Первинний процес у Фройда: що це, згущення, зміщення і сновидіння
Оновлено: 7 днів тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 16 липня 2023 · Редакційна політика
Первинний процес — це поняття класичної психоаналітичної теорії Зиґмунда Фройда. Воно описує такий спосіб психічного функціонування, у якому зв’язки між уявленнями визначаються не звичайною логічною послідовністю, а рухливістю психічних інтенсивностей, бажанням, згущенням, зміщенням і прагненням до негайного розрядження напруження. Це історична теоретична модель, а не назва окремої ділянки мозку чи сучасний універсальний закон мислення.
Назва цієї сторінки зберігає історичну форму URL «первинні психічні процеси», але предмет статті точніший: фройдівський Primärvorgang, або первинний процес. Його не слід змішувати із загальним поняттям психічних процесів — сприйманням, пам’яттю, мисленням, емоціями чи волею.
Коротко: що таке первинний процес у Фройда
У найстислішому формулюванні первинний процес у Фройда — це спосіб роботи психічного апарату, який він насамперед пов’язував із несвідомими бажаннями та роботою сновидіння. У цій моделі психічна інтенсивність може легко переходити від одного уявлення до іншого, кілька уявлень можуть зливатися в одне, а зовнішня реальність може поступатися психічній реальності бажання.
Його парним поняттям є вторинний процес. У фройдівській схемі вторинний процес пов’язаний із більш зв’язаним перебігом психічної діяльності, мисленням, урахуванням реальності та відкладенням безпосередньої розрядки. Ця пара перетинається з принципом задоволення і принципом реальності, але не є просто іншими назвами цих принципів.
1895 і 1900: як виникла модель первинного процесу
Передісторію поняття видно вже в рукописному «Нарисі психології» 1895 року. Цей текст Фройд не опублікував за життя; він з’явився друком лише посмертно. Тому 1895 рік важливий як етап формування моделі, але не як дата публічного канонічного викладу первинного і вторинного процесів.
Систематичне формулювання пари з’являється у «Тлумаченні сновидінь», канонічно датованому 1900 роком. У сьомому розділі Фройд називає процес, який допускає перша система психічного апарату, первинним, а процес, що виникає під гальмівним впливом другої системи, — вторинним. Саме тут поняття отримують своє місце в ранній метапсихологічній архітектурі.
Це важливо для хронології: первинний процес належить до ранньої топографічної моделі психіки, а не народжується разом зі структурною моделлю Воно–Я–Над-Я 1923 року.
Ідентичність сприйняття та ідентичність мислення
У «Тлумаченні сновидінь» Фройд пояснює різницю через дві цілі. Первинний процес прагне до того, що він називає ідентичністю сприйняття: психічна діяльність ніби намагається відновити сприйняттєвий образ того задоволення, якого бажає. Вторинний процес відмовляється від такого прямого шляху й орієнтується на ідентичність мислення — на зв’язки між уявленнями та обхідний шлях через досвід і дію.
Простий приклад допомагає зрозуміти логіку моделі, але не є буквальним експериментом Фройда. Якщо голод породжує образ їжі, сам образ не годує організм. Психічне відтворення бажаного може бути частиною первинної логіки, тоді як пошук реальної їжі, перевірка умов і послідовна дія вимагають іншого режиму психічної організації.
Чому первинний процес пов’язаний зі сновидіннями
Фройд вибудовував цю модель, аналізуючи сновидіння. Він вважав, що робота сновидіння особливо виразно демонструє процеси, які відрізняються від звичайного денного мислення. Сновидіння може поєднувати людей, місця, часи й смисли так, як свідоме міркування зазвичай не робить.
Водночас формула «сон = чистий первинний процес» була б надто грубою навіть для самого Фройда. У «Тлумаченні сновидінь» він описує участь різних рівнів психічної роботи, а пізніші психоаналітичні автори окремо обговорювали суперечності й неоднозначності в тому, як первинний та вторинний процеси співвідносяться в теорії сновидіння.
Згущення і зміщення: дві ключові ознаки
Згущення
Згущення означає, що кілька психічних елементів, асоціативних ліній або джерел можуть бути представлені одним елементом сновидіння чи симптоматичного утворення. Один образ тому може не мати одного-єдиного «словникового» значення: у фройдівській моделі він здатен бути точкою перетину кількох ланцюгів.
Зміщення
Зміщення означає перенесення психічної інтенсивності з одного уявлення на інше. Те, що у вихідному ланцюгу мало центральну вагу, у явному сновидінні може опинитися на периферії, а другорядний елемент — стати дуже виразним. У 1915 році Фройд прямо називав згущення і зміщення ознаками психічного первинного процесу.
Ці терміни описують внутрішню логіку фройдівської моделі. Їх не варто автоматично перекладати мовою сучасної когнітивної психології як конкретні нейронні механізми або когнітивні упередження.
1915: первинний процес у теорії несвідомого
У праці «Несвідоме» 1915 року Фройд формулює набір властивостей процесів системи несвідомого. Він пише про більшу рухливість психічних інтенсивностей, згущення та зміщення, відсутність часової впорядкованості й недостатнє врахування зовнішньої реальності. У цій системі, за Фройдом, діє принцип задоволення.
Саме тут первинний процес стає частиною ширшого опису несвідомого психічного функціонування. Проте поняття «первинний процес» і «несвідоме» не тотожні. Несвідоме у Фройда — ширша теоретична система; первинний процес — характеристика певного способу перебігу психічних процесів у цій системі.
Первинний процес, принцип задоволення і реальність
Первинний процес тісно пов’язаний із принципом задоволення: у класичній моделі психічний апарат прагне зменшити напруження й досягти задоволення. Проте первинний процес не можна звести до гасла «робити все, що хочеться». Йдеться про теоретичну організацію психічної діяльності, а не про побутову імпульсивність.
Вторинний процес, навпаки, пов’язується з обхідними шляхами, гальмуванням прямої розрядки та урахуванням умов зовнішнього світу. Це робить його близьким до принципу реальності, але й тут поняття не є повними синонімами: одне описує тип психічного процесу, інше — регулятивний принцип фройдівської моделі.
Первинний процес — не те саме, що Воно (Ід)
Поширене спрощення ототожнює первинний процес із Воно, або Ід. Історично це неточно. Первинний і вторинний процеси Фройд систематично описав у 1900 році, тоді як структурна модель Воно–Я–Над-Я була сформульована значно пізніше, у 1923 році.
Після появи структурної моделі можна простежувати функціональні відповідності: Воно у Фройда значною мірою пов’язане з несвідомими потягами й принципом задоволення. Але це не робить Primärvorgang іншою назвою Ід. Поняття належать до різних етапів і різних рівнів його теорії.
1920: вільно рухома і зв’язана психічна енергія
У «По той бік принципу задоволення» 1920 року Фройд повертається до первинного і вторинного процесів та описує первинний процес через легко переносні, рухливі психічні інтенсивності. Вторинний процес він пов’язує зі зв’язанішим станом психічної енергії.
Тут особливо важлива точність авторства. Фройд прямо співвідносить свою пару первинного і вторинного процесів із розрізненням вільно рухомої та зв’язаної енергії, яке Йозеф Брейер розвивав у теоретичній частині «Досліджень істерії». Тому історія поняття не зводиться до ізольованої «винахідливості Фройда»: він створював свою метапсихологічну конструкцію, використовуючи й перетворюючи попередні ідеї спільного раннього психоаналітичного контексту.
Чи є первинний процес стадією дитячого розвитку
Фройд справді вважав первинні процеси більш ранніми в розвитку. У «Тлумаченні сновидінь» він писав, що первинні процеси дані від початку, а вторинні поступово розвиваються, гальмують і перекривають їх. Але він одночасно застерігав: психічний апарат, який мав би лише первинний процес, є теоретичною фікцією.
Тому не варто перетворювати цю модель на буквальну шкалу зрілості — ніби дитина «живе первинним процесом», а дорослий повністю переходить на вторинний. Навіть у межах фройдівської теорії первинний спосіб організації не просто зникає після дорослішання.
Що з первинним процесом робила емпірична психологія
Поняття не залишилося лише предметом коментарів до Фройда. У психоаналітично орієнтованій дослідницькій традиції створювали системи кількісного кодування проявів первинного процесу в сновидіннях, вільних асоціаціях, проєктивних відповідях та інших вербальних матеріалах. Роботи Роберта Голта узагальнювали цей напрям і його методи.
Окрема серія експериментів Лінди Бракел та колег намагалася перевіряти певні формальні ознаки первинного процесу незалежними від клінічного психоаналізу завданнями — зокрема способи несвідомого категоризування та вікові відмінності. У цих дослідженнях були отримані результати, які автори трактували як підтримку операціоналізованих передбачень моделі.
Це дає підстави говорити про емпіричну дослідницьку традицію навколо поняття, але не про підтвердження всієї фройдівської метапсихології одним експериментальним механізмом. Те, що вимірює конкретне завдання або система кодування, завжди вже є певною операціоналізацією історичної концепції.
Чи є первинний процес сучасним «Системою 1»
Ні. Сучасні двопроцесні моделі мислення часто розрізняють швидші автоматичні та повільніші контрольовані процеси. Поверхова схожість із фройдівською парою існує, але це різні теоретичні традиції, різні визначення та різні методи дослідження. Навіть у сучасній літературі про dual-process підходи підкреслюється, що автоматичні й контрольовані процеси не складаються в одну просту універсальну двочастинну архітектуру.
Так само сучасна нейронаука сновидінь описує активність мозку, стадії сну, пам’ять, емоції, моніторинг реальності та асоціативність власною мовою. Такі результати можуть бути цікавими для порівняння з історичними спостереженнями Фройда, але вони не є нейроанатомічним доказом існування Primärvorgang як окремого мозкового модуля.
Не плутати: «первинний процес» у процесуальній психології
Ті самі слова мають інше значення в процесуально-орієнтованій психології, пов’язаній з Арнольдом Мінделлом. Там «первинним процесом» називають досвід, з яким людина себе ідентифікує, а «вторинним» — досвід, який переживається як чужий, маргіналізований або такий, що лежить за межами звичної ідентичності.
Це інша концептуальна система. На цій сторінці «первинний процес» завжди означає фройдівський Primärvorgang у класичній психоаналітичній метапсихології.
Поширені міфи про первинний процес
«Первинний процес — це просто нелогічне мислення»
Нелінійність і відмінність від звичайної логіки є частиною опису, але поняття значно ширше. У Фройда воно включає рухливість психічних інтенсивностей, згущення, зміщення, специфічне відношення до задоволення, реальності й формування сновидінь.
«Первинний процес — ознака психічного розладу»
Фройд використовував модель для пояснення сновидінь і симптомів, але не вважав сам факт первинного процесу діагнозом. Психоаналітичні автори також описували його прояви у звичайній фантазії, творчості та асоціативній діяльності. За поняттям не можна самостійно діагностувати психічний розлад.
«Первинний процес — це Ід»
Ні. Поняття первинного процесу належить до ранньої моделі Фройда й передує структурній моделі 1923 року більш ніж на два десятиліття.
«Первинний і вторинний процеси — це Система 1 і Система 2»
Ні. Між парами можна проводити історико-теоретичні порівняння, але замінювати одну іншою некоректно. Сучасні dual-process теорії виникли в іншій дослідницькій традиції й мають власні операціональні визначення.
Як читати поняття сьогодні
Найточніше читати первинний процес як історичну модель організації психічної діяльності, яку Фройд створював для пояснення сновидінь, несвідомих бажань, симптомоутворення та відмінностей між несвідомою й звичайною свідомою психічною роботою. Її історичний вплив значний, а окремі формальні припущення ставали предметом емпіричних досліджень.
Сучасні науки про мислення, несвідоме опрацювання інформації та сновидіння мають власні поняття й методи. Тому канонічне прочитання поєднує дві речі: відтворює модель Фройда в її справжній історичній структурі й не видає її за готову сучасну нейрокогнітивну теорію.
Запитання і відповіді
Що таке первинний процес простими словами?
У теорії Фройда це спосіб психічної роботи, за якого бажання й психічні інтенсивності можуть утворювати асоціативні, образні та згущені зв’язки без тієї логічної й реалістичної організації, яка характерна для вторинного процесу.
Хто ввів поняття первинного процесу?
Фройд систематично назвав і описав Primärvorgang у парі з Sekundärvorgang у «Тлумаченні сновидінь» 1900 року. Водночас його енергетичне тлумачення спиралося, зокрема, на ідеї Йозефа Брейера про вільно рухому та зв’язану психічну енергію.
Чим первинний процес відрізняється від вторинного?
У фройдівській моделі первинний процес тяжіє до безпосередньої розрядки, рухливих психічних інтенсивностей і ідентичності сприйняття; вторинний — до гальмування прямої розрядки, організованого мислення, ідентичності мислення та більшого урахування реальності.
Чи можна побачити первинний процес у сновидінні?
Сновидіння було для Фройда головним матеріалом, на якому він описував первинний процес, особливо згущення та зміщення. Але конкретне сновидіння не дає надійного «тесту» на первинний процес і не має універсального словникового тлумачення.
Чи можна виміряти свій рівень первинного процесу?
У дослідницькій історії існували спеціальні системи кодування первинно-процесуальних ознак у вербальному матеріалі. Це дослідницькі методи, а не побутова шкала самодіагностики. Коректного універсального тесту «скільки у вас первинного процесу» для самостійного використання немає.
Первинний процес у каноні Українського психологічного ХАБу
Первинний процес є окремою сутністю графа знань і пов’язується з теорією Фройда, топографічною моделлю, сновидіннями, несвідомим, принципом задоволення, принципом реальності та вторинним процесом. Сторінка зберігає історичний URL 2023 року, але її канонічний предмет — саме Primärvorgang Фройда.
Для системного читання дивіться також: Зиґмунд Фройд — персональний хаб; Топографічна модель психіки; Принцип задоволення; Принцип реальності; Воно (Ід); Сни за Фройдом.