Awe: емоція захоплення і трепету, відчуття масштабу та зміна сприймання себе
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 22 вересня 2026 р. · Редакційна політика
Awe — англійський науковий термін для складної емоції, що виникає, коли людина стикається з чимось настільки масштабним, незвичним, потужним або концептуально великим, що звичних уявлень тимчасово не вистачає, аби це осмислити. У класичній психологічній моделі два центральні компоненти awe — сприйнятий масштаб і потреба перебудувати наявні ментальні схеми, тобто accommodation. Саме так емоцію описали Дачер Келтнер і Джонатан Гайдт у впливовій прототипній моделі.
Awe може переживатися перед зоряним небом, гірським ландшафтом, океаном, великим твором мистецтва, музикою, колективною подією, моральною сміливістю іншої людини, науковою ідеєю або технологічним досягненням. Масштаб тут не обов’язково фізичний. «Великим» може бути простір, час, кількість, складність, майстерність, моральна велич або ідея, яка змушує по-новому побачити світ.
Ця емоція часто пов’язана зі зміною фокусу з власного «Я» на ширший контекст. Дослідники називають один із характерних ефектів small self — «мале Я»: власна особа на мить сприймається менш центральною порівняно з тим, що її оточує. Це не обов’язково самознецінення. У багатьох дослідженнях йдеться радше про зміну масштабу самосприймання, зменшення самофокусування та посилення відчуття включеності у щось більше.
Awe не є просто «приємним захопленням». Воно може поєднувати цікавість, подив, красу, страх, напруження, почуття величі, незбагненності та зв’язку. Сучасні дані дедалі чіткіше показують, що awe може бути позитивним, змішаним або загрозливим переживанням, а його емоційний тон залежить від ситуації та культурного контексту.
Що таке awe у психології
У психології awe зазвичай описують як емоційну відповідь на досвід, який одночасно здається великим у певному вимірі та виходить за межі звичної системи пояснень. «Велич» у цьому визначенні не означає лише розмір. Людина може пережити awe, усвідомивши масштаб Всесвіту, побачивши майже неймовірний рівень людської майстерності, зіткнувшись із дуже складною науковою ідеєю або спостерігаючи вчинок, який різко розширює її уявлення про моральні можливості людини.
Систематичний огляд 57 емпіричних досліджень підтвердив, що мотиви масштабу та потреби в когнітивному пристосуванні залишаються центральними для сучасної літератури про awe, хоча конкретні тригери й наслідки дуже різняться Schaffer, Huckstepp & Kannis-Dymand, 2024. Великий огляд у Nature Reviews Psychology також підкреслює, що вплив awe на відчуття себе, мислення, соціальну поведінку та благополуччя є багатокомпонентним і методологічно складним Jiang et al., 2024.
Awe належить до досліджуваних дискретних емоцій, але називати його «базовою емоцією» в сенсі будь-якої конкретної теорії базових емоцій було б надмірним узагальненням. Метааналіз експериментальних індукцій показав, що awe систематично відрізнялося за наслідками від інших позитивних станів і контрольних умов, що підтримує трактування його як окремої емоційної категорії, водночас автори наголосили на прогалинах у фізіологічних даних і порівняннях із негативними емоціями Pérez et al., 2023.
Чому ми залишаємо англійський термін awe
Для української мови немає одного слова, яке в усіх контекстах точно передавало б науковий конструкт awe. Залежно від ситуації його перекладають як «благоговіння», «захоплення», «трепет», «благоговійний трепет», інколи як «подив» або «захват». Кожен варіант захоплює лише частину значення.
«Благоговіння» добре передає відчуття величі, піднесеності й поваги, але в українській мові сильно пов’язане з релігійним та духовним контекстом. Саме тому загальне поняття благоговіння і психологічний конструкт awe не варто автоматично зливати в одну сутність.
Слово «захоплення» має ще ширший побутовий зміст: ним називають інтерес, хобі або улюблену діяльність. «Трепет» може означати тремтіння, хвилювання, страх або сильне емоційне збудження; його окреме значення розібране у статті «Трепет». У науковому контексті англійське awe дає змогу точно вказати, що йдеться про дослідницький конструкт, сформований у міжнародній афективній науці, а не про будь-яке сильне захоплення чи релігійне благоговіння.
Дві центральні оцінки: масштаб і потреба в accommodation
У моделі Келтнера і Гайдта perceived vastness означає сприймання чогось як великого щодо звичайної рамки людини. Це може бути фізична велич — висока гора, океан, нічне небо. Але масштаб може бути соціальним, часовим, інтелектуальним або символічним: століття історії, мільярди років еволюції, надзвичайна людська майстерність, складність живої системи або незвична моральна мужність.
Другий компонент — need for accommodation — виникає, коли досвід не вдається легко «вкласти» в те, що людина вже знає. У такій ситуації доводиться коригувати спосіб пояснення: розширювати категорії, змінювати очікування, переглядати співвідношення між собою та світом. Це не обов’язково повне руйнування світогляду. Часто йдеться про короткий епізод когнітивного переналаштування: «моєї звичної карти тут недостатньо».
Важлива деталь сучасної дискусії полягає в тому, що awe не обов’язково потребує буквального порушення очікувань. Частина досліджень вказує, що ключовим може бути перевищення наявної рамки — досвід виявляється більшим, складнішим або значущішим, ніж поточна модель світу здатна зручно охопити. Тому accommodation краще розуміти як потребу змінити спосіб представлення досвіду, а не як ознаку того, що людина «нічого не розуміє».
Що може викликати awe
Найочевидніший клас тригерів — природа. Гори, океан, гроза, пустеля, величезні дерева, полярне сяйво, зоряне небо або масштабний краєвид легко поєднують фізичну велич із новизною та складністю. Саме природні стимули часто використовують у лабораторних відео й польових дослідженнях.
Мистецтво й музика можуть створювати інший тип масштабу. Людина може пережити awe перед архітектурою, живописом, хоровою музикою, симфонією, танцем або літературним твором, коли композиційна складність, майстерність чи естетична сила перевищують звичне очікування. Мурашки по шкірі або озноб іноді супроводжують такі епізоди, але тілесний озноб не є необхідною умовою awe і не тотожний йому.
Соціальним джерелом може бути виняткова майстерність, влада, моральна відвага, самопожертва, колективна синхронність або велика групова подія. У прототипній моделі Keltner & Haidt, 2003 краса, виняткова здатність, чеснота, загроза і надприродне розглядаються як додаткові теми, які змінюють емоційний тон awe.
Інтелектуальне awe виникає перед ідеями: наприклад, коли людина усвідомлює масштаб космосу, глибину геологічного часу, структуру ДНК, складність мозку або несподівану математичну закономірність. У такому разі «масштаб» перебуває не перед очима, а в самому предметі мислення.
Awe може бути приємним, змішаним і загрозливим
Популярні тексти часто описують awe як однозначно позитивну емоцію. Наукова картина складніша. Уже рання прототипна модель включала загрозу як один із чинників, що змінюють валентність переживання. Людина може відчути велич грози, вулкана, масового натовпу або іншої потужної сили разом із захопленням і страхом.
Це добре узгоджується з поняттям валентності: емоційний епізод не завжди зручно розкласти на чисто «приємний» чи «неприємний». Awe може бути змішаним, а співвідношення захоплення і страху залежить від того, що саме стало тригером, наскільки безпечною почувається людина і як вона інтерпретує власне місце в ситуації.
Дослідження китайських та американських вибірок показало, що учасники в Китаї повідомляли більше страху під час awe як у щоденному щоденниковому дизайні, так і у відповідь на стандартизоване відео, тоді як американські учасники описували більше позитивних емоцій. Автори зробили висновок, що західне уявлення про awe як переважно позитивний стан може частково відображати склад дослідницьких вибірок Stellar et al., 2024.
Новіші експерименти прямо порівнюють positive awe і threatening awe. У зареєстрованому дослідженні 2026 року обидва варіанти посилювали переживання self-loss порівняно з нейтральною умовою, а позитивне awe сильніше підсилювало відчуття зв’язку Zhao, Noordewier & van Elk, 2026. Це ще один аргумент проти формули «awe = дуже сильна радість».
Що таке «мале Я»
Один із найбільш відтворюваних напрямів досліджень awe стосується зміни самосприймання. «Мале Я» означає, що під час контакту з чимось значно більшим за звичний особистий масштаб людина тимчасово сприймає себе як меншу частину ширшої системи.
У шести дослідженнях із загальною вибіркою 2 137 осіб повсякденне, польове й лабораторно індуковане awe було пов’язане зі зменшенням суб’єктивного розміру «Я» та зміщенням уваги від індивідуальних турбот до ширшого колективного контексту; водночас сила й зміст ефекту варіювали між культурами Bai et al., 2017.
Важливо не перекладати small self як «низька самооцінка». Зменшена центральність «Я» не рівнозначна переконанню «я поганий» або «я нічого не вартий». Вона описує відносний масштаб: моє «Я» залишається, але тимчасово перестає бути єдиним центром сцени. Саме тому сучасний огляд пропонує говорити ширше про неегоцентричну перспективу на себе, а не зводити всі ефекти awe до самозменшення Jiang et al., 2024.
Awe і самотрансценденція
Awe часто відносять до self-transcendent emotions — самотрансцендентних емоцій, які послаблюють вузьке самофокусування та орієнтують людину на інших людей, природу, спільноту або ширшу систему значень. У цю дослідницьку родину також включають, зокрема, вдячність і співчуття, але механізми цих емоцій різняться Stellar et al., 2017.
Самотрансценденція не є одним-єдиним переживанням. Дослідники розрізняють принаймні зменшення самосалієнтності, відчуття зв’язку, розширення перспективи та self-loss — часткове послаблення звичного відчуття меж «Я». Нове зареєстроване дослідження показує, що позитивне і загрозливе awe можуть по-різному впливати на connectedness, при цьому обидва здатні викликати self-loss Zhao et al., 2026.
Самотрансцендентний досвід не треба автоматично ототожнювати з містичним, релігійним або зміненим станом свідомості. Перетини можливі, але категорії мають різні традиції дослідження, різні критерії й різні методи вимірювання. Так само піковий досвід у традиції Абрахама Маслоу не є просто старою назвою awe; ці поняття перетинаються феноменологічно, але належать до різних теоретичних рамок. Контекст цієї відмінності розібрано в матеріалі про Абрахама Маслоу.
Як awe змінює сприймання себе
Під час сильного awe люди нерідко описують себе як частину ширшого цілого: природи, історії, людства, наукового процесу, спільноти або простору. Це може змінювати не лише «розмір Я», а й те, які аспекти ідентичності в цей момент стають центральними.
Дослідження пов’язують awe з більшою скромністю в оцінці власного внеску та збалансованішим поглядом на свої сильні й слабкі сторони. У серії з п’яти досліджень індуковане awe підвищувало деякі показники humility, а self-diminishment частково пояснював цей зв’язок Stellar et al., 2018.
З цього не випливає, що awe «прибирає его» або назавжди робить людину менш егоцентричною. Більшість експериментів оцінюють короткочасні зміни стану. Стійкі особистісні наслідки потребують окремих лонгітюдних даних.
Awe, просоціальність і поведінка
Відомою лінією досліджень є зв’язок awe з просоціальною поведінкою. У п’яти дослідженнях із 2 078 учасниками dispositional awe та експериментально індуковане awe були пов’язані з більшою щедрістю, етичнішими рішеннями, просоціальними цінностями й допомогою; частину ефекту пояснювало переживання small self Piff et al., 2015.
Метааналіз 2025 року, який об’єднав 110 статей і 620 ефектів, також виявив загальний позитивний зв’язок між awe і просоціальною поведінкою, але величина ефектів залежала від культури, валентності, типу тригера та дизайну дослідження Lin et al., 2025. Це важливе уточнення: awe не є автоматичною «кнопкою доброти». Контекст, спосіб індукції та соціальне значення переживання впливають на те, що відбувається далі.
Коли awe викликає загрозлива сила, масова влада або домінування, наслідки можуть відрізнятися від спокійного природного чи морального awe. Тому психологічну функцію треба оцінювати через конкретну ситуацію, а не через позитивний ярлик емоції.
Awe і сприймання часу
Деякі експерименти показують, що awe може змінювати суб’єктивне відчуття часу. У трьох дослідженнях учасники після індукції awe повідомляли про більше відчуття наявного часу, меншу нетерплячість та більшу готовність витрачати час на допомогу іншим Rudd, Vohs & Aaker, 2012.
Цей ефект цікавий, але його не слід перетворювати на універсальний закон. Суб’єктивний час дуже чутливий до уваги, збудження, новизни, контексту завдання та очікувань. У сучасній шкалі AWE-S змінене сприймання часу є одним із вимірюваних компонентів досвіду, а не обов’язковою ознакою кожного епізоду awe Yaden et al., 2019.
Awe, мислення і смислотворення
Коли досвід не вкладається у звичну схему, людина мусить вирішити, як його інтерпретувати. Через це awe пов’язують із meaning-making — процесом побудови або перебудови системи значень. Огляд Масатаки Накаями описує, як переживання масштабу та потреба в accommodation можуть змінювати спосіб конструювання світу, себе і зв’язку між ними Nakayama, 2020.
Це не означає, що будь-який сильний awe веде до «глибокого прозріння». Емоційна інтенсивність не гарантує правильності висновків. Людина може пережити реальне захоплення перед подією й водночас помилитися в її поясненні. Переживання та істинність інтерпретації — різні рівні.
Тому awe може відкривати когнітивне вікно для перегляду припущень, але зміст нового висновку залежить від знань, контексту, культури, доступної інформації й подальшої рефлексії.
Що відбувається з тілом
Awe може супроводжуватися мурашками по шкірі, ознобом, глибоким вдихом, відчуттям розширення грудної клітки, завмиранням, змінами частоти серцебиття або іншими автономними реакціями. Однак немає одного тілесного «підпису», за яким можна надійно визначити awe в конкретної людини.
Систематичний огляд описує неоднорідні фізіологічні результати: у різних експериментах спостерігали як парасимпатичні зміни, так і реакції завмирання, а мурашки виникали лише в частини учасників Schaffer et al., 2024. Метааналіз експериментальних індукцій прямо зазначив, що кількість доступних фізіологічних ефектів поки замала для сильних узагальнень Pérez et al., 2023.
Отже, озноб може бути частиною awe, але відсутність ознобу не означає, що awe «не справжнє». І навпаки, мурашки від музики, холоду, страху чи сильного зворушення не доводять, що людина переживає саме awe.
Чи має awe універсальний вираз обличчя
У ранніх дослідженнях описували характерні для awe патерни — підняті внутрішні частини брів, широко відкриті очі, трохи відкритий рот, видимий вдих. Однак сучасна афективна наука не дає підстав використовувати міміку як детектор внутрішнього стану.
Вираз залежить від ситуації, інтенсивності, культури, соціальних правил, індивідуальних звичок та поєднання емоцій. Людина може відчувати awe без «типового обличчя», а схожий вираз може супроводжувати здивування, страх або інший стан. Надійне розпізнавання емоції потребує контексту, самозвіту та, у дослідженнях, сукупності методів.
Культурні відмінності
Awe вивчають у різних культурах, і частина компонентів повторюється: масштаб, зміна самофокусу, пов’язаність із ширшим цілим. Проте зміст «великого», прийнятні способи вираження і співвідношення позитивних та загрозливих переживань можуть суттєво різнитися.
У дослідженні Bai та колег small self спостерігався і в американських, і в китайських вибірках, але його зміст та величина залежали від культури Bai et al., 2017. У роботі Stellar та колег китайські учасники переживали більше страху під час awe, ніж американські Stellar et al., 2024.
Це означає, що науковий опис awe має уникати культурної підміни: західне «піднесене позитивне захоплення» є важливою формою, але не універсальним шаблоном усіх людських переживань awe.
Awe, стрес і суб’єктивне благополуччя
У шести дослідженнях Bai та колег схильність частіше переживати awe і лабораторно чи природно індуковане awe були пов’язані з нижчим поточним рівнем повсякденного стресу та вищою задоволеністю життям; автори пов’язували частину ефекту зі зміною масштабу власних турбот Bai et al., 2021.
Це не означає, що переживання величі «скасовує проблеми». Ймовірніше, у деяких ситуаціях змінюється відносна вага проблеми в полі уваги: те, що займало весь психологічний простір, тимчасово стає однією частиною ширшої картини.
У рандомізованому дослідженні «awe walks» 60 здорових старших дорослих протягом восьми тижнів здійснювали щотижневі 15-хвилинні прогулянки; групу awe просили спеціально звертати увагу на можливості для переживання масштабу й новизни. У цій групі збільшувалися awe та просоціальні позитивні емоції й зменшувався щоденний дистрес, але показники тривоги, депресії та задоволеності життям після втручання не відрізнялися від вихідного рівня Sturm et al., 2022. Це добрий приклад того, чому заголовки «awe лікує психіку» перебільшують дані.
Чи може awe бути терапією
Станом на 2026 рік awe є активним напрямом психологічних і клінічно орієнтованих досліджень, але не встановленим самостійним методом лікування психічних розладів. Дані про благополуччя перспективні, проте багато робіт мають короткий горизонт, невеликі вибірки, експериментальні індукції або самооцінки.
У 2025 році опубліковано рандомізоване контрольоване дослідження 68 людей із long COVID: 30 учасників awe-втручання порівнювали з 38 у контрольній групі. Автори виявили зменшення стресу й депресивних симптомів та підвищення благополуччя, але не отримали значущої різниці за тривогою Monroy et al., 2025.
Це важливий ранній клінічний сигнал, а не доказ того, що awe є лікуванням депресії для населення загалом. Вибірка була малою та специфічною — люди з long COVID, а саме втручання мало певний формат і контекст. Потрібні незалежні реплікації, більші вибірки, довший follow-up та порівняння з активними контрольними умовами.
Якщо людина має депресію, тривожний розлад, посттравматичні симптоми або інший клінічно значущий стан, практика пошуку awe може бути лише додатковою життєвою активністю, а не заміною діагностики чи лікування.
Awe-прогулянки: що реально відомо
Ідея awe-прогулянки проста: людина виходить у середовище, де є новизна, масштаб або складність, і свідомо спрямовує увагу назовні — на дерева, хмари, архітектуру, світло, звук, просторову перспективу, рух людей чи інші деталі, які зазвичай губляться у рутині.
Експеримент із літніми дорослими показав, що така інструкція може збільшувати переживання awe та деякі просоціальні позитивні емоції Sturm et al., 2022. Метааналіз також засвідчив, що природне занурення, відео, зображення та автобіографічне пригадування здатні експериментально викликати awe Pérez et al., 2023.
Практична мета тут не в тому, щоб змусити себе відчути «правильну» емоцію. Awe залежить від людини і контексту. Достатньо створювати умови для уважного контакту з новизною й масштабом; відсутність сильного переживання не є невдачею.
Чому «чим більше awe, тим краще» — хибна формула
Awe може бути цінним, але інтенсивні переживання не мають універсально позитивної дози. Загрозливе awe може містити страх і втрату контролю. Для людини в небезпечній ситуації зменшення самофокусу чи сильне захоплення силою події не обов’язково є бажаними.
Крім того, самозвіт про awe залежить від очікувань. Якщо учасникам багато разів сказати, що конкретний краєвид «має викликати awe», частина ефекту може включати попередньо задану інтерпретацію. Саме тому в сильніших дослідженнях використовують контрольні емоції, нейтральні умови, різні способи індукції, поведінкові показники й preregistration.
Awe також не є моральною гарантією. Люди можуть захоплюватися масштабом влади, натовпу, ідеології, технічної сили або катастрофи. Те, що певна подія викликає самотрансцендентне переживання, нічого саме по собі не говорить про етичність об’єкта.
Чим awe відрізняється від здивування
Здивування передусім пов’язане з несподіваністю: подія не відповідає прогнозу. Awe часто містить новизну, але його центральною темою є не просто «я цього не очікував», а зіткнення з масштабом і потребою розширити наявну рамку.
Людина може здивуватися, побачивши знайомого в несподіваному місці, не відчуваючи awe. І навпаки, добре знайоме зоряне небо може викликати awe без різкого сюрпризу, якщо людина переживає його масштаб і власне місце в ньому.
Чим awe відрізняється від страху
Страх організовується навколо сприйнятої загрози та підготовки до захисту, уникнення або втечі. Awe не потребує загрози: краса, майстерність, ідея чи велич природи можуть викликати його в безпечному контексті.
Водночас threatening awe справді може містити страх. Саме тому ці емоції не треба жорстко розділяти за принципом «або одне, або інше». Один епізод може поєднувати масштаб, когнітивне потрясіння й оцінку небезпеки.
Чим awe відрізняється від захоплення та admiration
Admiration зазвичай спрямоване на якості конкретної людини або досягнення: майстерність, талант, наполегливість. Awe може виникати перед винятковою майстерністю, але додає переживання масштабу та перевищення звичної рамки.
Українське «захоплення» може означати і admiration, і enthusiastic interest, і хобі. Саме через цю багатозначність науковий термін awe доцільно залишати в англійській формі. Сторінка про захоплення як хобі та стійкий інтерес має інший search intent.
Чим awe відрізняється від благоговіння і трепету
«Благоговіння» є одним із найближчих українських відповідників awe, особливо у духовному, релігійному або піднесеному контексті. Однак благоговіння в мові може містити шанобливість і сакральність навіть без когнітивної перебудови, яка є центральною для класичної психологічної моделі awe.
Трепет описує ширше поле сильного хвилювання, тремтіння, страху, очікування або зворушення. Він може входити до awe як частина тілесного чи емоційного тону, але не є його точним науковим синонімом.
Для цієї енциклопедії тому діє просте правило: awe — назва психологічного конструкта; «благоговіння», «захоплення» і «трепет» — можливі українські слова для окремих граней переживання, значення яких треба читати в контексті.
Awe і «мурашки»: це одне й те саме?
Ні. Естетичний озноб, chills або goosebumps — тілесна реакція, яка може супроводжувати музику, страх, зворушення, сильну красу, холод і awe. Awe — емоційний процес із когнітивною оцінкою, зміною уваги, переживанням і можливими тілесними реакціями.
У шкалі AWE-S фізичні відчуття становлять лише один із шести факторів поряд із масштабом, accommodation, connectedness, self-diminishment і зміною сприймання часу Yaden et al., 2019. Тому «в мене були мурашки» не є самодостатнім тестом на awe.
Як науковці вимірюють awe
Дослідження використовують кілька рівнів вимірювання. Найпростіший — самозвіт: наскільки сильно людина відчувала awe після певної події або наскільки часто схильна переживати його в житті. Інший шлях — багатовимірні шкали, які розкладають досвід на окремі компоненти.
Awe Experience Scale, AWE-S, була створена як багатофакторний інструмент. У двох вибірках по 501 і 636 учасників автори виділили шість факторів: змінене сприймання часу, self-diminishment, connectedness, perceived vastness, фізичні відчуття та need for accommodation Yaden et al., 2019.
Експериментатори також використовують відео природи, панорамні краєвиди, високі дерева, віртуальну реальність, музику, автобіографічне пригадування та інші індукції. Метааналіз 84 експериментів і 487 ефектів показав, що відео, зображення, пригадування та природні умови загалом здатні надійно змінювати самозвіт і частину поведінкових показників Pérez et al., 2023.
Шкала не ставить діагнозу. Високий або низький показник awe не є показником психічного розладу, «духовного розвитку» чи психологічної зрілості.
Чи всі люди однаково схильні до awe
Ні. Існують індивідуальні відмінності у dispositional awe — схильності частіше помічати й переживати такі епізоди. На неї можуть впливати особистісні риси, інтерес до новизни, середовище, культура, доступ до природи й мистецтва, життєвий досвід та поточний стан.
Проте причинні напрями тут часто важко розділити. Людина може частіше відчувати awe тому, що шукає новизну; або шукати новизну тому, що вже має схильність до подібних переживань. Кореляція між рисами не показує, яка з них є причиною.
Також не варто трактувати низьку схильність до awe як дефіцит. Люди відрізняються за тим, які емоції для них доступні, значущі й часті. Психологічне здоров’я не визначається здатністю регулярно переживати велич.
Awe і повсякденне життя
Для awe не обов’язково потрібні Гімалаї, собор чи запуск космічного корабля. Масштаб може бути знайдений у знайомому середовищі, якщо увага помічає структуру, складність або перспективу, яка перевищує звичне повсякденне бачення.
Це може бути дерево, якому десятки років; нічне небо; складна будова рослини; історичний шар міста; сильне виконання музики; майстерність ремісника; науковий факт; координація великої групи людей; моральний вчинок. Важливою є не екзотичність об’єкта, а співвідношення між ним і поточною когнітивною рамкою людини.
У цьому сенсі «пошук awe» краще розуміти як тренування уваги до масштабу й новизни, а не як вимогу постійно виробляти сильну позитивну емоцію.
Чи може awe бути неприємним
Так. Загрозливе awe може виникати перед стихією, величезною силою, руйнуванням, небезпечною висотою, масовою подією або іншими об’єктами, які одночасно вражають масштабом і викликають страх.
Дослідження культури й загрозливого awe показують, що негативний компонент не є побічною «помилкою». Він може бути частиною самого переживання Stellar et al., 2024. Тому якщо людина переживає страх разом із величчю, це не суперечить науковому поняттю awe.
Якщо ситуація реально небезпечна, першочерговим завданням залишається безпека. Психологічна цікавість до переживання не повинна підміняти оцінку реального ризику.
Що наука про awe знає добре, а що — ще ні
Добре підтримується положення, що сприйнятий масштаб і необхідність accommodation є центральними для теоретичної та емпіричної традиції awe. Існує суттєвий експериментальний масив, у якому awe відрізняється від контрольних станів за переживанням, судженнями та поведінкою Pérez et al., 2023.
Досить послідовні дані пов’язують awe зі зменшенням самофокусу, small self, connectedness, просоціальними тенденціями та деякими показниками благополуччя. Водночас точна величина й стійкість цих ефектів залежать від дизайну, культури та типу awe. Частина відомих результатів походить із коротких лабораторних індукцій, де складно екстраполювати ефект на місяці чи роки.
Фізіологічна картина поки менш визначена: немає одного автономного профілю, який можна назвати біомаркером awe. Так само недостатньо підстав робити сильні клінічні висновки про лікування депресії, тривоги або інших розладів.
Сучасне дослідження awe переходить від красивої формули «велике робить нас маленькими» до складнішої моделі: awe може змінювати перспективу на себе, але характер цієї зміни залежить від позитивності чи загрозливості досвіду, соціального контексту, культури й того, що саме людина вважає «великим» Jiang et al., 2024.
Поширені помилки про awe
Перша помилка — вважати awe просто дуже сильною радістю. Воно може бути приємним, змішаним або страшним.
Друга — думати, що awe завжди вимагає природи. Природа є сильним і поширеним тригером, але мистецтво, музика, моральні вчинки, знання, технології та колективні події також можуть його викликати.
Третя — ототожнювати small self із низькою самооцінкою. Йдеться про відносне зменшення центральності «Я», а не про негативну оцінку власної цінності.
Четверта — вважати мурашки доказом awe. Озноб є можливим тілесним компонентом, але не специфічним маркером.
П’ята — представляти awe як перевірений метод психотерапії. Клінічні результати з’являються, але доказова база для лікувальних рекомендацій поки обмежена.
FAQ
Awe — це емоція чи стан свідомості?
У сучасній психологічній літературі awe передусім досліджують як емоцію. Вона може входити до ширших self-transcendent experiences і супроводжуватися зміною сприймання себе, часу та зв’язку зі світом, але це не робить кожний епізод окремим «зміненим станом свідомості».
Як найточніше перекласти awe українською?
Єдиного універсального відповідника немає. «Благоговіння», «захоплення» й «трепет» передають різні грані. Для наукової точності в цій статті використовується англійський термін awe, а українські слова пояснюють його контекст.
Чи обов’язково awe приємне?
Ні. Дослідження описують positive awe, mixed awe і threatening awe. Страх може бути частиною переживання, особливо коли масштабний об’єкт водночас сприймається як небезпечний Stellar et al., 2024.
Що означає small self?
Це тимчасове відчуття, що власне «Я» займає менше місця в ширшій картині. Воно може зменшувати самофокус і посилювати connectedness, але не тотожне низькій самооцінці або самознеціненню.
Чи можна навчитися частіше відчувати awe?
Можна збільшувати можливості для нього: звертати увагу на новизну, масштаб, складність природи, мистецтва, архітектури, науки або людської майстерності. Експерименти з awe-прогулянками показують, що спеціальна інструкція може підвищувати частоту такого переживання Sturm et al., 2022. Однак сильну емоцію неможливо гарантувати за командою.
Чи корисне awe для психічного здоров’я?
Є дані про зв’язки з меншим поточним стресом, більшим благополуччям, просоціальними емоціями й задоволеністю життям. Є також раннє невелике клінічне RCT у людей із long COVID Monroy et al., 2025. Цього недостатньо, щоб вважати awe самостійним лікуванням психічних розладів.
Чи є відсутність awe психологічною проблемою?
Ні. Частота й інтенсивність awe сильно відрізняються між людьми та ситуаціями. Низька схильність до цієї емоції сама по собі не є діагнозом, симптомом або ознакою «емоційної бідності».
Пов’язані статті
Джерела
Bai, Y., Maruskin, L. A., Chen, S., Gordon, A. M., Stellar, J. E., McNeil, G. D., Peng, K., & Keltner, D. (2017). Awe, the diminished self, and collective engagement: Universals and cultural variations in the small self. Journal of Personality and Social Psychology, 113(2), 185–209. https://doi.org/10.1037/pspa0000087
Bai, Y., Ocampo, J., Jin, G., Chen, S., Benet-Martínez, V., Monroy, M., Anderson, C. L., & Keltner, D. (2021). Awe, daily stress, and elevated life satisfaction. Journal of Personality and Social Psychology, 120(4), 837–860. https://doi.org/10.1037/pspa0000267
Jiang, T., Hicks, J. A., Yuan, W., Yin, Y., Needy, L., & Vess, M. (2024). The unique nature and psychosocial implications of awe. Nature Reviews Psychology, 3, 475–488. https://doi.org/10.1038/s44159-024-00322-z
Keltner, D., & Haidt, J. (2003). Approaching awe, a moral, spiritual, and aesthetic emotion. Cognition and Emotion, 17(2), 297–314. https://doi.org/10.1080/02699930302297
Lin, R., Yu, Q., Hu, T., Zhang, J., Ye, Y., & Lian, R. (2025). The relationship between awe and prosocial behavior: Three-level meta-analysis and meta-analytic structural equation modeling. Acta Psychologica Sinica, 57(4), 631–651. https://doi.org/10.3724/SP.J.1041.2025.0631
Monroy, M., Amster, M., Eagle, J., Zerwas, F. K., Keltner, D., & López, J. E. (2025). Awe reduces depressive symptoms and improves well-being in a randomized-controlled clinical trial. Scientific Reports, 15, 16453. https://doi.org/10.1038/s41598-025-96555-w
Nakayama, M. (2020). Awe and meaning-making. Japanese Psychological Research, 63(1), 28–43. https://doi.org/10.24602/sjpr.63.1_28
Pérez, K. A., Lench, H. C., Thompson, C. G., & North, S. (2023). Experimental elicitations of awe: A meta-analysis. Cognition and Emotion, 37(1), 18–33. https://doi.org/10.1080/02699931.2022.2140126
Piff, P. K., Dietze, P., Feinberg, M., Stancato, D., & Keltner, D. (2015). Awe, the small self, and prosocial behavior. Journal of Personality and Social Psychology, 108(6), 883–899. https://doi.org/10.1037/pspi0000018
Rudd, M., Vohs, K. D., & Aaker, J. (2012). Awe expands people’s perception of time, alters decision making, and enhances well-being. Psychological Science, 23(10), 1130–1136. https://doi.org/10.1177/0956797612438731
Schaffer, V., Huckstepp, T., & Kannis-Dymand, L. (2024). Awe: A systematic review within a cognitive behavioural framework and proposed cognitive behavioural model of awe. International Journal of Applied Positive Psychology, 9, 101–136. https://doi.org/10.1007/s41042-023-00116-3
Shiota, M. N., Keltner, D., & Mossman, A. (2007). The nature of awe: Elicitors, appraisals, and effects on self-concept. Cognition and Emotion, 21(5), 944–963. https://doi.org/10.1080/02699930600923668
Stellar, J. E., Gordon, A. M., Piff, P. K., Cordaro, D., Anderson, C. L., Bai, Y., Maruskin, L. A., & Keltner, D. (2017). Self-transcendent emotions and their social functions: Compassion, gratitude, and awe bind us to others through prosociality. Emotion Review, 9(3), 200–207. https://doi.org/10.1177/1754073916684557
Stellar, J. E., Gordon, A. M., Anderson, C. L., Piff, P. K., McNeil, G. D., & Keltner, D. (2018). Awe and humility. Journal of Personality and Social Psychology, 114(2), 258–269. https://doi.org/10.1037/pspi0000109
Stellar, J. E., Bai, Y., Anderson, C. L., Gordon, A., McNeil, G. D., Peng, K., & Keltner, D. (2024). Culture and awe: Understanding awe as a mixed emotion. Affective Science, 5(2), 160–170. https://doi.org/10.1007/s42761-024-00243-3
Sturm, V. E., Datta, S., Roy, A. R. K., Sible, I. J., Kosik, E. L., Veziris, C. R., Chow, T. E., Morris, N. A., Neuhaus, J., Kramer, J. H., Miller, B. L., Holley, S. R., & Keltner, D. (2022). Big smile, small self: Awe walks promote prosocial positive emotions in older adults. Emotion, 22(5), 1044–1058. https://doi.org/10.1037/emo0000876
Yaden, D. B., Kaufman, S. B., Hyde, E., Chirico, A., Gaggioli, A., Zhang, J. W., & Keltner, D. (2019). The development of the Awe Experience Scale (AWE-S): A multifactorial measure for a complex emotion. The Journal of Positive Psychology, 14(4), 474–488. https://doi.org/10.1080/17439760.2018.1484940
Zhao, C., Noordewier, M. K., & van Elk, M. (2026). Effects of awe on self-transcendence: A registered report study. Journal of Experimental Social Psychology, 122, 104839. https://doi.org/10.1016/j.jesp.2025.104839