Негативні новини: вплив на емоції, сприймання загроз і поведінку
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 22 жовтня 2026 · Редакційна політика
Негативні новини повідомляють про загрози, втрати, конфлікти, катастрофи, хвороби та інші події з потенційно несприятливими наслідками. Їхнє сприймання може змінювати емоційний стан, оцінку особистої безпеки, увагу та повсякденну поведінку. Наукові результати вказують на короткочасні зміни настрою після експериментального перегляду тривожних повідомлень, а також на зв’язки інтенсивного висвітлення криз із тривогою, стресовими реакціями та сприйманням ризику. Масштаб цих ефектів залежить від змісту повідомлень, особистої значущості події, попереднього досвіду та умов, у яких людина отримує інформацію.
Для жителів України ця тема має особливе практичне значення. Під час війни новини можуть містити життєво необхідні відомості про небезпеку та правила безпеки, а повторне читання тих самих тривожних сюжетів здатне посилювати напруження без додаткової користі. Мета інформаційної гігієни — підтримувати достатню поінформованість для обґрунтованих дій і зменшувати зайве психологічне навантаження.
Що таке негативні новини та як їх досліджують
Негативні новини — це повідомлення, у яких переважає інформація про небажані події, загрози чи втрати або використовується емоційно несприятливий спосіб подання. У дослідженнях розрізняють емоційну валентність повідомлення (негативну, нейтральну чи позитивну), збудження, особисту значущість, драматичність зображень, частоту повторення та контекст, у якому новину прочитано. Один і той самий факт може викликати різні реакції залежно від того, чи сприймає людина його як близький, контрольований, терміновий або вже завершений.
Негативність повідомлення сама по собі не свідчить про його хибність. Достовірний репортаж про реальну загрозу має іншу суспільну функцію, ніж вигадане повідомлення або свідоме перебільшення ризику. Дезінформація передбачає навмисне поширення оманливих відомостей; помилкова інформація може поширюватися без наміру обдурити; пропаганда й маніпулювання характеризуються власними цілями та прийомами впливу. Дослідження психології негативних новин охоплює також точні, етично підготовлені й суспільно важливі повідомлення.
Важливо враховувати і характер наукового результату. Експеримент, у якому учасники випадково отримують різні випуски новин, може встановити короткочасний причинний вплив конкретного матеріалу на виміряний настрій. Щоденникове дослідження показує зв’язок між переглядом новин і самопочуттям у природному середовищі. Спостереження протягом місяців допомагає оцінити часову послідовність змін, однак не завжди відокремлює вплив новин від впливу самої кризової події.
Чому увага особливо чутлива до поганих новин
Інформація про небезпеку привертає увагу, оскільки допомагає своєчасно помічати можливі втрати та ухвалювати захисні рішення. Цю закономірність часто описують як перевагу негативної інформації в увазі. Водночас її сила неоднакова для всіх людей та обставин.
У міжнародному психофізіологічному дослідженні Soroka, Fournier і Nir (2019) експериментальні реакції глядачів у різних країнах засвідчили в середньому сильнішу фізіологічну відповідь на негативні телевізійні сюжети порівняно з позитивними. Автори також виявили значну індивідуальну мінливість. Отже, перевага негативних новин в увазі є корисною моделлю середньої тенденції, але з неї не випливає однакова реакція кожного читача.
Свою роль відіграють редакційний добір та цифрове середовище. Конфлікт, небезпека й незвична подія часто мають високу новинну цінність, а емоційний заголовок може спонукати відкрити матеріал. Рекомендаційні системи формують стрічку з багатьох сигналів, зокрема попередніх взаємодій користувача. Їхній внесок у психологічні наслідки залежить від налаштувань платформи, правил ранжування та поведінки користувачів. Самої наявності алгоритму недостатньо, щоб приписати йому конкретне зростання тривоги в окремої людини.
Які емоції можуть викликати негативні новини
Тривога, страх і напруження
Тривога виникає, коли майбутня загроза оцінюється як можлива, але її перебіг залишається невизначеним. Страх частіше пов’язаний із конкретною близькою небезпекою. У новинах про епідемії, бойові дії, економічну нестабільність або катастрофи ці реакції можуть поєднуватися. Відчуття браку контролю та суперечливі повідомлення здатні підтримувати повторне обмірковування найгірших сценаріїв.
У класичному експерименті Johnston і Davey (1997) учасникам показували 14-хвилинні телевізійні випуски з негативним, нейтральним або позитивним емоційним забарвленням. Після негативного випуску зросли тривожний і сумний настрій, а також схильність катастрофізувати власну проблему, яка безпосередньо не стосувалася переглянутих сюжетів. Це експериментальний доказ короткочасного ефекту конкретного формату новин, а не доказ неминучого розвитку психічного розладу внаслідок читання заголовків.
Смуток, гнів, співпереживання та моральне обурення
Повідомлення про втрати можуть викликати смуток і співпереживання постраждалим. Новини про несправедливість здатні породжувати гнів і бажання підтримати зміни. Різні емоції ведуть до різних поведінкових реакцій: співчуття може підтримувати допомогу, обурення — громадянську участь, а безсилля — відмову від подальшого читання. Зміст новини, доступність реалістичної дії та соціальний контекст визначають, який із цих шляхів виявиться помітнішим.
Емоційна реакція на трагічну звістку часто є зрозумілою відповіддю на важливу подію. Інтенсивність переживання сама по собі не є клінічним показником. Для оцінки психічного стану важливі тривалість, вираженість, вплив на повсякденне функціонування та інші обставини, які розглядає кваліфікований фахівець.
Що показують експерименти й щоденникові дослідження
Дослідження в природному середовищі доповнюють лабораторні експерименти. У роботі de Hoog і Verboon (2020) 63 учасники протягом десяти днів неодноразово повідомляли про споживання новин і свій емоційний стан. Сприймання новин як негативних було пов’язане з більш вираженими негативними та менш вираженими позитивними емоціями. Особиста значущість повідомлень змінювала силу зв’язку. Обмежений розмір вибірки та спостережувальний характер дизайну залишають відкритим питання причинності для кожного епізоду.
Дослідження Kellerman та співавторів (2022) включало 546 студентів, які протягом восьми тижнів неодноразово відповідали на запитання про новини щодо COVID-19 та своє самопочуття. Більша щоденна інформаційна експозиція була пов’язана із занепокоєнням того самого та наступного дня, а пов’язана з пандемією тривога статистично пояснювала частину подальшого загального занепокоєння й безнадії. Автори застосували часові моделі, але такі моделі самі по собі не забезпечують експериментального контролю всіх змішаних чинників.
Особливо важливий масштаб середніх ефектів. Метааналіз Chu, Yeo і Su (2022) об’єднав 47 досліджень із 89 826 учасниками з 21 країни щодо інформації про COVID-19. Загальна експозиція до новин була пов’язана з невеликим підвищенням несприятливих психологічних реакцій; водночас спостерігалися позитивні зв’язки із занепокоєнням щодо хвороби та профілактичними заходами. Асоціації залежали від типу медіа, досвіду пандемії, професійного контексту й країни. Ці результати демонструють можливість одночасно корисних інформаційних і небажаних емоційних наслідків та не переносяться автоматично на всі типи новин.
Як негативні новини змінюють сприймання загроз
Від емоційного враження до оцінки ймовірності
Людина оцінює небезпеку через знання, досвід, емоційні сигнали та доступні приклади. Яскрава історія про рідкісну подію може легко згадуватися, тому суб’єктивно здаватися поширенішою. Цей механізм пов’язують із доступністю прикладів у пам’яті. Однак його прояв залежить від того, чи має людина статистичний контекст, довіряє джерелу й усвідомлює різницю між окремим випадком і типовою частотою події.
Slovic, Peters, Finucane і MacGregor (2005) описали дві взаємодоповнювальні сторони сприймання ризику: швидку емоційну реакцію та аналітичне оцінювання даних. Евристика афекту пояснює, чому сильне відчуття небезпеки може впливати на оцінку ризику ще до порівняння статистичних показників. Висока інтенсивність страху в момент читання новини тому не є самостійним виміром об’єктивної ймовірності події.
Частота повідомлень і повторення сюжетів
Коли одна подія багаторазово з’являється в різних стрічках, виникає враження великої кількості подій. Повторення може означати тривале висвітлення того самого випадку, оперативне уточнення деталей або появу справді нових фактів. Для оцінки загрози ці ситуації потрібно розрізняти. Корисні запитання: скільки незалежних подій описано, до якого періоду належать повідомлення, чи вказані базові показники й чи змінилося офіційне рішення про безпеку.
Географічна близькість, особиста значущість і контроль
Подія, що відбулася поруч або стосується близьких, закономірно має іншу психологічну вагу, ніж аналогічна подія в далекому регіоні. Впливають також попередній досвід втрати чи небезпеки, вік, сімейні обов’язки, наявність підтримки та практична можливість щось змінити. Структурована інформація, у якій чітко сказано, що сталося, кому загрожує небезпека й яку дію рекомендовано, допомагає пов’язати оцінку ризику з конкретним рішенням.
Новини про катастрофи, війну та колективні травматичні події
Повторний перегляд графічних зображень загибелі, поранень або руйнувань має окрему доказову базу. Garfin, Silver і Holman (2020) узагальнили дані про те, як висвітлення масштабних криз може посилювати стресові реакції та ускладнювати рішення щодо здоров’я; ця праця є науковим оглядом і концептуальним поясненням, а не оцінкою єдиного причинного ефекту для кожної кризи. Огляд Pfefferbaum та співавторів (2014) описує зв’язки висвітлення катастроф із психологічними наслідками та методологічні обмеження досліджень. Такі дані стосуються специфічного контенту й контексту колективних криз.
У лонгітюдному дослідженні Holman та співавторів (2020) після вибухів на Бостонському марафоні участь у першій хвилі взяли 4 675 осіб, у повторній — 3 598. Частіший перегляд графічних зображень був пов’язаний із вищими показниками гострого стресу; через шість місяців спостерігалися зв’язки з посттравматичними симптомами, страхом наступного нападу та порушеннями функціонування. Дослідники враховували низку змішаних чинників, однак спостережувальний дизайн не дозволяє прирівняти сам факт медіаконтакту до безпосереднього травматичного досвіду.
Схожі асоціації описані й після землетрусів у Туреччині: Oz і Cona (2024) виявили зв’язок повторного споживання матеріалів про катастрофу з показниками травматичного стресу, тривоги та депресивних симптомів у вибірці 215 осіб із непрямою експозицією. Дослідження не встановлює універсальної сили ефекту для інших країн, вікових груп або умов війни.
Для українського контексту важлива різниця між реальною загрозою та її медійним висвітленням. Людина може одночасно переживати безпосередню небезпеку, турбуватися про рідних, мати досвід втрат і отримувати тривожні повідомлення. Приписувати весь психологічний стан виключно читанню новин у такій ситуації методологічно некоректно. Практичне завдання полягає в організації доступу до надійних оперативних сповіщень про безпеку та в обмеженні повторного перегляду болісних зображень і неперевірених переказів.
Які зміни поведінки пов’язані з тривожними новинами
Пошук інформації, перевірка та захисні дії
Після повідомлення про ризик люди частіше шукають пояснення, перевіряють джерела, спілкуються з близькими та ухвалюють рішення. Якщо новина містить перевірені практичні рекомендації, увага до ризику може підтримувати обґрунтовану профілактику. Саме тому метааналіз досліджень пандемії Chu та співавторів (2022) виявив не лише небажані емоційні асоціації, а й зв’язки інформаційного споживання з профілактичною поведінкою.
Значення має співвідношення між тривожністю повідомлення та доступністю дії. Новина, яка називає конкретний ризик, джерело підтвердження та наступний практичний крок, може сприяти зваженій реакції. Повідомлення, яке багато разів повторює загрозу без нової інформації або без перспективи дії, частіше залишає людину в стані невизначеності.
Нескінченне оновлення стрічки
В умовах невизначеності перевірка новин може короткочасно створювати відчуття контролю. Але якщо після кожного оновлення виникає нове питання, цикл пошуку продовжується. Це один із можливих механізмів думскролінгу — тривалого перегляду переважно загрозливих матеріалів, який важко завершити навіть після зростання напруження. Думскролінг описує спосіб взаємодії зі стрічкою; він не є клінічним діагнозом. Одна людина може гостро реагувати на коротке повідомлення без думскролінгу, а інша — витрачати багато часу на стрічку без істотного погіршення настрою.
Уникання новин і громадянська участь
Тривалі неприємні переживання можуть спонукати людину тимчасово уникати новин. У певних обставинах це допомагає відновити сили, проте повне відключення від важливих повідомлень під час реальної небезпеки може завадити вчасній захисній дії. Інші люди, навпаки, відповідають на негативні сюжети взаємодопомогою, волонтерством, участю в громадських ініціативах або зверненням по підтримку. Отже, емоційно тяжка інформація не веде до одного передбачуваного сценарію поведінки.
Психічне здоров’я, сон і повсякденне функціонування
Надмірне занепокоєння після новин може супроводжуватися труднощами концентрації, дратівливістю, виснаженням, напруженням і погіршенням засинання. Коли людина продовжує переглядати тривожні повідомлення безпосередньо перед сном, емоційна активація й використання пристрою можуть відкладати відпочинок. Ці наслідки відрізняються за інтенсивністю і часто залежать від супутніх стресових обставин.
Зв’язок із симптомами не слід тлумачити як готовий клінічний висновок. Окремий епізод страху після новини, часте читання повідомлень або високий рівень суб’єктивної тривоги не встановлюють депресію, тривожний розлад чи посттравматичний стресовий розлад. Наукові дослідження вимірюють групові тенденції за конкретними шкалами, а клінічне оцінювання враховує ширшу історію людини й умови її життя.
Якщо порушення сну, постійне напруження, повторні нав’язливі спогади, панічні прояви або труднощі в роботі й стосунках тривають та помітно заважають життю, доцільно звернутися по професійну допомогу. Національна служба здоров’я України радить у разі труднощів зі самостійним подоланням психоемоційного навантаження звернутися до сімейного лікаря, який може надати базову допомогу й визначити подальший маршрут підтримки.
Соціальні мережі, сповіщення та генеративний штучний інтелект
У традиційних випусках новини мають певний початок і завершення. У цифровій стрічці матеріали можуть оновлюватися безперервно: нові дописи, коментарі, сповіщення та рекомендації створюють численні приводи повернутися. Це збільшує кількість можливих контактів із тривожним змістом, але інтенсивність контакту не дорівнює автоматично силі психологічного ефекту.
Важливо відрізняти повідомлення журналістського джерела, свідчення очевидця, повторне поширення того самого відео та алгоритмічно рекомендований фрагмент. Кількість появ у стрічці не є кількістю незалежних підтверджень. Контекст і дата відео можуть загубитися під час повторного поширення, тому для висновків про поточну небезпеку потрібне зіставлення з актуальними офіційними даними.
Генеративні системи здатні створювати правдоподібні тексти, голосові повідомлення та зображення. Це розширює можливості виготовлення емоційно переконливого контенту й ускладнює швидку перевірку окремих матеріалів. Водночас наявність створеного штучним інтелектом повідомлення ще не доводить його масового поширення, ефективності маніпуляції або вимірюваної зміни поведінки. Для таких тверджень потрібні дослідження реальної експозиції, контрольні порівняння та оцінювання наслідків.
Вплив залежить від людини й обставин
Однаковий потік новин не справляє однакового впливу на всіх. Особиста причетність до події, можливість реального захисту, наявність соціальної підтримки, попередній досвід загроз, поточний стрес, кількість джерел та індивідуальні особливості сприймання змінюють реакцію. Людина, яка очікує оперативної звістки про безпеку близьких, має іншу інформаційну потребу, ніж людина, яка випадково переглядає сенсаційні заголовки.
Для дітей і підлітків значення мають вікове розуміння контексту, спосіб пояснення складних подій дорослими та доступ до зображень, які можуть лякати. Спільне спокійне обговорення новин, пояснення меж невизначеності та відповідні віку практичні кроки можуть бути кориснішими за безконтрольний потік тривожних відео. Підтримка й пояснення мають враховувати конкретну ситуацію сім’ї, особливо за наявності безпосередніх загроз.
Що допомагає зменшити психологічне навантаження
Відокремити інформацію для безпеки від загального потоку
Першим кроком є визначення повідомлень, які потребують швидкої реакції: локальні офіційні попередження, підтверджені правила безпеки, зв’язок із близькими й критично важливі зміни обставин. Для них потрібен стабільний канал отримання сповіщень. Інші сюжети можна переглядати в обраний час. Під час війни пріоритет оперативних сигналів безпеки зберігається незалежно від індивідуального графіка читання загальних новин.
Встановити межі повторного перегляду
Коли основні факти вже відомі, корисно запитати себе: яку нову дію змінить наступне оновлення? Якщо відповіді немає, варто відкласти повторний перегляд до наступного запланованого інформаційного вікна. Універсальна кількість хвилин або перевірок на день науково не встановлена. Критерієм є достатність інформації для реальних потреб і зменшення зайвого повторення.
Всесвітня організація охорони здоров’я радить обмежувати час стеження за новинами, якщо це посилює стрес, і підтримувати сон, фізичну активність та зв’язок із близькими. НСЗУ (2026) рекомендує не починати й не завершувати день нескінченним переглядом стрічки, не занурюватися в безперервні суперечки та звертати увагу на власний стан після інформаційного контакту. Це практичні орієнтири, а не підтверджений універсальний лікувальний протокол.
Перевіряти масштаб і контекст, а не лише заголовок
Щоб краще оцінити загрозу, знайдіть дату події, незалежне підтвердження, кількість випадків, відповідний часовий період, географічну область та джерело статистики. Важливо розрізняти ризик для населення загалом і ризик для конкретної людини. Якщо відомості неповні, це можна прямо визнати, не заповнюючи прогалини найгіршим припущенням.
Окремої уваги потребують повідомлення, які вимагають негайного поширення, використовують шокувальні зображення без контексту або не містять перевірюваного першоджерела. Такі ознаки є приводом перевірити інформацію, а не автоматичним доказом навмисної дезінформації.
Зменшити експозицію до графічного контенту
Для отримання суті події зазвичай достатньо надійного текстового повідомлення чи короткого підсумку. Повторний перегляд відео з людськими стражданнями нерідко додає сильне емоційне навантаження без важливих для рішення фактів. Дані щодо колективних травматичних подій Holman та співавторів (2020) підтримують обережність стосовно інтенсивної експозиції до графічних матеріалів, хоча оптимальної універсальної норми переглядів ці дані не визначають.
Повернути відчуття дієздатності
Корисно відокремити те, що можна зробити сьогодні, від подій, перебіг яких людина не контролює. Конкретний план зв’язку з близькими, дотримання актуальних рекомендацій щодо безпеки, доступна взаємодопомога або участь у відповідальній громадській ініціативі допомагають пов’язати інформацію з дією. Якщо виконувати зараз нічого не потрібно, допустимими відповідями є відпочинок і повернення до повсякденних справ.
Перспективним редакційним підходом є журналістика, яка поряд із проблемою висвітлює перевірені відповіді та можливості дії. Систематичний огляд McIntyre і Lough (2023) охопив 22 експерименти з 19 досліджень: вплив на емоції виявився послідовнішим, ніж ефекти на інші показники. В експерименті Said і Wölfl (2025) конструктивні матеріали про зміну клімату зменшили оцінки безпорадності, проте результати цієї конкретної теми не встановлюють загальної ефективності позитивних новин для всіх криз. Практичний висновок полягає в пошуку повного, точного та контекстуалізованого висвітлення, яке повідомляє і про проблеми, і про перевірені шляхи реагування.
Як оцінювати наукові твердження про шкоду новин
Статистичний зв’язок між кількістю новин і тривожністю може мати кілька пояснень. Стрес може спонукати частіше читати новини; перегляд справді може посилювати стрес; обидва явища можуть бути наслідком події, яка зачіпає людину. Саме тому висновки з опитувань, лабораторних досліджень та довготривалих спостережень потрібно зіставляти, а не підміняти один тип доказів іншим.
Значну частину літератури присвячено пандеміям, терористичним атакам, природним катастрофам або телевізійним випускам попередніх десятиліть. Результати залежать від країни, мови, платформи, актуальності загрози, віку учасників та способу вимірювання. Вони не визначають єдиної безпечної дози новин і не дозволяють за частотою читання повідомлень прогнозувати психічний стан конкретної людини.
Сильнішим підтвердженням короткочасного емоційного впливу є експерименти з порівнянням змісту випусків, тоді як твердження про довготривалі клінічні наслідки потребують ретельнішого врахування безпосередньої небезпеки й інших стресових чинників. Висновки про суспільну поведінку та вплив платформ також залежать від вимірювання фактичних дій, а не лише намірів або самозвітів.
Поширені запитання
Чи можуть негативні новини викликати тривогу?
Так, короткочасне посилення тривожного настрою після перегляду негативних матеріалів експериментально спостерігали Johnston і Davey (1997). Вираженість реакції змінюється залежно від особистої значущості події та контексту. Цей ефект сам по собі не означає клінічного тривожного розладу.
Чи правда, що погані новини завжди шкодять психіці?
Вплив залежить від ситуації. Точна інформація про небезпеку може підтримувати захисну поведінку, навіть коли викликає неприємні емоції. Метааналіз медіаекспозиції під час пандемії виявив невеликі середні несприятливі психологічні асоціації поряд зі зв’язками з профілактичними діями.
Чому після новин здається, що світ стає небезпечнішим?
Яскраві приклади, повторення загрозливих сюжетів і емоційні реакції можуть впливати на суб’єктивне оцінювання ризику. Перевірка частоти події, часових меж, географії та першоджерел допомагає співвіднести враження з доступними даними.
Чи потрібно зовсім припиняти читати новини під час війни?
Потрібно зберігати надійні канали оперативних повідомлень про безпеку й важливі зміни обставин. Відпочинок від повторного перегляду загальних, особливо графічних, матеріалів можна організувати окремо від обов’язкових попереджень. Рішення варто пристосовувати до власної ситуації та реальної загрози.
Чим вплив негативних новин відрізняється від думскролінгу?
Вплив негативної новини — це реакція на зміст інформації, яка може виникнути навіть після одного повідомлення. Думскролінг описує повторюване, важкокероване продовження перегляду загрозливої стрічки. Ці явища можуть перетинатися, але досліджують різні аспекти інформаційної поведінки.
Чи допомагають тільки позитивні новини?
Позитивно забарвлені повідомлення можуть покращувати настрій у певних умовах. Проте суспільно корисна журналістика має точно висвітлювати реальні проблеми. Дослідження конструктивної журналістики свідчать про можливі емоційні переваги, тоді як вплив на довіру, знання й поведінку менш послідовний.
Висновок
Негативні новини можуть тимчасово посилювати тривогу й сум, впливати на доступність у пам’яті образів небезпеки, змінювати суб’єктивні оцінки ризику та спонукати до пошуку інформації, захисних дій або уникання. Експериментальні, щоденникові та лонгітюдні дослідження підтверджують окремі складові цього впливу, водночас його сила залежить від змісту, контексту та індивідуальних обставин. Під час реальної загрози психологічно й практично обґрунтованою є система, у якій достовірна оперативна інформація залишається доступною, а повторний перегляд тривожного й графічного контенту не поглинає весь повсякденний час.
Пов’язані статті
Медіапсихологія: як медіа впливають на увагу, емоції та поведінку — загальні механізми взаємодії людини з медіа.
Думскролінг: чому важко перестати читати погані новини — повторне читання загрозливого контенту та поведінковий цикл перевірок.
Інформаційне перевантаження: вплив на увагу, пам’ять і рішення — наслідки надлишку повідомлень для оброблення інформації.
Джерела
Chu, T. H., Yeo, T. E. D., & Su, Y. (2022). Effects of Exposure to COVID-19 News and Information: A Meta-Analysis of Media Use and Uncertainty-Related Responses During the Pandemic. Journalism & Mass Communication Quarterly, 99(1). DOI: 10.1177/10776990211068857.
de Hoog, N., & Verboon, P. (2020). Is the news making us unhappy? The influence of daily news exposure on emotional states. British Journal of Psychology. DOI: 10.1111/bjop.12389.
Garfin, D. R., Silver, R. C., & Holman, E. A. (2020). The novel coronavirus (COVID-2019) outbreak: Amplification of public health consequences by media exposure. Health Psychology, 39(5), 355–357. DOI: 10.1037/hea0000875.
Holman, E. A., Garfin, D. R., Lubens, P., & Silver, R. C. (2020). Media Exposure to Collective Trauma, Mental Health, and Functioning: Does It Matter What You See? Clinical Psychological Science, 8(1). DOI: 10.1177/2167702619858300.
Johnston, W. M., & Davey, G. C. L. (1997). The psychological impact of negative TV news bulletins: The catastrophizing of personal worries. British Journal of Psychology, 88(1), 85–91. DOI: 10.1111/j.2044-8295.1997.tb02622.x.
Kellerman, J. K., Hamilton, J. L., Selby, E. A., & Kleiman, E. M. (2022). The Mental Health Impact of Daily News Exposure During the COVID-19 Pandemic: Ecological Momentary Assessment Study. JMIR Mental Health, 9(5), e36966. DOI: 10.2196/36966.
McIntyre, K., & Lough, K. (2023). Evaluating the effects of solutions and constructive journalism: A systematic review of audience-focused research. Newspaper Research Journal, 44(3), 276–300. DOI: 10.1177/07395329231187622.
Oz, I. T., & Cona, G. (2024). Impact of Indirect Trauma and Disaster Media Exposure on Psychological States and Temporal Processes: The Case of 2023 Turkey Earthquakes. Clinical Psychology & Psychotherapy, 31(6), e70008. DOI: 10.1002/cpp.70008.
Pfefferbaum, B., Newman, E., Nelson, S. D., Nitiéma, P., Pfefferbaum, R. L., & Rahman, A. (2014). Disaster media coverage and psychological outcomes: Descriptive findings in the extant research. Current Psychiatry Reports, 16, 464. DOI: 10.1007/s11920-014-0464-x.
Said, N., & Wölfl, V. (2025). Impact of Constructive Narratives About Climate Change on Learned Helplessness and Motivation to Engage in Climate Action. Environment and Behavior. DOI: 10.1177/00139165251315576.
Slovic, P., Peters, E., Finucane, M. L., & MacGregor, D. G. (2005). Affect, risk, and decision making. Health Psychology, 24(4S), S35–S40. DOI: 10.1037/0278-6133.24.4.S35.
Soroka, S., Fournier, P., & Nir, L. (2019). Cross-national evidence of a negativity bias in psychophysiological reactions to news. Proceedings of the National Academy of Sciences, 116(38), 18888–18892. DOI: 10.1073/pnas.1908369116.
Всесвітня організація охорони здоров’я. (2026). Stress. Офіційні рекомендації.
Національна служба здоров’я України. (2026). Коли стрічка новин виснажує: як зберегти ментальну рівновагу в інформаційному потоці. Офіційний матеріал.