Леслі Грінберг: емоційно-фокусована терапія, теорія емоцій і внесок у психотерапію
Оновлено: 6 днів тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 3 вересня 2026 · Редакційна політика
Леслі Грінберг — канадський психолог і дослідник психотерапії, один із провідних представників гуманістично-експерієнційної традиції та основний розробник емоційно-фокусованої терапії в лінії Emotion-Focused Therapy. Його роботи поєднали дослідження психотерапевтичного процесу з клінічною моделлю, у якій емоція розглядається не лише як симптом або реакція, а як джерело інформації, мотивації та можливого терапевтичного перетворення.
Ключове розмежування: Emotion-Focused Therapy Леслі Грінберга та Emotionally Focused Therapy Сью Джонсон мають спільну ранню історію, але сьогодні це дві різні психотерапевтичні традиції.
Хто такий Леслі Грінберг
Повне ім’я дослідника — Leslie Samuel Greenberg. Він народився 30 вересня 1945 року в Йоганнесбурзі, Південна Африка. Його академічна кар’єра пов’язана передусім із York University у Торонто. Університет позначає його як випускника PhD ’76, а 2010 року надав йому звання Distinguished Research Professor. Нині в академічних і професійних джерелах він фігурує як Distinguished Research Professor Emeritus of Psychology.
У 2012 році Американська психологічна асоціація відзначила Грінберга Award for Distinguished Professional Contributions to Applied Research. Він також отримував Distinguished Research Career Award від Society for Psychotherapy Research і Carl Rogers Award від APA Society for Humanistic Psychology. York University та APA послідовно характеризують його як основного розробника Emotion-Focused Therapy.
Грінберг досліджував не тільки результати терапії, а й те, що відбувається всередині терапевтичної сесії: як клієнт переходить від неясного або заблокованого переживання до більш диференційованої емоції, як змінюється ставлення до себе, які моменти сигналізують про готовність до певної терапевтичної роботи і які процеси пов’язані з результатом.
Дві різні EFT: Грінберг і Сью Джонсон
У психологічній літературі абревіатура EFT створює систематичну плутанину. Emotion-Focused Therapy Леслі Грінберга і Emotionally Focused Therapy Сью Джонсон мають спільну ранню історію, але сьогодні це різні терапевтичні традиції.
У 1980-х роках Грінберг і Сью Джонсон спільно розробляли ранню емоційно-фокусовану терапію пар. Їхнє співавторство зафіксоване, зокрема, у монографії Emotionally Focused Therapy for Couples, виданій Guilford Press 1988 року.
Надалі траєкторії розійшлися. Лінія Джонсон зробила теорію прив’язаності центральною рамкою сучасної Emotionally Focused Therapy та Emotionally Focused Couple Therapy. Грінберг розвинув окрему Emotion-Focused Therapy — гуманістично-експерієнційну модель, зосереджену на емоційному опрацюванні, значенні переживання, терапевтичних маркерах і завданнях.
Тому твердження «Грінберг створив EFT Сью Джонсон» або «Джонсон створила Emotion-Focused Therapy Грінберга» спотворюють історію. Коректна формула така: рання парна модель була спільною роботою Greenberg і Johnson; згодом сформувалися дві окремі традиції.
Від process-experiential therapy до Emotion-Focused Therapy
Зріла модель Грінберга виросла з процесуально-експерієнційного підходу, який у ранніх працях позначався як process-experiential therapy або process-experiential psychotherapy. Книга Facilitating Emotional Change: The Moment-by-Moment Process, написана Грінбергом разом із Laura N. Rice та Robert Elliott і вперше видана 1993 року, систематизувала цей підхід.
У ній терапія описувалася через поєднання емпатійних стосунків, уважного відстеження переживання та специфічних завдань, що застосовуються тоді, коли в сесії з’являється відповідний маркер. Серед таких завдань — систематичне евокативне розгортання, фокусування, діалог двох стільців, робота з порожнім стільцем та інші способи опрацювання внутрішніх і міжособистісних емоційних проблем.
Пізніша назва Emotion-Focused Therapy підкреслила те, що стало центральним для цієї традиції: емоція є організуючим процесом, а терапія допомагає людині усвідомити, витримати, розрізнити, осмислити й трансформувати емоційний досвід.
Людиноцентрована та гештальт-традиції
Emotion-Focused Therapy формувалася всередині ширшої гуманістично-експерієнційної традиції. Важливими джерелами були клієнт-центрована психотерапія Карла Роджерса, експерієнційна робота з безпосереднім переживанням і техніки, що розвивалися в гештальт-терапії.
Водночас модель Грінберга не є просто новою назвою гештальт-терапії. Її особливість — у систематичному дослідженні процесу зміни, розрізненні типів емоцій, концепції емоційних схем і зв’язку конкретних маркерів із конкретними терапевтичними завданнями.
Як Грінберг розуміє емоцію
У цій моделі емоції не протиставляються мисленню. Вони взаємодіють із когнітивними процесами, потребами, пам’яттю, тілесним переживанням і побудовою особистого значення. Практична різниця полягає в тому, що терапевт не намагається автоматично «виправити» почуття логічним аргументом.
Замість цього терапія запитує: що саме відчуває людина, якою є функція цієї емоції, чи відповідає вона теперішній ситуації, яку потребу вона сигналізує, що її підтримує і який новий емоційний досвід може змінити стару реакцію.
Це дає моделі дві одночасні опори. Перша — прийняття й точне дослідження актуального переживання. Друга — активна робота зі зміною тих емоційних реакцій, які стали ригідними, болісними або непродуктивними.
Емоційні схеми
Одним із центральних понять є емоційна схема — emotion scheme. У межах EFT це внутрішня структура, сформована з прожитого емоційного досвіду. Її активація організує те, як людина відчуває ситуацію, на що звертає увагу, як її інтерпретує і до якої дії схиляється.
Емоційна схема в теорії Грінберга не дорівнює просто усвідомленій думці або словесному переконанню. Вона охоплює неявні асоціації, тілесно відчуте переживання, пам’ять, мотиваційні тенденції та смисл.
Це теоретичний і клінічний конструкт Emotion-Focused Therapy. Його не слід подавати як окрему біологічну структуру мозку: модель описує спосіб організації досвіду, з яким працює терапія.
Чотири типи емоцій
EFT розрізняє чотири клінічно важливі категорії емоцій. Це розрізнення потрібне не для оцінювання емоції як «правильної» чи «неправильної», а для вибору різної терапевтичної відповіді.
Первинні адаптивні емоції — безпосередні реакції на актуальну ситуацію, які можуть орієнтувати на доречну дію. Смуток після втрати, наприклад, може підтримувати пошук розради й прийняття факту втрати, а страх перед реальною загрозою — мобілізувати захист.
Первинні дезадаптивні емоції також переживаються як безпосередні, але сформовані попереднім досвідом так, що в теперішньому контексті підтримують повторювану болісну реакцію. Прикладом може бути стійкий сором або страх близькості, який активується навіть там, де поточна ситуація не відтворює колишню небезпеку.
Вторинні емоції виникають як реакція на іншу, первиннішу емоцію або на спосіб її оцінювання. Людина може переживати гнів поверх страху чи соромитися власного смутку.
Інструментальні емоції виражаються так, щоб впливати на реакцію інших людей; це може відбуватися як свідомо, так і без повного усвідомлення.
У EFT ці категорії ведуть до різних завдань: адаптивну емоцію підтримують і використовують як ресурс; дезадаптивну прагнуть трансформувати; за вторинною шукають первинний досвід; функцію інструментальної емоції допомагають усвідомити.
«Змінювати емоцію емоцією»
Одна з найвідоміших формул Грінберга — принцип changing emotion with emotion, тобто «зміна емоції емоцією». Його зміст полягає в тому, що стійкий проблемний емоційний стан часто змінюється не самим поясненням, а появою нового, несумісного або більш адаптивного переживання.
Так, дезадаптивний страх може змінюватися через доступ до захисного гніву й відчуття власної сили; сором — через співчуття до себе та прийняття; безпорадність — через переживання права на потребу, межу або дію. Конкретна траєкторія залежить від людини і контексту, тому це не механічна формула «замінити одну емоцію іншою».
У книзі Changing Emotion With Emotion: A Practitioner’s Guide 2021 року Грінберг систематизував цю логіку як ширшу модель роботи з емоційними процесами.
Терапевтичні маркери й завдання
Emotion-Focused Therapy поєднує слідування за переживанням клієнта з активним спрямуванням процесу. Терапевт шукає маркери — характерні моменти в сесії, які сигналізують про певну нерозв’язану проблему опрацювання.
Наприклад, виражена внутрішня самокритика може бути маркером конфлікту між двома частинами Я. Тоді терапевтичним завданням може стати діалог двох стільців, у якому людина почергово висловлює позиції критичної й переживальної частин. Незавершена емоційна справа з важливою людиною може вести до роботи з порожнім стільцем.
Проблематична, але незрозуміла реакція може опрацьовуватися через систематичне евокативне розгортання: ситуацію детально відтворюють у переживанні, щоб знайти момент, у якому реакція виникає, і зрозуміти її внутрішню логіку.
Ці техніки не є набором універсальних вправ, які застосовують однаково до всіх. У моделі вони прив’язані до клінічного маркера, терапевтичного альянсу, здатності людини залишатися в контакті з переживанням і поточного завдання терапії.
Діалог двох стільців, порожній стілець і питання авторства
Робота зі стільцями стала однією з найвпізнаваніших частин EFT Грінберга, але історичну атрибуцію тут важливо формулювати точно.
Техніка порожнього стільця має широку історію в гештальт-терапії, а споріднені рольові практики існували й раніше. Грінберг і його колеги не просто використовували такі інтервенції, а включили їх у систематизовану модель завдань, пов’язану з маркерами й дослідженням процесу зміни.
Фокусування також не є винаходом Грінберга: його історія насамперед пов’язана з Eugene Gendlin. Для канону важливо розрізняти походження техніки, її подальший розвиток і спосіб включення в конкретну терапевтичну модель.
Методологічний внесок: досліджувати, як саме відбувається зміна
Окремий внесок Грінберга пов’язаний із дослідженням психотерапевтичного процесу. Його традиція ставить питання не тільки «чи стало клієнтові краще після лікування?», а й «яка подія в сесії відбулася, як вона розгорталася і які кроки привели до її розв’язання?».
Ця логіка лежить за task analysis — аналізом терапевтичних завдань і послідовностей зміни. У сучасному Clinical Handbook of Emotion-Focused Therapy аналіз терапевтичних завдань зберігається як окрема дослідницька тема поряд із дослідженнями терапевтичних стосунків, емоційного опрацювання, наративних змін і зв’язку процесу з результатом.
Саме тут видно, чому EFT Грінберга стала впливовою для інтегративної психотерапії: клінічні інтервенції описуються як процеси, які можна спостерігати, кодувати, порівнювати та перевіряти емпірично.
Рання робота з парами та Сью Джонсон
Спільна робота Greenberg і Johnson є важливою частиною історії обох напрямів. У книжці 1988 року вони описали структуровану парну терапію, що поєднувала внутрішньопсихічний і міжособистісний рівні та використовувала емоційний досвід для зміни взаємодії партнерів.
Пізніше Johnson розгорнула прив’язанісно орієнтовану модель, яка нині асоціюється з Emotionally Focused Therapy. Greenberg продовжив розвивати власну лінію Emotion-Focused Therapy, включно з індивідуальною та парною роботою, але з іншою теоретичною архітектурою.
Саме тому персональний хаб Грінберга має бути мостом між історією ранньої EFT і сучасним розмежуванням двох традицій, а не дублем матеріалу про Сью Джонсон.
Ключові праці
Emotionally Focused Therapy for Couples (1988), написана разом із Susan M. Johnson, — ключове джерело раннього спільного етапу парної EFT. Перше hardcover-видання вийшло 7 жовтня 1988 року, ISBN 9780898627305.
Facilitating Emotional Change: The Moment-by-Moment Process (1993), написана з Laura N. Rice та Robert Elliott, систематизувала процесуально-експерієнційний підхід, теорію та маркерно-керовані терапевтичні завдання. Перше hardcover-видання: ISBN 9780898629941; paperback 1996 року: ISBN 9781572302013.
Emotion-Focused Therapy for Depression (2005), написана з Jeanne C. Watson, представила спеціалізовану модель роботи з депресією та узагальнила відповідні дослідження.
Changing Emotion With Emotion: A Practitioner’s Guide (2021) систематизувала пізню версію принципів і методів роботи з емоцією.
On Becoming Emotion Focused (2025) поєднує особисту інтелектуальну історію Грінберга з реконструкцією розвитку його теорії та практики.
Що показують дослідження
Доказову базу Emotion-Focused Therapy доцільно оцінювати не за окремою відомою роботою, а за сукупністю досліджень процесу й результатів, що накопичувалися протягом десятиліть.
В одному з відомих рандомізованих досліджень Watson та співавт. 2003 року 66 клієнтів із великою депресією отримували 16 тижнів процесуально-експерієнційної або когнітивно-поведінкової психотерапії. В обох групах значно зменшилися симптоми депресії та загальний дистрес; загалом результати були подібними, хоча процесуально-експерієнційна група показала більше зменшення міжособистісних проблем.
Найновіший систематичний огляд і метааналіз 2026 року, опублікований онлайн 19 квітня в Psychotherapy Research, проаналізував дослідження EFT для дорослих із психопатологією, пов’язаною з емоційним дистресом. До аналізу увійшли 13 статей; 348 учасників отримували EFT і 201 перебував у контрольних умовах.
Метааналіз виявив великий середній ефект порівняно з неактивними контрольними умовами. Водночас статистично надійної переваги EFT над іншими психотерапіями не встановлено. Автори окремо зазначили ознаки публікаційного упередження, невеликі вибірки, недоліки рандомізації, обмежену різноманітність учасників і загальну потребу в сильніших незалежних дослідженнях.
Отже, сучасна доказова картина підтримує EFT як перспективний і досліджуваний психотерапевтичний підхід, але не дає підстав подавати його як універсально кращий за інші доказові психотерапії або гарантувати результат конкретній людині.
Критика й обмеження
Дослідницька база неоднорідна. Під назвою EFT в різні роки вивчали process-experiential therapy, спеціалізовані протоколи для депресії, тривоги, травми й інших проблем. Це ускладнює прості узагальнення.
Частина класичних досліджень походить від розробників підходу або близьких до цієї традиції дослідницьких груп. Для зрілої доказової бази важливі незалежні реплікації, більші вибірки та ширша демографічна й культурна представленість.
Клінічні поняття EFT, такі як емоційні схеми або класифікація типів емоцій, є елементами конкретної психотерапевтичної моделі. Їх не слід автоматично ототожнювати з універсальними біологічними категоріями.
Сама абревіатура EFT неоднозначна. Нею також позначають Emotionally Focused Therapy Сью Джонсон і, поза цими психотерапевтичними традиціями, Emotional Freedom Techniques. Для наукової й пошукової точності назву завжди потрібно розшифровувати.
Вплив
Внесок Грінберга виходить за межі конкретного набору технік. Він допоміг перетворити експерієнційну роботу з емоцією на предмет систематичного процесуального дослідження: терапевтичні події описувалися, кодувалися, співвідносилися з результатами й перетворювалися на моделі завдань.
Це зробило його роботи важливими для гуманістичної, експерієнційної та інтегративної психотерапії. Сучасна EFT зберігає водночас реляційну основу — емпатію, терапевтичну присутність, уважність до переживання — і структуровану систему активних інтервенцій.
Сам Грінберг продовжує фігурувати в актуальних матеріалах York University та APA як Distinguished Research Professor Emeritus і primary developer Emotion-Focused Therapy. Його інтелектуальна спадщина сьогодні існує не як один «метод емоцій», а як розгорнута система теорії, процесуального дослідження, клінічних завдань і спеціалізованих застосувань.
Пов’язані матеріали Українського психологічного ХАБу
Сью Джонсон — персональний хаб про іншу сучасну лінію EFT, що розвинулася з ранньої спільної роботи з Грінбергом.
Емоційно-фокусована терапія — канонічний матеріал про attachment-based Emotionally Focused Therapy Сью Джонсон.
Гештальт-терапія — історично важлива експерієнційна традиція, з якою пов’язані деякі техніки, що згодом були систематизовані в EFT Грінберга.
Пов’язані статті
Джерела
York University — Leslie Greenberg, Distinguished Research Professor.
American Psychological Association — Emotion-Focused Therapy, Revised Edition.
American Psychological Association — Learning Emotion-Focused Therapy, Second Edition.
American Psychological Association — Deliberate Practice in Emotion-Focused Therapy, sample chapter.
American Psychological Association — Changing Emotion With Emotion.
American Psychological Association — On Becoming Emotion Focused.
Watson et al. (2003) — randomized comparison with CBT, PubMed.
Whittington, Jafari & Borgogna (2026) — systematic review and meta-analysis, PubMed.
