Ефект Буба — Кікі: чому звуки здаються «круглими» або «гострими»
Оновлено: 19 вер.
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 18 вересня 2026 · Редакційна політика
Якщо показати людині дві абстрактні фігури — одну округлу, іншу з гострими виступами — і запропонувати назвати одну «буба», а іншу «кікі», вибір часто виявляється зовсім не випадковим. «Буба» частіше дістається округлій формі, а «кікі» — гострокутній. Ця стійка відповідність між звучанням і зоровою формою отримала назву ефекту Буба — Кікі.
Ефект важливий для психолінгвістики тому, що показує: зв’язок між формою слова і значенням не завжди переживається як цілком довільний. У певних умовах властивості звуку систематично узгоджуються з властивостями форми, розміру, руху або інших сенсорних вимірів. Це один із найвідоміших прикладів звукового символізму та кросмодальних відповідностей.
Що таке ефект Буба — Кікі
Ефект Буба — Кікі — це тенденція співвідносити певні мовні звуки з певними візуальними формами. У класичному завданні учасник бачить дві незнайомі фігури і чує або читає два псевдослова. Псевдослово «буба» частіше пов’язують з округлою фігурою, а «кікі» — з ламаною, гострою або колючою.
Псевдослова тут принципові. Вони не мають усталеного словникового значення, тому експеримент мінімізує вплив уже вивченої семантики. Дослідник перевіряє, чи виникає відповідність між звучанням і формою ще до того, як слово отримало звичайне лексичне значення.
Велике кроскультурне дослідження, опубліковане у Philosophical Transactions of the Royal Society B, перевірило ефект у носіїв 25 мов, що належали до дев’яти мовних сімей і використовували десять систем письма. Автори виявили сильну загальну тенденцію до узгодження «буба» з округлістю та «кікі» з гостротою, а вплив форми письма був значно слабшим за саму звуко-формову відповідність. Дослідження Ćwiek та колег є одним із найсильніших сучасних аргументів на користь того, що феномен не зводиться до випадкової особливості англійської орфографії.
Звідки взявся цей ефект
Історію феномена зазвичай ведуть від робіт гештальт-психолога Вольфганга Келера. У ранніх експериментах використовувалися інші пари беззмістовних слів, зокрема «такете» та «малума», але принцип був той самий: люди систематично співвідносили різкі, уривчасті звукові форми з гострими контурами, а плавні — з округлими. Сучасний варіант із «буба» та «кікі» закріпився пізніше. Історичний ланцюг і сучасні варіанти парадигми докладно розглянуто в кроскультурному дослідженні 2022 року.
Зміна конкретних псевдослів важлива ще й методологічно. Ефект не є магічною властивістю саме двох складів «буба» і «кікі». Дослідники варіюють голосні, приголосні, ритм, спосіб подання слова й форму стимулу, щоб зрозуміти, які акустичні та фонетичні ознаки створюють відчуття округлості або гостроти.
Наскільки надійний ефект
Сучасні дані підтримують ефект як відтворювану статистичну тенденцію, але не як універсальне правило, якому підкоряється кожна людина в кожному завданні. Кроскультурна робота Ćwiek та колег показала широке відтворення ефекту в різних мовах і системах письма, водночас сила відповідності варіювалася між мовами й умовами. Автори також повідомили, що відповідність для «буба» була загалом виразнішою, ніж для «кікі». Оригінальна стаття прямо підкреслює цю асиметрію.
Метод завдання теж має значення. У класичній процедурі людина одразу бачить дві контрастні фігури й два контрастні псевдослова, тому сама структура експерименту робить можливу відповідність дуже помітною. У більш непрямій парадигмі лексичного рішення дослідники не отримали такого ж простого звуко-символічного ефекту, хоча виявили взаємодію між гострою рамкою та кутовою формою літер. Це показує, що результат залежить не лише від стимулів, а й від того, що саме просить зробити експеримент. Дослідження De Carolis та колег є важливим нагадуванням про межі класичної forced-choice процедури.
Тому коректне формулювання звучить так: ефект Буба — Кікі є добре відтворюваною кросмодальною відповідністю, сила якої змінюється залежно від звукового матеріалу, візуальних стимулів, мови, віку та експериментальної процедури.
Чому «буба» здається круглою, а «кікі» — гострою
Єдиного остаточно доведеного механізму немає. Найкраще сучасне пояснення складається з кількох рівнів: акустичних характеристик сигналу, фонетичної будови псевдослів, загальних закономірностей між сенсорними модальностями та набутого досвіду мови й довкілля.
Акустичні ознаки звуку
Одна з найдетальніших механістичних моделей пов’язує ефект із двома акустичними характеристиками — спектральним балансом і часовою безперервністю. Mathilde Fort і Jean-Luc Schwartz показали, що звуки, пов’язані з округлими об’єктами, можуть мати відносно нижчий спектральний баланс і плавнішу часову структуру, тоді як сигнали від гострих або кутових об’єктів можуть бути різкішими та містити більше високочастотної енергії. Автори також продемонстрували, що така відповідність не обмежується мовленням. Їхня робота у Scientific Reports пропонує фізичне джерело частини асоціацій між звуком і формою.
Огляд акустичних і артикуляційних пояснень, опублікований Bodo Winter у 2025 році, також робить акцент на акустиці. У ньому показано, що для багатьох типів звукового символізму акустична аналогія може бути достатньою, без припущення, що головним механізмом обов’язково є схожість між рухами мовного апарату й візуальною формою. Огляд Winter корисний саме як синтез механістичних даних.
Приголосні й голосні
Фонетична будова псевдослів також має значення. У «кікі» переважають короткі, різкі переходи та передні голосні; у «буба» — сонорніша, плавніша послідовність із заднішими голосними. Це не означає, що одна окрема фонема автоматично має фіксовану геометричну форму. Ефект виникає із сукупності ознак і їхнього контексту.
У 2026 році Padraic Monaghan і Simya Aravamuthan відійшли від стандартного вибору між готовими круглою та гострою фігурами: 40 учасників самі малювали форми після прослуховування нових слів. Проривні приголосні та передні голосні частіше приводили до кутових і прямих ліній, а сонорні приголосні та задні голосні — до округлих і кривих. Цей експеримент показує, що звуко-формова відповідність може проявлятися навіть тоді, коли дослідник не нав’язує учасникові дві готові категорії.
Письмо не пояснює все
Іноді ефект намагаються пояснити тим, що латинські літери у слові kiki виглядають кутовішими, а літери в bouba — округлішими. Таке пояснення може частково працювати в окремих умовах, але не охоплює весь феномен. У кроскультурному дослідженні з десятьма системами письма форма графем не пояснила основний ефект, а перевага латинського письма була лише слабкою. Кроскультурні дані підтримують висновок, що звукова складова має самостійну роль.
Кросмодальна відповідність і звуковий символізм
Ефект Буба — Кікі належить до ширшого класу кросмодальних відповідностей — статистично стійких зв’язків між ознаками, які належать до різних сенсорних систем. Високий звук може здаватися «світлішим» або «меншим», низький — «темнішим» або «більшим»; певні звуки мовлення можуть узгоджуватися з округлістю чи гостротою. Такі відповідності не вимагають, щоб людина буквально бачила звук.
Звуковий символізм — ширше поняття. Воно охоплює випадки, коли звукова форма слова невипадково пов’язана з певними семантичними або перцептивними властивостями. Звуконаслідування є очевидним прикладом, але Буба — Кікі цікавіший тим, що тут ідеться не про пряме копіювання звуку предмета, а про відповідність між різними ознаками досвіду.
Для розуміння місця феномена в науці корисно тримати його поруч із когнітивною лінгвістикою та дослідженнями того, як люди формують категорії. Ефект показує, що навіть дуже проста категоризація нового стимулу може спиратися одразу на кілька сенсорних і мовних ознак.
Вроджений ефект чи результат навчання
Дані розвитку не підтримують просту відповідь «повністю вроджений» або «повністю вивчений». Метааналіз 11 досліджень, що охопив 425 дітей віком від 4 до 38 місяців, виявив помірний, але статистично значущий звуко-символічний ефект. Водночас відповідність для «буба»-подібних стимулів була виразнішою, а для «кікі»-подібних стимулів посилювалася з віком. Автори дійшли висновку, що розвиток ефекту краще пояснювати взаємодією ранніх схильностей і навчання. Метааналіз Fort та колег не підтримує модель, у якій вся система вже повністю сформована від народження.
У 2026 році Science опублікував незвичний міжвидовий тест: одноденні та триденні домашні курчата без попереднього навчання частіше наближалися до гострої форми під звук «кікі» й до округлої під «буба». Дослідження Loconsole, Benavides-Varela та Regolin свідчить, що деякі механізми зіставлення звуку й форми можуть спиратися на базові перцептивні схильності й не вимагати людської мови.
Цей результат не доводить, що людський ефект Буба — Кікі має один вроджений механізм або що він пояснює походження мови. Для статті Science згодом було опубліковано виправлення, а супровідний науковий коментар Perlman і Winter прямо застеріг від перетворення ефекту на універсальне пояснення мовної еволюції. Коментар у Science допомагає правильно окреслити масштаб висновків.
Що ефект Буба — Кікі говорить про мову
У лінгвістиці давно важлива ідея довільності мовного знака: немає фізичної необхідності, щоб конкретний предмет називався саме тим словом, яким його називає певна мова. Ефект Буба — Кікі не скасовує цього принципу. Він показує, що поряд із довільністю існують систематичні статистичні схильності, через які деякі звукові форми краще узгоджуються з певними властивостями значення.
Для природної мови ці закономірності зазвичай слабші, ніж у лабораторному контрасті між двома спеціально підібраними псевдословами. Словники мов формуються під впливом історії, контактів, морфології, фонології, випадкових змін і соціального вживання. Тому звукосимволічний сигнал є одним із багатьох чинників, а не прихованим універсальним кодом значень.
Одна з можливих функцій таких відповідностей — полегшення первинного зв’язування нової звукової форми з новою категорією. Саме тому ефект активно вивчають у контексті раннього засвоєння мови. Проте наявність такої переваги ще не означає, що звуковий символізм є головним механізмом словникового навчання або ключем до походження людської мови.
Чи є ефект Буба — Кікі синестезією
Для більшості людей — ні. Синестезія зазвичай означає стійкі й мимовільні індивідуальні переживання, коли стимул в одній системі автоматично викликає додатковий досвід в іншій, наприклад конкретна літера постійно має певний колір. Ефект Буба — Кікі вивчають як поширену кросмодальну відповідність: людина не обов’язково «бачить» круглість звуку, а лише систематично вважає одну пару більш узгодженою за іншу.
Ця різниця важлива, тому що популярні пояснення іноді змішують звуковий символізм, синестезію, метафору й асоціацію. У науковому експерименті Буба — Кікі достатньо стабільної переваги у виборі; ніякого клінічного або нейропсихологічного висновку з такого вибору не роблять.
Що не випливає з цього ефекту
Ефект не означає, що кожен звук має універсальне геометричне значення. Він не дозволяє передбачити значення будь-якого незнайомого слова лише за його звучанням і не створює універсального словника «круглих» та «гострих» слів. Кроскультурна стійкість феномена сумісна з мовними й культурними відмінностями у його силі.
Так само ефект не є тестом особистості, креативності, типу мислення чи «домінантної півкулі». Якщо людина вибрала нетипову пару, це саме по собі нічого не діагностує. Для психології цінність феномена полягає в можливості експериментально досліджувати, як мозок поєднує ознаки різних модальностей і як мовна форма взаємодіє зі сприйняттям.
Як перевірити ефект самостійно
Найпростіша демонстрація потребує двох фігур: однієї плавної й округлої, другої — ламаної з гострими виступами. Покажіть їх людині, яка не знає мети завдання, і запитайте: «Яка з цих фігур називається Буба, а яка — Кікі?» Важливо не підказувати інтонацією, жестом або порядком опису, яка відповідь очікується.
Один вибір нічого не доводить. Ефект є груповою статистичною закономірністю, тому наукове дослідження потребує багатьох учасників, контрольованого подання стимулів, наперед визначеного аналізу й порівняння з випадковим рівнем. Домашня демонстрація добре показує інтуїцію феномена, але не замінює експеримент.
Що сучасна наука ще з’ясовує
Головне відкрите питання стосується ваги різних механізмів. Частину ефекту можна пояснити акустичними характеристиками сигналу, частину — фонетичною структурою, частину — статистичним досвідом мови та середовища. Ці механізми можуть працювати одночасно й мати різну вагу для різних типів звукового символізму.
Другий напрям — розвиток. Дитячі дослідження показують ранню чутливість, але її структура змінюється з віком. Міжвидові результати 2026 року роблять ідею базових перцептивних схильностей серйознішою, водночас людська мова додає до них досвід фонології, письма, категорій і значень.
Третє питання — екологічна валідність. Лабораторний контраст «буба/кікі» навмисно дуже виразний. Сучасні експерименти з вільним малюванням, непрямими завданнями та великими мовними вибірками перевіряють, наскільки ефект зберігається поза класичним forced-choice форматом. Саме тут лежить межа між красивою демонстрацією і повною теорією зв’язку між звуком та значенням.
Для ширшого контексту варто також подивитися, як мозок перетворює мінливий акустичний сигнал на слова й речення у матеріалі про сприйняття мовлення. Ефект Буба — Кікі додає до цієї картини ще один рівень: звук може взаємодіяти не тільки з мовними категоріями, а й з просторовою формою.
Пов’язані статті
References
Ćwiek, A., Fuchs, S., Draxler, C., et al. (2022). The bouba/kiki effect is robust across cultures and writing systems. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 377(1841), 20200390.
De Carolis, L., Marsico, E., Arnaud, V., & Coupé, C. (2018). Assessing sound symbolism: Investigating phonetic forms, visual shapes and letter fonts in an implicit bouba-kiki experimental paradigm. PLOS ONE, 13(12), e0208874.
Fort, M., Lammertink, I., Peperkamp, S., Guevara-Rukoz, A., Fikkert, P., & Tsuji, S. (2018). Symbouki: A meta-analysis on the emergence of sound symbolism in early language acquisition. Developmental Science, 21(5), e12659.
Fort, M., & Schwartz, J.-L. (2022). Resolving the bouba-kiki effect enigma by rooting iconic sound symbolism in physical properties of round and spiky objects. Scientific Reports, 12, 19172.
Loconsole, M., Benavides-Varela, S., & Regolin, L. (2026). Matching sounds to shapes: Evidence of the bouba-kiki effect in naïve baby chicks. Science, 391(6787), 836–839.
Monaghan, P., & Aravamuthan, S. (2026). The shape of a kiki: Sound symbolism affects production of figures. Psychonomic Bulletin & Review, 33(3), 72.
Perlman, M., & Winter, B. (2026). In search of meaning. Science, 391(6787), 762–763.
Science. (2026). Erratum for the Research Article “Matching sounds to shapes: Evidence of the bouba-kiki effect in naïve baby chicks”. Science, 392(6799), eaei3078.
Winter, B. (2025). The size and shape of sound: The role of articulation and acoustics in iconicity and crossmodal correspondences. The Journal of the Acoustical Society of America, 157(4), 2636–2656.