Розлад розвитку навчальних навичок: читання, письмо, математика та діагностика
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 3 жовтня 2026 · Редакційна політика
Коротко: що таке розлад розвитку навчальних навичок
Розлад розвитку навчальних навичок — це нейророзвитковий стан, за якого опанування однієї або кількох базових академічних навичок відбувається стійко й істотно важче, ніж очікується з огляду на вік, рівень розвитку та навчальний досвід людини. У МКХ-11 Всесвітньої організації охорони здоров’я він має код 6A03 і охоплює труднощі читання, письмового вираження, математики та інших визначених навчальних навичок. Ключовими є стійкість труднощів, їхня вираженість і реальний вплив на навчання, роботу або повсякденне функціонування.
Це не назва для будь-якої низької оцінки, повільного читання чи помилок у зошиті. Окремий симптом, один невдалий тест, результат онлайн-опитувальника або тимчасове відставання після пропусків занять не встановлюють діагноз. Професійне оцінювання з’ясовує, яка саме навичка порушена, наскільки труднощі стійкі, чи були достатні можливості для навчання, як вони впливають на життя і чи існують інші пояснення.
Розлад може стосуватися передусім читання, письма або математики, а профілі можуть поєднуватися. Для стійких труднощів читання широко вживають термін дислексія; для труднощів письма — дисграфія, хоча цей термін використовується неоднаково в різних професійних традиціях; для труднощів математики — дискалькулія. Сучасна діагностика описує конкретні порушені навички, а не намагається вмістити всі навчальні труднощі в одну побутову етикетку.
Як цей стан класифікують у МКХ-11 і DSM-5-TR
МКХ-11: розлад розвитку навчальних навичок
МКХ-11 розглядає розлад розвитку навчальних навичок у групі нейророзвиткових розладів. Клінічні описи й діагностичні вимоги ВООЗ підкреслюють значні та стійкі труднощі з опануванням академічних навичок, рівень яких помітно нижчий за очікуваний для віку та загального рівня інтелектуального функціонування і призводить до суттєвих труднощів у навчальній або професійній діяльності. CDDR ВООЗ 2024 року призначений для надійної клінічної ідентифікації розладів і орієнтує на диференційну діагностику, а не на висновок за одним показником.
У межах 6A03 виділяють розлад із порушенням читання (6A03.0), письмового вираження (6A03.1), математики (6A03.2), інше визначене порушення навчання (6A03.3) та невизначений варіант. У конкретної людини труднощі можуть охоплювати більше ніж один домен, тому оцінювання має описувати реальний профіль навичок, а не шукати одну «головну» помилку.
DSM-5-TR: специфічний розлад навчання
У DSM-5-TR Американської психіатричної асоціації використовується термін Specific Learning Disorder — українською його часто передають як «специфічний розлад навчання». Це один діагноз із уточненням сфери порушення: читання, письмового вираження та/або математики. Американська психіатрична асоціація описує стійкі труднощі щонайменше протягом шести місяців попри цілеспрямовану допомогу, академічні навички істотно нижчі за вікові очікування, початок у шкільному віці та необхідність виключити інші достатні пояснення.
Тому «розлад розвитку навчальних навичок» і «специфічний розлад навчання» належать до дуже близьких сучасних діагностичних конструкцій, але походять із різних класифікаційних систем. У практичному тексті важливо називати систему, на яку посилається фахівець, і не перетворювати популярний термін на нібито окремий діагноз.
Які навчальні навички можуть бути порушені
Читання
Труднощі читання можуть стосуватися точності розпізнавання і декодування слів, швидкості та плавності читання, а також розуміння прочитаного. У частини людей центральною проблемою є повільне й зусильне читання слів, в інших помітнішим стає розуміння тексту, а в когось ці труднощі поєднуються. ASHA підкреслює, що читання спирається на кілька взаємопов’язаних мовних процесів, тому оцінювати потрібно конкретні компоненти, а не лише загальну швидкість читання.
Термін «дислексія» найчастіше використовують для розвитку стійких труднощів із точним і/або плавним розпізнаванням слів, декодуванням та правописом. Детальний розбір ознак у дітей і дорослих, сучасного статусу та підтримки винесено в окрему статтю про дислексію, щоб широкий матеріал про розлади навчальних навичок не дублював її самостійний пошуковий запит.
Письмове вираження
Письмове вираження включає більше, ніж почерк. Клінічно значущі труднощі можуть стосуватися правопису, граматики та пунктуації, побудови речень, організації й зв’язності письмового тексту, а також швидкості й автоматизації письма. У МКХ-11 це окрема сфера порушення, а в DSM-5-TR — один зі специфікаторів специфічного розладу навчання. Окремий термінологічний розбір стійких труднощів правопису дивіться у статті «Дисорфографія: що це і як термін пов’язаний із розладом письмового вираження».
Слово «дисграфія» вживають у ширшому й неоднорідному значенні: воно може позначати мовно-орфографічні труднощі письмового вираження, графомоторні труднощі або поєднання кількох компонентів. Саме тому ASHA і клінічний огляд Chung, Patel і Nizami радять описувати, що саме порушено. На сторінці про дисграфію цей термін розібрано окремо, включно з його межами та сучасним класифікаційним статусом.
Математика
Розлад із порушенням математики може проявлятися труднощами з відчуттям числа і кількості, засвоєнням арифметичних фактів, точністю або швидкістю обчислень, розумінням математичних відношень і застосуванням математичного міркування. Популярний термін «дискалькулія» описує цей профіль, але в діагностиці важливий не сам ярлик, а конкретна структура математичних навичок і функціональне значення труднощів.
Читання, письмо й математика не ізольовані одне від одного. Огляд Starling-Alves, Peters і Wilkey 2025 року показує, що труднощі читання й математики можуть співіснувати, а їхні механізми краще описувати багатовимірно. Це не означає, що одна проблема автоматично «викликає» іншу: співіснування потребує окремого оцінювання кожного домену.
Як труднощі можуть проявлятися в різному віці
До початку систематичного навчання
У дошкільному віці можна побачити фактори ризику: труднощі з фонологічною обізнаністю, запам’ятовуванням назв букв, лічбою, розрізненням кількостей, мовленнєвим розвитком або засвоєнням послідовностей. Такі ознаки допомагають вирішити, чи потрібні раннє спостереження і підтримка, але самі по собі не доводять розлад навчальних навичок. Навичка має отримати реальну можливість сформуватися в процесі навчання, перш ніж можна оцінювати стійке порушення її розвитку.
У початковій школі
Саме в цей період розрив між зусиллями, навчанням і фактичним опануванням навички часто стає очевидним. Дитина може довго читати короткі слова, втрачати точність при збільшенні обсягу тексту, робити стійкі помилки в правописі, витрачати непропорційно багато часу на письмові завдання, не автоматизувати прості арифметичні факти або щоразу рахувати заново. Важлива не «типовість» окремої помилки, а її повторюваність, стійкість і вплив на навчання.
У підлітків і дорослих
З віком базова навичка може частково компенсуватися, а труднощі переміщуються у швидкість, обсяг і складність завдань. Підліток або дорослий може читати правильно, але повільно; добре розуміти матеріал усно, але втрачати якість у письмових відповідях; уникати завдань із великим обсягом читання; потребувати значно більше часу на конспекти або багатокрокові обчислення. Американська психіатрична асоціація окремо зазначає, що розлад може бути розпізнаний уже в дорослому віці, хоча його початок належить до періоду шкільного навчання.
Коли навчальні труднощі стають діагностично значущими
Практично корисно мислити чотирма послідовними питаннями: яка саме навичка порушена; чи є труднощі стійкими попри адекватне навчання і цілеспрямовану допомогу; чи створюють вони суттєвий функціональний вплив; чи існує інше пояснення, яке краще описує картину. Саме ця послідовність відділяє діагностичне оцінювання від пошуку «симптомів» у списку.
1. Яка саме навичка порушена
Оцінювання має переходити від загальної скарги «погано вчиться» до конкретного профілю: декодування слів, плавність читання, розуміння тексту, правопис, побудова письмового висловлювання, відчуття числа, арифметичні факти, обчислення або математичне міркування. Різні навички можуть вимагати різних методів оцінювання й підтримки.
2. Чи є труднощі стійкими
Дитина може тимчасово відставати через зміну школи, тривалу хворобу, перерви в навчанні, недостатню кількість практики або навчання мовою, якою вона ще не володіє достатньо добре. Стійкий нейророзвитковий розлад передбачає іншу картину: труднощі зберігаються протягом часу й не зникають після звичайного якісного навчання. У DSM-5-TR для цього прямо використовується критерій щонайменше шести місяців попри цілеспрямовану допомогу; МКХ-11 також підкреслює значущість і стійкість порушення.
3. Чи є функціональний вплив
Діагноз описує не лише тестовий бал. Важливо, чи впливають труднощі на успішність, здатність виконувати завдання в прийнятний час, самостійність, вибір навчальної траєкторії, професійну діяльність або повсякденні задачі. Двоє людей з однаковим стандартизованим балом можуть мати різний рівень реальних труднощів залежно від вимог середовища й доступної підтримки.
4. Чи є краще пояснення
МКХ-11 і DSM-5-TR вимагають враховувати інтелектуальний розвиток, порушення зору або слуху, неврологічні стани, якість та доступність освіти, володіння мовою навчання і значну психосоціальну несприятливість. Це не означає, що людина не може мати кілька станів одночасно. Завдання фахівця — визначити, які чинники пояснюють конкретний профіль навичок і чи існує самостійний розлад навчального розвитку.
Що не є достатньою підставою для діагнозу
Одна низька оцінка, повільне виконання домашнього завдання, неохайний почерк, плутання окремих букв, таблиця множення, яку дитина ще не автоматизувала, або «позитивний» онлайн-тест — це привід придивитися до ситуації, а не готовий діагноз. Скринінг має виявляти ризик і визначати потребу в подальшому оцінюванні. ASHA прямо розмежовує скринінг і діагностику: скринінг може показати, що потрібна глибша оцінка, але не встановлює розлад.
Так само сучасні класифікації не вимагають старої формули «високий IQ плюс низька успішність» як універсальної умови. Загальне інтелектуальне функціонування оцінюють тоді, коли воно допомагає зрозуміти картину і провести диференційну діагностику, але розлад навчальних навичок визначають за стійким профілем академічних труднощів, функціональним впливом і виключенням достатніх альтернативних пояснень.
Чому виникають розлади розвитку навчальних навичок
Сучасна наука описує ці стани як багатофакторні. У формуванні навичок читання, письма й математики беруть участь численні генетичні варіанти, нейрокогнітивні процеси, мовні та кількісні здібності, увага, робоча пам’ять, досвід навчання та властивості самої системи письма або математичного навчання. Для дислексії велике геномне дослідження Doust та співавт. 2022 року виявило десятки генетичних локусів і підтвердило полігенну архітектуру; такі дані описують статистичну спадкову схильність у популяції, а не «ген дислексії» і не причину конкретної людини.
Навчальне середовище має реальне значення, тому що саме в ньому розвивається навичка. Якість інструкції, регулярність практики, мова навчання, доступність матеріалів і своєчасна підтримка можуть посилювати або зменшувати функціональні труднощі. Водночас факт, що спеціалізоване навчання допомагає, не перетворює нейророзвитковий розлад на наслідок «поганого виховання» або браку старання. Причинний висновок про конкретну дитину не роблять із сімейного анамнезу, нейропсихологічного профілю чи одного фактора ризику.
З чим розлад може поєднуватися і що потрібно розрізняти
РДУГ та увага
Труднощі навчання часто зустрічаються разом із РДУГ, але не зводяться до неуважності. Дитина з РДУГ може робити більше помилок через пропуски, поспіх або нестійку увагу, тоді як розлад навчальної навички проявляється стійким дефіцитом конкретної академічної навички. Вони можуть існувати одночасно. У великому дослідженні близнюків і сиблінгів van Bergen та співавт. 2025 року діти з РДУГ, дислексією або дискалькулією мали підвищену ймовірність другого стану, але більшість мали лише один із них; це підтримує необхідність окремо оцінювати кожен профіль.
Розвитковий розлад мови
Мовні труднощі можуть впливати на читання, розуміння тексту й письмове вираження. Дитина з розладом розвитку мови може мати проблеми з лексикою, граматикою, побудовою висловлювання та розумінням усної мови, які потім відображаються у шкільних завданнях. Під час оцінювання важливо визначити, чи є труднощі письмової мови продовженням ширшого мовного розладу, окремим розладом навчання або їх поєднанням.
Інтелектуальний розвиток, сенсорні та неврологічні стани
Розлад розвитку навчальних навичок не пояснюється самим фактом інтелектуальної недостатності, порушенням зору чи слуху або неврологічним ураженням. Водночас людина з іншим нейророзвитковим чи медичним станом може мати додатковий специфічний профіль навчальних труднощів. Диференціальна оцінка визначає внесок кожного чинника. Якщо навичка була сформована, а потім погіршилася після інсульту, травми мозку чи іншого неврологічного захворювання, це вже набутий, а не розвитковий контекст.
Тривога, депресивні симптоми та шкільний стрес
Тривала академічна невдача може впливати на самооцінку, тривогу, мотивацію й ставлення до школи, а емоційні труднощі, своєю чергою, можуть додатково погіршувати навчальне функціонування. Систематичний огляд і метааналіз Vieira та співавт. 2024 року виявив підвищені внутрішні проблеми у людей із труднощами читання та математики. Це асоціація, а не доказ того, що навчальний розлад автоматично спричиняє психічний розлад у кожної людини.
Як проходить професійне діагностичне оцінювання
Повноцінне оцінювання збирає кілька типів даних. Воно включає історію розвитку й навчання, шкільні роботи та звіти, інформацію про якість і тривалість навчання, стандартизоване вимірювання конкретних академічних навичок, оцінку функціонального впливу та аналіз супутніх станів і альтернативних пояснень. За показаннями додатково оцінюють мовлення і мову, увагу, пам’ять, виконавчі функції, інтелектуальне функціонування, моторику, зір, слух або неврологічний стан.
Стандартизований тест важливий, але його результат інтерпретують у контексті. Один низький бал може бути наслідком втоми, тривоги, незнання мови інструкції, пропусків у навчанні або інших чинників. Так само середній результат не завжди заперечує реальну проблему, якщо людина досягає його надмірними витратами часу, допомогою або компенсаторними стратегіями. Американська психіатрична асоціація прямо вказує на поєднання стандартизованих вимірювань із комплексною клінічною оцінкою.
Склад команди залежить від віку, країни, системи освіти й характеру труднощів. До оцінювання можуть бути залучені психолог, фахівець із спеціальної освіти, логопед або фахівець із мовлення, лікар, дитячий психіатр, невролог, офтальмолог, аудіолог та інші спеціалісти за показаннями. Мета команди — не накопичити якомога більше тестів, а відповісти на клінічно й освітньо важливі питання.
Скринінг, онлайн-тести й опитувальники
Скринінг шукає підвищений ризик. Він може бути корисним у школі, на первинній консультації або під час раннього виявлення, коли потрібно вирішити, кому потрібна глибша оцінка. Скринінговий результат не визначає причину труднощів, не проводить диференційну діагностику і не замінює аналіз фактичної академічної навички.
Онлайн-тести особливо обмежені, тому що часто не мають українських нормативів, не контролюють умови виконання, змішують різні поняття й можуть давати бал без клінічно значущого порогу. Навіть добре валідований скринінг залишається скринінгом. Його коректне запитання звучить «чи потрібне подальше оцінювання?», а не «який у мене діагноз?».
Куди звертатися з дитиною в Україні
Перший практичний крок — зібрати конкретні приклади: що саме дається важко, коли це почалося, як змінювалася навичка, які способи навчання вже пробували, скільки часу займають завдання, що бачить учитель і що відбувається вдома. Така інформація часто корисніша за загальну фразу «не встигає». Школа може надати зразки робіт, динаміку навчання та спостереження вчителів.
В Україні інклюзивно-ресурсні центри проводять комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку та визначають особливі освітні потреби. Це закріплено в чинному Положенні про інклюзивно-ресурсний центр і пояснюється на сторінці Міністерства освіти і науки України. Висновок ІРЦ має освітню функцію: він допомагає визначити потреби й організувати підтримку. Клінічне діагностичне питання, коли воно потрібне, вирішується в системі охорони здоров’я відповідними фахівцями, тому ці маршрути можуть доповнювати одне одного.
Якщо є підозра на порушення зору чи слуху, неврологічні симптоми, значну затримку розвитку, виражені мовленнєві труднощі, РДУГ, тривогу або інший супутній стан, маршрут розширюють до відповідного медичного чи психологічного оцінювання. Мета полягає в тому, щоб не втратити пояснення, яке змінює допомогу, а не в тому, щоб «виключити все на світі».
Що реально допомагає
Підтримка має бути прив’язана до конкретної навички. Для труднощів читання найкраще вивчено систематичне й явне навчання компонентів читання та письма, яке відповідає профілю дитини. Огляд 14 метааналізів і систематичних оглядів Al Otaiba та співавт. 2023 року показав користь структурованих втручань, що працюють із кодовими та смисловими компонентами грамотності, особливо в індивідуальному або малогруповому форматі.
Для дітей із труднощами читання або математики ширший систематичний огляд Dietrichson та співавт. включив сотні шкільних досліджень і показав, що цільові втручання в середньому покращують стандартизовані результати; ефекти водночас суттєво різняться між програмами, учнями й контекстами. Тому сильна підтримка спирається на вимірювану вихідну навичку, чітку навчальну мету, достатню інтенсивність, відстеження прогресу та зміну підходу, якщо прогресу немає.
Адаптації не замінюють навчання, але можуть зменшити непотрібний бар’єр: додатковий час, доступний формат тексту, технології читання вголос або введення тексту, розбиття складних інструкцій на кроки, дозволені довідкові матеріали, альтернативний спосіб демонструвати знання. Конкретний набір залежить від профілю труднощів і вимог завдання.
Ліки не навчають читати, писати або рахувати. Медикаментозне лікування може бути потрібним при супутніх станах, наприклад РДУГ, якщо для цього є клінічні показання, але поліпшення уваги не замінює спеціалізованого навчання конкретної академічної навички. Так само назва методу, технологічність програми або обіцянка «переналаштувати мозок» не є доказом ефективності: оцінювати потрібно зміни саме тієї навички, заради якої застосовують втручання.
Прогноз: чи можна «перерости» розлад
Розлад розвитку навчальних навичок має розвиткове походження, тому схильність до певного профілю труднощів може зберігатися в дорослому житті. Це не означає незмінність. Навички розвиваються, люди опановують стратегії, отримують спеціалізоване навчання, адаптації й технологічну підтримку, а функціональний вплив може суттєво зменшуватися.
Прогноз залежить не від одного діагностичного ярлика, а від вираженості й поєднання труднощів, своєчасності підтримки, якості навчання, супутніх станів, ресурсів середовища та індивідуальних сильних сторін. Для дитини важливо оцінювати динаміку конкретних навичок, а не чекати, що «саме мине», і не трактувати повільний прогрес як відсутність здібностей.
Поширені запитання
Чи розлад розвитку навчальних навичок — це те саме, що дислексія?
Ні. Дислексія описує передусім стійкі розвиткові труднощі читання й пов’язаного правопису. Розлад розвитку навчальних навичок — ширша категорія, яка може стосуватися читання, письмового вираження, математики або іншої визначеної академічної навички.
Чи можуть дислексія, дисграфія і дискалькулія бути одночасно?
Так, різні домени можуть поєднуватися. Співіснування не означає, що одна проблема спричинила іншу. Оцінювання має визначити, які саме навички порушені, наскільки вони виражені і які механізми та супутні стани важливі для конкретної людини.
Чи означає такий розлад низький інтелект?
Ні. Стійкі труднощі окремої академічної навички можуть виникати при типовому або високому загальному інтелектуальному функціонуванні. Водночас під час діагностики потрібно визначити, чи не пояснюється загальна картина розладом інтелектуального розвитку або іншим ширшим станом.
Чи можна встановити діагноз за онлайн-тестом?
Ні. Онлайн-тест може виконувати лише орієнтовну або скринінгову функцію, якщо він взагалі має належну валідність. Діагностичне оцінювання потребує історії розвитку і навчання, вимірювання академічних навичок, оцінки функціонального впливу та диференційного аналізу.
Чи потрібне МРТ або інше сканування мозку?
Для типового діагностичного оцінювання розладу навчальних навичок нейровізуалізація не є тестом, який підтверджує дислексію, дисграфію чи дискалькулію. МРТ або інші медичні дослідження призначають за окремими клінічними показаннями, якщо є підозра на неврологічний стан, а не як універсальний спосіб «побачити» розлад навчання.
Чи може дорослий мати цей розлад?
Так. Розлад починається в період розвитку, але його можуть розпізнати значно пізніше. У дорослого аналізують шкільну історію, попередні труднощі, сучасне академічне або професійне функціонування та результати відповідного оцінювання.
Чи лікують розлад навчальних навичок ліками?
Основний вплив на читання, письмо й математику здійснюють спеціалізоване навчання, підтримка й адаптації. Ліки можуть застосовуватися для супутнього стану за його власними показаннями, але не замінюють навчання порушеної академічної навички.
Коли варто звернутися по оцінювання?
Оцінювання доречне, коли труднощі стійкі, помітно відрізняються від очікуваної динаміки після достатнього навчання, потребують непропорційних зусиль або починають істотно впливати на успішність, самостійність, емоційний стан чи участь у навчанні. Чекати тяжкого відставання не потрібно: раннє визначення конкретної проблеми дає більше часу для цільової підтримки.