Пожадливість: що це, як її вивчає психологія і чому «більше» не стає «достатньо»
Оновлено: 16 вер.
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 18 липня 2023 · Редакційна політика
Пожадливість — це стійка схильність прагнути більшого й переживати наявне як недостатнє. У сучасній психології найближчий дослідницький термін — greed, а коли йдеться про відносно стабільну індивідуальну відмінність — dispositional greed. Її ядро можна передати двома простими формулами: «хочу більше» і «все ще недостатньо».
В українській мові слово «пожадливість» ширше за цей психологічний конструкт. Воно може означати сильне або надмірне бажання загалом, а в релігійному контексті — також хіть. У цій статті йдеться саме про пожадливість як ненаситне прагнення більшої кількості грошей, речей, статусу, влади, можливостей або інших бажаних ресурсів. Це не психіатричний діагноз і не окремий психічний розлад.
Що психологія називає пожадливістю
У дослідженні 2015 року психологи Марсель Зееленберг, Сегер Брейгельманс та їхні колеги спочатку з’ясували, що люди вкладають у поняття greed. Центральними виявилися власний інтерес і постійна незадоволеність наявним. Амбітність або схожість із залежністю були значно периферійнішими ознаками поняття. На цій основі автори згодом створили Dispositional Greed Scale — коротку шкалу для дослідження індивідуальних відмінностей у пожадливості.
Важлива деталь: психологічне поняття описує не сам факт бажання мати більше. Люди природно ставлять нові цілі, накопичують ресурси, прагнуть добробуту, кар’єрного зростання або безпеки. Пожадливість починається там, де «ще більше» стає самооновлюваною метою, а межа «достатньо» постійно відсувається.
Тому корисніше говорити про схильність або патерн, а не про «тип людини». Як і багато інших індивідуальних відмінностей у психології, пожадливість може бути виражена сильніше або слабше й проявлятися по-різному залежно від ситуації.
Чим пожадливість відрізняється від схожих понять
Звичайне бажання. Воно має конкретний об’єкт і може завершитися, коли потреба або мета задоволена. Для пожадливості характерне швидке виникнення нового «ще».
Амбіції. Амбіційна людина може прагнути складних результатів і водночас мати критерій досягнення. У ранніх дослідженнях greed амбітність не належала до центральних характеристик поняття.
Матеріалізм. Це система цінностей, у якій придбання та володіння займають центральне місце, пов’язуються з успіхом і щастям. Пожадливість і матеріалізм пов’язані, але емпірично розрізняються: людина може бути пожадливою щодо статусу, влади або можливостей, а не лише речей.
Ощадливість. Заощадження, планування витрат і небажання марнувати ресурси самі собою не означають ненаситного прагнення більшого.
Егоїзм. Власний інтерес входить до смислового поля пожадливості, але егоїзм описує співвідношення власних інтересів та інтересів інших, а не обов’язково нескінченне накопичення.
Хіть. У частині українських текстів «пожадливість» уживають у значенні сексуальної хіті. У психологічних дослідженнях greed це інший конструкт.
Докладніше про різницю між власним інтересом, турботою про себе й односторонньою поведінкою читайте в матеріалі про егоїзм.
Як працює цикл «ще більше»
Пожадливість зручно розуміти не як окрему «погану рису», а як цикл. Людина помічає бажаний ресурс або порівнює себе з кимось, формує ціль «мати більше», досягає її або наближається до неї, але почуття достатності швидко змінюється новою точкою відліку. Те, що вчора здавалося успіхом, сьогодні стає нормою, а увага переходить до наступного рівня.
Тригер: нова можливість, покупка, дохід, статусний сигнал або порівняння з іншою людиною.
Оцінка: «те, що я маю зараз, недостатньо».
Дія: накопичення, робота, придбання, конкуренція або пошук ще однієї переваги.
Коротке відчуття виграшу чи полегшення.
Нова точка відліку: попередній результат стає звичайним, а межа «достатньо» пересувається далі.
Це описова модель, а не універсальний сценарій. У різних людей цикл може стосуватися різних сфер і мати різну інтенсивність. Саме тому один дорогий вибір або сильне прагнення до успіху ще нічого не говорить про пожадливість як стійку схильність.
З чим пов’язана пожадливість у дослідженнях
У великих серіях досліджень Dispositional Greed Scale вища пожадливість статистично пов’язувалася з більшою орієнтацією на матеріальні цінності, заздрістю, власним інтересом та імпульсивністю, а також із нижчим самоконтролем і нижчою задоволеністю життям. Це кореляції: вони показують, що явища часто трапляються разом, але самі по собі не доводять, що одне безпосередньо спричиняє інше.
Зв’язок з імпульсивністю особливо важливо не спрощувати. Імпульсивність описує схильність діяти без достатньої паузи, гальмування або врахування віддалених наслідків. Пожадливість описує ненаситне прагнення більшого. Людина може довго й дисципліновано накопичувати ресурси, тому висока пожадливість не означає автоматично високої імпульсивності.
Так само пожадливість не дорівнює слабкому самоконтролю. Самоконтроль стосується узгодження дій із довготривалими цілями перед привабливішими короткостроковими альтернативами. Пожадлива довготривала мета може, навпаки, підтримувати дуже дисципліновану поведінку.
Пожадливість, соціальне порівняння і заздрість
Дослідження показують зв’язок пожадливості із соціальним порівнянням та заздрістю. Це логічно для циклу «ще більше»: якщо критерієм достатності стає не власна межа, а результат іншої людини, точка відліку може змінюватися щоразу, коли з’являється новий об’єкт порівняння.
У дослідженні 2024 року за участю 373 людей вища dispositional greed була пов’язана з більшою орієнтацією на соціальне порівняння і нижчою задоволеністю життям. Автори розглядали соціальне порівняння як один із можливих механізмів цього зв’язку. Такі дані допомагають будувати пояснення, але не перетворюють порівняння на єдину «причину пожадливості». Джерело: PubMed.
Чи завжди пожадливість шкодить
Наукова картина складніша за моральну формулу «пожадливість — це завжди погано». Огляд 2022 року описує як потенційні витрати, так і можливі вигоди цієї схильності. У деяких ситуаціях сильне прагнення більшого може підтримувати економічну активність, конкуренцію, пошук можливостей або наполегливе досягнення цілей.
У репрезентативній нідерландській вибірці з 2367 дорослих вища пожадливість була пов’язана з частиною сприятливих економічних результатів, але водночас — із нижчою задоволеністю життям та менш сприятливими психологічними показниками. Отже, питання не зводиться до того, «корисна» чи «шкідлива» пожадливість взагалі. Важливо дивитися, що саме вона допомагає отримати, яку ціну людина платить і чи існує точка, в якій результат справді стає достатнім. Дослідження.
Пожадливість і матеріалізм
Матеріалізм — найближче, але окреме поняття. У класичній моделі Марші Річінс і Скотта Доусона матеріальні цінності мають три компоненти: придбання займає центральне місце в житті, володіння використовується як показник успіху, а нові придбання розглядаються як шлях до щастя.
Метааналіз 2014 року, який узагальнив сотні ефектів із 259 незалежних вибірок, виявив загальний зв’язок сильнішої матеріалістичної орієнтації з нижчим психологічним благополуччям. Але це не означає, що гроші або речі самі собою «роблять людину нещасною». Йдеться саме про місце матеріальних цілей у системі цінностей і про статистичні зв’язки в сукупності досліджень. Метааналіз.
Що робити, якщо межа «достатньо» постійно відсувається
Для пожадливості немає окремого стандартизованого «лікування», бо це не діагноз. Практичне завдання — зробити цикл видимим і повернути людині можливість визначати власні критерії достатності до того, як їх знову змінить порівняння або нова винагорода.
Визначте «достатньо» заздалегідь. Перед покупкою, переговорами про дохід, новою робочою ціллю або накопиченням сформулюйте конкретний критерій завершення: сума, кількість, строк, функція речі чи результат. Межа, встановлена після досягнення, майже завжди легше пересувається.
Запитайте, що саме має дати «більше». Безпека, свобода, визнання, статус, новизна і контроль — різні потреби. Коли мета названа точно, інколи з’являються способи задовольнити її без нескінченного накопичення.
Відокремте інформацію від порівняння. Якщо бажання різко посилюється після стрічки соцмереж, розмов про доходи або спостереження за чужим стилем життя, зафіксуйте свою початкову межу до нового порівняння.
Додайте тертя перед дорогими або незворотними рішеннями. Пауза, попередній бюджет, список критеріїв покупки, відмова від «купити в один клік» чи обговорення великої витрати з іншою людиною створюють час для повторної оцінки.
Порівнюйте результат із ціною. Запитайте не лише «що я отримаю?», а й «скільки часу, уваги, стосунків, здоров’я або свободи вибору це коштуватиме?». Це повертає в оцінку ресурси, які легко не помітити, коли увага звужена до одного «більше».
Практики вдячності іноді радять як універсальну протилежність пожадливості. Дані тут скромніші. Наприклад, квазіексперимент 2024 року серед підлітків показав зменшення окремих компонентів матеріалізму після вправ із вдячністю, але це не доводить, що вдячність «лікує пожадливість». Її можна використовувати як спосіб помічати вже наявне, не перетворюючи на чарівний метод.
Коли варто звернутися до психолога
Психологічна допомога має сенс не через сам ярлик «пожадливість», а через наслідки конкретного циклу. Варто обговорити його з фахівцем, якщо прагнення «ще більше» регулярно призводить до боргів або ризикованих фінансових рішень, конфліктів із близькими, виснаження через роботу, постійного невдоволення досягнутим або відчуття, що зупинитися стало складно навіть тоді, коли поведінка суперечить вашим власним цілям.
На консультації можна дослідити, що запускає цикл, яку функцію виконує накопичення чи досягнення, як працюють порівняння і які критерії «достатньо» відповідають вашим цінностям. Це значно точніше, ніж намагатися «прибрати жадібність» як абстрактну рису.
Коротко
Пожадливість у психологічному значенні — це ненаситне прагнення більшого та переживання наявного як недостатнього.
Вона не є психіатричним діагнозом і не тотожна залежності.
Пожадливість пов’язана з матеріалізмом, заздрістю, соціальним порівнянням та імпульсивністю, але це різні конструкти.
Вона може супроводжувати економічну активність і наполегливість, водночас у дослідженнях часто пов’язана з нижчою задоволеністю життям.
Практичний фокус — не моральний ярлик, а цикл «ще більше»: де рухається межа достатності, що запускає нове прагнення і яку ціну воно має.
Поширені запитання
Пожадливість і жадібність — це те саме?
У повсякденній українській мові ці слова часто перетинаються. У цій статті «пожадливість» використовується як відповідник психологічного greed / dispositional greed — ненаситного прагнення більшого. «Жадібність» у побуті може також означати небажання ділитися або витрачати, тому повної тотожності між словами немає.
Пожадливість — це психічний розлад?
Ні. Пожадливість не є окремим психіатричним діагнозом. Психологічні дослідження вивчають її як індивідуальну схильність і поведінковий патерн. Допомога потрібна через реальні наслідки — наприклад, стійкі фінансові втрати, конфлікти або виснаження.
Чим пожадливість відрізняється від амбіцій?
Амбіції описують прагнення до високих результатів. Вони можуть мати зрозумілу точку досягнення. Для пожадливості характерніше те, що досягнутий рівень швидко перестає бути достатнім і породжує нове «ще більше».
Чим пожадливість відрізняється від матеріалізму?
Матеріалізм — це система цінностей, у якій придбання та володіння пов’язують із успіхом і щастям. Пожадливість ширша за матеріальні речі: вона може стосуватися грошей, статусу, влади, можливостей або інших ресурсів. Дослідження показують зв’язок між конструкціями, але також їхню відмінність.
Чи пов’язана пожадливість із заздрістю?
Так, у дослідженнях вища dispositional greed пов’язана з вищою заздрістю та більшою орієнтацією на соціальне порівняння. Але зв’язок не означає, що заздрість є єдиною причиною пожадливості або що кожна пожадлива людина обов’язково заздрить іншим.
Як зрозуміти, що прагнення більшого вже шкодить?
Орієнтуйтеся на наслідки: чи порушує воно ваші власні фінансові межі, стосунки, сон і відновлення, чи змушує відкладати важливі сфери життя і чи залишається відчуття недостатності після досягнення чергової мети. Саме повторюваний цикл і його ціна важливіші за ярлик.
Пов’язані статті
Джерела
Seuntjens T. G. et al. Defining greed. British Journal of Psychology, 2015. PubMed
Seuntjens T. G. et al. Dispositional greed. Journal of Personality and Social Psychology, 2015. PubMed
Zeelenberg M., Breugelmans S. M. The good, bad and ugly of dispositional greed. Current Opinion in Psychology, 2022. PubMed
Zeelenberg M. et al. Greed: What Is It Good for? Personality and Social Psychology Bulletin, 2023. PubMed
Dittmar H. et al. The relationship between materialism and personal well-being: a meta-analysis. Journal of Personality and Social Psychology, 2014. PubMed
Richins M. L., Dawson S. A Consumer Values Orientation for Materialism and Its Measurement. Journal of Consumer Research, 1992. Oxford Academic
de Lira A. G. et al. Dispositional greed and life satisfaction: the role of social comparison for well-being, 2024. PubMed
Battistella-Lima S., Veludo-de-Oliveira T. M. Gratitude intervention and materialism in adolescents, 2024. PubMed