Таурин: нейроактивна речовина та її фізіологічні функції
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 11 жовтня 2026 · Редакційна політика
Таурин — сірковмісна органічна сполука, яка у великій кількості міститься в тканинах людини та бере участь у регуляції клітинного об’єму, роботи мітохондрій, кальцієвого обміну, функціонування сітківки, м’язів і нервової системи. У мозку таурин виявляє нейроактивні й нейромодулювальні властивості: його дія залежить від концентрації, рецепторів, типу клітин та фізіологічного стану нервової мережі. Підґрунтя цього опису становлять біохімічні дослідження й огляди Ripps і Shen (2012), Schaffer і Kim (2018) та Ramírez-Guerrero та співавторів (2022).
Практичне питання про таурин має декілька різних рівнів: що робить молекула в організмі; чи може вона передавати або змінювати сигнали між клітинами; чи корисна додаткова кількість для конкретної людини; чи існують надійні клінічні докази щодо пам’яті, настрою або здорового старіння. Для останніх питань потрібні дослідження на людях, а не лише біохімічне пояснення її функцій.
Коротко: що потрібно знати про таурин
Хімічна назва таурину — 2-аміноетансульфонова кислота. Його часто називають амінокислотою, хоча в молекулі є сульфонова група замість типової для білкових амінокислот карбоксильної групи. Таурин існує переважно як вільна внутрішньоклітинна речовина й не вбудовується у звичайні білки за генетичним кодом. Організм отримує його з їжі та виробляє із сірковмісних попередників. Ripps і Shen, 2012.
У нервовій системі таурин впливає на осмотичну рівновагу, збудливість нейронів і взаємодію нейронів з астроцитами. У модельних системах він здатен діяти через рецептори гліцину та ГАМК_A, але його статус як окремого класичного нейромедіатора залишається предметом обговорення. Кількість таурину в крові не дає змоги визначити, скільки його є в конкретних синапсах мозку. Ramírez-Guerrero та ін., 2022.
Метааналіз 2025 року, що об’єднав сім рандомізованих випробувань за участю 402 людей, не встановив переконливого загального поліпшення когнітивних показників після добавок таурину. Окремий систематичний огляд 2026 року також виявив переважно малі, несталі ефекти короткочасного приймання. Cao та ін., 2025; Moore та ін., 2026.
Що таке таурин: хімічна природа та класифікація
Таурин має формулу C₂H₇NO₃S і належить до аміносульфонових кислот. Він поширений у тваринних тканинах, особливо в сітківці ока, серцевому та скелетних м’язах, а також у клітинах нервової системи. Концентрація, транспорт і функція відрізняються між тканинами. Ripps і Shen, 2012.
Фізіологічно таурин одночасно є осмолітом, метаболічним компонентом, учасником клітинного захисту та нейроактивною речовиною. Ці ролі встановлюють за процесом, який досліджують. У печінці він бере участь у кон’югації жовчних кислот; у клітинах — у контролі об’єму та кальцієвих сигналів; у нервових структурах — у взаємодії зі збуджувальними й гальмівними шляхами. Schaffer і Kim, 2018.
Чим таурин відрізняється від нейромедіатора, гормону та нейропептиду
Класичний нейромедіатор характеризують, зокрема, ідентифіковані механізми синаптичного вивільнення, специфічна відповідь клітини-мішені та системи припинення сигналу. Для таурину підтверджено нейроактивність і вплив на рецептори, але питання його спеціалізованої синаптичної ролі та окремого рецептора залишається відкритим. Він не належить до пептидних гормонів, нейропептидів, нейростероїдів або нейротрофічних факторів. Ramírez-Guerrero та ін., 2022.
Для порівняння, ГАМК є основним гальмівним нейромедіатором зрілого мозку, а глутамат — основним збуджувальним. Таурин взаємодіє з частиною цих сигнальних шляхів і підтримує клітинні умови їхньої роботи. Загальні принципи передачі сигналів розкриває матеріал «Нейромедіатори».
Звідки береться таурин: синтез, харчування та транспорт
Утворення в організмі
Основний біосинтетичний шлях починається із цистеїну. Фермент цистеїндіоксигеназа перетворює його на цистеїнсульфінову кислоту; наступна реакція за участю цистеїнсульфінатдекарбоксилази утворює гіпотаурин, який згодом окиснюється до таурину. Внесок цих реакцій залежить від тканини, віку, забезпечення сірковмісними амінокислотами й регуляції ферментів. Ripps і Shen, 2012.
Синтез у клітинах мозку пов’язаний з обміном між астроцитами та нейронами. Огляди описують можливість передачі гіпотаурину від астроцитів до нейронів; ступінь внеску окремих шляхів у людському мозку залишається складною дослідницькою проблемою. Ramírez-Guerrero та ін., 2022.
Надходження з їжею
Харчовим джерелом таурину є насамперед морепродукти, риба, м’ясо та інші продукти тваринного походження; у рослинній їжі вміст, як правило, низький. Синтез в організмі частково компенсує харчові відмінності. Сам факт рослинного раціону не встановлює клінічний дефіцит таурину й не створює універсального показання до добавки. Прогалини в дослідженнях харчових груп описує систематичний огляд Moore та ін. (2026).
Як таурин потрапляє до клітин
Надходження таурину крізь мембрани значною мірою залежить від специфічного переносника TauT, який кодує ген SLC6A6. Перенесення пов’язане з градієнтами іонів натрію та хлориду. Завдяки транспорту клітина може накопичувати таурин до концентрацій, що відрізняються від його рівня в плазмі крові. Preising та ін., 2019.
Баланс таурину підтримується поєднанням синтезу, надходження з харчуванням, транспорту, використання в метаболічних процесах і ниркового виведення. Тому одиничне вимірювання його концентрації в крові потрібно інтерпретувати в конкретному медичному контексті.
Як таурин діє в нервовій системі
Рецептори ГАМК та гліцину
У клітинних і тваринних моделях таурин може взаємодіяти з іонотропними рецепторами гліцину (GlyR) і ГАМК_A, через які змінюється проникність мембрани для хлоридних іонів. Наслідок визначають розподіл рецепторів і хлоридний градієнт: в одних клітинних умовах сигнал зменшує збудливість, а під час раннього розвитку може мати інший електрофізіологічний ефект. Дослідження цих взаємодій підсумовано в огляді Ramírez-Guerrero та ін. (2022).
З цих експериментів випливає здатність таурину модулювати гальмівні сигнали. Водночас в експериментах часто застосовують концентрації та умови, які потребують окремого зіставлення зі звичайним людським синапсом. Рецептори GlyR та ГАМК_A мають також власних фізіологічних лігандів, тож реакцію на таурин не слід прирівнювати до існування окремої тауринової системи класичного типу.
Астроцити та обмін позаклітинним таурином
Астроцити допомагають підтримувати склад позаклітинного середовища нейронів, обмінюються метаболітами з нервовими клітинами й можуть вивільняти таурин. Його вихід із клітин часто змінюється разом з осмотичним навантаженням та іншими умовами. Дослідження розглядають такий сигнал як одну з форм гліально-нейронної регуляції. Ramírez-Guerrero та ін., 2022.
Вплив на глутаматну збудливість
У лабораторних моделях таурин здатен зменшувати деякі наслідки надмірної глутаматної стимуляції, зокрема кальцієве перевантаження та клітинне ушкодження. Частина ефектів пов’язана з рецепторними й осмотичними механізмами, а також підтримкою мітохондрій. Такі спостереження важливі для пояснення нейропротекції, але самі по собі не показують, що добавки лікують інсульт, епілепсію чи нейродегенеративне захворювання в людей. Schaffer і Kim, 2018.
Основні фізіологічні функції таурину
Осморегуляція та об’єм клітини
Таурин належить до органічних осмолітів. Коли змінюється осмотичний тиск, клітина може регулювати його внутрішній вміст та вивільнення, щоб обмежувати небажані зміни об’єму. У нервовій тканині цей процес має особливе значення, оскільки локальний об’єм нейронів та гліальних клітин впливає на простір навколо них. Ці механізми описані в оглядах фізіології таурину і астроцитарної регуляції.
Кальцієвий гомеостаз
Іони кальцію потрібні для скорочення м’язів, вивільнення сигналів, регуляції ферментів та багатьох клітинних реакцій. У модельних системах таурин змінює умови кальцієвого обміну та може зменшувати ушкодження при перевантаженні кальцієм. Конкретні білки та механізми різняться залежно від тканини. Schaffer і Kim, 2018.
Мітохондрії та енергетичний обмін
Таурин важливий для певних модифікацій мітохондріальної транспортної РНК, що допомагають правильно зчитувати частину генетичних інструкцій мітохондрій. Порушення відповідних процесів може позначатися на синтезі білків дихального ланцюга й клітинній енергетиці. Це складний внутрішньоклітинний механізм, тому вислів «таурин дає енергію» щодо відчуття бадьорості є біологічно неточним. Schaffer і Kim, 2018.
Клітинний захист і окисний стрес
Частину захисних ефектів таурину пов’язують зі стабілізацією клітинних умов і непрямим впливом на утворення активних форм кисню. Він також взаємодіє з процесами запалення; зокрема, у певних імунних клітинах може утворюватися тауринхлорамін. Це не означає, що таурин є універсальним прямим поглиначем усіх вільних радикалів або що «антиоксидантна» характеристика передбачає доведену клінічну користь. Ripps і Shen, 2012; Schaffer і Kim, 2018.
Сітківка та зір
Сітківка містить багато таурину, а спадкові порушення його транспорту можуть мати тяжкі наслідки для зорової системи. У 2019 році дослідження пов’язало двоалельні варіанти SLC6A6 з ранньою дегенерацією сітківки у двох братів. Такі дані є сильним доказом фізіологічної важливості транспорту таурину, але описують рідкісне генетичне захворювання, а не поширений «дефіцит таурину» в загальній популяції. Preising та ін., 2019.
Жовчні кислоти, серце і м’язи
У печінці таурин бере участь у формуванні кон’югованих жовчних кислот, важливих для травлення та всмоктування жирів. У серці та скелетних м’язах його пов’язують з осморегуляцією, кальцієвим обміном і функціонуванням мембран. Більшість тонких механістичних пояснень отримано з біохімічних моделей та досліджень на тваринах. Schaffer і Kim, 2018.
Таурин, розвиток мозку та вікові особливості
У ранньому розвитку нервової системи кількість таурину, властивості рецепторів і хлоридна рівновага змінюються. Тому результати експериментів на незрілих нейронах потрібно розглядати з урахуванням віку клітини й стадії розвитку. Здатність речовини впливати на розвиток мозку в лабораторних умовах не є підставою для самостійного призначення добавок вагітним або дітям. Ramírez-Guerrero та ін., 2022.
У немовлят і людей з особливими медичними станами харчові потреби можуть відрізнятися від потреб здорових дорослих. Питання сумішей, парентерального харчування й лікування дефіцитних станів належать до клінічної оцінки з урахуванням віку, діагнозу та способу годування.
Таурин і психіка: увага, пам’ять, емоції та поведінка
Увага та короткочасна бадьорість
Дослідження короткочасного приймання таурину іноді оцінюють швидкість реакції, увагу, пильність і психомоторні показники. Отримані результати неоднорідні: вони залежать від завдання, умов тестування та супутніх інгредієнтів. Систематичний огляд восьми рандомізованих випробувань за участю 244 здорових людей виявив щонайбільше невеликі та непослідовні ефекти гострого приймання. Moore та ін., 2026.
У випробуваннях, де таурин поєднували з кофеїном, результати не дозволяють приписувати сумарний ефект лише таурину. Відчуття швидкої бадьорості після енергетичного напою насамперед потребує оцінки наявності кофеїну, часу приймання, попереднього сну та індивідуальної чутливості. Про окремий вплив кофеїну на нічний відпочинок розповідає стаття «Кофеїн і сон».
Пам’ять і когнітивні здібності
Метааналіз Cao та співавторів 2025 року включив сім рандомізованих досліджень і загалом 402 учасників. Загального статистично переконливого поліпшення когнітивних оцінок від приймання таурину окремо або разом із фізичними вправами не встановлено. В одному підгруповому аналізі спостерігали позитивний сигнал, коли таурин додавали до лікування, проте підгруповий результат не переважує невизначеність сукупних даних. Cao та ін., 2025.
Огляд Moore та співавторів 2026 року сфокусувався на короткочасних випробуваннях здорових учасників і дійшов подібного висновку: більшість когнітивних показників не змінювалися, а позитивні результати були невеликими й нестійкими. Ці два огляди частково досліджують споріднену експериментальну літературу, тому їх не варто вважати двома незалежними підтвердженнями ефективності. Moore та ін., 2026.
Тривога, стрес і настрій
У тваринних моделях нейромодулювальні властивості таурину досліджували щодо стресових реакцій, збудливості й поведінки, схожої на тривожну. Відповідні клітинні механізми дають наукові гіпотези, проте надійних клінічних підстав призначати таурин як лікування тривожного чи депресивного розладу наразі бракує. Огляд людських короткочасних випробувань 2026 року описав невеликі та непостійні зміни настрою, часто за змішаних умов із кофеїном або фізичним навантаженням. Moore та ін., 2026.
Відмінності між біохімічною регуляцією, емоційними переживаннями і клінічними станами мають практичне значення. Зміна активності рецепторів у культурі клітин не встановлює причини переживання окремої людини. Так само аналіз крові на таурин не є тестом на рівень тривоги, депресію або інші психічні розлади.
Сон і відновлення
Таурин досліджують як можливий учасник процесів, що регулюють збудливість нервової тканини. Висновок про ефективне лікування безсоння потребував би повторюваних контрольованих досліджень сну в людей з чіткими діагнозами та об’єктивними показниками. На цей момент такої основи для рутинного використання таурину при безсонні немає. Ширшу фізіологію відпочинку висвітлює матеріал «Сон».
Що показують дослідження на клітинах, тваринах і людях
Клітинні дослідження дають змогу перевіряти рецепторні взаємодії, осмотичні механізми, переміщення кальцію та роботу мітохондрій. Дослідження на тваринах допомагають виявити, як зміни транспорту таурину можуть позначатися на сітківці, розвитку та поведінці цілого організму. Ці рівні встановлюють механістичну правдоподібність і причинові зв’язки у відповідній експериментальній системі. Schaffer і Kim, 2018.
Спостережні дослідження людей можуть пов’язувати рівень таурину з віком, харчуванням або показниками здоров’я; такі зв’язки залежні від безлічі чинників. Рандомізовані випробування добавок дозволяють точніше перевіряти конкретний результат у конкретній групі, дозі та тривалості. Саме тому висновки щодо пам’яті й метаболічних показників спираються насамперед на систематичні огляди таких випробувань. Cao та ін., 2025; Tzang та ін., 2024.
Таурин і серцево-судинні та метаболічні показники
Метааналіз 25 рандомізованих випробувань за участю 1024 людей, опублікований 2024 року, виявив середні зміни деяких проміжних показників: систолічного артеріального тиску приблизно на −4 мм рт. ст., діастолічного приблизно на −1,5 мм рт. ст., а також невеликі зміни глюкози натще та тригліцеридів. У дослідженнях відрізнялися стан учасників, доза, тривалість і супутнє лікування. Ці результати не доводять зменшення частоти інфарктів, інсультів або смертності та не перетворюють таурин на заміну призначеного лікування. Tzang та ін., 2024.
Кардіометаболічні результати не можна переносити на увагу, сон або тривожність: різні наслідки перевіряють різними дослідженнями, а зміна лабораторного показника не є доказом психологічного ефекту.
Чи сповільнює таурин старіння
У 2023 році велике експериментальне дослідження повідомило про зниження рівня таурину в деяких умовах старіння та про поліпшення низки показників здоров’я й тривалості життя після його додавання лабораторним тваринам. Це була важлива підстава для перевірки гіпотези в людей. Саме дослідження не було клінічним випробуванням продовження людського життя. Singh та ін., 2023, Science.
У 2025 році незалежна група дослідників проаналізувала поздовжні й поперечні дані трьох людських когорт та інших видів і виявила, що циркулювальний таурин нерідко збільшувався з віком або залишався стабільним. Зв’язок його концентрації з показниками здоров’я виявився непослідовним. Отже, уявлення про універсальне вікове зниження рівня таурину та використання аналізу крові як надійного біомаркера старіння не підтверджується. Fernandez та ін., 2025, Science.
Питання, чи може тривалий прийом таурину змінити ризик вікових хвороб або тривалість життя людини, потребує спеціально спланованих клінічних досліджень. Експерименти на мишах і спостереження за концентрацією метаболіту в крові не дають підстав для персональної «антивікової» схеми.
Дефіцит таурину, SLC6A6 і клінічне значення
Рідкісні спадкові порушення
Найбільш переконливий людський приклад фізіологічної потреби в таурині пов’язаний із рідкісними двоалельними патогенними варіантами SLC6A6. Порушення роботи переносника TauT може спричиняти тяжке зниження забезпечення клітин таурином і раннє ураження сітківки. Публікація Preising та співавторів 2019 року поєднала генетичні, клітинні та клінічні дані. Preising та ін., 2019.
Цей приклад стосується спеціалізованої медичної діагностики: клінічний фенотип, генетичне дослідження, офтальмологічне оцінювання та інтерпретація лабораторних результатів розглядаються разом. За підозри на спадкове порушення обміну рішення про терапію та її моніторинг ухвалює відповідна медична команда.
Чи можна визначити дефіцит за симптомами або одним аналізом
Втома, дратівливість, погіршення концентрації, тривога чи порушення сну мають багато можливих причин. Жоден із цих симптомів окремо не свідчить про нестачу таурину. Лабораторна концентрація залежить від харчування, обміну, функції органів, методу вимірювання та часу взяття зразка. У загальній психіатричній практиці немає валідованого порогу таурину, за яким діагностують депресію, тривожний розлад або «низьку енергію мозку».
Таурин у харчових добавках
Добавка доставляє додаткову кількість таурину в організм, проте між прийнятою дозою, рівнем у плазмі, транспортом у тканини та конкретним функціональним результатом існує декілька етапів регуляції. Для оцінки користі важливі призначена популяція, визначений результат, контрольна група й тривалість. Особливо показові метааналізи когнітивних випробувань, які не підтверджують універсальної користі для пам’яті чи уваги. Cao та ін., 2025; Moore та ін., 2026.
У дослідженнях метаболічних результатів застосовували різні кількості, часто від 0,5 до 6 г на добу, протягом різних періодів. Це опис випробуваних режимів, а не рекомендація щодо індивідуального дозування. Наявність ефекту для проміжних показників не визначає потрібної дози конкретній людині. Tzang та ін., 2024.
При вагітності, годуванні грудьми, у дітей, за хронічних захворювань або одночасного приймання ліків рішення щодо добавок потребує індивідуальної оцінки. Важливо враховувати склад усього продукту, оскільки харчові добавки нерідко поєднують декілька речовин.
Таурин в енергетичних напоях: роль кофеїну і поєднань
У складі енергетичних напоїв таурин часто перебуває поряд із кофеїном, цукром або підсолоджувачами, вітамінами та іншими компонентами. Тому результат дослідження готового напою не можна автоматично приписувати одному інгредієнту. Кофеїн має окремі стимулювальні ефекти, здатний змінювати засинання, тривалість і якість сну. Moore та ін., 2026; «Кофеїн і сон».
Європейське агентство з безпечності харчових продуктів розглядало дані щодо таурину як окремого інгредієнта енергетичних напоїв. Оцінка ризику окремої сполуки за певних рівнів споживання не є оцінкою безпечності необмеженої кількості напоїв, особливо з кофеїном. Ризики залежать від загальної дози, індивідуальної чутливості, стану здоров’я та супутніх речовин. EFSA, 2009.
Для людей із безсонням, підвищеною чутливістю до кофеїну чи серцевими скаргами особливого значення набуває оцінка сумарного вживання стимулювальних продуктів. Бадьорість після напою не свідчить про виправлення нестачі таурину.
Безпечність і межі клінічних висновків
Регуляторні огляди оцінювали безпечність таурину за визначених умов споживання, однак ці висновки потрібно відносити до конкретних сценаріїв впливу, а не до будь-яких високих доз, поєднань або медичних станів. У короткострокових випробуваннях метаболічних наслідків суттєвих відмінностей у повідомлюваних несприятливих явищах порівняно з контрольними групами не зафіксували, проте вибірки та тривалість обмежують висновки щодо рідкісних або віддалених ризиків. EFSA, 2009; Tzang та ін., 2024.
Таурин не є засобом самостійного лікування депресії, тривожних розладів, епілепсії, хвороб сітківки або серцево-судинних захворювань на підставі описаних нейрохімічних механізмів. Для медичного рішення потрібно оцінювати клінічні рекомендації й результати конкретних випробувань за відповідним діагнозом.
Поширені міфи про таурин
«Таурин — стимулятор на кшталт кофеїну»
Таурин має інший хімічний клас і біологічні ролі. Відчутний стимулювальний ефект багатокомпонентного напою насамперед пов’язують із кофеїном та умовами його вживання. Саму нейроактивність таурину не можна ототожнювати зі стимуляцією пильності.
«Таурин — гормон енергії або щастя»
Це рекламні формули. Таурин залучений до підтримки клітинного метаболізму, але суб’єктивні емоції, задоволення і мотивація виникають у складних нервових мережах за участю багатьох систем. Для розуміння їхньої регуляції корисні матеріали про дофамін та серотонін.
«Таурин гарантовано покращує пам’ять»
Сукупні випробування на людях такого висновку не підтверджують. В окремих дослідженнях можливі позитивні зміни специфічних тестів, однак вони залежать від дизайну і не утворюють стабільного ефекту за всіма когнітивними показниками. Cao та ін., 2025; Moore та ін., 2026.
«Таурин — доведена добавка для довголіття»
Експериментальні знахідки в тварин привернули увагу до теми старіння. Подальші людські дані поставили під сумнів універсальність зниження циркулювального таурину з віком. Клінічні докази продовження людського життя від прийому добавки наразі відсутні. Singh та ін., 2023; Fernandez та ін., 2025.
Як оцінювати нові дослідження про таурин
Наукову заяву про таурин варто читати разом із відповіддю на чотири запитання: на кому виконане дослідження; що саме вимірювали; чи був контрольний вплив; наскільки довгим і відтворюваним був результат. Показники в культурах клітин, поведінкові тести мишей, зміни артеріального тиску та клінічна симптоматика людини описують різні наслідки. Висновок з одного рівня не переходить автоматично на інший.
Важливо також відрізняти відсутність встановленого ефекту від доказу відсутності будь-якого ефекту. Наявні когнітивні випробування мають обмежений розмір і різні методики, тому основний висновок полягає в тому, що рутинну ефективність для пам’яті та настрою наразі не доведено. Cao та ін., 2025; Moore та ін., 2026.
Практичні висновки
Таурин є нормальною складовою фізіології людини. Його функції в клітинному обміні, осмотичній регуляції, сітківці та нейроактивних процесах мають потужне експериментальне обґрунтування. Звичайне харчування і власний синтез забезпечують надходження речовини, хоча потреби різняться за віком і медичним станом.
Для поліпшення уваги, пам’яті, настрою чи сну вирішальним є результат добре організованих досліджень на людях. Нині ці дані не підтримують універсальної рекомендації приймати таурин з такою метою. Якщо питання виникло через конкретні симптоми, важливо оцінити їхні причини, режим сну, харчування, захворювання та прийняті препарати разом із медичним фахівцем, а не визначати за ними «дефіцит таурину».
Поширені запитання
Чи є таурин нейромедіатором?
Таурин має нейроактивні й нейромодулювальні властивості та може впливати на ГАМК_A- і гліцинові рецептори. Його класифікація як самостійного класичного нейромедіатора залишається дискусійною через особливості вивільнення, рецепторної специфічності та фізіологічної концентрації. Ramírez-Guerrero та ін., 2022.
Чи однакові таурин і кофеїн?
Це різні речовини з різними механізмами. Вони можуть входити до складу одного енергетичного напою, проте вплив суміші на пильність не доводить аналогічної дії кожного компонента.
Чи поліпшує таурин концентрацію й пам’ять?
Систематичні огляди контрольованих випробувань не показали стабільного загального поліпшення когнітивних показників. Деякі окремі результати потребують підтвердження. Cao та ін., 2025; Moore та ін., 2026.
Чи може таурин лікувати тривогу або безсоння?
Механістична здатність модулювати нервові сигнали сама по собі не доводить клінічної ефективності. Підстав призначати його як стандартний засіб лікування тривоги чи безсоння наявна людська доказова база не дає.
Чи потрібен таурин людям, які не їдять м’яса?
Тваринні продукти містять більше таурину, а організм здатен синтезувати його самостійно. Для людей із рослинним раціоном доказів користі рутинних добавок для когнітивного здоров’я наразі недостатньо; наявні короткострокові випробування спеціально не вивчали людей із таким харчуванням. Moore та ін., 2026.
Чи можна діагностувати нестачу таурину за втомою?
Втома є неспецифічним симптомом. Потреба у визначенні рівня таурину виникає за окремими клінічними показаннями, зокрема при рідкісних порушеннях його транспорту. Повсякденна втома сама по собі такого висновку не обґрунтовує.
Чи є сенс приймати таурин для довголіття?
Дослідження на лабораторних тваринах сформували цікаву гіпотезу, а людські спостережні дані 2025 року поставили під сумнів надійність таурину як універсального вікового маркера. Клінічної ефективності щодо збільшення тривалості життя людини не встановлено. Singh та ін., 2023; Fernandez та ін., 2025.
Пов’язані статті
Джерела
Cao, Q., Nie, Z., Liu, Y., Xu, J., Chen, L., & Han, S. (2025). Effects of taurine supplementation on cognitive function: a systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. International Journal of Food Sciences and Nutrition, 76(4), 370–380.
European Food Safety Authority (EFSA). (2009). Opinion on two ingredients commonly used in some energy drinks.
Fernandez, M. E., Bernier, M., Price, N. L., et al. (2025). Is taurine an aging biomarker? Science, 388(6751), eadl2116.
Moore, J. A., Cousins, A. L., Taylor, R. M. J., Griffiths, A. R., & Young, H. A. (2026). Cognitive Effects of Taurine and Related Sulphur-Containing Amino Acids: A Systematic Review of Human Trials and Considerations for Plant-Based Dietary Transitions. Foods, 15(4), 634.
Preising, M. N., et al. (2019). Biallelic mutation of human SLC6A6 encoding the taurine transporter TAUT is linked to early retinal degeneration. The FASEB Journal, 33(10), 11507–11527.
Ramírez-Guerrero, S., Guardo-Maya, S., Medina-Rincón, G. J., et al. (2022). Taurine and Astrocytes: A Homeostatic and Neuroprotective Relationship. Frontiers in Molecular Neuroscience, 15, 937789.
Ripps, H., & Shen, W. (2012). Review: Taurine: A “very essential” amino acid. Molecular Vision, 18, 2673–2686.
Schaffer, S., & Kim, H. W. (2018). Effects and Mechanisms of Taurine as a Therapeutic Agent. Biomolecules & Therapeutics, 26(3), 225–241.
Singh, P., Gollapalli, K., Mangiola, S., et al. (2023). Taurine deficiency as a driver of aging. Science, 380(6649), eabn9257.
Tzang, C.-C., Chi, L.-Y., Lin, L.-H., et al. (2024). Taurine reduces the risk for metabolic syndrome: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Nutrition & Diabetes, 14, 29.