Сильні сторони характеру: що це, класифікація VIA і що показують дослідження
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 6 жовтня 2026 · Редакційна політика
Коротка відповідь
Сильні сторони характеру — це позитивно оцінювані риси особистості, які описують відносно стійкі способи мислити, відчувати й діяти. У класифікації VIA Крістофера Петерсона та Мартіна Селігмана виділено 24 такі риси, згруповані під шістьма чеснотами: мудрістю, мужністю, людяністю, справедливістю, поміркованістю та трансцендентністю. Класифікація стала однією з найвідоміших систем у позитивній психології, однак її шість чеснот є теоретичною організацією 24 рис, а не остаточно доведеною «природною» будовою людського характеру.
Наукові дані підтримують кілька тверджень одночасно. По-перше, окремі VIA-сильні сторони надійно пов’язані з різними показниками благополуччя, хоча сила зв’язків помітно відрізняється між рисами. Великий пререєстрований метааналіз 130 досліджень із 275 007 учасниками показав, що більшість зв’язків із благополуччям і поширеними показниками психічного неблагополуччя лежать приблизно в діапазоні r = .10–.30, тоді як надія та життєва енергія мали найсильніші загальні асоціації, близько r = .52. Casali і Feraco (2025) водночас виявили високу неоднорідність результатів. Кореляція тут означає зв’язок, а не доказ того, що риса сама спричиняє краще психічне здоров’я.
По-друге, втручання, спрямовані на сильні сторони, можуть давати невеликі або помірні поліпшення окремих показників благополуччя, але доказова база нерівномірна. Огляд 2025 року, що синтезував 21 систематичний огляд, знайшов 162 рандомізовані контрольовані дослідження лише для 15 із 24 сильних сторін; найкраще підтримані були втручання, пов’язані з добротою, гумором, надією, перспективним баченням і вдячністю. Cebolla та співавтори (2025) прямо зазначають, що для більшості VIA-сильних сторін доказів ефективності ще недостатньо.
Що таке сильні сторони характеру
У межах VIA сильна сторона характеру — це не професійна навичка, не талант і не те, у чому людина просто має високий результат. Уміти швидко рахувати, добре грати на фортепіано або мати розвинену просторову уяву можна описувати як здібності чи навички. Сильні сторони характеру позначають інший рівень: наприклад, допитливість, доброту, хоробрість, наполегливість, справедливість або саморегуляцію як типові способи ставитися до себе, інших людей і завдань.
Так само сильна сторона характеру не дорівнює цінності. Цінність відповідає на запитання «що для мене важливо?», а риса — «як я зазвичай думаю, відчуваю і дію?». Людина може високо цінувати справедливість і водночас не завжди діяти справедливо; може мати виражену допитливість, але працювати в середовищі, яке майже не дає їй простору. VIA описує диспозиційні тенденції, а реальна поведінка виникає у взаємодії рис із ситуацією.
Слово «сильні» також не означає, що ці риси завжди корисні в максимальній інтенсивності. Влучність прояву залежить від контексту, мети, міри та поєднання з іншими рисами. Наполегливість може підтримувати довгу роботу, а може перетворитися на безплідне продовження справи, коли умови вже змінилися. Гумор може зближувати людей, а може ранити. Саморегуляція може допомагати дотримуватися плану, але надмірний контроль здатний звужувати гнучкість. Практичне завдання полягає не в тому, щоб «максимізувати» всі 24 показники, а в тому, щоб розпізнавати доречний спосіб їх застосування.
Як виникла класифікація VIA
Сучасну VIA-класифікацію систематизували Крістофер Петерсон і Мартін Селігман у книзі 2004 року Character Strengths and Virtues: A Handbook and Classification. Її задум полягав у створенні спільної мови для дослідження позитивно оцінюваних рис характеру — своєрідного каталогу, який дав би дослідникам назви конструкцій, визначення та способи вимірювання.
Робоча група спиралася на психологію, філософію, релігійні та культурні традиції, історичні тексти й попередні концепції чеснот. VIA Institute описує процес як багаторічну роботу команди, яку очолювали Петерсон і Селігман та до якої долучалися десятки науковців. У результаті було сформульовано 24 сильні сторони й запропоновано згрупувати їх під шістьма широкими чеснотами.
Ця історія важлива для правильного тлумачення моделі. VIA починалася як теоретично й культурно обґрунтована класифікація, а не як результат одного факторного аналізу, який «відкрив» у людях рівно шість природних блоків. Тому емпіричне питання про те, як саме 24 шкали групуються у більші виміри, лишається окремим від історичного й нормативного питання про шість чеснот.
Класифікація VIA: 24 сильні сторони та 6 чеснот
У поточному представленні VIA Classification 24 сильні сторони розташовані під шістьма чеснотами. Нижче використано українські пояснювальні відповідники назв; для термінів, де можливі різні переклади, у дужках подано англійську назву VIA.
Мудрість
До мудрості віднесено творчість — здатність породжувати нові й корисні способи бачити або робити; допитливість — активний інтерес до нового досвіду й запитань; виважене судження (judgment) — готовність розглядати докази з різних боків і переглядати висновок; любов до навчання — стійке прагнення опановувати знання й уміння; перспективне бачення (perspective) — здатність бачити ширший контекст і давати виважену пораду.
Мужність
До мужності входять хоробрість — готовність діяти попри страх або ризик заради значущої мети; наполегливість — завершувати розпочате й продовжувати зусилля перед труднощами; чесність — узгоджувати самопрезентацію та дії з тим, що людина вважає правдивим; життєва енергія (zest) — підходити до життя з активністю, залученістю й відчуттям енергії.
Людяність
Людяність охоплює любов — здатність цінувати близькі взаємні стосунки; доброту — турботу та дії на користь інших; соціальний інтелект — розуміння власних і чужих мотивів, почуттів та соціальної ситуації.
Справедливість
До справедливості VIA відносить командність — готовність працювати як відповідальний член групи; справедливість — прагнення застосовувати правила й ставитися до людей неупереджено; лідерство — здатність організовувати спільну діяльність і підтримувати групу в досягненні мети.
Поміркованість
Поміркованість складають прощення — готовність відмовлятися від постійної відплати й давати можливість виправлення; скромність — не будувати самооцінку на потребі постійно демонструвати власну значущість; обачність (prudence) — зважувати наслідки та уникати невиправданого ризику; саморегуляція — керувати увагою, діями, імпульсами й звичками відповідно до обраної мети.
Трансцендентність
До трансцендентності віднесено поціновування краси й досконалості — чутливість до майстерності, краси або моральної досконалості; вдячність — помічати й цінувати отримане добро; надію — очікувати бажаного майбутнього та діяти в його напрямку; гумор — бачити й створювати комічне, допомагати іншим усміхатися; духовність — мати зв’язну систему переконань щодо ширшого сенсу й мети життя.
Ці шість груп зручні як карта для навчання й комунікації. Їх не варто читати як ранжування людей на «кращих» і «гірших» або як припущення, що якась одна чеснота повинна домінувати. VIA-профіль є багатовимірним: людина отримує показники за всіма 24 рисами.
Чи підтверджує наука саме шість чеснот
Емпірична відповідь тут змішана. Первинне віднесення 24 сильних сторін до шести чеснот було зроблено переважно на теоретичних підставах. Ruch і Proyer (2015) попросили експертів і неспеціалістів оцінювати, наскільки кожна риса є прототиповою для шести чеснот. Більшість рис виявилися добрими або прийнятними маркерами запропонованих категорій, але чимало рис одночасно добре представляли дві чи три чесноти, а інколи сильніше відповідали іншій чесноті, ніж тій, куди їх було віднесено.
Факторні дослідження дали ще складнішу картину. McGrath (2015b) показав, що аналізи VIA-шкал часто знаходять чотири або п’ять факторів, які погано збігаються з класичними шістьма чеснотами, та запропонував ієрархічну тривимірну модель. Ng та співавтори (2017) на дуже великій вибірці виявили, що шестифакторна структура краще проявляється після скорочення проблемних і неодновимірних пунктів, причому над нею помітний загальний фактор диспозиційної позитивності.
Ці результати не роблять VIA марною. Вони уточнюють її науковий статус. 24 названі риси можуть бути корисними об’єктами вимірювання й дослідження, тоді як точна структура верхнього рівня лишається предметом психометричної дискусії. Тому твердження «наука довела, що характер природно складається саме з шести чеснот» є сильнішим за наявні дані.
Як вимірюють сильні сторони VIA
Найвідомішим інструментом був VIA Inventory of Strengths: оригінальна доросла версія містила 240 пунктів — по десять на кожну з 24 шкал. Нині VIA Assessment Suite містить кілька варіантів різної довжини та призначення. Це важливо, бо назва «тест VIA» в інтернеті може позначати дуже різні за походженням опитувальники.
Розширена переглянута версія VIA-IS-R містить 192 пункти. Вона використовує як прямо, так і зворотно сформульовані твердження, щоб зменшити вплив автоматичної згоди з усіма позитивними формулюваннями. Результат подається за 24 сильними сторонами, а також за ширшими шкалами. Інші інструменти в наборі коротші й мають інші психометричні компроміси.
Що означає високий або низький бал
Високий бал у самоописовій шкалі означає, що людина частіше погоджується з поведінковими, когнітивними та емоційними проявами певної риси. Це не лабораторне вимірювання «кількості чесноти» й не незалежний моральний вердикт. На відповідь впливають самоусвідомлення, соціальна бажаність, мова пунктів, референтна група та контекст, у якому людина оцінює себе.
Ранжування 24 шкал також відповідає на інше запитання, ніж порівняння людини з нормативною вибіркою. Якщо доброта стоїть у вашому особистому рейтингу вище за саморегуляцію, це означає лише відносне місце цих двох показників у профілі. З цього не випливає, що саморегуляція «слабка» в абсолютному сенсі або що її треба виправляти.
«Фірмові» або ключові сильні сторони
У практиці VIA часто використовується поняття ключових сильних сторін (signature strengths) — рис, які людина переживає як особливо автентичні, центральні для своєї ідентичності й природні у використанні. Історично поширеною умовністю було брати п’ять найвищих балів VIA-IS як наближення до таких сильних сторін. Сам VIA Institute нині прямо пояснює, що «топ-5» — це проксі, а не тотожне визначення конструкції; для прямішої оцінки створено окреме опитування Signature Strengths Survey.
Отже, фраза «ваші п’ять найвищих балів і є вашими справжніми сильними сторонами» надмірно категорична. Людина може впізнавати як центральні для себе менше або більше п’яти рис, а близькі бали можуть робити жорсткий порядок місць випадковішим, ніж здається зі звіту.
Українська мова й валідність перекладу
Для психологічного вимірювання важлива не лише мова інтерфейсу, а валідність конкретної адаптації. Дослідження перекладів VIA показували, що міжмовна еквівалентність є емпіричним питанням, яке треба перевіряти, а не припускати. McGrath (2016) аналізував інваріантність перекладених версій VIA-IS у 16 країнах.
На поточній офіційній сторінці VIA-IS-R українська не вказана серед доступних мов переглянутої версії. Це не означає, що українською не існує жодного освітнього перекладу чи дослідницької адаптації. Це означає інше: будь-який україномовний онлайн-опитувальник слід оцінювати за його власним походженням. Якщо сервіс не наводить даних про переклад, вибірку, надійність і валідність саме цієї версії, його результат доречно використовувати для саморефлексії, а не як точний психометричний висновок.
Сильні сторони характеру і благополуччя
Найкраще кількісно узагальнення асоціацій нині дає пререєстрований метааналіз Casali і Feraco (2025). Він охопив 130 публікацій і 275 007 учасників. Для 23 із 24 сильних сторін загальний зв’язок із «здоровим функціонуванням» перевищував r = .10; винятком була скромність із меншою асоціацією. Більшість оцінок лежала між .10 і .30, а надія та життєва енергія мали найвищі узагальнені кореляції, близько .52.
Важливіше за рейтинг окремих рис те, що зв’язки залежать від того, який саме результат вимірюють. Автори знаходили сильніші кореляції з психологічним благополуччям, ніж із суб’єктивним благополуччям, а зв’язки з поширеними показниками психічного неблагополуччя загалом були слабшими й спиралися на меншу кількість досліджень. Це ще раз показує, чому благополуччя, суб’єктивне благополуччя, психологічне благополуччя, процвітання (flourishing) і якість життя не слід зливати в один показник.
Висока неоднорідність у метааналізі означає, що середня кореляція не є однаковим законом для кожної країни, віку, інструмента й результату. Частина зв’язків може відображати спільний зміст самоописових шкал, загальну позитивність відповідей або перетин із базовими рисами особистості. Саме тому наявність асоціації не встановлює причинного механізму.
Сильні сторони і психічне здоров’я
Сильні сторони характеру не є клінічними діагнозами, симптомами чи діагностичними критеріями. Низький бал за надією, саморегуляцією або життєвою енергією сам по собі не означає депресію, тривожний розлад чи інший психічний розлад. Так само високий бал за будь-якою VIA-шкалою не гарантує відсутності клінічного стану.
У метааналізі 2025 року деякі сильні сторони корелювали з нижчими рівнями депресивних, тривожних або стресових показників, але для психічного здоров’я кількість доступних вибірок була значно меншою, ніж для благополуччя. Casali і Feraco окремо застерігають щодо узагальнюваності таких оцінок. Кореляційний профіль можна використовувати для формування дослідницьких гіпотез, але не для діагностики конкретної людини.
Якщо людина має стійкий пригнічений настрій, втрату інтересу, різке погіршення функціонування, суїцидальні думки або інші клінічно значущі симптоми, VIA-профіль не замінює професійного оцінювання. Вправи із сильними сторонами можуть бути частиною ширшої психологічної роботи, але доказ щодо окремої вправи не переноситься автоматично на лікування психічного розладу.
Чи можна розвивати сильні сторони
Риси відносно стійкі, але стійкість не означає незмінність. Поведінкові прояви сильних сторін залежать від контексту й можуть змінюватися з досвідом, ролями та цілеспрямованою практикою. Для науки тут існують два різні запитання: чи можна змінити частоту конкретної поведінки і чи призводить це до стійкої зміни самої риси. Коротка позитивна вправа значно легше змінює стан або поведінку на певний час, ніж доводить довготривалу перебудову характеру.
Ранні дослідження втручань, спрямованих на ключові сильні сторони, популяризували вправу: обрати одну зі своїх ключових сильних сторін і протягом тижня щодня застосовувати її по-новому. Метааналіз Schutte і Malouff (2019) узагальнив 14 статей і знайшов невеликі ефекти для позитивного афекту або щастя (g = .32), зменшення депресивних показників (g = .21) та помірніший ефект для задоволеності життям (g = .42). Кількість досліджень для кожного результату була невеликою, тому ці оцінки потребують стриманого тлумачення.
Водночас сама ідея, що працювати потрібно лише з найвищими балами, не має однозначної переваги. У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні 375 дорослих Proyer та співавтори (2015) порівняли використання п’яти найвищих і п’яти нижчих сильних сторін у новий спосіб. Обидві умови роботи із сильними сторонами підвищували щастя до трьох місяців і короткочасно зменшували депресивні показники; перевага роботи саме з «топовими» сильними сторонами не була універсальною.
Новіші випробування додають нюансів. Gander, Wagner і Niemiec (2024) у першому дослідженні рандомізували 1163 учасників до семи варіантів втручань із сильними сторонами та плацебо-контролю. Застосування ключових сильних сторін по-новому та формування звички збільшували окремі показники благополуччя і частоту проявів сильних сторін; ефекти часто були дуже малими або малими. Друге, чотиритижневе дослідження також показало зміни в благополуччі й ситуативних проявах сильних сторін, але такі результати ще не роблять усі вправи взаємозамінними.
Що змінили огляди 2025–2026 років
У 2025 році Cebolla та співавтори провели пререєстрований огляд оглядів і картували рандомізовані дослідження втручань, спрямованих на окремі сильні сторони й чесноти. Серед 162 рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) із 33 032 учасниками були представлені 15 сильних сторін. Найкращу сукупну підтримку для одночасного зростання цільової сили та благополуччя мали втручання, пов’язані з добротою, гумором, надією, перспективним баченням і вдячністю. Для більшості з 24 рис кількості якісних випробувань усе ще недостатньо.
Метааналітичне моделювання Cebolla та співавторів (2026) пішло далі й запитало, чи справді поліпшення благополуччя проходить через збільшення саме тієї сильної сторони, яку тренують. Для строгого аналізу вистачило даних лише щодо п’яти сильних сторін; загалом було включено 114 РКД із 20 853 учасниками. Втручання, спрямовані на перспективне бачення, доброту та вдячність, підвищували відповідну сильну сторону, а медіаційні зв’язки підтримували роль цієї зміни в благополуччі. Для гумору й надії втручання не показали значущого підвищення самої цільової сильної сторони, хоча деякі показники благополуччя зростали.
Це принципово важливий результат для практики. Фраза «вправи із сильними сторонами працюють» надто широка. Науково коректніше запитувати: яка саме сильна сторона, якою вправою, для якої групи, скільки часу, проти якого контролю, за яким результатом і чи змінюється власне цільова риса. Оцінювання доказів має проводитися окремо для кожної сильної сторони.
Ключові сильні сторони: корисна ідея без магії «топ-5»
Поняття ключових сильних сторін корисне як інструмент самоспостереження: воно спрямовує увагу на риси, які людина відчуває своїми, охоче застосовує та впізнає в різних сферах життя. Воно не створює п’ять прихованих «суперсил» і не означає, що решта 19 рис людині не властиві.
Сучасний Signature Strengths Survey прямо визначає ключову сильну сторону через центральність для ідентичності, а не просто через місце у рейтингу. Це сильніша логіка: два сусідні бали можуть майже не відрізнятися чисельно, тоді як особистісна значущість риси може бути дуже різною. Саме тому інтерпретація профілю потребує не лише порядку шкал, а й прикладів реальної поведінки.
Практично корисне запитання після опитувальника звучить так: «Де ця риса реально проявлялася протягом останнього місяця, кому вона допомагала, у яких ситуаціях ставала недоречною і де я хотів би застосовувати її свідоміше?» Такий формат переводить красиву назву зі звіту в перевірювану поведінку.
Чим VIA відрізняється від Великої п’ятірки та інших моделей рис
VIA і моделі базових рис особистості описують частково перекривні, але не тотожні конструкції. VIA навмисно зосереджується на позитивно й морально оцінюваних рисах. Велика п’ятірка та HEXACO прагнуть ширше описати структуру індивідуальних відмінностей незалежно від того, чи вважається риса чеснотою.
У двох дослідженнях McGrath, Hall-Simmonds і Goldberg (2020) порівняли VIA з кількома особистісними моделями. Усі VIA-шкали, крім духовності, істотно перетиналися щонайменше з однією особистісною фасетою; вісім із 24 були значною мірою надлишковими щодо однієї фасети HEXACO, але загалом автори дійшли висновку, що дві системи сильно пов’язані, проте не повністю взаємозамінні.
Звідси випливає просте правило: результат VIA не слід продавати як глибший або «справжніший» портрет особистості лише тому, що його шкали мають позитивні назви. Це один спосіб організації індивідуальних відмінностей зі своїми цілями, перевагами й психометричними обмеженнями.
Наскільки VIA універсальна для різних культур
VIA задумувалася як кроскультурна класифікація, і великі масиви даних справді показують певну подібність профілів. McGrath (2015a) проаналізував понад мільйон онлайн-респондентів із 75 країн, кожна з яких була представлена щонайменше 150 учасниками. Порядок найчастіше й найрідше схвалюваних сильних сторін виявив суттєву міжкультурну подібність.
Однак вибірка складалася з людей, які самостійно прийшли на англомовний або перекладений онлайн-VIA, і автор прямо назвав її ймовірно упередженою для багатьох країн. Подібність середніх самооцінок не доводить, що всі культури надають 24 рисам однаковий моральний зміст, однаково тлумачать пункти або природно організовують чесноти в ту саму шестичленну структуру.
Кроскультурна валідність потребує щонайменше трьох рівнів перевірки: якісного перекладу й культурної адаптації пунктів, психометричної еквівалентності шкал та окремого дослідження того, чи однаково конструкція пов’язана з поведінкою й важливими результатами. Велика міжнародна вибірка допомагає, але не замінює ці перевірки.
Як відповідально використати VIA-профіль
Почніть із опису, а не з ярлика. Прочитайте визначення 24 рис і виберіть дві-три, для яких можете пригадати конкретні повторювані епізоди поведінки. Якщо назва здається приємною, але прикладів немає, поставте результат під питання. Самоопис має сенс тоді, коли він стикується з життям.
Порівнюйте близькі бали обережно. Різниця між четвертим і сьомим місцем не обов’язково психологічно значуща. Особливо це стосується коротких версій шкал і профілів без нормативних інтервалів чи показників похибки.
Шукайте контекст використання. Одна й та сама риса може бути ресурсом у певній ролі та створювати тертя в іншій. Лідерство корисне, коли групі потрібна координація, але не кожна взаємодія потребує лідера. Чесність цінна, а спосіб і момент висловлювання впливають на наслідки.
Розділяйте впізнавання й тренування. Те, що ви назвали свої сильні сторони, ще не є втручанням. Якщо ви хочете експериментувати з поведінкою, оберіть конкретну ситуацію й малу дію: наприклад, застосувати допитливість у складній розмові через два уточнювальні запитання або використати доброту у формі конкретної допомоги. Після цього оцініть не лише настрій, а й доречність та наслідки.
Не перетворюйте нижні позиції рейтингу на дефекти. Низьке відносне місце не означає відсутність чесноти, моральну проблему чи клінічний ризик. Якщо конкретна поведінка справді заважає життю, працювати варто з поведінкою, навичкою або умовами, а не з драматичною назвою «моєї слабкої сили».
Для високоставкових рішень — відбору на роботу, кадрової атестації, клінічного висновку, юридичної оцінки — одного самоописового VIA-профілю недостатньо. Такі рішення потребують методів із доведеною валідністю саме для відповідної мети, стандартних процедур і кількох джерел інформації.
Що в науці про сильні сторони можна вважати встановленим
Добре підтримано
VIA створила стабільну дослідницьку мову для 24 позитивно оцінюваних рис, і для багатьох із них існують відтворювані асоціації з показниками благополуччя. Сильні сторони можна вимірювати самоописовими інструментами з прийнятними психометричними властивостями, якщо йдеться про конкретно валідовану версію. Риси не є абсолютно незмінними: їхні поведінкові прояви варіюють у часі й контексті.
Підтримано, але з важливими обмеженнями
Короткі втручання із сильними сторонами можуть покращувати окремі показники благополуччя. Середні ефекти зазвичай невеликі або помірні, результати залежать від дизайну й конкретної вправи, а доказова база дуже нерівномірна між 24 рисами. Для частини сильних сторін є дані, що цільова риса справді змінюється й може опосередковувати зміну благополуччя; для інших такого механізму поки не показано.
Змішано або дискусійно
Шість чеснот залишаються впливовою теоретичною рамкою, але факторна структура VIA не має одного беззаперечного розв’язку. У різних дослідженнях виникали три-, чотири-, п’яти- й шестифакторні рішення, а значна частина варіації перетинається з широкими рисами особистості та загальною позитивністю самоопису.
Не випливає з наявних доказів
Наука не встановила, що п’ять найвищих балів є незмінними «суперсилами» людини; що всі 24 риси однаково універсальні за культурним змістом; що високий VIA-профіль захищає від психічних розладів; що низький бал є діагностичною ознакою; що достатньо назвати свою сильну сторону, аби автоматично поліпшити життя; або що будь-яка програма, яка називає себе програмою сильних сторін, має доказову ефективність.
Поширені запитання
Скільки сильних сторін у VIA?
Класична VIA-класифікація містить 24 сильні сторони характеру, організовані під шістьма чеснотами. Це не означає, що психологія визнає лише 24 позитивні риси або що інші класифікації неможливі.
Що таке ключові сильні сторони?
Це сильні сторони, які людина переживає як особливо центральні, автентичні й природні для себе. Історична практика прирівнювати їх до п’яти найвищих балів є наближенням. Сучасний VIA має окремий інструмент для прямішого визначення ключових сильних сторін.
Чи можна змінити свої сильні сторони?
Так, поведінкові прояви сильних сторін змінюються і можуть тренуватися. Є рандомізовані дослідження, де певні інтервенції збільшували цільову силу або частоту її прояву. Водночас коротка зміна поведінки не тотожна довготривалій зміні риси, а якість доказів різна для різних сильних сторін.
Які сильні сторони найкращі?
Універсального «найкращого» набору немає. Надія та життєва енергія мають сильні середні кореляції з багатьма показниками благополуччя, але це не робить їх морально вищими або причинно необхідними для кожної людини. Доречність риси залежить від ситуації, мети й поєднання з іншими рисами.
Чи може тест VIA поставити діагноз?
Ні. VIA оцінює сильні сторони характеру, а не встановлює психічні розлади. Діагноз потребує оцінки відповідних симптомів, тривалості, тяжкості, контексту, функціонування та диференційної діагностики.
Чи валідний VIA?
Для оригінальних і переглянутих VIA-інструментів накопичено дані про надійність і валідність, але відповідь залежить від конкретної версії, мови й мети. Валідність 240-пунктового VIA-IS не можна автоматично переносити на випадковий онлайн-тест із 24 або 72 питаннями.
Чи є валідований український VIA?
Поточна офіційна сторінка VIA-IS-R не вказує українську серед доступних мов цієї переглянутої версії. Україномовний онлайн-тест може бути авторським перекладом або окремою адаптацією. Для висновку про валідність потрібна публічна інформація про процедуру перекладу, вибірку, надійність, структуру й зв’язки з іншими показниками саме української версії.
Чи можна використовувати VIA для найму працівників?
Як єдиний або вирішальний інструмент — ні. Самоописова шкала сильних сторін не повинна сама визначати прийняття на роботу, просування або відмову. Високоставковий відбір потребує методів, валідованих щодо конкретних робочих критеріїв, однакових умов оцінювання та перевірки справедливості процедури.
Пов’язані статті
Позитивна психологія: що це, що вона вивчає та що справді працює — науковий контекст, у якому VIA стала однією з центральних систем опису ресурсів.
Благополуччя: що це, з чого складається і як його підтримувати — як розрізняти суб’єктивне, психологічне та ширше благополуччя, з якими співвідносять сильні сторони.
Риса особистості: що це, чим риси відрізняються від станів і як їх вимірюють — базова рамка для розуміння VIA як системи позитивно оцінюваних рис.
Мартін Селігман: вивчена безпорадність, позитивна психологія, PERMA та ідеї — історичний і науковий контекст однієї з центральних постатей створення VIA-класифікації.
Джерела
Casali, N., & Feraco, T. (2025). Bridges over troubled water: A meta-analysis of the associations of character strengths with well-being and common mental health disorders. European Journal of Personality. https://doi.org/10.1177/08902070251366765
Cebolla, A., Navarro-Siurana, J., Galante, J., Sarrión, P., Vidal, J., Fernández-Castilla, B., Lecuona, O., Vázquez, C., & Baños, R. M. (2025). A synthesis of RCTs on psychological interventions fostering strengths and virtues: Evidence from 21 systematic reviews. Applied Psychology: Health and Well-Being, 17(4), e70069. https://doi.org/10.1111/aphw.70069
Cebolla, A., Fernández-Castilla, B., Lecuona, O., Navarro-Siurana, J., Galante, J., Sarrión, P., Vidal, J., Baños, R. M., & Vázquez, C. (2026). Efficacy of cultivating human strengths and virtues on well-being: A one-stage meta-analytic structural equation modeling approach. Clinical Psychology Review, 124, 102692. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2026.102692
Gander, F., Wagner, L., & Niemiec, R. M. (2024). Do Character Strengths-Based Interventions Change Character Strengths? Two Randomized Controlled Intervention Studies. Collabra: Psychology, 10(1), 108604. https://doi.org/10.1525/collabra.108604
McGrath, R. E. (2015a). Character strengths in 75 nations: An update. The Journal of Positive Psychology, 10(1), 41–52. https://doi.org/10.1080/17439760.2014.888580
McGrath, R. E. (2015b). Integrating psychological and cultural perspectives on virtue: The hierarchical structure of character strengths. The Journal of Positive Psychology, 10(5), 407–424. https://doi.org/10.1080/17439760.2014.994222
McGrath, R. E. (2016). Measurement invariance in translations of the VIA Inventory of Strengths. European Journal of Psychological Assessment, 32(3), 187–194. https://doi.org/10.1027/1015-5759/a000248
McGrath, R. E., Hall-Simmonds, A., & Goldberg, L. R. (2020). Are Measures of Character and Personality Distinct? Evidence From Observed-Score and True-Score Analyses. Assessment, 27(1), 117–135. https://doi.org/10.1177/1073191117738047
Ng, V., Cao, M., Marsh, H. W., Tay, L., & Seligman, M. E. P. (2017). The factor structure of the Values in Action Inventory of Strengths (VIA-IS): An item-level exploratory structural equation modeling bifactor analysis. Psychological Assessment, 29(8), 1053–1058. https://doi.org/10.1037/pas0000396
Peterson, C., & Seligman, M. E. P. (2004). Character Strengths and Virtues: A Handbook and Classification. American Psychological Association & Oxford University Press. APA
Proyer, R. T., Gander, F., Wellenzohn, S., & Ruch, W. (2015). Strengths-based positive psychology interventions: A randomized placebo-controlled online trial on long-term effects for a signature strengths- vs. a lesser strengths-intervention. Frontiers in Psychology, 6, 456. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2015.00456
Ruch, W., & Proyer, R. T. (2015). Mapping strengths into virtues: The relation of the 24 VIA-strengths to six ubiquitous virtues. Frontiers in Psychology, 6, 460. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2015.00460
Schutte, N. S., & Malouff, J. M. (2019). The Impact of Signature Character Strengths Interventions: A Meta-analysis. Journal of Happiness Studies, 20(4), 1179–1196. https://doi.org/10.1007/s10902-018-9990-2
VIA Institute on Character. VIA Classification of Character Strengths. VIA Character
VIA Institute on Character. VIA Assessment Suite for Adults. VIA Assessments