Ентоні Бейтман: менталізація та терапія, базована на менталізації

3 вер.

Читати 9 хв

Оновлено: 5 днів тому

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 3 вересня 2026 · Редакційна політика

Ентоні Бейтман (Anthony W. Bateman; народився 31 липня 1952 року) — британський психіатр і психотерапевт, який разом із Пітером Фонагі співрозробив терапію, базовану на менталізації — Mentalization-Based Treatment, або MBT. Його головний внесок полягає не у створенні самого терміна «менталізація», а в тому, що він допоміг перетворити цю ідею на структурований клінічний підхід, описати його принципи, перевірити в рандомізованих дослідженнях і створити практичні моделі для роботи з людьми з межовим розладом особистості та іншими складними клінічними станами.

Станом на 2026 рік Бейтман є запрошеним професором Підрозділу психоаналізу Університетського коледжу Лондона, консультує Центр Анни Фройд з питань навчання MBT і є почесним професором психотерапії Копенгагенського університету. У його професійній біографії поєдналися психіатрія, психотерапія, дослідження розладів особистості та організація клінічної допомоги.

Освіта і професійне становлення

За актуальним професійним резюме Бейтмана, у 1971–1974 роках він навчався в Кембриджському університеті, де здобув ступінь BA. Медичну освіту продовжив у медичній школі University College Hospital у Лондоні в 1975–1978 роках. У 1978 році отримав ступінь MA та медичну кваліфікацію MBBS, у 1982 році став членом Королівського коледжу психіатрів, а в 1997 році — його дійсним членом.

Ранню клінічну кар’єру Бейтмана важливо розглядати в контексті британської психіатрії та психотерапії кінця XX століття. Одним із центральних напрямів його роботи стали тяжкі розлади особистості, повторне самоушкодження, суїцидальні кризи, нестабільні стосунки та висока потреба в психіатричній допомозі.

Саме ця клінічна проблема стала одним із головних напрямів його подальшої роботи.

Бейтман, Фонагі та менталізація

Менталізація — це здатність осмислювати поведінку свою та інших людей через можливі психічні стани: думки, почуття, наміри, бажання, переконання. Вона передбачає не впевненість у тому, що ми «знаємо, що в іншого в голові», а готовність будувати припущення й залишати місце для помилки.

Окрему канонічну статтю про це поняття вже має Український психологічний ХАБ: Менталізація: що це і як вона працює.

Для історії Бейтмана принципово важливо точне розмежування. Він не запровадив слово «менталізація» і не створив концепт одноосібно. У сучасній клінічній психології та психотерапії Пітер Фонагі, Мері Тарґет, Ентоні Бейтман та інші дослідники розвинули менталізацію в широку рамку, що поєднує психодинамічне мислення, дослідження прив’язаності, розвиток саморегуляції та розуміння міжособистісних процесів.

Специфічна роль Бейтмана була особливо клінічною: як організувати лікування так, щоб здатність менталізувати не залишалася лише теоретичним поняттям, а стала реальною мішенню психотерапевтичної роботи.

Як виникла терапія, базована на менталізації

Перші важливі дослідження Бейтмана і Фонагі ще не мали тієї форми MBT, яка пізніше була описана в посібниках. У рандомізованому дослідженні 1999 року вони порівняли психоаналітично орієнтовану програму часткової госпіталізації зі стандартною психіатричною допомогою для людей із межовим розладом особистості. У програмі використовували індивідуальну і групову психотерапію, а лікування тривало до 18 місяців.

Результати цього невеликого дослідження були сприятливими для спеціалізованої програми. Саме такі клінічні напрацювання стали одним із фундаментів майбутньої MBT. Тому коректніше говорити, що дослідження 1999 року належить до історії становлення методу, а не просто називати його випробуванням сучасної MBT.

У 2004 році видавництво Oxford University Press опублікувало книгу Бейтмана і Фонагі «Psychotherapy for Borderline Personality Disorder: Mentalization-Based Treatment». Вона систематизувала теоретичну модель, організацію лікування, стратегії та техніки психотерапії. У 2006 році вийшов практичний посібник «Mentalization-based Treatment for Borderline Personality Disorder: A Practical Guide».

Від цього моменту MBT вже постає як чітко описаний психотерапевтичний підхід зі своєю структурою, клінічною позицією терапевта, принципами втручання і моделлю командної роботи.

Що відрізняє MBT

MBT будується навколо простої на перший погляд ідеї: у сильному емоційному напруженні людина може втрачати здатність достатньо гнучко розуміти власний психічний стан і стан іншої людини. Особливо легко це відбувається у близьких стосунках, конфліктах, переживанні відкидання, сорому, гніву або страху втрати зв’язку.

Терапевт у MBT не займає позицію людини, яка краще за клієнта знає прихований сенс його поведінки. Навпаки, модель підкреслює допитливість, перевірку гіпотез і готовність визнавати невизначеність. У центрі уваги — те, що відбувається зараз: які почуття виникли, що людина подумала, як зрозуміла слова іншого, у який момент упевненість стала надто високою або, навпаки, здатність осмислювати ситуацію зникла.

У практичному керівництві 2016 року Бейтман і Фонагі описують низку принципів для терапевта: стежити за власною здатністю менталізувати, оцінювати поточну здатність пацієнта міркувати про психічні стани, не відповідати складними інтерпретаціями тоді, коли людина перебуває в стані сильного емоційного збудження, тримати інтервенції короткими й зрозумілими, залишатися сфокусованими на афекті та пов’язувати роботу з конкретними актуальними подіями.

Це робить MBT не набором «технік читання думок», а способом організації психотерапевтичного процесу.

Як організоване лікування

У сучасних посібниках MBT описується як структурована програма. Вона може включати початкову оцінку, пояснення моделі, психоосвіту, індивідуальне формулювання проблем, планування криз, перегляд медикаментозної терапії в межах загальної психіатричної допомоги, індивідуальні та групові сесії, командні обговорення й підготовку до завершення лікування.

Важливий акцент Бейтмана — психотерапія існує не лише в кабінеті. Для людей із тяжкими труднощами регуляції емоцій значення має узгодженість всієї системи допомоги: психотерапевтів, психіатрів, медсестер, кризових служб та інших фахівців. Непослідовні повідомлення від різних частин системи можуть самі ставати джерелом емоційної ескалації.

Ця увага до організації служби стала однією з характерних рис роботи Бейтмана.

Чому MBT спочатку розробляли для межового розладу особистості

Межовий розлад особистості характеризується стійкими труднощами в емоційній регуляції, міжособистісних стосунках, відчутті себе та контролі імпульсів. У частини людей можливі повторні самоушкодження й суїцидальна поведінка. Докладний матеріал про діагноз: Межовий розлад особистості (МРО).

У моделі Бейтмана і Фонагі важливим є спостереження, що здатність менталізувати може особливо різко погіршуватися під час емоційного напруження та активації системи прив’язаності. Людина може переходити від гнучкого припущення «можливо, він образився» до абсолютної впевненості «я точно знаю, що він мене зневажає», або навпаки — втрачати здатність пов’язувати поведінку з психічними станами взагалі.

MBT спрямована не на те, щоб навчити людину постійно аналізувати себе. Її мета — допомагати зберігати або відновлювати здатність осмислювати психічні стани саме тоді, коли стосунки та емоції роблять це найважчим.

Рандомізоване дослідження 2009 року

У 2009 році Бейтман і Фонагі опублікували одне з ключових випробувань амбулаторної MBT. У ньому 134 пацієнтів із межовим розладом особистості рандомізували до 18-місячної MBT або структурованого клінічного менеджменту — Structured Clinical Management, SCM.

Головним результатом були кризові події, що включали суїцидальну та тяжку самоушкоджувальну поведінку й госпіталізації. Дослідження стало важливим для MBT, оскільки метод порівнювали вже не лише зі звичайною допомогою, а зі структурованою активною клінічною програмою.

Водночас сучасна оцінка доказів не дозволяє перетворювати позитивний результат одного або кількох випробувань на твердження, що MBT однозначно краща за інші спеціалізовані психотерапії.

Структурований клінічний менеджмент — друга важлива лінія роботи Бейтмана

Ентоні Бейтман пов’язаний не лише з MBT. Він також відіграв значну роль у розвитку структурованого клінічного менеджменту — Structured Clinical Management, або SCM, для людей із розладами особистості.

SCM важлива з двох причин. По-перше, вона показує, що якісна допомога при складних розладах особистості не обов’язково має бути вузькоспеціалізованою авторською психотерапією. Структура, формулювання проблем, робота з цілями, кризове планування, послідовність і підтримка соціального функціонування самі по собі мають клінічну цінність.

По-друге, SCM стала серйозним активним компаратором у дослідженнях MBT. Це зробило питання доказовості складнішим і водночас науково чеснішим: потрібно з’ясовувати не лише, чи допомагає MBT порівняно з мінімальною допомогою, а чи має вона специфічні переваги над добре організованим загальним лікуванням.

У 2013 році Бейтман разом із Роєм Кравіцем опублікував «Borderline Personality Disorder: An Evidence-Based Guide for Generalist Mental Health Professionals», а у 2021 році став одним із редакторів «Structured Clinical Management (SCM) for Personality Disorder: An Implementation Guide».

Ключові книги Ентоні Бейтмана

У розвитку MBT можна виділити кілька праць, які формують послідовну лінію.

2004 — Anthony Bateman, Peter Fonagy. «Psychotherapy for Borderline Personality Disorder: Mentalization-Based Treatment». Перша систематична монографія, що описала модель лікування через менталізацію.

2006 — Anthony Bateman, Peter Fonagy. «Mentalization-based Treatment for Borderline Personality Disorder: A Practical Guide». Практичне керівництво для клінічної роботи.

2008 — Jon G. Allen, Peter Fonagy, Anthony W. Bateman. «Mentalizing in Clinical Practice». Розширення менталізаційної рамки за межі однієї терапевтичної програми.

2016 — Anthony Bateman, Peter Fonagy. «Mentalization-Based Treatment for Personality Disorders: A Practical Guide». Нове керівництво, де автори уточнили структуру, основні компоненти MBT, клінічну позицію та застосування до різних розладів особистості.

2023 — Anthony Bateman, Peter Fonagy, Chloe Campbell, Patrick Luyten, Martin Debbané. «Cambridge Guide to Mentalization-Based Treatment (MBT)». Сучасний систематичний огляд моделі, практики та адаптацій MBT.

Що показує сучасна доказова база

Історичне значення Бейтмана для розвитку MBT добре задокументоване. Оцінка ефективності самого методу потребує окремого рівня точності.

Кокранівський огляд 2020 року включив 75 рандомізованих випробувань різних психотерапій для межового розладу особистості. DBT і MBT були серед найбільш досліджених спеціалізованих підходів. Для MBT були отримані сприятливі результати порівняно зі звичайним лікуванням щодо частини показників, зокрема самоушкодження, суїцидальної поведінки та депресивних симптомів. Автори водночас оцінили визначеність цих конкретних висновків як низьку.

Метааналіз 2024 року, присвячений MBT та її підлітковій адаптації, об’єднав результати досліджень різного дизайну й показав зниження самоушкодження, симптомів межового розладу та депресії впродовж лікування. Водночас у контрольованих порівняннях із лікуванням як зазвичай або структурованим клінічним менеджментом MBT загалом не продемонструвала стабільної переваги; винятком у цьому аналізі були кращі результати щодо симптомів межового розладу в дорослих.

Огляд 2025 року оновив масив рандомізованих контрольованих досліджень MBT для межового розладу до 14 випробувань. Він підтвердив, що метод має перспективну дослідницьку базу, але водночас виявив суттєві методологічні проблеми: усі ідентифіковані випробування були оцінені як такі, що мають високий ризик систематичної помилки. Автори окремо вказали на переважно європейські вибірки, значну частку жінок, проблеми вибуття учасників, нерівність уваги між умовами лікування та можливе упередження, пов’язане з прихильністю дослідників до методу.

Тому коректний висновок звучить так: MBT є добре описаним і широко досліджуваним спеціалізованим психотерапевтичним підходом, результати якого для межового розладу особистості виглядають перспективно, але сучасні дані ще не встановлюють її стабільну перевагу над іншими якісними активними методами лікування.

Де закінчується теорія і починається доказ

У роботах Бейтмана важливо розділяти щонайменше три рівні.

Перший — поняття менталізації. Це психологічна рамка для опису того, як люди розуміють поведінку через психічні стани.

Другий — теоретична модель, за якою порушення або нестабільність менталізації відіграють роль у певних клінічних труднощах.

Третій — MBT як конкретний психотерапевтичний метод, ефективність якого перевіряють у клінічних дослідженнях.

Докази на одному рівні автоматично не доводять інший. Те, що людина краще менталізує, не означає саме по собі, що встановлено конкретний механізм її симптомів. Те, що певна терапія дала позитивний результат у випробуванні, не доводить, що всі теоретичні припущення авторів про механізм змін правильні.

Це розмежування є центральним для сучасного читання спадщини Бейтмана.

Вплив Ентоні Бейтмана

Вплив Бейтмана виходить за межі одного психотерапевтичного бренду. Його робота допомогла змінити ставлення до лікування розладів особистості у кількох напрямах.

По-перше, вона підтримала перехід від уявлення про межовий розлад як про проблему з обмеженими терапевтичними можливостями до систематичної перевірки структурованих психотерапевтичних програм.

По-друге, Бейтман зробив акцент на відтворюваності: метод має бути описаний так, щоб його можна було навчати, оцінювати, порівнювати й впроваджувати в клінічні служби.

По-третє, його робота з SCM підкреслила значення якісної загальної психіатричної допомоги. Навіть якщо служба не має можливості створити повну спеціалізовану програму MBT, вона може працювати структуровано, послідовно та з ясними клінічними цілями.

По-четверте, сучасна MBT стала ширшою за первинний контекст межового розладу: існують адаптації для підлітків, дітей, сімей, груп та інших клінічних популяцій. Кожна така адаптація потребує окремої оцінки доказів — результати для однієї групи не слід автоматично переносити на іншу.

Що не варто приписувати Бейтману

Бейтман не є одноосібним творцем MBT. Метод розроблявся разом із Пітером Фонагі та надалі розвивався великою міжнародною групою клініцистів і дослідників.

Бейтман не запровадив термін «менталізація» і не є одноосібним автором сучасної теорії менталізації.

Позитивні результати ранніх досліджень не означають, що MBT доведено є найкращою психотерапією для межового розладу особистості.

І, нарешті, менталізація не є домашнім діагностичним тестом. Труднощі з розумінням власних або чужих намірів можуть виникати у багатьох людей у стресі й самі по собі не свідчать про психічний розлад.

Ентоні Бейтман сьогодні

На сучасному етапі Бейтман залишається пов’язаним із навчанням MBT, клінічними програмами для розладів особистості та академічною психотерапією. Університетський коледж Лондона вказує його як запрошеного професора Підрозділу психоаналізу. Центр Анни Фройд зазначає його консультативну роль у навчанні MBT та спільну розробку методу з Пітером Фонагі.

Його траєкторія показова для історії психотерапії кінця XX — початку XXI століття: від психодинамічної клінічної традиції — до структурованих програм, рандомізованих досліджень, мануалів, оцінки відтворюваності та постійного перегляду того, наскільки сильними є фактичні докази.

Якщо ви шукаєте допомогу

Матеріал про Ентоні Бейтмана пояснює історію та науковий контекст MBT, але не замінює індивідуальної клінічної оцінки. Якщо труднощі з емоційною регуляцією, самоушкодженням, суїцидальними думками або нестабільними стосунками суттєво впливають на життя, варто звернутися до кваліфікованого фахівця. На Українському психологічному ХАБі можна знайти психолога і обговорити, який формат допомоги відповідає конкретній ситуації.

Поширені запитання

Хто створив MBT — Бейтман чи Фонагі?

MBT співрозробили Ентоні Бейтман і Пітер Фонагі. Формула «Бейтман створив MBT» або «Фонагі створив MBT» спрощує історію методу.

Чи придумав Бейтман поняття менталізації?

Ні. Бейтман належить до ключових авторів, які розвинули клінічне застосування менталізації та перевели його в структуру MBT, але не є автором самого терміна.

Чи доведена ефективність MBT?

MBT має рандомізовані дослідження, систематичні огляди та метааналізи, особливо для межового розладу особистості. Результати загалом перспективні, проте сучасні огляди вказують на низьку або нерівномірну визначеність частини висновків, високий ризик систематичної помилки у випробуваннях та відсутність стабільно доведеної переваги над іншими активними психотерапіями.

Чи застосовують MBT лише при межовому розладі особистості?

Ні. Існують адаптації для інших популяцій і клінічних проблем. Але доказова база для кожної адаптації різна, тому результати досліджень при межовому розладі не можна автоматично переносити на інші стани.