Стів де Шейзер: біографія, SFBT та внесок у психотерапію
Оновлено: 3 дні тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 3 вересня 2026 · Редакційна політика
Стів де Шейзер — американський психотерапевт і соціальний працівник, один із центральних співрозробників короткострокової терапії, сфокусованої на розв’язанні, відомої за англійською абревіатурою SFBT. Разом з Інсу Кім Берг та колегами Brief Family Therapy Center у Мілвокі він сформував підхід, у якому терапевтична розмова систематично спрямовується на бажані зміни, винятки з проблемної ситуації, ресурси клієнта та конкретні ознаки прогресу.
Внесок де Шейзера важливий не через одну окрему техніку. Його роль полягала у зміні самої логіки короткострокової терапії: замість докладного пояснення походження проблеми команда BFTC досліджувала, як люди описують бажане майбутнє, коли проблема слабшає або не виникає і які невеликі зміни вже працюють. Ця логіка стала основою SFBT та поширилася далеко за межі сімейної терапії.
Хто такий Стів де Шейзер
Стів де Шейзер народився 25 червня 1940 року в Мілвокі, штат Вісконсин, США. У 1964 році він здобув ступінь бакалавра образотворчих мистецтв в Університеті Вісконсину в Мілвокі, а 1971 року — ступінь магістра соціальної роботи в тому самому університеті.
Його професійне становлення припало на період швидкого розвитку сімейної та системної психотерапії. Особливо важливим став контакт із Mental Research Institute у Пало-Альто та з Джоном Віклендом. У традиції MRI короткострокова терапія досліджувала, як повторювані спроби розв’язати проблему інколи самі підтримують проблемний цикл. Де Шейзер і його колеги згодом змістили центр уваги ще далі: від аналізу проблеми та її підтримувальних механізмів — до систематичного дослідження розв’язань.
У 1978 році де Шейзер та Інсу Кім Берг співзаснували Brief Family Therapy Center, або BFTC, у Мілвокі. Саме цей центр став головним клінічним і дослідницьким середовищем, у якому формувалася SFBT.
11 вересня 2005 року Стів де Шейзер помер у Відні, Австрія, невдовзі після госпіталізації. Інсу Кім Берг була поруч із ним. На той час його книги, лекції та навчальні семінари вже зробили підхід, сфокусований на розв’язанні, міжнародним напрямом психотерапевтичної практики.
Ідентифікація
• Оригінальне ім’я: Steve de Shazer.
• VIAF: 47391187.
• ISNI: 0000 0000 8224 6880.
• Library of Congress: n81104444.
• Wikidata: Q326619.
Від Mental Research Institute до Brief Family Therapy Center
SFBT виникла не у вакуумі. Де Шейзер працював у ширшому русі короткострокової системної терапії, де значний вплив мали Mental Research Institute, Джон Вікленд, традиція Мілтона Еріксона та дискусії про те, як терапевтичне втручання може змінити повторюваний спосіб взаємодії з проблемою.
Водночас BFTC поступово виробив власну логіку. Команда дедалі менше намагалася будувати повне пояснення того, чому проблема виникла, і дедалі більше досліджувала, що людина хоче отримати замість неї, коли проблема вже слабшає, які ресурси присутні та які невеликі зміни можна зробити помітними й повторюваними.
Цей перехід важливий для розуміння де Шейзера. Він не просто скоротив тривалість традиційної терапії. Разом із колегами він змінив тип запитань, які ставали центральними в терапевтичній розмові.
Як формувалася SFBT
Історію SFBT точніше описувати як командну історію. У BFTC працювали Стів де Шейзер, Інсу Кім Берг та інші колеги, які спостерігали терапевтичні сесії, обговорювали інтервенції й намагалися виділити елементи розмови, після яких клієнти просувалися до бажаних змін.
Цей спосіб роботи був переважно індуктивним: команда не починала з завершеної теорії, яку потім застосовувала до клієнтів. Вона багаторазово спостерігала за практикою, перевіряла формулювання запитань і поступово систематизувала процедури, які виявлялися корисними.
У 1986 році де Шейзер, Інсу Кім Берг, Ів Ліпчик, Еллам Наннеллі, Алекс Молнар, Воллес Джинджеріч і Мішель Вайнер-Девіс опублікували в журналі Family Process програмну статтю Brief Therapy: Focused Solution Development. Уже сама назва показувала спадкоємність і відмінність від роботи MRI Brief Therapy: Focused Problem Resolution: центр ваги переносився від фокусованого розв’язання проблеми до розвитку розв’язання.
Тому формула «Стів де Шейзер створив SFBT» потребує уточнення. Він був одним із ключових співрозробників, центральним автором і концептуалізатором підходу, але SFBT виникла в командній роботі де Шейзера, Інсу Кім Берг та інших членів BFTC.
Що означає короткострокова терапія, сфокусована на розв’язанні
Короткострокова терапія, сфокусована на розв’язанні, будується навколо того, чого людина хоче замість проблемної ситуації, що вже працює і як помітити наступний невеликий крок.
Це не означає ігнорування страждання або заборону говорити про проблему. Сучасне керівництво SFBTA підкреслює, що терапевт може визнавати й обговорювати складність ситуації. Відмінність полягає у функції розмови: після визнання проблеми основний дослідницький інтерес переходить до бажаного майбутнього, винятків, ресурсів, прогресу й конкретних ознак змін.
SFBT також не вимагає від терапевта знати приховану «справжню причину» проблеми перед тим, як починати роботу над змінами. Для де Шейзера це було принципово: корисна зміна може бути побудована навіть тоді, коли повне причинне пояснення залишається відкритим.
Винятки: коли проблема не є однаковою завжди
Одним із центральних понять ранньої SFBT стали винятки — ситуації, коли проблема не виникає, є слабшою або людина діє ближче до бажаного способу.
Якщо людина говорить, що конфлікти з партнером відбуваються «завжди», терапевт може дослідити конкретний випадок, коли розмова завершилася спокійніше: що тоді було інакше, хто що зробив, як це стало можливим і що з цього можна повторити.
Такий пошук не применшує серйозності проблеми. Він змінює тип інформації, яку збирає терапія. Замість суцільної карти невдач формується карта вже наявних відмінностей, ресурсів і успішних дій.
У цьому підході виняток важливий не як доказ, що «все насправді добре», а як емпірична підказка: проблема вже має варіативність, а отже терапія може досліджувати умови, за яких бажана поведінка стає більш можливою.
Питання про диво
Однією з найвідоміших процедур SFBT стало питання про диво. Воно запрошує людину уявити, що проблема, яка привела її на терапію, певним чином розв’язалася, і детально описати, за якими конкретними ознаками вона це помітить.
Історію цієї техніки важливо передавати точно. Вона сформувалася у командній роботі BFTC на початку 1980-х. У відомій ранній клінічній історії клієнтка сказала, що потрібне було б диво, а Інсу Кім Берг продовжила цю репліку запитанням про те, що стало б інакше, якби диво відбулося. Згодом команда BFTC розвинула й систематизувала процедуру.
Тому формула «Стів де Шейзер винайшов питання про диво» спрощує реальну історію. Де Шейзер був важливим співрозробником і теоретиком техніки в контексті SFBT, а її конкретна рання клінічна історія пов’язана з Берг і командою BFTC.
Для SFBT важлива не фантастичність слова «диво», а конкретизація майбутнього. Терапевт допомагає людині перейти від абстрактного «хочу, щоб усе стало краще» до спостережуваного опису: що вона робитиме інакше, що помітять близькі, як зміниться ранок, розмова, робота або інша значуща ситуація.
Шкалювальні запитання
Шкалювальні запитання використовують числову шкалу, часто від 0 до 10, щоб зробити суб’єктивну оцінку стану, надії, впевненості або прогресу більш конкретною.
Ключовим є не саме число. Терапевтична робота починається після відповіді: чому це, наприклад, 4, а не 2; що вже допомогло дійти до 4; як виглядатиме 5; яка маленька ознака покаже рух на один пункт уперед.
Шкалювання також формувалося у командній роботі BFTC. У пізніх текстах де Шейзер багато писав про те, як числова шкала створює спільну мову для опису складних і нечітких переживань без претензії перетворити їх на об’єктивний лабораторний вимір.
«Що стало краще?» і зміни до першої сесії
У наступних зустрічах терапевт SFBT часто починає з дослідження того, що стало краще від попередньої сесії. Таке запитання одразу спрямовує увагу на нові винятки, зміни й дії, які варто зробити видимими.
Інша характерна процедура — увага до змін, що відбулися ще до першої сесії. Між моментом запису на консультацію та самою зустріччю інколи вже з’являються позитивні зрушення. Якщо вони є, терапевт досліджує їх як ресурс: що людина зробила, що змінилося в її середовищі, як вдалося хоча б трохи послабити проблему.
Ці процедури відображають одну з основних інтуїцій підходу: терапія не створює зміни з нуля. Вона часто допомагає помітити, описати, посилити та повторити те, що вже почало працювати.
Чому де Шейзер приділяв таку увагу мові
У пізній творчості де Шейзера дедалі помітнішим ставав інтерес до мови та до того, як опис ситуації пов’язаний із можливостями дії. На його мислення вплинули, зокрема, праці Людвіга Вітгенштайна.
Для де Шейзера терапевтична розмова не була нейтральним описом уже готової психологічної реальності. Запитання змінюють поле уваги. Коли розмова постійно організована навколо причин невдачі, людина детальніше описує невдачу. Коли розмова досліджує бажані зміни, винятки та конкретні ознаки прогресу, виникає інша карта можливих дій.
Ця ідея не означає, що реальні проблеми зникають через зміну слів. Соціальні умови, хвороби, насильство, бідність та інші обмеження залишаються реальними. Мовний компонент SFBT стосується того, як терапевтичний діалог організує увагу, цілі й наступні дії в межах реальної ситуації людини.
У книзі Words Were Originally Magic ця лінія стала особливо виразною. Де Шейзера цікавило, як невеликі відмінності у формулюваннях можуть відкривати або закривати можливості для подальшої розмови й дії.
Основні праці Стіва де Шейзера
Patterns of Brief Family Therapy: An Ecosystemic Approach
Книга вийшла 1982 року й належить до раннього етапу роботи де Шейзера. Вона показує його рух від системної короткострокової сімейної терапії до тієї логіки, яка згодом буде чіткіше описана як SFBT.
Keys to Solution in Brief Therapy
Опублікована 1985 року книга стала однією з центральних праць раннього підходу. У ній дедалі чіткіше оформлюються орієнтація на винятки, корисні відмінності та на те, що вже допомагає клієнтові рухатися до мети.
Brief Therapy: Focused Solution Development
Стаття 1986 року в Family Process — одна з ключових первинних програмних публікацій BFTC. Вона має сімох авторів і є сильним історичним свідченням командного характеру формування підходу.
Clues: Investigating Solutions in Brief Therapy
У книзі 1988 року де Шейзер розвиває образ терапії як дослідження «підказок» до розв’язання: дрібних відмінностей, успішних винятків і змін, які можна зробити видимими та посилити.
Putting Difference to Work
Книга 1991 року продовжує тему терапевтичного значення відмінностей. Для де Шейзера корисне розрізнення було не просто філософською категорією, а практичним способом знайти наступний крок у розмові.
Words Were Originally Magic
У книзі 1994 року особливо виразною стала мовна й філософська лінія його пізньої роботи. Тут де Шейзер показує, наскільки терапевтична практика залежить від точності формулювань, запитань і способу опису змін.
More Than Miracles
Після смерті де Шейзера 2007 року була опублікована More Than Miracles: The State of the Art of Solution-Focused Brief Therapy. Це спільна праця Стіва де Шейзера, Івонн Долан, Гаррі Кормана, Террі Треппера, Еріка Макколлума та Інсу Кім Берг. Її слід розглядати як колективний підсумок розвитку SFBT, а не як одноосібну книгу де Шейзера.
Де Шейзер і Інсу Кім Берг: як розрізняти їхній внесок
Де Шейзера й Берг часто представляють як двох центральних постатей SFBT, і це історично виправдано. Водночас спроба розподілити всі ідеї підходу між ними за схемою «це придумав він, а це — вона» створює хибну точність.
Де Шейзер був надзвичайно важливим автором, концептуалізатором і теоретиком підходу. Він систематизував клінічні спостереження, формулював принципи, багато писав про винятки, різницю, мову та логіку короткострокової терапії.
Берг була центральною клініцисткою, викладачкою, авторкою та співрозробницею практичної мови SFBT. Вона відіграла особливо помітну роль у поширенні підходу в соціальній роботі та практичному навчанні фахівців.
Багато процедур виникали в спільній роботі команди BFTC. Тому найточніша формула така: Стів де Шейзер, Інсу Кім Берг та їхні колеги спільно розробляли SFBT; індивідуальні внески варто уточнювати лише там, де це підтверджують конкретні джерела.
Що сучасні дослідження говорять про SFBT
Сучасна оцінка SFBT спирається вже не на авторитет її історичних співрозробників, а на контрольовані дослідження, систематичні огляди та метааналізи.
Метааналіз 2024 року, присвячений психосоціальним результатам SFBT, виявив загальний позитивний ефект підходу. Водночас детальніший аналіз показав важливу закономірність: результати були сильнішими в неклінічних вибірках, ніж у клінічних, а при порівнянні з відсутністю лікування ефект був значно більшим, ніж при порівнянні зі звичайною допомогою.
Це принципова різниця для інтерпретації. Великий ефект відносно групи без втручання не означає автоматичної переваги над іншою якісною психотерапією або звичайною професійною допомогою.
У 2025 році в Psychotherapy Research вийшов огляд оглядів, який об’єднав 25 систематичних оглядів, серед них 15 метааналізів. Автори повідомили найвищу впевненість у позитивних результатах SFBT для депресивної симптоматики, загального психічного здоров’я та просування дорослих до індивідуальних цілей. Для багатьох інших результатів рівень упевненості був переважно помірним.
Особливо важлива деталь цього огляду стосується самої назви «короткострокова». Доказів користі SFBT накопичено чимало, але твердження, що цей підхід систематично досягає результату за меншу кількість сесій, потребує окремого і сильнішого підтвердження. Ефективність підходу і його особлива короткість — два різні наукові питання.
Обмеження і критична оцінка
SFBT не є універсально найкращою терапією для будь-якої людини та будь-якої проблеми. Результат психотерапії залежить від характеру труднощів, тяжкості стану, терапевтичного альянсу, компетентності фахівця, контексту та доступності інших видів допомоги.
Окремі популярні перекази SFBT інколи зводять її до кількох «правильних запитань». Це спотворює підхід. Питання про диво, шкалювання або пошук винятків працюють усередині терапевтичної взаємодії, де значення мають контекст, послідовність, реакція клієнта та здатність терапевта змінювати напрям розмови.
Інше обмеження стосується історичної теорії. Де Шейзер писав у певному інтелектуальному контексті системної терапії, конструктивізму та філософії мови. Ці концептуальні рамки мають історичну й методологічну цінність, але сучасна доказова оцінка SFBT визначається результатами досліджень, а не філософськими твердженнями її ранніх авторів.
За станів, що потребують медичної діагностики, кризового втручання або спеціалізованого лікування, SFBT може бути лише частиною допомоги. Гострий суїцидальний ризик, психотичні симптоми, тяжкі залежності та інші небезпечні стани потребують відповідної професійної й медичної оцінки.
Вплив Стіва де Шейзера на психотерапію
Вплив де Шейзера виходить за межі однієї школи. SFBT поширилася в індивідуальній, сімейній і парній роботі, соціальних службах, освіті, консультуванні та інших сферах допомоги. Її мова про бажане майбутнє, ресурси, винятки й невеликі кроки стала впізнаваною далеко за межами формально організованої SFBT.
Окреме значення має методологічний стиль BFTC. Де Шейзер і його колеги намагалися будувати підхід через детальне спостереження реальної терапевтичної розмови. У сучасних дослідженнях ця традиція продовжується в аналізі діалогу, вивченні терапевтичних процесів і перевірці стандартизованих процедур.
Історичне місце де Шейзера найточніше визначати так: він був одним із ключових співрозробників SFBT, центральним автором її ранньої та зрілої концептуалізації і одним із тих, хто перетворив локальну практику BFTC на міжнародний психотерапевтичний напрям.
Коротко про головне
• Стів де Шейзер народився 1940 року в Мілвокі та здобув освіту в Університеті Вісконсину в Мілвокі.
• У 1978 році разом з Інсу Кім Берг він співзаснував Brief Family Therapy Center.
• SFBT була командною розробкою де Шейзера, Берг та інших членів BFTC.
• Ключові процедури підходу включають дослідження винятків, детальний опис бажаного майбутнього, питання про диво, шкалювальні запитання, питання «що стало краще?» та увагу до змін до першої сесії.
• Де Шейзер написав п’ять основних авторських книг і став одним із головних теоретиків підходу, сфокусованого на розв’язанні.
• Сучасні систематичні огляди й метааналізи підтримують ефективність SFBT для низки психологічних і психосоціальних результатів, а сила висновків залежить від популяції, контрольної умови та якості досліджень.
Часті запитання
Чи Стів де Шейзер створив SFBT самостійно?
Ні. Історично точніше говорити, що де Шейзер, Інсу Кім Берг та колеги Brief Family Therapy Center спільно розробляли SFBT. Де Шейзер був одним із центральних авторів і концептуалізаторів підходу.
Чи де Шейзер винайшов питання про диво?
Точніше описувати питання про диво як техніку, сформовану й систематизовану в командній роботі BFTC. Рання клінічна історія пов’язана з реплікою клієнтки та відповіддю Інсу Кім Берг; де Шейзер був одним із ключових співрозробників і теоретиків підходу, в якому ця процедура стала відомою.
У чому головна ідея SFBT?
Терапія допомагає людині конкретизувати бажані зміни, знаходити винятки й уже наявні ресурси та визначати спостережувані наступні кроки. Основний фокус переноситься з повного пояснення походження проблеми на побудову й розпізнавання розв’язань.
Чи має SFBT наукові докази?
Так. Існують контрольовані дослідження, систематичні огляди та метааналізи. Огляд оглядів 2025 року об’єднав 25 систематичних оглядів і показав найвищу впевненість у доказах для депресивної симптоматики, загального психічного здоров’я та індивідуальних цілей у дорослих. Для інших результатів рівень упевненості відрізняється.
Чи означає «короткострокова», що терапія завжди займає кілька сесій?
Ні. Короткострокова орієнтація є частиною моделі, але необхідна кількість зустрічей залежить від людини та ситуації. Сучасний огляд оглядів окремо зазначає, що твердження про особливу короткість SFBT потребує подальших якісних досліджень.
Пов’язані статті
Джерела
Solution Focused Brief Therapy Association. Steve de Shazer Curriculum Vitae — https://www.sfbta.org/DESHAZER-vita.pdf
Solution Focused Brief Therapy Association. Obituary: Steve de Shazer, June 25, 1940 – September 11, 2005 — https://www.sfbta.org/SdS_Obituary.pdf
Solution Focused Brief Therapy Association Research Committee. Solution Focused Therapy Treatment Manual for Working with Individuals. 3rd ed., 2025 — https://www.sfbta.org/Solution%20Focused%20Therapy%20Treatment%20Manual%20for%20Working%20with%20Individuals%20-3rd%20Edition-%20final.pdf
de Shazer S., Berg I. K., Lipchik E., Nunnally E., Molnar A., Gingerich W., Weiner-Davis M. Brief Therapy: Focused Solution Development. Family Process. 1986;25(2):207–221 — https://doi.org/10.1111/j.1545-5300.1986.00207.x
de Shazer S. Patterns of Brief Family Therapy: An Ecosystemic Approach. Guilford Press, 1982.
de Shazer S. Keys to Solution in Brief Therapy. W. W. Norton, 1985.
de Shazer S. Clues: Investigating Solutions in Brief Therapy. W. W. Norton, 1988.
de Shazer S. Putting Difference to Work. W. W. Norton, 1991.
de Shazer S. Words Were Originally Magic. W. W. Norton, 1994.
de Shazer S., Dolan Y., Korman H., Trepper T., McCollum E., Berg I. K. More Than Miracles: The State of the Art of Solution-Focused Brief Therapy. Haworth Press, 2007.
Kim J. S. et al. The current evidence of solution-focused brief therapy: A meta-analysis of psychosocial outcomes and moderating factors. Clinical Psychology Review. 2024. PMID 39489144 — https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/39489144/
Żak A. M., Pękala K. Effectiveness of solution-focused brief therapy: An umbrella review of systematic reviews and meta-analyses. Psychotherapy Research. 2025;35(7):1043–1055. PMID 39324877 — https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/39324877/