Алгоритмічна прозорість: що вона дає користувачу і чому сама прозорість не гарантує довіри
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 21 вересня 2026 року · Редакційна політика
Алгоритмічна прозорість — це доступність значущої інформації про те, для чого працює алгоритмічна система, на яких даних і правилах вона спирається, як формує результат, наскільки добре виконує завдання, де має обмеження і хто відповідає за її використання. Для користувача прозорість важлива не як технічна демонстрація внутрішнього коду, а як можливість зрозуміти, що саме відбувається, оцінити ризик і вирішити, наскільки доречно покладатися на систему.
У цифровому середовищі алгоритми дедалі частіше відбирають інформацію, ранжують контент, рекомендують товари й людей, прогнозують ризики, допомагають ухвалювати рішення та керують видимістю соціальних сигналів. Через це прозорість стала одночасно психологічним, інженерним і суспільним питанням. Але головний висновок сучасних досліджень не зводиться до формули «більше прозорості — більше довіри». Ефект залежить від того, що саме розкривається, як це пояснено, наскільки інформація зрозуміла, чи відповідає система очікуванням і наскільки її фактична надійність виправдовує довіру.
Систематичний огляд 107 експериментальних досліджень пояснюваного ШІ показує, що пояснення справді можуть впливати на розуміння, сприйняту прозорість, довіру, покладання на систему та якість виконання завдань, але напрям і сила ефектів неоднорідні. У частині досліджень пояснення підвищують довіру, в інших прямого ефекту немає, а за низької або середньої точності вони можуть навіть знижувати намір довіряти. Reinhard та співавтори, 2026 Саме тому прозорість варто оцінювати не за кількістю розкритої інформації, а за тим, чи допомагає вона користувачеві сформувати точніше уявлення про можливості й межі системи.
Коротка відповідь
Алгоритмічна прозорість дає користувачу інформаційні підстави для рішення: що робить система, чому вона видала певний результат, яка її точність, де вона може помилятися, які дані використовує, чи можна перевірити або оскаржити результат і хто несе відповідальність за застосування алгоритму. Це може покращувати розуміння, відчуття контролю, оцінку справедливості та калібрування довіри.
Водночас сама прозорість не робить систему надійною. Відкритий алгоритм може бути неточним, упередженим або непридатним для конкретного завдання. Детальне пояснення може бути правильним, але надто складним для користувача. Зрозуміле пояснення може створювати переконливе враження навіть тоді, коли результат помилковий. А чесна прозорість іноді закономірно знижує довіру, якщо вона показує слабкі місця системи. З погляду безпечної взаємодії це не провал прозорості, а корисне калібрування.
Що таке алгоритмічна прозорість
Алгоритмічна прозорість — це ступінь, у якому суттєві властивості алгоритмічної системи та її використання доступні для перевірки й осмислення. Єдиного універсального набору «прозорих даних» для всіх систем не існує. Для однієї ситуації користувачеві важливо знати точність прогнозу, для іншої — причини конкретного рішення, джерела даних, правила ранжування, ціль оптимізації, наявність людського контролю або можливість оскарження.
У дослідженнях алгоритмічної поради корисно розрізняти прозорість результативності, процесу та мети. Прозорість результативності повідомляє, наскільки добре система працює; прозорість процесу допомагає зрозуміти, як формується рекомендація; прозорість мети пояснює, для чого алгоритм оптимізує рішення. Експеримент Ning та співавторів з 443 учасниками показав, що ці типи прозорості діють неоднаково: інформація про результативність і процес сприяла використанню алгоритмічної поради, тоді як ефект прозорості мети залежав від того, скільки інформації про процес уже було надано. Ning та співавтори, 2024
Інша традиція розрізняє доступність алгоритму для зовнішнього контролю та пояснюваність конкретних рішень. У двох експериментах із державними автоматизованими рішеннями доступність сама по собі виявилася слабшою підставою для сприйнятої надійності, ніж зрозуміле пояснення того, чому було отримано конкретний результат. Водночас ефекти відрізнялися між контекстами. Grimmelikhuijsen, 2023
Отже, «прозорий алгоритм» — не бінарна ознака. Потрібно завжди уточнювати, прозорий щодо чого, для кого і з якою метою.
Прозорість, пояснюваність, інтерпретованість і надійність — різні речі
Прозорість є ширшим поняттям, ніж пояснення окремого результату. Система може бути прозорою щодо призначення, джерел даних, показників точності, правил людського нагляду та обмежень, але не розкривати повної внутрішньої математики моделі кожному користувачеві. Пояснюваність зосереджується на тому, чи може система або її оператор надати зрозуміле пояснення поведінки чи конкретного виходу. Інтерпретованість частіше стосується того, наскільки внутрішня структура моделі допускає змістовне людське тлумачення.
Надійність системи — ще окрема властивість. Вона стосується того, наскільки система фактично заслуговує на покладання у конкретному контексті: чи є вона валідною, точною, стійкою, безпечною, справедливою для релевантних груп і придатною для поставленої задачі. NIST у рамці AI Risk Management Framework прямо розглядає підзвітність і прозорість, пояснюваність та інтерпретованість, валідність і надійність, безпеку, приватність та справедливість як різні взаємопов’язані характеристики надійного ШІ. NIST AI RMF
Це розрізнення критичне для психології довіри. Видимість механізму не дорівнює якості механізму. Користувач може чудово розуміти, як працює слабка система, і цілком раціонально вирішити не покладатися на неї.
Що прозорість реально дає користувачу
Точнішу ментальну модель системи
Людині простіше взаємодіяти з алгоритмом, коли вона приблизно розуміє його роль: це пошук, ранжування, рекомендація, прогноз, автоматичне рішення чи лише допоміжний сигнал. Прозорість може виправляти хибні очікування щодо того, що система «знає» і чого вона не бачить. Для ШІ це особливо важливо, бо плавна мова або впевнений інтерфейс можуть психологічно створювати враження ширших здібностей, ніж система фактично демонструє.
Огляд 2026 року підкреслює, що пояснення впливають на сприйняте розуміння (perceived understanding) — суб’єктивне відчуття розуміння системи — і це відчуття може бути посередником між поясненням, довірою та прийняттям. Reinhard та співавтори, 2026 Але корисна ментальна модель має бути не просто впевненою, а точною: користувачеві потрібно знати не лише «як система прийшла до відповіді», а й де ця відповідь перестає бути надійною.
Можливість оцінити компетентність
Користувачеві важко калібрувати довіру, якщо він не знає, наскільки система добре працює. Тому інформація про валідність, помилки, межі застосування і невизначеність часто практичніша за демонстрацію внутрішніх технічних деталей. Огляд Zerilli, Bhatt і Weller наголошує, що для належного покладання на ШІ корисними можуть бути не лише пояснення, а й показники впевненості, результативності та механізми розподілу контролю між людиною і системою. Zerilli, Bhatt & Weller, 2022
Відчуття контролю і можливість діяти
Прозорість стає психологічно значущою, коли з інформацією можна щось зробити. Якщо користувач розуміє, чому система відхилила заявку, але не може виправити помилкові дані, попросити перегляд, відмовитися від автоматичного рішення або звернутися до людини, інформаційна відкритість не перетворюється на реальний контроль.
Саме тому сучасний користувацько-центрований підхід до пояснюваного ШІ (XAI) включає не тільки тип пояснення, а й аналіз потреб користувача, дизайн інтерфейсу та оцінювання того, чи пояснення справді допомагає виконати завдання. Систематичний огляд Hong і Park виділяє контекстуальне дослідження, визначення потреб у поясненні, вибір методу, дизайн інтерфейсу та подальше оцінювання як взаємопов’язані етапи. Hong & Park, 2025
Підстави для перевірки, заперечення і відповідальності
Прозорість також створює умови для зовнішньої перевірки. Частина інформації потрібна не кінцевому користувачеві, а фахівцям, аудиторам, дослідникам або регуляторам: документація даних, метод оцінювання, показники помилок для різних груп, історія змін, протоколи тестування. Технічна прозорість для експерта і зрозуміла інформація для користувача виконують різні функції, але разом підтримують підзвітність.
Чому прозорість може підвищувати довіру
Довіра особливо важлива тоді, коли система складна і користувач не може самостійно перевірити кожен крок. Класичний огляд Lee і See сформулював ціль як доречне покладання (appropriate reliance) на автоматизацію, а не максимальну довіру до неї. Lee & See, 2004 У цьому сенсі прозорість може зменшувати невизначеність: показати компетентність системи, пояснити несподіваний результат, зробити помилки передбачуванішими або дати користувачеві відчуття, що рішення не є довільним.
Польовий експеримент Kizilcec показав показовий нелінійний ефект. Коли результат алгоритмічного оцінювання порушував очікування учасників, пояснення допомагало відновити довіру, але надмірний обсяг інформації вже знижував її. Коли результат відповідав очікуванням, рівень прозорості майже не змінював ставлення. Kizilcec, 2016
У дослідженні 2026 року на онлайн-сервісі знайомств докладні пояснення підвищували сприйняте розуміння і довіру тоді, коли результат системи був кращим або гіршим за очікуваний; коли очікування справджувалися, стислого пояснення було достатньо. Sun та співавтори, 2026 Це ще раз показує: ефективна прозорість залежить від контексту, а не від принципу «показати все».
Чому сама прозорість не гарантує довіри
Прозорість може показати, що системі не варто довіряти
Якщо відкриті дані демонструють низьку точність, нестабільність, систематичні помилки або невідповідність задачі, довіра має зменшитися. Для безпечної взаємодії це бажаний результат. Прозорість не повинна працювати як реклама алгоритму. Її функція — дати підстави для точнішої оцінки.
Сучасна психологія довіри до ШІ чітко розрізняє надійність системи (trustworthiness), суб’єктивну довіру (subjective trust) і довірчу поведінку (trusting behavior): фактичну надійність системи, суб’єктивний стан довіри людини та поведінкове покладання на систему. Огляд Everett та співавторів 2026 року наголошує, що це різні рівні і що «довіра до ШІ» залежить від конкретного агента, людини та контексту. Everett та співавтори, 2026
Більше інформації може перевантажувати
Повна технічна документація може бути корисною аудитору і майже марною кінцевому користувачеві під час рішення, яке треба ухвалити за хвилину. Коли пояснення перевищує когнітивні ресурси людини, воно збільшує навантаження, ускладнює виділення головного і може погіршувати рішення. У літературі про взаємодію людини і ШІ описані ситуації, де надмірна прозорість або складні пояснення сприяють плутанині, хибному покладанню на модель або відразі до алгоритму. Zerilli, Bhatt & Weller, 2022
Користувацька прозорість тому має бути шарованою: спочатку — коротка інформація, необхідна для рішення, далі — деталі за запитом, а для експертної перевірки — повніша документація.
Зрозуміле пояснення може бути переконливим, але помилковим
Психологічно правдоподібна історія про те, «чому ШІ так вирішив», ще не доводить, що це пояснення відображає реальний причинний механізм моделі. Для складних систем існує різниця між поясненням, яке допомагає людині осмислити результат, і технічною вірністю пояснення самому процесу обчислення. Саме тому оцінювати треба не красу пояснення, а його точність, стабільність, релевантність і корисність для конкретного рішення.
Систематичний огляд 2026 року показує, що дослідження взаємодії людини з пояснюваним ШІ досі фрагментовані: пояснення можуть впливати на довіру прямо, опосередковано через якість обґрунтування та сприйняту прозорість або взагалі не давати очікуваного ефекту. Reinhard та співавтори, 2026
Довіра залежить не лише від прозорості
Метааналіз 65 статей про довіру до ШІ показав, що на неї впливають характеристики людини, характеристики самої системи та контекст взаємодії; серед значущих чинників є фактична надійність системи, її властивості та особливості задачі. Kaplan та співавтори, 2023 Тому одна й та сама прозора система може отримувати різний рівень довіри від різних користувачів і в різних ситуаціях.
До цього додаються попередній досвід, ціна помилки, репутація організації, відповідальність, справедливість, безпека, приватність, можливість контролю, соціальні сигнали й те, наскільки результат відповідає очікуванням. Прозорість — лише один елемент цієї системи.
Прозорість не виправляє погану систему
Якщо алгоритм навчається на непридатних даних, має низьку зовнішню валідність, систематично шкодить певним групам або оптимізує метрику, яка не відповідає інтересам користувача, додаткове пояснення саме по собі не робить його якіснішим. Огляд Guo і Polak 2026 року прямо розглядає прозорість та пояснюваність як важливі, але недостатні складові надійного ШІ й пов’язує їх із комунікацією невизначеності, калібруванням довіри та ширшими механізмами підзвітності. Guo & Polak, 2026
Прозорість і довіра до ШІ
Для систем штучного інтелекту особливо важливо не змішувати кілька різних об’єктів оцінювання. Людина може відчувати довіру до інтерфейсу, вважати відповідь корисною, сприймати стиль комунікації як емпатійний і водночас мати недостатні підстави вважати конкретне фактичне твердження правильним. Суб’єктивна довіра не є виміром істинності.
Так само сприйнята емпатійність (perceived empathy) — психологічне враження людини від емпатійності відповіді — описує психологічний досвід користувача, а не доводить наявність у моделі людських почуттів, свідомості чи суб’єктивного переживання. Алгоритмічна прозорість може допомогти користувачеві краще розуміти клас системи, джерела її обмежень і роль людини у взаємодії, але не перетворює інтерфейс на свідомого партнера.
Дані про чатботи загального призначення, ШІ-компаньйони, клінічні розмовні агенти, структуровані цифрові інтервенції та спеціалізовані медичні системи не можна автоматично об’єднувати. Різні системи мають різні задачі, ризики, способи валідації та моделі взаємодії. Прозорість, корисна для рекомендаційного алгоритму, може бути недостатньою для медичного рішення або автономного агента.
Три рівні, які варто розрізняти: надійність, довіра і покладання
Надійність системи відповідає на запитання «наскільки ця система заслуговує на довіру для цієї задачі?». Суб’єктивна довіра відповідає на запитання «наскільки я вважаю її надійною?». Покладання на систему відповідає на запитання «що я фактично роблю з її рекомендацією?». Ці рівні можуть розходитися.
Людина може мало довіряти алгоритму, але все одно бути змушеною ним користуватися через правила організації. Вона може декларувати високу довіру, але перевіряти кожну відповідь. А може демонструвати високе покладання не через довіру, а через дефіцит часу або відсутність альтернатив. Саме тому дослідження довіри до ШІ не можна зводити до одного запитання в анкеті.
Для користувача найкраща ціль — не «довіряти більше», а покладатися на систему настільки, наскільки цього виправдовує її реальна компетентність і ризик задачі. Це і є логіка каліброваної довіри. Everett та співавтори, 2026 Lee & See, 2004
Як прозорість пов’язана з алгоритмічним схваленням, відразою та автоматизаційним упередженням
Психологічна реакція на алгоритми рухається в обидва боки. Після помилки люди іноді різко зменшують вагу алгоритмічної поради — це описують як алгоритмічну відразу. В інших умовах люди охочіше надають вагу алгоритмічній пораді — це алгоритмічне схвалення. Ще один ризик — автоматизаційне упередження, коли рекомендація автоматизованої системи отримує надмірну вагу й людина пропускає суперечливі сигнали.
Прозорість може допомогти в усіх трьох випадках лише тоді, коли вона покращує розрізнення. Якщо користувач бачить реальну точність, типові помилки, невизначеність і межі застосування, він отримує підстави не відкидати систему після одиничної помилки і водночас не приймати її відповіді автоматично. Якщо ж прозорість перетворюється на переконливе виправдання кожного результату, вона може підсилювати надмірне покладання.
Коли алгоритм не просто радить, а бере на себе частину вибору чи дії, додатково виникає питання делегування рішень ШІ. У такому разі користувачеві важливо розуміти не лише логіку окремої відповіді, а й межі повноважень системи, умови зупинки, право на втручання та те, хто відповідає за наслідки.
Прозорість алгоритмів, які формують інформаційне середовище
У стрічках, пошуку, рекомендаціях і рейтингах прозорість має ще один вимір: користувачеві потрібно розуміти, чому саме цей контент став видимим. Алгоритм може оптимізувати релевантність, залучення, час у сервісі, комерційні цілі або кілька метрик одночасно. Те, що система показує щось першим, не означає, що це найточніше, найкорисніше або найкраще для користувача.
Цей механізм докладніше розкриває стаття про алгоритмічний соціальний вплив. Тут важливо інше: прозорість ранжування може дати людині контекст для інтерпретації видимості. Позначка «рекомендовано через вашу попередню активність» або пояснення ключових факторів ранжування не усуває вплив алгоритму, але робить його менш невидимим.
Для онлайн-довіри це принципово: висока позиція у видачі, велика кількість переглядів або повторна поява контенту можуть психологічно працювати як сигнали значущості. Прозорість допомагає не плутати алгоритмічну видимість із доказом надійності джерела.
Коли зниження довіри є правильним результатом прозорості
Зазвичай дизайнери говорять про прозорість як спосіб «побудувати довіру». Це формулювання легко ставить хибну ціль: підвищити показник довіри незалежно від якості системи. Насправді успішна прозорість інколи повинна зменшувати довіру.
Якщо користувач дізнався, що модель тестувалася на іншій популяції, має широкий діапазон помилки, не бачить важливих даних або не призначена для рішення з високою ціною помилки, обережніше покладання є ознакою кращого розуміння. І навпаки, якщо система добре валідована для конкретної задачі, а користувач уникає її лише через одиничну помилку, прозорість результативності може зменшити невиправдану алгоритмічну відразу.
Тому Показника «довіра після пояснення» недостатньо. Корисніше перевіряти, чи змінюється покладання на систему в правильний бік залежно від її фактичної надійності.
Якою має бути корисна прозорість
Корисна прозорість відповідає задачі користувача. Вона не змушує людину читати внутрішню документацію моделі, якщо рішення потребує трьох ключових фактів, і не приховує важливу невизначеність за спрощеним інтерфейсом. Вона надає інформацію на тому рівні, де користувач може перетворити її на дію.
Практично це означає шароване розкриття. На першому рівні користувач бачить, що це за система, яку функцію вона виконує, чи є результат рекомендацією або автоматичним рішенням, основні межі, значущу невизначеність і спосіб отримати допомогу. Другий рівень дає пояснення конкретного результату, показники якості та детальніші обмеження. Третій рівень містить документацію для експертної перевірки, аудиту й відтворення.
Огляд Guo і Polak пропонує розглядати прозорість разом із пояснюваністю, комунікацією невизначеності та калібруванням довіри. Guo & Polak, 2026 Це не універсальна стандартизована формула, але вона добре відображає головний психологічний принцип: користувачеві потрібна інформація, яка допомагає правильно оцінити межі системи, а не просто збільшує відчуття зрозумілості.
Практична перевірка алгоритмічної системи для користувача
1. Що саме робить система? Відрізніть рекомендацію, прогноз, ранжування і остаточне рішення. Один і той самий інтерфейс може приховувати різний рівень автоматизації.
2. Яка мета алгоритму? Система оптимізує точність, залучення, продажі, швидкість, ризик чи іншу метрику? Мета платформи може не збігатися з вашою.
3. Наскільки вона добре працює саме для цієї задачі? Загальна фраза «використовує ШІ» нічого не говорить про валідність. Шукайте дані про результативність, типові помилки та умови тестування.
4. Що означає невизначеність? Якщо система надає показник упевненості (confidence score), діапазон або інший показник впевненості, важливо розуміти його зміст. Висока числова впевненість моделі не тотожна гарантії правильності.
5. Чи можна перевірити результат незалежно? Для фактів — через першоджерела, для медичних або юридично значущих рішень — через відповідного фахівця та офіційні процедури, для рекомендацій — через альтернативні джерела.
6. Чи можна виправити дані, відмовитися або оскаржити результат? Прозорість без можливості дії має обмежену практичну цінність.
7. Яка ціна помилки? Чим вищі наслідки, тим більше потрібні незалежна перевірка, людський нагляд і обережність щодо автоматичного покладання.
Ця перевірка підтримує епістемічну довіру: інформація отримує вагу не тому, що вона подана впевнено або технологічно, а тому, що є достатні підстави вважати її придатною для конкретного рішення.
Що варто вимірювати дизайнерам і дослідникам
Якщо мета — безпечна взаємодія, недостатньо запитати після пояснення: «Наскільки ви довіряєте системі?». Варто окремо вимірювати правильність розуміння, здатність помічати помилки, фактичне покладання на рекомендацію, якість рішення, когнітивне навантаження, відчуття контролю, здатність назвати межі системи та зміну поведінки за різних рівнів надійності.
Систематичний огляд 107 експериментів показує саме таку багаторівневу структуру: пояснення впливають на сприйняття, далі на поведінкові відповіді й зрештою на результати виконання завдань. Reinhard та співавтори, 2026 Це важливо для практики: людина може високо оцінити пояснення, але гірше виконати задачу; або навпаки — не відчути більшої довіри, але точніше визначити, коли пораду алгоритму треба відхилити.
Корисна прозорість тому оптимізується не під максимальне схвалення інтерфейсу, а під відповідне покладання, якість рішень і здатність людини зберігати агентність.
Межі наукових даних
Доказова база про алгоритмічну прозорість швидко зростає, але залишається неоднорідною. Значна частина експериментів використовує лабораторні або онлайн-сценарії з короткою взаємодією, умовними задачами й дорослими вибірками. Висновки з рекомендацій, адміністративних рішень, автономного транспорту, медицини чи онлайн-знайомств не можна механічно переносити один на один.
Для генеративного ШІ та агентних систем багато даних особливо нові. Огляд 2026 року прямо вказує, що причинний ланцюг від конкретного пояснення через психологічне сприйняття до довгострокових реальних наслідків усе ще концептуально й емпірично фрагментований. Reinhard та співавтори, 2026
Тому науково коректний висновок звучить так: прозорість часто допомагає розумінню і за певних умов підтримує довіру та належне покладання, але її ефект не є універсальним, лінійним або гарантовано позитивним.
Поширені запитання
Що таке алгоритмічна прозорість простими словами?
Це можливість отримати значущу інформацію про те, що робить алгоритм, для чого він використовується, як формує результат, наскільки добре працює, де має обмеження і як можна перевірити або оскаржити його рішення.
Чи означає прозорий алгоритм, що він справедливий?
Ні. Прозорість може допомогти виявити несправедливість або систематичні помилки, але сама по собі не усуває їх. Справедливість потребує окремого оцінювання даних, метрик, наслідків і впливу на різні групи.
Чи підвищує прозорість довіру до ШІ?
Часто так, особливо коли пояснення зменшує невизначеність і допомагає зрозуміти несподіваний результат. Але ефект залежить від точності системи, контексту, очікувань користувача та форми пояснення. Надмірна або погано спроєктована прозорість може знижувати довіру.
Чи завжди більше деталей краще?
Ні. Дослідження показують, що надмірний обсяг інформації може створювати когнітивне перевантаження. Для більшості користувачів ефективніша шарована прозорість: ключова інформація одразу, додаткові деталі за потреби.
Чим алгоритмічна прозорість відрізняється від пояснюваного ШІ (XAI)?
Пояснюваний ШІ (XAI) зосереджується на поясненні поведінки або конкретного виходу системи. Алгоритмічна прозорість ширша і може включати призначення системи, дані, показники результативності, обмеження, правила людського контролю та відповідальність.
Чи можна довіряти ШІ, якщо він пояснив відповідь?
Пояснення є лише одним сигналом. Важливі також фактична надійність для конкретної задачі, джерела, можливість незалежної перевірки, невизначеність і ціна помилки. Переконливе формулювання не гарантує правильності.
Що таке калібрована довіра?
Це рівень довіри й покладання, який приблизно відповідає реальній компетентності системи у конкретному контексті. Калібрована довіра дозволяє користуватися сильною системою без автоматичного підкорення їй і відмовлятися від поради, коли ризик або невизначеність цього вимагають.
Чи може хороша прозорість зменшити довіру?
Так. Якщо прозорість відкриває слабку точність, обмеження або невідповідність задачі, зменшення довіри є корисним результатом. Мета прозорості — не максимальна довіра, а точніше рішення про те, коли і наскільки покладатися на систему.
Пов’язані статті
Джерела
Everett, J. A. C., Claessens, S., Knöchel, T.-D., et al. (2026). Principles for understanding trust in artificial intelligence. Nature Reviews Psychology, 5, 388–401.
Grimmelikhuijsen, S. (2023). Explaining Why the Computer Says No: Algorithmic Transparency Affects the Perceived Trustworthiness of Automated Decision-Making. Public Administration Review, 83(2), 241–262.
Guo, H., & Polak, P. (2026). Building trustworthy Artificial Intelligence through transparency explainability uncertainty and trust calibration. Discover Artificial Intelligence, 6, 620.
Hoff, K. A., & Bashir, M. (2015). Trust in automation: integrating empirical evidence on factors that influence trust. Human Factors, 57(3), 407–434.
Hong, S., & Park, W. (2025). Developing user-centered system design guidelines for explainable AI: a systematic literature review. Artificial Intelligence Review, 58, 386.
Kaplan, A. D., Kessler, T. T., Brill, J. C., & Hancock, P. A. (2023). Trust in Artificial Intelligence: Meta-Analytic Findings. Human Factors, 65(2), 337–359.
Kizilcec, R. F. (2016). How Much Information? Effects of Transparency on Trust in an Algorithmic Interface. Proceedings of CHI 2016, 2390–2395.
Lee, J. D., & See, K. A. (2004). Trust in automation: designing for appropriate reliance. Human Factors, 46(1), 50–80.
National Institute of Standards and Technology. (2023). Artificial Intelligence Risk Management Framework (AI RMF 1.0): AI Risks and Trustworthiness.
Ning, X., Lu, Y., Li, W., & Gupta, S. (2024). How transparency affects algorithmic advice utilization: The mediating roles of trusting beliefs. Decision Support Systems, 183, 114273.
Reinhard, P., Li, M. M., Peters, C., et al. (2026). Effects of Explanations in Human-AI Interaction: A Systematic Review and Framework for Future Research on Explainable AI. Information Systems Frontiers, 28, 1233–1266.
Sun, Y., Liao, M., Sundar, S. S., & Walther, J. B. (2026). Does transparency matter when an AI system meets performance expectations? An experiment with an online dating site. Computers in Human Behavior, 177, 108875.
Zerilli, J., Bhatt, U., & Weller, A. (2022). How transparency modulates trust in artificial intelligence. Patterns, 3(4), 100455.
