Підтримка ветеранів за принципом «рівний — рівному»: що це, як працює і де її межі
Оновлено: 2 дні тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 4 жовтня 2026 року · Редакційна політика
Коротка відповідь
Підтримка ветеранів за принципом «рівний — рівному» — це допомога, у якій важливим ресурсом стає спільний або близький життєвий досвід: військова служба, участь у бойових діях, демобілізація, повернення до цивільного життя, відновлення після складного періоду. Людина, яка пройшла схожий шлях, може краще розуміти контекст без довгих пояснень, підтримати, поділитися перевіреним власним досвідом, допомогти побачити варіанти дій і за потреби скерувати до фахової допомоги.
Цей принцип охоплює різні формати — від взаємопідтримки між ветеранами до підготовлених консультантів і модерованих груп. Сам факт ветеранського досвіду не робить людину психологом або психотерапевтом. Підтримка «рівний — рівному» має власну роль, а її якість залежить від підготовки, чітких меж, конфіденційності, супервізії та зрозумілого маршруту до професійної допомоги.
Що означає «рівний — рівному» у ветеранському контексті
Слово «рівний» тут означає релевантний спільний досвід, а не повну однаковість біографій. Двоє ветеранів можуть служити в різних підрозділах, мати різний бойовий досвід, вік, стать, стан здоров’я, сімейну ситуацію і різні способи адаптації. Взаєморозуміння виникає з того, що певна частина досвіду є впізнаваною: військова культура, різка зміна середовища після служби, відчуття втрати звичного кола, труднощі пояснення пережитого цивільним, пошук нового ритму життя.
У науковій літературі підтримка між людьми зі спільним досвідом описується дуже широко. Ветеранський огляд 101 публікації з шести країн виявив десятки різних програм: індивідуальні зустрічі, групи, очні та дистанційні формати, програми відновлення, підтримку під час лікування, соціальної адаптації й інших переходів. Тому «рівний — рівному» — це принцип організації стосунку і допомоги, а не одна стандартизована методика.
В українському контексті термін уже має й окремі формалізовані застосування. Наприклад, у термінології законодавства щодо психологічного забезпечення Національної гвардії України консультантом за принципом «рівний — рівному» названо військовослужбовця або працівника НГУ, який пройшов відповідне навчання та має навички з основ психологічної допомоги. Це визначення належить до конкретної системи Національної гвардії й не є універсальним юридичним визначенням усіх ветеранських програм «рівний — рівному» в Україні.
Якими бувають формати підтримки
Під однією назвою можуть існувати різні рівні організованості. Важливо розуміти, у якому саме форматі бере участь ветеран.
Неформальна взаємопідтримка — розмова з побратимом або посестрою, спільнота ветеранів, взаємна практична допомога без окремої професійної ролі.
Група «рівний — рівному» — регулярні зустрічі людей зі схожим досвідом, часто з підготовленим ведучим і правилами безпеки, конфіденційності та взаємодії.
Підготовлений консультант — ветеран або інша людина з релевантним досвідом, яка додатково навчається базових навичок психологічної підтримки, комунікації, розпізнавання ризиків і скерування до служб.
Інтегрована роль у системі допомоги — консультант працює поруч із психологами, лікарями, соціальними працівниками, фахівцями супроводу чи ветеранськими просторами та допомагає людині не загубитися між різними видами підтримки.
Ці формати мають різну відповідальність. Те, що доречно у дружній розмові, може бути недостатнім у структурованій програмі; а підготовка консультанта не надає автоматично компетенції для клінічної діагностики або психотерапії.
Чому спільний досвід може допомагати
Сила моделі «рівний — рівному» полягає не в тому, що ветеран обов’язково краще за фахівця знає психологію. Її ресурс — у специфічному типі довіри й соціального розуміння.
Спільний досвід може зменшувати потребу постійно перекладати військову реальність цивільною мовою. Людині іноді простіше говорити з тим, хто розуміє внутрішню логіку служби, значення побратимства, втрату звичного статусу після демобілізації або суперечливі почуття під час повернення додому. Це може полегшувати контакт і створювати простір, у якому складні переживання можна назвати без страху бути миттєво оціненим.
Другий механізм — соціальна належність. Після служби частина людей втрачає щільну мережу щоденних контактів і відчуття зрозумілої ролі. Якісна ветеранська спільнота може відновлювати відчуття зв’язку, взаємності та корисності. Це особливо важливо в ширшому процесі реінтеграції ветеранів у цивільне життя, де психологічний перехід переплітається з родиною, роботою, освітою, здоров’ям і новою соціальною роллю.
Третій механізм — надія через реальний приклад. Людина бачить не абстрактну пораду, а когось, хто переживав близькі труднощі й знайшов власний спосіб рухатися далі. Такий приклад може підсилювати відчуття можливості змін і готовність користуватися іншими видами допомоги.
Четвертий механізм — навігація. Досвідчений консультант може знати, куди звернутися з психологічним, соціальним, юридичним чи реабілітаційним запитом, як підготуватися до першої консультації, чого очікувати від різних фахівців. Це знижує організаційний бар’єр між «мені потрібна допомога» і фактичним зверненням.
Офіційні методичні рекомендації Інституту психіатрії КНУ імені Тараса Шевченка описують серед засад такої взаємодії конфіденційність і довіру, неієрархічні стосунки, взаємоповагу, обмін досвідом, розширення можливостей, надію та натхнення. Це добре передає логіку моделі: консультант не «керує життям» ветерана, а допомагає повернути людині більше опори та суб’єктності у власних рішеннях.
Що показують наукові дослідження
Наукова база підтримки «рівний — рівному» є значною за обсягом, але неоднорідною за якістю, популяціями, форматами й результатами. Це важливе обмеження: з позитивного досвіду окремої програми не можна робити висновок, що будь-яка ветеранська група однаково ефективна для будь-якої психологічної проблеми.
Систематичний огляд оглядів Cooper та співавторів 2024 року об’єднав 35 оглядів і 426 первинних досліджень підтримки людей із психічними труднощами. Результати щодо ефективності були змішаними. Автори знайшли окремі метааналітичні сигнали користі для відновлення, самоефективності та деяких симптомів депресії, однак 97% включених оглядів мали низьку або критично низьку методологічну якість. Це не підстава відкидати підтримку «рівний — рівному»; це підстава точніше формулювати її можливості й не приписувати їй доведений універсальний лікувальний ефект.
Ветеранський огляд обсягу літератури Mercier та співавторів охопив 101 публікацію і 59 окремих програм або активностей. Більшість матеріалів стосувалися саме ветеранів, але значна частина досліджень була пілотною, а сам огляд не проводив формальної оцінки якості доказів. Автори показали великий спектр потенційних цілей — від психологічного благополуччя до соціальної підтримки — разом із суттєвими прогалинами у знаннях. Для практики це означає: формат може бути корисною частиною системи підтримки, але його результат залежить від завдання, структури програми та конкретної людини.
Окремо важлива якість впровадження. Систематичний огляд Mutschler та співавторів виявив, що ясне визначення ролі консультанта, підготовка працівників і організаційна культура, орієнтована на відновлення, є важливими умовами. Нечітка роль «рівного» сама стає бар’єром. У ширшому огляді оглядів Cooper серед сприятливих чинників також названі належне навчання, супервізія, сильне керівництво і підтримувальне робоче середовище.
Отже, доказова позиція є такою: підтримка «рівний — рівному» має реальну цінність як спосіб соціального зв’язку, відновлення, залучення до допомоги й практичної підтримки. Вона може бути елементом ширшої психологічної або реабілітаційної програми. Доказів недостатньо, щоб представляти сам принцип «рівний — рівному» як універсальне лікування ПТСР, депресії, залежності чи іншого психічного розладу.
Що може робити підготовлений консультант
Добре визначена роль консультанта починається з конкретних функцій. Він може слухати без поспішних оцінок, допомагати людині сформулювати запит, ділитися власним досвідом там, де це справді корисно, підтримувати відновлення соціальних зв’язків, обговорювати доступні варіанти допомоги, супроводжувати перший контакт зі службою або фахівцем і допомагати людині втриматися в процесі підтримки.
У деяких програмах консультанти проходять навчання з базової психологічної підтримки, мотиваційного інтерв’ювання, психологічної стійкості, самодопомоги, психічних розладів, вживання психоактивних речовин і скринінгових інструментів. Наприклад, сертифікатна програма КНУ має обсяг 10 кредитів ЄКТС, або 300 годин, і призначена для ветеранів, військовослужбовців та демобілізованих.
Наявність у навчанні теми скринінгу не означає права встановлювати клінічний діагноз. Скринінг допомагає помітити ознаки, які потребують додаткової оцінки; діагностика психічного розладу є окремим клінічним завданням. Так само знання про ПТСР не перетворює підтримувальну розмову на лікування ПТСР.
Де проходять межі «рівний — рівному»
Найкраща програма «рівний — рівному» чітко пояснює не лише те, що консультант робить, а й те, за що він не бере на себе відповідальність.
Консультант не повинен ставити психіатричні діагнози, призначати або змінювати медикаментозне лікування, представляти власний досвід як універсальний рецепт, переконувати людину розкривати травматичні подробиці, до яких вона не готова, або обіцяти результат, якого неможливо гарантувати. Він також не має підміняти кризову чи невідкладну допомогу, коли існує реальна загроза життю або безпеці.
Підтримка «рівний — рівному» не дорівнює психотерапії. Психотерапевтична робота має визначену клінічну або професійну рамку, метод, оцінку стану, цілі та відповідальність фахівця. Ветеран може одночасно користуватися обома форматами: мати підтримку свого середовища й працювати з психологом, психотерапевтом або лікарем над завданнями, що потребують професійної компетентності.
Так само «рівний — рівному» не дорівнює всій психологічній реабілітації військовослужбовців і ветеранів. Реабілітація може включати комплексну оцінку, роботу різних спеціалістів, психотерапевтичні втручання, відновлення функціонування, сімейні й соціальні компоненти. Підтримка «рівний — рівному» може бути одним із її елементів.
І ще одна важлива межа: ветеранський досвід не створює автоматичної психологічної сумісності. Комусь легше говорити з ветераном, а комусь — з людиною без такого досвіду. Хтось хоче групу, інший потребує індивідуального контакту. Якісна система залишає право вибору за самим ветераном.
Конфіденційність, згода і психологічна безпека
Фраза «тут усе між своїми» не замінює правил конфіденційності. До початку участі людина має розуміти, хто має доступ до інформації, чи ведуться записи, як зберігаються контактні або скринінгові дані, у яких ситуаціях конфіденційність має межі і що відбувається, якщо консультант бачить ознаки серйозного ризику.
У груповому форматі жоден ведучий не може технічно гарантувати поведінку кожного учасника поза групою. Тому правила щодо приватності, фотографування, записів, переказування чужих історій і контактів поза зустрічами слід проговорювати прямо.
Безпека також означає добровільність. Учасник має право не розповідати подробиці бойового досвіду, не відповідати на запитання, взяти паузу або припинити участь. Якісна підтримка не будується на принципі «треба виговоритися будь-якою ціною».
Коли такої підтримки недостатньо
Підтримка побратимів може залишатися важливою навіть при серйозному психічному розладі, однак у певних ситуаціях потрібна професійна оцінка та лікування. Приводом звернутися до фахівця є стійкі симптоми, що помітно порушують сон, роботу, навчання, стосунки або здатність дбати про себе; повторювані панічні чи дисоціативні епізоди; тяжка депресивна симптоматика; симптоми ПТСР; проблемне вживання алкоголю чи інших речовин; психотичні або маніакальні прояви; різке погіршення функціонування.
Особливої уваги потребують думки про самогубство, самопошкодження або відчуття, що людина може втратити контроль і завдати шкоди собі чи іншим. У такій ситуації консультант «рівний — рівному» не має залишатися єдиною ланкою допомоги. Потрібне швидке підключення професійної кризової або невідкладної допомоги відповідно до рівня ризику.
Для безоплатної психологічної підтримки в Україні Український ветеранський фонд Мінветеранів вказує номер 0 800 33 20 29; психологічні консультації на цій лінії надаються цілодобово. За безпосередньої загрози життю потрібна екстрена допомога.
Якщо потрібна планова професійна психологічна робота, можна також обрати фахівця Українського психологічного ХАБу.
Як оцінити якість групи або програми
Перед участю корисно поставити організаторам кілька простих запитань.
Хто саме веде групу або консультує і яку підготовку ця людина пройшла?
Яка роль консультанта: взаємопідтримка, первинна психологічна підтримка, супровід, психоосвіта чи частина клінічної програми?
Які правила конфіденційності й що відбувається у кризовій ситуації?
Чи має консультант супервізію або можливість швидко звернутися до психолога, психотерапевта, лікаря чи іншого профільного фахівця?
Як програма скеровує учасника далі, якщо його запит виходить за межі підтримки «рівний — рівному»?
Чи можна відмовитися від окремої вправи, теми або припинити участь без тиску?
Сильна програма зазвичай відповідає на ці питання спокійно і конкретно. Нечіткі межі, культ ведучого, вимога безумовної довіри, обіцянки «вилікувати травму» самим фактом спільного досвіду або дискредитація професійної допомоги є серйозними сигналами проблемної практики.
Як підтримувати іншого ветерана без формальної ролі консультанта
Принцип «рівний — рівному» існує і поза організованими програмами. Побратим або посестра можуть бути важливим джерелом опори без спроби перетворитися на терапевта.
Найкорисніша позиція — слухати, питати, яка допомога потрібна зараз, не тиснути на розповідь про бойові події, не змагатися досвідами й не робити висновок «зі мною було так само, отже тобі потрібно те саме». Можна запропонувати конкретну практичну дію: разом знайти фахівця, зателефонувати до служби підтримки, піти на першу зустріч, допомогти з транспортом або просто залишатися на зв’язку.
Якщо людина говорить про ПТСР, моральну травму, депресію чи інший стан, важливо не ставити діагноз за окремими ознаками. Військовий досвід може супроводжуватися сильними реакціями на стрес без формування психічного розладу; клінічна оцінка потрібна тоді, коли питання виходить за межі підтримувальної розмови.
Як модель «рівний — рівному» розвивається в Україні
В Україні принцип одночасно існує в громадських ветеранських ініціативах, окремих системах сил безпеки й оборони, освітніх програмах і державній ветеранській інфраструктурі. Це означає, що однакова назва може позначати різні за підготовкою та відповідальністю ролі.
У 2026 році КНУ імені Тараса Шевченка реалізував сертифікатну програму підготовки консультантів для ветеранів, військовослужбовців і демобілізованих обсягом 300 годин, або 10 кредитів ЄКТС. На сторінці програми КНУ також оприлюднено наступний навчальний цикл. Це показує перехід від суто неформальної взаємопідтримки до більш структурованої підготовки людей із власним військовим досвідом.
Мінветеранів розвиває формати, у яких підтримка «рівний — рівному» поєднується з доступом до інших фахівців. Зокрема, в інформації про мережу «Просторів турботи про ветерана» Міністерство вказує зустрічі за принципом «рівний — рівному» поряд із психологічними, юридичними та соціальними консультаціями. Саме така зв’язка добре відображає сильну роль моделі: бути частиною системи, у якій людина може отримати підтримку «свого» і перейти до потрібного спеціаліста без розриву контакту.
Як стати консультантом «рівний — рівному»
Єдиного універсального шляху для всіх програм немає: вимоги залежать від організатора, установи й функцій консультанта. Якщо йдеться про структуровану ветеранську програму, варто обирати навчання, де є чітка програма, практичне відпрацювання навичок, етика, кризові межі, скерування, супервізія та правила роботи з власним досвідом.
Поточна сертифікатна програма КНУ орієнтована на ветеранів, військовослужбовців і демобілізованих та включає вісім навчальних компонентів. Вона є прикладом системної підготовки консультантів. Сертифікат такої програми підтверджує пройдене навчання за конкретною програмою; він не замінює окремої освіти та кваліфікації, необхідної для професійних ролей психолога, психотерапевта чи лікаря.
Часті запитання
Чи може «рівний — рівному» замінити психолога або психотерапевта?
Це різні форми допомоги. Підтримка «рівний — рівному» може дати довіру, належність, практичний досвід і полегшити звернення по допомогу. Психологічне консультування, психотерапія та психіатричне лікування мають інші завдання й вимагають відповідної професійної компетентності. Для частини людей найкраще працює поєднання форматів.
Чи призначена така підтримка лише для ветеранів із ПТСР?
Ні. «Рівний — рівному» не є діагноз-специфічним форматом. Ветеран може звертатися через самотність, труднощі адаптації, роботу, стосунки, втрату звичного кола, потребу в інформації або бажання бути серед людей зі схожим досвідом. ПТСР є окремим психічним розладом і потребує власної клінічної оцінки та, за наявності діагнозу, відповідного лікування.
Чи потрібно розповідати в групі про бойові події?
Ні. Участь має бути добровільною, а людина сама визначає межі розповіді. Примусове детальне відтворення травматичних подій не є необхідною умовою підтримки «рівний — рівному».
Чи є група «рівний — рівному» терапевтичною групою?
Не автоматично. Група взаємопідтримки може мати психологічно корисний ефект, але термін «терапевтична група» передбачає окрему професійну рамку. Треба дивитися, хто веде конкретну програму, які в неї цілі, метод і відповідальність фахівців.
Чи можуть долучатися члени родини ветерана?
Такі програми існують, але склад групи визначає організатор. Часто ветеранські й сімейні групи проводять окремо, щоб учасники мали спільніший контекст і могли вільніше говорити про свої потреби.
Пов’язані статті
References
Cooper, R. E., Saunders, K. R. K., Greenburgh, A., et al. (2024). The effectiveness, implementation, and experiences of peer support approaches for mental health: A systematic umbrella review. BMC Medicine, 22, 72. https://doi.org/10.1186/s12916-024-03260-y
Mercier, J.-M., Hosseiny, F., Rodrigues, S., Friio, A., Brémault-Phillips, S., Shields, D. M., & Dupuis, G. (2023). Peer Support Activities for Veterans, Serving Members, and Their Families: Results of a Scoping Review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(4), 3628. https://doi.org/10.3390/ijerph20043628
Mutschler, C., Bellamy, C., Davidson, L., Lichtenstein, S., & Kidd, S. A. (2022). Implementation of peer support in mental health services: A systematic review of the literature. Psychological Services, 19(2), 360–374. https://doi.org/10.1037/ser0000531
Верховна Рада України. (2016). Термін «Консультант за принципом “рівний — рівному” (помічник психолога)» у Положенні про психологічне забезпечення в Національній гвардії України (наказ МВС України № 1285 від 8 грудня 2016 року). https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/uk-sv/65006
Інститут післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка. (2026a). Підготовка консультантів за принципом «рівний-рівному». https://ipe.knu.ua/sertyfikatni-programy/pidgotovka-konsultantiv-za-pryntsypom-rivnyj-rivnomu.html
Інститут післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка. (2026b). Сертифікати — 2026 рік. https://ipe.knu.ua/sertyfikaty-2026-rik.html?s=2026
Інститут психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. (2026). Вийшли з друку методичні рекомендації «Підготовка консультантів за принципом “рівний-рівному”». https://ipsycho.knu.ua/2026/01/23/guidelines-peer-to-peer/
Міністерство у справах ветеранів України. (2025). Потребуєш психологічної підтримки або юридичної консультації? https://mva.gov.ua/prescenter/category/86-novini/potrebuesh-psihologichnoi-pidtrimki-abo-uridichnoi-konsultatsii
Міністерство у справах ветеранів України. (2026). Лікування і підтримка у одному місці: продовжуємо розвивати мережу Просторів турботи про ветеранів й ветеранок. https://mva.gov.ua/prescenter/category/86-novini/likuvannya-i-pidtrimka-u-odnomu-mistsi-prodovzhuemo-rozvivati-merezhu-prostoriv-turboti-pro-veteraniv-y-veteranok