Дружба у старшому віці: як формуються й підтримуються стосунки
Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 14 жовтня 2026 року · Редакційна політика
Дружба у старшому віці залишається простором довіри, спільних інтересів, взаємної уваги та свободи бути собою. Вона може тривати десятиліттями, відновлюватися після тривалих перерв або виникати вперше між людьми, які познайомилися після виходу на пенсію, переїзду чи початку нового заняття. Здатність утворювати дружні зв’язки зберігається протягом життя, хоча можливості для зустрічей, коло знайомств і самі очікування від стосунків змінюються.
На запитання «як знайти друзів у старшому віці?» немає одного універсального сценарію. На практиці найбільше значення мають доступні нагоди бачитися повторно, спільний інтерес, поступове знайомство, взаємність і право кожної людини обирати бажану близькість. Науковий огляд дружби у пізньому дорослому віці показує, що дружні зв’язки варто досліджувати через їхню якість, історію, умови підтримання й індивідуальні відмінності.
Що означає дружба у старшому віці
Дружба — це добровільні особисті стосунки, у яких люди визнають одне одного важливими, виявляють зацікавленість, підтримують контакт і певною мірою відповідають взаємністю. Взаємність означає готовність обох брати участь у зв’язку; вона не вимагає однакових грошей, фізичних можливостей, кількості дзвінків або допомоги день у день.
Дружба може бути близькою й довірливою, заснованою на спільній справі чи багаторічних спогадах. Одні друзі відверто розповідають про переживання, інші зустрічаються для прогулянок, шахів, розмов про книжки чи спільної волонтерської діяльності. Цінність таких стосунків визначається тим, чи відповідають вони потребам їхніх учасників.
Вік сам по собі не встановлює, скільки друзів «належить» мати. Людина може бути задоволеною кількома близькими зв’язками, широким колом приятелів або помірною кількістю контактів. Важливіше з’ясувати, чи є поруч люди, з якими хочеться спілкуватися, чи відчувається повага та чи доступна підтримка за потреби.
Чим відрізняються друг, приятель, знайомий і людина, яка надає допомогу
Знайомство часто починається із впізнавання одне одного та коротких розмов. Приятельські стосунки додають регулярність і спільний інтерес. У дружбі поступово виникають довіра, особиста значущість, взаємна увага та готовність підтримувати контакт без зовнішнього примусу. Перехід між цими станами відбувається у власному темпі.
Працівник соціальної служби, доглядальник, психолог або волонтер можуть бути теплими й уважними співрозмовниками, але їхні ролі визначаються також професійними чи організаційними межами. У спеціальних програмах дружнього відвідування іноді виникає відчуття справжньої близькості. Водночас невелике норвезьке якісне дослідження показує індивідуальність такого досвіду, а не гарантоване перетворення будь-якого волонтерського контакту на дружбу.
Як змінюється дружба з віком
У багатьох людей із роками змінюється кількість соціальних контактів. Деякі зв’язки втрачають щоденну основу після завершення роботи, інші слабшають через відстань, хворобу чи зміну життєвих обставин. Водночас можуть поглиблюватися давні стосунки, а нові знайомства виникати навколо інших інтересів. Метааналіз 277 досліджень виявив загальну тенденцію до скорочення дружніх і особистих мереж упродовж дорослості, але середні показники не описують долю кожної людини.
Одна з пояснювальних моделей — теорія соціоемоційної вибірковості. Вона описує, як сприйняття життєвого часу пов’язане з пріоритетом емоційно значущих стосунків. Коли людина дедалі більше цінує теперішню близькість, вона може надавати перевагу надійним друзям перед великою кількістю поверхових контактів. Це теоретична модель, розроблена Карстенсен та співавторами, а не правило, яке примушує кожну старшу людину звужувати коло спілкування.
Після пенсії з’являється можливість планувати зустрічі в іншому ритмі, але водночас можуть зникати робочі розмови, спільні поїздки й випадкові контакти. Переїзд може віддалити давніх друзів і створити нагоди для нових знайомств. Погіршення слуху, зору або рухливості може ускладнювати звичні способи спілкування; зміна формату зустрічей часто важливіша за будь-які заклики «бути активнішими».
Чому менше друзів не обов’язково означає гірші стосунки
Двоє близьких друзів можуть забезпечувати більше відчуття прийняття, ніж десятки поверхових знайомств. Водночас обмежена мережа іноді робить людину вразливою до втрати єдиного важливого зв’язку. Тому варто враховувати і якість, і різноманітність стосунків, і те, наскільки сама людина задоволена своїм соціальним життям.
Систематичний огляд 38 досліджень дружби дорослих пов’язує благополуччя передусім із якістю дружби, спілкуванням, підтримкою автономії та зусиллями для збереження зв’язку. При цьому частина результатів отримана на різновікових вибірках, отже не кожний висновок можна механічно переносити на людей віком 70, 80 чи 90 років.
Як знайти нових друзів після 60, 70 або 80 років
Нові знайомства найчастіше починаються там, де людина має можливість кілька разів зустріти тих самих людей у безпечній і доступній обстановці. Спільне заняття створює природну тему для розмови, повторні зустрічі допомагають упізнавати одне одного, а невеликі взаємні ініціативи дозволяють перевірити, чи є інтерес до продовження спілкування.
Місця та заняття, де знайомство може продовжитися
Для одних підходять бібліотека, книжковий гурток, хор, художня майстерня, клуб настільних ігор або навчальні курси. Для інших — прогулянки з сусідами, громадські події, заняття фізичною активністю, релігійна спільнота за власним вибором чи волонтерський проєкт. Важливо, щоб середовище відповідало інтересам і фізичним можливостям людини, а участь була добровільною.
Невеликий гурток із регулярними зустрічами іноді зручніший за великий одноразовий захід, адже люди мають час запам’ятати імена, повернутися до попередньої розмови й знайти спільні теми. Якщо пересування складне, варто шукати заняття поблизу дому, доступний транспорт, дистанційні спільноти або людей, які готові спілкуватися телефоном.
Як перейти від першої розмови до дружби
Почати можна з конкретної теми: книжки, вистави, спільного заняття, особливостей району чи події, де ви познайомилися. Коротке запитання на кшталт «Ви давно відвідуєте ці заняття?» допомагає почати діалог без вимоги одразу розповідати особисті історії. Уважна реакція на відповідь важливіша за спеціально вигадані фрази.
Наступний крок — невелика пропозиція, яка залишає співрозмовникові право погодитися або відмовитися: «Мені цікаво було з вами поговорити. Може, зустрінемося на наступній лекції?» або «Якщо вам зручно, можемо ще якось прогулятися після занять». Конкретна, ненав’язлива ініціатива дає зрозуміти, що контакт приємний і його можна продовжити.
Під час кількох зустрічей люди зазвичай дізнаються про інтереси, цінності, спосіб спілкування й межі одне одного. Можна поступово ділитися спогадами або переживаннями, спостерігаючи за реакцією. Відвертість має розвиватися разом із відчуттям безпеки, а обмін особистою інформацією не повинен бути умовою прийняття в компанію.
Чому спільна діяльність часто полегшує зближення
Коли люди разом вирощують квіти, вчаться користуватися смартфоном, готують подію чи обговорюють фільм, їм легше спостерігати за взаємною доброзичливістю в конкретній ситуації. Спільна діяльність зменшує напруження першого знайомства: розмова має природний привід, а мовчання не сприймається як невдача.
У дослідженнях програм дружнього відвідування серед можливих механізмів підтримки зв’язку описано взаємність, співпереживання, автономію та приватність. Якісне дослідження Факої та колег пояснює, чому важливий збіг способу спілкування й потреб учасників; ці дані підказують принципи організації контактів, хоча не доводять універсальної ефективності кожної програми.
Що допомагає зберігати дружбу роками
Регулярність без обов’язкового щоденного контакту
Давні друзі можуть спілкуватися часто або повертатися до розмови після довгої перерви. Корисно домовитися про зрозумілий спосіб підтримання зв’язку: телефонувати у зручний день, раз на місяць зустрічатися за чаєм, обмінюватися фотографіями чи разом відвідувати одну подію. Така домовленість зменшує ризик, що обидва чекатимуть ініціативи від іншого.
Якщо один із друзів став рідше писати, спочатку варто з’ясувати обставини. Причиною можуть бути втома, погіршення слуху, догляд за близькою людиною, складний період або незручний спосіб зв’язку. Доброзичливе «Я скучив за нашими розмовами. Коли тобі було б зручно поговорити?» відкриває контакт без звинувачення.
Взаємність і зміна можливостей
З віком одна людина може частіше приходити в гості, інша — телефонувати першою; хтось допомагає дістатися зустрічі, а хтось підтримує уважною розмовою. Дружба здатна зберігати взаємність навіть тоді, коли обмін діями різний. Важливо, щоб обидва відчували повагу й могли висловлювати власні потреби.
Коли допомога стає постійною, корисно прямо обговорити межі: що людина може зробити охоче, а яка допомога потребує залучення родини, соціальних чи медичних служб. Ця розмова підтримує дружбу й захищає обох від накопичення образи. Відмовитися від окремого прохання можливо, зберігаючи тепле ставлення до друга.
Прості ритуали та спільна пам’ять
Привітання з важливими датами, спільна кава після прогулянки, обмін саджанцями або обговорення передачі можуть ставати впізнаваними знаками близькості. Особливо цінною є можливість підтримувати власну історію: старі друзі пам’ятають наші колишні ролі й події, а нові знайомі можуть побачити, ким ми є зараз.
Якщо звичний ритуал більше не підходить, його можна змінити. Довгу прогулянку замінити короткою зустріччю біля будинку, поїздку — розмовою телефоном, галасливий захід — тихим обідом удвох. Збереження змісту спілкування важливіше за буквальне повторення старої форми.
Дружба, особисті межі й конфлікти
Навіть багаторічна дружба містить різні очікування щодо часу, допомоги, приватності, політичних поглядів або сімейних питань. Конфлікт може виникнути через непорозуміння, невиконану домовленість, жарт, який образив, чи відчуття, що один друг постійно ініціює контакт. Сам факт розбіжності ще нічого не говорить про цінність стосунків.
Для відновлення розмови допомагає назвати конкретну ситуацію, власне переживання й бажану зміну: «Коли нашу зустріч скасували без повідомлення, мені було прикро. Наступного разу, будь ласка, скажи заздалегідь». Така форма дозволяє обговорити поведінку, не приписуючи другові поганих намірів.
Коли дружба стає виснажливою через постійний тиск, знецінення, порушення приватності або вимоги грошей, людина має право встановити межі, зробити паузу чи завершити контакт. Старший вік і невелике коло знайомств не зобов’язують терпіти небезпечні стосунки. Повага до автономії залишається основою дружби.
Що ускладнює дружбу у старшому віці
Пенсія та зникнення щоденних зустрічей
На роботі знайомства підтримує спільний розклад. Після завершення трудової діяльності частина цих контактів може зникнути без конфлікту: люди просто перестають регулярно бачитися. Якщо стосунки були важливими, можна запропонувати зустріч поза колишнім робочим середовищем. Водночас варто залишити місце новим зв’язкам, що виникають навколо теперішнього життя.
Переїзд, вимушене переміщення та війна
В Україні війна, розлука, загибель близьких, руйнування звичного середовища й вимушений переїзд можуть переривати дружні зв’язки. Спільна заява міжнародних організацій про становище старших людей в Україні прямо описує вимушене роз’єднання людей та порушення соціальних мереж. Ці обставини потрібно враховувати під час оцінювання можливостей спілкування.
Після переїзду корисно поєднувати два напрями: берегти бажаний контакт із друзями з попереднього місця проживання та поступово знайомитися з людьми в новій громаді. Наявність нових друзів не знецінює старих, а небажання відразу зближуватися після втрат не свідчить про психологічне порушення. Людині потрібні час, безпечний простір і свобода визначати власну готовність.
Погіршення слуху, зору й обмеження рухливості
Складно підтримувати бесіду, коли важко розчути слова в кафе, роздивитися повідомлення або дістатися місця зустрічі. Такі перешкоди стосуються умов комунікації та доступності. Варто домовитися про тихе приміщення, чітку мову без крику, більший шрифт, зручний транспорт, доступний вхід, коротші зустрічі та можливість перепочити.
Другові краще запитати: «Як тобі зручніше спілкуватися?» — і прийняти відповідь. Турбота стає корисною, коли зберігає ініціативу самої людини. Підтримка під час пересування або налаштування відеозв’язку може розширити можливості дружби; рішення про участь у зустрічі залишається за людиною.
Втрата друга й зміни дружнього кола
Смерть друга може означати втрату співрозмовника, свідка спільної біографії, щоденного ритуалу та важливої опори. Після такої події люди іноді потребують періоду горювання перед новими знайомствами. Інші шукають спілкування швидше. Обидва варіанти можливі, а темп відновлення соціального життя належить самій людині.
Нові зв’язки можуть співіснувати з пам’яттю про померлого друга. Ідея «замінити» людину зазвичай не відповідає характеру втрати. Коли горе істотно порушує повсякденне життя або виникають тривожні симптоми, доречно звернутися по професійну підтримку.
Дружба, самотність і соціальна ізоляція: важливі відмінності
Самотність — суб’єктивне переживання нестачі бажаних стосунків. Соціальна ізоляція — об’єктивно обмежена кількість або частота соціальних контактів. Дружба — певний тип взаємного особистого зв’язку. Людина може жити наодинці, мати одного друга й бути задоволеною спілкуванням; інша може відвідувати багато заходів і все одно почуватися самотньою.
Це розрізнення потрібне і для добору допомоги. Людині, яка прагне нових знайомств, може підійти регулярна групова діяльність. Тій, яка сумує за довірливою розмовою, важливішим може бути поглиблення конкретного зв’язку. А тому, хто свідомо обирає тишу й невелике коло контактів, потрібна повага до його вибору. Доповідь Комісії ВООЗ із соціальних зв’язків розглядає самотність і соціальну ізоляцію як окремі явища.
Загальні пояснення переживання самотності належать окремому матеріалу «Самотність: що це, чому виникає і що робити». У цій статті головне питання — формування, вибір і підтримання саме дружніх стосунків у старшому віці.
Що наука говорить про дружбу та здоров’я
У великому американському довготривалому дослідженні понад 12 тисяч людей віком від 50 років характеристики дружби були пов’язані з низкою подальших показників психологічного й фізичного благополуччя. Робота Кіма та співавторів оцінювала розмір мережі, частоту контактів та якість дружби, а також різні наслідки для здоров’я. Це спостережне дослідження: воно показує зв’язки між змінними, але саме по собі не доводить, що додавання друзів безпосередньо запобігає хворобам.
Особливо важливе уточнення дали дослідники Чопік, Янг і Лукас, які проаналізували дані 23 248 людей середнього та старшого віку за тривалий період. У складніших моделях взаємні відкладені зв’язки між параметрами дружби та показниками здоров’я були невеликими; в окремих аналізах стан здоров’я виразніше передбачав подальші характеристики дружби, ніж дружба — подальший стан здоров’я. Отже, труднощі зі спілкуванням можуть бути також наслідком погіршення здоров’я або недоступного середовища.
Систематичний огляд Пезіркіанідіса та колег підтверджує зв’язок якості дружби з благополуччям, проте автори наголошують на прогалинах досліджень. Науково коректний висновок такий: дружба є важливою складовою соціального життя й потенційним ресурсом підтримки, але твердження про гарантоване продовження життя, профілактику деменції чи лікування депресії шляхом дружніх зустрічей виходять за межі цих доказів.
Чи працюють програми знайомств і дружніх відвідувань
Систематичний огляд і метааналіз Хоанга та колег охопив 70 досліджень втручань проти самотності та соціальної ізоляції старших людей. Результати залежали від виду допомоги й умов, а неоднорідність досліджень була значною. Для суто соціальних програм у частині аналізів переконливого середнього зменшення самотності не виявлено. Тому участь у гуртку слід розглядати як можливість спілкування, а не обіцянку подолати самотність.
З програмами дружніх візитів ситуація подібна. Дослідження реалістичного оцінювання описує роль сумісності, довіри, автономії та приватності, але воно не замінює великого рандомізованого випробування ефективності. Важливими критеріями програми мають бути згода людини, безпечність контакту, сталість співрозмовника й можливість припинити участь.
Як підтримувати дружбу на відстані та в цифровому середовищі
Телефонні розмови, голосові повідомлення, листування й відеозв’язок можуть допомагати зберегти дружбу після переїзду або за складнощів пересування. Особисті зустрічі залишаються важливими для багатьох людей, проте спосіб спілкування варто обирати відповідно до можливостей і бажань друзів.
Якщо людина лише освоює смартфон, корисно почати з одного зрозумілого способу зв’язку й потренуватися разом у спокійному темпі. Інтерфейс із більшим шрифтом, чіткими сповіщеннями та простими кнопками може виявитися важливішим за кількість установлених програм. Іноді звичайний телефонний дзвінок є найбільш доступним і приємним рішенням.
Нові інтернет-знайомства потребують звичайної обачності. Варто перевіряти, з ким людина спілкується, не переказувати гроші новому знайомому на прохання, не передавати паролі та банківські дані, не погоджуватися на тиск чи поспішні обіцянки. Такі правила стосуються людей будь-якого віку й захищають можливість будувати стосунки без примусу.
Українські громади: де шукати можливості для спілкування
В Україні практичними точками входу можуть бути бібліотеки, громадські простори, центри надання соціальних послуг, територіальні центри, заклади освіти для дорослих, ветеранські й переселенські ініціативи, гуртки та волонтерські об’єднання. Наявність і умови участі залежать від конкретної громади, доступності приміщень, безпекової ситуації та можливостей організаторів.
Наприклад, офіційний звіт Волинської обласної державної адміністрації за 2025 рік описує роботу університетів третього віку при місцевих соціальних установах. Це підтверджує наявність таких форматів у певних громадах, але не означає, що вони працюють повсюдно або автоматично формують близьку дружбу.
Шукати варто від конкретного місця проживання: запитати в бібліотеці про регулярні клуби, у центрі соціальних послуг — про групові заходи, у місцевій громадській організації — про навчання або волонтерство. Перед відвідуванням корисно уточнити безбар’єрність входу, транспорт, вартість, розклад, можливість участі з порушеннями слуху чи зору та актуальні правила безпеки.
Як близьким допомогти старшій людині зберігати дружні зв’язки
Родичі можуть підтримати спілкування, допомагаючи налаштувати зв’язок, дістатися зустрічі, запросити друга додому або знайти інформацію про доступні заняття. Корисно питати: «З ким тобі хотілося б бачитися частіше?», «Чи потрібна моя допомога, щоб домовитися про зустріч?», «Який формат тобі підходить?».
Водночас дружба належить самій людині. Домовлятися про її зустрічі без згоди, наполягати на участі в гуртках, вимагати спілкування з «правильними» людьми чи вважати відмову ознакою хвороби — способи обмежити автономію. ВООЗ визначає здорове старіння через функціональну спроможність у взаємодії із середовищем, а це включає можливість робити значущі для себе вибори.
Підтримати можна і дружбу між людьми з різними можливостями пересування та спілкування. Іноді достатньо забезпечити доступну дорогу, зручний час або тишу під час розмови. Друга не потрібно перетворювати на доглядальника, а родинну допомогу — на контроль за колом знайомих.
Коли труднощі зі спілкуванням потребують додаткової допомоги
Сором’язливість, тимчасова відмова від зустрічей або бажання побути на самоті самі по собі не свідчать про психічний розлад. Потреба в оцінюванні виникає, коли зміни стали вираженими, стійкими, небажаними для людини й суттєво ускладнюють повсякденне життя. Особливо важливо звернути увагу на тривалий пригнічений настрій, втрату інтересу до всіх звичних занять, значні зміни сну чи апетиту, виражену тривогу або відчуття безнадії.
Якщо людина раптово стала сплутаною, різко змінилася поведінка або вона повідомляє про намір завдати собі шкоди, потрібна своєчасна медична оцінка; за безпосередньої небезпеки — невідкладна допомога. ВООЗ наголошує, що психічні розлади в старшому віці заслуговують на належну допомогу і не повинні пояснюватися лише віком.
Психолог може допомогти опрацювати тривогу знайомства, переживання після конфлікту, горе або втрату впевненості в контактах. Лікар може оцінити стан здоров’я, слух, зір, больові симптоми, дію ліків та інші чинники, що перешкоджають спілкуванню. Завдання підтримки — разом із людиною знайти прийнятні для неї умови соціального життя.
Практичний план для людини, яка хоче більше дружнього спілкування
Почніть з одного запитання до себе: які стосунки мені зараз потрібні? Можливо, хочеться відновити зв’язок із давнім другом, мати співрозмовника для прогулянок, спілкуватися з людьми за інтересами або знайти людину для довірливих розмов. Така конкретизація допомагає обирати ситуації, у яких бажана дружба може виникнути.
Упродовж найближчого тижня можна зробити один невеликий крок: зателефонувати людині, з якою давно хотілося поговорити; дізнатися про найближчий регулярний гурток; домовитися про коротку зустріч; або запросити сусіда на спільну прогулянку. Оберіть посильну дію, яка не потребує різкого перевантаження чи великих витрат.
Наступні зустрічі допоможуть зрозуміти, чи приємний контакт обом. Якщо інтерес взаємний, запропонуйте ще одну конкретну нагоду побачитися або поговорити. Якщо відповідь стримана, дайте людині простір. Відмова від однієї зустрічі не визначає вашу цінність і не робить потребу в дружбі менш значущою.
Через певний час оцініть не кількість нових контактів, а якість досвіду: чи є людина, з якою вам цікаво; чи почуваєтеся ви в безпеці; чи мають обидва право на власний ритм; чи виникає бажання продовжити спілкування. Саме ці ознаки допомагають будувати дружбу, що відповідає вашому життю.
Поширені запитання
Чи можна знайти справжніх друзів після 70 або 80 років?
Так. Дружба може виникнути у будь-якому дорослому віці, зокрема завдяки повторним зустрічам, спільним заняттям або доброзичливим контактам у громаді. Швидкість зближення індивідуальна, а можливості можуть залежати від здоров’я, транспорту й доступності середовища. Вік сам по собі не визначає здатність до взаємної близькості.
Чи нормально мати одного або двох друзів?
Так, якщо людина задоволена якістю зв’язків і має потрібну їй підтримку. У дружби немає нормативної кількості. Водночас за бажання можна підтримувати ширше коло приятелів, щоб залишалися різні можливості спілкування.
Чому старі друзі віддаляються?
Причинами бувають переїзд, зміни розкладу, здоров’я, сімейні обов’язки, непорозуміння або зміна інтересів. Найкращий перший крок — доброзичливо уточнити, чи хоче людина продовжити контакт, і запропонувати посильний формат спілкування.
Що робити, якщо соромно знайомитися?
Обирайте середовище зі спільною справою й починайте з коротких розмов. Невелика повторювана взаємодія часто психологічно зручніша за спробу одразу завести близького друга. Якщо страх соціальних ситуацій стійкий і суттєво обмежує життя, обговоріть його з фахівцем.
Чи є інтернет-дружба повноцінною?
Для багатьох людей дистанційне спілкування стає значущою дружбою. Якість визначається взаємністю, довірою й особистими межами, а також можливістю обрати зручний спосіб контакту. Важливо дотримуватися цифрової безпеки та не підміняти добровільне спілкування фінансовими зобов’язаннями.
Чи завжди треба активно шукати нових друзів після втрати близької людини?
Ні. Після втрати людина має право на власний темп горювання. Нові знайомства можуть з’явитися тоді, коли виникне інтерес і можливість підтримувати контакт. Якщо горе супроводжується тривалим значним порушенням повсякденного життя, доречна професійна підтримка.
Чи можуть гуртки або волонтерські програми усунути самотність?
Вони створюють можливості для контактів, навчання й спільних справ, але їхній вплив залежить від потреб учасників і якості взаємодії. Метааналіз програм проти самотності показав неоднорідні результати; участь не гарантує близької дружби чи зникнення відчуття самотності.
Як діяти, якщо друг почав потребувати допомоги через хворобу?
Запитайте, якої підтримки він хоче, домовтеся про комфортний спосіб контакту й узгодьте власні можливості. Дружні стосунки можуть залишатися теплими без вимоги, щоб один друг самостійно виконував усі завдання догляду. За потреби можна залучати професійну допомогу за згодою людини.
Висновок
Дружба у старшому віці формується й підтримується через добровільність, повторні контакти, спільні інтереси, поступову довіру, взаємність і повагу до меж. Старіння змінює життєві обставини й іноді способи спілкування, але залишає простір для давніх і нових стосунків. Найкраща підтримка дружби — це доступне середовище та свобода людини самій визначати, із ким, як і наскільки близько вона хоче бути.
Пов’язані статті
Джерела
Blieszner, R., Ogletree, A. M., & Adams, R. G. (2019). Friendship in later life: A research agenda. Innovation in Aging, 3(1), igz005. https://doi.org/10.1093/geroni/igz005
Carstensen, L. L., Isaacowitz, D. M., & Charles, S. T. (1999). Taking time seriously: A theory of socioemotional selectivity. American Psychologist, 54(3), 165–181. https://doi.org/10.1037/0003-066X.54.3.165
Chopik, W. J., Yang, H., & Lucas, R. E. (2026). Evaluating associations between friendship characteristics and mental, physical, and cognitive health. Research on Aging, 48(9–10), 519–532. https://doi.org/10.1177/01640275251408745
Fakoya, O. A., McCorry, N. K., & Donnelly, M. (2021). How do befriending interventions alleviate loneliness and social isolation among older people? A realist evaluation study. PLOS ONE, 16(9), e0256900. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0256900
Hoang, P., King, J. A., Moore, S., Moore, K., Reich, K., Sidhu, H., Tan, C. V., Whaley, C., & McMillan, J. (2022). Interventions associated with reduced loneliness and social isolation in older adults: A systematic review and meta-analysis. JAMA Network Open, 5(10), e2236676. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2022.36676
Kim, E. S., Chopik, W. J., Chen, Y., Wilkinson, R., & VanderWeele, T. J. (2023). United we thrive: Friendship and subsequent physical, behavioural and psychosocial health in older adults (an outcome-wide longitudinal approach). Epidemiology and Psychiatric Sciences, 32, e65. https://doi.org/10.1017/S204579602300077X
Krohne, K., Flor, A. D., & Nicolaisen, M. (2023). Friendship in befriending? Older service users’ notions of friendship in a befriending scheme. Journal of Gerontological Social Work, 66(4), 459–473. https://doi.org/10.1080/01634372.2022.2118406
Pezirkianidis, C., Galanaki, E., Raftopoulou, G., Moraitou, D., & Stalikas, A. (2023). Adult friendship and wellbeing: A systematic review with practical implications. Frontiers in Psychology, 14, 1059057. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1059057
World Health Organization та партнери. (2022). Joint statement on the situation of older persons in Ukraine. Офіційний документ
World Health Organization. (2025). From loneliness to social connection: Charting a path to healthier societies. Report of the WHO Commission on Social Connection. Офіційний звіт
World Health Organization. (2026). Mental health of older adults. Офіційний інформаційний матеріал
World Health Organization. (без дати). Healthy ageing and functional ability. Пояснення ВООЗ
Wrzus, C., Hänel, M., Wagner, J., & Neyer, F. J. (2013). Social network changes and life events across the life span: A meta-analysis. Psychological Bulletin, 139(1), 53–80. https://doi.org/10.1037/a0028601
Волинська обласна державна адміністрація. (2026). Про підсумки роботи органів соціального захисту населення області за 2025 рік і завдання на 2026 рік. Офіційний звіт