Звернення по соціальні виплати: як усувати перешкоди
Український психологічний ХАБ · 22 жовтня 2026 року · Редакційна політика
Звернення по соціальні виплати — це послідовність дій, завдяки яким людина з’ясовує право на підтримку, знаходить належну програму, подає заяву, підтверджує потрібні відомості, отримує рішення та фактичну виплату. На кожному етапі можуть виникати перешкоди: складні правила, недоступна інформація, зайві документи, нестабільний зв’язок, часові витрати, брак допомоги, помилки в реєстрах або страх перед принизливим ставленням. Подолання цих перешкод є завданням організаторів соціального захисту, а практичні кроки заявника мають спиратися на достовірну інформацію про конкретну програму.
Найдієвіший підхід поєднує зрозумілі пояснення, скорочення зайвих процедур, можливість людської допомоги, доступні канали звернення, прозорі рішення та оцінювання того, скільки людей, які мають право на підтримку, справді її отримують. Систематичний огляд 35 польових досліджень із 93 втручаннями вказує на перспективність зрозуміло поданої інформації та допомоги з оформленням, водночас підкреслює неоднорідність результатів і переважання досліджень зі США. Саме тому рішення потрібно випробовувати в українських установах та з українськими заявниками.
Яку проблему вирішує доступне звернення по соціальні виплати
Наявність права на соціальну допомогу ще не гарантує її фактичного отримання. У дослідженнях соціальної політики ситуацію, коли людина відповідає умовам програми, але не одержує належної виплати, називають неотриманням належної допомоги. Воно може виникати через необізнаність, складність заяви, помилкову відмову, тривале очікування або ситуацію, коли витрати на процедуру перевищують доступні людині ресурси. Також особа може свідомо відмовитися від участі, і таке рішення потрібно поважати.
ОЕСР у звіті про модернізацію доступу до соціального захисту описує, як заплутані критерії, інформаційні прогалини й обтяжливе оформлення зменшують охоплення соціальних програм. Це проблема виконання державних зобов’язань, якості організації послуг та соціальної справедливості. Коли людина не отримує належної підтримки, збиток може виходити за межі окремої виплати: зростають борги, житлова нестабільність, навантаження на доглядальників і залежність від непевних джерел допомоги.
Для України принципово важливо розрізняти різні види соціального забезпечення. Пенсія, житлова субсидія, допомога малозабезпеченій сім’ї, окремі виплати людям з інвалідністю, страхові виплати та базова соціальна допомога мають різні правові умови. Назва «соціальні виплати» об’єднує життєві ситуації, а не встановлює єдину процедуру або однаковий перелік документів.
Де саме виникають перешкоди: шлях від потреби до грошей
Перший етап — розпізнавання потреби та права. Людина може знати про допомогу, але помилятися щодо права на неї; інша людина може мати право й ніколи не чути назви програми. Тут важливі адресна, зрозуміла інформація, перевірка умов за офіційними джерелами та можливість поставити запитання.
Другий етап — вибір каналу звернення. Особистий прийом, центр надання адміністративних послуг, уповноважений представник, електронний кабінет чи спеціальний державний застосунок доступні для різних програм у різних межах. Якщо особі потрібен цифровий підпис, сканер або стабільний інтернет, суто електронна процедура може відсіяти частину людей уже на вході.
Третій етап — подання достовірних відомостей. Перешкоди виникають через повторне заповнення даних, суперечливі підказки, невідомий склад сім’ї в реєстрах, незрозумілі підтвердження доходу чи особливі обставини. Державна установа має пояснювати, що саме вимагається законом, як усунути помилку та на якому етапі перебуває справа.
Четвертий етап — розгляд і рішення. Навіть правильно подана заява може не завершитися виплатою через потребу додаткових перевірок, недостовірні дані в інформаційних системах або помилку адміністративного органу. Заявникові потрібен зрозумілий результат: що вирішено, чому, з якої дати, як виправити відомості та як оскаржити несприятливий акт.
П’ятий етап — фактичне отримання та збереження виплат. Окремими ризиками залишаються некоректні платіжні реквізити, зміна обставин, невдале поновлення допомоги та неможливість своєчасно дізнатися про зупинення. Тому оцінювати треба весь шлях заявника, а не лише кількість відкритих електронних форм.
Психологічні механізми та адміністративний тягар
Дослідники Herd і Moynihan розглядають адміністративний тягар через витрати на навчання, дотримання вимог і психологічні витрати. Перші охоплюють пошук інформації та розуміння правил. Другі — час, проїзд, черги, документи й повторні контакти. Треті — тривогу, стигматизацію, втрату відчуття контролю, сором і виснаження під час взаємодії з установами. Ці виміри пов’язані: додатковий запит на документ означає і поїздку, і нову невизначеність.
Інформаційне перевантаження й обмежена увага
Складні формулювання вимагають значних зусиль навіть від людей із високою грамотністю. За термінової потреби у грошах, під час догляду за дитиною, переміщення або хвороби можливість довго вивчати інструкції зменшується. Текст, який одразу відповідає на запитання «кому належить», «що підготувати» та «куди звернутися», полегшує орієнтацію. Однак спрощення пояснення має зберігати юридично важливі умови й винятки.
У рандомізованому експерименті Bhargava й Manoli (2015), проведеному із 35 050 американськими платниками податків, форма повідомлення та помітність виплати впливали на звернення по належний податковий кредит. Автори також перевірили повідомлення, спрямовані на зниження передбачуваної стигми й витрат, і не одержали однакового ефекту від усіх варіантів. Висновок стосується конкретної податкової програми США; для української соціальної допомоги це аргумент на користь перевірки зрозумілості повідомлень, а не готовий прогноз приросту заяв.
Невизначеність, відкладання й виснаження
Якщо людині потрібно виконати багато кроків без розуміння результату, кожне нове зусилля конкурує з іншими нагальними потребами. Особливо важкі багаторазові звернення, коли незрозуміло, чи прийнято попередні документи. Допомагають короткий зрозумілий перелік дій, повідомлення про статус, завершення процедури за один контакт там, де це можливо, та доступна консультація.
Стигма й досвід взаємодії з працівниками
Звернення по соціальну підтримку може супроводжуватися очікуванням осуду або недовіри. Тон спілкування, приватність розмови, зрозумілість вимог і можливість уточнити помилку змінюють суб’єктивну вартість процедури. Потрібне навчання працівників, захист конфіденційності, коректне повідомлення причин відмови та безпечний шлях скарги. Самими доброзичливими формулюваннями усунути непосильні процедурні вимоги неможливо.
Системні причини, які не можна покладати на заявника
Перешкоди породжують також інституційні рішення: правила підтвердження доходів, які дублюють державні реєстри; обмежені години прийому; неможливість дістатися сервісного центру; нестача працівників; погано узгоджені інформаційні системи; недостатня кількість доступних форматів комунікації. В умовах війни до них додаються переміщення, втрачені документи, небезпека пересування, пошкоджений зв’язок, зміна місця проживання та обов’язки з догляду.
Ці бар’єри різною мірою впливають на літніх людей, малозабезпечені домогосподарства, людей з інвалідністю, мешканців сільських громад, вимушено переміщених людей і тих, хто не має власного пристрою або приватного місця для розмови. Показник «кількість користувачів електронного сервісу» не показує, кого сервіс виключив. Для порівняння груп потрібні дані про реальну доступність, частку успішно завершених справ і розподіл часу та витрат.
ОЕСР (2024) наголошує, що використання адміністративних даних і цифрових засобів може зменшити тягар, зокрема через попереднє заповнення відомостей, але має супроводжуватися допомогою людям зі складними потребами та обмеженим цифровим доступом. Якість реєстрів, законні підстави обміну даними й можливість виправити помилку визначають, чи стає цифровізація допомогою.
Що саме має змінювати установа: від діагностики до нового процесу
Знайти точки відмови в реальному маршруті
Спершу потрібно побудувати карту повного шляху заявника: від першого пошуку інформації до отримання коштів. Для кожного кроку фіксують нормативну вимогу, відповідальну установу, час, кількість звернень, потрібні документи, частоту помилок і частку людей, які припиняють процес. Окремо вивчають звернення, що завершилися відмовою, та тих, хто так і не подав заяву.
Опитування заявників, спостереження за прийомом, тестування форм із реальними користувачами та аналіз знеособлених адміністративних даних дають різні типи свідчень. Якісне дослідження пояснює, чому людині важко, а експериментальна оцінка встановлює, чи зміна процедури спричинила поліпшення. Відбір лише успішних користувачів створює хибну картину доступності.
Прибрати непотрібні вимоги й повторне подання даних
Найперше слід перевірити юридичну необхідність кожного документа, поля й особистого візиту. Доступні в законний спосіб дані не варто повторно вимагати від людини без потреби. Невідомі або суперечливі відомості потребують чіткого механізму уточнення, а організаційні помилки — можливості виправити їх без початку всього шляху знову. Зміна процедури, яка забирає одну зайву поїздку, може бути важливішою за серію нагадувань.
Переписати інформацію мовою конкретних дій
Сторінка програми повинна містити актуальні умови права, випадки виключення, перелік документів, доступні способи подання, порядок розгляду, можливі причини відмови й шлях оскарження. Ключові відомості мають бути зрозумілими з телефону й у друкованому вигляді. Один документ — одна чітка назва; одна дія — зрозумілий результат. Приклади мають відповідати реальним обставинам сімей і різним життєвим ситуаціям.
Запропонувати підтримку під час оформлення
Підтримка може включати консультацію, допомогу з формою, перевірку повноти без збирання зайвих даних, запис на прийом, переклад або доступне спілкування. Finkelstein і Notowidigdo (2019) в експерименті із приблизно 30 тисячами літніх людей у США виявили, що за дев’ять місяців участь у програмі харчової допомоги становила 6% у контрольній групі, 11% після інформаційного повідомлення й 18% після повідомлення з допомогою в оформленні. Водночас охоплення найбільш нужденних виявилося складнішим, тому загальна кількість нових отримувачів не є достатньою мірою справедливості.
Зберегти право вибору способу звернення
Цифрові інструменти зручні для частини людей, тоді як іншим потрібні особисте обслуговування, консультація телефоном, представництво відповідно до закону або доступний паперовий шлях. Примусове переведення всіх заяв до одного каналу створює нову нерівність. Ефективна система дозволяє перемикатися між каналами без втрати попередніх даних і повторного подання всієї заяви.
Пояснювати рішення й забезпечувати виправлення
Після подання людина повинна мати спосіб перевірити, що заяву отримано. Якщо бракує відомостей, установа повідомляє, які саме, як і до якого строку їх подати відповідно до застосовних правил. Рішення про призначення або відмову має бути зрозумілим, а інформація про оскарження — помітною. Відкритий механізм виправлення помилок у реєстрах підвищує реальну здатність скористатися правом.
Які поведінкові заходи мають наукову підтримку
Систематичний огляд Daigneault та співавторів (2025) охопив 35 польових досліджень і 93 втручання. Автори не об’єднували результати в єдине середнє значення через значну неоднорідність. Перспективними виявилися зрозуміло подана інформація та безпосередня допомога; однак позитивні результати для фактичного отримання допомоги частіше траплялися, ніж для подання заяв, а випробувані заходи часто складалися з кількох компонентів. Це ускладнює визначення окремого механізму.
Результат залежить від програми й цільової групи. Нагадування може допомагати людям, які мають готові документи й просто пропустили дату; воно мало змінить ситуацію людини без документів, доступного транспорту або правової можливості подати заяву. Автоматичне визначення потенційного права може допомагати знайти одержувачів, але створює вимоги до захисту даних, перевірки помилок і законності рішень.
Важливо оцінювати не лише середній приріст. Втручання, яке збільшує участь серед краще забезпечених заявників і майже не допомагає найвразливішим, може посилювати нерівність. Для окремих людей зростання кількості процедурних повідомлень створює додатковий стрес. Тому поряд із користю потрібно фіксувати небажані наслідки, витрати установи та витрати людини.
Україна у 2026 році: куди звертатися та як перевіряти процедуру
З 1 липня 2025 року Пенсійний фонд України здійснює призначення й виплату низки державних соціальних допомог і соціальних стипендій, які раніше адміністрували органи соціального захисту. Водночас компетентний орган, доступний канал подання та перелік потрібних відомостей визначаються видом підтримки. Перед зверненням треба відкрити актуальну картку саме своєї послуги, а не універсальну інструкцію з інтернету.
За роз’ясненням Пенсійного фонду, оформлення багатьох видів державної допомоги здійснюється через сервісні центри ПФУ, центри надання адміністративних послуг і передбачені для програми канали органів місцевого самоврядування. Вебпортал електронних послуг ПФУ дає доступ до низки електронних заяв, звернень та відстеження їх розгляду. Станом на 2026 рік інструкція ПФУ для окремих державних соціальних допомог описує авторизацію за допомогою кваліфікованого електронного підпису, обрання відповідного розділу, додавання документів за потреби та перевірку статусу в кабінеті.
Гід державних послуг Дія містить окремі інформаційні картки, зокрема щодо базової соціальної допомоги. Для цієї програми офіційна картка зазначає доступні способи звернення, вимоги, особливості розгляду й умови участі в експериментальному проєкті. Наявність мобільного способу оформлення однієї допомоги не означає, що через нього можна подати заяву щодо будь-якої виплати.
Український Закон «Про адміністративні послуги» № 5203-VI і Закон «Про адміністративну процедуру» № 2073-IX задають загальні рамки відповідних адміністративних відносин, з урахуванням спеціальних законів і винятків. Закон про адміністративну процедуру передбачає механізми адміністративного оскарження; у загальному випадку скарга на адміністративний акт подається протягом 30 календарних днів після доведення його до відома учасника, однак для окремих категорій законом можуть установлюватися інші строки. Через це строк оскарження потрібно перевіряти за конкретним рішенням і спеціальними правилами програми.
Право на допомогу малозабезпеченим сім’ям регулює, зокрема, Закон № 1768-III. Він встановлює предмет окремої програми, тому його положення не варто переносити на всі інші виплати. Обробка документів про сімейні обставини, доходи й здоров’я повинна відповідати Закону «Про захист персональних даних» № 2297-VI та спеціальним нормам.
Практичний маршрут для людини, яка хоче оформити допомогу
Визначити конкретну програму
Сформулюйте життєву ситуацію: втрата доходу, склад сім’ї, інвалідність, житлові витрати, догляд, вимушене переміщення або інша законна підстава. На офіційному порталі установи чи в Гіді Дія знайдіть інформаційну картку відповідної програми, перевірте дату оновлення, коло отримувачів і можливі обмеження. Якщо не можете визначити програму, зверніться за консультацією до ПФУ або відповідного центру надання послуг.
Перевірити, чи справді потрібні документи вже є
Порівняйте свій випадок з офіційним переліком. Уточніть, які відомості установа отримує з реєстрів, а які документи потрібно надати особисто. Якщо документ втрачено чи дані в реєстрі помилкові, запитайте про передбачений порядок підтвердження, виправлення або подання альтернативних відомостей. Не передавайте стороннім особам коди доступу, електронний підпис, паролі чи фото всіх документів «для прискорення допомоги».
Обрати доступний спосіб подання
Оберіть офіційний електронний сервіс або особисте звернення, якщо такий спосіб передбачено програмою. За потреби з’ясуйте правила представництва й доступної комунікації. Перед остаточним надсиланням електронної заяви перевірте дані, контактну інформацію і реквізити для виплати. Збережіть номер звернення чи електронне підтвердження його прийняття.
Відстежувати рішення без зайвих повторних звернень
За можливості перевіряйте статус через офіційний кабінет або встановлений установою канал. Якщо установі потрібні додаткові відомості, уточніть правову підставу, зміст і строк відповіді. Якщо рішення затримується, вимагайте інформацію про стан розгляду в межах установленого порядку; ПФУ надає офіційні канали звернення для запитань, пропозицій і скарг.
Якщо відмовлено або виплата не надійшла
Отримайте текст рішення та з’ясуйте його підставу. Відрізняйте формальну відмову у призначенні, неповний пакет документів, технічну помилку реквізитів, затримку платежу та зміну законних умов. Залежно від причини застосовується виправлення даних, нова інформація в справі, адміністративне оскарження або судовий захист. Перед скаргою перевірте спеціальний строк, адресу компетентного органу й можливість отримати безоплатну правничу допомогу.
Як органам влади оцінювати результативність змін
Основний результат — частка людей, які відповідають умовам і фактично отримали належну допомогу. Для цього потрібен обґрунтований знаменник: оцінка числа потенційно правомочних осіб, а не лише кількість людей, які вже прийшли до установи. Додаткові показники охоплюють частку початих і завершених заяв, час до рішення, час до першої виплати, кількість зайвих контактів, повторних вимог, помилкових відмов та успішних виправлень.
Окремо вимірюють розподільчі наслідки: чи поліпшилася доступність для людей із мінімальними доходами, інвалідністю, обмеженим цифровим доступом, для переміщених людей і мешканців віддалених громад. Реальні витрати заявника — проїзд, зв’язок, пропущений робочий час, допомога сторонніх людей — є частиною оцінки. Задоволеність сервісом корисна, але вона не замінює перевірку законності рішення й фактичного отримання виплати.
Для причинної перевірки доцільно застосовувати рандомізовані польові випробування там, де це етично та юридично допустимо, або добре обґрунтовані квазіекспериментальні схеми, якщо випадковий розподіл неможливий. У жодному дослідженні не слід випадково позбавляти людину права на встановлену законом підтримку. Можна порівнювати законні варіанти зрозумілих повідомлень, додаткової допомоги чи нових способів подання, забезпечуючи базовий доступ усім.
Результати потрібно подавати в абсолютних і відносних величинах. Зростання частки одержувачів з 10% до 12% означає два відсоткові пункти, або відносне збільшення на 20%; це різні способи описати той самий результат. Поряд із довірчими інтервалами необхідні дані про витрати, тривалість, сталість ефекту та групи, які залишилися поза охопленням. Статистична значущість сама собою не визначає корисності заходу.
Масштабування змінює умови: навантаження на працівників, склад заявників, якість технічної підтримки та кількість незвичних випадків. Пілотна програма в одному місті не гарантує повторення ефекту у всіх громадах. До масштабування мають бути підготовлені фінансування, правові процедури, доступна допомога, захист даних і план спостереження за небажаними наслідками.
Етика: допомога, автономія та соціальна справедливість
Метою втручання має бути реалізація встановленого права, а не штучне збільшення показників установи. Повідомлення не повинні створювати фальшиве відчуття терміновості, приховувати винятки чи психологічно тиснути на людину. Заявник має розуміти, хто обробляє його дані, для чого, як виправляються помилки та як можна оскаржити рішення. Особиста підтримка повинна надаватися з повагою до самостійності людини.
Автоматизовані рекомендації щодо ймовірного права на допомогу здатні спростити пошук, але помилки або нерівномірна якість реєстрів можуть вибірково шкодити певним групам. Алгоритмічна рекомендація не повинна приховано підміняти мотивоване рішення компетентного органу. Установи мають перевіряти вплив на групи заявників, способи людського перегляду та правові підстави використання персональних відомостей.
Потрібно також зважати на добровільну відмову від участі. Людина може мати підстави не подавати заяву, і якісне інформування має забезпечувати можливість усвідомленого вибору. Державна система повинна бути однаково придатною для людей, які звертаються вперше, мають складний випадок або потребують допомоги з комунікацією.
Поширені запитання
Чому я не отримую допомогу, хоча думаю, що маю право?
Можливі причини — невідповідність спеціальним умовам програми, неотримане або неповне звернення, помилка в реєстрі, неналежні платіжні реквізити, затримка розгляду чи помилкова відмова. Спершу визначте назву програми, перевірте офіційну картку й статус конкретної заяви, отримайте письмове пояснення установи. Лише після встановлення причини обирайте відповідний спосіб виправлення або оскарження.
Чи можна звернутися без електронного підпису?
Для багатьох видів допомоги передбачені особисті канали, а правила електронного подання різняться. Кваліфікований електронний підпис може бути умовою конкретного електронного сервісу. Перевіряйте можливість звернення через сервісний центр ПФУ, ЦНАП чи інший визначений канал саме для потрібної програми.
Чи всі соціальні виплати оформлюються через Дію?
Ні. Портал ПФУ і державний Гід послуг відображають різні доступні маршрути. Наявність однієї послуги в Дії не поширюється автоматично на всі види виплат. Належний спосіб подання зазначено в офіційній інформації конкретної програми.
Чи допоможуть нагадування, якщо заяву складно заповнити?
Нагадування корисні, коли проблема полягає у пропущеній дії або строку. Якщо людина не може подолати юридичну, документальну, технічну або фізичну перешкоду, необхідні зміна процедури та практична допомога. Огляд польових експериментів підтверджує, що втручання діють неоднаково й мають оцінюватися залежно від конкретної причини неотримання допомоги.
Що робити, якщо установа відмовила у виплаті?
Попросіть мотивоване рішення, перевірте, який саме орган його ухвалив, і з’ясуйте передбачені законом шляхи оскарження. Закон про адміністративну процедуру встановлює загальну рамку адміністративного оскарження, але строки й особливості конкретної допомоги можуть визначатися спеціальними нормами. Тому важливо діяти в межах строку, зазначеного в застосовних правилах.
Як зрозуміти, чи справді нова система поліпшила доступ?
Потрібно зіставити частку людей із правом на виплату, які фактично її отримали, час і витрати оформлення, частоту помилок та наслідки для різних груп. Порівняння лише числа відвідувань сайту або поданих форм не відповідає на це запитання. Для причинного висновку потрібен надійний план оцінювання.
Пов’язані статті
Поведінкова політика в податках, заощадженнях і суспільних фінансах — ширший контекст фінансових державних програм, у межах якого розташований цей практичний вузол.
Адміністративний тягар: психологічні витрати звернення по допомогу — докладне пояснення витрат на навчання, виконання вимог і психологічних витрат.
Спрощення форм і заяв: як зменшити адміністративні бар’єри — методи покращення документів і процесу звернення.
Доступність державних послуг для людей із різними потребами — інклюзивне проєктування каналів отримання допомоги.
Проєктування поведінкових втручань у державних послугах — перехід від діагностики до перевірюваної зміни практики.
Оцінювання поведінкових суспільних втручань: дизайн і показники — план вимірювання ефектів, витрат і небажаних наслідків.
Етика поведінкової державної політики: принципи та контроль — захист автономії, прозорості та справедливості.
Джерела
Bhargava, S., & Manoli, D. (2015). Psychological frictions and the incomplete take-up of social benefits: Evidence from an IRS field experiment. American Economic Review, 105(11), 3489–3529. https://doi.org/10.1257/aer.20121493
Daigneault, P.-M., Ouimet, M., Fortier-Chouinard, A., Nonki Tadida, E. Z., & Baby-Bouchard, A. (2025). How effective are behavioral interventions to increase the take-up of social benefits? A systematic review of field experiments. Journal of Policy Analysis and Management, 44(3), 997–1059. https://doi.org/10.1002/pam.70005
Finkelstein, A., & Notowidigdo, M. J. (2019). Take-up and targeting: Experimental evidence from SNAP. The Quarterly Journal of Economics, 134(3), 1505–1556. https://doi.org/10.1093/qje/qjz013
Herd, P., & Moynihan, D. (2025). Administrative burdens in the social safety net. Journal of Economic Perspectives, 39(1), 129–150. https://doi.org/10.1257/jep.20231394
OECD. (2024). Modernising access to social protection: Strategies, technologies and data advances in OECD countries. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/af31746d-en
Верховна Рада України. (2000). Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон України № 1768-III. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14
Верховна Рада України. (2010). Про захист персональних даних: Закон України № 2297-VI. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17
Верховна Рада України. (2012). Про адміністративні послуги: Закон України № 5203-VI. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17
Верховна Рада України. (2022). Про адміністративну процедуру: Закон України № 2073-IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20
Дія. (б. д.). Базова соціальна допомога: інформаційна картка послуги. https://guide.diia.gov.ua/view/nadannia-bazovoi-sotsialnoi-dopomohy
Пенсійний фонд України. (2025, 1 липня). З 1 липня 2025 року соціальні допомоги адмініструє Пенсійний фонд України. https://www.pfu.gov.ua/dp/678401-z-1-lypnya-2025-roku-sotsialni-dopomogy-administruye-pensijnyj-fond-ukrayiny/
Пенсійний фонд України. (2025, 15 вересня). Як подати заяву на отримання державних соціальних допомог онлайн. https://www.pfu.gov.ua/2174283-yak-podaty-zayavu-na-otrymannya-derzhavnyh-sotsialnyh-dopomog-onlajn/
Пенсійний фонд України. (2026, 19 червня). Дізнайтеся, як подати заяву на призначення державної соціальної допомоги онлайн. https://www.pfu.gov.ua/dn/327862-diznajtesya-yak-podaty-zayavu-na-pryznachennya-derzhavnoyi-sotsialnoyi-dopomogy-onlajn/