Біполярний спектр: що означає термін і де його межі
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 2 жовтня 2026 · Редакційна політика
Біполярний спектр — це клініко-дослідницький термін, яким описують сукупність біполярних і споріднених проявів від чітко визначених епізодичних розладів до частини підпорогових форм. Окремого офіційного діагнозу «біполярний спектр» у МКХ-11 або DSM-5-TR немає. Формальний діагноз встановлюють за конкретними критеріями: наприклад, біполярний розлад I типу, біполярний розлад II типу або циклотимічний розлад. Термін «спектр» корисний для опису безперервності проявів, але сам по собі не визначає діагноз, лікування чи прогноз.
Всесвітня організація охорони здоров’я описує біполярний розлад через епізоди манії або гіпоманії та депресії, які змінюють настрій, енергію, активність і мислення. Це важлива відправна точка: клінічна біполярність пов’язана з епізодами та зміною звичного функціонування людини в часі, а не просто з емоційною мінливістю протягом дня.
Коротка відповідь: що означає «біполярний спектр»
У вузькому клінічному значенні «біполярний спектр» часто використовують як неформальну парасолькову назву для офіційних біполярних і пов’язаних розладів. У ширшому науковому значенні поняття охоплює континуум маніакальних, гіпоманіакальних, депресивних і змішаних проявів, включно з підпороговими феноменами, які мають частину ознак біполярності, але не завжди відповідають критеріям конкретного діагнозу.
Межі цього широкого спектрального підходу залишаються предметом досліджень. Огляд Nusslock і Frank підкреслює клінічну значущість частини підпорогових гіпоманіакальних проявів, але водночас описує ризик надмірної діагностики та труднощі надійного відмежування таких станів. Тому словосполучення «я на біполярному спектрі» без клінічної оцінки не є еквівалентом встановленого психіатричного діагнозу.
Чому взагалі виникло поняття спектра
Психіатричні класифікації працюють переважно категоріально: для діагнозу потрібен визначений набір ознак, їхня тривалість, вираженість, зв’язок із функціонуванням і виключення альтернативних причин. Реальні афективні прояви водночас можуть змінюватися поступово. Людина здатна мати окремі гіпоманіакальні симптоми, короткі періоди підвищеної активності або змішані ознаки, які клінічно важливі, але не складаються у повний епізод.
Саме цю різницю між категоріями та безперервністю проявів і намагається описати спектральна модель. Історичні та клінічні огляди біполярного спектра показують, що різні автори пропонували різну ширину цього поняття. Через це «біполярний спектр» не має одного універсального набору критеріїв, який можна було б застосувати до кожної людини.
У міжнародному дослідженні World Mental Health Survey 2011 року широку дослідницьку категорію біполярного спектра визначали як БАР I типу, БАР II типу та підпорогову біполярність; оцінена довічна поширеність такої дослідницької конструкції становила 2,4%. Цю цифру важливо читати в контексті конкретних критеріїв DSM-IV і методики того дослідження. Вона не означає, що 2,4% людей мають сучасний офіційний діагноз «біполярний спектр».
МКХ-11: де проходить офіційна діагностична межа
Клінічні описи та діагностичні вимоги МКХ-11 Всесвітньої організації охорони здоров’я є сучасною міжнародною основою для клінічної діагностики психічних розладів. У групі «біполярні та пов’язані розлади» МКХ-11 виділяє біполярний розлад I типу, біполярний розлад II типу, циклотимічний розлад, інші уточнені біполярні або пов’язані розлади та неуточнений біполярний або пов’язаний розлад.
Цей перелік показує принципову річ: міжнародна класифікація вже має категорії для клінічно значущих проявів, що не вкладаються у БАР I, БАР II або циклотимію. Для цього існують категорії «інший уточнений» і «неуточнений» розлад. Лікар використовує їх за правилами класифікації, а не замінює діагностичний процес широкою етикеткою «спектр».
Біполярний розлад I типу
У МКХ-11 БАР I типу визначається історією щонайменше одного маніакального або змішаного епізоду; депресивні епізоди часто трапляються протягом життя, але саме наявність манії або змішаного епізоду визначає цю категорію. Детальніше про клінічну картину, перебіг і лікування читайте у матеріалі «Біполярний розлад I типу: що це, ознаки, перебіг і лікування».
Маніакальний епізод означає виражену зміну настрою разом із підвищеною активністю або енергією та іншими характерними симптомами. Тяжкість здатна призводити до значного порушення функціонування, небезпечної поведінки, госпіталізації або психотичних симптомів. Окрема стаття ХАБу пояснює, що таке манія і коли вона потребує невідкладної допомоги.
Біполярний розлад II типу
БАР II типу передбачає щонайменше один гіпоманіакальний епізод і щонайменше один депресивний епізод за відсутності в анамнезі маніакального або змішаного епізоду, який відповідає критеріям БАР I. Сучасний огляд World Psychiatry 2025 року підкреслює, що БАР II є окремою валідною діагностичною категорією з істотним клінічним тягарем, а депресивні епізоди часто домінують у перебігу.
Гіпоманія є епізодичною зміною настрою, енергії та активності, помітною порівняно зі звичним станом людини, але за визначенням вона не має тяжкості манії. Психотичні симптоми під час піднесеного стану несумісні з гіпоманією та вимагають переоцінки епізоду. Детально межу між станами розібрано у статтях «Гіпоманія» та «Біполярний розлад I чи II типу: у чому різниця».
Циклотимічний розлад
Циклотимія в МКХ-11 є окремим офіційним розладом. Вона характеризується тривалою нестабільністю настрою з численними періодами гіпоманіакальних і депресивних симптомів, які мають власні порогові обмеження та не тотожні повним епізодам БАР I або II. Спектральна мова часто розташовує циклотимію ближче до «м’якого» краю біполярності, однак її діагностичний статус залишається самостійним. Див. «Циклотимія (циклотимічний розлад): що це, симптоми та лікування».
DSM-5-TR: «біполярні та пов’язані розлади» замість діагнозу «спектр»
DSM-5-TR Американської психіатричної асоціації має окремий розділ «Bipolar and Related Disorders». До нього входять БАР I типу, БАР II типу, циклотимічний розлад, біполярний і пов’язаний розлад, спричинений речовиною або медикаментом, розлад унаслідок іншого медичного стану, інший уточнений та неуточнений біполярний і пов’язаний розлад. Назва «біполярний спектр» у цьому переліку не виступає самостійною діагностичною категорією.
МКХ-11 і DSM-5-TR не збігаються в усіх деталях. Наприклад, МКХ-11 зберігає змішаний епізод у структурі БАР I, тоді як DSM-5-TR використовує специфікатор «зі змішаними ознаками» для відповідних епізодів. Тому одна популярна фраза «змішаний біполярний стан» може приховувати різні формальні класифікаційні конструкції.
Пов’язані статті
Що може входити до поняття біполярного спектра в різних джерелах
Коли наукова стаття, клініцист або освітній ресурс вживає термін «біполярний спектр», спочатку потрібно з’ясувати його робоче визначення. У частині джерел це просто узагальнення офіційних біполярних розладів. В інших роботах спектр розширюють за рахунок підпорогової гіпоманії, афективних темпераментів, депресії зі змішаними ознаками або історичних прототипів.
Akiskal у впливовій спектральній моделі описував ширші прототипи «bipolar III» і «bipolar IV», пов’язуючи їх, зокрема, з індукованою антидепресантами гіпоманією та гіпертимним темпераментом. Такі позначення мають історичне й дослідницьке значення. Вони не є сучасними самостійними діагнозами МКХ-11 або DSM-5-TR, тому їх не варто переносити в медичний висновок як офіційну нозологію.
Підпорогова біполярність
Підпороговими називають прояви, які нагадують манію або гіпоманію за частиною симптомів, тривалістю чи зміною функціонування, але не виконують усіх вимог певного епізоду. Для клініциста такі дані можуть бути важливими, особливо в людини з повторними депресіями, сімейною історією БАР або вираженою епізодичністю.
Огляд підпорогової біполярності описує зв’язки таких проявів із тяжчим перебігом депресії в окремих групах, а також ключові проблеми: ненадійну ретроспективну оцінку гіпоманії, перекриття з іншими розладами, ризик надмірного розширення діагнозу і невизначеність лікувальних наслідків. Тому підпороговий симптом працює як клінічна інформація, а не як автоматичний доказ «прихованого БАР».
Змішані ознаки та змішані епізоди
Депресивні й маніакальні симптоми здатні співіснувати. У МКХ-11 формально описані змішані епізоди в БАР I; DSM-5-TR застосовує специфікатор «зі змішаними ознаками». Метааналіз змішаних ознак за DSM-5 показав зв’язок змішаних ознак під час маніакального або гіпоманіакального епізоду з вищими показниками тривожних розладів, швидкої циклічності та анамнезу суїцидальних спроб, хоча база досліджень мала обмеження.
Змішані прояви клінічно важливі, але сама присутність дратівливості, тривоги, безсоння або психомоторного збудження не встановлює біполярний розлад. Оцінюється повна структура епізоду, його тривалість, контекст, рівень функціонування, попередній перебіг і можливі альтернативні причини.
Депресія з окремими гіпоманіакальними ознаками
У людини з великим депресивним епізодом можуть траплятися окремі симптоми протилежного полюса. Вони підвищують інтерес до біполярної диференційної діагностики, але не перетворюють депресію на БАР без виконання відповідних критеріїв. Для клінічної оцінки важливо відновити всю часову лінію попередніх епізодів, зокрема періоди підвищеної активності, зниження потреби у сні, прискореного мислення та ризикованої поведінки.
Систематичний огляд 2026 року щодо розмежування біполярного розладу та уніполярної депресії в загальній практиці назвав серед повторюваних сигналів ранній початок, рецидивний перебіг, сімейну історію БАР, циклотимічний темперамент, психотичні та змішані прояви; водночас жодна окрема ознака не має достатньої діагностичної сили сама по собі. Це добре показує межу між клінічною підозрою та діагнозом.
Окрема сторінка ХАБу пояснює, що таке біполярна депресія і чим вона відрізняється за контекстом перебігу. Також дивіться: «Біполярна чи уніполярна депресія: як їх розрізняють».
Манія або гіпоманія після антидепресанта
Піднесення настрою, різке зменшення потреби у сні чи зростання активності після початку антидепресанта потребують клінічної оцінки. Залежно від часу виникнення, тривалості після припинення фізіологічної дії препарату, попередньої історії та повноти синдрому класифікаційне рішення може бути різним. Історичні спектральні моделі називали частину таких випадків «bipolar III», але сучасний діагноз встановлюють за МКХ-11 або DSM-5-TR, а не за цією неофіційною нумерацією.
Афективні темпераменти
Сучасні дослідження афективних темпераментів розглядають циклотимічний, гіпертимний та інші темпераментні профілі як можливі характеристики схильності й перебігу, а не як рівнозначні біполярному розладу діагнози. Темперамент описує відносно стійкий стиль реакцій. Біполярні епізоди визначаються помітною зміною від звичного стану людини. Це різні рівні клінічного опису.
Що не є окремим діагнозом усередині «біполярного спектра»
Біполярна депресія
«Біполярна депресія» позначає депресивний епізод у контексті біполярного розладу. Це клінічно важливе поняття для вибору лікування, але воно не створює окремої нозології поряд із БАР I або II типу. Діагностичний контекст визначає історія манії, гіпоманії або інших критеріїв біполярного розладу.
Швидка циклічність
Швидка циклічність описує особливість перебігу, коли протягом року виникає багато окремих афективних епізодів; у сучасних класифікаційних системах це характеристика перебігу або специфікатор, а не третій тип БАР. Вона не означає зміни настрою щогодини чи кілька разів на день.
Психотичні симптоми
Психоз здатний виникати під час тяжких маніакальних або депресивних епізодів. Наявність психотичних симптомів не створює самостійного «психотичного біполярного спектра». Клінічна задача полягає у визначенні зв’язку психозу з афективними епізодами та відмежуванні від первинних психотичних розладів. Психотичні симптоми під час передбачуваної гіпоманії змінюють оцінку тяжкості й потребують спеціалізованої психіатричної допомоги.
«Змішаний розлад афективного спектру»
Формулювання на кшталт «змішаний розлад афективного спектру» трапляються в старіших текстах, неформальному спілкуванні або локальних описах. У сучасній клінічній документації потрібно вказувати конкретну категорію МКХ-11 або чинної національної системи та, за потреби, характеристики епізоду. Сам термін не слід подавати як окремий сучасний офіційний діагноз.
Де проходить межа між спектром і звичайними перепадами настрою
Клінічний афективний епізод відрізняється структурою в часі. Фахівець оцінює тривалість, одночасний набір симптомів, ступінь зміни від звичного стану, функціональні наслідки, повторюваність, зв’язок із речовинами або медикаментами, фізичними станами та іншими психічними розладами. Емоційна реакція на подію, втома після безсонної ночі або звичайний добовий перепад настрою не стають біполярним епізодом лише через інтенсивність переживання.
Ключовим є не «наскільки сильно я відчуваю», а чи виник епізодичний синдром із характерною зміною енергії, активності, сну, мислення й поведінки, який відповідає діагностичним вимогам. Саме тому коротке самоспостереження, допис у соціальній мережі або онлайн-список ознак не може визначити місце людини на «спектрі».
Біполярний спектр і межовий розлад особистості
Біполярний розлад і межовий розлад особистості можуть мати поверхово схожі прояви: емоційну нестабільність, імпульсивність, конфлікти, ризиковану поведінку або суїцидальні кризи. Їхня діагностична архітектура різна. Для БАР центральними є афективні епізоди манії або гіпоманії та депресії з характерним часовим перебігом. Для розладів особистості оцінюють тривалі патерни функціонування особистості, самосприйняття, міжособистісних відносин та емоційної регуляції. Окремо дивіться: «Біполярний розлад чи межовий розлад особистості: як їх розрізняють».
NICE прямо рекомендує під час оцінки підозри на біполярний розлад розглядати розлади особистості серед диференційних діагнозів поряд із психотичними розладами, вживанням речовин, СДУГ і фізичними станами. Співіснування двох станів також можливе, тому діагностика не зводиться до вибору однієї етикетки за одним симптомом.
Біполярний спектр і СДУГ
СДУГ може включати підвищену активність, балакучість, імпульсивність, відволікання та порушення сну — ознаки, які частково перетинаються з манією або гіпоманією. Важливою підказкою є часовий патерн. Для біполярного розладу характерні епізодичні зміни від базового стану. Симптоми СДУГ зазвичай мають ранній початок і більш стійкий перебіг у різних ситуаціях. Реальна коморбідність можлива, тому остаточне рішення потребує повної оцінки розвитку й перебігу. Окремо дивіться: «Біполярний розлад чи РДУГ: як розрізняють епізодичні та стійкі симптоми».
Біполярний спектр, речовини, ліки та медичні стани
Психостимулятори, кокаїн, деякі інші психоактивні речовини, відміна речовин і окремі медикаменти здатні спричиняти симптоми піднесеного настрою, збудження, безсоння або психозу. Ендокринні та неврологічні стани також можуть змінювати настрій і активність. Саме тому діагностика включає медикаментозний і речовинний анамнез та оцінку фізичного здоров’я.
У DSM-5-TR для частини таких випадків передбачені окремі категорії — біполярний і пов’язаний розлад, спричинений речовиною/медикаментом, та розлад унаслідок іншого медичного стану. Це демонструє, чому слово «спектр» не повинно стирати причинні й діагностичні відмінності.
Чи можна бути «на біполярному спектрі» без діагнозу БАР
У дослідницькому контексті — так, якщо конкретна робота заздалегідь визначає ширшу спектральну категорію й включає підпорогові прояви. У клінічному контексті лікар формулює діагноз за чинною класифікацією. Людина може мати клінічно значущі підпорогові ознаки, які варто спостерігати, але саме словосполучення «на спектрі» не дає достатньої інформації про діагностичний статус.
Практично це означає, що важлива не самоназва, а опис конкретного перебігу: коли почався період зміни, скільки він тривав, скільки людина спала, як змінилася активність, мова, темп думок і поведінка, чи були наслідки для роботи, навчання, фінансів, стосунків і безпеки, чи виникали психотичні симптоми та що спостерігали близькі.
Чому надто широке використання терміна створює ризики
Широка спектральна модель може допомагати помічати феномени, які категоріальна система описує грубо. Водночас надмірне розширення меж біполярності збільшує ризик хибнопозитивних висновків. Дратівливість, нестабільний сон, імпульсивність, тривога, швидке мовлення або емоційна реактивність зустрічаються при багатьох станах і в різних життєвих обставинах.
Критичні огляди спектральних моделей прямо звертали увагу на небезпеку надмірної включності, перекриття з іншими діагнозами та невизначеність терапевтичних наслідків для найм’якших підпорогових проявів. Точність тут важливіша за ширину терміна: неправильне віднесення людини до біполярного розладу може впливати на лікування, очікування, самоідентифікацію та подальшу медичну документацію.
Навіщо термін «біполярний спектр» все ж потрібен
Термін корисний у трьох ситуаціях. У науці він дає змогу досліджувати безперервні фенотипи та підпорогові прояви. У клінічному мисленні він нагадує, що між очевидною манією й повною відсутністю гіпоманіакальних ознак існують складні проміжні феномени. У психоосвіті він допомагає пояснити різноманітність біполярних розладів — за умови, що поруч чітко названі офіційні діагностичні категорії.
Найнадійніша формула для пацієнта звучить так: «спектр» описує спосіб бачити групу споріднених проявів, а клінічний діагноз описує конкретний стан за встановленими критеріями. Ці два рівні не слід підміняти один одним.
Як проходить діагностика, якщо є підозра на біполярний спектр
NICE рекомендує повну психіатричну оцінку з детальною історією настрою, епізодів надмірної активності або розгальмування, поведінки між епізодами, тригерів, рецидивів, сімейного анамнезу, соціального функціонування, фізичного здоров’я, ліків і супутніх станів. За згодою людини інформація від близького, який бачив поведінку під час можливого епізоду, може доповнювати анамнез.
Психіатр оцінює не один «типовий» симптом, а часову послідовність станів. Особливо важливо з’ясувати, чи були періоди виразно меншої потреби у сні без звичної втоми, незвичайного підвищення енергії й активності, прискорення мовлення і думок, підвищеної впевненості, імпульсивних витрат або ризикованої поведінки, а також депресивні, змішані чи психотичні епізоди.
У ХАБі окремо описано, як проходить діагностика біполярного розладу. Центральний огляд про біполярний розлад (БАР) пояснює типи, основні епізоди, лікування та довгостроковий перебіг.
Чи може тест визначити «біполярний спектр»
Настанова МОЗ України 00717 вказує, що опитувальник розладів настрою MDQ може використовуватися для скринінгу, але позитивний результат вимагає подальшої діагностичної оцінки і не дорівнює діагнозу. Скринінговий інструмент підвищує або знижує підозру в певній популяції; він не встановлює БАР I, БАР II, циклотимію чи «спектр» самостійно.
Те саме стосується HCL-32 та інших анкет на гіпоманіакальні ознаки. Результат залежить від способу перекладу, валідності конкретної версії, порогу, популяції й здатності людини ретроспективно розпізнати зміни. Детальніше: «Тест на біполярний розлад: що показують скринінгові опитувальники».
Коли потрібна невідкладна допомога
Манія з різким порушенням поведінки, психотичні симптоми, тяжка депресія з неможливістю підтримувати базову безпеку, суїцидальні наміри або безпосередня небезпека для себе чи інших потребують термінової професійної оцінки. Це питання поточного ризику, а не того, яке саме місце стан займає в теоретичному «спектрі».
В Україні номер 103 використовується для екстреної медичної допомоги, а 112 — єдиний номер екстрених служб. МОЗ України окремо радить при прямій загрозі життю через суїцидальний ризик діяти негайно й телефонувати 103. Під час гострої небезпеки людину не залишають саму до прибуття допомоги, якщо це можна зробити безпечно.
Як говорити про спектр точніше
У розмові з лікарем корисніше називати спостережувані епізоди й симптоми, ніж починати з готової спектральної етикетки. Формулювання «у мене було десять днів, коли я спав по три години, не відчував втоми, говорив значно швидше, витратив незвично багато грошей і близькі помітили, що я зовсім не схожий на себе» містить більше діагностичної інформації, ніж фраза «я, здається, на біполярному спектрі».
Так само корисно розділяти терміни. БАР I типу і БАР II типу — офіційні розлади. Циклотимія — окремий офіційний розлад. Манія і гіпоманія — типи афективних епізодів. «Біполярна депресія» описує депресивний епізод у контексті БАР. «Швидка циклічність» описує перебіг. «Біполярний спектр» є ширшим концептуальним терміном.
Чи впливає слово «спектр» на лікування
Лікування призначають не за самим словом «спектр», а за встановленим діагнозом, поточним епізодом, тяжкістю, історією відповіді на терапію, супутніми станами, фізичним здоров’ям, репродуктивними ризиками, уподобаннями людини та безпекою. CANMAT/ISBD у сучасному оновленні рекомендацій структурує лікування за фазами біполярного розладу та рівнями доказовості, а не за неформальним місцем людини на спектрі.
Загальний огляд доказових підходів до медикаментів, психотерапії й довгострокового ведення дивіться у матеріалі «Лікування біполярного розладу: медикаменти, психотерапія та довгострокове ведення». Самостійна зміна психотропних препаратів на підставі самодіагностики спектра створює медичні ризики.
Підсумок
«Біполярний спектр» найкраще розуміти як концептуальну карту споріднених афективних проявів. Її ядро утворюють офіційні біполярні та пов’язані розлади, а ширші моделі можуть додавати підпорогові феномени й темпераментні характеристики. У МКХ-11 і DSM-5-TR сам термін не є окремим діагнозом.
Межа має клінічне значення: БАР I визначається манією або змішаним епізодом за МКХ-11; БАР II — гіпоманією разом із депресивним епізодом без анамнезу манії; циклотимія має власні критерії; підпорогові прояви потребують оцінки, але не автоматично створюють БАР. Точна діагностика спирається на перебіг у часі, повну психіатричну оцінку та диференційну діагностику.
Поширені запитання
Біполярний спектр — це офіційний діагноз?
Ні. У МКХ-11 і DSM-5-TR немає окремого діагнозу з назвою «біполярний спектр». Це узагальнювальний клініко-дослідницький термін. Офіційний діагноз формулюють як конкретний біполярний або пов’язаний розлад відповідно до критеріїв класифікації.
Які розлади становлять ядро біполярного спектра?
У практичному вузькому значенні ядром є БАР I типу, БАР II типу та циклотимічний розлад. Класифікації також мають категорії інших уточнених та неуточнених біполярних або пов’язаних розладів. DSM-5-TR окремо включає стани, спричинені речовинами, медикаментами або іншим медичним захворюванням.
Чи належить циклотимія до біполярного спектра?
У спектральних моделях циклотимію зазвичай розміщують поруч із БАР I та II типу. Водночас у МКХ-11 і DSM-5-TR циклотимічний розлад має власний офіційний діагностичний статус і критерії.
Чи означає часта зміна настрою біполярний спектр?
Частота змін настрою сама по собі цього не визначає. Для манії, гіпоманії, депресивних і змішаних епізодів оцінюють тривалість, сукупність симптомів, зміну енергії та активності, відмінність від звичного стану, функціональні наслідки й альтернативні причини.
Чи можна мати біполярний спектр без манії?
У широкому дослідницькому значенні спектральна модель може включати БАР II, циклотимію та підпорогові гіпоманіакальні прояви, де повної манії немає. Для офіційного діагнозу важливі конкретні критерії кожної категорії.
Чи є «біполярний III тип» або «IV тип» офіційними діагнозами?
Ні. Такі позначення існували в окремих спектральних моделях і науковій літературі, але сучасні МКХ-11 і DSM-5-TR не встановлюють БАР III або IV типу як окремі офіційні діагнози.
Чи є швидка циклічність окремим видом біполярного розладу?
Швидка циклічність описує особливість перебігу з частими окремими афективними епізодами. Це характеристика перебігу або специфікатор, а не самостійний третій тип біполярного розладу.
Чи може депресія бути частиною біполярного спектра?
Депресивні епізоди є важливою частиною БАР I та обов’язковою частиною БАР II. Окрема велика депресія без анамнезу манії або гіпоманії не стає біполярним розладом через сам факт тяжкості. Деякі клінічні ознаки можуть підвищувати підозру й бути підставою для детальнішої оцінки.
Чи визначає онлайн-тест, що людина на біполярному спектрі?
Ні. MDQ, HCL-32 та інші опитувальники є скринінговими інструментами. Вони не встановлюють діагноз і не визначають «місце на спектрі». Позитивний результат означає потребу в подальшій клінічній оцінці.
До кого звертатися, якщо є підозра на БАР або біполярний спектр?
Для встановлення або виключення біполярного розладу потрібна психіатрична оцінка. Під час манії, психозу, тяжкої депресії, суїцидального наміру або небезпечної поведінки потрібна термінова допомога; в Україні можна телефонувати 103 або 112.