Компетенція: що це, чим відрізняється від компетентності та що означає у психології

15 лип. 2023 р.

Читати 6 хв

Оновлено: 3 дні тому

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 15 липня 2023 · Редакційна політика

Компетенція — це слово, значення якого залежить від контексту. В українській мові воно може означати обізнаність у певній сфері або коло повноважень людини, органу чи установи. У психології та освіті ситуація складніша: англійське competence перекладають по-різному, а поруч існує термін «компетентність». Саме тому ці слова легко змішати.

Для сучасного українського професійного й освітнього слововжитку корисно тримати простий орієнтир: коли йдеться про здатність людини ефективно діяти, застосовуючи знання, уміння, навички, способи мислення та інші ресурси, базовим терміном є «компетентність». «Компетенція» зберігає власні значення і в окремих фахових традиціях може називати сферу вимог, знань або повноважень.

Що таке компетенція

Словник української мови у 20 томах подає два основні значення слова «компетенція»: добра обізнаність із чимось і коло повноважень певної організації, установи або особи. Друге значення добре видно у висловах «це належить до компетенції суду», «питання входить до компетенції керівника» або «орган діє в межах своєї компетенції».

Коли слово вживають щодо знань і професійної діяльності людини, межі стають менш однозначними. У наукових, освітніх і кадрових текстах можна зустріти і «компетенції», і «компетентності». Частина цієї варіативності виникла через переклад англійських competence та competency, які самі мають кілька значень і по-різному використовуються в різних дисциплінах.

Тому «компетенція» не є назвою однієї універсальної психологічної властивості. Перш ніж робити висновок, потрібно зрозуміти, про що саме йдеться: повноваження, сферу знань, професійну вимогу, конкретний набір навичок чи психологічний конструкт у певній теорії.

Компетенція і компетентність: у чому різниця

У чинному Законі України «Про освіту» компетентність визначена як динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей та інших особистих якостей, що визначає здатність людини успішно соціалізуватися та здійснювати професійну або подальшу навчальну діяльність. Це зручна сучасна опора для розрізнення термінів.

Компетенція може означати сферу, у якій людина обізнана, або коло її повноважень.
Компетентність описує здатність людини діяти в певній сфері, поєднуючи знання, уміння, навички, способи мислення та інші ресурси.
Компетентна людина — це людина, яка демонструє потрібну здатність у конкретному контексті. Це не ярлик «успішної в усьому» особистості.
У різних наукових школах і перекладах терміни можуть частково перекриватися, тому визначення автора або документа важливіше за механічне правило.

Наприклад, можна говорити про компетенцію державного органу як про межі його повноважень. Коли ж оцінюють здатність психолога вести професійну роботу, точніше говорити про його професійну компетентність або про конкретні професійні компетентності, потрібні для певної ролі.

Що означає competence у психології

В англомовній психології competence — багатозначний термін. APA Dictionary of Psychology серед його значень називає здатність ефективно справлятися з конкретними проблемами та впливати на власне життя, а також розвинений репертуар навичок, який людина застосовує до певного завдання або класу завдань. Окремо існують лінгвістичне та юридичне значення.

Це важлива підказка для читання психологічних текстів: слово competence саме по собі ще не повідомляє, який саме конструкт вимірюють або описують. Соціальна компетентність, комунікативна компетентність, професійна компетентність і competence у теорії самодетермінації належать до різних рівнів аналізу.

У нашому матеріалі про комунікативну компетентність йдеться про доречність та ефективність комунікативної поведінки в конкретному контексті. Це хороший приклад того, як компетентність має власний предмет, критерії та межі, а не позначає загальну «сильну особистість».

Компетентність у теорії самодетермінації

У теорії самодетермінації Десі й Раяна competence має ще одне, спеціальне значення. Тут компетентність — одна з базових психологічних потреб поряд з автономією та зв’язністю з іншими. Офіційний ресурс Self-Determination Theory описує її як переживання ефективності й майстерності: людина відчуває, що здатна справлятися із завданнями, застосовувати й розвивати свої вміння.

Це значення варто читати всередині самої теорії. Воно докладно розібране у статті про теорію самодетермінації. Потреба в компетентності у SDT не є переліком професійних навичок і не означає формальні повноваження.

Чому компетентна людина не означає «успішна в усьому»

Компетентність зазвичай має предмет і контекст. Людина може бути висококомпетентною у своїй професії та слабко орієнтуватися в іншій сфері. Досвідчений викладач не автоматично є компетентним психотерапевтом, а сильний психолог-дослідник не обов’язково має підготовку до клінічної практики.

Так само компетентність не гарантує високої самооцінки, постійного емоційного контролю, безпомилкових рішень, легкого пристосування до будь-яких змін або загального життєвого успіху. Ці характеристики пов’язані з іншими психологічними процесами й можуть змінюватися незалежно одна від одної.

Точніше запитувати: «компетентна в чому?», «для якого завдання?», «за якими критеріями?» і «в яких умовах?». Такий спосіб мислення захищає від дуже широких оцінок людини на підставі одного враження.

Що мають на увазі під «компетенціями психолога»

У пошуку часто трапляється формулювання «компетенції психолога». За змістом воно зазвичай стосується професійних компетентностей: того, що психолог має знати, уміти й безпечно робити в межах конкретної ролі. Один універсальний список для всіх психологів був би неточним, оскільки робота практичного психолога в освіті, клінічного психолога, організаційного психолога, дослідника чи викладача має різні завдання.

Професійний стандарт «Практичний психолог закладу освіти», який міститься у реєстрі професійних стандартів, описує роботу саме цієї професійної ролі. МОН пояснює, що стандарт використовується для систематизації вмінь і навичок, підготовки фахівців, самооцінювання й оцінювання діяльності, підвищення кваліфікації та професійного розвитку. Це приклад того, чому професійну компетентність потрібно прив’язувати до функцій і середовища роботи.

У міжнародній підготовці професійних психологів використовується той самий принцип. Модель Competency Benchmarks APA групує компетентності за напрямами й описує їх через компоненти та поведінкові індикатори на різних етапах підготовки. Її створено як ресурс для навчальних програм, а не як універсальний юридичний стандарт для всіх країн.

наукова грамотність і вміння критично оцінювати психологічні дані;
професійна етика, відповідальність і розуміння правових меж своєї ролі;
уміння будувати професійні взаємини й комунікувати з клієнтами, колегами та іншими фахівцями;
володіння методами оцінювання, консультування або втручання, якщо вони входять до конкретної професійної ролі та підготовки;
чутливість до культурного, соціального й індивідуального контексту;
рефлексія, супервізія, навчання та постійний професійний розвиток.

Цей перелік є орієнтиром, а не сертифікаційним чеклістом. Реальні вимоги визначаються країною, посадою, сферою практики, професійними стандартами та конкретним видом допомоги.

Як формується і як оцінюється компетентність

Компетентність не зводиться до кількості прочитаних книжок або років стажу. Знання є її частиною, але професійна дія вимагає вміти застосувати їх у реальній ситуації, помітити межі власної підготовки, адаптувати рішення до контексту та оцінити результат.

Тому компетентнісний підхід зазвичай поєднує навчання, практику, зворотний зв’язок, супервізію або наставництво, рефлексію та повторне оцінювання. У професійній психології APA окремо підкреслює цінність оцінювання не лише того, що людина знає, а й того, як вона демонструє вміння у практичній діяльності.

У повсякденному житті ця логіка теж корисна. Якщо ви хочете розвинути певну компетентність, спочатку визначте конкретну діяльність і критерій результату. Потім з’ясуйте, яких знань і навичок бракує, потренуйте їх у відповідному контексті, отримайте зворотний зв’язок і перевірте прогрес на реальних завданнях.

Як правильно вживати слова «компетенція» і «компетентність»

«До компетенції установи входить…» — коли йдеться про повноваження.
«Він компетентний у цьому питанні» або «має професійну компетентність» — коли йдеться про здатність людини діяти в певній сфері.
«Професійні компетентності психолога» — точне формулювання для знань, умінь, способів дії та інших складових професійної здатності.
«Потреба в компетентності» — усталене значення в контексті теорії самодетермінації.
Якщо автор використовує «компетенцію» у спеціальному науковому значенні, варто спиратися на його визначення, а не переносити побутове значення слова.

Головне правило просте: термін має бути прив’язаний до контексту. Це робить текст точнішим і допомагає не приписувати людині глобальну якість там, де насправді описується конкретна здатність або сфера повноважень.

Поширені запитання

Що таке компетенція простими словами?

Компетенція може означати обізнаність у певній сфері або коло повноважень людини чи організації. У професійних текстах слово іноді також використовують для позначення певної сфери вимог або знань, тому значення потрібно читати в контексті.

Чим компетенція відрізняється від компетентності?

У сучасній українській освітній термінології компетентність описує здатність людини діяти, поєднуючи знання, уміння, навички, способи мислення, цінності та інші якості. Компетенція має окремі словникові значення, зокрема обізнаність і коло повноважень, хоча в різних фахових традиціях терміни можуть частково перекриватися.

Хто така компетентна людина?

Це людина, яка має й може застосувати потрібні ресурси для певного завдання або сфери діяльності. Компетентність завжди варто уточнювати: у чому саме, для якої ролі та за якими критеріями.

Які компетентності потрібні психологу?

Набір залежить від професійної ролі. Загалом важливі наукова грамотність, етичність, професійна комунікація, робота в межах кваліфікації, володіння відповідними методами, урахування контексту та постійний професійний розвиток. Конкретні вимоги визначаються стандартами й сферою практики.

Чи можна розвинути компетентність?

Так. Її розвиток зазвичай поєднує навчання, практику, зворотний зв’язок, рефлексію та перевірку в реальних завданнях. Для професійної діяльності важливі також супервізія, наставництво й регулярне оновлення знань.