Політичні цінності: пріоритети, конфлікти та суспільні рішення
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 17 жовтня 2026 року · Редакційна політика
Політичні цінності — це відносно стійкі уявлення про бажані принципи організації спільного життя, влади, прав, обов’язків і розподілу суспільних благ, які допомагають людині оцінювати політичні цілі та способи їх досягнення. До них належать свобода, рівність, безпека, справедливість, солідарність, порядок, автономія, участь і відповідальність. Люди можуть підтримувати декілька цінностей одночасно, проте конкретне суспільне рішення вимагає визначити, які з них важливіші за певних умов. Саме ці пріоритети та конфлікти становлять предмет психологічного дослідження політичних цінностей.
Психологія політичних цінностей пояснює зв’язок між загальними життєвими орієнтирами, політичними переконаннями й вибором громадянина. У лонгітюдному дослідженні Шварца, Капрари та Веккьоне було показано, що базові особисті цінності статистично пов’язані з конкретними політичними цінностями, а ті — з голосуванням. Наступні панельні дослідження уточнили цю модель: політичний вибір також може впливати на подальші декларації людини про власні ціннісні пріоритети. Отже, йдеться про взаємопов’язану систему, що змінюється в соціальному та інституційному контексті.
Що таке політичні цінності в психології
Цінність — це бажана мета або керівний принцип, значущість якого виходить за межі однієї конкретної ситуації. Політична цінність виражає такий принцип у сфері суспільного устрою, публічної влади, взаємин громадян і колективних рішень. Людина може вважати свободу важливою особистою цінністю; політичною вона стає тоді, коли свобода служить критерієм оцінювання законів, державних повноважень, громадянських прав або рішень щодо інших груп.
Як пояснює огляд теорії базових цінностей Шалома Шварца, цінності відрізняються від окремих установок, переконань, соціальних норм і рис особистості. Установка зазвичай спрямована на конкретний об’єкт або пропозицію: наприклад, ставлення до певного податку. Цінність задає ширший критерій оцінювання: соціальна рівність, особиста автономія або економічна свобода. Переконання повідомляє, яким є світ або які наслідки матиме політика; цінність визначає, які наслідки людина вважає бажаними.
Політичні цінності мають щонайменше чотири психологічні властивості. Вони утворюють ієрархію пріоритетів; поєднують емоційну значущість і нормативне судження; допомагають організувати численні політичні позиції; змінюють вплив залежно від ситуації, доступної інформації та того, які цінності актуалізує дискусія. Тому висока оцінка свободи або справедливості в опитуванні ще не означає, що людина обере відповідний принцип за будь-яких витрат.
Цінності, установки, ідеологія та політична ідентичність
Політичні установки — це оцінки конкретних об’єктів, програм, політиків, груп чи рішень. Політична ідеологія пов’язує різні позиції в ширший набір пояснень суспільного устрою. Політична ідентичність описує відчуття належності до групи або політичного табору. Цінності можуть підтримувати всі ці явища, але між ними відсутня однозначна відповідність: люди з подібною цінністю справедливості можуть дотримуватися різних поглядів на те, які економічні механізми забезпечують справедливий результат.
Дослідження Малки, Лелкеса та Сото на даних 99 країн показує, що співвідношення культурних та економічних політичних орієнтацій суттєво відрізняється між суспільствами. Звідси випливає важливе методологічне правило: позначки «ліві», «праві», «ліберальні» та «консервативні» потребують конкретного історичного й національного змісту. Вони не можуть автоматично замінити вимірювання цінностей.
Які політичні цінності досліджують найчастіше
У політичній психології використовують різні класифікації. У переліках основних політичних цінностей зазвичай фігурують громадянські свободи, рівність, безпека, порядок, економічна свобода, соціальна підтримка, традиції, відкритість до інших груп, участь і підзвітність влади. Це аналітичні категорії, які можуть частково перетинатися: наприклад, справедливість охоплює питання рівного ставлення, відповідальності та обґрунтованого розподілу ресурсів.
Свобода охоплює можливість висловлювати погляди, самостійно обирати спосіб життя, брати участь у спільних рішеннях і бути захищеним від свавілля. Рівність стосується рівного морального статусу, однаковості прав, доступу до можливостей або зменшення неприйнятних відмінностей у результатах. Безпека означає захист життя, фізичної недоторканності та умов передбачуваного спільного існування. Порядок підкреслює стабільність правил, інституційну спроможність і координацію поведінки.
Солідарність надає ваги підтримці інших і спільній відповідальності за вразливість. Традиція пов’язує політичні оцінки зі збереженням символів, звичаїв і способів колективної самоорганізації. Автономія та самовираження акцентують право особи або групи формувати власні життєві цілі. Демократичні цінності включають політичну рівність, участь, обмеження влади правилами, чесні процедури й визнання права інших на незгоду. В одній людині всі ці орієнтири можуть співіснувати.
Слід розрізняти значущість цінності та спосіб її реалізації. Двоє людей можуть однаково високо цінувати безпеку, але мати різні уявлення про ефективність державних заходів. Різниця політичних позицій у такому разі виникає частково з емпіричних переконань про наслідки рішень, а не обов’язково з протилежних ціннісних пріоритетів.
Як особисті цінності перетворюються на політичні
Мотиваційна структура базових цінностей
Теорія Шварца описує людські цінності як мотиваційно впорядковану систему. У початковій моделі розрізняли десять широких ціннісних типів; у уточненій моделі 2012 року — дев’ятнадцять цінностей, розташованих у структурі сумісних і конфліктних мотивів. Серед загальних вимірів особливо важливі відкритість до змін, збереження усталеного порядку, турбота про благо інших та орієнтація на власні досягнення й ресурси.
Ця структура пояснює, чому певні політичні пропозиції набувають для людини психологічної привабливості. Цінності універсалізму можуть робити особливо значущими рівність прав і добробут ширших спільнот; цінності безпеки — захист від загроз; самостійності — автономію та свободу вибору. Конкретне ставлення до політики виникає під впливом додаткових переконань про те, які інструменти справді забезпечать бажану мету.
Дослідження Шварца, Капрари та Веккьоне 2010 року охоплювало італійських учасників до і після загальнонаціональних виборів. Базові цінності пояснювали помітну частку статистичних відмінностей у восьми досліджуваних політичних цінностях. Водночас модель посередництва між особистими цінностями, політичними пріоритетами й голосуванням була перевірена на спостережуваних даних, що обмежує силу причинної інтерпретації.
Соціалізація, досвід та інституції
На ціннісну систему впливають сімейні уявлення про справедливість і авторитет, освіта, культурне середовище, досвід співпраці та конфлікту, взаємодія з державними установами і події, пов’язані з безпекою. Ці процеси змінюють як вагу окремих принципів, так і уявлення про їхнє практичне значення. Наприклад, досвід інституційної несправедливості може посилювати увагу до підзвітності та захисту прав, тоді як переживання небезпеки здатне збільшувати значущість стабільності.
Зміни не обов’язково означають повний перегляд особистої системи. Людина може залишатися відданою свободі й безпеці, але в конкретній ситуації інакше визначати межі допустимого ризику. Психологічно важливо вивчати часовий горизонт: миттєві відповіді на загрозу, середньострокові зміни політичних пріоритетів і довготривалі ціннісні орієнтації — різні дослідницькі явища.
Чому цінності вступають у конфлікт
Політичні рішення відбуваються в умовах обмежених ресурсів, суперечливих наслідків і множинності легітимних суспільних цілей. Посилення одного блага інколи змінює можливості реалізації іншого. Тому політична психологія досліджує не лише схвалення принципів, а й пріоритети за необхідності вибору між альтернативами.
Відома пара «свобода — безпека» ілюструє ситуаційний конфлікт. Захист від небезпеки може передбачати державні повноваження, які громадяни оцінюють з погляду особистої автономії, приватності та пропорційності. У дослідженні Девіса й Сільвера після терактів 11 вересня суб’єктивна загроза була пов’язана з більшою готовністю поступитися громадянськими свободами, а довіра до уряду змінювала цей зв’язок. Це результат для конкретного американського історичного контексту.
Конфлікт «рівність — економічна свобода» проявляється в дебатах про податки, державну підтримку, регулювання й можливості підприємництва. Люди можуть однаково визнавати обидві цінності й розходитися в оцінці ефективності політичних інструментів. Конфлікт «стабільність — зміни» виникає, коли реформам приписують водночас перспективу поліпшення та ризик руйнування передбачуваних правил. Пара «інтерес своєї спільноти — універсальне право» пов’язана з питаннями солідарності, справедливого представництва та ставлення до інших груп.
Компроміс, пріоритет і межа поступки
Компроміс означає пошук такого рішення, за якого частина важливих цілей реалізується одночасно з прийнятними витратами. Психологічна готовність до компромісу залежить від довіри до процедури, сприйняття доброчесності учасників, уявлень про зворотність втрат та того, чи вважає людина певний принцип предметом допустимого обміну.
У дослідженні Барона і Спранки про захищені цінності описано принципи, щодо яких люди чинять опір обміну на інші блага, насамперед матеріальні. Фіске та Тетлок розглянули моральне обурення, яке виникає, коли сама пропозиція такого обміну сприймається як порушення нормативної межі. Захищені або сакральні цінності можуть виконувати важливу моральну функцію, проте дослідження їхнього впливу на переговори потребує врахування предмета конфлікту й відносин між учасниками.
Особливо складними бувають рішення, у яких людина переживає зіткнення двох надзвичайно значущих принципів, наприклад захисту життя та справедливості. У таких ситуаціях психологічне напруження не свідчить про непослідовність системи цінностей: воно часто відображає реальну множинність важливих моральних зобов’язань.
Як цінності впливають на політичні судження та голосування
Загальні цінності задають напрям уваги й оцінювання, але політичний вибір здійснюється щодо конкретних альтернатив. У цьому переході діють щонайменше три механізми: людина визначає, яка мета важлива; формує переконання про здатність запропонованого рішення її реалізувати; порівнює наслідки з наслідками інших варіантів. Додаються соціальна ідентичність, довіра до джерела, емоції, попередній досвід і доступність інформації.
У дослідженні Веккьоне, Капрари, Дентале та Шварца два італійські панельні набори даних показали взаємні зв’язки між політичними цінностями та голосуванням. Вибір коаліції передбачав зрушення деяких політичних цінностей у бік обраної політичної позиції, особливо серед учасників, які спочатку не були певними у своєму виборі. Такі результати доповнюють модель, за якою цінності виключно передують голосуванню: політична поведінка також може сприяти узгодженню подальших оцінок.
Партійна належність іноді перетворюється на додатковий критерій вибору. Грем і Сволік у дослідженні американських виборців виявили, що прихильність до політичного табору може послаблювати готовність карати кандидата за відступ від демократичних принципів. Це висновок про конкретні рішення за умов конкуренції мотивів, а не твердження про відсутність демократичних цінностей у певної категорії людей.
Цінності та формулювання суспільної проблеми
Одна політична ситуація може бути представлена через різні нормативні рамки: як питання справедливості, безпеки, свободи, порядку або солідарності. Формулювання робить певний аспект проблеми помітнішим і може змінювати вагу відповідної цінності під час оцінювання. Цей механізм називають впливом рамки подання, або фреймінгом.
В експериментах Нельсона, Клоусон та Окслі опис тієї самої конфліктної публічної події через свободу слова чи громадський порядок впливав на рівень підтримки свободи зібрання для непопулярної групи. Брюер і Гросс показали, що рамка рівності у повідомленні про освітню політику збільшувала ймовірність звернення респондентів саме до міркувань про рівність. Такі експерименти встановлюють вплив конкретної подачі матеріалу за конкретних умов; вони не дають підстав стверджувати, що будь-яка людина автоматично змінить свої фундаментальні цінності після одного повідомлення.
Ціннісне формулювання працює й у повсякденних розмовах. Наприклад, дискусія про транспортну політику може будуватися навколо свободи пересування, доступності для маломобільних громадян, економічних витрат або безпеки. Усі ці критерії можуть бути змістовними. Якість суспільного обговорення зростає, коли учасники формулюють, який саме принцип вони захищають, які факти підтверджують очікувані наслідки та як враховано інтереси людей, які зазнають витрат.
Політичні цінності, моральні судження та групова належність
Моральні інтуїції можуть впливати на те, які питання людина помічає в політичній пропозиції: шкоду, справедливість, лояльність, авторитет або чистоту соціальних правил. Однак моральні основи, базові особисті цінності й політичні цінності належать до різних теоретичних моделей; їхні шкали не є взаємозамінними.
Систематичний огляд і метааналіз Ківікангаса та колег охопив 89 вибірок, 605 оцінок ефектів і 33 804 незалежних учасників, а також окремий великий мережевий набір даних. Він підтвердив деякі очікувані асоціації моральних основ із політичною орієнтацією, але виявив неоднорідність результатів і обмеження перенесення висновків між культурними середовищами. Це підстава вимірювати конкретні цінності, а не приписувати людям універсальні моральні властивості за політичною самоназвою.
Групова належність також впливає на значення понять «справедливість», «безпека» чи «солідарність». Людина може розуміти їх через особисту біографію, історію власної спільноти та очікування від інституцій. Емпіричне дослідження має визначати, чи різниця у відповідях відображає пріоритети, різні тлумачення запитання, неоднакову поінформованість або недовіру до процедури опитування.
Демократичні цінності в умовах конкуренції суспільних благ
Підтримку демократії досліджують і через прямі запитання, і через вибір між гіпотетичними політичними устроями, що відрізняються економічними й інституційними результатами. Різні методи можуть давати різні відповіді, оскільки загальна прихильність до принципу та готовність захищати його в умовах матеріальних витрат — окремі показники.
У порівняльному експерименті Адсери, Аренаса та Бойкса дослідники вивчали відносну цінність демократії, добробуту й соціальних гарантій серед респондентів у Бразилії, Франції та США. Середні переваги на користь демократії залишалися суттєвими за нав’язаного вибору між характеристиками суспільства, хоча учасники відрізнялися за індивідуальними пріоритетами. Міжкраїнне дослідження Чу та співавторів також використало порівняння гіпотетичних суспільств і виявило стійку значущість вільних і чесних виборів у вибраних країнах. Переносити числові оцінки таких дослідів на іншу країну можна лише після перевірки вибірки й контексту.
Ці результати дозволяють точніше формулювати питання: за яких обставин громадяни ставлять процедурну справедливість вище за економічний результат, як впливають довіра та ризик, якою є роль партійної прихильності? Дослідження не дають однієї універсальної відповіді для всіх політичних систем.
Як змінюється пріоритет свободи й безпеки під впливом загрози
Суб’єктивне відчуття загрози може робити безпеку помітнішою в конкретних оцінках, проте характер реакції залежить від джерела небезпеки, довіри до інституцій і запропонованого способу дії. Експеримент Фелікса Єґера в Німеччині показав, що ставлення до заходів спостереження визначалося не лише характеристиками загрози, а й політичним контекстом тих, хто пропонував політику.
Важливо розрізняти психологічне пояснення підтримки певного заходу та його правомірність. Висновок про те, що страх або довіра змінюють політичні установки, сам собою не визначає юридичної допустимості обмежень. Правові стандарти потребують окремого аналізу чинного права, конкретної ситуації та принципу пропорційності.
Чи можуть політичні цінності змінюватися
Базові орієнтації часто мають певну часову стійкість, а ставлення до конкретних політичних пріоритетів може переглядатися разом із досвідом. Умовами змін стають нова інформація про наслідки політики, тривала соціальна взаємодія, переосмислення належності до групи, життєві переходи та інституційні зміни. Для емпіричного розрізнення таких механізмів потрібні повторні вимірювання або експерименти.
Панельні дані Веккьоне та співавторів особливо цінні тим, що показують зв’язок у двох напрямах: політичні цінності прогнозували подальший вибір, а здійснений вибір був пов’язаний з наступними зрушеннями низки політичних цінностей. Це узгоджується з процесами самопослідовності та переосмислення позиції, хоча точний психологічний механізм не визначається однією статистичною моделлю.
Зміна може бути й поверховою: респондент іншими словами описує ту саму цінність або висловлює позицію, соціально бажану в конкретному середовищі. Тому науковці мають відокремлювати стійку переорієнтацію від зміни словника, настрою, контексту запитань та інтенсивності уваги до теми.
Як вимірюють політичні цінності
Шкали, ранжування та опитування
Поширений спосіб — попросити людину оцінити важливість принципів або погодитися з конкретними політичними твердженнями. Для базових особистих цінностей застосовують, зокрема, опитувальники Шварца; для політичних цінностей — батареї запитань щодо громадянських свобод, рівності, традиції, порядку, економічної свободи та ставлення до інших груп. Методика має відповідати теоретичному об’єкту: вимірювання загальної відкритості до змін не є прямою оцінкою підтримки окремого закону.
Прямі рейтинги мають обмеження. Людина може оцінити всі соціально схвалювані цінності як дуже важливі, через що показники погано розрізнятимуть реальні пріоритети. Ранжування змушує вибирати порядок важливості, проте може створювати неприродний конфлікт між принципами, які людина вважає сумісними. Тому інколи дослідники доповнюють шкали завданнями з вимушеного вибору, інтерв’ю та спостереженням за поведінкою.
Експерименти з вибором між альтернативами
В експериментах зі складеним вибором респондент порівнює кілька гіпотетичних рішень або моделей суспільства, які відрізняються набором ознак. Випадкова зміна ознак дозволяє оцінювати причинний вплив саме представлених атрибутів на вибір у рамках експерименту. Дослідження демократичних компромісів Адсери та співавторів є прикладом такого підходу. Проте поведінка в реальному житті включає репутацію учасників, інституційні правила, емоції та реальні наслідки, які важко повністю відтворити в завданні.
Чому порівняння країн вимагає обережності
Переклад одного формулювання не гарантує, що воно вимірює той самий психологічний конструкт у різних мовах і суспільствах. Потрібно перевіряти вимірювальну інваріантність: чи однакова структура шкали, зв’язок запитань із латентним показником і можливість порівнювати середні значення. Давидов, Шмідт і Шварц на даних Європейського соціального дослідження показали, що навіть інструмент із прийнятною структурною узгодженістю може мати обмеження для зіставлення середніх між країнами.
Дані Світового дослідження цінностей допомагають описувати великі культурні відмінності, але його агреговані виміри не замінюють аналізу окремих людей, груп і конкретних політичних питань. Культурні карти — дослідницькі моделі, що залежать від вибору запитань, періодів і методів узагальнення. З позиції політичної психології недоречно виводити психологічний портрет громадянина безпосередньо з координат країни на такій карті.
Український контекст: які питання потребують окремого дослідження
В Україні суспільні цінності та політичні пріоритети необхідно вивчати з урахуванням тривалої російської агресії, повномасштабної війни, досвіду переміщення, різного рівня небезпеки, перебудови соціальних зв’язків і змін у взаємодії з державними інституціями. Значення свободи, безпеки, солідарності, справедливості й демократичної участі в такому середовищі може залежати від особистого досвіду та конкретного політичного запитання.
У дослідженні Центру Разумкова, проведеному в листопаді 2025 року й оприлюдненому у березні 2026 року, безпосередньо аналізувалися громадянські оцінки демократичних цінностей і майбутнього країни. Його вибірку формували на підконтрольних Україні територіях поза зонами бойових дій, тому отримані розподіли не можна автоматично поширювати на громадян в окупації, людей за кордоном або всі категорії вимушено переміщених осіб. Зазначений матеріал є конкретним опитуванням у певний момент, а не доказом незмінного психологічного профілю всього суспільства.
Наукові питання для українського контексту включають співвідношення цінностей свободи й безпеки за різних рівнів загрози, уявлення про справедливість відновлення, ставлення до політичної участі, співвідношення довіри й вимог підзвітності, а також вплив пережитої небезпеки на ставлення до інституцій. Для кожного питання потрібні окремі показники, репрезентативні вибірки за визначеною генеральною сукупністю та розрізнення часових змін від відмінностей між групами.
Практичне значення: як аналізувати ціннісний конфлікт у суспільній дискусії
Коректний аналіз починається з визначення предмета рішення. Далі учасники називають цінності, на які спираються, і уточнюють їхнє значення: чи розуміють вони під рівністю рівні права, рівні можливості або рівні результати; чи йдеться про короткострокову безпеку чи довгострокове зменшення загроз; які саме свободи зачіпаються запропонованою політикою.
Наступний крок — відокремити нормативні пріоритети від фактичних припущень. Твердження «справедливість важлива» описує цінність; твердження «саме цей захід зменшить нерівність» потребує емпіричних доказів. Люди з близькими цінностями можуть дійти різних висновків через різну оцінку доказів, а люди з відмінними пріоритетами — підтримати те саме рішення з різних причин.
Далі варто визначити, хто отримає переваги, хто нестиме витрати, які групи залишаються без представництва та які процедури можуть зробити рішення обґрунтованим і перевірюваним. У цьому аналізі немає потреби приписувати опонентам психологічні дефекти. Важливішими є ясність аргументів, придатність доказів, визнання реального конфлікту цінностей і можливість оцінити наслідки політики в майбутньому.
Межі наукових висновків
Дані про кореляцію цінностей із політичними установками не доводять, що саме цінності спричинили конкретний вибір. Значення мають партійна ідентичність, економічне становище, соціальні норми, інформаційне середовище та характеристики політичних пропозицій. Панельні дані посилюють можливість говорити про часову послідовність, а експерименти дозволяють тестувати конкретні причинні механізми за визначених умов. Жоден з цих методів сам по собі не охоплює всі рівні політичного життя.
Універсальні висловлювання про «цінності лівих», «цінності правих», «цінності українців» або «цінності молоді» потребують чітких меж узагальнення. Результати відрізняються залежно від політичного устрою, історичного досвіду, словника запитань, методу відбору учасників і моменту дослідження. Політичні переконання та цінності також не є клінічними діагнозами або підставою приписувати психопатологію окремим політикам чи суспільним групам.
Поширені запитання
Що таке політичні цінності простими словами?
Це принципи, за допомогою яких люди оцінюють, яким має бути суспільне життя і як повинна діяти влада. Вони допомагають вирішувати, наскільки важливі свобода, рівність, безпека, справедливість, порядок, участь і солідарність у конкретній ситуації.
Які є приклади політичних цінностей?
Приклади — громадянські свободи, рівність прав, безпека, підзвітність влади, демократія, соціальна солідарність, порядок, автономія та повага до людської гідності. Люди можуть одночасно підтримувати кілька таких принципів і по-різному визначати їхні пріоритети.
Чим політичні цінності відрізняються від політичних поглядів?
Цінність є ширшим критерієм бажаного суспільного устрою. Політичний погляд — конкретна позиція щодо проблеми або рішення. Одна цінність може підтримувати кілька різних позицій залежно від уявлень про факти й наслідки.
Чи визначають політичні цінності, за кого голосує людина?
Вони статистично пов’язані з вибором, але конкретне голосування залежить також від кандидатів, пропозицій, довіри, групової належності, інформації та обставин. Панельні дослідження свідчать, що після голосування деякі політичні цінності також можуть змінюватися.
Чому свобода та безпека іноді суперечать одна одній?
За умов загрози заходи захисту можуть впливати на приватність, пересування чи повноваження держави. Люди оцінюють прийнятність таких рішень з урахуванням ризику, довіри, тривалості заходів і очікуваних наслідків. Конфлікт потребує аналізу конкретної пропозиції.
Чи існують цінності, з якими люди відмовляються йти на компроміс?
Так, у психологічних дослідженнях описано захищені або сакральні цінності — принципи, обмін яких на матеріальну вигоду може сприйматися як морально неприйнятний. Реакція залежить від змісту принципу, контексту й того, як сформульовано пропозицію.
Як дослідники вимірюють політичні цінності?
Вони застосовують опитувальники, ранжування пріоритетів, інтерв’ю, панельні опитування й експерименти з вибором між альтернативами. Щоб порівнювати різні країни, необхідно перевіряти відповідність перекладу та еквівалентність вимірювання.
Чи можна говорити про єдину систему політичних цінностей усіх українців?
Будь-яке твердження про суспільство має спиратися на чітко визначену вибірку, час дослідження та конкретні запитання. Досвід громадян і умови участі в опитуваннях суттєво різняться, особливо в умовах війни, вимушеного переміщення й територіальних обмежень польових досліджень.
Висновок
Політичні цінності організують уявлення людини про бажаний суспільний порядок і допомагають співвідносити конкретні політичні пропозиції з фундаментальними принципами. Їхня психологічна дія проявляється в пріоритетах, конфліктах, оцінці наслідків і готовності до компромісу. Наукове дослідження цінностей поєднує вимірювання особистих орієнтирів, контекстуальне вивчення політичних установок і перевірку того, як люди приймають рішення, коли кілька суспільних благ одночасно претендують на першість.
Пов’язані статті
Політична культура: психологічні складові та суспільні норми — психологічні й нормативні механізми, через які суспільство засвоює та застосовує політичні цінності.
Для розуміння загальних механізмів варто прочитати «Політична психологія: предмет, методи та ключові напрями», де визначено рівні аналізу політичного мислення та поведінки. «Психологія демократії: участь, норми та прийняття незгоди» розкриває інституційний зміст демократичних принципів, а «Політична поляризація: причини, види та суспільні наслідки» допомагає відрізнити ціннісні розбіжності від афективного протистояння між групами.
Загальнотеоретичні переходи представлені статтями «Аксіологія» про філософське вивчення цінностей і «Сакральні цінності» про принципи, що можуть сприйматися як непридатні для звичайного обміну. Матеріал про політичні установки буде додано після його окремої публікації.
Джерела
Adserà, A., Arenas, A., & Boix, C. (2023). Estimating the value of democracy relative to other institutional and economic outcomes among citizens in Brazil, France, and the United States. Proceedings of the National Academy of Sciences, 120(48), e2306168120. https://doi.org/10.1073/pnas.2306168120
Baron, J., & Spranca, M. (1997). Protected values. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 70(1), 1–16. https://doi.org/10.1006/obhd.1997.2690
Brewer, P. R., & Gross, K. (2005). Values, framing, and citizens’ thoughts about policy issues: Effects on content and quantity. Political Psychology, 26(6), 929–948. https://doi.org/10.1111/j.1467-9221.2005.00451.x
Chu, J. A., Williamson, S., & Yeung, E. S. F. (2025). Are people willing to trade away democracy for desirable outcomes? Experimental evidence from six countries. Comparative Political Studies. https://doi.org/10.1177/00104140251392539
Davidov, E., Schmidt, P., & Schwartz, S. H. (2008). Bringing values back in: The adequacy of the European Social Survey to measure values in 20 countries. Public Opinion Quarterly, 72(3), 420–445. https://doi.org/10.1093/poq/nfn035
Davis, D. W., & Silver, B. D. (2004). Civil liberties vs. security: Public opinion in the context of the terrorist attacks on America. American Journal of Political Science, 48(1), 28–46. https://doi.org/10.1111/j.0092-5853.2004.00054.x
Fiske, A. P., & Tetlock, P. E. (1997). Taboo trade-offs: Reactions to transactions that transgress the spheres of justice. Political Psychology, 18(2), 255–297. https://doi.org/10.1111/0162-895X.00058
Graham, M. H., & Svolik, M. W. (2020). Democracy in America? Partisanship, polarization, and the robustness of support for democracy in the United States. American Political Science Review, 114(2), 392–409. https://doi.org/10.1017/S0003055420000052
Jäger, F. F. (2022). Security vs. civil liberties: How citizens cope with threat, restriction, and ideology. Frontiers in Political Science. https://doi.org/10.3389/fpos.2022.1006711
Kivikangas, J. M., Fernández-Castilla, B., Järvelä, S., Ravaja, N., & Lönnqvist, J.-E. (2021). Moral foundations and political orientation: Systematic review and meta-analysis. Psychological Bulletin, 147(1), 55–94. https://doi.org/10.1037/bul0000308
Malka, A., Lelkes, Y., & Soto, C. J. (2019). Are cultural and economic conservatism positively correlated? A large-scale cross-national test. British Journal of Political Science, 49(3), 1045–1069. https://doi.org/10.1017/S0007123417000072
Nelson, T. E., Clawson, R. A., & Oxley, Z. M. (1997). Media framing of a civil liberties conflict and its effect on tolerance. American Political Science Review, 91(3), 567–583. https://doi.org/10.2307/2952075
Разумков Центр. (2026). Підтримка громадянами України демократичних цінностей, оцінка рівня демократії в країні, бачення майбутнього України та зовнішньополітичні орієнтації громадян (опитування листопада 2025 року). https://razumkov.org.ua/en/surveys/ukrainian-citizens-support-for-democratic-values-assessment-of-the-level-of-democracy-in-the-country-ideas-of-ukraine-s-future-foreign-policy-preferences-of-citizens-november-2025
Schwartz, S. H., Caprara, G. V., & Vecchione, M. (2010). Basic personal values, core political values, and voting: A longitudinal analysis. Political Psychology, 31(3), 421–452. https://doi.org/10.1111/j.1467-9221.2010.00764.x
Schwartz, S. H. (2012). An overview of the Schwartz theory of basic values. Online Readings in Psychology and Culture, 2(1). https://doi.org/10.9707/2307-0919.1116
Schwartz, S. H., et al. (2012). Refining the theory of basic individual values. Journal of Personality and Social Psychology, 103(4), 663–688. https://doi.org/10.1037/a0029393
Vecchione, M., Caprara, G. V., Dentale, F., & Schwartz, S. H. (2013). Voting and values: Reciprocal effects over time. Political Psychology, 34(4), 465–485. https://doi.org/10.1111/pops.12011
World Values Survey Association. (2023). WVS Cultural Map: 2023 version released. https://www.worldvaluessurvey.org/WVSNewsShow.jsp?ID=467