Соціальне порівняння в соцмережах: чому чужі профілі змінюють самооцінку та настрій
Оновлено: 21 вер.
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 18 червня 2024 · Редакційна політика
Чужий профіль у соцмережі може змінити те, як людина оцінює себе, навіть якщо вона чудово розуміє, що бачить лише вибрану частину чужого життя. Причина часто не в самій платформі й не в одному конкретному дописі, а в соціальному порівнянні: ми використовуємо інших людей як орієнтири для оцінки власної зовнішності, успіху, стосунків, популярності, доходу, способу життя чи досягнень. У цифровому середовищі таких орієнтирів стає більше, вони з’являються швидше й часто подані у вигідно відібраній формі.
Наукові дані не підтримують просту формулу «соцмережі завжди знижують самооцінку». Огляди показують змішані й невеликі середні зв’язки між використанням соцмереж і самооцінкою, а ефекти суттєво різняться між людьми та способами використання платформ. Водночас саме висхідне онлайн-порівняння — ситуація, коли інша людина здається кращою за нас у важливій сфері, — має набагато послідовніший зв’язок із ситуативним погіршенням самооцінки, настрою та благополуччя. Це підтверджують як експериментальний метааналіз 2023 року, так і метааналіз 2026 року.
Що таке соціальне порівняння в соцмережах
Соціальне порівняння — це психологічний процес, за допомогою якого людина оцінює себе через зіставлення з іншими. Класичну теорію сформулював Леон Фестінгер у 1954 році. Сучасні дослідження показують, що порівняння впливає не лише на судження про здібності, а й на емоції, самооцінку, відчуття власного становища та мотивацію.
У соцмережах цей процес відбувається в особливому інформаційному середовищі. Людина порівнює не своє повне життя з повним життям іншої людини, а власний безперервний досвід — разом із невдачами, рутиною, сумнівами й невидимою працею — з фрагментами чужої самопрезентації. Це не робить кожен профіль «фальшивим»: люди справді можуть показувати реальні події й досягнення. Проблема порівняння полягає в нерівності доступної інформації.
Висхідне, низхідне та горизонтальне порівняння
Висхідне соціальне порівняння (upward social comparison) виникає, коли людина бачить когось, хто здається успішнішим, привабливішим, популярнішим, заможнішим або щасливішим. Воно може викликати контраст — «у нього це є, а в мене немає» — або, за певних умов, надихати й створювати відчуття досяжної моделі.
Низхідне порівняння виникає, коли інша людина сприймається як така, що перебуває в менш сприятливому становищі. Воно іноді тимчасово підвищує оцінку себе, але не є універсальним способом підтримувати самооцінку й може супроводжуватися провиною, співчуттям або байдужістю.
Горизонтальне, або латеральне, порівняння відбувається з людьми, яких ми вважаємо приблизно подібними до себе. Воно особливо важливе для орієнтації в нормах: що «звичайно» для мого віку, професії, кола спілкування чи життєвого етапу. Метааналіз понад 60 років досліджень соціального порівняння показав, що люди часто обирають висхідні орієнтири, а контраст є одним із найтиповіших наслідків порівняння.
Контраст і асиміляція
Одна й та сама чужа перемога може дати два різні психологічні результати. Контраст підкреслює дистанцію між собою й іншою людиною: «я відстаю». Асиміляція робить чужий результат психологічно ближчим: «це схоже на те, до чого я можу прийти». Тому висхідне порівняння не є автоматично шкідливим. Значення мають досяжність цілі, схожість із людиною, особиста важливість сфери, попередній настрій, самооцінка та спосіб інтерпретації побаченого.
Чому соцмережі створюють особливо багато матеріалу для порівняння
У повсякденному офлайн-житті людина бачить обмежене коло людей і відносно вузьку вибірку їхнього життя. Цифрова стрічка може за кілька хвилин показати десятки чужих тіл, квартир, кар’єрних новин, подорожей, весіль, тренувань, покупок і досягнень. Це збільшує не лише кількість потенційних порівнянь, а й імовірність знайти когось, хто здається «кращим» саме у сфері, яка болить або має високу особисту цінність.
Друга особливість — селективна видимість. Користувачі мають більше причин публікувати події, якими хочеться поділитися, ніж звичайні години очікування, сумніви, невдалі спроби або відсутність результату. Через це позитивні й соціально бажані фрагменти можуть бути непропорційно помітними. Огляд Вердюна та співавторів описує соціальне порівняння як один із ключових механізмів, через які певні способи використання соціальних мереж пов’язані з благополуччям.
Третя особливість — кількісні соціальні сигнали. Лайки, перегляди, підписники, рейтинги та інші видимі показники можуть перетворювати нечітку соціальну оцінку на число. Число здається об’єктивним, хоча на нього впливають розмір аудиторії, час публікації, формат контенту, мережеві ефекти й алгоритмічна видимість. Психологічно це може створювати ще один стандарт порівняння: не лише «як вона виглядає», а й «скільки людей це схвалили».
Четверта особливість — рекомендована стрічка. Алгоритмічна система впливає на те, які саме приклади стають видимими користувачу, а отже змінює інформаційне середовище порівняння. Це не означає, що «алгоритм безпосередньо знижує самооцінку». Між рекомендацією контенту й психологічним результатом лежать зміст, попередні інтереси, реакція людини, повторне використання та контекст. Окремо цей механізм розібрано в матеріалі про алгоритмічний соціальний вплив.
Чому чужий профіль може змінити самооцінку
Самооцінка має відносно стійкий глобальний компонент і ситуативні коливання. Один перегляд стрічки не «переписує» особистість, але може змінити те, як людина оцінює себе тут і зараз. Якщо такі епізоди повторюються в одній і тій самій чутливій сфері, вони можуть підтримувати стійкіший патерн самокритики. Докази для короткочасних змін сильніші, ніж для твердження, що звичайне користування соцмережами саме по собі причинно формує низьку глобальну самооцінку.
У метааналізі експериментів McComb, Vanman і Tobin було об’єднано 48 досліджень і 7 679 учасників. Експозиція до висхідних цілей порівняння в соцмережах мала невеликий негативний середній ефект на самооцінювання й емоції загалом (Hedges’ g = −0,24). Для самооцінки окремо середній ефект становив g = −0,21. Це важливе причинне свідчення саме про експериментально створену експозицію до висхідних порівнянь, а не доказ того, що будь-яке користування будь-якою платформою знижує самооцінку кожного користувача.
У серії з чотирьох досліджень Midgley та співавторів частіші й більш крайні висхідні порівняння під час перегляду соцмереж були пов’язані з негайним зниженням самооцінювання та накопичувальними погіршеннями ситуативної самооцінки, настрою й задоволеності життям. Особливо вразливими виявилися учасники з нижчою початковою самооцінкою. Цей результат добре узгоджується з ідеєю циклу: нижча оцінка себе може робити висхідні порівняння частішими, а вони, своєю чергою, можуть ще сильніше знижувати поточну оцінку себе.
Що відбувається з настроєм
Настрій реагує швидше за глобальну самооцінку. Коли порівняння переживається як контраст, людина може відчути смуток, заздрість, розчарування, сором, роздратування або короткочасне відчуття власної недостатності. Це емоційна реакція, а не автоматичний симптом психічного розладу.
Експеримент Fardouly та співавторів із 112 молодими жінками показав, що десять хвилин перегляду Facebook були пов’язані з більш негативним настроєм порівняно з нейтральним вебсайтом; схильність до порівнянь зовнішності також модифікувала частину результатів щодо тілесного образу. Це конкретне дослідження певної групи й платформи, тому його не слід переносити на всіх користувачів, усі вікові групи чи всі сучасні платформи.
Критичний огляд Meier і Johnson підкреслює, що новіші дослідження знаходять не лише негативні, а й позитивні, умовні, індивідуально-специфічні та взаємні ефекти. Тобто поганий настрій може збільшувати ймовірність певного типу використання соцмереж та порівнянь так само, як певні порівняння можуть змінювати настрій.
Що показують найновіші метааналізи
У 2026 році Lei та співавтори об’єднали 94 ефекти з 54 незалежних вибірок, загалом 36 583 учасники. Середня кореляція між висхідним онлайн-порівнянням і психологічною дезадаптацією становила r = 0,330. Найсильніший зв’язок був із негативними соціально-оцінними емоціями (r = 0,438), далі — з тривогою (r = 0,382), депресивною симптоматикою (r = 0,306), нижчим благополуччям (r = 0,268) і нижчою самооцінкою (r = 0,263).
Ці цифри описують середній статистичний зв’язок, а не неминучу долю окремого користувача. Більшість включених досліджень не дозволяють перетворити кореляцію на універсальну причинну схему. Самі автори аналізують відмінності між дизайнами, а сукупність літератури лишається неоднорідною. Саме тому висновок «висхідне порівняння пов’язане з гіршими психологічними показниками» науково точніший за формулу «соцмережі викликають депресію».
Інший метааналіз 2026 року, Demir та співавторів, дослідив зв’язок соціального порівняння з проблемним використанням соцмереж. У 20 незалежних дослідженнях середній зв’язок був помірно малим, ES = 0,24, а після врахування контрольних змінних слабшав приблизно до 0,169. Автори підкреслюють значну неоднорідність і можливе часткове перекриття способів вимірювання. У підліткових вибірках ефекти були відносно малими й у частині аналізів практично незначними, хоча статистично відмінними від нуля.
Термін «проблемне використання соціальних мереж» описує дослідницький конструкт і патерн поведінки. Високий бал за відповідною шкалою сам по собі не є психіатричним діагнозом. У клінічній практиці важливі функціональні порушення, контекст, тривалість симптомів і диференційна оцінка, а не одна цифра чи частота користування.
Чи знижують соцмережі самооцінку
Найточніша відповідь: іноді й за певних умов, але не як універсальний ефект. Огляд Cingel, Carter і Krause описує змішану картину: метааналізи знаходять невеликі середні статистичні ефекти, тоді як персоналізовані дослідження показують, що для більшості людей ефект може бути близьким до нуля, а менші групи мають позитивні або негативні зміни.
Важливо розділяти принаймні три різні питання. Перше — скільки часу людина проводить у соцмережах. Друге — який контент вона бачить і що робить на платформі. Третє — який психологічний процес запускається під час цього використання. Для теми самооцінки соціальне порівняння часто пояснює більше, ніж проста тривалість екранного часу.
Дослідження молодих дорослих Le Blanc-Brillon та співавторів 2025 року показало, що експозиція до висхідних порівнянь статистично опосередковувала зв’язок частоти використання соцмереж із нижчою глобальною та фізичною самооцінкою і вищою депресивною симптоматикою. Водночас внесок моделей був помірним — приблизно 6–9% поясненої дисперсії. Медіаційна модель у таких даних не доводить єдиний напрям причинності.
Чому висхідне порівняння не завжди шкодить
Побачити сильнішого, досвідченішого або успішнішого іншого іноді корисно. Якщо людина сприймає різницю як досяжну, бачить шлях до результату й не ототожнює один показник із власною цінністю, порівняння може дати інформацію, навчальну модель або мотивацію. У цьому випадку чужий результат працює як орієнтир, а не вирок.
Ризик зростає, коли порівняння стосується центральної для самооцінки сфери, відстань здається величезною, а профіль сприймається як повне й об’єктивне відображення чужого життя. Тоді контраст легко перетворюється з конкретного судження «вона зараз заробляє більше» на глобальне «зі мною щось не так». Саме перехід від конкретної відмінності до загальної оцінки себе психологічно найважливіший.
Заздрість, FOMO і соціальне порівняння — різні речі
Соціальне порівняння — це процес зіставлення. Заздрість — одна з можливих емоційних реакцій на перевагу іншої людини. FOMO — переживання, що інші мають важливий або винагороджувальний досвід без нас, разом із бажанням залишатися в курсі. Ці явища можуть підсилювати одне одного, але не є синонімами.
Наприклад, людина може побачити фотографії зустрічі друзів, спочатку відчути FOMO, потім порівняти власне соціальне життя з чужим, а далі пережити заздрість або самокритику. Інша людина побачить той самий допис і відчує радість за друзів або просто нейтральний інтерес. Один контент не має одного психологічного ефекту.
Соцмережі, зовнішність і образ тіла
Порівняння зовнішності — окремий і добре досліджений домен. Систематичний огляд і метааналіз Bonfanti та співавторів включив 83 дослідження і 55 440 учасників. Вищий рівень онлайн-порівняння був пов’язаний із більшими проблемами образу тіла (r = 0,454), симптомами розладів харчової поведінки (r = 0,36) та нижчим позитивним образом тіла (r = −0,242).
Ці асоціації не означають, що порівняння зовнішності автоматично створює розлад харчової поведінки або дисморфічний розлад тіла. Клінічні стани мають окремі діагностичні критерії й потребують професійної оцінки. У цій статті важливо лише зафіксувати, що зовнішність є одним із доменів, де цифрове порівняння може бути особливо емоційно насиченим. Ширше тему розглянуто в матеріалі «Образ тіла: чому ми бачимо себе не лише очима».
Докладніше саме про зв’язок візуальних соцмереж із тілесним самосприйманням: Соцмережі та образ тіла: як візуальні платформи пов’язані із самосприйманням зовнішності.
Підлітки: що відомо окремо
Підлітковий вік не можна описувати даними дорослих. Самооцінювання, статус серед однолітків, приналежність до групи й чутливість до соціального зворотного зв’язку мають власний розвитковий контекст. Тому питання «чи шкодять соцмережі підліткам» надто широке: значення мають вік, тип контенту, характер взаємодії, сімейний і шкільний контекст, сон, попередній психічний стан та індивідуальна чутливість.
У дослідженні екологічної моментальної оцінки Burnell та співавторів 94 підлітки протягом 14 днів тричі на день повідомляли про порівняння в соцмережах. Горизонтальні порівняння траплялися значно частіше за висхідні або низхідні. Коли в конкретний момент виникало висхідне порівняння, підлітки повідомляли про нижчу самооцінку; низхідне порівняння відносно горизонтального супроводжувалося вищою самооцінкою. Автори підкреслюють саме ситуативні зв’язки, а не доказ довгострокової причинної траєкторії.
Найновіший umbrella review Tølbøll 2026 року синтезує огляди та метааналізи 2021–2025 років і знову показує, що зв’язок між використанням соцмереж і психічним здоров’ям підлітків залишається неоднорідним та суперечливим. Це важливий фон: дані про конкретний механізм висхідного порівняння можуть бути переконливішими, ніж широке твердження про «шкідливість соцмереж узагалі».
Американська психологічна асоціація у Health Advisory on Social Media Use in Adolescence окремо рекомендує обмежувати використання соцмереж для соціального порівняння, особливо навколо краси й зовнішності, а також розвивати медіаграмотність. Це рекомендація з урахуванням потенційних ризиків, а не твердження, що кожен підліток зазнає шкоди.
Яку роль відіграють алгоритми
Алгоритм рекомендацій не «порівнює людину з іншими» замість неї, але визначає частину середовища, у якому порівняння стає можливим. Якщо користувач довше затримується на певному типі контенту, подальша видимість схожих матеріалів може збільшувати частоту контактів із тим самим класом соціальних орієнтирів. Для когось це буде спорт, для когось — кар’єра, зовнішність, батьківство, подорожі чи фінансовий успіх.
Важливо не плутати три рівні. Перший — властивість системи: ранжування та рекомендація контенту. Другий — психологічний досвід: що саме людина помічає, з ким себе порівнює і як інтерпретує різницю. Третій — результат: ситуативна зміна настрою, самооцінки або поведінки. Науковий висновок має стосуватися того рівня, який справді вимірювало дослідження. Сам факт персоналізованої стрічки не доводить причинного впливу на психічний стан.
Хто може бути чутливішим до онлайн-порівнянь
Немає простого «типу людини», який обов’язково постраждає. Проте дослідження повторно вказують на кілька модераторів. Вища загальна схильність до соціального порівняння збільшує ймовірність, що стрічка стане матеріалом для оцінювання себе. Нижча вихідна самооцінка може робити висхідні порівняння частішими й більш крайніми. Важливість конкретної сфери — зовнішності, кар’єри, стосунків або статусу — посилює емоційну вагу різниці.
Поточний настрій і психічний стан також можуть змінювати вибір та інтерпретацію контенту. Наприклад, у дослідженні Burnell загальна депресивна симптоматика була фактором ризику частіших висхідних порівнянь у підлітків. Це показує можливу двонапрямність: не лише контент впливає на людину, а й стан людини впливає на те, який соціальний сигнал стає психологічно значущим.
Мають значення й референтні групи. Профіль невідомої знаменитості може не зачепити, якщо людина не використовує її як орієнтир. Натомість колега, однокурсник, однокласник або знайомий із подібним стартом може викликати сильніший контраст саме через близькість і релевантність порівняння.
Парасоціальні фігури та порівняння
Блогер, стример, знаменитість або цифровий персонаж може одночасно бути джерелом інформації, об’єктом емоційної близькості й орієнтиром для порівняння. Парасоціальні стосунки описують одностороннє переживання близькості до медійної фігури; соціальне порівняння описує інший процес — оцінювання себе відносно неї.
Ці механізми можуть перетинатися. Чим психологічно ближчим здається медійний персонаж, тим реалістичнішим може здаватися його спосіб життя як стандарт. Але сама парасоціальна близькість не означає низької самооцінки, а порівняння з блогером не обов’язково є негативним.
Як зрозуміти, що порівняння шкодить саме вам
Корисніше спостерігати не лише за тривалістю користування, а за повторюваним ланцюжком «контент → порівняння → оцінка себе → емоція → поведінка». Ознакою проблеми може бути ситуація, коли після певних профілів або тем регулярно з’являється різкий спад настрою, самокритика, сором, відчуття відставання, нав’язливе повернення до чужих показників або імпульс доводити власну цінність публікаціями й цифрами.
Інший сигнал — звуження стандарту самооцінки. Наприклад, людина починає оцінювати всю себе через одну метрику: вагу, дохід, кількість підписників, статус стосунків, продуктивність або професійний титул. Соціальне порівняння стає особливо жорстким, коли складна ідентичність стискається до одного рейтингу.
Важливо дивитися на повторюваність і функціональні наслідки. Один вечір заздрості після чужої подорожі — звичайна людська реакція. Систематичне погіршення сну, відмова від спілкування, різке обмеження харчування, постійна перевірка профілів, тривала пригніченість або істотне порушення навчання й роботи — інший рівень проблеми й привід оцінювати ширший психічний стан.
Що можна зробити, якщо стрічка постійно запускає порівняння
1. Визначити не «соцмережі взагалі», а конкретний тригер
Запитайте себе: з ким саме я себе порівнюю, у якій сфері, у якому напрямі й що відбувається з оцінкою себе після цього? Формула «Instagram робить мені погано» надто широка, щоб нею керувати. Формула «після перегляду профілів знайомих підприємців я починаю оцінювати свою кар’єру як провал» уже показує конкретний механізм.
2. Змінити склад стрічки
Відписка, mute, приховування рекомендацій або свідоме додавання різноманітніших джерел — це не «втеча від реальності», а регулювання інформаційного середовища. Мета не в тому, щоб бачити лише приємне, а в тому, щоб не перетворювати одну вузьку й ідеалізовану вибірку на стандарт усього людського життя.
3. Розділяти факт і глобальний висновок про себе
Факт може звучати так: «ця людина купила квартиру». Порівняльний висновок: «у неї зараз більше фінансових ресурсів у цій сфері». Глобальний самосуд: «я невдаха». Перші два речення описують інформацію та відмінність; третє перетворює одну відмінність на оцінку всієї особистості. Саме цей логічний стрибок варто помічати.
4. Пам’ятати про нерівність вибірки
Ви знаєте про власне життя все, а про чуже — лише те, що стало видимим. Це не заклик автоматично знецінювати чужі досягнення фразою «усе постановка». Досягнення можуть бути справжніми. Точніше нагадати собі, що даних недостатньо для повного порівняння двох життів.
5. Перевіряти ефект, а не лише намір
Можна відкривати профіль «для мотивації», але щоразу виходити з нього пригніченим. У такій ситуації важливіший повторюваний психологічний результат, ніж початкова мета перегляду. Якщо контент надихає на конкретну дію без самоприниження — це інший патерн, ніж мотивація, побудована на постійному відчутті власної недостатності.
6. Для підлітків — навчати читати соціальні сигнали, а не лише рахувати екранний час
Медіаграмотність включає розуміння селективної самопрезентації, рекламних стимулів, ретуші, метрик популярності, рекомендаційних систем і того, як порівняння змінює емоції. APA прямо включає обмеження порівнянь навколо зовнішності та розвиток соціально-медійної грамотності до рекомендацій для підліткового використання.
7. Не покладатися на «цифровий детокс» як універсальне лікування
Тимчасова пауза іноді корисна як спосіб перевірити власний патерн, але наукові дані не дають підстав вважати повну відмову від соцмереж універсальним засобом для самооцінки чи настрою. Після повернення ті самі механізми можуть відновитися. Довгостроково важливіше змінити спосіб взаємодії з контентом, стандарти самооцінювання й контекст використання.
Коли варто звернутися по психологічну допомогу
Соціальне порівняння саме по собі не є діагнозом і не потребує лікування. Професійна допомога доречна, коли за порівняннями стоїть стійка пригніченість, сильна тривога, виражена ненависть до тіла, самоушкодження, різке обмеження харчування, нав’язлива перевірка чужих профілів, порушення сну, соціальне уникання або помітне погіршення навчання, роботи чи близьких стосунків.
Психолог або інший фахівець із психічного здоров’я оцінює не «скільки годин у телефоні», а загальну картину: симптоми, тривалість, функціонування, розвитковий контекст, супутні стани та роль цифрового середовища. Окремий тест, високий бал за шкалою чи опис одного симптому не встановлює клінічного діагнозу.
Поширені запитання
Чому я порівнюю себе з іншими, хоча знаю, що профілі відредаговані
Знання про селективність профілю й автоматичне оцінювання — різні рівні психіки. Порівняння може запускатися швидко, ще до свідомого нагадування про контекст. Медіаграмотність допомагає, але не робить людину «імунною» до соціальних сигналів.
Чи означає часте порівняння, що в мене низька самооцінка
Ні. Соціальне порівняння є звичайним психологічним процесом. Нижча самооцінка в частині досліджень пов’язана з більшою вразливістю до крайніх висхідних порівнянь, але з одного факту частого порівняння неможливо встановити рівень самооцінки або будь-який діагноз.
Що шкідливіше — Instagram, TikTok чи інша платформа
Наукові дані не дають стабільного універсального рейтингу платформ за психологічною шкодою. Вирішальними можуть бути не бренд застосунку, а формат контенту, персональна стрічка, характер взаємодії, теми порівняння та вразливість конкретної людини. Платформні ефекти також змінюються разом із дизайном сервісів.
Чи лайки й кількість підписників знижують самооцінку
Видимі метрики можуть ставати стандартами соціального оцінювання, але їхня наявність сама по собі не означає зниження самооцінки. Важливо, наскільки людина пов’язує цифру зі своєю цінністю, як часто перевіряє її, з ким порівнює й що робить після отриманого зворотного зв’язку.
Чи потрібно відписуватися від успішних людей
Не автоматично. Якщо профіль дає корисну інформацію, реалістичну модель і мотивацію, висхідне порівняння може бути конструктивним. Якщо конкретний профіль стабільно запускає самоприниження й не дає нічого, окрім повторюваного емоційного спаду, обмеження контакту є розумним способом налаштувати власне інформаційне середовище.
Чи допомагає порівнювати себе тільки із собою в минулому
Порівняння з власною попередньою точкою може бути корисним, коли воно спирається на реалістичні критерії й відповідає вашій меті. Але й воно може стати жорстким, якщо минуле перетворюється на недосяжний еталон. Завдання полягає не в повній відмові від будь-яких порівнянь, а в тому, щоб вони давали інформацію, а не визначали всю самоцінність.
Чи соціальне порівняння в соцмережах може спричинити депресію
Дослідження показують статистичний зв’язок висхідного онлайн-порівняння з депресивною симптоматикою, але такий зв’язок не означає, що порівняння є єдиною або достатньою причиною депресивного розладу. Напрям може бути двостороннім, а клінічна депресія формується в ширшому біопсихосоціальному контексті. За стійких симптомів потрібна клінічна оцінка, а не самодіагностика за поведінкою в соцмережах.
Як говорити з підлітком про порівняння без заборон
Корисно обговорювати конкретні приклади: що саме здається «кращим» у чужому профілі, які дані залишаються невидимими, як змінюється настрій після перегляду, яку роль відіграють фільтри, реклама й метрики. Мета розмови — дати підлітку інструменти розпізнавати психологічний процес і керувати середовищем, а не переконати, що весь онлайн-світ небезпечний.
Висновок
Соціальне порівняння в соцмережах — звичайний людський механізм, який цифрове середовище робить частішим, видимішим і кількісно насиченим. Найпослідовніші ризики пов’язані не з самим фактом користування платформою, а з повторюваними висхідними порівняннями, що переживаються як контраст і зачіпають важливу для людини сферу.
Експериментальні дослідження й метааналізи показують невеликі середні причинні ефекти висхідної експозиції на самооцінювання та емоції, а нові метааналізи спостережних даних знаходять помітні асоціації з негативними емоціями, тривогою, депресивною симптоматикою, нижчим благополуччям і самооцінкою. Водночас загальна картина використання соцмереж залишається неоднорідною: для багатьох людей ефект невеликий або нейтральний, а для частини користувачів порівняння може бути мотивувальним. Точне питання тому звучить не «чи шкідливі соцмережі», а «які порівняння виникають у цій людині, у якій сфері, за яких умов і до чого вони ведуть».
Пов’язані статті
Джерела
American Psychological Association. (2023). Health Advisory on Social Media Use in Adolescence.
Bonfanti, R. C., Melchiori, F., Teti, A., Albano, G., Raffard, S., Rodgers, R., & Lo Coco, G. (2025). The association between social comparison in social media, body image concerns and eating disorder symptoms: A systematic review and meta-analysis. Body Image, 52, 101841.
Burnell, K., Trekels, J., Prinstein, M. J., & Telzer, E. H. (2024). Adolescents’ Social Comparison on Social Media: Links with Momentary Self-Evaluations. Affective Science, 5(4), 295–299.
Cingel, D. P., Carter, M. C., & Krause, H.-V. (2022). Social media and self-esteem. Current Opinion in Psychology, 45, 101304.
Demir, M., Yayla, İ. E., Kaya, M., Koçak, L., Arpaci, I., & Baloglu, M. (2026). Relationships between problematic social media use and social comparison: a meta-analysis. BMC Psychology, 14, 1303.
Fardouly, J., Diedrichs, P. C., Vartanian, L. R., & Halliwell, E. (2015). Social comparisons on social media: the impact of Facebook on young women’s body image concerns and mood. Body Image, 13, 38–45.
Festinger, L. (1954). A Theory of Social Comparison Processes. Human Relations, 7(2), 117–140.
Gerber, J. P., Wheeler, L., & Suls, J. (2018). A social comparison theory meta-analysis 60+ years on. Psychological Bulletin, 144(2), 177–197.
Le Blanc-Brillon, J., Fortin, J.-S., Lafrance, L., & Hétu, S. (2025). The associations between social comparison on social media and young adults’ mental health. Frontiers in Psychology, 16, 1597241.
Lei, Y., Hu, S., & Sun, Y. (2026). “Looking up” linked to feeling down: a meta-analysis of online upward social comparison and psychological maladjustment. Frontiers in Psychology, 17, 1825169.
McComb, C. A., Vanman, E. J., & Tobin, S. J. (2023). A Meta-Analysis of the Effects of Social Media Exposure to Upward Comparison Targets on Self-Evaluations and Emotions. Media Psychology, 26(5), 612–635.
Meier, A., & Johnson, B. K. (2022). Social comparison and envy on social media: A critical review. Current Opinion in Psychology, 45, 101302.
Midgley, C., Thai, S., Lockwood, P., Kovacheff, C., & Page-Gould, E. (2021). When every day is a high school reunion: Social media comparisons and self-esteem. Journal of Personality and Social Psychology, 121(2), 285–307.
Tølbøll, K. B. (2026). Social media use and adolescent mental health – an umbrella review and power analysis. Child and Adolescent Mental Health.
Verduyn, P., Gugushvili, N., Massar, K., Täht, K., & Kross, E. (2020). Social comparison on social networking sites. Current Opinion in Psychology, 36, 32–37.