й усе одно залишатися циркадно несинхронізованою.
Для циркадної терапії критично важливий час впливу. Той самий сигнал у різні моменти біологічної доби може давати різний, а іноді протилежний фазовий ефект. Тому порада «просто приймайте мелатонін перед сном» або «просто додайте яскраве світло зранку» не є універсальним протоколом для N24SWD.
Мелатонін
Найсильніше клінічне обґрунтування стосується сліпих дорослих. Настанова American Academy of Sleep Medicine 2015 року рекомендує розглядати стратегічно розрахований у часі мелатонін для лікування N24SWD у сліпих дорослих; сила рекомендації була слабкою, оскільки доказова база складалася з невеликих досліджень. Для зрячих пацієнтів та сама настанова не змогла надати рекомендацію через недостатність даних.
Раніше Sack та співавтори у невеликому перехресному дослідженні семи повністю сліпих людей показали, що мелатонін синхронізував вільний циркадний ритм у шести учасників. Це важливий доказ механізму, але мала вибірка й специфічна популяція не дозволяють перетворювати результати на універсальну схему самолікування.
Доза й особливо час приймання залежать від циркадної фази, цілей лікування, супутніх станів та інших ліків. У цій статті немає індивідуальної схеми дозування: її має визначати лікар, який оцінює конкретний ритм і ризики.
Тасімелтеон
Тасімелтеон — агоніст мелатонінових рецепторів. У двох рандомізованих подвійно сліпих дослідженнях SET і RESET Lockley та співавтори вивчали його саме у повністю сліпих дорослих із N24SWD. Європейське агентство з лікарських засобів має показання Hetlioz (tasimelteon) для лікування N24SWD у повністю сліпих дорослих у Європейському Союзі.
Це показання не слід розширювати на зрячих людей за аналогією. Також факт авторизації в ЄС не означає автоматично однакову доступність, реєстраційний статус або правила призначення в Україні. Практичне рішення щодо препарату належить лікарю й залежить від локальної доступності та нормативних умов.
Світло
У зрячих людей правильно розраховане світло може бути одним із засобів корекції циркадної фази, але для N24SWD доказів значно менше. Серія Malkani та співавторів показала можливість первинної синхронізації у шести зрячих пацієнтів, які використовували поєднання мелатоніну та яскравого світла, але довготривале утримання режиму було складним.
Самостійна світлотерапія без розуміння циркадної фази може бути невдалою: світло в різні години здатне зсувати біологічний годинник у різні боки. Для людей із захворюваннями очей або ліками, що впливають на чутливість до світла, потрібна додаткова медична обережність.
Режим, поведінкові й соціальні часові сигнали
Стабільний час підйому, регулярні прийоми їжі, фізична активність, денні соціальні сигнали й контроль вечірнього освітлення можуть підтримувати синхронізацію. Ці заходи важливі як частина плану, але загальна гігієна сну не є рівноцінною специфічному лікуванню циркадного розладу.
Для N24SWD принципово важлива не кількість правил, а їхня правильна прив’язка до біологічного часу та здатність підтримувати 24-годинну синхронізацію. Саме тому персоналізований план фахівця має більше сенсу, ніж універсальна таблиця «що робити о 22:00».
Що відомо про ефективність — і де доказів бракує
Доказова база N24SWD нерівномірна. Найкраще досліджені повністю сліпі дорослі без світловідчуття. Для цієї групи існують контрольовані дослідження мелатоніну, рандомізовані випробування тасімелтеону та клінічні рекомендації.
Для зрячих людей ситуація інша. AASM у 2015 році прямо зазначала недостатність доказів для рекомендації мелатоніну при N24SWD у зрячих. Пізніші публікації додають клінічні випадки й механістичні спостереження, але не великі рандомізовані випробування.
Навіть нове дослідження 2026 року двох зрячих пацієнтів показує радше можливу різнорідність патофізіології, ніж готовий стандарт лікування. А 258-денне цифрове спостереження демонструє перспективу довготривалого моніторингу, але залишається одиничним випадком. Тому висновки для зрячих пацієнтів слід формулювати як обмежені й попередні.
Окремо важливо не плутати доказ механізму з доказом клінічної користі. Те, що певний вплив може змістити циркадну фазу, ще не означає, що він гарантовано покращить сон, денне функціонування й довготривалу якість життя конкретної людини.
Що не варто робити самостійно
Не ставити собі діагноз за одним тижнем пізнього сну, скриншотом трекера або відчуттям, що режим «пливе».
Не починати мелатонін за випадковою схемою лише тому, що він асоціюється зі сном: при циркадних розладах значення має точний час впливу.
Не використовувати яскраве світло у довільний час як універсальний «перезапуск» біологічного годинника.
Не намагатися силоміць «обнулити» ритм цілою ніччю без сну або серією дуже коротких ночей. Це створює недосипання й ризики для уваги та безпеки, але не гарантує стабільної циркадної синхронізації.
Не переносити на себе лікування, вивчене у повністю сліпих дорослих, якщо ви зряча людина: популяції й доказова база різні.
Не скасовувати реальні симптоми лише тому, що одна полісомнографія або споживчий трекер не показали «аномалії».
Коли варто звернутися до лікаря
Медична оцінка доречна, якщо час засинання й пробудження поступово зсувається протягом тижнів або місяців, а спроби тримати звичайний режим призводять до повторюваного нічного безсоння, денної сонливості та порушення роботи, навчання чи повсякденного життя.
Особливо вагомою підставою для консультації є повна сліпота без світловідчуття разом із циклічними проблемами сну. Оптимально звернутися до лікаря, який працює з розладами сну або циркадною медициною; за потреби до обстеження залучають невролога, офтальмолога чи інших фахівців.
Термінова оцінка безпеки потрібна, якщо денна сонливість призводить до засинання за кермом, під час роботи з механізмами або в інших небезпечних ситуаціях. До з’ясування причини варто уникати діяльності, де раптове засинання може травмувати людину чи інших.
Психологічна допомога може бути корисною, якщо до порушення сну приєдналися тривога, виснаження, конфлікти з робочим графіком або страх перед ніччю. Вона доповнює, а не замінює медичну оцінку циркадного розладу.
Коротко
N24SWD — це циркадний розлад, за якого внутрішній ритм не утримує стабільної синхронізації з 24-годинною добою.
Типовий патерн — поступовий дрейф часу засинання й пробудження та циклічне чергування кращих і гірших періодів.
Розлад особливо пов’язаний із повною сліпотою без світловідчуття, але рідко трапляється і в зрячих людей.
N24SWD не тотожний безсонню, затриманій фазі, недосипанню, джетлагу або просто нерегулярному графіку.
Діагностика потребує тривалого спостереження: щоденника сну, часто актіграфії, а в складних випадках — оцінки циркадних маркерів.
Найкраща доказова база лікування стосується повністю сліпих дорослих; для зрячих людей дані залишаються обмеженими.
Мета лікування — синхронізувати циркадний ритм, тому час мелатоніну, світла та інших сигналів має принципове значення.
Поширені запитання
Чи є N24SWD видом безсоння?
Ні. Безсоння може бути одним із симптомів N24SWD у ті періоди, коли внутрішня ніч не збігається з бажаним часом сну. Сам N24SWD визначається порушенням циркадної синхронізації та характерним дрейфом фази.
Чи може N24SWD бути у зрячої людини?
Так, але це рідкісна ситуація. Огляди й клінічні серії описують N24SWD у зрячих, однак сучасні механістичні дані залишаються малими за обсягом. Дослідження 2026 року двох пацієнтів показало, що навіть серед зрячих механізми можуть відрізнятися.
Чи завжди внутрішня доба дорівнює приблизно 25 годинам?
Ні. «25-годинний день» — зручна популярна ілюстрація, а не універсальна цифра. У здорових людей власний циркадний період у середньому лише трохи довший за 24 години, а при N24SWD швидкість дрейфу індивідуальна. Для діагнозу важливий стабільний не-24-годинний патерн, а не конкретне число.
Чому іноді сон раптом стає нормальним?
Тому що внутрішній ритм, який дрейфує, періодично знову проходить через фазу, що збігається із соціально зручним часом. У цей відрізок засинання й пробудження можуть тимчасово нормалізуватися. Потім фаза продовжує зміщуватися, і симптоми повертаються.
Чи можна діагностувати N24SWD за смартгодинником?
Ні. Споживчий трекер може бути додатковим щоденником поведінкових даних, але він не встановлює циркадний діагноз. Клінічна оцінка спирається на довготривалу історію, щоденник сну, за потреби актіграфію та спеціалізовані вимірювання циркадної фази.
Чи допомагає мелатонін?
Для сліпих дорослих із N24SWD існує рекомендація AASM щодо стратегічно розрахованого в часі мелатоніну, хоча якість доказів у настанові була низькою. Для зрячих людей AASM не надала рекомендації через недостатність даних. Час приймання має принципове значення, тому самолікування за універсальною схемою може не відповідати циркадній фазі.
Чи достатньо гігієни сну?
Ні. Регулярний режим, світлове середовище й інші поведінкові сигнали можуть підтримувати лікування, але гігієна сну сама по собі не є специфічною терапією N24SWD і не замінює оцінку циркадної фази.
Чи лікують N24SWD снодійними?
Снодійний ефект і циркадна синхронізація — різні задачі. Препарат може допомогти заснути, але не обов’язково змінить період або фазу біологічного годинника. Лікування N24SWD спрямоване насамперед на стабільне узгодження внутрішнього ритму з 24-годинною добою.
Пов’язані статті
Джерела