Ефект очікування: як очікування впливають на сприйняття, поведінку й результати
Оновлено: 3 дні тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 16 липня 2023 · Редакційна політика
Ефект очікування — це узагальнена назва для психологічних ефектів, за яких попереднє очікування щодо події, іншої людини, власної реакції або майбутнього результату змінює те, як людина сприймає ситуацію, діє в ній або переживає її. Через ці зміни очікування інколи впливає і на сам результат.
Важлива деталь: у психології немає одного універсального «механізму очікування», який однаково працює всюди. В англомовній літературі для цієї групи явищ уживають назву expectancy effects — «ефекти очікувань». Дослідники описують їх у клінічних, соціальних, когнітивних та експериментальних контекстах. Саме тому плацебо, ефект Пігмаліона, самоздійснюване пророцтво й очікування експериментатора пов’язані між собою, але не є взаємозамінними назвами одного явища.
Що таке ефект очікування
Очікування — це прогноз або переконання про те, що, ймовірно, станеться. Воно може стосуватися зовнішньої події («ця розмова буде складною»), іншої людини («він упорається із завданням»), власної поведінки («я зможу зробити це за планом») або мимовільної реакції («після процедури біль має зменшитися»).
Огляд Катаріни Шварц, Роланда Пфістера та Крістіана Бюхеля об’єднав дослідження expectancy effects у різних галузях і показав, що очікування можуть бути пов’язані зі змінами сприйняття, суб’єктивних оцінок, рухової продуктивності, пам’яті та інших когнітивних процесів. Автори водночас наголошують на різноманітності механізмів і методів, якими ці ефекти вивчають. Огляд у Trends in Cognitive Sciences.
Очікування також варто відрізняти від бажання. Людина може хотіти одного результату й водночас очікувати іншого. Наприклад, студент може дуже хотіти добре скласти іспит, але через попередній досвід очікувати невдачі. Для психологічного ефекту важливим є саме прогноз, який людина вважає правдоподібним.
Як очікування можуть змінювати результат
Очікування впливають на ситуацію кількома шляхами. Їхня роль залежить від того, що саме очікується, наскільки сильним є очікування, який попередній досвід має людина і чи може її поведінка реально змінити перебіг подій.
1. Через увагу та інтерпретацію
Попередній прогноз задає контекст для обробки інформації. Людина швидше помічає сигнали, які здаються релевантними очікуванню, і може неоднозначні стимули тлумачити відповідно до нього. Це особливо помітно там, де інформація неповна або допускає кілька інтерпретацій.
Такий процес може перетинатися з когнітивними викривленнями, зокрема з вибірковим пошуком підтверджень, але сам ефект очікування ширший: інколи очікування змінює не лише оцінку інформації, а й поведінку або суб’єктивну реакцію.
2. Через власну поведінку
Якщо людина очікує певного результату, вона може поводитися так, що робить цей результат більш або менш імовірним. Очікування успіху може змінити наполегливість, вибір стратегії, кількість спроб і готовність просити про допомогу; очікування провалу може сприяти униканню або передчасній відмові. Результат у такому разі виникає через ланцюг конкретних дій.
Цей механізм близький до самоздійснюваного пророцтва: початкове переконання змінює поведінку, а поведінка підвищує ймовірність очікуваного наслідку. Тут важливо бачити причинний ланцюг, а не приписувати результат самій думці.
3. Через реакцію іншої людини
Очікування можуть передаватися в міжособистісній взаємодії через тон голосу, кількість уваги, складність завдань, частоту зворотного зв’язку, теплоту або дистанцію. Інша людина реагує на ці відмінності, і її поведінка може поступово зміщуватися в напрямку початкового очікування.
Саме цей клас явищ вивчає ефект Пігмаліона (ефект Розенталя) — вузький міжособистісний випадок впливу очікувань на результати іншої людини. У шкільному контексті він відомий через дослідження очікувань учителів, але сучасна література розглядає ефект значно обережніше, ніж популярна формула «віра в людину робить її успішною».
4. Через суб’єктивні та фізіологічні реакції
Деякі очікування стосуються мимовільних відчуттів і станів — болю, нудоти, напруження, полегшення. У теорії очікуваної реакції (response expectancy theory) Ірвінга Кірша такі прогнози описують як очікування автоматичних реакцій. Дослідження показують, що вони можуть бути одним із механізмів плацебо- та ноцебо-ефектів. Огляд Кірша і Лінн.
Ефект очікування і сприйняття
Сприйняття не є простим копіюванням сигналу з довкілля. Мозок постійно використовує попередній досвід і контекст, щоб інтерпретувати неоднозначну інформацію. Тому очікування можуть змінювати те, які ознаки здаються важливими, як оцінюється інтенсивність стимулу або наскільки впевнено людина розпізнає те, що бачить чи відчуває.
Проте формула «ми бачимо лише те, що очікуємо побачити» перебільшує ефект. Сильний і однозначний сигнал часто переважає попередні очікування. Найбільше простору для їхнього впливу виникає тоді, коли інформація неповна, шумна, суб’єктивна або допускає кілька трактувань.
У соціальному сприйнятті джерелом попередніх очікувань можуть бути, зокрема, стереотипи. Стереотип задає узагальнене уявлення про групу, а очікування переносить це уявлення на конкретну майбутню взаємодію. Подальший ефект залежить від того, як людина поводитиметься з огляду на цей прогноз.
Плацебо, ноцебо та очікування
Клінічні дослідження дають один із найкраще вивчених прикладів впливу очікувань. Коли людина очікує полегшення після лікувального контексту, це очікування може бути частиною плацебо-ефекту. Негативні очікування щодо симптомів або побічних явищ можуть бути складовою ноцебо-ефекту.
У метааналізі 2024 року було включено 31 дослідження плацебо-аналгезії із 34 незалежними вибірками та 1566 учасниками. Маніпуляції очікуваннями мали помірний зв’язок зі зміною інтенсивності болю, а індивідуальні очікування також прогнозували оцінки болю. Автори підкреслили, що розмір висновку помітно залежить від того, як саме очікування вимірюють і аналізують. Метааналіз у Psychosomatic Medicine.
Для ноцебо систематичний огляд виявив, що вищі очікування симптомів, прямі навіювання про можливі симптоми та спостереження за симптомами інших людей належали до найпослідовніших чинників, пов’язаних із ноцебо-реакціями. Систематичний огляд.
Ці дані не означають, що очікування можуть вилікувати будь-яку хворобу або замінити лікування. Плацебо- й ноцебо-ефекти залежать від конкретного результату, контексту та механізму. Особливо добре досліджено суб’єктивне переживання болю. Медичні рішення варто приймати за доказами ефективності й рекомендаціями фахівця, а власні побоювання та очікування щодо лікування — прямо обговорювати з ним.
Коли очікування однієї людини впливають на іншу
У соціальній психології важливий клас ефектів виникає тоді, коли очікування однієї людини змінюють її ставлення до іншої. Наприклад, учитель, керівник або тренер може несвідомо давати одним людям більше часу на відповідь, складніші завдання, детальніший зворотний зв’язок чи більше підтримки. Такі відмінності створюють реальні умови, на які інша людина реагує.
Тому ефект очікування в міжособистісній взаємодії краще описувати як петлю зворотного зв’язку: очікування → поведінка того, хто очікує → реакція іншої людини → новий результат → зміцнення або перегляд початкового очікування. Цей ланцюг пояснює, як суб’єктивне переконання іноді отримує об’єктивні наслідки.
Водночас початкове очікування може бути просто точним прогнозом. Якщо вчитель знає, що учень уже добре підготовлений, і очікує високого результату, подальший успіх ще не доводить причинного ефекту очікування. Дослідження мають відокремлювати точність прогнозу від ситуацій, у яких саме ставлення до людини змінює її результат.
Ефект очікування експериментатора
У психологічному дослідженні очікування самого дослідника теж може стати джерелом систематичної похибки. APA Dictionary of Psychology визначає ефект очікування експериментатора (experimenter expectancy effect) як ситуацію, коли очікування дослідника щодо результату ненавмисно передаються учасникам через тонкі сигнали й впливають на їхні відповіді. Визначення APA.
Це одна з причин, чому експериментальний метод використовує стандартизовані інструкції, автоматизацію процедур, засліплення дослідників та учасників там, де воно можливе, і заздалегідь визначені правила оцінювання. Мета таких процедур — зменшити можливість того, що очікування непомітно проникне в збір або інтерпретацію даних.
Ефект очікування експериментатора не слід зводити до «дослідник побачив те, що хотів». Механізм може проходити через реальну поведінку дослідника та реакцію учасника. Саме тому контроль умов дослідження важливіший за заклик просто «бути об’єктивним».
Чим ефект очікування відрізняється від споріднених понять
Ефект очікування часто плутають із кількома поняттями, які мають спільні елементи, але описують різні процеси.
Ефект Пігмаліона — міжособистісний випадок, у якому очікування щодо іншої людини змінюють взаємодію з нею і можуть впливати на її результат.
Самоздійснюване пророцтво — причинна петля, у якій очікування або переконання змінює поведінку так, що очікуваний результат стає ймовірнішим.
Підтверджувальне упередження — тенденція шукати, помічати або оцінювати інформацію так, щоб вона краще узгоджувалася з наявним переконанням. Тут результат може залишатися незмінним, а змінюється його інтерпретація.
Стереотип — узагальнене уявлення про групу. Він може породжувати конкретні очікування, але сам по собі не є ефектом очікування.
Самоефективність — переконання людини щодо власної здатності виконати дії, потрібні для конкретного завдання. Це відрізняється від очікування самого результату.
Докладніше про останнє розрізнення дивіться у матеріалі про самоефективність: віра «я здатен виконати необхідні дії» і прогноз «я отримаю певний результат» можуть бути пов’язані, але це різні психологічні конструкції.
Чи можна використати очікування на свою користь
Практична цінність знань про ефекти очікування полягає не в самонавіюванні, а в управлінні умовами, через які прогноз впливає на дії та оцінки. Якщо очікування стосується результату, корисно перевести його в перевірювані припущення: що саме я прогнозую, на яких даних, які дії залежать від мене і які факти змусили б мене змінити прогноз.
Для важливого рішення варто заздалегідь визначити критерії оцінки, а після події порівнювати результат із ними, а не лише з власним враженням. Це зменшує ризик, що неоднозначну інформацію буде автоматично витлумачено на користь початкового очікування.
У взаємодії з іншими людьми корисно стежити за тим, чи не перетворюється прогноз на різні умови для різних людей. Якщо від однієї людини очікують успіху, а від іншої — провалу, їм можуть несвідомо давати різні можливості, обсяг уваги та якість зворотного зв’язку. Рівні критерії й конкретний поведінковий зворотний зв’язок роблять таку петлю помітнішою.
У медичному контексті очікування теж варто робити явними. Якщо людина боїться певного побічного ефекту або переконана, що лікування їй не допоможе, це важлива інформація для розмови з лікарем. Водночас зміна очікування не замінює діагностику, призначене лікування чи оцінку його реальної ефективності.
Головне про ефект очікування
Ефект очікування — корисна парасолькова назва для групи явищ, у яких прогноз про майбутнє стає частиною причинного контексту теперішньої поведінки або досвіду. В одних ситуаціях очікування змінює увагу й інтерпретацію, в інших — власні дії, взаємодію з іншою людиною або суб’єктивне переживання симптомів.
Найточніша формула звучить так: очікування може змінювати результат тоді, коли існує механізм, через який воно впливає на сприйняття, поведінку, взаємодію або фізіологічну реакцію. Знання цього механізму дозволяє відрізнити науково досліджувані ефекти очікування від популярної ідеї, ніби сама думка безпосередньо створює події.
Поширені запитання
Чи є ефект очікування когнітивним викривленням?
Не обов’язково. Очікування може впливати на інтерпретацію інформації, але також на власну поведінку, поведінку іншої людини або суб’єктивні фізіологічні реакції. Тому загальні ефекти очікування ширші за категорію когнітивних викривлень.
Чи ефект очікування — це те саме, що ефект Пігмаліона?
Ні. Ефект Пігмаліона є конкретним міжособистісним ефектом очікувань: очікування щодо іншої людини змінюють взаємодію з нею і можуть впливати на її результат. Ефекти очікування охоплюють також клінічні, перцептивні та методологічні контексти.
Чи очікування пояснюють ефект плацебо?
Очікування є одним із важливих механізмів плацебо-ефектів, особливо добре дослідженим у болю. Водночас плацебо-ефекти залежать також від навчання, контексту та інших чинників, а сила зв’язку з очікуваннями відрізняється між дослідженнями.
Чи негативні очікування можуть посилювати симптоми?
У дослідженнях ноцебо негативні очікування щодо симптомів або побічних явищ пов’язані з більшою ймовірністю або інтенсивністю певних суб’єктивних реакцій. Це не означає, що будь-який симптом породжений очікуванням: його причини потрібно оцінювати окремо.
Як зменшити вплив очікувань на власні рішення?
Заздалегідь визначайте критерії оцінки, шукайте дані, які могли б спростувати ваш прогноз, відокремлюйте бажання від очікування і перевіряйте, чи не змінила сама поведінка умови ситуації. Для важливих рішень корисний незалежний погляд або стандартизована процедура.