WHODAS 2.0: що оцінює інструмент функціонування і як застосовують результати
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 6 жовтня 2026 · Редакційна політика
WHODAS 2.0 — World Health Organization Disability Assessment Schedule 2.0 — стандартизований інструмент Всесвітньої організації охорони здоров’я для оцінювання того, наскільки стан здоров’я пов’язаний із труднощами повсякденного функціонування. Він показує не назву хвороби й не «тяжкість діагнозу», а профіль обмежень у важливих життєвих сферах: розумінні й комунікації, мобільності, самообслуговуванні, взаємодії з іншими, повсякденній діяльності та участі в суспільному житті. ВООЗ описує WHODAS 2.0 як універсальний інструмент, концептуально пов’язаний з Міжнародною класифікацією функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я.
Головне правило інтерпретації: результат WHODAS 2.0 є показником функціонування, а не діагнозом. Високий бал не встановлює психічний, неврологічний чи соматичний розлад; низький бал не доводить його відсутності. У клінічній практиці WHODAS доповнює психологічну оцінку, анамнез, клінічне інтерв’ю, дані про симптоми, медичні чинники, контекст життя та інші релевантні джерела інформації.
Що таке WHODAS 2.0
WHODAS 2.0 створено як загальний, діагностично нейтральний спосіб вимірювати функціонування при різних станах здоров’я. У посібнику ВООЗ інструмент описано для клінічних, епідеміологічних і дослідницьких застосувань; його розробка спиралася на міжнародні польові дослідження та рамку МКФ. Первинна програма розробки охоплювала понад 65 тисяч респондентів із загальної популяції та клінічних груп у багатьох країнах, що дало змогу перевірити міжкультурну застосовність, надійність і валідність. Деталі розробки опубліковані також у роботі Üstün та співавторів.
Назва «Disability Assessment Schedule» історично містить слово disability, але сучасне клінічне застосування WHODAS ширше за юридичний або адміністративний статус інвалідності. Інструмент оцінює ступінь труднощів у діяльності та участі, пов’язаних зі станом здоров’я. Його результат не є автоматичним рішенням про інвалідність, працездатність, потребу в конкретній послузі чи право на виплату.
Що саме оцінює WHODAS 2.0
WHODAS 2.0 охоплює шість доменів функціонування. Це не шість діагностичних шкал і не шість незалежних «розладів». Домени формують функціональний профіль, який показує, де саме людина стикається з труднощами. ВООЗ прямо пов’язує їх із вимірами активності та участі в МКФ.
1. Пізнання і комунікація
Цей домен стосується повсякденного розуміння інформації, зосередження, запам’ятовування, розв’язання практичних завдань і комунікації. Труднощі тут можуть виникати через дуже різні причини — від депресії, тривоги, болю та недосипання до неврологічних станів, побічної дії ліків або сенсорних обмежень. WHODAS фіксує функціональний наслідок і не визначає його причину.
2. Мобільність
Оцінюються труднощі з пересуванням і зміною положення тіла в повсякденному житті. У психологічному контексті цей домен важливий, тому що зниження активності може бути пов’язане як із фізичним станом, так і з психічними симптомами, страхом, виснаженням або поєднанням кількох чинників. Сам бал не дозволяє встановити, який із них є провідним.
3. Самообслуговування
Домен стосується базової повсякденної самостійності: догляду за собою, одягання, харчування та здатності залишатися наодинці, коли це потрібно. Порушення самообслуговування має високу клінічну значущість, але його потрібно пояснювати в контексті стану людини, підтримки, середовища та доступності допоміжних засобів.
4. Взаємодія з іншими
Цей домен описує труднощі у взаємодії, підтриманні контактів і близьких стосунків. Він не є тестом особистості, соціальної тривоги, аутизму або якості стосунків як такої. Однакова функціональна складність може виникати при різних психічних і соматичних станах та в різних соціальних обставинах.
5. Повсякденна діяльність
Йдеться про виконання домашніх, навчальних і професійних обов’язків. У повній версії WHODAS структура цієї сфери враховує, чи має людина оплачувану роботу. Тому порівняння результатів вимагає знати, яку саме форму й правила підрахунку застосовано, а не читати будь-яке число як універсальний показник.
6. Участь у суспільному житті
Цей домен стосується залучення до життя громади, соціальних ролей і впливу стану здоров’я на участь у звичних життєвих ситуаціях. Він допомагає побачити наслідки, які можуть бути непомітними при простому підрахунку симптомів. Саме тому в клінічній оцінці важливо окремо розглядати порушення функціонування та симптоматичну тяжкість.
Що WHODAS 2.0 не оцінює
WHODAS 2.0 не є скринінгом конкретного психічного розладу, структурованим діагностичним інтерв’ю, тестом інтелекту, нейропсихологічним обстеженням або шкалою ризику. Він не відповідає на запитання «який у людини діагноз?» і не встановлює причину функціональних труднощів. Його питання інше: наскільки стан здоров’я пов’язаний із труднощами у ключових сферах повсякденного життя.
Це принципово відрізняє WHODAS від симптомних скринінгових шкал. Наприклад, скринінг може показати підвищену ймовірність певного розладу або вираженість конкретної групи симптомів, тоді як WHODAS описує функціональний вплив незалежно від нозології. Різницю між позитивним скринінгом і клінічним діагнозом докладно пояснено в матеріалі «Скринінг і діагностика».
Версії WHODAS 2.0
36-пунктова версія
Повна 36-пунктова форма дає найбільш детальний профіль і дозволяє розраховувати загальний показник та окремі показники шести доменів. ВООЗ зазначає, що вона доступна у форматі інтерв’ю, самозаповнення та оцінювання представником або близькою особою; орієнтовний час інтерв’ю — близько 20 хвилин.
12-пунктова версія
Коротка 12-пунктова форма призначена для стислої оцінки загального функціонування. ВООЗ повідомляє, що вона пояснює значну частку варіації повної форми та зазвичай займає близько п’яти хвилин. Короткість робить її зручною для повторних вимірювань і великих опитувань, але вона дає менше доменної деталізації.
Комбінована 12+24-пунктова версія
У науковій літературі та посібнику описано також комбіновану інтерв’юерську форму 12+24, де початкова коротка частина визначає, які додаткові блоки потребують уточнення. Систематичний огляд Federici та співавторів 2026 року аналізує 36-, 12- і 12+24-пунктові версії як окремі форми одного інструмента.
Хто може заповнювати інструмент
WHODAS має форми самозаповнення, інтерв’ю та оцінювання представником. Вибір залежить від мети, здатності людини самостійно відповідати, мовних і когнітивних особливостей та клінічного контексту. Оцінка представника не є «об’єктивнішою» за самозвіт автоматично: це інше джерело інформації, яке може доповнювати, а іноді й відрізнятися від досвіду самої людини. Стандартні форми WHODAS орієнтують відповіді на труднощі протягом останніх 30 днів; під час повторних вимірювань однаковий період згадування важливий для коректного порівняння результатів.
Як підраховують результат
ВООЗ описує два базові підходи. За простим підрахунком відповідям присвоюють значення від 0 до 4 і сумують їх без вагових коефіцієнтів. За складнішим підходом використовують алгоритм на основі теорії відповіді на завдання, який диференційовано враховує пункти та рівні труднощів і перетворює підсумок у шкалу від 0 до 100, де 0 означає відсутність обмежень, а 100 — максимальний рівень обмежень за цією метрикою. Актуальні правила й шаблони підрахунку ВООЗ публікує на офіційній сторінці WHODAS 2.0.
Під час інтерпретації потрібно знати не лише число, а й версію інструмента, спосіб проведення, алгоритм підрахунку, наявність пропущених або незастосовних пунктів і популяцію, з якою порівнюють результат. Два однакові числа, отримані різними способами, не слід механічно вважати повністю еквівалентними.
Що означає високий або низький бал
Вищий показник WHODAS означає більші повідомлені труднощі функціонування в межах застосованої форми та способу підрахунку. Він не означає автоматично «тяжчий психічний розлад», не визначає конкретну причину й не встановлює юридичний статус. Нижчий показник означає менше зафіксованих труднощів, але не виключає симптомів, прихованих витрат зусиль, підтримки з боку оточення або проблем, які обрана форма вимірює недостатньо детально.
Для WHODAS не існує одного універсального діагностичного cutoff, який поділяв би всіх людей на «здорових» і «хворих». ВООЗ надає популяційні норми, а окремі дослідження можуть пропонувати пороги або референтні значення для конкретних задач і груп. Такі межі залежать від популяції, форми, мети та способу підрахунку. Загальні правила того, чому валідність належить інтерпретації результату в певному контексті, розглянуто в статті «Валідність психологічного тесту».
Для 12-пунктової форми існують популяційні нормативні дані, зокрема австралійське дослідження Andrews та співавторів. Воно також показало важливу річ: функціональний показник може бути підвищеним як при психічних, так і при фізичних станах. Це підтверджує діагностичну нейтральність WHODAS і необхідність клінічного контексту.
Місце WHODAS 2.0 у клінічній психологічній оцінці
WHODAS корисний тоді, коли клінічне запитання стосується не лише симптомів, а й того, що людина реально може робити у повсякденному житті. У ширшому процесі психологічного оцінювання він може додати стандартизований функціональний шар до інтерв’ю, анамнезу, поведінкових спостережень, симптомних шкал та інших даних.
Типові клінічні задачі включають опис вихідного рівня функціонування, виявлення найбільш уражених життєвих сфер, уточнення клінічної значущості симптомів, планування цілей допомоги, міждисциплінарну комунікацію та оцінювання змін у часі. При цьому WHODAS не пояснює причинний механізм: одна й та сама функціональна проблема може бути наслідком депресії, болю, неврологічного стану, травми, медикаментозних ефектів, бар’єрів середовища або їх поєднання.
Симптоми, діагноз і функціонування — різні рівні інформації
Симптом відповідає на запитання «що людина переживає або що з нею відбувається». Діагностичний процес з’ясовує, чи складається сукупність даних у критерії певного клінічного розладу й чи є кращі альтернативні пояснення. Функціональна оцінка показує, як стан позначається на діях, ролях та участі. WHODAS працює саме на третьому рівні, тому його показник слід читати разом з першими двома, а не замість них.
Повторне оцінювання і моніторинг
WHODAS можна застосовувати повторно, якщо мета — відстежити зміни функціонування. Посібник ВООЗ прямо розглядає оцінювання до і після втручання як один зі способів використання інструмента. Однак зміна балу має клінічний сенс лише за порівнюваних умов і з урахуванням похибки вимірювання, природних коливань, життєвих подій та реальної зміни діяльності. Детальні принципи серійних вимірювань викладено у статті «Повторна психологічна оцінка і моніторинг симптомів».
WHODAS 2.0 і МКФ: як вони пов’язані
МКФ — це міжнародна класифікаційна рамка для опису функціонування, обмежень життєдіяльності та контексту. WHODAS 2.0 — стандартизований інструмент вимірювання, концептуально пов’язаний із частиною цієї рамки. Тому WHODAS не є «скороченою МКФ» і не замінює повного опису функцій організму, структур, активності, участі та чинників середовища. Різницю докладно розібрано в матеріалі «МКФ: функціонування, інвалідність, активність, участь і контекст».
Практично це означає таке: WHODAS дає стандартизований профіль труднощів, а МКФ дозволяє ширше описати, як ці труднощі взаємодіють із станом здоров’я та середовищем. Якщо людині важко пересуватися, працювати або брати участь у житті громади, один показник WHODAS ще не покаже, наскільки проблема зумовлена функціями організму, архітектурними бар’єрами, відсутністю допоміжних засобів, підтримкою інших людей чи кількома чинниками одночасно.
Українська версія WHODAS 2.0
Для української мови існує не лише неофіційний переклад, а й опублікована дослідницька адаптація 36-пунктової версії. У роботі Pavlova, Muzyka і Tymruk-Skoropad досліджували внутрішню узгодженість, факторну структуру та конструктну валідність українського WHODAS 2.0 у вибірці військових курсантів. Автори повідомили високу внутрішню узгодженість і достатню конструктну валідність у цій конкретній вибірці.
Окрема публікація тієї самої львівської дослідницької групи описує переклад, культурну адаптацію і перевірку української 36-пунктової форми у 256 курсантів віком 18–21 рік; переклад виконували за протоколом ВООЗ. Це важливі докази на користь української версії, але вони не дають підстав автоматично переносити всі психометричні висновки на кожну клінічну, вікову чи соціальну групу в Україні.
Отже, формула «українська версія валідована» потребує уточнення: є опублікована українська адаптація й валідизаційні дані, насамперед для 36-пунктової форми та специфічної молодої військової вибірки. Для інших популяцій значущість результату потрібно оцінювати з урахуванням доступних локальних і міжнародних доказів. Сам факт перекладу інструмента ніколи не дорівнює повній психометричній валідації для всіх можливих застосувань. Це загальний принцип психологічного тестування.
Що відомо про психометричні властивості
Міжнародна доказова база WHODAS значна, але вона не однорідна. Систематичний огляд 2017 року виявив використання інструмента у великій кількості країн, мов і дослідницьких галузей та загалом підтримав його корисність для оцінювання функціонування. Систематичний огляд 2026 року, що включив 143 емпіричні дослідження у 43 країнах, підтвердив загалом добрі показники надійності та валідності 36- і 12-пунктових форм, але також виявив варіативність факторної структури, особливо для короткої форми, та культурно-вікові питання.
Для 12-пунктової самозвітної версії систематичний огляд Saltychev та співавторів знайшов хорошу внутрішню узгодженість, надійність і кореляції з іншими показниками обмежень, але звернув увагу на багатовимірність результату. Це ще одна причина не зводити функціональний профіль до одного числа, коли клінічно важливо знати, у яких саме сферах виникають труднощі.
WHODAS 2.0 в українській системі охорони здоров’я
В Україні WHODAS 2.0 має актуальне офіційне місце у реабілітаційному контексті. Наказ МОЗ України від 20 листопада 2024 року № 1946 затвердив перелік рекомендованих інструментів оцінювання функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я, до якого входить WHODAS 2.0 для низки реабілітаційних станів.
У грудні 2025 року МОЗ повідомило, що результати WHODAS 2.0 разом з іншими інструментами функціонального оцінювання можна структуровано фіксувати в електронній системі охорони здоров’я в межах реабілітаційного процесу. Офіційне повідомлення МОЗ описує це як спосіб зберігати історію функціональної оцінки, відстежувати динаміку та підтримувати планування реабілітації.
Офіційне використання в реабілітації не перетворює WHODAS на діагностичний тест психічних розладів і не означає, що його число саме по собі визначає медичне чи юридичне рішення. Функціональний результат є одним із компонентів оцінювання, який інтерпретується разом з іншими клінічними даними та відповідною процедурою.
Діти й підлітки: де потрібна особлива обережність
Поточна сторінка ВООЗ описує стандартний WHODAS 2.0 як інструмент, застосовний у дорослих популяціях. Водночас український наказ № 1946 для окремих реабілітаційних категорій наводить вікові рекомендації, що охоплюють дітей, із відповідями опікуна в молодшому віці. Ці адміністративні рекомендації та психометрична валідність конкретної форми — різні питання. Огляд 2026 року окремо аналізує WHODAS-Child і характеризує його докази як перспективні, але такі, що потребують подальшої валідації, особливо між культурами.
Тому для дитячого або підліткового оцінювання потрібно перевіряти саме ту форму, вікову групу, спосіб заповнення та контекст, у яких інструмент має доказову підтримку. Дорослі норми й інтерпретації не слід механічно переносити на дітей.
Самозаповнення, дистанційний формат і онлайн-використання
ВООЗ допускає самозаповнення, очне інтерв’ю та інтерв’ю телефоном для відповідних форм WHODAS 2.0. Це дозволяє застосовувати інструмент дистанційно, якщо збережено правильну версію, інструкцію, приватність і спосіб підрахунку. Водночас «можна заповнити самостійно» не означає «можна самостійно встановити причину труднощів або діагноз».
Онлайн-калькулятор може правильно скласти числа і водночас дати хибний клінічний висновок, якщо не враховує форму, пропущені відповіді, контекст, супутні стани, реальні життєві бар’єри та мету оцінювання. Практичний результат має повертати людину до запитання про функціонування й наступні дії, а не створювати псевдодіагноз.
Авторське право і ліцензування
WHODAS 2.0 є інструментом ВООЗ. На офіційній сторінці ВООЗ прямо вказано, що для включення WHODAS 2.0 до електронної медичної карти, системи збору даних або для іншого відтворення потрібно звертатися до процедури ліцензування ВООЗ. Тому ця стаття пояснює призначення, структуру й інтерпретацію, але не відтворює повний набір пунктів, бланки, захищені матеріали або алгоритмічні файли.
Типові помилки інтерпретації
«Високий бал означає конкретний діагноз»
Ні. WHODAS є загальним функціональним інструментом. Високі труднощі можуть супроводжувати різні психічні, неврологічні та соматичні стани, наслідки травм, біль, залежності або поєднання кількох причин. Діагноз потребує окремого діагностичного процесу.
«Низький бал означає, що проблеми немає»
Ні. Людина може мати клінічно значущі симптоми за відносно збереженого функціонування або підтримувати діяльність ціною надмірних зусиль. Коротка форма також може не показати локальну проблему так детально, як повна оцінка.
«Є один правильний cutoff»
Для загального клінічного використання немає універсальної біологічної межі, після якої WHODAS «підтверджує розлад». Якщо дослідження або служба використовує поріг для конкретної мети, його потрібно пов’язувати з валідованою популяцією, формою, алгоритмом і рішенням, для якого цей поріг розроблено.
«Будь-яка зміна балу означає реальне поліпшення або погіршення»
Зміна може бути важливою, але її величина потребує контексту. На результат впливають реальна зміна стану, умови життя, підтримка, спосіб заповнення та властивості вимірювання. Клінічний висновок має зіставляти числову динаміку з тим, що змінилося у житті людини.
«Український переклад автоматично валідний для кожної групи»
Переклад, культурна адаптація й валідизація — пов’язані, але різні етапи. Українська 36-пунктова версія має опубліковані дані, однак їхня узагальнюваність обмежена характеристиками досліджених вибірок. Для нової популяції потрібно перевіряти релевантність доказів, а не лише мову бланка.
Як клінічно використовують результат
Перший корисний рівень — профіль. Загальний бал стискає інформацію, а домени показують, де саме виникають труднощі. Дві людини з подібним загальним показником можуть мати зовсім різні профілі: одна — значні проблеми з мобільністю і самообслуговуванням, інша — зі стосунками, роботою та участю. Для планування допомоги це суттєва різниця.
Другий рівень — клінічна значущість. Симптомна шкала може показувати виражені симптоми, але WHODAS допомагає уточнити, наскільки вони впливають на щоденні ролі та діяльність. І навпаки, значне функціональне погіршення за помірних психічних симптомів спонукає шукати фізичні, неврологічні, медикаментозні або середовищні чинники.
Третій рівень — планування й моніторинг. Функціональні цілі часто ближчі до реального запиту людини, ніж абстрактне «знизити бал»: повернутися до навчання, відновити побутову самостійність, частіше виходити з дому, підтримувати стосунки, повернутися до роботи або участі в громаді. Повторний WHODAS може показувати, чи змінюється саме цей життєвий рівень.
Четвертий рівень — комунікація між фахівцями. Стандартизований профіль допомагає психологам, психіатрам, лікарям фізичної та реабілітаційної медицини, фізичним терапевтам, ерготерапевтам та іншим членам команди говорити про функціонування спільною мовою, не зводячи людину до одного діагнозу.
Що робити після отримання результату
Якщо WHODAS показує помітні труднощі, наступне запитання має бути не «який у мене діагноз за балом?», а «у яких сферах є обмеження, коли вони з’явилися, що їх посилює або полегшує і які причини потрібно перевірити?». Для психологічної оцінки це означає зіставити результат із симптомами, перебігом, анамнезом, фізичним здоров’ям, ліками, сном, вживанням речовин, середовищем, підтримкою та цілями людини.
Якщо функціонування раптово або швидко погіршується, з’являються гострі медичні чи психічні симптоми або людина не може забезпечувати базову безпеку й самообслуговування, число WHODAS не повинно затримувати безпосередню клінічну оцінку. Інструмент описує функціонування, а не проводить невідкладний тріаж.
Часті запитання
Що вимірює WHODAS 2.0?
Він вимірює труднощі функціонування, пов’язані зі станом здоров’я, у шести доменах: пізнанні й комунікації, мобільності, самообслуговуванні, взаємодії з іншими, повсякденній діяльності та участі.
Чи може WHODAS 2.0 встановити психіатричний діагноз?
Ні. WHODAS не є діагностичним інтерв’ю або disorder-specific скринінгом. Він може показати функціональний вплив стану, але діагноз встановлюють у повному клінічному процесі з урахуванням критеріїв, анамнезу, диференційних причин і ризиків.
Чи є українська валідована версія WHODAS 2.0?
Так, для української 36-пунктової версії опубліковані дослідження перекладу, культурної адаптації та психометричних властивостей. Найважливіше обмеження — первинні українські дослідження проводилися у специфічних молодих військових вибірках, тому результати не слід автоматично вважати вичерпною валідацією для всіх груп населення.
Що означає високий бал WHODAS?
Він означає більші зафіксовані труднощі функціонування за конкретною формою й способом підрахунку. Він не визначає причину, діагноз або юридичний статус.
Чи можна пройти WHODAS самостійно?
Для дорослих існують форми самозаповнення. Самостійне заповнення може дати корисний опис труднощів, але клінічна інтерпретація потребує контексту, особливо якщо результат використовується для діагностики, лікування, реабілітації або важливих рішень.
Чим WHODAS відрізняється від МКФ?
МКФ — широка класифікаційна система функціонування й контексту; WHODAS — стандартизований інструмент вимірювання, пов’язаний з доменами активності та участі МКФ. Один не замінює інший.
Чи можна використовувати WHODAS у дітей?
Стандартний WHODAS ВООЗ позиціонує насамперед для дорослих. Існують дитячі дослідницькі форми та національні реабілітаційні практики, але для дітей потрібно окремо перевіряти валідність конкретної форми, віку й способу заповнення.
Як часто повторювати WHODAS?
Єдиного універсального інтервалу немає. Частота залежить від мети, очікуваної швидкості зміни, контексту допомоги та того, чи може повторне вимірювання реально вплинути на рішення. Для порівняння бажано зберігати однакову версію, спосіб проведення й правила підрахунку.
Пов’язані статті
Джерела