Відкритість до досвіду: що це у моделі Big Five та як проявляється
Оновлено: 6 днів тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 23 вересня 2026 · Редакційна політика
Відкритість до досвіду (Openness to Experience) — один із п’яти широких доменів особистості у моделі Big Five / Five-Factor Model. Він описує відносно стійкі індивідуальні відмінності у тому, наскільки людина тяжіє до нових ідей, уяви, естетичних вражень, інтелектуального дослідження, складності та різноманіття досвіду. У класичному огляді McCrae і John (1992) п’ятифакторна модель представлена як ієрархічна організація рис навколо п’яти широких вимірів, одним із яких є Openness to Experience.
Відкритість до досвіду є континуумом. Вищий полюс частіше пов’язаний із зацікавленням новизною, абстрактними ідеями, мистецтвом, уявою та альтернативними способами бачити проблему. Нижчий полюс частіше проявляється перевагою знайомого, конкретного, практичного, передбачуваного й усталеного. Жоден полюс сам по собі не є оцінкою «кращої» чи «гіршої» особистості: значення конкретного профілю залежить від завдання, середовища та поєднання з іншими рисами.
Найважливіше розрізнення для цієї теми: відкритість до досвіду не дорівнює інтелекту й не є тестом IQ. Історично п’ятий фактор отримував різні назви — Intellect, Openness to Experience, Openness/Intellect, Open-Mindedness, Intellect/Imagination — тому назва шкали завжди має читатися разом із конкретною моделлю та інструментом. McCrae (1994) спеціально звертав увагу на те, що лексичний Factor V часто називали Intellect, тоді як опитувальникова традиція NEO закріпила ширше поняття Openness to Experience.
ПРАКТИКА ХАБУ
Подивитися п’ятий домен у своєму профілі Big Five
У Mini-IPIP п’ятий домен має назву «Інтелект / уява». Це коротка instrument-specific шкала, споріднена з ширшим доменом відкритості до досвіду. Вона не вимірює IQ, не визначає тип особистості й не є діагностичним тестом.
Читайте також: Уява: що це і як працює
Що таке відкритість до досвіду у психології
У психології рис відкритість до досвіду є конструктом: теоретично й емпірично окресленою широкою властивістю, яку операціоналізують через конкретні шкали та набори пунктів. У межах Five-Factor Model вона є доменом вищого рівня, що узагальнює групу пов’язаних, але не тотожних тенденцій. Такий ієрархічний підхід відрізняє домен від окремої фасети, аспекту або одного пункту опитувальника. McCrae і John показали, що п’ятифакторна структура відтворювалася як у лексичних дослідженнях, так і в роботах із теоретично побудованими опитувальниками.
Риса описує ймовірний стиль взаємодії з інформацією та досвідом, а не безпомилковий сценарій поведінки. Людина з високим показником може любити абстрактні ідеї, але уникати новизни в побуті; інша може шукати нові враження, проте не цікавитися мистецтвом. Саме тому широкі домени втрачають точність, якщо їх перетворювати на ярлики на кшталт «творча людина» або «консервативна людина».
Відкритість до досвіду також не є клінічним діагнозом, симптомом або показником психічного розладу. Нижчий чи вищий бал за валідною шкалою описує позицію на вимірі рис особистості в межах конкретного інструмента. Для нормативних висновків потрібні належна адаптація, валідність, надійність, репрезентативні норми й коректне порівняння з відповідною популяцією.
Місце відкритості до досвіду у Big Five та Five-Factor Model
Історія Big Five не зводиться до одного тесту або одного автора. Лексична традиція досліджувала, які широкі фактори можна відновити зі слів, якими люди описують особистість. У великій серії факторних досліджень Lewis Goldberg (1990) показав відтворюваність п’ятифакторної структури на великих наборах англійських trait-термінів. На ХАБі окремо розібрано його внесок у лексичний підхід і Big Five.
Опитувальникова лінія Роберта Маккрея і Пола Кости розвинула NEO-систему та закріпила домен Openness to Experience як частину п’ятифакторної моделі. Саме тому слова Big Five і FFM часто використовують поруч, хоча історичні траєкторії, назви факторів і конкретні психометричні інструменти не повністю збігаються.
Для знаннєвої архітектури ХАБу «Відкритість до досвіду» є основним широким knowledge owner п’ятого домену. Назви окремих шкал — наприклад, «Інтелект / уява» у Mini-IPIP — залишаються назвами конкретних операціоналізацій і не підміняють ширший конструкт.
Чому п’ятий фактор має різні назви
Лексична Big Five: Intellect
У лексичній традиції п’ятий фактор часто інтерпретували як Intellect. Це не означало, що фактор був тотожний психометричному інтелекту. McCrae (1994) прямо критикував таке прочитання: назва Intellect може помилково створювати враження, ніби Factor V — це загальна інтелектуальна здатність, хоча його психологічний зміст ширший.
NEO: Openness to Experience
У NEO-традиції домен отримав назву Openness to Experience. McCrae (1993) описував шість NEO-PI-R фасет відкритості: Fantasy, Aesthetics, Feelings, Actions, Ideas і Values. Українською їх можна передати як уяву/фантазію, естетичну чутливість, відкритість до почуттів, дій, ідей та перегляду ціннісних поглядів. Це саме фасетна структура NEO-PI-R, а не універсальний список «складових відкритості» для всіх Big Five-інструментів.
DeYoung: Openness/Intellect і два аспекти
У моделі аспектів DeYoung та співавторів ширший домен називають Openness/Intellect і розрізняють два пов’язані аспекти — Openness та Intellect. У дослідженні DeYoung, Quilty і Peterson (2007) така дворівнева структура була запропонована як проміжна між дуже широкими доменами та вузькими фасетами. Подальші роботи показали, що Intellect і Openness мають різні патерни зв’язків із когнітивними показниками, тому їх не слід зливати в одне поняття.
BFI-2: Open-Mindedness
У Big Five Inventory–2 домен має назву Open-Mindedness. Soto і John (2017) побудували BFI-2 як ієрархічний інструмент із п’ятьма доменами та 15 фасетами; для Open-Mindedness це Intellectual Curiosity, Aesthetic Sensitivity і Creative Imagination. Офіційна сторінка BFI-2 Berkeley Personality Lab також фіксує цю назву домену та його місце серед п’яти вимірів.
Mini-IPIP: Intellect / Imagination
У 20-пунктовому Mini-IPIP Donnellan та співавторів п’ята шкала має назву Intellect/Imagination. Оригінальна валідаційна стаття Mini-IPIP описує п’ять коротких чотирипунктових шкал і окремо показує, що Intellect/Imagination пов’язана з ширшим п’ятим доменом, але коротка назва та набір пунктів є instrument-specific.
Отже, однакове місце у п’ятифакторній архітектурі ще не робить різні шкали психометрично тотожними. NEO Openness, BFI-2 Open-Mindedness, BFAS Openness/Intellect та Mini-IPIP Intellect/Imagination мають спільну широку родину змісту, проте різняться пунктами, внутрішньою структурою, довжиною, правилами підрахунку, нормами й валідизаційною історією.
Як проявляються вищий і нижчий полюси відкритості
За вищої відкритості люди частіше повідомляють про інтерес до незвичних ідей, складних тем, естетичних переживань, творчої уяви, різноманіття та нових способів дії. У повсякденному житті це може проявлятися як задоволення від дослідження невідомого, інтерес до мистецтва чи науки, любов до абстрактних дискусій або готовність спробувати інший підхід, коли звичний не працює.
За нижчої відкритості частіше приваблюють конкретність, знайомі формати, практичні рішення, перевірені процедури й передбачуваність. Це не означає «відсутність уяви» або «інтелектуальну слабкість». Людина може бути висококомпетентною, розумною й творчою в конкретній галузі, водночас віддаючи перевагу структурі, стабільним правилам і вузькому колу добре освоєних інтересів.
Риса не диктує поведінку в кожній ситуації. Навіть стабільні індивідуальні відмінності взаємодіють із професійними вимогами, культурою, віком, роллю, навчанням, мотивацією та іншими доменами Big Five. Тому опис полюса є ймовірнісним профілем схильностей, а не передбаченням конкретного вчинку.
Аспекти й фасети: структура залежить від моделі та інструмента
Відкритість — один із доменів, де особливо помітна різниця між фасетними системами. Метааналітична робота Connelly та співавторів (2014) на 106 вибірках із загальним N = 35 886 показала значні розбіжності між таксономіями openness-related scales: частина часто вживаних вузьких характеристик виявлялася не «чистими» фасетами відкритості, а trait compounds, що залежать і від інших рис Big Five.
Тому в цій статті назви підкомпонентів завжди прив’язані до конкретної системи. У NEO-PI-R йдеться про шість фасет; у моделі DeYoung — про два аспекти Openness та Intellect; у BFI-2 — про три фасети Open-Mindedness. Переносити ці структури одна на одну, ніби це просто різні переклади одного й того самого списку, психометрично некоректно.
Те саме стосується однаково названих шкал. Наприклад, слово «Imagination» у короткій шкалі або «Creative Imagination» у BFI-2 не дає права автоматично прирівнювати відповідний бал до ширшої психологічної уяви як окремого когнітивного процесу.
Як вимірюють відкритість до досвіду
У більшості сучасних Big Five-інструментів відкритість або споріднений п’ятий домен вимірюють через набір пунктів самозвіту, інколи доповнений оцінками інших людей. Пункти об’єднують у шкалу за правилами конкретного інструмента. Саме шкала, а не окреме запитання, є базовою одиницею кількісного вимірювання домену.
Сирий бал — це результат підрахунку відповідей за правилами конкретної шкали. Трансформований бал, z- або T-показник, процентиль чи категорія «низький / середній / високий» потребують додаткової системи перетворення та нормативної вибірки. Якщо таких норм для певної мовної адаптації немає, арифметично можливий raw score не можна перетворювати на вигаданий процентиль або нормативний рівень.
Надійність описує, наскільки послідовно шкала вимірює сигнал за певних умов; валідність — чи підтримують дані саме ту інтерпретацію балів, яку ми робимо. Measurement invariance потрібна, коли хочемо порівнювати групи й стверджувати, що шкала функціонує зіставно. Переклад анкети сам по собі не є психометричною адаптацією, а адаптація не завершена без емпіричної перевірки.
Через це не існує одного універсального «балу відкритості», який можна безпосередньо порівняти між NEO, BFI-2, BFAS, IPIP та Mini-IPIP. Навіть якщо шкали корелюють і належать до одного широкого домену, їхні числові діапазони та точні значення залишаються інструмент-специфічними.
Відкритість до досвіду, Intellect та IQ
Openness не є IQ. Когнітивні здібності зазвичай оцінюють за завданнями, де є критерії правильності, швидкості або складності виконання; особистісні опитувальники оцінюють типовий стиль, уподобання й схильності. У DeYoung та співавторів (2014) Intellect був незалежно пов’язаний із загальним, вербальним і невербальним інтелектом, тоді як Openness мав інший профіль зв’язків. Це емпірично підтримує розрізнення споріднених, але різних конструктів.
Ще раніше McCrae (1993) показував, що NEO-PI-R Openness лише слабко й непослідовно пов’язувалася з психометричними показниками інтелекту. А DeYoung та співавтори (2009) у дослідженні робочої пам’яті виявили зв’язок performance та відповідної мозкової активності саме з аспектом Intellect, а не з Openness.
Практичний висновок простий: висока відкритість не доводить високий IQ, а нижча відкритість не означає низький IQ. Назва «Інтелект / уява» у Mini-IPIP описує конкретну personality scale. Вона не може замінити стандартизований тест інтелекту й не повинна інтерпретуватися як оцінка загальної когнітивної здатності.
Відкритість, уява, допитливість і креативність
Уява є близьким, але окремим поняттям. Психологічна уява охоплює створення та перетворення внутрішніх образів, сценаріїв і репрезентацій; у різних Big Five-інструментах уявний компонент може входити до ширшої openness-related шкали. Те, що уява входить до певної фасетної або короткої шкали, не робить увесь конструкт Openness синонімом уяви.
Допитливість також є вужчим конструктом. BFI-2, наприклад, виділяє Intellectual Curiosity як одну з трьох фасет Open-Mindedness. Людина може бути дуже допитливою у своїй професійній сфері, але водночас не демонструвати високої естетичної чутливості або прагнення до різноманіття в інших сферах.
Креативність пов’язана з відкритістю, проте це асоціація, а не тотожність. Метааналіз Grajzel, Acar і Singer (2023) об’єднав 63 дослідження із загальною вибіркою 24 298 учасників і виявив позитивний зв’язок відкритості з дивергентним мисленням, водночас величина зв’язку залежала від способу вимірювання, віку, культури та інших модераторів. Openness не є тестом творчого таланту й не гарантує творчих досягнень.
Що відомо про зв’язки відкритості з результатами діяльності
Широкі риси особистості мають статистичні зв’язки з різними результатами, але ці зв’язки зазвичай помірні або невеликі й сильно залежать від контексту. У кількісному синтезі Zell і Lesick (2022) було об’єднано 54 метааналізи, 2 028 ефектів і N = 554 778. Для openness середній зв’язок із загальними показниками performance становив ρ = 0,13, причому ефекти істотно відрізнялися між категоріями діяльності.
У метааналізі академічної успішності Mammadov (2022) на 267 незалежних вибірках (N = 413 074) відкритість мала слабку загальну відносну вагу, а її зв’язки відрізнялися за рівнем освіти; когнітивні здібності й сумлінність давали інший і сильніший внесок. Це ще раз показує, чому openness не можна використовувати як непряму оцінку інтелекту або навчального потенціалу.
Такі результати не доводять причинності. Кореляція між рисою та результатом може відображати взаємодію схильностей, вибору середовища, попереднього досвіду, освіти, соціальних можливостей, культури та інших змінних. За індивідуальним балом Big Five неможливо надійно передбачити конкретну професію, оцінку, творчий успіх чи життєву траєкторію.
Як відкритість змінюється протягом життя
Риси особистості мають і стабільність, і здатність до зміни. Метааналіз поздовжніх досліджень Roberts, Walton і Viechtbauer (2006) показав систематичні середні зміни Big Five упродовж життя: openness у середньому зростала в підлітковому віці, а в старшому віці демонструвала середнє зниження. Це групові тенденції, а не прогноз для окремої людини.
Систематичний огляд Roberts та співавторів (2017) також показав, що показники особистісних рис можуть змінюватися в контексті психологічних втручань. Найвиразніші середні зміни в тому корпусі стосувалися емоційної стабільності та екстраверсії, тому з цього огляду не випливає проста формула «можна натренувати високу відкритість». Пластичність рис є емпіричним фактом, але конкретна зміна залежить від риси, методу, мотивації, часу й контексту.
Результат опитувальника тому доцільно читати як опис схильностей у певний період, а не як незмінний паспорт особистості. Повторне тестування може відображати як реальну зміну, так і тимчасовий стан, похибку вимірювання, запам’ятовування відповідей або зміну способу самоспостереження.
Відкритість до досвіду та Mini-IPIP «Інтелект / уява»
У Mini-IPIP п’ятий домен має назву Intellect/Imagination. Оригінальний інструмент Donnellan та співавторів складається з 20 пунктів — по чотири на кожен із п’яти доменів. Автори свідомо використовували назву Intellect/Imagination для цієї короткої шкали й окремо відзначали, що різні Big Five-традиції називають п’ятий фактор по-різному. Donnellan et al. (2006).
У версії Mini-IPIP UKR-HUB-1.0 видимий label «Інтелект / уява» зберігається відповідно до instrument contract. У knowledge layer ХАБу ця шкала веде до ширшого канонічного поняття «Відкритість до досвіду». Такий перехід означає спорідненість доменів, а не твердження про повну еквівалентність Mini-IPIP кожній NEO, BFI-2 або іншій Openness scale.
Математичний raw score UKR-HUB-1.0 для кожного домену лежить у діапазоні 4–20. Це сирий бал чотирьох пунктів після правильного врахування напрямку item scoring. Сам по собі він показує лише напрям усередині можливого діапазону конкретної шкали. Без української нормативної вибірки він не перетворюється на процентиль, z- або T-бал і не дає валідної нормативної категорії «низький / середній / високий».
Для українського контексту існують окремі дослідницькі дані: Kuśnierz, Rogowska і Pavlova (2020) використали український переклад Mini-IPIP у крос-культурному дослідженні студентів фізичного виховання з України та Польщі. Це корисний емпіричний сигнал для українського використання Mini-IPIP, проте одна конкретна вибірка не створює національних норм і не є валідацією редакційного перекладу UKR-HUB-1.0.
Статус UKR-HUB-1.0 залишається таким: редакційний український переклад; українська психометрична й adaptation evidence — YELLOW; українських популяційних норм немає. Тому ХАБ не показує процентилів, не створює нормативних cutoffs, не формує глобальний «бал особистості» й не перетворює п’ять доменів на типологію.
Що результат Mini-IPIP дозволяє сказати — і чого не дозволяє
Результат «Інтелект / уява» може бути відправною точкою для описового самоспостереження: наскільки відповіді на чотири конкретні пункти узгоджуються з уявою та інтересом до абстрактних ідей; у який бік математичного діапазону зміщується raw score; чи відповіді всередині домену були відносно однорідними або змішаними.
Він не дозволяє стверджувати, який у людини IQ, наскільки вона творча, освічена або «розумна», чи є її особистість відкритою в усіх сферах життя. Чотири відповіді також не дають підстав встановлювати діагноз, робити висновок про психічне здоров’я, оцінювати професійну придатність або прогнозувати успіх.
Якщо відповіді всередині чотирьох пунктів різноспрямовані, майбутній Result Engine v2 може описово показати mixed pattern. Така неоднорідність не є автоматично оцінкою reliability окремої людини: психометрична надійність — властивість інтерпретації шкали на даних вибірок, а не «відсоток надійності» одного персонального профілю.
Практичне значення без псевдонаукових ярликів
Найкорисніше застосування знання про openness — точніше помічати власні переваги та контекст. Якщо людину приваблюють нові концепції, експериментальні формати й широкий спектр інтересів, це може пояснювати, чому вона швидше включається у дослідницькі або творчі завдання. Якщо їй комфортніше працювати з конкретними правилами, перевіреними методами й передбачуваними процедурами, це може бути так само функціональним у середовищах, де важливі сталість і точність.
Корисні запитання для самоспостереження стосуються не оцінки «наскільки я відкритий», а патернів: у яких сферах новизна дає енергію, а в яких виснажує; чи відрізняється інтерес до нових ідей від бажання нових відчуттів; чи є уява сильною, коли практична новизна не приваблює; чи змінюється ця схильність залежно від безпеки, часу, компетентності та навантаження.
Таке читання зберігає trait як описовий конструкт. Воно не перетворює Big Five на рецепт професії, стосунків або «саморозвитку», а результат тесту — на оцінку цінності людини.
Поширені помилки інтерпретації
Перша помилка — прирівнювати openness до IQ. Це різні конструкти, які можуть корелювати на окремих рівнях, особливо через аспект Intellect, але не є взаємозамінними.
Друга — вважати відкритість синонімом креативності. Відкритість пов’язана з дивергентним мисленням та іншими творчими показниками, однак творчість залежить від здібностей, знань, практики, мотивації, середовища й критеріїв конкретної сфери.
Третя — переносити фасети одного опитувальника на інший. Шість NEO-фасет, два DeYoung-аспекти, три BFI-2-фасети й чотири Mini-IPIP items описують різні рівні та способи операціоналізації.
Четверта — морально оцінювати полюси. Висока відкритість не означає «кращу» особистість, а нижча не означає вузькість мислення, лінощі або інтелектуальний дефіцит.
П’ята — тлумачити короткий raw score як нормативний рейтинг. Без належних українських норм Mini-IPIP UKR-HUB-1.0 не дає процентиля або науково встановленої категорії рівня.
Поширені запитання
Чи означає висока відкритість високий інтелект?
Ні. Openness — риса особистості, а IQ та інші показники когнітивних здібностей отримують із performance-based завдань. Деякі компоненти п’ятого домену, особливо Intellect у моделі DeYoung, мають статистичні зв’язки з когнітивними здібностями, але ці конструкти залишаються різними.
Чи є відкритість до досвіду те саме, що креативність?
Ні. Креативність і openness пов’язані, але не тотожні. Метааналітичні дані підтримують позитивну асоціацію openness із дивергентним мисленням, однак жоден Big Five-бал не вимірює творчий талант або якість творчого продукту.
Чи є нижча відкритість недоліком?
Ні. Це позиція на континуумі рис. Нижчий полюс частіше пов’язаний із перевагою конкретності, знайомих процедур і передбачуваності. Функціональність такого профілю залежить від контексту та поєднання з іншими рисами.
Чим Openness відрізняється від уяви?
Уява — окремий когнітивний процес і психологічне поняття. У деяких Big Five-інструментах вона входить як фасета або зміст частини пунктів п’ятого домену. Докладніше про сам конструкт дивіться у статті «Уява: що це, як працює та чим відрізняється від фантазії».
Що означає «Інтелект / уява» у Mini-IPIP?
Це назва конкретної п’ятої шкали Mini-IPIP, що складається з чотирьох пунктів. Вона пов’язана з ширшим п’ятим доменом Big Five, але не є тестом IQ і не повинна автоматично вважатися еквівалентом кожної іншої Openness scale.
Чи може відкритість змінюватися?
Так, особистісні риси демонструють і стабільність, і зміни протягом життя. Групові поздовжні дані показують середні вікові зміни, а інтервенційні дослідження демонструють, що деякі trait measures можуть змінюватися. Це не означає, що існує проста або гарантована техніка «підвищення відкритості».
Чи можна за Mini-IPIP сказати, що моя відкритість висока або низька?
Для UKR-HUB-1.0 коректно говорити про raw score 4–20 і його напрям усередині математичного діапазону. Без валідованих українських популяційних норм ХАБ не присвоює нормативні категорії «низька / середня / висока» і не показує процентилі.
Пов’язані статті
Джерела
Connelly, B. S., Ones, D. S., Davies, S. E., & Birkland, A. (2014). Opening up openness: A theoretical sort following critical incidents methodology and a meta-analytic investigation of the trait family measures. Journal of Personality Assessment, 96(1), 17–28.
DeYoung, C. G., Quilty, L. C., & Peterson, J. B. (2007). Between facets and domains: 10 aspects of the Big Five. Journal of Personality and Social Psychology, 93(5), 880–896.
DeYoung, C. G., Shamosh, N. A., Green, A. E., Braver, T. S., & Gray, J. R. (2009). Intellect as distinct from Openness: Differences revealed by fMRI of working memory. Journal of Personality and Social Psychology, 97(5), 883–892.
DeYoung, C. G., Quilty, L. C., Peterson, J. B., & Gray, J. R. (2014). Openness to experience, intellect, and cognitive ability. Journal of Personality Assessment, 96(1), 46–52.
Donnellan, M. B., Oswald, F. L., Baird, B. M., & Lucas, R. E. (2006). The Mini-IPIP scales: Tiny-yet-effective measures of the Big Five factors of personality. Psychological Assessment, 18(2), 192–203.
Goldberg, L. R. (1990). An alternative “description of personality”: The Big-Five factor structure. Journal of Personality and Social Psychology, 59(6), 1216–1229.
Grajzel, K., Acar, S., & Singer, G. (2023). The Big Five and divergent thinking: A meta-analysis. Personality and Individual Differences, 214, 112338.
Kuśnierz, C., Rogowska, A. M., & Pavlova, I. (2020). Examining gender differences, personality traits, academic performance, and motivation in Ukrainian and Polish students of physical education: A cross-cultural study. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(16), 5729.
Mammadov, S. (2022). Big Five personality traits and academic performance: A meta-analysis. Journal of Personality, 90(2), 222–255.
McCrae, R. R. (1993). Openness to Experience as a basic dimension of personality. Imagination, Cognition and Personality, 13(1), 39–55.
McCrae, R. R. (1994). Openness to Experience: Expanding the boundaries of Factor V. European Journal of Personality, 8(4), 251–272.
McCrae, R. R., & John, O. P. (1992). An introduction to the Five-Factor Model and its applications. Journal of Personality, 60(2), 175–215.
Roberts, B. W., Walton, K. E., & Viechtbauer, W. (2006). Patterns of mean-level change in personality traits across the life course: A meta-analysis of longitudinal studies. Psychological Bulletin, 132(1), 1–25.
Roberts, B. W., Luo, J., Briley, D. A., Chow, P. I., Su, R., & Hill, P. L. (2017). A systematic review of personality trait change through intervention. Psychological Bulletin, 143(2), 117–141.
Soto, C. J., & John, O. P. (2017). The next Big Five Inventory (BFI-2): Developing and assessing a hierarchical model with 15 facets to enhance bandwidth, fidelity, and predictive power. Journal of Personality and Social Psychology, 113(1), 117–143.
Zell, E., & Lesick, T. L. (2022). Big Five personality traits and performance: A quantitative synthesis of 50+ meta-analyses. Journal of Personality, 90(4), 559–573.