Алексіус Майнонг: біографія, інтенціональність, предмети свідомості та експериментальна психологія

10 вер.

Читати 7 хв

Оновлено: 3 дні тому

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 10 вересня 2026 · Редакційна політика

Алексіус Майнонг (1853–1920) посідає особливе місце в історії психології. Він сформував одну з найпослідовніших теорій про те, на що спрямовані психічні акти, створив у Ґраці лабораторію експериментальної психології та об’єднав філософський аналіз предметів свідомості з програмою емпіричного дослідження сприймання, уявлення й складних цілісних феноменів. Через Майнонга проходить важлива лінія від Франца Брентано до Ґрацької школи, ранніх досліджень гештальт-якостей і подальшої соціальної психології.

Хто такий Алексіус Майнонг

Алексіус Майнонг, повне ім’я Alexius Meinong Ritter von Handschuchsheim, народився 17 липня 1853 року у Львові, тодішньому Лемберзі Австрійської імперії. У Віденському університеті він вивчав історію та філософію, 1874 року здобув докторський ступінь, а згодом працював під інтелектуальним впливом Франца Брентано. 1878 року Майнонг габілітувався у Відні, а 1882 року перейшов до Університету Ґраца, з яким була пов’язана вся його подальша академічна діяльність. Помер він у Ґраці 27 листопада 1920 року. Для історії психології Майнонг важливий у двох взаємопов’язаних ролях. Як теоретик він досліджував структуру психічного акту та статус того, що постає перед свідомістю як його предмет. Як організатор науки він створив у Ґраці інституційне середовище для систематичної експериментальної роботи. Саме поєднання цих напрямів зробило Ґрацьку школу впізнаваною: її експерименти спиралися на ретельно розроблені поняття про предмети, відношення та цілісні структури досвіду.

Від Брентано до власної психологічної програми

Брентано зробив центральним для описової психології питання про спрямованість психічних явищ: переживання має певний зміст і зазвичай стосується чогось. Майнонг прийняв цю постановку проблеми й розгорнув її далі. Його цікавило, що саме означає бути предметом уявлення, судження, почуття або бажання. Цей крок привів його від психологічного аналізу актів до теорії предметів — Gegenstandstheorie. Водночас Майнонг обережніше ставився до універсального твердження, що кожне переживання обов’язково має предмет, і не робив саме слово «інтенціональність» головним технічним терміном своєї системи. Для нього продуктивнішим було конкретне дослідження різних видів актів та різних типів предметів, на які ці акти спрямовані.

Психічний акт і предмет свідомості

Коли людина бачить дерево, пригадує подію, уявляє золоту гору, заперечує існування русалки або розмірковує про круглий квадрат, психічні акти відрізняються за змістом і пізнавальним статусом. Проте в кожному з цих випадків можна поставити питання: що саме дане мисленню як предмет? Майнонг вважав це питання самостійним і принциповим. Предметом думки може бути те, чого фактично немає. Ми здатні осмислювати вигаданого персонажа, майбутню подію, помилкову можливість і навіть внутрішньо суперечливу конструкцію. Сам факт, що свідомість спрямована на певний предмет, ще не надає цьому предметові реального існування. Теорія предметів потрібна для того, щоб описати предметність думки без підміни психологічного факту онтологічним твердженням.

Що Майнонг називав теорією предметів

У програмній праці 1904 року «Über Gegenstandstheorie» Майнонг запропонував розглядати предмети як ширшу область, ніж сукупність реально існуючих речей. Філософія й психологія стикаються з предметами щоразу, коли ми щось уявляємо, про щось судимо, чогось бажаємо або щось оцінюємо. Тому предметний аналіз має охоплювати також можливе, неіснуюче й неможливе. Це дозволяє зрозуміти, чому теорія Майнонга стала відомою далеко за межами психології. Вона пропонувала мову для розбору висловлювань про вигадані та неіснуючі об’єкти, а також для аналізу логічних і математичних предметів. У психологічній перспективі її значення полягає в тому, що Майнонг показував: зміст психічного акту потрібно описувати точніше, ніж це дозволяє проста схема, за якою свідомість відображає лише наявну річ.

Sosein: яким є предмет і чи існує він

Одне з ключових розрізнень Майнонга стосується того, яким є предмет, і того, чи має він буття. У німецькій термінології це пов’язано з поняттям Sosein — «так-буття», сукупністю властивостей, через які предмет мислиться саме таким. Ми можемо описати золоту гору як золоту й як гору, хоча не зобов’язані стверджувати, що вона існує в реальності. У сучасних реконструкціях Майнонга це називають принципом незалежності характеристик предмета від питання про його буття. Stanford Encyclopedia of Philosophy підкреслює важливу деталь: теорія не перетворює неіснуючі або неможливі предмети на приховано реальні сутності. Її завдання — пояснити, як ми можемо осмислено мислити й висловлювати судження про те, що не має фактичного існування.

Об’єкти вищого порядку

Особливо важливим для психологічної традиції Ґраца стало Майнонгове розрізнення предметів нижчого й вищого порядку. Предмет вищого порядку залежить від інших предметів як від своїх основ. Наприклад, кілька точок або об’єктів можуть утворювати просторову конфігурацію; сама конфігурація є чимось, що ми сприймаємо та про що можемо судити, хоча вона не зводиться до одного з її елементів. Ця логіка зблизила предметну теорію Майнонга з проблемою цілісності сприймання. У ширшій історії психології вона перетинається з ідеями Крістіана фон Еренфельса про гештальт-якості. Ґрацька традиція розвивала власний шлях до дослідження складних цілісних об’єктів, відношень і форм, що стало одним із інтелектуальних джерел майбутніх дискусій про гештальтпсихологію.

Майнонг і експериментальна психологія

Філософські інтереси Майнонга не віддаляли його від лабораторної роботи. Він систематично розбудовував експериментальну психологію у Ґраці. За історичними матеріалами Університету Ґраца, він проводив заняття з експериментальної психології вже взимку 1886/87 навчального року. 1894 року було створено Ґрацьку психологічну лабораторію; з 1 січня 1895 року назву Psychologisches Laboratorium офіційно дозволили використовувати для цієї установи. На момент становлення лабораторія мала значну для свого часу колекцію експериментального обладнання. Університет Ґраца описує її як першу психологічну лабораторію такого типу в Австро-Угорській монархії. Для порівняння, міжнародним символом початку лабораторної психології стала лабораторія Вільгельма Вундта у Лейпцигу, заснована 1879 року. Ґрац став окремим центром, де експериментальний метод розвивався в тісному зв’язку з предметною теорією.

Ґрацька школа психології

Навколо Майнонга сформувалося коло дослідників, яке сьогодні називають Ґрацькою школою. До нього належали, зокрема, Штефан Вітасек, Вітторіо Бенуссі, Ернст Маллі та інші учні й співробітники. Вітасек фактично керував значною частиною лабораторної роботи, а після його ранньої смерті важливу роль відігравав Бенуссі. Дослідники працювали над проблемами сприймання, просторових і часових феноменів, ілюзій, уявлення та складних гештальтних структур. Офіційна історія Університету Ґраца прямо пов’язує Gegenstandstheorie Майнонга з концептуальним каркасом експериментальних досліджень Ґрацької школи. Це важливо для розуміння його місця в психології: теорія предметів була частиною мови, якою дослідники описували складні феномени досвіду.

Від гештальт-якостей до складних об’єктів сприймання

Одне з центральних питань ранньої психології сприймання звучало так: як ми отримуємо цілісний об’єкт, якщо чуттєві дані складаються з множини елементів? Майнонгівська ідея предметів вищого порядку дала Ґрацькій школі спосіб говорити про відношення та комплекси, що залежать від елементів, але мають власну предметну структуру. Пізніша гештальтпсихологія розвинула інші теоретичні моделі цілого й частин. Історичне значення Майнонга полягає в тому, що він допоміг сформулювати саму проблему на рівні, придатному і для філософського аналізу, і для експериментального дослідження.

Майнонг і Фріц Гайдер

Одним із останніх докторантів Майнонга був Фріц Гайдер, який згодом став одним із найвпливовіших теоретиків соціальної психології. Навчання у Ґраці дало Гайдеру досвід роботи з питаннями сприймання, структурних відношень і того, як психіка організовує предметний світ. У його пізнішій психології міжособистісних відносин ці інтереси набули іншої форми, але Ґрацьке інтелектуальне середовище було важливою частиною його раннього формування. Ця спадкоємність показує, що вплив Майнонга виходить далеко за межі дискусії про неіснуючі предмети, якою його часто представляє історія аналітичної філософії. Через учнів, лабораторну традицію й проблематику структурних відношень його робота увійшла також до історії сприймання та соціально-психологічного мислення.

Чому предмет може мати психологічне значення без фактичного існування

Повсякденна мова постійно змушує нас говорити про те, чого немає: про вигаданих героїв, помилки, нездійснені плани, майбутні події, математичні конструкції. Якщо теорія визнає предметами тільки фактично існуючі речі, велика частина змісту мислення стає незрозумілою. Майнонг розширив поняття предмета так, щоб описувати цю роботу свідомості без логічного стрибка від «про це можна думати» до «це існує». Для сучасної психології тут важливе концептуальне розрізнення: об’єкт переживання, переконання або страху може мати психологічну дієвість незалежно від того, чи має він відповідник у зовнішньому світі. Це не готова експериментальна теорія XXI століття, а точний інструмент для розуміння різниці між фактом психічної спрямованості та фактом існування.

Що в спадщині Майнонга належить психології

До психологічної спадщини Майнонга входять щонайменше три взаємопов’язані компоненти. Перший — аналіз психічних актів та їхніх предметів. Другий — теорія предметів нижчого й вищого порядку, яка дала поняттєвий інструментарій для дослідження складних структур досвіду. Третій — створення Ґрацької лабораторії та школи, де ці питання отримували експериментальне продовження. Після Першої світової війни Ґрацька школа втратила інституційну тяглість: частина ключових дослідників померла рано або перейшла до інших університетів, а дисциплінарне розмежування філософії та психології посилилося. Через це ім’я Майнонга значно краще збереглося в історії філософії, ніж у загальних курсах психології. Сучасні історичні матеріали Університету Ґраца повертають масштаб його лабораторної та організаційної роботи.

Значення Майнонга для сучасного читача

Майнонг допомагає побачити ранню наукову психологію як поле, де лабораторний експеримент і філософська точність розвивалися разом. Його головне питання звучить напрочуд сучасно: якою є структура того, з чим має справу психіка, коли вона сприймає, уявляє, оцінює або судить? Відповідь Майнонга полягала в тому, що предметність свідомості має власну складність і не вичерпується переліком реально наявних речей. Теорія предметів пояснює концептуальну сторону його програми, а Ґрацька лабораторія показує її науково-інституційний вимір. Разом вони роблять Майнонга важливою ланкою між психологією Брентано, дослідженнями сприймання кінця XIX століття та новими школами психології XX століття.

Часті запитання

Хто такий Алексіус Майнонг?

Алексіус Майнонг — австрійський філософ і психолог 1853–1920 років, професор Університету Ґраца, засновник теорії предметів і Ґрацької психологічної лабораторії. Його школа поєднувала аналіз психічних актів із експериментальним дослідженням сприймання та складних структур досвіду.

Що таке теорія предметів Майнонга?

Теорія предметів, або Gegenstandstheorie, досліджує все, що може бути предметом уявлення, судження, бажання чи іншого психічного акту. Вона охоплює реально існуючі речі, можливі, неіснуючі та навіть неможливі предмети як змісти, про які можна осмислено думати.

Як Майнонг розумів інтенціональність?

Майнонг розвинув брентанівську проблему спрямованості психічних актів, але не робив термін «інтенціональність» універсальним центром власної системи. Його цікавили конкретні відношення між уявленням, судженням, почуттям, бажанням і предметами, на які вони спрямовані.

Який внесок Майнонга в експериментальну психологію?

Майнонг організував у Ґраці систематичні заняття з експериментальної психології та 1894 року заснував психологічну лабораторію. Вона стала першим осередком такого типу в Австро-Угорській монархії й центром Ґрацької школи психології.

Чи вважав Майнонг неіснуючі предмети реальними?

Можливість думати або говорити про неіснуючий предмет не надає йому фактичного існування. Майнонг розділяв питання про властивості предмета та питання про його буття, завдяки чому можна аналізувати зміст думки без приписування реальності вигаданому чи неможливому.