Незапланована вагітність: психологічні переживання і підтримка рішення
Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 13 жовтня 2026 р. · Редакційна політика
Незапланована вагітність — це вагітність, яка настала без попереднього наміру завагітніти саме в цей час. Звістка про неї може викликати радість, тривогу, розгубленість, злість, полегшення, страх, сором або кілька почуттів одночасно. Психологічна підтримка допомагає зрозуміти власні потреби, отримати достовірну медичну інформацію та ухвалити рішення, яке відповідає цінностям і обставинам самої людини.
Якщо ви щойно дізналися про вагітність, найважливіші найближчі кроки — перевірити медичні обставини, з'ясувати доступні варіанти та терміни, визначити, з ким безпечно поговорити, і забезпечити собі простір для добровільного вибору. Не потрібно негайно оголошувати новину всім чи доводити комусь правильність своїх почуттів. Водночас медичні й правові строки мають значення, тому звернення до кваліфікованого фахівця варто організувати без необґрунтованих затримок.
Що означає незапланована вагітність і чим вона відрізняється від небажаної
Слова «незапланована», «неочікувана», «несвоєчасна» та «небажана» описують різні аспекти досвіду. Незапланована вагітність стосується попереднього плану. Несвоєчасна — часу її настання. Небажана — ставлення до самої вагітності. Людина може не планувати вагітність, але захотіти її продовжити; може прагнути батьківства в майбутньому, але не тепер; може мати суперечливі почуття навіть щодо давно бажаної вагітності.
Це розрізнення має наукову основу. Дослідження Gómez та співавторів про складність вимірювання намірів щодо вагітності показує, що короткі опитувальники нерідко змішують намір, емоційну реакцію та готовність до батьківства. Тому жодне слово, яке людина вжила в перші години після позитивного тесту, не визначає автоматично її остаточного рішення.
Незапланована вагітність є життєвою та репродуктивною ситуацією, а не психіатричним діагнозом. Психологічний стан оцінюють окремо: за тривалістю симптомів, їхньою інтенсивністю, впливом на сон і повсякденне функціонування, попередньою історією психічного здоров’я та безпекою людини.
Чому новина може викликати настільки різні переживання
Реакція формується у взаємодії особистих цінностей, стосунків, досвіду попередніх вагітностей, репродуктивних планів і конкретних життєвих умов. Для однієї людини найскладнішим стає питання фінансів чи навчання, для іншої — зміна сімейних ролей, безпека в парі, стан здоров’я, війна, переміщення або страх осуду. Важливо розуміти не лише назву емоції, а й те, на яке завдання вона вказує.
Шок, невіра і відчуття нереальності
У перші години після тесту люди іноді кілька разів перевіряють результат, не можуть зосередитися, повертаються до тих самих запитань. Короткочасне заціпеніння або інтенсивне хвилювання може бути реакцією на значущу несподівану подію. Корисно спершу подбати про базові потреби: воду, їжу, відпочинок і безпечне місце, де можна зібрати інформацію. Якщо розгубленість супроводжується різким погіршенням функціонування, необхідна додаткова професійна оцінка.
Амбівалентність: одночасне бажання і сумнів
Дві протилежні думки можуть співіснувати: «я люблю дітей» і «я не готова до вагітності зараз», «мені цікаво, яким буде життя з дитиною» і «я боюся втратити незалежність». Амбівалентність не свідчить про легковажність або нездатність ухвалювати рішення. Вона може означати, що людина одночасно бачить цінності, втрати та труднощі різних шляхів.
Водночас дослідники застерігають від механічного ярлика «амбівалентна»: людина іноді чітко знає, чого хоче, але висловлює співчуття до інших можливостей. Це особливо важливо для консультацій, де психолог має уточнювати індивідуальний сенс слів, а не робити висновок із відповіді на одне запитання — дослідження намірів щодо вагітності.
Провина, сором, гнів і страх оцінювання
Провина може виникати через суперечність між обставинами та власним ідеалом «правильного» батьківства. Сором нерідко посилюється очікуванням реакції родини, партнера або соціального середовища. Гнів може бути пов’язаний із недостатнім доступом до контрацепції, обманом партнера, нерівним розподілом відповідальності або відчуттям втрати контролю. Психологічна робота допомагає назвати джерела цих почуттів і відокремити зовнішні оцінки від особистих переконань.
Полегшення, надія і зміна ставлення
Іноді позитивний тест допомагає людині усвідомити бажання, про яке вона раніше не думала. Інколи після першого переляку приходить спокій; в інших випадках початкове захоплення змінюється занепокоєнням. Емоційна реакція може змінюватися із появою медичної інформації, підтримки, часу для роздумів або уточнення життєвих планів. Зміна почуттів не зобов’язує змінювати рішення.
Що відомо науці про незаплановану вагітність і психічне здоров’я
Найкращі наявні дані показують статистичний зв’язок між незапланованою вагітністю та деякими несприятливими психологічними й соціальними показниками. У систематичному огляді та метааналізі, опублікованому в JAMA, який охопив 36 досліджень і понад 524 тисячі учасниць у США, незапланована вагітність асоціювалася з вищою ймовірністю депресії під час вагітності та після пологів. Для допологової депресії скориговане відношення шансів становило 1,59, для післяпологової — 1,51.
Ці числа описують відмінності між групами, а не індивідуальний прогноз і не доказ того, що саме факт незапланованості спричиняє депресію. Дослідження були переважно спостережними; відмінності соціально-економічних умов, попереднього психічного здоров’я, насильства, доступу до медичної допомоги й способів визначення наміру могли впливати на результати. Автори огляду вказують також на значну неоднорідність частини оцінок.
Психологічні наслідки репродуктивних рішень теж потребують уважного порівняння. У проспективному дослідженні Turnaway, опублікованому в JAMA Psychiatry, жінки, яким відмовили в запитуваному аборті через гестаційний термін, спочатку повідомляли більше симптомів тривоги й нижчу самооцінку порівняно з тими, хто отримав допомогу; відмінності з часом змінювалися. Це дослідження не означає, що всі люди переживатимуть однаково, але воно демонструє важливість доступу до добровільного рішення без примусу.
У консенсусному звіті Національних академій наук США після оцінки якісних досліджень зроблено висновок, що аборт сам по собі не підвищує ризику депресії, тривожних розладів або посттравматичного стресового розладу. Окремі люди можуть переживати складні почуття після будь-якого репродуктивного результату, і підтримка має відповідати конкретному досвіду. Питання психічного здоров’я після аборту докладніше належить до окремої канонічної теми H07-55.
Перші кроки після позитивного тесту
Підтвердити вагітність і з’ясувати медичні обставини
Домашній тест зазвичай стає підставою для звернення до лікаря, який допоможе уточнити термін, оцінити стан здоров’я та визначити, чи потрібні обстеження. Розташування вагітності, гестаційний вік, наявні захворювання й прийняті ліки впливають на доступні медичні рішення. Якщо вагітність планують продовжити, лікар пояснить організацію допологового догляду; якщо людина розглядає її переривання, надасть інформацію про методи, умови та чинні строки.
Важлива ознака невідкладності: сильний або наростаючий біль унизу живота, особливо з одного боку, біль у ділянці плеча, запаморочення чи непритомність, а також сильна кровотеча можуть вказувати на небезпечний стан, зокрема позаматкову вагітність. За таких симптомів потрібна термінова медична допомога, незалежно від того, яке рішення щодо вагітності розглядається — NHS, ознаки позаматкової вагітності. В Україні можна викликати швидку допомогу за номером 103 або звернутися до служби 112 — інформація МВС про 112.
Зібрати інформацію про строки без зайвого тиску
На консультації варто запитати, який термін вагітності встановлено, як його визначили, які існують медично можливі варіанти саме у вашій ситуації, які їхні строки, ризики, потрібні аналізи, вартість і умови отримання допомоги. Правові строки впливають на доступність процедур; тому затягування тільки через страх незручної розмови може звузити вибір.
За статтею 50 Основ законодавства України про охорону здоров’я, штучне переривання вагітності за бажанням жінки допускається при строку не більше 12 тижнів; у визначених законодавством випадках — від 12 до 22 тижнів. Чинні медичні стандарти для І триместру та періоду 12–22 тижні наведені в реєстрі Державного експертного центру МОЗ. Конкретну медичну й правову застосовність слід уточнювати у ліцензованому закладі охорони здоров’я. Це інформування про систему допомоги, а не порада на користь одного з варіантів.
Визначити безпечну підтримку та приватність
Подумайте, хто здатен вислухати без обвинувачень, розповсюдження інформації чи спроб керувати рішенням. Такою людиною може бути близька подруга, родич, партнер, психолог або лікар. Ви можете спочатку поговорити з медичним фахівцем наодинці та вирішити, коли й кому повідомляти про вагітність. Для людини, яка живе під контролем або загрозою насильства, конфіденційність і план безпеки є особливо важливими.
Які рішення можуть постати і як говорити про них чесно
У залежності від медичної та правової ситуації людина може розглядати продовження вагітності й самостійне чи спільне виховання дитини, продовження вагітності з подальшим розв’язанням питання батьківського піклування відповідно до законодавства або переривання вагітності. Можливості мають бути описані точно, з урахуванням реальних процедур та умов в Україні. Не кожен варіант буде доступним або бажаним для конкретної людини.
У настанові ВООЗ щодо допомоги при аборті, друге видання 2025 року автономія, добровільність, конфіденційність, доступ до інформації та підтримка інформованого рішення належать до центральних принципів якісної допомоги. NICE NG140 окремо рекомендує пропонувати консультацію для ухвалення рішення за бажанням пацієнтки та не нав’язувати обов’язкове психологічне консультування як умову допомоги. Британські процедурні правила не є українським законодавством; наведені рекомендації описують принцип ненав’язливої підтримки.
Як відокремити власні цінності від страху й чужих очікувань
Корисно записати відповідь на три питання: «Чого я хочу, якби мені не загрожували осуд або покарання?», «Які потреби й обов’язки пов’язані з кожним варіантом?», «Яку реальну допомогу я матиму?» Відповіді можуть виявитися складними, але вони допомагають побачити відмінність між бажанням, доступними ресурсами та очікуваннями інших людей.
Уявний експеримент із майбутнім іноді теж корисний: опишіть звичайний день через пів року або рік за кожного реалістичного варіанта. Врахуйте житло, навчання чи роботу, здоров’я, фінанси, стосунки й емоційні потреби. Йдеться про прояснення наслідків, а не про передбачення вашої майбутньої радості або жалю. Жодна вправа не може дати математично «правильну» відповідь на особисте рішення.
Якщо ви відчуваєте тиск із боку партнера або родини
Твердження «народжуй, інакше я піду», «переривай, бо я так сказав», погрози, контроль грошей, документів чи пересування, умисне пошкодження контрацепції або відмова від домовленого захисту можуть бути проявами репродуктивного примусу. ACOG описує репродуктивний примус як втручання в можливість людини керувати контрацепцією, настанням вагітності та її результатом. Такий контекст потребує окремого обговорення безпеки.
Якщо є ризик насильства, не варто проводити «спільну сімейну розмову» лише для досягнення компромісу. Краще домовитися про індивідуальну консультацію з лікарем чи фахівцем допомоги постраждалим, скористатися безпечним способом зв’язку і зважити, які цифрові повідомлення можуть стати доступними кривднику. В Україні працює державна гаряча лінія 1547 з протидії домашньому насильству; за безпосередньої загрози життю або здоров’ю телефонуйте 112.
Психологічна консультація для підтримки рішення: що на ній відбувається
Якісна консультація починається з уточнення запиту: людина хоче просто поговорити про емоції, отримати допомогу з вибором, розібратися зі страхом реакції близьких чи впоратися зі стійкими симптомами тривоги. Психолог підтримує можливість говорити про всі реалістичні варіанти, вивчає цінності, ресурси та ризики і допомагає визначити, яку інформацію потрібно уточнити у лікаря.
Фахівець може працювати зі стресом, надмірною тривогою, почуттям провини, складними сімейними стосунками, попередньою травмою або невизначеністю. Він пояснює межі конфіденційності, запитує про насильство, суїцидальні думки й гострі стани, коли це клінічно обґрунтовано. Психолог не замінює акушера-гінеколога і не визначає за людину медичний чи правовий вибір.
Дослідження допоміжних засобів для ухвалення рішень у вагітності показують, що структуроване інформування та обговорення переваг і ризиків можуть підвищувати поінформованість і зменшувати конфлікт рішення. Водночас більшість цих робіт стосується акушерських втручань і скринінгів, тому їхні результати не можна автоматично переносити на всі ситуації незапланованої вагітності — систематичний огляд Dugas та співавторів.
Ознаки підтримувального та неприйнятного консультування
Підтримувальна розмова передбачає повагу до мовчання й запитань, перевірку розуміння інформації, чесне пояснення медичних обмежень і право припинити консультацію або звернутися по іншу думку. Показовими сигналами тиску є залякування вигаданими наслідками, вимога звітувати про «моральну правильність» вибору, приховування доступних варіантів, розголошення інформації без підстав та нав’язування рішень під виглядом терапії.
Практичний спосіб упорядкувати рішення
Окремо випишіть перевірені факти, припущення й запитання. Наприклад, фактом може бути визначений лікарем термін вагітності; припущенням — «мене точно покине партнер»; запитанням — «які послуги доступні в моєму місті?» Перевірка фактів часто зменшує невизначеність, яку неможливо розв’язати одними лише роздумами.
Для кожного реалістичного варіанта опишіть очікувані переваги, труднощі, потрібну медичну інформацію, ресурси підтримки й часові обмеження. Потім перевірте, чи відображає ця картина ваші інтереси, чи переважно чужі очікування. Якщо інформації бракує, сформулюйте конкретні питання до лікаря, психолога, соціального працівника або юриста. Мета — свідомий і доступний вибір із розумінням наслідків.
Не існує обов’язку досягти абсолютної впевненості. Людина може прийняти відповідальне рішення, зберігаючи сум, хвилювання або жаль за можливістю, яку вона не обрала. Збереження частини невизначеності є властивістю складних життєвих рішень.
Партнер, сім’я та інші близькі: як вони можуть допомогти
Партнер може вислухати, поділитися власними почуттями без ультиматумів, допомогти організувати консультацію та побутову підтримку, відкрито обговорити фінанси й догляд за дитиною, якщо вагітність планують продовжити. Важливо говорити про реальні зобов’язання: хто забезпечить житло, допомогу вдома, догляд, транспорт, супровід на медичних візитах. Слова «я підтримаю» мають значення тоді, коли за ними є зрозумілі дії.
Для батьків, друзів і родичів найкращий початок розмови — запитати, чого потребує людина: інформації, присутності, тиші, допомоги зі справами чи професійного контакту. Варто уникати порівнянь із чужими історіями, оцінювання характеру й наполягання на негайному поясненні особистого рішення. Навіть доброзичлива порада може відчуватися як тиск, якщо вона повторюється попри чітко висловлене прохання зупинитися.
Коли переживання потребують клінічної оцінки
Несподівана вагітність може бути приводом для сильного хвилювання, але діагноз тривожного чи депресивного розладу залежить від цілого комплексу симптомів. Підставою звернутися до сімейного лікаря, психолога або психіатра є стійко пригнічений настрій, втрата інтересу, виражене безсоння, панічні епізоди, нав’язливі переживання або тривога, що заважають їсти, спати, працювати, навчатися, контактувати з людьми чи отримувати медичну допомогу.
NICE CG192 рекомендує систематично звертати увагу на симптоми депресії та тривоги протягом вагітності й після пологів та за потреби проводити подальшу оцінку. Опитувальники можуть допомогти помітити симптоми, але їхні бали самі по собі не встановлюють діагноз. Детальніше про специфічні клінічні стани: депресія під час вагітності і тривога під час вагітності.
Якщо виникають думки про самогубство, намір завдати собі шкоди, відчуття втрати зв’язку з реальністю, виражена сплутаність або загроза від іншої людини, потрібна невідкладна допомога. Телефонуйте 103 чи 112, зверніться до найближчого відділення екстреної допомоги та за можливості залишайтеся поряд із людиною, якій довіряєте. До медичного огляду не припиняйте самостійно призначені психіатричні препарати й не змінюйте дозування без лікаря.
Якщо вирішено продовжити вагітність
Після ухвалення рішення про продовження вагітності важливо організувати допологове спостереження, обговорити здоров’я, ліки, харчування, доступність допомоги й план соціальної підтримки. Для людини, яка не планувала вагітність, окремим завданням стає пристосування до змін робочих і навчальних планів, фінансів, стосунків та уявлень про майбутнє. Цей процес може потребувати часу.
Психолог може допомогти опрацювати суперечливі почуття навіть після остаточного рішення. Наявність сумнівів на цьому етапі не означає небажання турбуватися про дитину. Медична й соціальна допомога мають відповідати життєвим обставинам, зокрема потребам людини з інвалідністю, підлітки, внутрішньо переміщеної особи чи людини, що пережила насильство.
Ширший контекст емоційних змін висвітлено в статті «Психологія вагітності: емоційні зміни, адаптація та підтримка», а питання психічного здоров’я — у матеріалі «Перинатальне психічне здоров’я».
Якщо розглядається або обрано переривання вагітності
Рішення про переривання вагітності потребує достовірної інформації про методи, строки, протипоказання, доступні заклади та подальше спостереження. Для такої інформації використовуйте консультацію кваліфікованого акушера-гінеколога та чинні клінічні стандарти МОЗ. Самостійний прийом препаратів із випадкових інтернет-джерел, використання небезпечних «народних» способів або ігнорування тривожних симптомів можуть призвести до ускладнень.
Емоційні реакції після переривання вагітності індивідуальні: людина може відчувати полегшення, сум, втому, складні спогади або їхнє поєднання. Потреба в психологічній допомозі визначається її переживаннями, а не припущенням, що певний результат обов’язково спричинить психологічну травму. ВООЗ наголошує на конфіденційності, доступній інформації, поважному спілкуванні та добровільності рішення протягом усього маршруту допомоги.
Особливі ситуації, які змінюють потреби в підтримці
Підліткова вагітність
Підлітці може бути складно поєднати питання вагітності з навчанням, залежністю від дорослих, житлом, безпекою та конфіденційністю. Потрібні доступна медична інформація, поважна комунікація та перевірка на можливе насильство. Вік впливає на правові правила згоди й доступ до послуг: ці питання слід уточнювати в медичному закладі відповідно до законодавства України, уникаючи універсальних тверджень для всіх вікових груп.
Вагітність після попередньої втрати або безпліддя
Незапланованість може співіснувати з історією безпліддя, перинатальної втрати чи невдалих спроб лікування. Людина інколи переживає і радість, і страх повторення втрати, і відчуття обов’язку бути вдячною. Психологічна підтримка має враховувати попередню історію та теперішні потреби, не визначаючи наперед, яке рішення людина повинна прийняти.
Війна, переміщення, обмежений доступ до послуг
Воєнні ризики, евакуація, нестабільне житло, втрата доходу та розлука з близькими можуть змінювати можливість отримати медичну допомогу і підтримку. Корисно якомога раніше з’ясувати найближчий доступний медичний заклад, умови безпечного пересування, документи та способи дистанційного зв’язку. Якщо людина перебуває в небезпечному середовищі, планування слід починати з невідкладної фізичної безпеки.
Як бути з контрацепцією та плануванням наступної вагітності
Після незалежно від обраного репродуктивного результату можуть виникнути запитання про контрацепцію, планування вагітності, відновлення статевого життя та узгодження репродуктивних намірів у парі. Ці питання обговорюють без звинувачень і примусу. Метод контрацепції обирають з урахуванням медичних показань, доступності, вподобань і можливості людини безпечно ним користуватися.
Якщо попередня вагітність настала через пошкодження презерватива, перешкоди в доступі до контрацепції чи репродуктивний примус, суто технічна порада «краще захищатися» не охопить проблему. Потрібно розглянути безпеку у стосунках і доступ до конфіденційної медичної допомоги. Загальну рамку репродуктивних планів розкриває стаття «Репродуктивне психічне здоров’я».
Поширені запитання
Я не знаю, чи хочу цю вагітність. Чи нормально сумніватися?
Так. Сумніви можуть відображати одночасно кілька важливих потреб, страхи та цінності. Корисно відокремити факти від припущень, поговорити з фахівцем без тиску й уточнити медичні строки. Сам факт сумнівів не встановлює психіатричний діагноз.
Чи потрібно прийняти рішення негайно?
Рішення варто ухвалювати з достатньою для вас інформацією та можливістю подумати. Водночас гестаційний термін і законодавчі умови впливають на доступність медичних варіантів. Тому найкраще оперативно уточнити термін і можливості в лікаря, не підміняючи консультацію тиском до «швидкого вибору».
Чи повинен партнер брати участь у рішенні?
Партнер може бути джерелом інформації, підтримки й домовленостей про майбутнє, якщо це безпечно та прийнятно для вагітної людини. Розмова не дає партнеру права на погрози, залякування або контроль репродуктивного рішення. При ризику насильства потрібна індивідуальна підтримка й план безпеки.
Чи потрібно йти до психолога, якщо я вирішила перервати вагітність?
Психологічна консультація може бути корисною за вашим запитом, особливо якщо є виражена тривога, горе, внутрішній конфлікт або тиск оточення. Вона не має використовуватися для примусу чи нав’язування «правильної» відповіді. Медичну інформацію про безпечну процедуру надає кваліфікований лікар.
Чи обов’язково після аборту буде депресія або травма?
Ні. Дослідження не підтверджують універсального сценарію депресії або травми після аборту. Емоційні наслідки різноманітні й залежать від контексту, попереднього здоров’я, підтримки та добровільності рішення — огляд Національних академій наук США і дослідження Turnaway.
Як говорити з батьками або партнером про незаплановану вагітність?
Оберіть безпечний момент і сформулюйте, що саме потрібно: вислухати, допомогти записатися до лікаря, дати час або підтримати з конкретними справами. Якщо очікуєте загрози, покарання чи контролю, спочатку зверніться по конфіденційну фахову допомогу, а розмову плануйте з урахуванням безпеки.
Чи може незапланована вагітність спричинити депресію?
Незапланована вагітність статистично пов’язана з вищою частотою депресивних симптомів у деяких дослідженнях, але ця асоціація сама по собі не доводить причинності. Якщо пригнічений настрій стає тривалим, супроводжується втратою інтересу, виснаженням або труднощами функціонування, зверніться по клінічну оцінку — JAMA, систематичний огляд.
Пов’язані статті
Перинатальне психічне здоров’я: що це і коли потрібна підтримка — загальна карта перинатальних станів і допомоги.
Психологія вагітності: емоційні зміни, адаптація та підтримка — адаптація до вагітності й різноманітність почуттів.
Репродуктивне психічне здоров’я: життєві етапи, ризики та підтримка — репродуктивні рішення впродовж життя.
Тривога під час вагітності: як відрізнити природне хвилювання від стану, що потребує допомоги — оцінка тривожних проявів.
Депресія під час вагітності: симптоми, ризики та допомога — клінічні симптоми та варіанти допомоги.
Післяпологова депресія: ознаки, фактори ризику і коли звертатися по допомогу — психічне здоров’я після народження дитини.
Джерела
American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG). (2013). Reproductive and Sexual Coercion. Committee Opinion No. 554.
Biggs, M. A., Upadhyay, U. D., McCulloch, C. E., & Foster, D. G. (2017). Women's Mental Health and Well-being 5 Years After Receiving or Being Denied an Abortion. JAMA Psychiatry.
Dugas, M., Shorten, A., Dubé, E., Wassef, M., Bujold, E., & Chaillet, N. (2012). Decision aid tools to support women's decision making in pregnancy and birth: A systematic review and meta-analysis. Social Science & Medicine.
Gómez, A. M., Arteaga, S., Villaseñor, E., Arcara, J., & Freihart, B. (2019). The Misclassification of Ambivalence in Pregnancy Intentions: A Mixed-Methods Analysis. Perspectives on Sexual and Reproductive Health.
National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. (2018). The Safety and Quality of Abortion Care in the United States. Chapter 4: Long-Term Health Effects.
National Health Service (NHS). Ectopic pregnancy: Symptoms.
National Institute for Health and Care Excellence (NICE). (2014, оновлюється). CG192: Antenatal and postnatal mental health.
National Institute for Health and Care Excellence (NICE). (2019). NG140: Abortion care.
Nelson, H. D., Darney, B. G., Ahrens, K., et al. (2022). Associations of Unintended Pregnancy With Maternal and Infant Health Outcomes: A Systematic Review and Meta-analysis.
World Health Organization (WHO). (2025). Abortion care guideline, 2nd edition.
Державний експертний центр МОЗ України. (2023–2024). Медичний аборт: клінічна настанова та чинні стандарти.
Міністерство внутрішніх справ України. (2026). 112 — єдиний номер безпеки для всієї країни.
Україна. (1992, зі змінами). Основи законодавства України про охорону здоров’я, стаття 50.
Урядовий контактний центр. 1547 — гаряча лінія з питань протидії домашньому насильству.