Алексія: що це і чому людина може втратити здатність читати
Оновлено: 2 години тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 18 вересня 2026 · Редакційна політика
Автор: Український психологічний ХАБ
Алексія — це набутий розлад читання, який виникає після ураження мозку в людини, що раніше вже вміла читати. Вона може проявлятися дуже по-різному: від надзвичайно повільного читання «літера за літерою» до труднощів із перетворенням написаного слова на його звучання або значення. У сучасній нейропсихології алексію також називають набутою дислексією; це широка група порушень, а не одна-єдина хвороба. Огляд нейробіології читання визначає алексію саме як розлад читання внаслідок набутої патології мозку, найчастіше після осередкового ураження, зокрема інсульту або пухлини (Starrfelt & Woodhead, 2021).
Алексія може бути частиною афазії, коли разом із читанням порушуються інші мовні функції, або відносно вибірковим розладом. Американська асоціація мовлення, мови та слуху (ASHA) зазначає, що при афазії труднощі читання й письма можуть поєднуватися або траплятися окремо (ASHA, Aphasia Practice Portal).
Ключова межа: алексія стосується втрати або порушення вже сформованої навички читання після ураження мозку. Дислексія розвитку формується в процесі опанування читання і має іншу клінічну та дослідницьку рамку. Тому фраза «людина погано читає» сама по собі не визначає, про який саме розлад ідеться.
Що саме порушується при алексії
Читання здається єдиною дією, але нейрокогнітивно воно складається з кількох взаємопов’язаних операцій. Зоровій системі потрібно розпізнати літери та їхню послідовність, співвіднести графічну форму зі знайомим словом або перетворити літери на звуки, активувати значення, утримувати контекст речення й інтегрувати його в текст. Ураження різних компонентів цієї системи створює різні профілі алексії. Саме тому сучасні огляди розрізняють периферичні форми, де проблема виникає переважно на рівні зорово-просторової або увагової обробки письма, і центральні форми, де порушується мовне опрацювання вже розпізнаного слова (Coslett, 2000).
Важливу роль у швидкому розпізнаванні написаних слів відіграють ліві вентральні потилично-скроневі ділянки та їхні зв’язки з ширшою мовною мережею. Але читання не має одного «центру». У різних людей і за різних уражень можуть страждати зорове розпізнавання, увага, фонологічне перетворення, лексичний доступ, семантика або поєднання цих процесів. Сучасний огляд набутих дислексій після скроневих уражень пов’язує периферичні й центральні синдроми з різними функціональними рівнями цієї мережі (Cohen, 2022).
Дослідження алексії важливі не лише для клініки. Вони показують, як нейролінгвістика реконструює роботу мовної системи за тим, які компоненти можуть випадати окремо, а які зазвичай порушуються разом.
Основні форми алексії
Єдиної класифікації, яка однаково використовується всіма клінічними та дослідницькими школами, немає. Практично корисно поєднувати два підходи: описувати, на якому рівні читання виникає збій, і фіксувати конкретний поведінковий профіль людини. Класичний поділ на периферичні та центральні набуті дислексії й досі залишається зручним для такого аналізу (Coslett, 2000).
Чиста алексія, або алексія без аграфії
За чистої алексії читання різко порушене, тоді як письмо та основні усні мовні функції відносно збережені. Людина інколи здатна написати слово, але потім не може нормально прочитати власний запис. Типовим є дуже повільне послідовне розпізнавання літер і виражений «ефект довжини слова»: що більше літер у слові, то непропорційно довше триває читання. Саме поєднання набутої вибіркової втрати читання, збереженого письма й характерного профілю швидкості є ядром поняття pure alexia (Starrfelt & Shallice, 2014).
Назва «чиста» не означає, що в кожної людини всі інші зорові й когнітивні функції абсолютно нормальні. У дослідженнях описують супутні труднощі зорового сприйняття, називання кольорів або дефекти поля зору, тому клінічний профіль потрібно перевіряти, а не виводити з самого ярлика.
Геміанопічна алексія
Геміанопічна алексія пов’язана передусім із випадінням частини поля зору після ураження зорових шляхів. Людина бачить текст не повністю в тому напрямку, куди має рухатися погляд під час читання, через що особливо страждає плавне читання рядків і довших текстів. Це відрізняється від чистої алексії, де центральною проблемою є розпізнавання письмової форми слова. Огляд читання й алексії окремо розглядає геміанопічний варіант як периферичний синдром, пов’язаний із дефектом поля зору (Starrfelt & Woodhead, 2021).
Неглектна та увагова алексія
За неглектної алексії людина систематично пропускає або спотворює частину слова чи текстового простору, часто на тлі просторового ігнорування після ураження правої півкулі. За увагової алексії літери можуть розпізнаватися окремо, але виникають труднощі з правильним зв’язуванням кількох літер або слів, особливо коли матеріал подано одночасно. Ці профілі нагадують, що читання залежить не тільки від мови, а й від зорової уваги.
Фонологічна алексія
За фонологічної алексії особливо важко читати нові або вигадані слова, для яких не можна спертися на знайоме лексичне представлення. Це вказує на порушення механізмів, що перетворюють графеми на фонологічну форму. Знайомі слова можуть читатися значно краще, ніж псевдослова. У повсякденному житті це стає помітним на нових прізвищах, назвах ліків, технічних термінах або незнайомих назвах.
Поверхнева алексія
За поверхневої алексії людина надмірно покладається на правила перетворення літер на звуки й гірше читає слова, для яких потрібне пряме лексичне розпізнавання. Прояви залежать від орфографії конкретної мови: у мовах із прозорішими відповідностями між буквами й звуками помилки можуть виглядати інакше, ніж в англійській. Тому тестування українською має враховувати властивості саме української графіки та морфології, а не механічно переносити англомовні приклади.
Глибока алексія
Глибока алексія характеризується тяжчим центральним порушенням читання. Серед класичних ознак — семантичні помилки, коли написане слово замінюється іншим, пов’язаним за значенням, а також значні труднощі з читанням псевдослів. Фонологічна, поверхнева й глибока алексії описують функціональні профілі, а не «три окремі ділянки мозку»: одна й та сама анатомічна зона може входити до кількох мережевих процесів, а великі ураження можуть створювати змішані картини (Cohen, 2022).
Алексія, афазія та аграфія: як вони пов’язані
Алексія описує порушення читання. Афазія охоплює набуті порушення мовної системи, які можуть зачіпати говоріння, розуміння усного мовлення, читання й письмо. Аграфія описує набутий розлад письма. Ці явища часто перетинаються, але не є синонімами. ASHA прямо вказує, що алексія й аграфія можуть траплятися разом або окремо (ASHA).
Практично це означає, що лікар або фахівець із мовлення не має робити висновок лише за одним завданням. Людина може погано читати вголос, але розуміти текст; може впізнавати слова, але не розуміти речення; може писати під диктовку, але не читати написане; або мати одночасне порушення читання, письма, називання й розуміння мовлення. Саме комбінація збережених і порушених функцій допомагає встановити механізм.
Чому виникає алексія
Алексія є наслідком набутого ураження або захворювання мозку. Найтиповіший клінічний контекст — інсульт, але розлади читання також описані після черепно-мозкової травми, пухлин, нейрохірургічних втручань, інфекцій та нейродегенеративних захворювань. ASHA перелічує інсульт, травматичне ушкодження мозку, пухлини, операції та інфекції серед поширених причин набутих мовних порушень, які можуть включати читання (ASHA), а сучасний огляд алексії окремо описує інсульт, пухлини, травми й деменцію як клінічні контексти набутих порушень читання (Starrfelt & Woodhead, 2021).
Локалізація ураження впливає на профіль. Для чистої алексії особливо важливі ліві вентральні потилично-скроневі ділянки та зв’язки, що передають зорову інформацію до мовної мережі. Центральні алексії частіше виникають разом з іншими мовними порушеннями, коли ушкодження зачіпає компоненти фонологічної або лексико-семантичної обробки. Неглектна й геміанопічна форми можуть виникати за інших анатомічних конфігурацій.
Як алексія проявляється в повсякденному житті
Прояви залежать від того, який компонент читання постраждав. Людина може раптом помітити, що знайомі слова виглядають «нерозбірливо», хоча зір формально не зник; читати по одній літері; дуже сповільнюватися на довгих словах; плутати частини слова; не справлятися з новими словами; читати вголос без достатнього розуміння; або, навпаки, розуміти частину змісту, але не мати змоги точно озвучити написане.
У побуті це зачіпає повідомлення в телефоні, назви вулиць, етикетки ліків, банківські повідомлення, документи, меню, субтитри, інструкції та робоче листування. Тому клінічно важлива не лише точність читання окремих слів, а й те, як порушення змінює автономність, безпеку та участь людини в повсякденному житті. Нові підходи до оцінювання алексії радять виходити за межі одного «тесту на читання» та враховувати зорову обробку, ідентифікацію символів і функціональне значення дефіциту (Alduais et al., 2024).
Коли втрата читання потребує невідкладної допомоги
Раптова нова нездатність читати або різке погіршення читання може бути проявом гострого ураження мозку, зокрема інсульту. Якщо вона виникла зненацька — особливо разом із порушенням мовлення, слабкістю кінцівок, асиметрією обличчя, порушенням зору, рівноваги чи орієнтації — потрібна невідкладна медична оцінка. Міністерство охорони здоров’я України відносить ознаки інсульту до станів, за яких слід терміново телефонувати 103, і називає серед них проблеми з мовленням, слабкість у кінцівках, порушення зору, рівноваги та орієнтації (МОЗ України).
У такій ситуації не варто чекати, чи «повернеться читання саме», і не варто намагатися визначити тип алексії вдома. Першочергове завдання — встановити причину гострого неврологічного симптому.
Як оцінюють алексію
Оцінювання починається не з ярлика, а з питання: що саме людина може й не може робити з письмовим матеріалом. Потрібно з’ясувати, як читала людина до події, якими мовами користується, коли виникли зміни, чи є проблеми з зором, мовленням, письмом, пам’яттю, увагою або просторовою орієнтацією. У багатомовної людини важливо оцінити ті мови, якими вона реально читала до ураження.
Нейропсихологічне та мовленнєве обстеження може порівнювати розпізнавання окремих літер, реальних слів і псевдослів, коротких і довгих слів, читання вголос і мовчки, розуміння слів, речень і текстів, письмо, усне називання та слухове розуміння. Окремо перевіряють поле зору, зорове розпізнавання, просторове ігнорування й інші когнітивні функції. Сучасний огляд 449 публікацій про діагностику алексії підкреслює цінність комплексного підходу, що включає не лише традиційні завдання читання, а й ширшу оцінку зорової та символічної обробки (Alduais et al., 2024).
КТ або МРТ допомагають виявити структурне ураження та його причину, але знімок сам по собі не описує функціональний профіль читання. Двоє людей із близькою локалізацією ураження можуть мати різні залишкові стратегії, а тому нейровізуалізацію потрібно інтерпретувати разом із клінічним і когнітивним обстеженням.
Чим алексія відрізняється від інших труднощів читання
Від дислексії розвитку
Дислексія розвитку стосується стійких труднощів з опануванням точного й плавного читання, які проявляються під час розвитку навички. Алексія виникає після того, як читання вже було сформоване, і пов’язана з набутим ураженням мозку. У міжнародній літературі термін acquired dyslexia часто є синонімом алексії, тому контекст слова «дислексія» має значення.
Від проблем із зором
Якщо людина погано бачить дрібний шрифт через зниження гостроти зору, це саме по собі не алексія. Водночас після інсульту можуть співіснувати порушення поля зору та нейрокогнітивні труднощі читання. Саме тому перевірка зору й поля зору входить до диференційної оцінки. Геміанопічна алексія є показовим випадком, коли дефект зорового поля безпосередньо змінює читання.
Від загального порушення розуміння мови
Якщо людина не розуміє ні написане, ні почуте мовлення, проблема ширша за ізольоване читання і може входити до афазичного профілю. Якщо слухове розуміння та усне мовлення збережені, а основний дефіцит обмежений розпізнаванням письмових слів, це більше відповідає периферичній або чистій алексії. Межу встановлюють за системним обстеженням, а не за одним симптомом.
Від деменції та делірію
Поступове погіршення читання може виникати при нейродегенеративних процесах, а гостра сплутаність свідомості може тимчасово зруйнувати виконання складних завдань, включно з читанням. У таких випадках читання оцінюють у ширшому контексті когнітивного стану. Сам факт помилок під час читання не визначає ні причину, ні діагноз.
Лікування та реабілітація
Алексія не має одного універсального «методу лікування», тому що причини й механізми різні. Спочатку лікують або стабілізують основне неврологічне захворювання. Після інсульту відновлення читання входить до ширшої нейрореабілітації; якщо є афазія, робота з читанням узгоджується з терапією мовлення й комунікації. NICE рекомендує після інсульту скринінг комунікативних труднощів, направлення до фахівця з мовлення для детальної оцінки та індивідуалізовану терапію, а письмову інформацію — адаптувати до можливостей людини (NICE, 2023).
Реабілітацію добирають до порушеного механізму. За чистої алексії можуть тренувати швидше цілісне розпізнавання слів або використовувати повторне читання. За тяжчих труднощів ідентифікації літер застосовують мультисенсорні стратегії. За центральних форм втручання може бути спрямоване на фонологічне перетворення, лексичний доступ, семантичні зв’язки або поєднання цих рівнів. Огляд реабілітації після інсульту підкреслює саме синдром-орієнтований підхід (Leff & Behrmann, 2008).
Наскільки сильні докази ефективності
Доказова база для окремих типів алексії значно слабша, ніж хотілося б для настільки функціонально важливого порушення. Огляд реабілітації чистої алексії виявив велику неоднорідність пацієнтів і методик, відсутність контрольних даних у багатьох роботах та обмежену узагальнюваність. Автори обережно припускають користь багаторазового читання вголос при легшій чистій алексії та тактильно-кінестетичного тренування при тяжчих труднощах розпізнавання літер, але підкреслюють потребу в краще контрольованих дослідженнях (Starrfelt, Olafsdóttir & Arendt, 2013).
Для ширших постінсультних порушень читання при афазії з’являються сильніші групові дані. У дослідженні стратегій розуміння тексту учасники з хронічною постінсультною афазією після структурованого тренування покращили розуміння текстів; частина ефектів зберігалася щонайменше три місяці (Thumbeck et al., 2024). Водночас це не означає, що одна стратегія підходить усім типам алексії: відповідь на терапію була неоднаковою, а механізми чистої, геміанопічної та центральної алексії відрізняються.
Що може допомогти в повсякденному житті
Компенсаторні рішення не замінюють реабілітацію, але можуть швидко повернути частину автономності. Корисними бувають більший шрифт і кращий контраст, коротші текстові блоки, більше міжрядкового простору, озвучування тексту, екранні читачі, голосові повідомлення, аудіокниги, сканування документів із перетворенням тексту на мовлення, позначення ключових слів та адаптовані інструкції. Для людини з геміанопією можуть бути важливі специфічні візуальні й окорухові стратегії; для людини з афазією — простіша структура тексту та додаткові смислові підказки.
ASHA описує підтримане розуміння читання через дружнє до афазії форматування, візуальні підказки та мовні опори, а NICE рекомендує адаптувати письмову інформацію для людей з афазією після інсульту (ASHA); (NICE). Важливо перевіряти, що конкретна допоміжна технологія справді полегшує читання цій людині, а не лише виглядає зручно для оточення.
Прогноз: чи можна відновити читання
Прогноз дуже різниться. Він залежить від причини, розміру та розташування ураження, початкової тяжкості, супутньої афазії, порушень зору й уваги, загального стану та можливостей реабілітації. Після інсульту частина спонтанного відновлення відбувається в перші місяці, але зміни можуть тривати й далі. У чистій алексії люди нерідко повертають здатність читати, проте читання може залишатися значно повільнішим, ніж до ураження.
Тому практична мета реабілітації — не лише покращити тестовий бал. Вона має повертати функціональні дії: прочитати повідомлення від близької людини, зрозуміти інструкцію, знайти потрібний пункт у документі, користуватися транспортом, повернутися до роботи або знову читати для задоволення.
Поширені запитання
Алексія і дислексія — це те саме?
У міжнародній нейропсихологічній літературі «alexia» та «acquired dyslexia» часто вживають як назви набутих порушень читання. Але дислексія розвитку — інший клінічний контекст: вона проявляється під час формування навички читання, а не як її втрата після мозкового ураження.
Чи може людина писати, але не читати?
Так. Саме такий парадоксальний профіль є класичним для алексії без аграфії: письмо може бути відносно збережене, а читання — різко порушене. Людина іноді здатна написати слово й не впізнати його під час спроби прочитати.
Чи означає алексія, що людина перестала бачити літери?
Не обов’язково. У частини людей зорове сприйняття окремих літер збережене, але порушується швидке поєднання їх у слово або доступ до мовного представлення. В інших випадках є дефект поля зору, просторове ігнорування чи труднощі візуальної ідентифікації. Саме тому потрібна диференційна оцінка.
Чи завжди алексія виникає разом з афазією?
Ні. Центральні алексії часто є частиною афазичного синдрому, але чиста алексія за визначенням може виникати без вираженого порушення інших мовних функцій. Між цими полюсами існує багато змішаних профілів.
Хто оцінює алексію?
Залежно від причини й системи допомоги в оцінюванні можуть брати участь невролог, фахівець із мовлення або логопед, клінічний нейропсихолог, офтальмолог чи нейроофтальмолог та інші члени реабілітаційної команди. За раптового початку першою є невідкладна медична оцінка; детальний профіль читання визначають після стабілізації стану.
Чи можна діагностувати алексію за онлайн-тестом?
Ні. Онлайн-завдання може лише показати, що читати важко. Воно не встановлює, чи причина пов’язана з мовною системою, зором, увагою, гострим неврологічним станом, втомою, ліками або іншим фактором. Для алексії принципово важливі історія раніше сформованого читання, момент появи симптомів і комплексний неврологічний та когнітивно-мовний профіль.
Пов’язані статті
References
American Speech-Language-Hearing Association. (n.d.). Aphasia. ASHA Practice Portal. https://www.asha.org/practice-portal/clinical-topics/aphasia/
Alduais, A., Alarifi, H. S., Alfadda, H., et al. (2024). Neuropsychological Diagnosis and Assessment of Alexia: A Mixed-Methods Study. Brain Sciences, 14(7), 636. https://doi.org/10.3390/brainsci14070636
Cohen, L. (2022). Acquired dyslexias following temporal lesions. Handbook of Clinical Neurology, 187, 277–285. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-823493-8.00003-1
Coslett, H. B. (2000). Acquired dyslexia. Seminars in Neurology, 20(4), 419–426. https://doi.org/10.1055/s-2000-13174
Leff, A. P., & Behrmann, M. (2008). Treatment of reading impairment after stroke. Current Opinion in Neurology, 21(6), 644–648. https://doi.org/10.1097/WCO.0b013e3283168dc7
Міністерство охорони здоров’я України. (n.d.). Коли варто телефонувати на номер «103»? https://moz.gov.ua/uk/koli-varto-telefonuvati-na-nomer-103-
National Institute for Health and Care Excellence. (2023). Stroke rehabilitation in adults (NG236): Recommendations. https://www.nice.org.uk/guidance/ng236/chapter/Recommendations
Starrfelt, R., Olafsdóttir, R. R., & Arendt, I.-M. (2013). Rehabilitation of pure alexia: A review. Neuropsychological Rehabilitation, 23(5), 755–779. https://doi.org/10.1080/09602011.2013.809661
Starrfelt, R., & Shallice, T. (2014). What’s in a name? The characterization of pure alexia. Cognitive Neuropsychology, 31(5–6), 367–377. https://doi.org/10.1080/02643294.2014.924226
Starrfelt, R., & Woodhead, Z. (2021). Reading and alexia. Handbook of Clinical Neurology, 178, 213–232. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-821377-3.00010-6
Thumbeck, S.-M., Schmid, P., Chesneau, S., & Domahs, F. (2024). Efficacy of reading strategies on text-level reading comprehension in people with post-stroke chronic aphasia: A repeated measures study. International Journal of Language & Communication Disorders, 59(3), 1066–1089. https://doi.org/10.1111/1460-6984.12983