Ефект «грошей казино» (house money effect): чи стають люди сміливішими після попереднього виграшу
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 24 вересня 2026 року · Редакційна політика
Ефект «грошей казино» (англ. house money effect) — це гіпотеза про те, що після попереднього виграшу людина може стати готовішою до наступного фінансового ризику, ніби частина щойно отриманого прибутку ще не повністю відчувається «своїми» грошима. Класичне формулювання походить від Thaler & Johnson (1990): у їхніх експериментах попередній виграш за певних умов підвищував схильність до ризику в наступному рішенні.
Сучасна відповідь на запитання «чи справді після виграшу люди стають сміливішими?» — так, така тенденція існує, але вона значно менш універсальна, ніж можна подумати з популярних описів. Метааналіз Dan (2025) об’єднав 36 досліджень і знайшов у середньому невеликий або помірний ефект, однак із високою неоднорідністю між роботами, слабшим результатом у польових умовах і ознаками публікаційного зміщення для безперервних показників. Тобто попередній виграш може змінювати ризикову поведінку, але не перетворює кожного переможця на ризикованого гравця.
Є ще один принциповий нюанс. У сучасній літературі під назвою house money effect часто змішують дві ситуації: виграш, отриманий у попередньому ризиковому рішенні, і просто несподівані або «легко отримані» гроші — бонус, подарунок, експериментальний стартовий капітал чи інший windfall. Jelschen & Schmidt (2023) показали, що ці ефекти варто розділяти: windfall gains досить систематично підвищували толерантність до ризику, тоді як вузький класичний house money effect після попереднього ризикового виграшу був набагато менш стійким.
Коротка відповідь: попередній виграш іноді підвищує ризик, але не за будь-яких умов
Якщо звести сучасні дані до одного речення, воно звучатиме так: попередній позитивний фінансовий результат може змістити наступне рішення в бік більшого ризику або легших витрат, але величина і навіть напрям цього зсуву залежать від того, звідки взялися гроші, як швидко після виграшу приймається наступне рішення, як сформульовано задачу, який тип ризику пропонується і чи відбувається вибір у лабораторії або в реальному житті.
Саме тому коректніше говорити не про незмінний «закон грошей казино», а про контекстно залежний поведінковий ефект. У популярній мові його часто називають когнітивним упередженням. У науковому описі точніше вказувати, яке саме попереднє отримання грошей порівнюється з якою наступною поведінкою: більшим розміром ставки, вибором ризикованішої лотереї, купівлею волатильнішого активу, швидшим поверненням до гри чи вільнішим витрачанням.
Що означає назва house money effect
«House money» — це буквально гроші закладу: у мові азартних ігор так описують виграш, який психологічно може сприйматися окремо від початкової суми, принесеної гравцем. В українських текстах трапляються варіанти «ефект домашніх грошей», «ефект гри на гроші закладу» та «ефект грошей казино». Для цієї канонічної сторінки використано формулу «ефект грошей казино», а англійський термін house money effect збережено, бо саме під ним конструкт індексується у науковій літературі.
Сенс назви не в тому, що виграні гроші юридично або економічно належать казино. Після отримання виграшу це гроші людини. Ефект стосується психологічного кодування результату: недавній прибуток може утворити окремий уявний «рахунок», з якого наступна можлива втрата переживається інакше, ніж така сама втрата з давно наявних коштів.
Звідки взялася ідея: експерименти Талера і Джонсона
У класичній статті Richard Thaler та Eric Johnson (1990) досліджували, як попередні виграші та втрати змінюють наступний ризиковий вибір. Автори запропонували механізм, який назвали quasi-hedonic editing: люди можуть психологічно об’єднувати майбутню невелику втрату з недавнім більшим виграшем. Тоді потенційна втрата сприймається не як перехід у чистий мінус, а як зменшення вже отриманого плюса.
Це добре узгоджується з ширшою ідеєю ментального обліку: однакова гривня може впливати на рішення по-різному залежно від того, до якого психологічного «рахунку» її віднесено. Thaler (1985) описав ментальний облік як спосіб, яким люди організовують, оцінюють і ведуть фінансові результати. House money effect став одним із наочних прикладів того, як походження і недавня історія грошей можуть входити в поточне рішення.
Важливо, що це не означає, ніби люди буквально думають словами «це не мої гроші». Часто жодної такої свідомої думки немає. Наукова гіпотеза стосується структури оцінювання: точка відліку, недавній результат і спосіб об’єднання або розділення виграшів та втрат можуть змінити суб’єктивну привабливість ризикового варіанта.
Що показує найновіший метааналіз
Найповніший на сьогодні кількісний синтез — метааналіз Kasumi Dan (2025). До нього увійшли 36 досліджень, що дали 57 ефектів із безперервними результатами та 18 ефектів із бінарними результатами. Для безперервних показників початкова об’єднана оцінка становила приблизно Hedges’ g = 0,37, тобто невеликий або помірний середній зсув у бік ризикування чи витрачання після несподіваних/«не зароблених» грошей.
Проте середнє число приховувало дуже різні результати. Для бінарних рішень автор отримав приблизно 1,33-кратну відносну ймовірність обрати ризиковіший або витратніший варіант після вилучення викидів, але між дослідженнями залишалася значна неоднорідність. Для безперервних показників ефект був сильнішим у контрольованих опитувальних і лабораторних сценаріях та меншим у польових дослідженнях; автор прямо підкреслює, що в природніших умовах пояснювальна й передбачувальна сила house money effect слабша.
Особливо важлива перевірка публікаційного зміщення. Для безперервних результатів асиметрія funnel plot та Egger test вказували на ймовірне зміщення; методи корекції зменшували оцінку приблизно до g = 0,07. p-curve водночас вказував, що справжній позитивний сигнал, імовірно, не дорівнює нулю. Отже, чесний висновок із цього метааналізу звучить так: широкий house-money-патерн, скоріше за все, існує, але його середній причинний вплив може бути дуже малим у частині дизайнів і помітно залежить від контексту.
Є й методологічна причина читати метааналіз уважно: його критерії охоплюють не лише попередні виграші від ризикової діяльності, а й windfall — несподівані або легко отримані гроші. Тому об’єднаний ефект відповідає на ширше питання «чи змінює джерело нових грошей ризик і витрати?», тоді як класичний house money effect у вузькому сенсі — це саме вплив попереднього ризикового виграшу на наступний ризик.
House money effect і windfall effect — споріднені, але не тотожні
Це розрізнення стало центральним у Jelschen & Schmidt (2023). Автори порівнювали історію початкового капіталу з результатом попередньої ризикової дії. Їхній висновок був чітким: windfall gains — гроші, отримані без попереднього ризикового вкладення, — систематично підвищували толерантність до ризику. Класичний house money effect після попереднього виграшу був набагато менш повсюдним і, за їхніми даними та оглядом, краще проявлявся за специфічних умов, зокрема зі скошеними лотереями та/або великою кількістю повторних раундів.
Практично це означає, що бонус, подарунок, податкове повернення, спадщина, виграш у лотереї та прибуток від попередньої ризикової угоди не варто автоматично складати в одну психологічну категорію. У всіх випадках може працювати ментальне маркування грошей, але історія отримання різна, а отже різними можуть бути й точки відліку, емоції та подальша поведінка.
Польові дослідження: результат залежить від середовища
Ставки на кінні перегони: підтримка ефекту
Одне з сильних польових підтверджень дали Suhonen & Saastamoinen (2018), які аналізували послідовні індивідуальні ставки на кінні перегони. Після виграшів люди в середньому обирали ризикованіші ставки й переважно використовували саме щойно виграні гроші. Після втрат, навпаки, дослідники виявили схильність до обережніших ставок. При цьому прагнення «вийти в нуль» не обов’язково означало вибір більш ризикової ставки.
Фондовий ринок Тайваню: більше ризику після прибутку
У даних індивідуальних інвесторів Hsu & Chow (2013) виявили, що після істотніших попередніх прибутків учасники були схильні переходити до більш ризикових активів, зокрема купувати акції з вищою волатильністю. Ефект слабшав із часом після виграшу, що узгоджується з ідеєю адаптації: новий прибуток поступово перестає бути окремим «бонусним» рахунком і вбудовується в загальне багатство.
Це спостережне дослідження реального ринку, тому воно важливе для зовнішньої валідності, але саме по собі не дає такої чистої причинної ідентифікації, як рандомізований експеримент. На поведінку інвесторів одночасно впливають новини, очікування, структура портфеля, досвід, ліквідність і безліч інших факторів.
Реальне казино: зворотний house money effect
Найцікавіша перевірка самої метафори «грошей казино» дала протилежний результат. Flepp & Rüdisser (2019) проаналізували записи 5 169 гравців на слот-машинах і використали джекпоти як відносно екзогенний шок попереднього виграшу. Після джекпоту гравці в середньому ставили менше, а не більше. Розмір джекпоту додатково не підсилював ризик. У цій реальній казино-вибірці класичний house money effect не відтворився; спостерігався зворотний ефект.
Інше польове дослідження казино, Rüdisser, Flepp & Franck (2017), охопило 917 клієнтів, частина з яких отримала безкоштовний ігровий кредит на вході. Ця група також робила нижчі середні ставки. Тут, однак, йдеться передусім про windfall/endowment, а не про виграш у попередньому ризиковому раунді, тому результат не слід подавати як пряме спростування вузького класичного ефекту.
Чому після виграшу ризик може здаватися прийнятнішим
1. Ментальний облік
Гроші не завжди психологічно взаємозамінні, хоча економічно однакова сума має однакову номінальну цінність. Люди можуть створювати окремі рахунки для зарплати, заощаджень, подарунків, прибутку від інвестицій чи виграшу. Якщо недавній прибуток залишається в окремому рахунку «додаткових грошей», наступна можлива втрата може переживатися слабше, ніж втрата тієї самої суми з основного бюджету. Детальніше цей механізм розібрано в матеріалі «Ментальний облік».
2. Зміна точки відліку
У теорії перспектив значення результату залежить від точки відліку: одна й та сама кінцева сума може сприйматися як виграш, нейтральний результат або втрата залежно від того, з чим її порівнюють. Після виграшу людина тимчасово може оцінювати наступну невелику втрату на тлі попереднього плюса. Якщо сумарний результат усе ще позитивний, суб’єктивний «біль» наступної втрати може бути нижчим.
3. Інтеграція виграшу і можливої втрати
Класична quasi-hedonic editing-гіпотеза передбачає, що попередній виграш здатен «поглинути» майбутню меншу втрату в одному ментальному підсумку. Наприклад, людина не обов’язково кодує сценарій як «я втрачу 100 гривень»; вона може переживати його як «мій сьогоднішній плюс зменшиться з 500 до 400». Це не арифметична помилка: арифметика однакова. Змінюється психологічне представлення результату.
4. Час і адаптація
House money effect зазвичай передбачає близькість між попереднім результатом і наступним рішенням. Польові дані Hsu & Chow (2013) показували ослаблення зв’язку з часом. Це логічно для ментального обліку: щойно отриманий прибуток може бути дуже помітним і окремим, а пізніше входить до звичайного балансу грошей і втрачає статус «додаткового».
5. Формат грошей і спосіб подання
Навіть форма носія може змінювати ризикову поведінку. У лабораторній роботі Stivers та співавт. (2020) house money effect був статистично незначущим із фізичними жетонами, з’являвся з готівкою та був помітним із цифровими «e-coins», тоді як break-even-патерн також змінювався між умовами. Це не дає універсального правила про «цифрові гроші», але показує, наскільки ефект чутливий до фреймінгу й конкретного середовища.
Чим house money effect не є
Неприйняття втрат
Неприйняття втрат описує асиметрію оцінювання виграшу і втрати відносно точки відліку: за багатьох умов втрата має більшу психологічну вагу, ніж рівний виграш. House money effect описує інше: як попередній позитивний результат може змінити наступну готовність до ризику. Вони можуть взаємодіяти через спільну систему точок відліку, але не є синонімами.
Ефект диспозиції
Ефект диспозиції — це схильність інвесторів частіше реалізовувати прибуткові позиції, ніж збиткові. Він стосується рішення «продати чи утримувати» відносно статусу позиції як виграшної або збиткової. House money effect стосується того, чи підвищує попередній прибуток наступне ризикування. В однієї людини обидва патерни можуть співіснувати, але вони вимірюють різну поведінку.
Break-even effect
Break-even effect стосується ситуації після попередньої втрати, коли особливо привабливим може стати варіант, що дає шанс повернутися до нульового результату. У класичній роботі Талера і Джонсона цей патерн розглядався поруч із house money effect, але має протилежну історію попереднього результату. Польові дані Suhonen & Saastamoinen додатково показують, що прагнення до беззбитковості не обов’язково тотожне переходу до більш ризикових ставок.
Помилка гравця і «гаряча рука»
House money effect не передбачає хибної оцінки ймовірності наступного результату. Людина може цілком правильно розуміти шанси, але після виграшу бути готовою поставити більше або обрати ризикованіший варіант. Помилка гравця, навпаки, стосується неправильного очікування, що після серії одного результату незалежний випадковий процес «повинен» дати протилежний. Уявлення про «гарячу руку» стосується очікування продовження успіху. Це інші механізми.
Помилка незворотних витрат
Помилка незворотних витрат виникає, коли вже понесені витрати надмірно впливають на нове рішення про продовження справи. House money effect пов’язаний із попереднім виграшем, а не з прагненням виправдати вже витрачені ресурси. Спільне між ними лише те, що минулий результат, який раціонально не завжди має визначати поточний вибір, може змінювати поведінку.
Коли ефект імовірніше побачити
Дані не дають одного набору умов, який гарантує house money effect, але кілька закономірностей повторюються. Ефект легше виявляється в контрольованих задачах, де виграш чітко відокремлений і наступний ризик настає одразу; у метааналізі 2025 року польові оцінки були слабшими. Він також може бути помітнішим, коли людина психологічно відділяє нові гроші від наявного багатства і коли дизайн задачі робить попередній прибуток дуже салентним.
Вузький класичний ефект після ризикового виграшу, за Jelschen & Schmidt (2023), може вимагати специфічніших умов — наприклад, скошених розподілів виграшів або багатьох послідовних раундів. Це ще одна причина не прогнозувати поведінку конкретної людини лише з факту, що вона щойно заробила або виграла гроші.
Коли він слабшає, зникає або змінює напрям
Найпростіший контрприклад — реальне казино: після джекпоту у Flepp & Rüdisser (2019) люди ставили менше. Можливі пояснення різні: великий виграш може змістити ціль із «виграти» на «зберегти», посилити відчуття володіння вже отриманими грошима, завершити епізод гри або просто змінити емоційний стан. Саме тому reverse house money effect не слід поспіхом пояснювати одним універсальним механізмом.
Ефект також слабшає, коли виграш перестає бути окремим психологічним рахунком. Через час гроші інтегруються в загальний бюджет; зростає відчуття, що це вже звичайна частина власного майна. Крім того, реальне життя додає цілі, відповідальність, обмеження ліквідності, альтернативні витрати, соціальний контекст і нову інформацію — чинники, яких у спрощеній лабораторній лотереї може не бути.
Що це означає для поведінкових фінансів
House money effect важливий не як рецепт прогнозування ринку, а як приклад path dependence: оцінка наступного ризику може залежати від траєкторії, якою людина прийшла до поточного фінансового стану. Два інвестори з однаковим поточним портфелем можуть відчувати наступну можливу втрату по-різному, якщо один щойно отримав великий прибуток, а інший прийшов до тієї самої суми поступово.
Польові дані з Тайваню та ставок на перегони показують, що такий зв’язок іноді помітний у реальних рішеннях, але казино-дослідження демонструють протилежний сценарій. Тому house money effect не можна перетворювати на персональне правило на кшталт «після прибутку я обов’язково ризикуватиму більше» або «якщо інші заробили, вони зараз куплять ризикові активи». Поведінковий ефект описує групову тенденцію за певних умов, а не надійний прогноз конкретної угоди.
Ця стаття пояснює психологію фінансового рішення і не є персональною інвестиційною, торговою, податковою чи іншою фінансовою рекомендацією.
Як зменшити вплив попереднього виграшу на наступне рішення
Найкорисніший принцип — оцінювати нове рішення від поточного стану, а не від історії того, як саме гроші з’явилися. Після виграшу або прибутку можна поставити собі запитання: «Якби ця сума вже давно лежала на моєму рахунку, чи погодився б я на такий самий ризик сьогодні?» Це не усуває емоції, але робить видимим джерело потенційної асиметрії.
Другий прийом — відділити правило від результату. Межу прийнятного ризику, максимальну суму можливої втрати або критерії завершення рішення корисно визначати до того, як стане відомо, виграла чи програла попередня дія. Тоді недавній плюс менше впливає на саму архітектуру наступного вибору.
Третій прийом — ввести часовий розрив. Якщо ризиковий вибір не вимагає негайної дії, коротка пауза дозволяє виграшу частково втратити статус окремої емоційно помітної події. Це особливо логічно з огляду на польові дані про ослаблення ефекту з часом. Йдеться не про універсальну «техніку лікування упередження», а про спосіб зменшити залежність рішення від щойно пережитого результату.
Для азартних ігор є ще простіше арифметичне нагадування: виграні кошти після отримання вже належать гравцеві, а попередній виграш сам по собі не робить незалежну наступну ставку вигіднішою. Якщо гра перестає бути контрольованою, з’являється нав’язливе прагнення відігратися або ставки створюють фінансові та життєві проблеми, це вже питання ширше за house money effect і потребує окремої оцінки поведінки, а не лише знання одного когнітивного механізму.
Науковий статус: що можна вважати встановленим
House money effect — реальний і впливовий науковий конструкт із класичною експериментальною історією, але його сучасний статус контекстний. Встановлено, що походження грошей, попередні результати та ментальний облік здатні змінювати подальший ризиковий вибір. Встановлено також, що напрям і сила цього зв’язку нестабільні між дизайнами та середовищами.
Найсильніша сучасна узагальнена evidence-base підтримує невеликий позитивний середній ефект у широкому сімействі досліджень house money/windfall, але водночас показує високу неоднорідність, слабші польові результати й можливе публікаційне зміщення. Вузький оригінальний ефект — «я виграв у ризиковій грі, тому тепер беру більше ризику» — має змішану доказову базу: його знаходять у частині лабораторних і польових даних, не знаходять або бачать у зворотному напрямі в інших.
Отже, формула «після виграшу люди стають сміливішими» корисна як гіпотеза, а не як універсальний закон. Найкращий прогноз дає не сам факт виграшу, а поєднання джерела грошей, точки відліку, часу, фреймінгу, типу наступного ризику та реального контексту рішення.
Поширені запитання
Чи існує house money effect насправді?
Так, у сукупності досліджень є позитивний сигнал: після несподіваних або нещодавно отриманих грошей люди в середньому іноді більше ризикують або витрачають. Але ефект неоднорідний і слабший у реальному світі, ніж у контрольованих сценаріях. Для вузької версії після попереднього ризикового виграшу результати особливо змішані.
Чи означає виграш, що наступна ставка здається менш болючою?
Це одне з класичних пояснень. Якщо можлива наступна втрата психологічно інтегрується з попереднім виграшем, людина може переживати її як зменшення плюса, а не як окремий мінус. Проте це не єдиний можливий механізм і не працює однаково в усіх людей та ситуаціях.
Чи це те саме, що неприйняття втрат?
Ні. Неприйняття втрат стосується відносної психологічної ваги виграшів і втрат, а house money effect — впливу попереднього виграшу на наступну готовність до ризику. Спільною ланкою можуть бути точки відліку і ментальне кодування результатів.
Чи ефект трапляється тільки в казино?
Ні. Його досліджували в інвестиціях, ставках, лабораторних лотереях, споживанні та ситуаціях із несподіваними доходами. Парадоксально, але одне з найчистіших польових досліджень реальних казино після джекпоту виявило не більше, а менше ризику.
Чи бонус або подарунок — це house money?
У широкій літературі такі гроші часто включають до house-money досліджень. У строгішому термінологічному сенсі це windfall gain: гроші, отримані без попереднього ризикового виграшу. Сучасні дослідження радять розділяти ці два механізми.
Чи house money effect є психіатричним діагнозом?
Ні. Це поняття поведінкової економіки та психології рішень, а не психіатричний діагноз. Наявність окремого ризикового рішення після виграшу сама по собі нічого не діагностує.
Чи можна передбачити поведінку конкретного інвестора за цим ефектом?
Надійно — ні. Дослідження описують середні закономірності у групах і показують значну залежність від середовища. Конкретне рішення визначається також цілями, інформацією, портфелем, часовим горизонтом, фінансовими обмеженнями та іншими факторами.
Пов’язані статті
Ментальний облік: чому ми ділимо гроші на окремі «рахунки» і як це змінює рішення — про базовий механізм психологічного маркування грошей за джерелом і призначенням.
Теорія перспектив: як Канеман і Тверскі пояснили вибір під ризиком — про точки відліку, виграші, втрати та нелінійне оцінювання ризику.
Неприйняття втрат: чому втрата часто психологічно важить більше, ніж рівний виграш — про споріднений, але окремий механізм оцінювання втрат.
Ефект диспозиції: чому інвестори схильні швидше продавати прибуткові активи і тримати збиткові — про іншу path-dependent закономірність поведінки інвестора.
Поведінкова економіка: що це, як психологія змінила уявлення про економічні рішення — ширший контекст систематичних закономірностей вибору та меж раціональної моделі.
Річард Талер: поведінкова економіка, ефект володіння та архітектура вибору — про дослідника, який разом з Еріком Джонсоном увів house money effect у класичну експериментальну літературу.
