Аннамарія Лусарді: фінансова грамотність, фінансові знання і поведінка домогосподарств
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 24 вересня 2026 · Редакційна політика
Аннамарія Лусарді (Annamaria Lusardi) — економістка, одна з ключових дослідниць сучасної фінансової грамотності та фінансової поведінки домогосподарств. Її роботи допомогли перетворити фінансову грамотність із загального просвітницького гасла на вимірюваний предмет економічних і поведінкових досліджень: що люди насправді знають про відсотки, інфляцію та ризик, як ці знання пов’язані із заощадженнями, боргом і плануванням, а також чи може фінансова освіта змінювати подальшу поведінку.
Станом на 2026 рік Лусарді є Senior Fellow у Stanford Institute for Economic Policy Research, професоркою фінансів за сумісництвом у Stanford Graduate School of Business та директоркою Stanford Initiative for Financial Decision-Making. В офіційному профілі Stanford також зазначено, що вона заснувала Global Financial Literacy Excellence Center (GFLEC), раніше працювала в George Washington University і Dartmouth College та здобула PhD з економіки у Princeton University.
Для психології її дослідження важливі не тому, що фінансові рішення можна пояснити одним рівнем знань. Навпаки, програма Лусарді добре показує, чому треба розрізняти знання, впевненість, навички, поведінку, можливості та результат. Людина може розуміти складні відсотки й водночас не мати достатнього доходу для заощаджень. Може знати про ризик, але ухвалювати рішення під тиском дефіциту часу або ресурсів. Може мати борг через медичні витрати, втрату роботи, війну чи іншу життєву подію, а не через «погане мислення».
Саме тому персональна сторінка Лусарді доповнює, але не замінює окремі канонічні статті ХАБу про фінансову грамотність, фінансову поведінку, фінансову спроможність та фінансове благополуччя.
Хто така Аннамарія Лусарді
Лусарді — економістка, чия основна дослідницька програма лежить на перетині household finance, economics of aging, financial education і behavioral economics. Вона не є клінічною психологинею, а її роботи не створюють психологічних діагнозів. Їхній предмет — фінансові знання та рішення людей і домогосподарств, способи їх вимірювання, нерівність у знаннях і те, як освітні інтервенції можуть впливати на поведінку.
У Stanford її нинішня робота пов’язана з Initiative for Financial Decision-Making — міждисциплінарною ініціативою SIEPR, Graduate School of Business та Department of Economics. Її заявлена мета — поєднувати дослідження, освіту, технології та політику у сфері персональних фінансових рішень.
Ще одна лінія її роботи — інституційна політика. У 2017–2023 роках Лусарді очолювала Italian Financial Education Committee, відповідальний за національну стратегію фінансової освіти Італії. Вона також працювала радницею Office of Financial Education при U.S. Treasury. Ця частина біографії пояснює, чому її публікації часто переходять від опису фінансової грамотності до питання про дизайн освіти та політики.
Чому роботи Лусарді стали центральними для досліджень фінансової грамотності
Фінансова грамотність існувала як освітня ідея задовго до Лусарді. Її внесок полягає в іншому: разом із колегами вона допомогла створити компактні, повторювані вимірювання, включити їх у великі репрезентативні опитування та пов’язати результати з конкретними фінансовими рішеннями.
У спільних роботах з Олівією Мітчелл фінансова грамотність постає не як загальна «розумність» і не як моральна якість, а як окремий запас фінансового знання, який можна вивчати емпірично. У великому огляді Lusardi & Mitchell, 2014 авторки розглядають фінансове знання як форму людського капіталу: його набуття потребує ресурсів, але може змінювати здатність людини працювати зі складними фінансовими рішеннями протягом життя.
У пізнішому підсумку двох десятиліть досліджень Lusardi & Mitchell, 2023 описують фінансову грамотність уже як сформоване поле household finance. Центральне питання цього поля — які знання люди мають, як ці знання вимірюються, у яких групах прогалини систематично більші та що відбувається, коли знання змінюються.
Цей зсув важливий і для економічної психології. Фінансова поведінка перестає бути набором анекдотів про ощадливість або марнотратство. Вона стає об’єктом, де можна окремо вивчати когнітивні знання, очікування, впевненість, часові горизонти, інституційний контекст і доступні ресурси.
«Велика трійка»: три запитання, які змінили вимірювання фінансових знань
Найвідоміший інструмент, пов’язаний з Лусарді та Мітчелл, — Big Three, або «велика трійка» запитань із фінансової грамотності. Вони перевіряють три базові поняття:
1. складні відсотки й зростання суми з часом;
2. інфляцію та купівельну спроможність;
3. диверсифікацію ризику.
Офіційна сторінка Stanford IFDM про Big Three зазначає, що Лусарді та Мітчелл розробили ці питання як компактний орієнтир базових фінансових знань. У 2004 році їх включили до Health and Retirement Study у США, а згодом вони поширилися на інші великі опитування й міжнародні дослідження.
Сила «великої трійки» полягає в стандартизації. Три короткі завдання можна однаково поставити різним вибіркам, повторити через роки й порівнювати між країнами. Саме це дало змогу накопичити великий корпус зіставних даних.
Водночас Big Three вимірює передусім базове фінансове знання. Три відповіді не описують усі фінансові компетентності людини, не вимірюють її дохід, доступ до банківських продуктів, стійкість до шахрайства, здатність вести бюджет, рівень стресу чи фактичне фінансове благополуччя. Високий результат не гарантує безпомилкових рішень, а низький результат не є характеристикою особистості.
У червні 2026 року Kaiser, Lusardi, Mitchell і Oberrauch оприлюднили NBER working paper Measuring Financial Literacy with the Big Three: Why It Works. Автори використали item response theory та метааналітичний підхід і повідомили, що властивості трьох завдань залишаються відносно стабільними між наборами даних і країнами, а короткий індекс працює подібно до довшої Big Five шкали у вимірюванні фінансового знання та прогнозуванні частини поведінкових показників. Це свіже й важливе підтвердження психометричної корисності інструменту, але станом на дату цієї статті йдеться про working paper, тому його висновки слід вважати попередніми порівняно з рецензованими журнальними публікаціями.
Що саме вимірює фінансова грамотність у роботах Лусарді
У публічній мові «фінансова грамотність» часто звучить як одна риса. У дослідженнях усе складніше.
Базове знання
Йдеться про розуміння механізмів, без яких важко інтерпретувати кредит, депозит, пенсійне заощадження або ризиковий актив: відсоткове нарахування, інфляцію, часову вартість грошей, співвідношення ризику й дохідності, диверсифікацію.
Більш складне фінансове знання
У деяких роботах Лусарді та колег базовий блок доповнювався питаннями про акції, облігації, взаємні фонди й роботу фінансових ринків. Наприклад, van Rooij, Lusardi & Alessie, 2011 розрізняли базову та більш просунуту грамотність у дослідженні нідерландських домогосподарств.
Суб’єктивна оцінка власного знання
Людина може вважати себе добре обізнаною й водночас помилятися в базових питаннях; може й навпаки — знати більше, ніж їй здається. Тому самооцінка і фактичний тестовий результат є різними змінними.
Фінансова поведінка
Поведінка — це вже не те, що людина знає, а те, що вона робить: планує чи не планує, заощаджує, позичає, порівнює умови, платить комісії, формує резерв, бере участь у пенсійних програмах. Ці дії можуть бути пов’язані зі знанням, але не є його синонімом. Окремо про це: Фінансова поведінка.
Фінансові знання як людський капітал
Одна з найсильніших теоретичних ідей програми Лусарді — трактування фінансового знання як людського капіталу, який люди накопичують упродовж життя.
У такій моделі знання має ціну: його треба здобувати, оновлювати й застосовувати. Вигода від нього також неоднакова. Людині з простими фінансовими обставинами може бути непотрібний той самий обсяг спеціалізованих знань, що й людині з багатьма активами, складною пенсійною системою або підприємницьким доходом. Через це відмінності у фінансовому знанні частково можуть виникати ендогенно — як результат різних стимулів і можливостей інвестувати у нього.
У моделі Lusardi, Michaud & Mitchell, 2017 автори оцінювали, яку роль ендогенне накопичення фінансового знання може відігравати у нерівності пенсійного багатства. Їхня модель відтворювала значну частину спостережуваної нерівності й давала оцінку, що фінансове знання може пояснювати 30–40% нерівності пенсійного багатства в модельованому американському контексті.
Цю цифру важливо читати правильно. Це результат структурної економічної моделі, а не пряме експериментальне вимірювання «частки багатства, створеної грамотністю». Висновок моделі полягає в тому, що знання може бути значущою частиною механізму накопичення, коли воно взаємодіє з доходом, соціальним страхуванням, заощадженнями, ризиком і віддачею від фінансових рішень.
Що дослідження Лусарді показали про поведінку домогосподарств
Програма Лусарді стала впливовою тому, що не зупинилася на тестах. Наступним кроком було зіставлення знань із реальними або самозвітними фінансовими рішеннями.
Пенсійне планування
У Lusardi & Mitchell, 2011 люди з вищими результатами фінансової грамотності частіше повідомляли, що планують пенсію. Подібний зв’язок спостерігався і в інших країнах у міжнародній серії робіт.
Такі результати підтримують гіпотезу, що знання допомагає плануванню, але сама асоціація ще не є повним доказом причинності. Люди, які планують, можуть водночас відрізнятися освітою, доходом, терплячістю, когнітивними ресурсами, доступом до продуктів або попереднім фінансовим досвідом. Саме тому пізніше поле дедалі більше переходило до квазіекспериментальних і рандомізованих дизайнів.
Заощадження й участь у фінансових ринках
У дослідженні van Rooij, Lusardi & Alessie, 2011 фінансова грамотність була пов’язана з участю на фондовому ринку. Автори спеціально намагалися розібрати напрям причинності, але навіть такі економетричні дизайни мають сильніші припущення, ніж рандомізований експеримент.
Для читача цей результат не є рекомендацією купувати акції. Він показує інше: складніші фінансові дії мають інформаційний бар’єр. Знання може впливати на те, які варіанти людина взагалі розглядає і чи розуміє їхні властивості.
Борг і висока вартість позик
У роботі Lusardi & Tufano, 2015 досліджувалася debt literacy — розуміння механіки боргу. Нижче знання було пов’язане з використанням дорожчих способів запозичення, вищими комісіями та суб’єктивним відчуттям надмірного боргового навантаження.
Ці дані не дають підстав описувати борг як наслідок «неправильного характеру». Ціна кредиту, дохід, доступність альтернатив, безробіття, стан здоров’я, житлові витрати та економічні шоки можуть формувати боргову ситуацію незалежно від знань. Debt literacy — один із факторів у системі, а не універсальне пояснення заборгованості.
Вразливість до складності
Одне з повторюваних спостережень у роботах Лусарді полягає в тому, що фінансові системи перекладають дедалі більше рішень на саму людину: пенсійне планування, кредит, страхування, вибір продуктів, цифрові платежі. За таких умов брак базових понять може ставати практично важливим.
Але складність продукту — також властивість середовища. Якщо договір непрозорий, комісії важко порівняти, а помилкова дія навмисно спрощена дизайном інтерфейсу, відповідальність не можна переносити лише на споживача. Фінансова освіта й захист споживача вирішують різні частини проблеми.
Чи справді фінансова освіта змінює поведінку
Це одна з найважливіших дискусій навколо фінансової грамотності — і одна з тем, де evidence за останнє десятиліття істотно змінилося.
У 2014 році метааналіз Fernandes, Lynch & Netemeyer, що охопив 201 попереднє дослідження, дійшов скептичного висновку: освітні інтервенції пояснювали дуже малу частку варіації у подальшій фінансовій поведінці, а ефекти слабшали з часом. Ця робота стала важливим аргументом проти уявлення, що одного курсу достатньо, аби надовго змінити фінансове життя.
У 2022 році Kaiser, Lusardi, Menkhoff & Urban опублікували метааналіз 76 рандомізованих експериментів із сукупною вибіркою понад 160 000 учасників. Він показав у середньому позитивні причинні ефекти фінансової освіти і на фінансові знання, і на частину downstream financial behaviors; результати зберігалися після аналізу ризику publication bias.
Ці дві роботи відрізняються складом досліджень, критеріями включення, дизайнами та статистичними підходами. Новіший RCT-орієнтований метааналіз дає сильнішу підставу говорити про середній причинний ефект освіти, але не означає, що будь-яка програма однаково ефективна, що ефекти великі для кожної поведінки або що освіта здатна компенсувати дефіцит доходу, несприятливі умови ринку чи поганий дизайн продукту.
У 2024 році Kaiser & Lusardi підсумували цей корпус як поле, де дослідницький акцент змістився від простих кореляцій до причинного оцінювання програм. Питання тепер полягає не лише в тому, чи «грамотні люди поводяться інакше», а в тому, чи зміна знань через конкретну інтервенцію змінює подальші рішення.
Що в програмі Лусарді є встановленим, а що залишається предметом дискусії
Добре підтримується даними
Великі опитування в багатьох країнах показують, що знання базових фінансових понять розподілене нерівномірно і що істотна частина дорослих помиляється навіть у простих завданнях про відсотки, інфляцію та диверсифікацію. Міжнародний огляд Lusardi & Mitchell, 2011 був одним із ранніх систематичних демонстрацій цієї повторюваної картини.
Добре відтворюється також зв’язок фінансового знання з низкою поведінкових і фінансових результатів. Для частини освітніх інтервенцій уже існує причинне evidence з рандомізованих експериментів.
Потребує розрізнення причинності та асоціації
Зв’язок між грамотністю і багатством, пенсійним плануванням, інвестиційною участю або борговими витратами не означає, що вся різниця між людьми спричинена тільки знаннями. Частина даних є спостережною, а фінансове знання саме може залежати від освіти, досвіду, доходу й того, наскільки людині доводилося розбиратися у фінансових продуктах.
Модельні оцінки не є прямими вимірюваннями
Результат про можливу роль фінансового знання у 30–40% нерівності пенсійного багатства походить із структурної моделі. Такі моделі корисні для перевірки механізмів і контрфактичних сценаріїв, але їхні числа залежать від припущень і калібрування.
Нові психометричні результати 2026 року поки попередні
Working paper про Big Three у 2026 році підтримує валідність короткого індексу, але ще не має статусу рецензованої журнальної статті. Тому його доцільно читати як сильне нове свідчення, яке ще проходить нормальний цикл наукової перевірки.
Політичний висновок ширший за «треба просто навчити»
Навіть якщо освіта в середньому працює, це не знімає питань доступності продуктів, прозорості цін, захисту споживача, нерівності доходів, соціального страхування й цифрової безпеки. Освіта може підсилювати здатність діяти, але сама можливість діяти залежить від середовища. Саме це розрізнення лежить в основі ширшого поняття фінансової спроможності.
Фінансова грамотність, спроможність і благополуччя — різні рівні аналізу
Роботи Лусарді часто цитують у дискусіях про фінансове благополуччя, але ці поняття не взаємозамінні.
Фінансова грамотність описує знання та ширший набір компетентностей. Фінансова спроможність додає можливість застосувати ці компетентності в реальному середовищі. Фінансова поведінка описує конкретні дії. Фінансове благополуччя описує стан фінансової безпеки, контроль над поточними зобов’язаннями та свободу вибору щодо майбутнього.
Людина може мати високі знання й переживати фінансовий дефіцит через низький або нестабільний дохід. Інша людина може мати високий дохід, але слабку здатність керувати складними зобов’язаннями. Третя може користуватися простими автоматизованими правилами й мати стабільну поведінку без високих результатів у складному тесті.
Тому фінансове благополуччя не можна використовувати як прихований тест моральності, а тест фінансової грамотності — як пояснення всіх матеріальних відмінностей між людьми.
Чого не можна висновувати з досліджень Лусарді
«Бідність означає низьку фінансову грамотність»
Ні. Доходи, зайнятість, житло, здоров’я, війна, вимушене переміщення, сімейні обов’язки, дискримінація, доступ до кредиту й соціального захисту безпосередньо формують фінансові можливості. Навіть ідеальне знання формули складного відсотка не створює грошей, яких немає.
«Борг означає фінансову безвідповідальність»
Наявність боргу сама по собі не розкриває причину. Дослідження debt literacy стосуються знань про механіку боргу та статистичних зв’язків із витратами запозичення. Вони не перетворюють борг на рису характеру.
«Три правильні відповіді означають повну фінансову компетентність»
Big Three — короткий індекс базового знання. Він корисний для досліджень і порівнянь, але не є повним профілем фінансових навичок і не дає індивідуального прогнозу безпомилкової поведінки.
«Фінансова освіта завжди працює однаково»
Ефекти залежать від програми, моменту навчання, інтенсивності, цільової групи, способу вимірювання й поведінки, яку оцінюють. Середній позитивний ефект у метааналізі не гарантує ефективність конкретного курсу.
«Знання можуть замінити регулювання»
Освіта і регулювання виконують різні функції. Освічений споживач краще читає умови; регулятор і правила ринку мають робити ці умови законними, прозорими й порівнюваними.
Значення досліджень Лусарді для України
Український контекст 2026 року принципово відрізняється від американських і західноєвропейських вибірок, на яких побудована значна частина класичних робіт. Повномасштабна війна, переміщення, нерівномірність доходів, валютні й інфляційні ризики, цифровізація платежів та зміни фінансової інфраструктури впливають на те, які рішення люди реально можуть ухвалювати.
В Україні діє Національна стратегія розвитку фінансової грамотності до 2030 року, затверджена у 2024 році й оновлена рішенням Правління НБУ у вересні 2025 року. Вона охоплює базову фінансову освіту, доросле населення, підприємців, цифрову фінансову грамотність і розвиток екосистеми та передбачає моніторинг фінансових компетентностей різних цільових груп.
Українська стратегія прямо спирається на рекомендації OECD та OECD/INFE. Тому зв’язок із дослідницькою програмою Лусарді є насамперед концептуальним: міжнародне поле фінансової грамотності створило мову вимірювання, якою користуються центральні банки й освітні політики. Це не означає, що американські ефекти можна механічно переносити на українську популяцію. Для українських програм потрібне власне оцінювання — бажано з дизайнами, які дозволяють відрізнити реальну зміну поведінки від короткочасного зростання тестових балів.
Для регульованих банківських, кредитних, платіжних або інших фінансових питань в Україні першоджерелом залишається відповідний офіційний регулятор. Психологічна стаття пояснює механізми ухвалення рішень і evidence, а не замінює фінансову, податкову чи юридичну консультацію.
Що дослідницька програма Лусарді змінює в нашому розумінні фінансової поведінки
Найсильніший наслідок цієї програми — перехід від моралізації до вимірювання.
Коли людина не накопичує достатньо, дослідницьке питання звучить так: що вона знає про відсотки й інфляцію; які ресурси має; як виглядають доступні продукти; чи є стабільний дохід; чи здатна планувати в умовах невизначеності; які бар’єри створює середовище; чи працює конкретна освітня інтервенція.
Коли людина користується дорогим кредитом, потрібно розрізнити знання про реальну вартість боргу, гострий дефіцит ресурсів, доступність альтернатив, дизайн продукту, поведінкові упередження та регуляторні умови.
Коли людина відповідає правильно на Big Three, це свідчить про володіння трьома фундаментальними поняттями. Далі постає інше питання — чи може вона перетворити знання на дію. Саме тут фінансова грамотність переходить у фінансову спроможність і поведінку.
Аннамарія Лусарді та психологія фінансових рішень
Лусарді не створювала окремої психологічної теорії грошей. Її значення для психології інше: вона надала дослідникам стабільні змінні та великі набори даних, через які можна вивчати межу між знанням і дією.
У психологічній перспективі Big Three цікава як компактна когнітивна міра. Дослідження впевненості показують, що «знати» і «бути впевненим, що знаєш» — різні речі. Дослідження освіти показують, що інформація може змінювати поведінку, але ефект залежить від контексту та дизайну. Дослідження боргу показують, що когнітивне розуміння вартості запозичення взаємодіє з реальними матеріальними обмеженнями.
Це узгоджується з ширшим підходом економічної психології: фінансове рішення виникає з конфігурації знань, мотивів, емоцій, соціального середовища, інституційних правил і доступних ресурсів.
Часті запитання
Чим відома Аннамарія Лусарді?
Найбільше — дослідженнями фінансової грамотності, спільною з Олівією Мітчелл розробкою Big Three, міжнародними порівняннями фінансових знань, роботами про пенсійне планування, борг і household finance, а також дослідженнями ефективності фінансової освіти.
Що таке Big Three Лусарді та Мітчелл?
Це три короткі питання про складні відсотки, інфляцію та диверсифікацію ризику. Вони створені для стандартизованого вимірювання базового фінансового знання і широко використовуються в опитуваннях та наукових дослідженнях.
Чи достатньо Big Three, щоб оцінити фінансову грамотність конкретної людини?
Big Three дає компактний показник базового знання. Для повного індивідуального профілю потрібні ширші дані про навички, поведінку, цифрову компетентність, умови життя, доступ до фінансових послуг і фактичне благополуччя.
Чи доведено, що фінансова грамотність покращує фінансову поведінку?
Є великий корпус асоціативних досліджень, де вищі знання пов’язані з плануванням, заощадженнями, нижчими витратами на деякі форми боргу та іншими результатами. Для фінансової освіти існує сильніше причинне evidence: метааналіз 76 рандомізованих експериментів 2022 року показав у середньому позитивні ефекти на знання і частину подальшої поведінки. Розмір і стійкість ефекту залежать від програми та контексту.
Чи означає низька фінансова грамотність, що людина сама винна у фінансових проблемах?
Низькі знання можуть бути одним із факторів ризику, але фінансове становище формується також доходом, цінами, зайнятістю, здоров’ям, сімейними обов’язками, війною, доступом до послуг, регулюванням і життєвими подіями. Фінансові труднощі не є тестом характеру.
Чи є Аннамарія Лусарді психологинею?
Вона економістка. Її дослідження належать передусім до household finance, financial literacy та economics of aging, але безпосередньо перетинаються з економічною психологією, оскільки вивчають знання, впевненість і поведінку людей у фінансових рішеннях.
Де Аннамарія Лусарді працює зараз?
Станом на 2026 рік вона є Senior Fellow у Stanford Institute for Economic Policy Research, Professor, by courtesy, of Finance у Stanford Graduate School of Business та директоркою Initiative for Financial Decision-Making.
Чи можна застосовувати висновки Лусарді до України?
Базові механізми — розуміння відсотків, інфляції, ризику та зв’язок між знанням і рішеннями — релевантні й для України. Кількісні ефекти, розподіл грамотності та ефективність конкретних програм слід перевіряти на українських даних, особливо в умовах війни й швидкої трансформації фінансового середовища.
Пов’язані статті
Джерела
Fernandes, D., Lynch, J. G., Jr., & Netemeyer, R. G. (2014). Financial literacy, financial education, and downstream financial behaviors. Management Science, 60(8), 1861–1883. https://doi.org/10.1287/mnsc.2013.1849
Kaiser, T., Lusardi, A., Menkhoff, L., & Urban, C. J. (2022). Financial education affects financial knowledge and downstream behaviors. Journal of Financial Economics, 145(2), 255–272. https://doi.org/10.1016/j.jfineco.2021.09.022
Kaiser, T., & Lusardi, A. (2024). Financial Literacy and Financial Education: An Overview. NBER Working Paper 32355. https://doi.org/10.3386/w32355
Kaiser, T., Lusardi, A., Mitchell, O. S., & Oberrauch, L. (2026). Measuring Financial Literacy with the Big Three: Why It Works. NBER Working Paper 35342. https://doi.org/10.3386/w35342
Lusardi, A., & Mitchell, O. S. (2011). Financial literacy around the world: an overview. Journal of Pension Economics & Finance, 10(4), 497–508. https://doi.org/10.1017/S1474747211000448
Lusardi, A., & Mitchell, O. S. (2011). Financial literacy and retirement planning in the United States. Journal of Pension Economics & Finance, 10(4), 509–525. https://doi.org/10.1017/S147474721100045X
Lusardi, A., & Mitchell, O. S. (2014). The Economic Importance of Financial Literacy: Theory and Evidence. Journal of Economic Literature, 52(1), 5–44. https://doi.org/10.1257/jel.52.1.5
Lusardi, A., & Tufano, P. (2015). Debt literacy, financial experiences, and overindebtedness. Journal of Pension Economics & Finance, 14(4), 332–368. https://doi.org/10.1017/S1474747215000232
Lusardi, A., Michaud, P.-C., & Mitchell, O. S. (2017). Optimal Financial Knowledge and Wealth Inequality. Journal of Political Economy, 125(2), 431–477. https://doi.org/10.1086/690950
Lusardi, A., & Mitchell, O. S. (2023). The Importance of Financial Literacy: Opening a New Field. Journal of Economic Perspectives, 37(4), 137–154. https://doi.org/10.1257/jep.37.4.137
Національний банк України. (2024, зі змінами 2025). Національна стратегія розвитку фінансової грамотності до 2030 року. https://bank.gov.ua/ua/about/strategy-fin-literacy
Stanford University, Initiative for Financial Decision-Making. (2026). Annamaria Lusardi. https://ifdm.stanford.edu/people/annamaria-lusardi
Stanford University, Initiative for Financial Decision-Making. (2026). The Big Three. https://ifdm.stanford.edu/the-big-three/quiz
van Rooij, M., Lusardi, A., & Alessie, R. (2011). Financial literacy and stock market participation. Journal of Financial Economics, 101(2), 449–472. https://doi.org/10.1016/j.jfineco.2011.03.006