top of page

Психологічна енкциклопедія

Вегетоневроз: що це, симптоми та що може стояти за цим терміном

30 вер.
Читати 13 хв

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 30 вересня 2026 року · Редакційна політика


Вегетоневроз — це слово з історичної та побутової медичної мови, яким часто називають серцебиття, пітливість, тремтіння, запаморочення, нестачу повітря, нудоту, коливання пульсу чи тиску та інші тілесні відчуття, що здаються пов’язаними з «вегетативною нервовою системою». У сучасній клінічній класифікації це не назва одного окремого діагнозу. Той самий набір скарг може виникати при тривожних і панічних станах, гіпервентиляції, стійких тілесних симптомах, реальних розладах автономної нервової системи, серцево-судинних, ендокринних, метаболічних, гематологічних, респіраторних та інших медичних станах.


Тому корисне сучасне питання звучить не «як лікувати вегетоневроз?», а «які саме симптоми виникають, за яких обставин, що їх підтримує і який діагноз або механізм найкраще це пояснює?». Саме від відповіді залежить подальша допомога.


Коротко: що таке вегетоневроз


У слові «вегетоневроз» поєдналися дві старі клінічні ідеї: «вегетативні» тілесні реакції та широка категорія «неврозу». Обидві частини потребують перекладу на сучасну медичну мову. МКХ-11 і клінічний посібник CDDR ВООЗ описують конкретні психічні та поведінкові розлади за їхніми клінічними ознаками; окремого сучасного діагнозу «вегетоневроз» у цій системі немає.


Це не робить симптоми «вигаданими». Серцебиття, тремор, пітливість, зміна дихання, нудота, відчуття жару чи холоду, слабкість і запаморочення є реальними тілесними явищами. Проблема старого ярлика полягає в іншому: він надто широкий, щоб сам по собі встановити причину, прогноз або лікування.


Термін «вегетативний невроз» у побуті зазвичай вживається як синонім «вегетоневрозу». Для сучасної оцінки краще не створювати з цих двох формулювань два різні «захворювання», а розібрати конкретний симптомний профіль.


Чому «вегетоневроз» не є сучасним універсальним діагнозом


Історично слово «невроз» охоплювало дуже різні стани. Сучасні класифікації розвели їх у конкретні категорії: тривожні та пов’язані зі страхом розлади, обсесивно-компульсивні та споріднені розлади, розлади, пов’язані зі стресом, дисоціативні розлади, розлади тілесного дистресу та інші групи. Широкий контекст терміна «невроз» розібрано в окремій канонічній статті «Невротичний розлад (невроз)».


Для «вегетоневрозу» це особливо важливо, бо автономні тілесні реакції не вказують на одну причину. Прискорене серцебиття може бути частиною панічної атаки, реакцією на фізичне навантаження, наслідком гарячки, анемії, гіпертиреозу, низького рівня глюкози, дії кофеїну чи ліків, порушенням серцевого ритму або проявом ортостатичної непереносимості. Один симптом не дозволяє вибрати між цими можливостями.


Тому сучасна діагностика рухається від позитивних ознак конкретного стану, анамнезу, огляду й доречних обстежень, а не від загального ярлика.


Що робить вегетативна, або автономна, нервова система


Автономна нервова система регулює багато процесів, які не потребують постійного свідомого контролю: частоту серцевих скорочень, тонус судин, потовиділення, частину травних реакцій, терморегуляцію, зіничні реакції та інші функції. Вона безперервно змінює активність відповідно до положення тіла, температури, фізичного навантаження, болю, прийому їжі, сну, емоційної напруги та реальної загрози.


Сам факт, що симптом «вегетативний», не робить його психогенним. Автономна реакція є спільною мовою багатьох фізіологічних і патологічних процесів. Тому серцебиття під час паніки й серцебиття при порушенні ритму можуть суб’єктивно відчуватися дуже схоже, хоча їхні причини й лікування різні.


Які симптоми люди часто називають «вегетоневрозом»


Пошуковий термін охоплює дуже різні скарги. Нижче наведено не «симптоми діагнозу вегетоневроз», а типові групи відчуттів, для яких люди використовують цей ярлик.


Серце і кровообіг


• відчуття сильного, швидкого або нерівного серцебиття;


• помітні коливання пульсу;


• відчуття жару, припливів, холоду, тремтіння;


• пітливість;


• запаморочення, потемніння в очах або слабкість, особливо при вставанні.


Такі симптоми можуть супроводжувати тривогу, але також трапляються при серцевих аритміях, анемії, ендокринних і метаболічних станах, зневодненні, інфекції, ортостатичній непереносимості та інших медичних причинах.


Дихання


• відчуття, що «не вистачає повітря» або не вдається вдихнути «на повні груди»;


• часте позіхання чи потреба робити глибокі вдихи;


• прискорене дихання;


• відчуття стискання в грудях або клубка в горлі;


• поколювання навколо рота чи в пальцях, запаморочення під час швидкого дихання.


Частина таких епізодів може бути пов’язана з гіпервентиляцією. Сучасний огляд Merck Manual Professional підкреслює, що гіпервентиляційний синдром є діагнозом виключення в тому сенсі, що небезпечні та інші органічні причини задишки мають бути належно оцінені. Детальніше цей механізм розібрано в статті «Гіпервентиляція».


Травлення


• нудота або «підкочування» до горла;


• спазми чи дискомфорт у животі;


• відчуття переповнення, здуття;


• часті позиви до випорожнення або зміни стулу під час сильного хвилювання.


Травна система чутлива до автономної регуляції та стресу, але повторний або виражений біль, блювання, кров у випорожненнях, втрата маси тіла, гарячка та інші насторожливі ознаки потребують медичної оцінки.


Нервова система і загальне самопочуття


• тремтіння;


• відчуття внутрішнього тремору;


• слабкість або швидка втомлюваність;


• запаморочення;


• поколювання чи оніміння;


• відчуття нестійкості;


• складність зосередитися під час епізоду.


Ці симптоми дуже неспецифічні. Їх не слід автоматично пояснювати «нервами», особливо якщо вони виникли вперше, швидко прогресують, супроводжуються непритомністю, однобічною слабкістю, порушенням мови, судомами або іншими неврологічними ознаками.


Що насправді може стояти за словом «вегетоневроз»


Сучасний підхід полягає не в тому, щоб підібрати нову назву для старого ярлика, а в тому, щоб розглянути кілька різних клінічних маршрутів. В однієї людини доречним буде один із них, в іншої — поєднання кількох.


Тривога і панічні атаки


Тривога справді може давати потужні тілесні реакції. Під час панічної атаки можливі прискорене серцебиття, пітливість, тремтіння, утруднене дихання, слабкість або запаморочення, поколювання, біль у грудях, нудота. Цей профіль описує National Institute of Mental Health. Але панічна атака не тотожна панічному розладу, а тілесний симптом не тотожний панічній атаці.


Якщо епізоди раптові, досягають високої інтенсивності, супроводжуються сильним страхом або відчуттям втрати контролю, а потім виникає стійке очікування нового нападу чи уникання ситуацій, лікар або фахівець із психічного здоров’я може оцінювати панічний розлад. NICE рекомендує структуровану діагностичну оцінку та наголошує на необхідності враховувати супутні фізичні стани. Окрема сторінка ХАБу: «Панічний розлад».


Гіпервентиляція або дисфункціональне дихання


Коли вентиляція легень стає надмірною щодо метаболічної потреби, зниження вуглекислого газу може сприяти запамороченню, поколюванню, відчуттю стискання, тремору й переднепритомному стану. Тривога може бути пусковим чинником, наслідком неприємних відчуттів або обома одночасно. Водночас задишка має широкий диференційний ряд, тому «це просто гіпервентиляція» не є безпечним висновком без контексту.


Особливо важливо не застосовувати стару пораду «дихати в паперовий пакет»: якщо причина задишки інша, така практика може бути небезпечною.


Розлад тілесного дистресу та стійкі тілесні симптоми


МКХ-11 містить окрему групу розладів тілесного дистресу або тілесного переживання. Це не сучасна назва для всіх випадків «вегетоневрозу». Діагноз розладу тілесного дистресу не встановлюють лише тому, що обстеження не знайшло пояснення. Важливими є стійкі тілесні симптоми, дистрес і характер надмірної уваги, занепокоєння та поведінки щодо симптомів.


У міжнародному польовому дослідженні клінічних вимог МКХ-11 Keeley та співавтори показали, що новий підхід відрізняється від старої логіки «соматоформного розладу». Систематичний огляд і метааналіз Smakowski та співавторів також показує зв’язки з тривогою, депресивними симптомами й тривогою за здоров’я, водночас наголошуючи на обмеженості поздовжніх даних. Детальніше: «Тілесний дистрес».


Реальна автономна дисфункція і ортостатична непереносимість


«Вегетоневроз» не слід прирівнювати до дисавтономії. Дисавтономія — медична парасолькова назва для порушень автономної регуляції, до яких належать, зокрема, ортостатичні синдроми. Якщо симптоми передбачувано посилюються у вертикальному положенні й полегшуються лежачи, це важлива клінічна підказка.


У 2026 році міжнародна мультидисциплінарна група опублікувала експертний консенсус щодо POTS і дисавтономії. Для POTS використовують конкретні ортостатичні критерії та контекст симптомів, а не суб’єктивне відчуття «вегетатики». Вимірювання пульсу вдома може дати лікарю корисний запис, але не замінює діагностику й не перетворює будь-яку тахікардію при вставанні на POTS.


Анемія


Слабкість, втома, задишка, запаморочення та серцебиття можуть виникати при анемії. National Heart, Lung, and Blood Institute відносить ці симптоми до можливих проявів недостатнього перенесення кисню кров’ю. Це один із прикладів того, чому тілесні скарги не варто одразу називати «неврозом».


Гіпертиреоз та інші ендокринні причини


Надлишок гормонів щитоподібної залози може спричиняти швидке або нерівне серцебиття, нервозність, тремтіння, пітливість, непереносимість спеки, порушення сну та зміни випорожнень. Цей профіль описує NIDDK. Клінічно він може нагадувати те, що людина називає «вегетоневрозом», але потребує зовсім іншої оцінки й лікування.


Низький рівень глюкози


Гіпоглікемія може швидко викликати тремтіння, запаморочення, слабкість, прискорене або нерівне серцебиття, дратівливість чи сплутаність. NIDDK наголошує, що тяжка гіпоглікемія може призвести до втрати свідомості або судом. Особливо важливо враховувати це в людей, які отримують цукрознижувальне лікування.


Серцево-судинні, респіраторні та інші медичні причини


Аритмії, ішемічні стани, захворювання легень, інфекції, зневоднення, побічні ефекти ліків, стимулятори, алкоголь та інші речовини, порушення електролітів, деякі неврологічні стани й інші захворювання можуть давати частково схожі симптоми. Перелік не означає, що кожній людині потрібні десятки аналізів. Він показує, чому діагностика має спиратися на вік, анамнез, характер епізодів, огляд, фактори ризику та клінічну ймовірність.


Вегетоневроз, ВСД і «вегетативна дисфункція»: чи це одне й те саме


У пострадянській медичній і побутовій мові поряд із «вегетоневрозом» часто вживають «вегетосудинна дистонія», «нейроциркуляторна дистонія», «вегетативна дисфункція» або просто «вегетатика». На практиці ці слова могли використовуватися для дуже різних симптомів і не мають стабільної відповідності одному сучасному психіатричному чи неврологічному діагнозу.


Тому коректний переклад старого запису «вегетоневроз/ВСД» на сучасну мову відбувається не через механічну заміну одним новим терміном. Потрібно з’ясувати, що саме тоді спостерігалося і що відбувається зараз: панічні напади, ортостатичні симптоми, аритмія, гіпервентиляція, тривала тривога, тілесний дистрес, ендокринне порушення чи інший стан.


Як відрізнити тривожну реакцію від медичної проблеми


За одним відчуттям це часто неможливо. Найбезпечніший підхід — не шукати «ознаку, яка на 100% доводить нерви», а дивитися на патерн симптомів та їхній контекст.


Питання, які допомагають лікарю


• Коли симптом почався: раптово чи поступово? Це перший епізод чи повторюваний патерн?


• Скільки триває епізод і як завершується?


• Що відбувається з пульсом, тиском, диханням, температурою?


• Чи пов’язаний стан із вставанням, фізичним навантаженням, їжею, голодом, менструальним циклом, інфекцією, недосипанням, кофеїном, алкоголем, нікотином, новими ліками або зміною дози?


• Чи є сильний страх, відчуття загрози, очікування нового нападу або уникання ситуацій?


• Чи полегшується стан лежачи?


• Чи були непритомність, травма, кровотеча, втрата маси тіла, гарячка, неврологічні симптоми?


• Які обстеження вже виконувалися і що саме вони виключили?


Такі дані цінніші, ніж саме слово «вегетоневроз».


Які обстеження можуть знадобитися


Універсального «аналізу на вегетоневроз» не існує. Обсяг обстежень залежить від конкретної скарги. На первинному прийомі лікар може уточнити анамнез, виміряти пульс і артеріальний тиск, оцінити дихання, серцево-судинний і неврологічний статус, переглянути ліки та речовини, що можуть впливати на симптоми.


За показаннями можуть бути доречними ЕКГ, ортостатичні вимірювання, загальний аналіз крові, показники функції щитоподібної залози, глюкоза, електроліти або інші дослідження. У частини людей потрібен кардіологічний, неврологічний, ендокринологічний, пульмонологічний чи гастроентерологічний маршрут. У частини — оцінка тривожного, панічного або іншого психічного розладу. Це не стандартний пакет «на всякий випадок»: тести добирають за клінічною картиною.


Нормальний результат одного чи кількох обстежень є інформацією про те, що конкретні перевірені причини стали менш імовірними. Він не доводить автоматично, що симптоми «психосоматичні» або що людина їх вигадує.


Коли нормальні аналізи не означають «усе від нервів»


Це одна з найважливіших помилок навколо «вегетоневрозу». Медичне обстеження має межі: кожен тест відповідає на конкретне питання. Нормальна ЕКГ між епізодами, наприклад, не є універсальним тестом на всі причини серцебиття; нормальні базові аналізи не оцінюють усі можливі ортостатичні чи респіраторні механізми.


Водночас нескінченне повторення хаотичних обстежень також не створює ясності. Найкраще, коли є один лікар, який бачить цілісну історію, координує перевірки, фіксує вже виключені ризики та визначає наступний крок. Психологічна оцінка може відбуватися паралельно з медичною, якщо є виражена тривога, панічні епізоди або надмірна зосередженість на симптомах.


Хто діагностує причину симптомів


Початковою точкою часто є сімейний лікар або інший лікар первинної ланки. Він може оцінити терміновість, зібрати анамнез, провести базовий огляд і визначити, чи потрібен профільний спеціаліст.


• Кардіолог — коли домінують серцебиття, непритомність, симптоми при навантаженні, підозра на аритмію або серцево-судинне захворювання.


• Невролог — коли є неврологічні ознаки або підозра на конкретний розлад автономної нервової системи.


• Ендокринолог — коли клінічна картина й аналізи вказують на ендокринну причину.


• Пульмонолог — коли провідною проблемою є задишка і є підстави підозрювати респіраторне захворювання.


• Психіатр, клінічний психолог або психотерапевт — коли картина відповідає тривожному, панічному чи іншому психічному розладу або коли психологічні механізми суттєво підтримують дистрес і функціональні обмеження.


Ці маршрути можуть поєднуватися. Наявність тривожного розладу не забороняє мати фізичне захворювання, а фізичний діагноз не виключає потреби працювати з тривогою.


Як лікують стан, який людина називає «вегетоневрозом»


Єдиного лікування «вегетоневрозу» немає, тому що немає одного сучасного захворювання з такою назвою. Лікування має відповідати встановленому стану.


Якщо встановлено медичну причину


Лікують цю причину: наприклад, коригують анемію, ендокринне порушення, аритмію, метаболічну проблему, респіраторний стан або конкретний синдром автономної дисфункції. Седативний засіб не є універсальним лікуванням серцебиття, запаморочення чи задишки.


Якщо встановлено панічний або тривожний розлад


Для панічного розладу та генералізованого тривожного розладу існують доказові психологічні й фармакологічні втручання. Рекомендації NICE включають когнітивно-поведінкову терапію та, залежно від діагнозу й ситуації, медикаментозне лікування. Вибір має бути спільним рішенням із фахівцем, а не наслідком самодіагнозу «вегетоневроз».


Якщо провідним є гіпервентиляційний патерн


Після адекватної оцінки причин задишки можуть використовуватися пояснення механізму, робота з тригерами, корекція дихального патерну та лікування супутньої тривоги, якщо вона є. Техніка має відповідати конкретному стану; навмисне повторне глибоке дихання під час гіпервентиляції може посилювати симптоми.


Якщо йдеться про тілесний дистрес


Допомога будується навколо позитивно встановленої клінічної картини, функціональних труднощів, супутніх станів і способів реагування на симптоми. Важливими можуть бути послідовне спостереження в одного лікаря, робота з тривогою за здоров’я, катастрофічними інтерпретаціями, униканням і поступове відновлення повсякденної активності.


Якщо підозрюється дисавтономія


Потрібен окремий медичний маршрут із ортостатичною оцінкою та пошуком причин. Сучасний POTS/дисавтономічний консенсус не зводить ці стани до тривоги. Психологічна підтримка може бути корисною для життя з хронічними симптомами, але не замінює діагностику автономного розладу.


Що можна зробити до планового огляду


Якщо стан не є невідкладним, корисно зібрати інформацію, яка зробить консультацію точнішою.


• Записуйте час епізоду, його тривалість, положення тіла, фізичне навантаження, їжу, сон, кофеїн, алкоголь, нікотин, ліки та супутні відчуття.


• Якщо маєте домашній тонометр, фіксуйте пульс і тиск спокійно й без десятків повторів. Самі цифри не є діагнозом.


• Не змінюйте самостійно дози рецептурних препаратів і не починайте «серцеві», заспокійливі чи гормональні засоби за порадою з інтернету.


• Підтримуйте звичайний режим сну, регулярне харчування та достатнє споживання рідини, якщо лікар не обмежував рідину через конкретне захворювання.


• Зверніть увагу на стимулятори: велика кількість кофеїну, енергетики, нікотин та деякі деконгестанти можуть посилювати серцебиття й тремор.


• Підготуйте список усіх ліків і добавок, включно з безрецептурними.


Мета такого щоденника — знайти повторюваний патерн і дати лікарю дані, а не перетворити спостереження за тілом на безперервну перевірку.


Коли потрібна термінова медична допомога


Не називайте новий або тяжкий симптом «вегетоневрозом», якщо є ознаки можливого невідкладного стану. Міністерство охорони здоров’я України радить телефонувати 103 при утрудненому диханні, болю або стисканні в грудній клітці, втраті чи сплутаності свідомості, ознаках інсульту або інфаркту та інших станах, що загрожують життю.


Особливо термінової оцінки потребують:


• новий сильний біль, тиск, стискання або печіння в грудях, особливо із задишкою, холодним потом, нудотою, різкою слабкістю чи поширенням болю в руку, спину, шию або щелепу;


• виражена задишка у спокої, посиніння, неможливість нормально говорити через нестачу повітря;


• втрата свідомості, особливо під час фізичного навантаження або разом із серцебиттям чи болем у грудях;


• раптова слабкість або оніміння однієї половини тіла, асиметрія обличчя, нове порушення мовлення, координації чи зору;


• судоми, виражена сплутаність свідомості;


• ознаки значної кровотечі або різке погіршення стану.


Свіже роз’яснення МОЗ про ознаки можливого інфаркту окремо наголошує, що інфаркт не завжди проявляється різким болем: іноді переважають задишка, нудота, слабкість або нетиповий дискомфорт. В Україні для екстреної медичної допомоги діє 103, а служба 112 є єдиним номером для повідомлень про надзвичайні ситуації.


Поширені помилки про «вегетоневроз»


«Якщо симптоми з’являються від стресу, вони точно психологічні»


Стрес може посилювати багато захворювань і фізіологічних реакцій. Зв’язок зі стресом є клінічною підказкою, але не доказом психогенного походження.


«Якщо аналізи нормальні, значить людина здорова»


Нормальні результати конкретних тестів знижують імовірність конкретних станів. Вони не відповідають на всі клінічні питання й не скасовують реальність симптомів.


«Якщо є панічні атаки, серце можна більше не перевіряти»


Панічний і серцево-судинний маршрути можуть перетинатися. Перший у житті епізод, новий характер болю, непритомність, симптоми при навантаженні або інші фактори ризику змінюють потребу в медичній оцінці.


«Дисавтономія — це нова назва вегетоневрозу»


Ні. Дисавтономія стосується порушень автономної регуляції з конкретними клінічними моделями й обстеженнями. Старий ярлик «вегетоневроз» не встановлює такого діагнозу.


«Вегетоневроз лікують заспокійливими»


Універсального седативного лікування немає. Терапія анемії, гіпертиреозу, аритмії, POTS, панічного розладу та тілесного дистресу принципово різна.


Як сформулювати проблему лікарю замість слова «вегетоневроз»


Замість «у мене вегетоневроз» корисніше описати спостережуване. Наприклад: «Протягом трьох тижнів при вставанні через кілька хвилин починається сильне серцебиття й запаморочення, лежачи стає краще»; або «Раз на кілька днів раптово виникає серцебиття, тремтіння, нестача повітря і сильний страх, пік приблизно за кілька хвилин»; або «Після початку нового препарату з’явилися тремор, пітливість і прискорений пульс».


Таке формулювання одразу містить часовий патерн, тригер і провідний симптом — інформацію, з якою можна працювати клінічно.


Часті запитання


Чи існує діагноз «вегетоневроз» у МКХ-11?


Як окрема сучасна психіатрична діагностична категорія — ні. МКХ-11 використовує конкретніші категорії. Сам термін може залишатися в побутовій, історичній або локальній медичній мові.


Чи може тривога викликати тахікардію, пітливість і тремор?


Так. Це типові компоненти реакції тривоги й паніки. Але ці самі симптоми мають і медичні причини, тому їхня наявність не встановлює тривожний розлад.


Чи може «вегетоневроз» бути POTS?


Старий ярлик не дозволяє це визначити. Якщо симптоми чітко пов’язані з вертикальним положенням і полегшуються лежачи, варто описати цей патерн лікарю. POTS має спеціальні діагностичні критерії й потребує окремої оцінки.


Чи може бути запаморочення через тривогу?


Може, зокрема під час панічної реакції або гіпервентиляції. Водночас запаморочення має багато інших причин — від ортостатичних і вестибулярних до метаболічних та серцево-судинних.


Чи означає клубок у горлі, що це «нерви»?


Ні. Відчуття клубка може посилюватися при напруженні й тривозі, але також потребує оцінки контексту, особливо якщо є справжнє утруднення ковтання, біль, захриплість, втрата маси тіла або інші симптоми.


Чи потрібно робити МРТ голови при «вегетоневрозі»?


Не існує правила, що цей пошуковий термін потребує МРТ. Нейровізуалізацію призначають за конкретними неврологічними показаннями, а не через сам ярлик.


Чи потрібен невролог?


Іноді так, якщо є неврологічні симптоми або підозра на конкретний розлад автономної нервової системи. В інших випадках ефективнішим першим кроком буде сімейний лікар, кардіолог, ендокринолог або фахівець із психічного здоров’я — залежно від картини.


Якщо симптоми минули після заспокійливого, це доводить невроз?


Ні. Зміна суб’єктивного стану після препарату не є діагностичним тестом. Деякі засоби впливають на відчуття напруження, сонливість або частоту серцебиття незалежно від первинної причини.


Чи небезпечний «вегетоневроз»?


Оцінювати небезпеку самого ярлика немає сенсу, бо під ним можуть ховатися різні стани — від доброякісної короткочасної реакції до ситуацій, що потребують невідкладної допомоги. Важливі конкретні симптоми, їхній перебіг і червоні прапорці.


Як позбутися «вегетоневрозу» назавжди?


Спочатку потрібно встановити, що саме лікувати. Якщо причина — панічний розлад, використовують доказове лікування панічного розладу; якщо анемія — лікують анемію; якщо автономний розлад — працюють за відповідним медичним маршрутом. Обіцянка одного методу, який «нормалізує вегетатику» для всіх, не відповідає сучасній клінічній логіці.


Головне


Вегетоневроз — корисний приклад того, як старий або популярний термін може описувати реальний досвід, але погано працювати як діагноз. Він повідомляє, що людина має тілесні симптоми, які пов’язує з автономною нервовою системою, але не відповідає на головне питання — чому вони виникли.


Сучасний підхід починається з конкретизації симптомів і їхнього патерну, перевірки медичних причин там, де це потрібно, розпізнавання тривожних і панічних станів за позитивними клінічними ознаками та окремої оцінки автономних розладів, якщо на них вказує картина. Це дає набагато точніший маршрут, ніж лікування «вегетатики» як єдиної хвороби.


Пов’язані статті






Джерела


Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Екстрені служби України: контакти допомоги у надзвичайних ситуаціях. https://bezpeka.dsns.gov.ua/contacts


Міністерство охорони здоров’я України. Коли варто телефонувати на номер «103»? https://moz.gov.ua/uk/koli-varto-telefonuvati-na-nomer-103-


Міністерство охорони здоров’я України. Як розпізнати інфаркт і що робити до приїзду екстреної допомоги. 2026. https://moz.gov.ua/uk/news/yak-rozpiznati-infarkt-i-sho-robiti-do-priyizdu-ekstrenoyi-dopomogi


Keeley, J., Reed, G. M., Rebello, T., et al. Case-controlled field study of the ICD-11 clinical descriptions and diagnostic requirements for Bodily Distress Disorders. Journal of Affective Disorders. 2023;333:271–277. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37100177/


Merck Manual Professional Edition. Hyperventilation Syndrome. Reviewed 2025; updated 2026. https://www.merckmanuals.com/professional/pulmonary-disorders/symptoms-of-pulmonary-disorders/hyperventilation-syndrome


National Heart, Lung, and Blood Institute. Anemia: What Is Anemia? https://www.nhlbi.nih.gov/health/anemia


National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases. Hyperthyroidism (Overactive Thyroid). https://www.niddk.nih.gov/health-information/endocrine-diseases/hyperthyroidism


National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases. Low Blood Glucose (Hypoglycemia). https://www.niddk.nih.gov/health-information/diabetes/overview/preventing-problems/low-blood-glucose-hypoglycemia


National Institute of Mental Health. Panic Disorder: What You Need to Know. https://www.nimh.nih.gov/health/publications/panic-disorder-when-fear-overwhelms


National Institute for Health and Care Excellence. Generalised anxiety disorder and panic disorder in adults: management (CG113). Published 2011; updated 2020; reviewed 2024. https://www.nice.org.uk/guidance/cg113/chapter/Recommendations


Sivakoti, K., Cortez, M., Fedorowski, A., et al. Postural Orthostatic Tachycardia Syndrome (POTS) and Dysautonomia: International Multidisciplinary Expert Consensus. American Journal of Medicine. 2026. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/42665152/


Smakowski, A., Hüsing, P., Völcker, S., et al. Psychological risk factors of somatic symptom disorder: A systematic review and meta-analysis of cross-sectional and longitudinal studies. Journal of Psychosomatic Research. 2024;181:111608. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38365462/


World Health Organization. Clinical descriptions and diagnostic requirements for ICD-11 mental, behavioural and neurodevelopmental disorders (CDDR). 2024. https://www.who.int/publications/i/item/9789240077263

 
 
bottom of page