Опитувальник когнітивних помилок (CFQ): що вимірює, українська адаптація та сучасна валідність
Оновлено: 3 дні тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 3 вересня 2026 · Редакційна політика
Коротко: що таке CFQ
Опитувальник когнітивних помилок, або Cognitive Failures Questionnaire (CFQ), — самозвітний інструмент для оцінки того, як часто людина помічає у повсякденному житті дрібні збої уваги, пам’яті, сприймання та виконання звичних дій. Оригінальну методику опублікували 1982 року Дональд Бродбент, П. Ф. Купер, П. Фіцджеральд і К. Р. Паркс. Методологічно CFQ належить до самозвітних інструментів; про те, як запитання, режим проведення та вибірка впливають на такі дані, дивіться матеріал про опитування в психології.
CFQ не вимірює інтелект і не є тестом на деменцію, СДУГ, депресію чи інше психічне або неврологічне порушення. Це насамперед міра суб’єктивно помічених повсякденних когнітивних збоїв: забування наміру, відволікання, пропуску очевидної інформації, помилок у звичних діях та інших схожих ситуацій.
Оригінальна версія містить 25 пунктів. Відповіді оцінюються від 0 до 4, а сумарний бал може становити від 0 до 100: що вищий бал, то частіше людина повідомляє про когнітивні помилки. Водночас універсального клінічного порога, після якого можна говорити про «когнітивне порушення», для CFQ немає.
У 2026 році Марія Шепельова опублікувала українську адаптацію та психометричну перевірку 25-пунктової версії CFQ. Це важливий крок для україномовних досліджень, але результати цієї першої вибірки не слід перетворювати на загальнонаціональні норми або діагностичні межі.
Дональд Бродбент пов’язаний із CFQ як один із чотирьох авторів оригінальної методики. Раніше він був відомий насамперед дослідженнями уваги та фільтраційною моделлю ранньої селекції.
Хто створив Cognitive Failures Questionnaire
Оригінальна стаття The Cognitive Failures Questionnaire (CFQ) and its correlates вийшла у British Journal of Clinical Psychology у лютому 1982 року. Її авторами були D. E. Broadbent, P. F. Cooper, P. FitzGerald і K. R. Parkes. DOI: 10.1111/j.2044-8260.1982.tb01421.x.
Тому назва «тест Бродбента» зручна для короткої ідентифікації, але історично неточна, якщо створює враження одноосібного авторства. Канонічно правильніше говорити про CFQ Бродбента та співавторів або просто про Cognitive Failures Questionnaire.
Автори описували методику як опитувальник самозвітних помилок у сприйманні, пам’яті та руховій функції. В оригінальній роботі сумарний показник корелював з іншими самозвітами про забудькуватість і помилки дії та з оцінками респондентів їхніми партнерами, а в часі поводився радше як відносно стабільна індивідуальна характеристика, ніж як короткочасний стан.
Що психологи називають когнітивними помилками у CFQ
У контексті CFQ когнітивна помилка — це не «помилкова думка» і не когнітивне викривлення у когнітивно-поведінковій терапії. Йдеться про збій у виконанні звичайної дії або обробці інформації, яку людина зазвичай здатна опрацювати правильно.
забування наміру або потрібної інформації;
відволікання і пропуск релевантного сигналу;
втрата нитки дії чи розмови;
помилки у звичних автоматизованих діях;
невчасне перемикання або недостатній контроль поведінки.
Це добре пояснює, чому CFQ знаходиться на перетині досліджень уваги, пам’яті та виконавчих функцій. Пов’язані механізми ширше описано у матеріалі «Механізми пам’яті та уваги».
Як влаштований оригінальний CFQ
Класичний CFQ має 25 пунктів. У традиційній версії респондент оцінює, як часто описані ситуації траплялися протягом попередніх шести місяців. Для кожного пункту використовується п’ятибальна шкала від 0 до 4.
Сумарний бал лежить у межах 0–100. Вищий результат означає вищу частоту суб’єктивно помічених когнітивних збоїв. Він не перетворюється автоматично на діагноз і не має єдиного міжнародного «нормального» чи «патологічного» порога.
Також важливо не змішувати загальний бал із субшкалами. За десятиліття дослідники пропонували різні багатофакторні структури CFQ, але вони не збігаються між собою. Тому питання про те, чи існують у класичному CFQ надійні окремі підшкали, залишається дискусійним.
Чому факторна структура CFQ є спірною
Оригінальна логіка методики передбачала досить загальну схильність до когнітивних помилок. Пізніші факторні дослідження пропонували два, три, чотири й більше компонентів — наприклад забудькуватість, відволікання, промахи та помилки пам’яті на імена.
У 2022 році Zachary Goodman, Kiara Timpano, Maria Llabre та Sierra Bainter повторно перевірили популярні факторні моделі на вибірці 839 осіб. Найкраще підтримувалася однофакторна модель: CFQ радше відбивав глобальну суб’єктивну когнітивну складність, ніж кілька чітко відокремлених доменів. Автори прямо застерегли, що використання субшкал може створювати хибне враження про валідність окремих компонентів. DOI: 10.1037/pas0001127.
Це не означає, що будь-яка багатофакторна модель помилкова. Але на сьогодні немає підстав трактувати одну конкретну схему субшкал як остаточну й універсальну для всіх мов і вибірок.
Українська адаптація CFQ 2026 року
У 2026 році Марія Шепельова опублікувала роботу «Адаптація та психометрична валідизація української версії опитувальника когнітивних помилок (CFQ) Д. Бродбента» у Журналі соціальної та практичної психології, № 7, с. 153–161. DOI: 10.32782/psy-2026-7-23.
Дослідження включало 200 учасників: 35 чоловіків і 165 жінок віком від 16 до 57 років; середній вік становив 25,1 року. Приблизно три чверті вибірки були у віці 16–25 років. Для перекладу застосували подвійний зворотний переклад, а зрозумілість інструкцій і пунктів перевірили на фокус-групі з 10 осіб.
Що саме змінили в українській версії
Українська адаптація зберегла 25 пунктів і шкалу відповідей 0–4, але змінила часовий горизонт. Замість традиційних шести місяців респондентів просили оцінювати когнітивні помилки за останній місяць.
Це не дрібна редакційна відмінність. Часове вікно впливає на те, який досвід людина агрегує у відповіді, тому результати української місячної версії не варто механічно прирівнювати до показників класичного шестимісячного CFQ з інших досліджень.
Надійність
Для загальної 25-пунктової шкали у вибірці Шепельової отримано α Кронбаха = 0,96. Це свідчить про дуже високу внутрішню узгодженість відповідей у цій вибірці.
Висока альфа сама по собі не доводить, що методика вимірює саме той конструкт, який декларується, і не замінює перевірки відтворюваності результату в часі. У публікації 2026 року основний акцент зроблено на внутрішній узгодженості, факторному аналізі та конвергентних зв’язках; незалежна перевірка стабільності результатів у часі української версії залишається важливим наступним кроком.
Чотири фактори української вибірки
загальна забудькуватість та дефіцит уваги;
відволікання;
моторні промахи;
дефіцит виконавчого контролю.
Експлораторний факторний аналіз у роботі 2026 року виділив ці чотири компоненти. Представлені індекси відповідності були прийнятними, але структуру ще потрібно перевіряти на незалежних українських вибірках із конфірматорним дизайном. Особливо це важливо через те, що велике сучасне дослідження Goodman та співавторів підтримало радше один загальний фактор.
Зв’язки зі стресом та усвідомленістю
У загального бала української версії в цій вибірці зафіксовано прямий зв’язок зі сприйманим стресом: r = 0,389, p < 0,001. З усвідомленістю зв’язок був обернений: r = −0,506, p < 0,001.
Це означає, що люди, які повідомляли більше когнітивних помилок, у середньому також повідомляли більше стресу і менше усвідомленості. Але кореляція не доводить причинності. За цими даними не можна сказати, що стрес однозначно «спричиняє» високий CFQ або що підвищення усвідомленості саме по собі знизить когнітивні помилки.
Вік і стать
У вибірці 2026 року загальний бал мав невелику обернену кореляцію з віком: r = −0,187. Молодші учасники в середньому повідомляли більше когнітивних збоїв. Статистично значущих відмінностей між чоловіками та жінками авторка не виявила.
Через дисбаланс вибірки за статтю та переважання молодих учасників ці результати краще трактувати як характеристики конкретного дослідження, а не як остаточні норми для населення України.
Чи вимірює CFQ реальну когнітивну ефективність
Відповідь складніша за просте «так» або «ні».
У дослідженні 2022 року Goodman та співавторів вищі показники CFQ були пов’язані з психологічним дистресом, але не передбачали гірше виконання набору об’єктивних нейропсихологічних завдань. Це підкреслило різницю між тим, як людина оцінює свої повсякденні труднощі, і тим, як вона виконує стандартизоване завдання у лабораторії.
Проте метааналіз Stephanie Goodhew і Mark Edwards, опублікований онлайн 2024 року та у випуску Psychonomic Bulletin & Review 2025 року, об’єднав значно ширший корпус досліджень. Він виявив невеликі, але підтримані даними зв’язки між вищим CFQ і гіршими результатами у завданні на підтримання уваги й гальмування відповіді (Sustained Attention to Response Task, SART), оновленні робочої пам’яті та завданнях на гальмування. Для перемикання завдань переконливого зв’язку не було. DOI: 10.3758/s13423-024-02573-6.
Оцінки ефекту були невеликими: приблизно −0,19 для SART, −0,06 для оновлення робочої пам’яті й −0,07 для гальмування.
Отже, CFQ не є прямою заміною об’єктивного когнітивного тестування, але й не зводиться до «чистої думки людини про себе». Він може містити реальний сигнал про типове повсякденне функціонування, який лише частково перекривається з лабораторними завданнями.
Чому суб’єктивні та об’єктивні показники можуть не збігатися
Самозвіт і лабораторний тест оцінюють різні зрізи поведінки.
CFQ узагальнює досвід багатьох реальних ситуацій протягом тижнів або місяців. Експериментальна задача зазвичай триває хвилини і виконується в контрольованих умовах із чіткою інструкцією. Людина може добре мобілізуватися на короткий тест, але часто відволікатися у неструктурованому повсякденному середовищі — або навпаки.
Крім того, самозвіт залежить від того, наскільки людина помічає й запам’ятовує власні помилки, від стресу, настрою, очікувань щодо себе та інших метакогнітивних чинників. Тому найкраще розглядати CFQ як джерело інформації про суб’єктивне повсякденне когнітивне функціонування, а не як абсолютний індекс «сили мозку».
CFQ 2.0: навіщо створили нову версію
У 2024 році Stephanie Goodhew і Mark Edwards опублікували Cognitive Failures Questionnaire 2.0. Автори вказали, що частина пунктів класичного CFQ за чотири десятиліття втратила сучасну релевантність, а повсякденні збої, пов’язані з цифровими технологіями, майже не представлені. DOI: 10.1016/j.paid.2023.112472.
CFQ 2.0 містить 15 пунктів. У серії досліджень автори отримали один домінантний фактор, добру стабільність результатів при повторному вимірюванні та зв’язки з контролем уваги. Нова версія також пояснювала додаткову варіативність об’єктивної задачі на увагу понад оригінальний CFQ.
CFQ 2.0 — окремий інструмент. Його не слід змішувати з 25-пунктовою українською адаптацією Шепельової 2026 року. Наявність перекладів або вторинних матеріалів ще не означає, що для CFQ 2.0 виконано повну україномовну психометричну валідизацію.
Як інтерпретувати бал CFQ
Найбезпечніше читати сумарний бал буквально: він відбиває частоту когнітивних помилок, про які людина повідомила в заданому часовому вікні.
Для класичної 25-пунктової шкали теоретичний діапазон — 0–100. Але один і той самий бал не має універсального клінічного значення у всіх країнах, вікових групах і версіях інструкції.
В українському дослідженні 2026 року середній сумарний бал становив 34,55, SD = 17,1. Однак це показник конкретної вибірки з переважанням молодих учасників і часовим вікном один місяць. Його не слід використовувати як загальноукраїнську норму або як діагностичну межу.
Якщо когнітивні труднощі нові, швидко посилюються, істотно заважають роботі чи побуту або супроводжуються іншими помітними змінами, значення має не онлайн-бал, а професійна оцінка причин і контексту.
Чого CFQ не може сказати
CFQ не дозволяє самостійно встановити:
деменцію або легке когнітивне порушення;
СДУГ;
депресивний чи тривожний розлад;
наслідки черепно-мозкової травми;
конкретний дефіцит пам’яті, уваги або виконавчих функцій;
причину високого бала.
Високий показник може співіснувати зі стресом, втомою, емоційним дистресом, порушенням сну, особливостями самоспостереження або об’єктивними труднощами — і сам опитувальник не розділяє ці причини.
Чому ми не публікуємо тут повний бланк тесту
Оригінальна стаття 1982 року є доступною для читання, але це не тотожне чіткій відкритій ліцензії на комерційне відтворення всіх пунктів методики. У вторинних джерелах трапляються різні твердження про умови використання, а формальний ліцензійний ланцюг для публічного онлайн-тесту потребує окремої перевірки.
Українська стаття 2026 року доступна відкрито і містить текст адаптованих пунктів, однак це похідний переклад оригінального інструменту. Тому Український психологічний ХАБ описує структуру, психометрику та інтерпретаційні межі CFQ, але не відтворює повний 25-пунктовий тест і не запускає інтерактивну версію без окремої перевірки прав і умов ліцензування.
Для наукової роботи українську адаптацію слід цитувати за першоджерелом: Марія Шепельова, 2026, DOI 10.32782/psy-2026-7-23.
Що залишається невідомим про українську версію
Перша українська психометрична робота створює важливу основу, але не закриває всі питання. Потрібні незалежні дослідження:
на більших і демографічно збалансованіших вибірках;
із конфірматорним факторним аналізом;
із повторною оцінкою стабільності результатів у часі;
із перевіркою інваріантності за віком, статтю та іншими групами;
з об’єктивними когнітивними задачами;
з прямим порівнянням місячного й шестимісячного часових вікон.
До появи таких даних найкраще говорити, що українська версія 2026 року має обнадійливі первинні психометричні показники, а не що її остаточно валідизовано для будь-якого діагностичного застосування.
Висновок
Cognitive Failures Questionnaire пережив понад чотири десятиліття не тому, що дає простий «діагноз неуважності», а тому, що вимірює важливий і важко вловимий аспект психіки — типові когнітивні збої у звичайному житті.
Сучасні дані показують подвійний статус CFQ. З одного боку, це суб’єктивний самозвіт, чутливий до психологічного стану та самооцінки. З іншого — метааналітичні дані виявляють невеликі, але підтримані даними зв’язки з деякими об’єктивними аспектами виконавчого контролю.
Українська адаптація 2026 року є важливою подією для україномовної психологічної науки: вона пропонує перевірену на першій вибірці версію і відкриває можливість подальшої стандартизації. Але її результати ще потребують незалежного відтворення, а повний онлайн-тест — окремого правового й методичного рішення.
Часті запитання
Що вимірює CFQ?
CFQ вимірює частоту повсякденних когнітивних помилок, про які людина повідомляє сама: забудькуватості, відволікання, пропусків інформації та помилок у звичних діях.
Скільки пунктів у класичному CFQ?
Оригінальна версія містить 25 пунктів із відповідями від 0 до 4. Сумарний бал лежить у межах 0–100.
Хто автор CFQ?
Методику опублікували 1982 року Дональд Бродбент, П. Ф. Купер, П. Фіцджеральд і К. Р. Паркс. Тому називати її одноосібно «тестом Бродбента» неточно.
Чи є українська версія CFQ?
Так. У 2026 році Марія Шепельова опублікувала українську адаптацію й первинну психометричну перевірку 25-пунктового CFQ на вибірці 200 учасників.
Чи можна порівнювати українські бали з оригінальним CFQ?
Обережно. Українська адаптація 2026 року використовує часовий горизонт один місяць, тоді як класична інструкція орієнтується на шість місяців. Це може впливати на відповіді й ускладнює пряме порівняння.
Чи означає високий CFQ когнітивне порушення?
Ні. Високий бал означає лише те, що людина повідомляє про більше повсякденних когнітивних збоїв. Він не встановлює діагноз і не визначає їхню причину.
Чим CFQ відрізняється від CFQ 2.0?
CFQ 2.0 — новий 15-пунктовий інструмент Goodhew і Edwards, опублікований 2024 року для сучаснішого охоплення когнітивних помилок. Це не скорочена українська форма класичного CFQ і не та сама методика, яку перевіряли в Україні у 2026 році.
Чи можна пройти CFQ онлайн на Українському психологічному ХАБі?
Поки ні. Повний інтерактивний тест потребує окремої перевірки прав на відтворення пунктів, умов використання перекладу та методики інтерпретації. До завершення цього gate ми публікуємо лише доказовий огляд інструменту.
Пов’язані статті
Джерела
Broadbent D. E., Cooper P. F., FitzGerald P., Parkes K. R. The Cognitive Failures Questionnaire (CFQ) and its correlates. British Journal of Clinical Psychology. 1982;21(1):1–16. DOI
Goodman Z. T., Timpano K. R., Llabre M. M., Bainter S. A. Revisiting the factor structure and construct validity of the Cognitive Failures Questionnaire. Psychological Assessment. 2022;34(7):671–683. DOI
Goodhew S. C., Edwards M. The Cognitive Failures Questionnaire 2.0. Personality and Individual Differences. 2024;218:112472. DOI
Goodhew S. C., Edwards M. A meta-analysis on the relationship between subjective cognitive failures as measured by the Cognitive Failures Questionnaire (CFQ) and objective performance on executive function tasks. Psychonomic Bulletin & Review. 2025;32:528–546. DOI
Шепельова М. В. Адаптація та психометрична валідизація української версії опитувальника когнітивних помилок (CFQ) Д. Бродбента. Журнал соціальної та практичної психології. 2026;7:153–161. DOI