Пошук відчуттів: що це за риса особистості, як проявляється та чим пов’язана з ризиком
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 2 жовтня 2026 року · Редакційна політика
Пошук відчуттів — це відносно стійка індивідуальна відмінність у тому, наскільки людина прагне нових, різноманітних, складних та інтенсивних переживань і наскільки готова приймати певний ризик заради такого досвіду. У психології ця риса відома як sensation seeking і найбільше пов’язана з роботами американського психолога Марвіна Цукермана. Вона описує не «любов до небезпеки» як таку, а спосіб регулювання рівня стимуляції: одним людям достатньо передбачуваного середовища, іншим частіше потрібні новизна, швидкість, зміна вражень, сильні сенсорні або соціальні стимули.
Ця риса належить до поля психології особистості та індивідуальних відмінностей. Вона не є психіатричним діагнозом, окремим «типом людини» чи показником психологічного здоров’я. Високий або низький рівень пошуку відчуттів сам по собі не визначає, чи буде людина необачною, успішною, творчою, залежною від стимулів або схильною до небезпечної поведінки. На реальні рішення впливають ситуація, самоконтроль, досвід, соціальні норми, доступність безпечних альтернатив і багато інших рис.
Що таке пошук відчуттів у психології
Класичне визначення Цукермана описує пошук відчуттів як рису, що виражається у прагненні до різноманітних, нових, складних та інтенсивних відчуттів і переживань, а також у готовності приймати фізичні, соціальні, юридичні або фінансові ризики заради такого досвіду. Це визначення закріпилося в дослідженнях особистості й було узагальнене самим автором у довідковій статті Sensation Seeking та в огляді інструментів вимірювання Zuckerman & Aluja, 2015.
Ключове слово тут — «риса». Людина з високим пошуком відчуттів не перебуває постійно в одному емоційному стані. Йдеться про відносно стійку схильність частіше обирати стимули певної інтенсивності та новизни в різних життєвих ситуаціях. Саме тому пошук відчуттів варто розглядати поруч з іншими рисами особистості, а не як короткочасний настрій.
Водночас «відносно стійка» не означає незмінна. Рівень пошуку відчуттів має вікову динаміку, може проявлятися по-різному залежно від середовища, а окремі поведінкові способи задовольняти потребу в новизні змінюються з досвідом. Людина може мати високу потребу в інтенсивних враженнях і реалізовувати її через подорожі, складні професійні завдання, спорт, мистецтво або інтелектуальне дослідження, не обираючи небезпечних форм поведінки.
Пошук відчуттів — це риса, а не стан, тип чи діагноз
У повсякденній мові поняття легко змішати з «авантюрністю», «безстрашністю», «імпульсивністю» або «екстремальністю». Науковий конструкт точніший. Він описує статистично вимірювані відмінності між людьми, а не природні категорії, на які нібито можна розділити всіх.
Риса відрізняється від стану часовим масштабом. Стан може змінюватися протягом хвилин або годин: сьогодні людині хочеться тиші, завтра — гучної вечірки. Риса описує більш стійку тенденцію, яка виявляється через повторювані вибори та уподобання.
Пошук відчуттів також не є психологічним «типом». У наукових моделях особистості більшість таких характеристик описують як виміри: люди розташовуються на континуумі від нижчих до вищих значень, а не потрапляють у дві природно відокремлені групи.
Нарешті, результат опитувальника не є діагнозом. Психологічний тест може оцінювати вираженість конкретного конструкта за певною шкалою, але не встановлює розлад, не пояснює всю поведінку людини й не має інтерпретуватися поза нормами та валідністю конкретного інструменту. Питання надійності, валідності, норм і розроблення тестів належать до психометрії; тут важливо лише розуміти межу між рисою та тестовим балом.
Чотири класичні компоненти пошуку відчуттів
У класичній Sensation Seeking Scale Form V Цукерман описував чотири компоненти. Вони допомагають побачити, що одна загальна риса може проявлятися різними шляхами.
• Пошук гострих відчуттів і пригод — потяг до фізично насичених занять, швидкості, висоти, складних або екстремальних активностей.
• Пошук досвіду — прагнення до нового через подорожі, мистецтво, незвичні ідеї, нові середовища, людей і способи життя.
• Розгальмованість — готовність шукати інтенсивну соціальну стимуляцію, вечірки та інші ситуації зі зниженими звичними обмеженнями.
• Чутливість до нудьги — низька терпимість до монотонності, повторюваності та недостатньої стимуляції.
Саме багатокомпонентність пояснює, чому дві людини з подібним загальним рівнем можуть поводитися дуже по-різному. Одна шукає складні маршрути в горах, інша — нові культурні середовища, третя — насичені соціальні події. Тому ярлик «ризикова людина» спрощує конструкт і часто втрачає його зміст.
Як пошук відчуттів проявляється в повсякденному житті
На практиці ця риса проявляється через вибір рівня стимуляції. Людина з вищим пошуком відчуттів може швидше втомлюватися від рутини, частіше змінювати заняття, сильніше цікавитися новими місцями, швидкістю, яскравими сенсорними враженнями або інтенсивними соціальними подіями. Вона може віддавати перевагу роботі, де є невизначеність, нові задачі та швидкий зворотний зв’язок.
Це не означає, що кожна така людина любить екстремальний спорт. У широкому огляді поведінкових і біологічних корелятів Джонатан Роберті показував, що пошук відчуттів пов’язаний із різними виборами — від дозвілля й професійних уподобань до оцінки ризику, — але конкретний прояв залежить від середовища та доступних способів отримати стимуляцію Roberti, 200400067-9).
Низький пошук відчуттів теж не означає «боязкість». Людина може бути сміливою, рішучою й відкритою до нового, водночас віддаючи перевагу передбачуваним, менш інтенсивним умовам. Так само високий пошук відчуттів не робить людину автоматично екстравертованою, безвідповідальною або імпульсивною.
Чому пошук відчуттів пов’язують із ризиком
Ризик входить до класичного визначення конструкта, але цей зв’язок легко прочитати надто буквально. У теорії Цукермана ризик часто є ціною або побічною властивістю бажаного досвіду, а не самостійною метою. Огляд Роберті підкреслював саме цю логіку: люди з високим пошуком відчуттів можуть приймати ризик заради стимуляції, але це не тотожне прагненню небезпеки заради небезпеки Roberti, 200400067-9).
Це розрізнення важливе. Сприйняття ризику описує те, як люди оцінюють і переживають небезпеку та невизначеність. Пошук відчуттів описує диспозицію до новизни й інтенсивної стимуляції. Людина може точно усвідомлювати ризик, але все одно вважати досвід достатньо привабливим, щоб його прийняти. Інша людина може недооцінювати ризик без високого пошуку відчуттів. Це різні психологічні механізми.
Експериментальні задачі на ризик також показують, що зв’язок є реальним, але далеко не тотожним. У метааналізі Balloon Analogue Risk Task, який охопив 22 дослідження і 2120 учасників, зв’язок між пошуком відчуттів і ризиковою поведінкою в задачі був невеликим — приблизно r = 0,14 Lauriola et al., 2014. Тобто риса пояснює лише частину відмінностей у поведінковому ризику.
Керування автомобілем і дорожній ризик
Одним із найкраще досліджених прикладів є поведінка за кермом. Систематичний огляд і метааналіз 44 досліджень виявив позитивний зв’язок пошуку відчуттів із ризиковим водінням, агресивним водінням, помилками, штрафами та дорожніми пригодами. Найсильніші кореляції стосувалися ризикового й агресивного водіння, а зв’язок із фактичними аваріями був значно слабшим Zhang et al., 2019.
Такий результат добре показує різницю між схильністю та наслідком. Риса може підвищувати ймовірність певних стилів поведінки, але аварія залежить від багатьох інших чинників: навичок, швидкості, алкоголю, умов дороги, транспортного середовища, контролю й випадковості. Кореляція не означає, що високий бал «призводить» до аварії в конкретної людини.
Алкоголь та інші інтенсивні стимули
Зв’язок пошуку відчуттів із вживанням алкоголю відтворювався в багатьох дослідженнях. Метааналіз 61 роботи показав помірний позитивний зв’язок загального пошуку відчуттів із вживанням алкоголю, а компонент розгальмованості мав ще сильнішу асоціацію Hittner & Swickert, 2006.
Для підліткового вживання алкоголю важливо розрізняти пошук відчуттів та інші імпульсивні риси. Метааналіз показав, що пошук відчуттів і позитивна терміновість були особливо пов’язані з кількістю спожитого алкоголю, тоді як проблемне вживання сильніше асоціювалося з терміновістю — схильністю діяти імпульсивно під впливом сильних емоцій Stautz & Cooper, 2013. Цей результат знову показує, що «імпульсивність» не є одним простим виміром.
Сексуальна поведінка і пошук відчуттів
У підлітків пошук відчуттів також пов’язаний із ризиковою сексуальною поведінкою, хоча сила зв’язку залежить від того, яку саме поведінку вимірюють і в якому контексті. Метааналіз 40 досліджень виявив загальну позитивну асоціацію між sensation seeking і ризиковими сексуальними діями, але ефекти були неоднорідними Harris et al., 2023.
Це не дає підстав використовувати рису як індивідуальний прогноз. Поведінка формується доступом до інформації та контрацепції, нормами групи, якістю стосунків, вживанням психоактивних речовин, саморегуляцією та конкретними обставинами. Особистісна схильність є одним із багатьох чинників.
Екстремальний спорт і контрольований ризик
Високий пошук відчуттів не завжди реалізується через безсистемну небезпеку. Метааналіз досліджень учасників високоризикових видів спорту показав, що вони в середньому мають вищий пошук відчуттів, а також відмінності за деякими іншими рисами особистості McEwan et al., 2019.
У реальному житті складні види спорту можуть поєднувати сильну стимуляцію з тренуванням, технікою, правилами, спорядженням і керованими процедурами безпеки. Це ілюструє ширшу ідею: одна й та сама потреба в новизні може мати дуже різні поведінкові форми. Особистісна риса не визначає якість рішення; важливо, як людина організовує середовище навколо цієї риси.
Пошук відчуттів та імпульсивність — не одне й те саме
Імпульсивність — багатовимірний конструкт, який охоплює різні способи швидко діяти або робити вибір із недостатнім урахуванням наслідків. Пошук відчуттів може корелювати з деякими імпульсивними характеристиками, але має власний психологічний зміст: він насамперед стосується потреби в новизні та інтенсивності стимуляції.
Метааналітична робота з великою кількістю опитувальників імпульсивності показала, що такі показники групуються в кілька відносно відмінних факторів. Пошук відчуттів найбільше тяжіє до домену екстраверсії та позитивної емоційності, тоді як недостатній самоконтроль і негативна емоційна терміновість мають інші зв’язки Sharma, Markon & Clark, 2014.
Різниця особливо виразна в розвитку. У дослідженні віком від 10 до 30 років sensation seeking і імпульсивність мали різні вікові траєкторії: пошук відчуттів зростав у ранньому підлітковому віці, а імпульсивність поступово знижувалася Steinberg et al., 2008. Велике поздовжнє дослідження 7640 людей віком 12–24 років також підтвердило розходження цих траєкторій Harden & Tucker-Drob, 2011.
Тому фраза «вона шукає сильних вражень, отже вона імпульсивна» не є коректним психологічним висновком. Людина може любити інтенсивний досвід і водночас добре планувати, тренуватися, відкладати рішення та контролювати поведінку.
Як пошук відчуттів пов’язаний з екстраверсією та іншими рисами
Пошук відчуттів частково перетинається з екстраверсією, особливо з її аспектами, пов’язаними з активністю, позитивним збудженням і прагненням до стимуляції. Дослідження зв’язків Sensation Seeking Scale з п’ятифакторними рисами показувало помітний внесок екстраверсії, а окремі компоненти також були пов’язані з відкритістю до досвіду Aluja, García & García, 200300244-1).
Однак ці конструкти не слід зливати. П’ятифакторна модель особистості описує широку структуру особистісних рис, тоді як sensation seeking є більш вузькою диспозицією. Висока екстраверсія може проявлятися в соціальності та наполегливості без вираженої потреби в ризикових або дуже інтенсивних відчуттях. І навпаки, людина може шукати сильні сенсорні враження без великої потреби в соціальному контакті.
Те саме стосується нейротизму та емоційної стабільності. Вони описують інший вимір — схильність до негативної емоційності та реактивності. Один показник не можна виводити з іншого.
Як пошук відчуттів змінюється з віком
Вікова динаміка — одна з найстійкіших тем у дослідженнях sensation seeking. Підлітковий і ранній дорослий вік часто пов’язані з підвищенням потреби в новизні та сильних стимулах, після чого середній рівень поступово зменшується.
Важливе міжнародне дослідження понад 5000 людей віком 10–30 років в 11 країнах показало, що пошук відчуттів у середньому досягав піку приблизно наприкінці підліткового віку, тоді як здатність до саморегуляції продовжувала зростати до середини двадцятих років. Загальна форма цих траєкторій була подібною в різних країнах Steinberg et al., 2018.
Це групова закономірність, а не календар для окремої людини. У поздовжніх даних є значна індивідуальна варіативність Harden & Tucker-Drob, 2011. Хтось має високий пошук відчуттів упродовж багатьох років, у когось він помітно знижується, а життєві можливості та форми прояву змінюються незалежно від самого рівня риси.
Чому ця риса формується
Сучасна психологія не зводить sensation seeking до одного гормону, ділянки мозку або «гена ризику». Огляд досліджень показує участь біологічних, генетичних і соціальних чинників, але жоден із них окремо не пояснює індивідуальну поведінку Roberti, 200400067-9).
Особливо обережно варто ставитися до популярних пояснень на кшталт «високий дофамін змушує людину шукати адреналін». Нейробіологічні механізми мотивації, винагороди й новизни складні, а психологічна риса вимірюється на іншому рівні опису. Біологічний корелят не є прямою причиною всіх проявів і не перетворюється на індивідуальний діагностичний тест.
Нові дослідження продовжують уточнювати можливі механізми. Наприклад, робота 2026 року порівняла 41 людину з високим і 40 з низьким sensation seeking та виявила відмінності електроенцефалографічних показників під час обробки ризику й неоднозначності Zhou et al., 2026. Це цікавий напрям, але один відносно невеликий експеримент не встановлює універсальний нейронний механізм риси. Такі результати слід розглядати як попередні й перевіряти в незалежних вибірках.
Як вимірюють пошук відчуттів
Найвідоміша традиція вимірювання походить від шкал Цукермана, зокрема Sensation Seeking Scale Form V. Існують також коротші й новіші інструменти, а сам конструкт включали до різних моделей темпераменту та особистості. Огляд розвитку цих методик і їхніх варіантів подано в Zuckerman & Aluja, 2015.
Важливо розрізняти саму рису та її операціоналізацію. Жоден окремий бал не є «кількістю ризику в людині». Різні шкали можуть мати різні підшкали, формулювання, норми та психометричні властивості. Порівнювати результати різних інструментів напряму можна лише тоді, коли для цього є відповідні дані.
У 2026 році з’являються спроби доповнювати самооцінки поведінковими задачами. Наприклад, нове дослідження запропонувало окремі поведінкові завдання, пов’язані з компонентом risk seeking, і показало, що вони не зводяться до загальної імпульсивності DiCecco, Sharma & Conner, 2026. Це поки що дослідницький напрям, а не заміна усталених методів оцінювання.
Високий пошук відчуттів — це добре чи погано
Психологічна риса не має універсального знака «плюс» або «мінус». Її наслідки залежать від середовища й способу реалізації. Вища потреба в новизні може підтримувати готовність досліджувати нові заняття, подорожувати, шукати складні задачі або брати участь у насичених видах діяльності. Та сама схильність у середовищі з легким доступом до небезпечних стимулів може збільшувати контакт із ситуаціями, де ціна помилки вища.
Низький пошук відчуттів може сприяти комфорту в стабільних, передбачуваних умовах, але не означає відсутності допитливості чи розвитку. Людина може шукати новизну інтелектуально, а не сенсорно; планувати зміни замість спонтанних; обирати складність без сильного фізіологічного збудження.
Практично корисніше питати не «який рівень правильний?», а «в яких умовах ця риса проявляється і які наслідки мають конкретні способи задовольняти потребу в стимуляції?».
Чи можна передбачити ризиковану поведінку за рівнем пошуку відчуттів
Лише обмежено. Метааналізи показують статистичні асоціації на рівні груп, але їхня сила не дозволяє робити точні прогнози для окремої людини. Наприклад, зв’язок з експериментальним ризиком у Balloon Analogue Risk Task невеликий Lauriola et al., 2014, а в дорожніх дослідженнях кореляція з аваріями слабша, ніж із самоописаним ризиковим стилем керування Zhang et al., 2019.
Для індивідуального ризику важливі конкретна поведінка, частота й інтенсивність, алкоголь або інші речовини, навички, попередні наслідки, психічний стан, соціальне оточення та ситуаційні обмеження. Риса може бути одним елементом пояснення, але не замінює оцінку фактичної поведінки.
Пошук відчуттів у чоловіків і жінок
Метааналіз статевих відмінностей у sensation seeking показав, що чоловіки в середньому мали вищі загальні показники за класичною шкалою, але величина відмінностей залежала від підшкали й історичного періоду Cross, Cyrenne & Brown, 2013.
Ці середні групові відмінності не дають підстав визначати рівень конкретної людини за статтю. Розподіли значно перекриваються, а соціальні норми, можливості й форми прийнятної поведінки змінюються між культурами та поколіннями. Для індивідуальної інтерпретації потрібні дані про саму людину, а не груповий стереотип.
Як безпечніше жити з високою потребою в новизні
Високий пошук відчуттів не потребує «лікування». Практичне завдання полягає в тому, щоб відокремити потребу в стимуляції від ситуацій, де наслідки можуть бути непропорційно тяжкими.
Людині може бути корисно заздалегідь планувати насичені, але керовані форми новизни; використовувати тренування, захисне обладнання та правила в активностях із фізичним ризиком; не поєднувати пошук стимуляції з алкоголем, керуванням транспортом або іншими умовами, де знижується контроль; встановлювати фінансові й часові межі до входження в емоційно насичену ситуацію; створювати різноманітність у роботі й дозвіллі так, щоб монотонність не накопичувалася до моменту різкого «зриву» в пошук сильних стимулів.
Це загальні принципи управління середовищем, а не специфічне лікування sensation seeking. Якщо ризикована поведінка стала неконтрольованою, призводить до травм, боргів, проблем із речовинами або повторюваних небезпечних ситуацій, оцінювати потрібно саме ці проблеми та можливі клінічні стани, а не «високий пошук відчуттів» як діагноз.
Пошук відчуттів, темперамент і особистість
Поняття часто розглядають поруч із темпераментом, тому що воно стосується відносно стійких відмінностей у реактивності та мотивації. Однак класичні чотири темпераменти не є сучасною вимірювальною моделлю sensation seeking. Не можна перетворити високий бал за цією рисою на «холерика» чи інший історичний тип.
У ширшому сенсі sensation seeking є одним із способів описати особистість через конкретну диспозицію. Сучасна диференціальна психологія працює з багатьма такими вимірами, а їхні зв’язки утворюють структури на кшталт Big Five або HEXACO. Пошук відчуттів має перетини з ширшими рисами, але зберігає власний поведінковий і мотиваційний зміст.
Що сучасні дослідження дозволяють стверджувати впевнено
Пошук відчуттів є усталеним психологічним конструктом із багаторічною дослідницькою традицією. Він описує індивідуальні відмінності у прагненні до новизни й інтенсивної стимуляції та має відтворювані статистичні зв’язки з низкою поведінкових сфер.
Найкраще підтверджено, що риса пов’язана з ризиковим стилем поведінки в деяких доменах, але не є тотожною ризику; відрізняється від загальної імпульсивності; має характерну вікову динаміку; частково перетинається з екстраверсією; проявляється через різні компоненти й різні життєві канали.
Менш визначеними залишаються точні нейробіологічні механізми, причинні шляхи від риси до конкретних небезпечних наслідків та універсальність окремих поведінкових маркерів. Нові лабораторні й нейрофізіологічні роботи уточнюють ці питання, але їх не слід подавати як остаточні біологічні пояснення.
Часті запитання
Чи означає високий пошук відчуттів любов до небезпеки
Ні. Людина насамперед шукає новизну, інтенсивність або складність переживань. Небезпека може бути супутньою властивістю деяких занять, але не обов’язковою метою. Дослідження розглядають ризик як один із можливих корелятів та умов отримання стимуляції, а не як повний зміст риси Roberti, 200400067-9).
Чи є пошук відчуттів формою імпульсивності
Ці конструкти пов’язані, але не тотожні. Метааналітичні та розвиткові дані показують, що пошук відчуттів має окремі зв’язки з ширшими рисами й окрему вікову траєкторію Sharma, Markon & Clark, 2014; Steinberg et al., 2008.
Чи можна мати високий пошук відчуттів і бути обережною людиною
Так. Людина може прагнути інтенсивних переживань, але ретельно планувати, тренуватися, користуватися засобами безпеки й уникати ситуацій, де ризик не контролюється. Особистісна потреба в стимуляції та якість управління ризиком — різні характеристики.
Чи є пошук відчуттів частиною Big Five
Він не є окремим із п’яти широких факторів Big Five, але частково пов’язаний передусім з екстраверсією, а деякі його компоненти — з відкритістю до досвіду. Це більш вузький конструкт, ніж глобальні фактори п’ятифакторної моделі Aluja, García & García, 200300244-1).
У якому віці пошук відчуттів найвищий
У середньому він зростає в підлітковому віці й у великих міжнародних даних досягає піку приблизно наприкінці підліткового періоду, після чого знижується. Це статистична групова траєкторія, а індивідуальні відмінності залишаються значними Steinberg et al., 2018.
Чи можна визначити пошук відчуттів за поведінкою без тесту
Окремий вчинок нічого не доводить. Риса описує повторювану тенденцію в різних ситуаціях. Навіть формальні опитувальники потребують коректної інтерпретації, а поведінкові задачі поки що не замінюють психометрично перевірені інструменти.
Чи є високий пошук відчуттів психічним розладом
Ні. Це особистісна риса. Клінічне значення мають конкретні симптоми, втрата контролю, страждання, функціональні порушення або діагностичні критерії відповідного розладу. Високий показник sensation seeking сам по собі таких критеріїв не створює.
Чи можна знизити пошук відчуттів
Риси особистості мають певну стабільність, але змінюються з віком і досвідом. Практично частіше важливо не «знижувати рису», а змінювати спосіб її реалізації: знаходити безпечні джерела новизни, планувати ризик, формувати обмеження до сильного збудження та розвивати навички саморегуляції.
Чи пов’язаний пошук відчуттів із залежностями
На груповому рівні він пов’язаний із деякими формами вживання психоактивних речовин, зокрема алкоголю Hittner & Swickert, 2006. Однак залежність є складним клінічним явищем, яке не можна пояснити однією рисою особистості або передбачити за одним тестовим балом.
Пов’язані статті
Джерела
• Aluja, A., García, Ó., & García, L. F. (2003). Relationships among extraversion, openness to experience, and sensation seeking. Personality and Individual Differences, 35(3), 671–680. https://doi.org/10.1016/S0191-8869(02)00244-1
• Cross, C. P., Cyrenne, D.-L. M., & Brown, G. R. (2013). Sex differences in sensation-seeking: A meta-analysis. Scientific Reports, 3, 2486. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23989235/
• DiCecco, J., Sharma, L., & Conner, T. S. (2026). Developing behavioral measures of sensation seeking. Personality and Individual Differences. https://doi.org/10.1016/j.paid.2025.113525
• Harden, K. P., & Tucker-Drob, E. M. (2011). Individual differences in the development of sensation seeking and impulsivity during adolescence: Further evidence for a dual systems model. Developmental Psychology, 47(3), 739–746. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21534657/
• Harris, B., McCredie, M. N., Truong, T., Regan, T., Thompson, C. G., Leach, W., & Fields, S. A. (2023). Relations Between Adolescent Sensation Seeking and Risky Sexual Behaviors Across Sex, Race, and Age: A Meta-Analysis. Archives of Sexual Behavior, 52(1), 191–204. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/36121585/
• Hittner, J. B., & Swickert, R. (2006). Sensation seeking and alcohol use: A meta-analytic review. Addictive Behaviors, 31(8), 1383–1401. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16343793/
• Lauriola, M., Panno, A., Levin, I. P., & Lejuez, C. W. (2014). Individual differences in risky decision making: A meta-analysis of sensation seeking and impulsivity with the Balloon Analogue Risk Task. Journal of Behavioral Decision Making, 27(1), 20–36. https://doi.org/10.1002/bdm.1784
• McEwan, D., et al. (2019). Personality traits of high-risk sport participants: A meta-analysis. Journal of Research in Personality, 79, 83–93. https://doi.org/10.1016/j.jrp.2019.02.006
• Roberti, J. W. (2004). A review of behavioral and biological correlates of sensation seeking. Journal of Research in Personality, 38(3), 256–279. https://doi.org/10.1016/S0092-6566(03)00067-9
• Sharma, L., Markon, K. E., & Clark, L. A. (2014). Toward a theory of distinct types of “impulsive” behaviors: A meta-analysis of self-report and behavioral measures. Psychological Bulletin, 140(2), 374–408. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24099400/
• Stautz, K., & Cooper, A. (2013). Impulsivity-related personality traits and adolescent alcohol use: A meta-analytic review. Clinical Psychology Review, 33(4), 574–592. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23563081/
• Steinberg, L., Albert, D., Cauffman, E., Banich, M., Graham, S., & Woolard, J. (2008). Age differences in sensation seeking and impulsivity as indexed by behavior and self-report. Developmental Psychology, 44(6), 1764–1778. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18999337/
• Steinberg, L., et al. (2018). Around the world, adolescence is a time of heightened sensation seeking and immature self-regulation. Developmental Science, 21(2), e12532. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28150391/
• Zhang, X., Qu, X., Tao, D., Xue, H., & Miao, D. (2019). The association between sensation seeking and driving outcomes: A systematic review and meta-analysis. Accident Analysis & Prevention, 123, 222–234. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30530246/
• Zhou, Y., et al. (2026). Sensation seeking is characterized by blunted neural distinction between risk and ambiguity during reward processing. Personality and Individual Differences, 248, 113492. https://doi.org/10.1016/j.paid.2025.113492
• Zuckerman, M. (2008). Sensation seeking. In International Encyclopedia of Communication. https://doi.org/10.1002/9781405186407.wbiecs029
• Zuckerman, M., & Aluja, A. (2015). Measures of sensation seeking. In Measures of Personality and Social Psychological Constructs (pp. 352–380). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-386915-9.00013-9