Нерегулярний ритм сну-неспання: коли сон розподіляється на кілька епізодів протягом доби
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 22 вересня 2026 · Редакційна політика.
Нерегулярний ритм сну-неспання — це клінічний циркадний розлад, за якого сон не збирається в один чіткий основний період, а розподіляється на кілька коротших епізодів упродовж 24 годин. Людина може довго не спати вночі, часто прокидатися, дрімати або засинати вдень і не мати стабільної межі між «нічним сном» та «денним неспанням». У сучасній класифікації розладів сну цей стан має назву irregular sleep-wake rhythm disorder, або ISWRD; його діагностичні ознаки описані в матеріалах International Classification of Sleep Disorders, Third Edition, Text Revision (ICSD-3-TR).
Ключова межа тут проходить між розладом і просто нерегулярним способом життя. Пізній відбій у вихідні, хаотичний графік через роботу, серіали, догляд за дитиною чи звичку спати «коли вийде» самі по собі не означають ISWRD. Для клінічного розладу потрібен стійкий, повторюваний упродовж місяців патерн без одного основного періоду сну, денна сонливість і/або безсоння-подібні скарги, функціональні наслідки та виключення інших причин.
Український клінічний контекст також розрізняє цей стан як окремий циркадний розлад. У затвердженому МОЗ України у 2025 році протоколі щодо порушень сну після струсу мозку/легкої черепно-мозкової травми нерегулярний ритм сну-неспання наведено окремо; сам протокол передбачає щоденник сну, актиграфію та участь фахівця з медицини сну.
Що таке нерегулярний ритм сну-неспання
У більшості дорослих сон має один відносно довгий основний епізод, зазвичай уночі, а неспання — один основний денний період. Час засинання може коливатися, людина може іноді дрімати вдень, але загальна добова структура залишається впізнаваною: є «головний сон» і є основний період активності.
При ISWRD ця структура розпадається. За критеріями, оприлюдненими AASM для ICSD-3-TR, протягом доби немає одного основного періоду сну, а щоденник сну та, коли можливо, актиграфія демонструють щонайменше три нерегулярні епізоди сну за 24 години. Симптоми мають тривати щонайменше три місяці. Критерії AASM також вимагають, щоб картину не пояснювали краще інший розлад сну, медичний або психічний стан чи дія ліків/речовин.
Важлива деталь: сумарний час сну за 24 години може залишатися приблизно нормальним для віку. Проблемою стає його розподіл. Замість одного тривалого відрізка людина спить уривками вдень і вночі, а найдовший епізод часто виявляється коротким. Тому людина може одночасно казати «я майже не сплю вночі» і при цьому набирати значну частину сну денними епізодами.
Це пояснює характерну двоїстість симптомів: у час, коли людина хоче або повинна спати, виникають труднощі із засинанням чи підтриманням сну; у час, коли потрібно бути активною, з’являється виражена сонливість і потреба спати.
Нерегулярний ритм і звичайний нерегулярний графік — різні речі
Пошуковий запит «нерегулярний сон» охоплює дуже різні ситуації. Студент, який кілька ночей лягає о третій, потім відсипається у вихідні, має нестабільний режим. Людина зі змінною роботою може спати у різний час через зовнішній графік. Батьки немовляти можуть мати фрагментований сон через нічні пробудження дитини. Усі ці ситуації можуть погіршувати самопочуття, але їхня логіка відрізняється від ISWRD.
При клінічному нерегулярному ритмі немає просто «неправильно обраного часу відбою». Втрачається сама добова консолідація: сон і неспання розсипані на кілька епізодів, патерн повторюється тривало, а людина не може легко зібрати сон у один бажаний період лише силою рішення або дисципліною.
Тому одна-дві хаотичні ночі, тиждень у відпустці, період стресу або звичка довго спати вдень не є підставою для самодіагностики. Навіть виражено нерегулярний графік потребує клінічної оцінки лише тоді, коли він стійкий, спричиняє значні проблеми і його неможливо краще пояснити обставинами чи іншим станом.
Як працює циркадна система і чому ритм може втрачати структуру
Циркадна система — це мережа біологічних механізмів, які синхронізують сон, бадьорість, температуру тіла, гормональні сигнали та інші процеси з приблизно 24-годинною добою. Її центральним координатором є супрахіазматичне ядро гіпоталамуса, а найсильнішим зовнішнім синхронізатором для людини є світло. Детальніше цю систему пояснює наша стаття про біологічний годинник і циркадні ритми.
Сучасний огляд Videnovic і Cai описує ISWRD як стан, пов’язаний із послабленням або втратою центральної циркадної регуляції: можуть змінюватися саме супрахіазматичне ядро, сигнали, що надходять до нього, або його вихідні сигнали. Огляд 2025 року особливо підкреслює зв’язок розладу з нейродегенеративними станами та порушенням зовнішньої синхронізації.
Циркадна система працює разом із гомеостатичним тиском сну — процесом, за якого потреба у сні зростає зі збільшенням часу неспання. Коли день наповнений світлом, активністю, соціальними подіями та чіткими часовими сигналами, а ніч — темрявою й відносним спокоєм, ці системи допомагають консолідувати неспання вдень і сон уночі. Коли центральні ритми слабшають або зовнішні сигнали стають дуже слабкими, межа між цими станами може ставати менш виразною.
Це не означає, що нестача денного світла чи малорухливість самі по собі завжди створюють розлад. У багатьох людей вони лише погіршують регулярність. При ISWRD часто взаємодіють біологічна вразливість, неврологічний стан, середовище, активність, догляд і доступ до стабільних часових сигналів.
У кого нерегулярний ритм сну-неспання трапляється частіше
Точна поширеність ISWRD у загальній популяції невідома. Сучасний клінічний огляд 2025 року прямо зазначає, що даних про поширеність мало. Це важлива межа доказів: твердження на кшталт «цей розлад має X відсотків людей» наразі не мають надійної універсальної оцінки.
Найкраще описаний зв’язок — з нейродегенеративними захворюваннями, особливо деменцією, а також з іншими неврологічними станами. Огляди також описують ISWRD у дітей із порушеннями нейророзвитку, після черепно-мозкової травми та в окремих психіатричних контекстах. Огляд Oyegbile і Videnovic підкреслює, що особливо часто клінічні спостереження стосуються старших людей із нейродегенеративними захворюваннями.
У людей із деменцією важливо враховувати не лише внутрішні зміни циркадної системи. На ритм можуть впливати низька денна освітленість, мало фізичної та соціальної активності, тривале перебування у приміщенні, часті денні дрімання, нічна дезорієнтація, біль, супутні хвороби й ліки. Тому лікування часто потребує роботи не з одним симптомом, а з усім добовим середовищем людини.
Які симптоми характерні
Типова скарга не зводиться до фрази «я пізно засинаю». Людина або доглядальник описує хронічно розпорошений сон: кілька епізодів у різний час, тривале нічне неспання, часті пробудження, денні засинання та відсутність стабільного основного сну.
Уночі це часто переживається як безсоння: людина не може заснути у запланований час або не утримує сон. Удень — як надмірна сонливість, дрімання, падіння уваги і складність підтримувати активність. Саме поєднання нічних і денних проявів є одним із ключів до розпізнавання циркадної природи проблеми.
Функціональні наслідки залежать від контексту. У самостійної дорослої людини це можуть бути пропуски роботи, труднощі з плануванням, небезпечна сонливість під час водіння чи роботи з механізмами. У людини з деменцією — нічна активність, збільшення навантаження на доглядальників, ризик падінь і складність організувати денну активність.
Денна сонливість і втома не є тотожними. Сонливість — це підвищена схильність заснути; втома — відчуття виснаження або нестачі енергії без обов’язкової готовності до сну. Для циркадних розладів особливо важливо описати саме коли людина засинає, а не лише наскільки вона «втомлена».
Що може виглядати схоже
Безсоння
При безсонні головною проблемою є стійкі труднощі із засинанням, підтриманням сну або раннім пробудженням попри достатню можливість для сну, разом із денними наслідками. При ISWRD нічні скарги можуть бути такими самими, але добова картина інша: частина сну переноситься на численні денні та нічні епізоди, а один основний період сну відсутній.
Ці стани можуть співіснувати. Тоді важливо не пояснювати все одним ярликом: циркадний патерн потребує окремої оцінки, а хронічне безсоння — окремої доказової допомоги.
Недосипання і синдром недостатнього сну
Депривація сну або хронічне недосипання означають, що людина в сумі отримує замало сну. При ISWRD сумарна тривалість сну за добу може бути нормальною для віку, але сон розподілений невдало. Отже, «скільки годин» і «коли та якими епізодами» — різні діагностичні питання.
Не-24-годинний ритм
При не-24-годинному розладі основний епізод сну зазвичай залишається відносно консолідованим, але його час поступово зміщується з дня на день відносно 24-годинної доби. При ISWRD немає одного основного епізоду, який послідовно «дрейфує»; натомість доба заповнена кількома нерегулярними відрізками сну.
Змінна і нічна робота
При змінній або нічній роботі джерелом проблеми є зовнішній робочий графік, який вимагає спати або працювати у біологічно незручний час. Це інший циркадний контекст. Людина може мати хаотичний режим через зміни, але сам факт такого режиму не означає внутрішній ISWRD.
Хронотип
Хронотип описує індивідуальну схильність до більш раннього або пізнього часу сну й активності. «Сова» може стабільно спати пізно і прокидатися пізно, зберігаючи один консолідований сон. ISWRD характеризує не пізній чи ранній час, а відсутність стабільного основного періоду сну.
Інші медичні причини фрагментованого сну
Обструктивне апное сну, синдром неспокійних ніг, біль, нічне сечовипускання, побічні ефекти ліків, алкоголь або інші речовини, епілептичні події, нарколепсія та низка неврологічних станів можуть порушувати сон або спричиняти денну сонливість. Тому одна лише фрагментація не встановлює циркадний діагноз.
Як встановлюють діагноз
Для ISWRD потрібна не «фотографія однієї ночі», а спостереження за ритмом у часі. За критеріями ICSD-3-TR симптоми мають бути присутні щонайменше три місяці, а щоденник сну — і, коли можливо, актиграфія — мають документувати патерн щонайменше сім днів, бажано 14.
Щоденник сну фіксує час, коли людина лягла, приблизний час засинання, пробудження, підйом, денні дрімання, суб’єктивну якість сну, іноді — кофеїн, алкоголь, ліки та події, які могли змінити режим. У дітей або при когнітивних порушеннях записи доглядальника можуть бути критично важливими.
Клінічна актиграфія — носимий метод, що оцінює цикли активності та спокою протягом багатьох днів і допомагає побачити добову структуру. AASM у клінічній настанові щодо актиграфії умовно рекомендує її для оцінювання циркадних розладів сну-неспання у дорослих і дітей. Актиграфія доповнює анамнез і щоденник, а не перетворює діагноз на один автоматичний показник.
Полісомнографія корисна, коли треба перевірити інші підозрювані розлади сну, наприклад апное, але сама по собі одна лабораторна ніч погано описує багатоденний циркадний патерн. Нормальна полісомнограма в окрему ніч не скасовує реальну скаргу на нестабільний добовий ритм.
Споживчий годинник, каблучка або застосунок можуть дати корисну історію для розмови з лікарем, але не замінюють клінічної актиграфії й діагностики. Позиційна заява AASM про споживчі технології сну прямо застерігає від використання неперевірених споживчих пристроїв як самостійного інструмента для встановлення або лікування розладів сну.
За потреби лікар оцінює супутні неврологічні, психічні й соматичні стани, ліки та речовини, які можуть змінювати сон. Лабораторні маркери циркадної фази, зокрема мелатонін у тьмяному світлі, можуть бути корисними в окремих випадках, але для рутинної діагностики ISWRD вони не є універсально необхідними.
Що відомо про лікування
Мета лікування — посилити різницю між днем і ніччю, підтримати тривале денне неспання та консолідувати сон у більш передбачуваний основний період. Сучасний огляд 2025 року описує світло, структуровану денну активність і мелатонін як основні напрями, але водночас наголошує: ефективність лікування ISWRD загалом залишається обмеженою, а доказова база значно слабша, ніж хотілося б.
Важливо, що рекомендації залежать від групи пацієнтів. Клінічна настанова AASM 2015 року підтримує світлотерапію з поведінковими втручаннями або без них для літніх людей із деменцією, тоді як стратегічно розрахований мелатонін має окрему умовну підтримку для дітей і підлітків з ISWRD та супутніми неврологічними станами. Для літніх людей із деменцією ця сама настанова рекомендує не переносити рекомендацію щодо мелатоніну автоматично. Саме тому «просто спробувати мелатонін» — погана заміна індивідуальному плану.
Світло
Яскраве денне світло є одним із найсильніших часових сигналів для циркадної системи. У клінічній практиці світлотерапію використовують у строго визначений час, щоб посилити денну активність і допомогти ритму стати виразнішим. Час має значення: світло, застосоване в невідповідну циркадну фазу, здатне змістити ритм у небажаний бік.
Час світлового впливу має значення: залежно від циркадної фази світло може зсувати внутрішній ритм у різні боки. Клінічна настанова AASM розглядає світлотерапію як стратегічно розраховане втручання, а не універсальну вечірню або ранкову процедуру. Тому медичні лампи, особливо інтенсивні режими, варто використовувати за планом фахівця.
Режим дня, активність і соціальні сигнали
Структурований день — важлива частина лікування. Йдеться про стабільні точки часу: підйом, ранкове світло, прийоми їжі, фізичну активність, соціальний контакт, заняття та поступове зменшення стимуляції ввечері. Для людей із деменцією ці сигнали часто організовують доглядальники або заклад.
Це більше, ніж «гігієна сну». Гігієна сну описує корисні умови і звички, але при клінічному циркадному розладі вона працює як підтримувальний шар, а не як повноцінний еквівалент лікування. Наш матеріал про гігієну сну пояснює, які базові звички мають сенс і де закінчуються їхні можливості.
Мелатонін і медикаменти
Мелатонін є часовим сигналом, а не просто «снодійним у натуральній упаковці». Ефект залежить від часу приймання, дози, віку, супутнього стану та конкретного циркадного порушення. Дані, які підтримують його застосування в одній групі, не можна механічно переносити на іншу.
Фармакологічні дослідження ISWRD залишаються невеликими. Наприклад, фаза 2 рандомізованого дослідження лемборексанту у людей із хворобою Альцгеймера та ISWRD дала попередні позитивні сигнали щодо деяких показників ритму, але вибірка була малою, дослідження мало exploratory характер, а результати не перетворюють препарат на універсальний стандарт для цього розладу.
Снодійні можуть збільшувати ризик падінь, сплутаності, взаємодій з іншими ліками або денної загальмованості, особливо у старших людей. Рішення про медикаментозну терапію має враховувати причину розладу, когнітивний стан, інші ліки та ризики безпеки.
Що можна зробити до консультації
Найкорисніший крок — зібрати добову картину. Протягом щонайменше одного-двох тижнів записуйте час засинання і пробудження, усі денні епізоди сну, приблизну тривалість неспання між ними, час приймання ліків, кофеїну та алкоголю, а також ситуації, коли сонливість створювала ризик. Такий щоденник допомагає відрізнити випадковий хаос від повторюваного патерну.
Підтримуйте виразний день: природне денне світло, посильну фізичну й соціальну активність, регулярні прийоми їжі та передбачуваний час підйому. Увечері зменшуйте інтенсивне світло й стимуляцію. Ці кроки є низькоризиковими часовими сигналами, але при підозрі на ISWRD не варто перетворювати їх на самостійний «курс лікування» без оцінки причини.
Базові правила гігієни сну можуть зменшити зайві перешкоди для сну, але якщо основна проблема полягає у циркадній дезорганізації, однієї темної кімнати, відмови від телефону або «лягати раніше» зазвичай недостатньо.
Не керуйте автомобілем і не працюйте з небезпечним обладнанням, якщо відчуваєте неконтрольовану сонливість. Не змінюйте самостійно призначені седативні, психотропні чи неврологічні препарати і не починайте інтенсивну світлотерапію або регулярний мелатонін лише на підставі статті чи показників трекера.
Коли звертатися по професійну допомогу
Звернення до сімейного лікаря, невролога або фахівця з медицини сну доречне, якщо сон протягом тижнів і місяців стабільно розподіляється на багато епізодів, немає одного основного періоду сну, а нічне неспання й денна сонливість заважають роботі, навчанню, безпеці або догляду.
Медична оцінка особливо важлива, якщо патерн виник після черепно-мозкової травми, на тлі деменції чи іншого неврологічного захворювання, після зміни ліків, разом із гучним хропінням і паузами дихання, нездоланними нападами засинання, вираженими рухами уві сні, новими неврологічними симптомами або частими падіннями.
Психолог може бути корисним, коли до проблеми приєднуються тривога щодо сну, страх не заснути, румінація, поведінкова дезорганізація або супутнє безсоння. Водночас психологічна допомога при проблемах сну не замінює медичної оцінки підозрюваного циркадного чи неврологічного розладу.
Прогноз і межі сучасних знань
ISWRD є гетерогенним станом: у різних людей за однаковою зовнішньою картиною можуть стояти різні механізми. Саме тому прогноз залежить від причини. У ситуаціях, де велику роль відіграють слабкі часові сигнали й режим, структуроване середовище може помітно поліпшити консолідацію. При прогресувальному нейродегенеративному процесі метою частіше стає зменшення симптомів, підвищення безпеки і полегшення догляду.
Доказова база лікування залишається нерівномірною. Огляд 2025 року прямо називає потребу в кращих діагностичних інструментах і нових методах лікування. Тому коректна відповідь на запит «чим лікувати?» сьогодні починається не з універсального рецепта, а з уточнення патерну, причин і групи пацієнта.
Коротко
Нерегулярний ритм сну-неспання — визнаний циркадний розлад, при якому немає одного основного періоду сну, а сон розподіляється щонайменше на три нерегулярні епізоди протягом доби.
Нерегулярний побутовий графік не дорівнює цьому діагнозу. Клінічна картина має бути хронічною, спричиняти безсоння-подібні скарги, денну сонливість або обидва симптоми та не пояснюватися краще іншою причиною.
Для діагностики важливі щоденник сну й багатоденна актиграфія. Полісомнографія може знадобитися для диференційної діагностики, а споживчий трекер не є самостійним діагностичним інструментом.
Розлад частіше описують при нейродегенеративних і деяких нейророзвиткових станах та після уражень мозку. Точна поширеність у загальній популяції невідома.
Лікування намагається посилити добові часові сигнали й консолідувати сон. Світлотерапія, активність, структурований день і мелатонін мають різну доказову підтримку в різних групах, тому їх не слід зводити до одного універсального протоколу.
Поширені запитання
Чи означають три епізоди сну за добу, що в мене цей розлад?
Ні. Кількість епізодів — лише одна частина діагностичної картини. Потрібні хронічність щонайменше три місяці, відсутність основного періоду сну, безсоння-подібні симптоми та/або денна сонливість, клінічно значущі наслідки й виключення кращих пояснень. Три дрімання під час хвороби або виснажливого тижня не встановлюють діагноз.
Чи є поліфазний сон тим самим, що нерегулярний ритм сну-неспання?
Поліфазний сон означає, що людина спить кількома запланованими епізодами. Він може бути добровільним і структурованим. ISWRD описує патологічно дезорганізований циркадний патерн із клінічними симптомами та порушенням функціонування. Подібність у кількості епізодів не робить ці явища тотожними.
Чи може загальний час сну бути нормальним?
Так. За даними ICSD-3-TR, при об’єктивному вимірюванні загальний сон за 24 години може відповідати віковій нормі. Водночас він фрагментований і не консолідований у тривалий основний період.
Чи це різновид безсоння?
Це окремий циркадний розлад. Він часто створює симптоми, схожі на безсоння вночі, але одночасно спричиняє денні епізоди сну й сонливість. У деяких людей циркадний розлад і хронічне безсоння можуть співіснувати.
Чи може телефон або вечірнє світло спричинити ISWRD?
Світло й поведінка впливають на циркадну систему та здатні погіршувати регулярність, але одна звичка рідко пояснює клінічний ISWRD. Для цього розладу особливо важливі внутрішня циркадна регуляція, неврологічний контекст і сила зовнішніх часових сигналів.
Чи допоможе мелатонін?
Іноді — у конкретно визначених групах і за правильно підібраного часу. Докази не однакові для дітей з неврологічними станами, літніх людей із деменцією та інших пацієнтів. Самостійний прийом «перед сном» не враховує циркадну фазу, дозу, взаємодії та причину розладу.
Чи може смартгодинник підтвердити діагноз?
Ні. Дані з годинника можуть показати, що сон виглядає фрагментованим, і бути корисними як додаткова історія. Для клінічного висновку потрібні анамнез, щоденник, за потреби медична актиграфія та оцінка інших причин.
Пов’язані статті
Джерела