top of page

Психологічна енкциклопедія

Правове регулювання психологічної допомоги в Україні: закон і професійні правила

6 днів тому
Читати 14 хв

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 11 жовтня 2026 року · Редакційна політика

Правове регулювання психологічної допомоги в Україні — це сукупність законів, підзаконних актів і застосовних професійних вимог, які визначають, хто та в яких умовах може надавати послуги у сфері психічного здоров’я, які права має людина, як захищаються її дані та за що відповідає фахівець. Центральним спеціальним актом став Закон України № 4223-IX «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні», введений у дію 7 лютого 2026 року.

Для практичного застосування цього закону важливо знати три речі. По-перше, психологічна допомога, психотерапія та психіатрична медична допомога мають різний професійний зміст і можуть підпадати під додаткові спеціальні правила. По-друге, у 2026 році діють перехідні положення щодо сертифікації; вимоги до окремих категорій фахівців і бюджетного фінансування відрізняються. По-третє, права клієнта на інформацію, вибір, добровільну участь і конфіденційність застосовуються разом із нормами про персональні дані, медичну практику, трудові відносини та захист прав споживачів — відповідно до реального формату послуги.

Матеріал відображає нормативне регулювання станом на 11 жовтня 2026 року. У конкретному спорі правові наслідки визначаються статусом надавача послуги, документами та фактичними обставинами.

Який закон регулює психологічну допомогу в Україні

Закон № 4223-IX ухвалено 15 січня 2025 року, офіційно опубліковано 7 лютого 2025 року й введено в дію 7 лютого 2026 року. Його предметом є система охорони психічного здоров’я: державні та недержавні послуги, права людей, повноваження учасників системи, професійний розвиток, сертифікація та саморегулювання.

Закон визначає загальну рамку, яку доповнюють акти Кабінету Міністрів. Постанова № 288 від 4 березня 2026 року затвердила порядок сертифікації, безперервного професійного розвитку та перелік професій. Постанова № 1018 від 13 серпня 2026 року врегулювала діяльність саморегулівних організацій. Постанова № 1538 від 26 листопада 2025 року визначає правову основу відповідних електронних реєстрів.

Одночасно діють Закон «Про захист персональних даних», Основи законодавства України про охорону здоров’я, Закон «Про психіатричну допомогу» та інші акти. Наприклад, вимоги до діяльності закладу охорони здоров’я відрізняються від умов приватної немедичної консультації. Правові норми слід застосовувати до конкретного виду допомоги, а не за назвою сторінки фахівця в соціальній мережі.

Закон, підзаконний акт і професійний кодекс

Закон Верховної Ради та ухвалені на його виконання нормативно-правові акти встановлюють юридичні правила в межах відповідних повноважень. Професійний етичний кодекс визначає стандарти поведінки та може бути обов’язковим для членів організації згідно з її правилами. Принцип «працювати в межах компетентності» одночасно має етичний зміст і може бути пов’язаний із конкретними кваліфікаційними вимогами законодавства.

Мета-кодекс етики EFPA 2025 року є рамкою для кодексів професійних об’єднань, а Етичний кодекс Американської психологічної асоціації встановлює професійні правила у власній сфері застосування. Вони допомагають зрозуміти міжнародні підходи до компетентності, конфіденційності й відповідальності, але самі по собі не створюють нових юридичних обов’язків для всіх психологів України.

Що вважається психологічною допомогою

У законодавчій системі психічного здоров’я психологічна допомога охоплює професійні дії, спрямовані на підтримку, оцінювання та подолання психологічних труднощів. Стаття 27 Закону № 4223-IX окреслює психологічну допомогу та її форми, зокрема психологічне консультування й кризову підтримку. Стаття 28 присвячена психотерапії як окремому виду професійної допомоги із застосуванням науково обґрунтованих психотерапевтичних методів.

Психологічне консультування може допомагати людині розуміти переживання, ухвалювати рішення, опановувати стрес і будувати стосунки. Психотерапевтична робота передбачає відповідну методичну підготовку та професійні межі. Психіатрична допомога в медичному значенні регулюється також Законом «Про психіатричну допомогу»: її правові процедури, медичні втручання та можливість застосування примусових заходів мають окремі підстави й гарантії.

Психоосвіта, тренінг, наставництво, духовна підтримка, соціальна послуга й клінічна допомога можуть торкатися психічного здоров’я, але їхні правові режими різняться. Саме фактичні дії, освіта, робоча посада, характер послуги й статус установи допомагають визначити застосовні правила.

Хто має право надавати психологічну допомогу

Професійний статус треба перевіряти за конкретною діяльністю. Психолог, клінічний психолог, лікар-психіатр, психотерапевт, практичний психолог закладу освіти та фахівець із соціальної роботи мають різні освітні й професійні маршрути. Одна самоназва «психотерапевт» або «психолог-консультант» не доводить наявності медичної спеціальності, певної освіти чи сертифікації в конкретному методі.

Стаття 39 Закону № 4223-IX та перелік професій у постанові № 288 задають нормативні рамки для фахівців у сфері психічного здоров’я. Для сертифікації за професійним напрямом закон, зокрема, передбачає освітній рівень не нижче бакалаврського та відповідне теоретичне навчання. Для психотерапії окремо виділено опанування конкретного науково обґрунтованого методу й передбачені програмою навчання практичні компоненти.

Працівники закладів охорони здоров’я, серед них клінічні психологи й інші фахівці, можуть підпадати під особливий порядок атестації Міністерства охорони здоров’я. Для медичної практики як господарської діяльності діють Ліцензійні умови, затверджені постановою № 285. Звідси випливає принципова різниця: наявність у медичного закладу ліцензії не тотожна особистому сертифікату психолога, а будь-яка приватна психологічна консультація не стає автоматично ліцензованою медичною діяльністю.

Чи потрібна ліцензія кожному психологу

Єдина відповідь для всіх видів роботи була б хибною. Якщо надавач здійснює медичну практику, застосовуються ліцензійні умови цієї діяльності. Для немедичної психологічної послуги треба окремо з’ясувати форму підприємницької діяльності, професійний напрям та спеціальні вимоги. Сертифікат за психотерапевтичним методом, свідоцтво про участь у тренінгу, диплом і ліцензія медичного закладу — документи різної юридичної природи.

Клієнт має право попросити пояснити, хто є стороною договору, хто фактично проводить консультацію, яку освіту має фахівець і чи заявлена послуга є медичною. Установу можна попросити назвати правову підставу для медичної діяльності. Перевірка професійного статусу важливіша за рекламний перелік абревіатур.

Сертифікація психологів і психотерапевтів: правила 2026 року та перехідні строки

Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4223-IX установили спеціальний календар. Протягом шести років від офіційного опублікування закону, тобто від 7 лютого 2025 року до настання відповідного строку у лютому 2031 року, сертифікація за частинами четвертою — шостою статті 39 та визначена законом вимога щодо сертифіката психотерапевтичного методу для атестації відповідних працівників охорони здоров’я мають добровільний перехідний режим. Після завершення цього періоду закон передбачає обов’язковість зазначених вимог.

Окремо встановлено коротший строк: через три роки від опублікування закону, тобто з лютого 2028 року, послуги у сфері психічного здоров’я, які фінансуються з державного або місцевих бюджетів, за загальним правилом можуть надаватися лише сертифікованими фахівцями. У конкретній установі необхідно враховувати професійні винятки, спеціальний порядок атестації та чинні нормативні акти на дату надання послуги.

Постанова № 288 діє з 6 березня 2026 року. Вона описує порядок сертифікації та безперервного професійного розвитку, однак прямо встановлює особливі режими для низки категорій. Її загальний порядок сертифікації, наприклад, не поширюється на працівників сфери охорони здоров’я, які проходять власну атестацію, а також на військових психологів і капеланів у визначених умовах воєнного стану. Водночас у постанові окремо сформульовані вимоги до практики в науково обґрунтованому психотерапевтичному методі для працівників сфери охорони здоров’я. Такі положення потрібно читати разом із перехідними нормами закону та правилами відповідної професії.

У 2026 році відсутність одного сертифіката не доводить автоматично, що вся професійна діяльність певного психолога незаконна. Так само перехідна добровільність сертифікації не скасовує вимог до освіти, чесного представлення компетентності, законності медичної практики та інших спеціальних правил. Законність оцінюють за видом послуги, статусом особи й установленою нормою.

Що підтверджує сертифікат, а що — диплом

Диплом підтверджує здобуття визначеної освіти. Свідоцтво про навчання підтверджує участь у програмі в межах заявленого обсягу. Сертифікація за професійним напрямом і сертифікація в окремому психотерапевтичному методі мають власні критерії та процедури. Членський квиток професійної спілки є свідченням членства; сам по собі він не замінює державної кваліфікаційної вимоги.

Для практичного вибору фахівця доречно запитати, яку саме кваліфікацію підтверджує документ, ким і на яких умовах його видано, чи є строк дії та чи охоплює він послугу, яку пропонують. Відповідь «маю міжнародний сертифікат» потребує назви програми, організації та методу.

Саморегулівні організації, етичні комісії та державні реєстри

Стаття 21 Закону № 4223-IX передбачає інститут саморегулювання. Постанова Кабінету Міністрів № 1018, чинна з 18 серпня 2026 року, визначає, як неприбуткове добровільне об’єднання набуває статусу саморегулівної організації у сфері психічного здоров’я через відповідну процедуру в Національній комісії з питань психічного здоров’я.

Статус саморегулівної організації потребує офіційного рішення та внесення до державного реєстру. Наявність слова «асоціація» в назві або власного етичного кодексу ще не означає набуття такого статусу. Членство в саморегулівній організації добровільне. Внутрішні документи, зокрема етичний кодекс, обов’язкові для її членів у межах відповідного правового режиму.

Постанова № 1018 передбачає, зокрема, розгляд скарг на членів саморегулівної організації та створення етичної комісії, яка оцінює повідомлення про порушення професійних норм. Особа може звернутися до самої організації, а за визначених умов — до Національної комісії чи суду. Це не означає існування одного універсального етичного органу, який має дисциплінарну владу над кожним психологом країни.

Постанова № 1538 закріплює правила формування й ведення реєстрів. Перед практичним використанням конкретного реєстру слід перевірити, чи він функціонує, яку саме інформацію містить і чи стосується відповідної професійної категорії. Реєстр професійної спілки, державний реєстр сертифікованих осіб і каталог фахівців приватного сайту виконують різні функції.

Які права має людина, що звертається по психологічну допомогу

Стаття 4 Закону № 4223-IX закріплює права отримувача послуг у сфері психічного здоров’я. Їхній практичний зміст розкривається через можливість отримувати належну допомогу, мати інформацію про неї, брати участь у виборі, виявляти згоду або незгоду та користуватися належним захистом особистої інформації.

Право на зрозумілу інформацію та вибір

Перед початком співпраці людина має розуміти, хто надає допомогу, з якою метою, у якій формі, за яким методом і на яких умовах. Пропозиція звернутися до іншого спеціаліста може бути належним професійним рішенням, якщо запит виходить за межі компетентності психолога. Право вибору також означає можливість шукати інший підхід і отримувати пояснення щодо суттєвих альтернатив.

Право на добровільну участь та інформовану згоду

Інформована згода є процесом обговорення, під час якого людина отримує достатню інформацію для рішення. Згода на участь у консультаціях, згода на обробку окремих даних, згода на аудіозапис та згода на медичне втручання мають різний предмет. Один загальний підпис не повинен приховувати всі можливі майбутні способи використання відомостей.

Для дорослого клієнта добровільність означає можливість ставити запитання, відмовлятися від запропонованої процедури та припиняти взаємодію з урахуванням законних договірних зобов’язань. Якщо допомога надається в медичній, судовій, освітній або іншій спеціальній процедурі, умови згоди й наслідки відмови треба встановлювати за відповідними нормами. Наприклад, процедури примусової психіатричної допомоги не можна переносити на звичайне психологічне консультування.

Право на повагу, гідність і доступність

Послуга має надаватися з повагою до людини та її потреб. Для особи з інвалідністю доступна інформація, прийнятні способи комунікації та підтримка в ухваленні рішення можуть бути суттєвими умовами реалізації її прав. Матеріали WHO QualityRights розкривають міжнародний правозахисний підхід до послуг у сфері психічного здоров’я; конкретний юридичний обов’язок в Україні встановлює українське законодавство.

Обов’язки психолога та іншого надавача послуг

Стаття 5 Закону № 4223-IX визначає обов’язки надавачів послуг у сфері психічного здоров’я. Особливо важливими для професійних відносин є збереження конфіденційної інформації, належне поводження з персональними даними, дотримання прав отримувача та надання допомоги відповідно до встановлених вимог.

На практиці ці вимоги передбачають коректне представлення фахівця, пояснення мети й меж роботи, використання методів у межах освіти та підготовки, повагу до рішення клієнта й уважне ставлення до ризиків. Якщо психолог помічає ознаки стану, що потребує медичного оцінювання, професійно обґрунтованим кроком буде пояснити необхідність звернення до відповідного лікаря. Таке перенаправлення не означає встановлення діагнозу психологом.

Важливо відділяти правопорушення від етичної проблеми й невдалого результату. Незгода з рекомендацією або відсутність швидкого поліпшення не підтверджує порушення. Натомість свідоме введення в оману щодо освіти, розголошення чутливих даних без правової підстави або використання залежного становища клієнта вимагають окремої правової та професійної оцінки.

Конфіденційність і захист персональних даних

У психологічній практиці захищаються не лише записи розмов. Чутливими можуть бути факт звернення, контакти, відомості про здоров’я, сімейні стосунки, результати оцінювання, листування, відеозаписи та робочі нотатки, за якими можливо встановити особу. Закон «Про захист персональних даних» вимагає визначеної правомірної мети обробки, відповідного обсягу даних і дотримання прав людини. Для відомостей про здоров’я стаття 7 встановлює особливий захисний режим.

Правова підстава обробки визначається законом і контекстом. Згода є важливою підставою, але закон передбачає й спеціальні ситуації, у яких обробка можлива на інших правових підставах. Тому твердження «будь-яке збереження нотатки без окремого підпису автоматично незаконне» є занадто широким. Так само немає підстав вважати, що будь-який факт надання психологічної допомоги дає фахівцеві необмежене право збирати дані про клієнта.

Закон вимагає зберігати дані стільки, скільки це обґрунтовано законною метою, з урахуванням застосовних спеціальних вимог. Універсального строку зберігання для всіх психологічних записів незалежно від установи, професії та виду документа встановлювати не можна. Людина має права щодо своїх персональних даних, зокрема знати мету їх обробки та за передбачених законом умов вимагати виправлення чи застосовувати засоби захисту; ці права розкриті у статті 8 Закону № 2297-VI.

Коли інформацію можуть розкрити без згоди

Конфіденційність має визначені законом межі. Розкриття може бути допустимим або необхідним у конкретних ситуаціях, прямо передбачених законодавством, зокрема коли йдеться про належно оформлену правову вимогу або спеціальну процедуру захисту життя та здоров’я. Посилання фахівця на «моральний обов’язок усе розповісти родичам» саме по собі не є достатньою юридичною підставою.

Правомірність розкриття залежить від того, які саме відомості передаються, кому, з якою метою, на підставі якої норми та в якому мінімально необхідному обсязі. Для медичних працівників додатково застосовуються правила лікарської таємниці, зокрема стаття 40 Основ законодавства про охорону здоров’я. Для звичайної немедичної консультації не можна автоматично переносити кожний медичний виняток без перевірки сфери його дії.

Психологічна допомога дітям і підліткам

Право дитини на захист, доступ до допомоги й повагу до її думки поєднується з правами та обов’язками батьків або інших законних представників. Для різних видів послуг правила згоди можуть відрізнятися. Вік, який закон установлює для певної психіатричної чи медичної процедури, не можна безпосередньо поширювати на кожну приватну консультацію шкільного психолога.

Перед роботою з дитиною слід з’ясувати правову основу звернення, хто має право погоджувати послугу, яку інформацію психолог надаватиме батькам, як враховуватиметься думка дитини та які межі конфіденційності діятимуть. Окремі правила можуть випливати з освітнього законодавства, організації інклюзивного навчання, медичного законодавства й документів відповідної установи. Обіцянка підлітку абсолютної таємниці без урахування цих правил є професійно ненадійною.

Онлайн-консультації, цифрові записи та допомога через кордон

Формат відеозустрічі не усуває права клієнта й обов’язки спеціаліста. Закон № 4223-IX передбачає використання цифрових засобів у сфері психічного здоров’я; для дистанційної практики залишаються важливими безпека каналів зв’язку, конфіденційність, законна обробка даних, належний опис послуги й план дій у критичній ситуації.

Клієнту варто знати, чи ведеться відео- або аудіозапис, у якій програмі здійснюється зв’язок, хто має доступ до матеріалів і як можна припинити їх подальше використання в межах законних процедур. Використання стороннього сервісу, хмарного сховища або системи штучного інтелекту для роботи з чутливими історіями потребує окремої оцінки законності, прозорості й безпеки обробки.

Якщо фахівець і клієнт перебувають у різних державах, можуть одночасно постати питання правил професійної діяльності, обробки даних і законодавства місця надання послуги. Український диплом або сертифікат не надає автоматичного права здійснювати будь-яку регульовану медичну діяльність за кордоном. Перед початком такої роботи перевіряють вимоги відповідної юрисдикції.

Договір, оплата, перенесення й завершення консультацій

Для платної послуги важливо визначити, хто її продає, що саме становить предмет домовленості, скільки коштує консультація, які умови перенесення, повернення коштів, скасування й завершення співпраці. За наявності споживчих відносин застосовні положення Закону «Про захист прав споживачів» та цивільного законодавства. В окремих організаційно-правових формах діють спеціальні правила.

Інформована згода на психологічну допомогу та цивільний договір про оплату мають різні функції. Згода стосується усвідомленого рішення брати участь у професійній роботі. Договір регулює взаємні зобов’язання, зокрема вартість, оплату та умови послуги. Наявність договору сама собою не скасовує права людини відмовитися від певного втручання; водночас припинення роботи може мати обумовлені й законні фінансові наслідки.

Наприклад, клієнт скасував зустріч менш ніж за добу. Питання оплати залежить від попередньо погоджених умов, способу їх повідомлення та застосовного права. Сам факт незадоволення штрафом не доводить незаконності; приховування суттєвих умов до оплати може бути підставою для спору.

Професійна відповідальність і способи захисту прав

Стаття 42 Закону № 4223-IX передбачає відповідальність за порушення законодавства про охорону психічного здоров’я відповідно до загальних правил цивільного, адміністративного або кримінального права. Конкретний вид відповідальності залежить від складу порушення, доказів, правового статусу особи та компетенції органу, який розглядає справу.

Етична відповідальність може діяти всередині професійної організації. Трудова або дисциплінарна — в межах трудових відносин і компетенції роботодавця. Цивільно-правова — в спорі щодо виконання договору або відшкодування шкоди. Адміністративна й кримінальна відповідальність виникають лише за відповідних законних підстав. Жодне з цих понять не слід ототожнювати зі звичайною невдоволеністю результатом психологічної консультації.

Куди звертатися, якщо є проблема

Якщо йдеться про умови платної послуги, спершу доречно письмово звернутися до надавача й зберегти домовленості, підтвердження оплати та листування. Якщо фахівець працює в установі, можливе звернення до керівництва або власника закладу. Якщо він є членом відповідної саморегулівної організації, застосовується її процедура скарг, визначена постановою № 1018.

Порушення прав на персональні дані може бути предметом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або суду. Спір про споживчу послугу може потребувати звернення до компетентного органу захисту прав споживачів чи суду — залежно від статусу сторін. У разі ознак правопорушення, що належить до компетенції правоохоронних органів, звертаються до них. Жодне об’єднання психологів не замінює державний суд або орган кримінального розслідування.

Корисно зберегти дати, умови домовленостей, назву юридичної особи або дані підприємця, отримані документи й точний опис події. Оприлюднюючи історію в мережі, слід враховувати приватність інших осіб, власну безпеку та ризик поширення неперевірених звинувачень. Якщо контакт із фахівцем становить загрозу або посилює небезпеку, людина може припинити взаємодію й звернутися по незалежну підтримку.

Типові правові ситуації: як розрізнити питання

Психолог називає себе лікарем без підтвердженого медичного статусу

Це підстава перевірити освіту, посаду, характер заявленої діяльності й документи. Медична професія та немедичне психологічне консультування регулюються по-різному. Якщо людині продають медичну послугу, важливими стають правила медичної практики й правдивість інформації про надавача.

Фахівець повідомляє роботодавцю зміст консультації

Слід встановити, хто був замовником послуги, що передбачала інформована згода, яку інформацію можна було передати та чи існувала окрема законна підстава. Фінансування консультацій роботодавцем саме по собі не означає права отримати приватні записи працівника. В окремих професійних або службових процедурах можуть діяти додаткові вимоги.

У психолога немає сертифіката за новим порядком

У 2026 році необхідно враховувати перехідний шестирічний режим закону, професійну категорію, особливості постанови № 288 та інші вимоги до конкретної послуги. Варто перевірити базову освіту, підготовку, повноваження та достовірність рекламних заяв. Відсутність документа й завідомо неправдиве твердження про його наявність — різні ситуації.

Клієнт хоче забрати записи або вимагати їх видалення

Потрібно з’ясувати, які відомості є персональними даними, хто їх володілець, з якою правовою метою вони обробляються та які спеціальні правила зберігання діють. Стаття 8 Закону про захист персональних даних надає особі конкретні права, однак процедура доступу або видалення залежить від законних підстав і можливих обов’язків зберігання.

Психолог радить припинити лікування, призначене лікарем

Таке повідомлення потребує оцінки професійної компетентності й можливих ризиків. Рішення щодо призначення, зміни чи скасування рецептурних ліків належать відповідним медичним фахівцям. Клієнту безпечніше обговорювати медикаментозне лікування з лікарем, який його призначив, і за потреби отримати іншу медичну думку.

Як перевірити правовий і професійний статус фахівця

Перед першою зустріччю попросіть назвати повне ім’я спеціаліста, його освіту, професійну роль, конкретні компетенції, підготовку в заявленому методі та умови консультації. Дізнайтеся, чи працює він самостійно, у медичному закладі, навчальному закладі або іншій організації, і хто юридично надає послугу.

Попросіть окремо пояснити статус сертифікатів і професійного членства. Якщо фахівець посилається на державний реєстр чи саморегулівну організацію, перевіряйте офіційний статус і доступність відповідного реєстру. Якщо він надає медичну допомогу, з’ясовуйте питання належної медичної ліцензії. Для приватного консультування перевіряйте умови оплати й документальне оформлення послуги.

Важливо також обговорити конфіденційність, використання цифрових сервісів, можливі записи, умови звернення в кризовій ситуації та порядок завершення роботи. Охайне представлення цих умов є вагомою ознакою прозорої професійної практики, хоча саме по собі не гарантує результату консультацій.

Часті запитання

Чи існує в Україні спеціальний закон про психологічну допомогу?

Так. З 7 лютого 2026 року введено в дію Закон № 4223-IX «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні». Він охоплює ширшу систему психічного здоров’я, у межах якої врегульовані психологічна допомога, психотерапія, права людини, фахові вимоги й саморегулювання. Додатково застосовуються спеціальні закони та постанови.

Чи потрібен усім психологам обов’язковий державний сертифікат у 2026 році?

Для сертифікації, визначеної частинами четвертою — шостою статті 39, закон встановив шестирічний перехідний добровільний режим від дати його опублікування. Є окремі правила для працівників охорони здоров’я та інші спеціальні вимоги. Тому відповідь завжди залежить від професії, виду допомоги й дати.

Коли сертифікація стане обов’язковою?

Закон передбачає загальний шестирічний рубіж від 7 лютого 2025 року, тобто лютий 2031 року, для визначених видів сертифікації. Для послуг за кошти державного й місцевих бюджетів окремий трирічний рубіж настає у лютому 2028 року. На практиці перевіряють також професійні винятки та чинні підзаконні правила.

Чи є психотерапевт лікарем?

Психотерапевтичний метод і медичний статус — різні характеристики. Людина може мати підготовку з певного методу, працюючи в межах відповідної немедичної професії, тоді як лікар працює за медичними професійними правилами. Право проводити конкретне медичне втручання залежить від належної кваліфікації та правового режиму медичної практики.

Чи може психолог проводити консультації онлайн?

Так, дистанційний формат можливий за дотримання застосовних професійних і правових вимог. Потрібно забезпечити належний захист даних, пояснити обмеження формату та врахувати можливі правила іншої країни, якщо послуга є транскордонною.

Чи має психолог право повідомляти родичам про зміст консультації?

Факт родинних стосунків сам собою не надає необмеженого права доступу до приватної інформації. Необхідно з’ясувати згоду людини, спеціальний статус законного представника та можливі прямо встановлені законом підстави розкриття інформації. Для дітей і медичної допомоги можуть діяти спеціальні правила.

Чи можна поскаржитися на психолога?

Так, але адресат залежить від обставин. Це може бути надавач послуги, керівництво установи, саморегулівна організація щодо її члена, компетентний орган захисту персональних даних, орган захисту прав споживачів, суд або правоохоронний орган. Правильний маршрут визначають за предметом звернення.

Чи означає етичне порушення автоматичну незаконність?

Етична оцінка й юридична кваліфікація мають різні критерії. Поведінка може суперечити правилам професійної організації, не утворюючи окремого правопорушення. А порушення закону може тягнути встановлену юридичну відповідальність незалежно від оцінки професійного об’єднання.

Пов’язані статті

Етика психотерапії: професійні межі, права клієнта і червоні прапорці — професійні правила й етичні ризики в стосунках фахівця та клієнта.

Конфіденційність у психолога і психотерапевта: правила, межі та винятки — докладний розбір захисту особистих відомостей.

Як обрати психолога онлайн у 2026 році — перевірка освіти, методу, формату й умов консультацій.

Психотерапевт: професійна роль і межі діяльності — розмежування професійної підготовки та видів допомоги.

Джерела

Американська психологічна асоціація. (2017). Ethical Principles of Psychologists and Code of Conduct. Професійний етичний документ, застосовний у межах правил організації; не є законом України.

Верховна Рада України. (1992). Основи законодавства України про охорону здоров’я, № 2801-XII. Чинна редакція.

Верховна Рада України. (1991). Закон України «Про захист прав споживачів», № 1023-XII. Чинна редакція.

Верховна Рада України. (2000). Закон України «Про психіатричну допомогу», № 1489-III. Чинна редакція.

Верховна Рада України. (2010). Закон України «Про захист персональних даних», № 2297-VI. Чинна редакція.

Верховна Рада України. (2025). Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні», № 4223-IX. Введений у дію 7 лютого 2026 року.

Всесвітня організація охорони здоров’я. (2019). WHO QualityRights guidance and training tools. Правозахисні рекомендації.

Європейська федерація психологічних асоціацій. (2025). Meta-Code of Ethics. Мета-кодекс для професійних асоціацій.

 
 
bottom of page