Індетермінізм: що це, чим відрізняється від детермінізму та як пов’язаний зі свободою волі
Оновлено: 3 дні тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 4 серпня 2023 · Редакційна політика
Індетермінізм — це філософська позиція, за якою не кожна подія є необхідно визначеним наслідком попереднього стану світу разом із законами природи. Якщо детермінізм стверджує, що повний стан світу та закони природи фіксують єдиний можливий подальший перебіг, індетермінізм допускає, що принаймні для деяких подій такої необхідності немає.
Ключове слово тут — «необхідно». Індетермінізм не означає, що все відбувається без причин, що майбутнє є суцільним хаосом або що людська свобода волі вже доведена. Це теза про те, чи є весь перебіг подій однозначно зафіксованим попередніми умовами.
Індетермінізм — що це простими словами
Простими словами, індетермінізм означає: з одного й того самого повного набору попередніх умов не обов’язково випливає лише один можливий наступний стан. У детерміністичній картині світу повністю однакове минуле разом із законами природи веде до одного майбутнього. В індетерміністичній картині принаймні в окремих випадках можливі альтернативні продовження.
Таке розуміння відповідає тому, як сучасна філософія формулює проблему каузального детермінізму. У Stanford Encyclopedia of Philosophy детермінізм описується як теза про необхідність подій з огляду на попередні події, умови та закони природи. Індетермінізм заперечує універсальність цієї необхідності.
Індетермінізм, випадковість, непередбачуваність і хаос — не одне й те саме
Найчастіша помилка — назвати індетермінізмом будь-яку ситуацію, яку важко передбачити. Передбачуваність стосується наших знань і можливостей прогнозу, а детермінізм — структури самого процесу. Тому система може бути детермінованою і водночас практично непередбачуваною.
Непередбачуваність означає, що ми не можемо надійно встановити майбутній стан. Причиною можуть бути брак інформації, обмеження вимірювання, складність обчислень або чутливість системи до початкових умов.
Випадковість описує подію або процес через імовірності. Вона може бути частиною індетерміністичної моделі, але індетермінізм як філософська теза ширший за просту формулу «все випадково».
Хаос у теорії динамічних систем може бути повністю детермінованим. Саме тому ефект метелика є важливим контрприкладом: сильна непередбачуваність не доводить індетермінізму.
Відсутність детермінованої необхідності не дорівнює відсутності причинності. Філософські теорії допускають і недетерміністично причинені події.
Детермінізм та індетермінізм: у чому головна різниця
Різниця між двома позиціями полягає не в тому, чи бачимо ми причини подій. Детермінізм робить сильніше твердження: за повного минулого стану та законів природи альтернативний розвиток неможливий. Індетермінізм стверджує, що така однозначна необхідність не охоплює всі події.
Тому причинне пояснення поведінки саме по собі не робить психологічну теорію метафізично детерміністичною. Пояснювати, як на рішення впливають попередній досвід, ситуація, мотивація, увага або соціальне середовище, — це шукати механізми та умови. З цього не випливає, що заздалегідь існувало лише одне можливе рішення.
Чи означає індетермінізм свободу волі
Ні. Індетермінізм відкриває логічний простір для деяких теорій свободи волі, але сам по собі не створює свободу. Якщо рішення виникло просто випадково, випадковість ще не робить людину автором цього рішення і не додає їй контролю.
У сучасній дискусії є кілька великих позицій. Компатибілісти вважають, що значуща свобода може бути сумісною з детермінізмом, якщо дія належним чином походить від мотивів, цінностей, міркувань або здатності людини керувати власною поведінкою. Лібертарні теорії свободи волі, навпаки, вважають детермінізм несумісним із вільною дією і тому потребують певної форми індетермінізму. Але їм додатково потрібно пояснити контроль і авторство дії, а не лише наявність альтернатив.
Саме цю проблему детально розбирають огляди про свободу волі та індетерміністичні теорії дії в Stanford Encyclopedia of Philosophy. Звідси важливий висновок: «майбутнє не повністю визначене» і «людина вільно обрала» — різні твердження.
Свобода волі, внутрішня свобода і відповідальність
Метафізична свобода волі також не тотожна психологічному переживанню автономії. Людина може відчувати, що діє добровільно, відповідно до власних цінностей і намірів, навіть якщо філософське питання про детермінізм залишається відкритим. Саме цей психологічний рівень точніше описує поняття внутрішньої свободи.
Так само питання про відповідальність не розв’язується одним словом «індетермінізм». У філософії та психології відповідальність пов’язують із різними умовами: здатністю розуміти наслідки, контролювати поведінку, діяти з огляду на причини, мати доступні альтернативи та бути автором дії. Різні теорії по-різному оцінюють, чи потрібна для цього метафізична недетермінованість.
Індетермінізм у психології
У психології індетермінізм має передусім методологічне й філософське значення. Він постає там, де ми питаємо, як співвідносяться причинні пояснення поведінки, імовірнісні закономірності, агентність, вибір і відповідальність. Це не клінічний діагноз, не риса особистості й не психологічна техніка.
Сучасна психологія часто працює з імовірнісними зв’язками: одна й та сама умова не гарантує однакової реакції в усіх людей, а ефекти залежать від контексту, історії навчання, індивідуальних відмінностей та взаємодії багатьох чинників. Проте статистична ймовірність сама по собі не вирішує метафізичне питання. Вона може відображати реальну варіативність процесу, неповні вимірювання, невраховані змінні або комбінацію цих причин.
APA Dictionary of Psychology описує детермінізм як позицію, за якою фізичні й психічні події є необхідними результатами попередніх причин або сил, і прямо протиставляє його позиціям про свободу волі. Це корисне історико-концептуальне розрізнення, але сучасні психологічні моделі не зводяться до простої пари «все визначено» або «все випадково».
Уильям Джеймс і «Дилема детермінізму»
В історії психології й філософії один із найважливіших мостів до індетермінізму створив Вільям Джеймс. У 1884 році він прочитав доповідь The Dilemma of Determinism, пізніше включену до збірки The Will to Believe and Other Essays in Popular Philosophy.
Джеймс захищав думку про реальні можливості майбутнього і пов’язував індетермінізм із моральним досвідом вибору, жалю та відповідальності. Його первинний текст залишається важливим історичним джерелом дискусії. Водночас це філософський аргумент кінця XIX століття, а не сучасний експериментальний доказ того, що людські рішення метафізично вільні.
Чи доводить квантова фізика індетермінізм і свободу волі
Квантову механіку часто згадують у цій темі, але популярний висновок «квантова випадковість доводить свободу волі» занадто сильний. У філософії фізики існують детерміністичні й індетерміністичні інтерпретації квантової теорії, а питання про фундаментальну причинну структуру світу не зводиться до одного експериментального слогана.
Навіть якщо певні фізичні процеси справді є недетерміністичними, з цього ще не випливає людський контроль над рішенням. Випадкова мікроподія не автоматично стає наміром, аргументом або авторською дією. Тому фізична недетермінованість і психологічна агентність потребують окремих пояснень.
Що індетермінізм не означає
Не означає, що події взагалі не мають причин.
Не означає, що будь-що може статися за будь-яких умов.
Не означає, що непередбачувана система обов’язково індетерміністична.
Не означає, що випадковість автоматично створює свободу волі.
Не означає, що психологія відмовляється від причинного пояснення поведінки.
Не означає, що прийняття індетермінізму саме по собі робить людину сміливішою, адаптивнішою або менш тривожною. Такі психологічні ефекти потребували б окремих емпіричних доказів.
Навіщо це розрізнення потрібне в психології
Точне розуміння індетермінізму захищає від двох протилежних спрощень. Перше — фаталістичне: якщо поведінка має причини, то людина нібито нічого не може змінювати. Друге — романтичне: якщо майбутнє не зафіксоване, то будь-який вибір нібито цілком незалежний від минулого, тіла, середовища й обставин.
Психологічно корисніше розділяти рівні аналізу. Ми можемо досліджувати причини, ризики, звички, навчання, мотиви та соціальні впливи без заяви про абсолютну передвизначеність. І можемо говорити про вибір, саморегуляцію та авторство дії без припущення, що сама випадковість є джерелом свободи. Так причинне пояснення і людська агентність стають предметами точного дослідження, а не взаємовиключними гаслами.
Поширені запитання
Що таке індетермінізм простими словами?
Це позиція, за якою не всі події необхідно визначені попереднім станом світу та законами природи. Принаймні для деяких подій можливий не один заздалегідь зафіксований подальший перебіг.
Чим індетермінізм відрізняється від детермінізму?
Детермінізм стверджує, що повний попередній стан разом із законами природи однозначно визначає наступні події. Індетермінізм заперечує, що така необхідність є універсальною.
Індетермінізм — це те саме, що випадковість?
Ні. Випадковість може бути формою або моделлю недетермінованого процесу, але індетермінізм — ширша теза про відсутність універсальної детермінованої необхідності. Недетермінована подія не обов’язково описується як безпричинна випадковість.
Чи доводить індетермінізм існування свободи волі?
Ні. Деякі теорії свободи волі потребують індетермінізму, але їм також треба пояснити контроль і авторство дії. Випадковість сама по собі не робить рішення вільним.
Що означає індетермінізм у психології?
У психології це насамперед філософсько-методологічна рамка для дискусій про причинність, вибір, агентність і відповідальність. Це не діагноз, не риса особистості й не окрема терапевтична техніка.
Чи доводить квантова механіка свободу волі?
Ні. Квантова теорія має різні інтерпретації, а навіть фізична недетермінованість не пояснює автоматично психологічний контроль, намір або авторство рішення.