SMART-цілі: що це, як формулювати і де метод має обмеження
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 6 жовтня 2026 року · Редакційна політика
SMART-цілі — це спосіб уточнювати ціль за набором запитань про конкретність, критерій успіху, здійсненність, значущість і часову межу. У сучасній найпоширенішій версії абревіатуру SMART розшифровують як Specific, Measurable, Achievable, Relevant, Time-bound — конкретна, вимірювана, досяжна, релевантна або значуща та обмежена в часі ціль.
Практична цінність SMART проста: метод змушує перетворити розмите «хочу щось змінити» на формулювання, з яким можна працювати й перевіряти прогрес. Науковий статус методу складніший. Дослідження підтримують користь постановки цілей загалом, але п’ять літер SMART не становлять окремої психологічної теорії й не мають однаково сильної емпіричної підтримки як універсальна формула успіху. Систематичний огляд і метааналіз 141 роботи з 16 523 учасниками виявив невеликий позитивний унікальний ефект постановки цілей на зміну поведінки; це доказ на користь постановки цілей як ширшої техніки, а не перевірка SMART як неподільного пакета критеріїв. Epton, Currie та Armitage, 2017
Тому SMART найкраще розглядати як практичну евристику для формулювання вже обраної цілі. Вона допомагає зробити ціль яснішою, але не визначає автоматично, чи ця ціль справді важлива, який тип цілі доречний, як діяти в конкретній ситуації, що робити з перешкодами та коли ціль варто змінити або відпустити. Для ширшого питання про те, як обирати власні напрями й будувати систему цілей, дивіться статтю «Особисті цілі: що це, як ставити й досягати».
Що означає SMART і чому розшифровок кілька
SMART з’явився не як психологічна теорія, а як управлінська евристика. У статті Джорджа Дорана 1981 року початкові літери означали Specific, Measurable, Assignable, Realistic, Time-related: конкретна, вимірювана, така, що має визначеного відповідального, реалістична й пов’язана з часом. Сам Доран застерігав, що не кожна управлінська ціль обов’язково повинна відповідати всім п’ятьом критеріям і що не все доцільно кількісно вимірювати. Походження та подальшу зміну абревіатури докладно розбирає сучасний експертний огляд Exercise and Sports Science Australia.
Згодом A часто почали тлумачити як Achievable, а R — як Relevant. Саме ця версія сьогодні найчастіше трапляється в особистому плануванні, освіті, менеджменті та популярній психології. Існують також інші варіанти розшифрування. Зміна слів змінює те, які питання людина ставить до цілі. Критичний огляд SMART для фізичної активності наголошує, що абревіатуру застосовують непослідовно й її сучасні варіанти не слід видавати за одну стандартизовану наукову процедуру. Swann та співавтори, 2023
S — Specific: конкретна
Конкретність відповідає на запитання: що саме має змінитися або бути досягнуто? Формулювання «хочу краще працювати над проєктом» не дає достатньої опори для оцінювання. «До 30 листопада завершити повну першу чернетку звіту з усіма п’ятьма запланованими розділами» вже задає чіткіший стан, до якого людина прагне.
Конкретність корисна, коли завдання зрозуміле, а критерій результату справді відомий. Водночас «чим конкретніше, тим краще» не є універсальним законом. У складній новій діяльності людині іноді спершу потрібна ціль навчання — випробувати стратегії, зрозуміти процес, набути навичок — а вже потім жорстко фіксувати показник результату. Класична теорія постановки цілей розглядає ефект цілей разом із їхньою складністю, зобов’язанням, зворотним зв’язком, здібностями та характеристиками завдання. Locke та Latham, 2002
M — Measurable: вимірювана
Вимірюваність означає, що є ознака, за якою можна відрізнити прогрес від його відсутності. Це не обов’язково гроші, відсотки чи кілометри. Для одних цілей природною є кількість, для інших — завершений етап, створений документ, виконана дія, результат тесту, частота поведінки або інший чіткий критерій.
Вимірювати варто те, що справді відображає бажаний результат. Інакше метрика стає заміною цілі. Наприклад, «прочитати 30 книжок» легко порахувати, але така цифра сама по собі не показує, чи людина зрозуміла матеріал і отримала те, заради чого читала. Хороший критерій вимірювання підпорядкований змісту цілі.
A — Achievable: досяжна
Досяжність — це перевірка реальності: чи має людина достатньо часу, ресурсів, знань, доступу та контролю над умовами? Тут важливо не перетворити «досяжна» на «легка». Теорія постановки цілей історично показувала, що за відповідних умов складні цілі можуть давати вищу продуктивність, ніж легкі або розмиті. У метааналізі групового цілепокладання конкретні складні групові цілі були пов’язані з вищою результативністю, хоча ефекти залежали від узгодження індивідуальних і групових цілей. Kleingeld, van Mierlo та Arends, 2011
Практичне питання: «Ціль достатньо складна, щоб вимагати зусиль, і водночас я бачу реалістичний шлях до неї?» Окремо варто оцінити впевненість у власній здатності виконувати потрібні дії. Ця характеристика пов’язана з самоефективністю, але не тотожна їй.
R — Relevant: релевантна або значуща
Критерій R перевіряє зв’язок цілі з ширшими пріоритетами. Навіщо ця ціль потрібна? Чи підтримує вона важливий напрям, чи конкурує з більш значущими справами? Чи обрана вона самою людиною, чи просто успадкована від чужих очікувань?
У сучасному особистому застосуванні корисно читати Relevant як «значуща й узгоджена з контекстом», а не лише як «актуальна». Ціль може бути конкретною та вимірюваною, але малокорисною, якщо вона не відповідає реальним пріоритетам або її досягнення має неприйнятну ціну.
T — Time-bound: обмежена в часі
Часова межа дає момент перевірки: коли ми очікуємо результат або коли переглядаємо прогрес? Для короткої задачі це може бути дата, для тривалого напряму — період і проміжні контрольні точки. Дедлайн має допомагати організувати дію, а не виконувати роль символічного тиску.
Не кожна змістовна ціль має природну фінальну дату. «Підтримувати близькі стосунки» або «розвивати професійну компетентність» радше є напрямами. Для них корисніше встановлювати цикли перегляду конкретних підцілей, а не вигадувати дату «завершення» життєвого напряму.
SMART-ціль, мета, намір і план дій — різні речі
SMART часто описують так, ніби правильно сформульована ціль автоматично стає планом. Це плутає різні рівні саморегуляції.
• Ціль описує бажаний стан або результат: чого людина прагне.
• Намір означає рішення діяти в напрямі цілі.
• SMART уточнює формулювання цілі й критерії перевірки.
• План дій визначає конкретні кроки, послідовність, ресурси та умови виконання.
• Імплементаційний намір задає зв’язок «якщо виникне ситуація А, то я виконаю дію Б» й допомагає переводити намір у поведінку.
• Саморегуляція охоплює ширший цикл: постановку й утримання цілі, моніторинг, корекцію поведінки, роботу зі зворотним зв’язком і перегляд цілі.
Людина може мати чудово сформульовану SMART-ціль і все одно нічого не зробити, якщо не визначила, коли почне, що буде першою дією, як реагуватиме на перешкоди та як перебудує план після невдачі. Огляд із поведінкової медицини прямо підкреслює, що SMART не задає спосіб реалізації цілі; для цього потрібне окреме планування дій. Bailey, 2019
Як сформулювати SMART-ціль крок за кроком
Крок 1. Назвіть бажаний результат
Запишіть ціль простою фразою без спроб одразу зробити її «ідеальною». Наприклад: «завершити чернетку статті», «регулярніше рухатися», «підготувати портфоліо», «навести лад у домашніх фінансах».
Перевірте, чи йдеться саме про ціль, а не про засіб. «Купити абонемент» може бути дією, якщо справжня ціль — регулярно тренуватися. «Завантажити застосунок для планування» може бути інструментом, якщо ціль — завершити проєкт.
Крок 2. Зробіть результат достатньо конкретним
Уточніть, що означає «завершити», «покращити», «зменшити», «налагодити» саме у вашому випадку. Конкретність потрібна настільки, щоб було зрозуміло, який результат зараховується як досягнутий.
Було: «Просунутися з особистим проєктом». Стало: «Підготувати повну першу чернетку аналітичного звіту з п’яти запланованих розділів».
Крок 3. Визначте ознаку успіху
Запитайте: «За чим я зрозумію, що ціль досягнута або що я рухаюся вперед?» Для прикладу з чернеткою це може бути наявність п’яти завершених розділів, а не кількість годин, проведених за комп’ютером.
Метрика має бути достатньою для рішення, а не максимально докладною. Надмірна кількість показників може відводити увагу від самої діяльності.
Крок 4. Перевірте здійсненність і складність
Оцініть, що перебуває під вашим контролем, яких ресурсів потребує результат і які обмеження вже відомі. Якщо досягнення залежить від інших людей або випадкових подій, краще формулювати частину цілі через власні дії або контрольований проміжний результат.
Наприклад, «отримати три пропозиції роботи до 1 грудня» залежить від рішень роботодавців. Більш контрольоване формулювання може стосуватися підготовки портфоліо, якісних відгуків на релевантні вакансії та регулярного перегляду стратегії пошуку.
Крок 5. Перевірте значущість і конфлікти
Поставте три питання: «Чому це важливо?», «Що я готовий робити заради цього?» і «Чим я заплачу за цю ціль — часом, увагою, грошима, відмовою від інших можливостей?» Ціль існує в системі інших цілей.
Якщо відповідь «бо так треба» приховує чужий тиск, SMART не розв’яже проблему мотивації. У такій ситуації спершу варто повернутися до вибору й сенсу самої цілі.
Крок 6. Додайте часову межу або момент перегляду
Визначте дату результату, якщо вона природна, або період експерименту й дату перегляду, якщо ситуація невизначена. Для довгої цілі додайте проміжні точки, у яких можна змінити план на основі фактичних даних.
Фінальне формулювання може виглядати так: «До 30 листопада підготувати повну першу чернетку аналітичного звіту з п’яти запланованих розділів; щоп’ятниці перевіряти, чи завершено черговий етап, і за потреби переглядати графік».
Крок 7. Окремо складіть план дій
Після SMART починається реалізація. Визначте першу дію, час і місце виконання, потрібні ресурси, типові перешкоди та правило повернення після пропуску. Якщо головна проблема полягає в тому, що людина знає, чого хоче, але не починає в потрібний момент, корисним наступним інструментом є план «якщо — то».
Приклад: від розмитого бажання до цілі та плану
Розмите бажання: «Хочу більше читати професійної літератури».
SMART-ціль: «Упродовж наступних восьми тижнів прочитати й законспектувати чотири заздалегідь обрані професійні книги — по одній кожні два тижні — і наприкінці кожного циклу записати три ідеї, які можна застосувати у власній роботі».
У цьому формулюванні є предмет, критерій завершення, часовий горизонт і зв’язок із практичним змістом. Але навіть така ціль ще не відповідає на питання, коли саме людина сяде читати.
План дій: «У понеділок, середу й п’ятницю після вечері я читаю 30 хвилин у визначеному місці; якщо один запланований сеанс пропущено, переношу його на найближче вільне вікно протягом двох днів».
Це вже інший рівень — організація поведінки. Якщо головні труднощі пов’язані з внутрішніми перешкодами, суперечливими бажаннями або схильністю ідеалізувати результат, окремим інструментом може бути ментальне контрастування і WOOP.
Що наука підтверджує про постановку цілей
Наукові дані про постановку цілей значно ширші й сильніші, ніж дані про SMART як конкретну абревіатуру. Метааналіз поведінкових втручань показав невеликий позитивний ефект самої постановки цілей. У цьому аналізі кращі результати спостерігалися, зокрема, для складніших цілей, хоча ефективність залежала від контексту та способу використання техніки. Epton, Currie та Armitage, 2017
Класична теорія постановки цілей Локка й Летема узагальнює десятиліття досліджень продуктивності. Її центральний висновок стосується взаємодії кількох умов: рівня складності цілі, зобов’язання щодо неї, зворотного зв’язку, здібностей і характеристик завдання. Для добре засвоєних задач конкретні складні цілі часто корисні; для нових і складних задач може бути доречнішим фокус на навчанні, стратегіях і набутті компетентності. Locke та Latham, 2002
Дані з окремих сфер показують, чому небезпечно переносити один рецепт на всі випадки. У систематичному огляді та метааналізі спортивних досліджень процесуальні цілі мали більший ефект на результативність, ніж цілі результату, а специфічні цілі не показали переваги над неспецифічними в цьому корпусі робіт. Це не означає, що специфічність «не працює» взагалі; це показує залежність ефекту від типу завдання, типу цілі та контексту. Swann та співавтори, 2022
Сучасний експертний документ Exercise and Sports Science Australia рекомендує відійти від механічної залежності від SMART у фізичній активності й обирати тип цілі відповідно до людини, задачі та моменту. Це галузева рекомендація, її не слід автоматично переносити на всі сфери життя, але вона добре демонструє загальний принцип: п’ять критеріїв не замінюють аналіз того, яка ціль потрібна в конкретній ситуації. Swann та співавтори, 2026
Де SMART має обмеження
1. SMART не є психологічною теорією
Найважливіше обмеження — походження методу. Доранівська евристика створювалася для управлінських цілей і не виводилася з формальної теорії мотивації чи саморегуляції. Пізніше SMART почали часто подавати поруч із теорією постановки цілей, але це різні речі. Критичний огляд прямо зазначає, що початкова стаття SMART не спиралася на теоретичну рамку й не була емпіричною перевіркою п’яти критеріїв як пакета. Swann та співавтори, 2023
2. П’ять критеріїв не визначають тип цілі
Ціль може бути результативною, процесуальною, навчальною, поведінковою, короткостроковою, довгостроковою, особистою або груповою. Дві цілі можуть однаково добре відповідати SMART і водночас мати різні психологічні наслідки. Новачкові у складній діяльності жорстка ціль результату може дати менше корисної інформації, ніж ціль навчитися нових стратегій і перевірити, яка працює.
3. «Конкретна» не означає «завжди краща»
Специфічність корисна, коли відомо, який результат потрібен і як його досягати. У невизначених, творчих або навчальних задачах надмірно вузька ціль може передчасно зафіксувати неправильний показник або стратегію. Сучасні огляди фізичної активності також показують, що неспецифічні або відкриті цілі іноді можуть бути доречними для людей, які лише входять у нову діяльність. Swann та співавтори, 2026
4. «Вимірювана» не означає «обов’язково числова»
Найлегше виміряти те, що вже має цифру, тому SMART може підштовхувати до вибору зручних показників замість змістовних. Однак сам Доран не вимагав кількісності для кожної цілі. Важливий принцип — мати критерій оцінки, а не насильно перетворювати будь-яку людську мету на числовий показник.
5. «Досяжна» і «реалістична» можуть стати дозволом занижувати планку
Якщо тлумачити A і R лише як «точно зможу», людина може обирати цілі, які майже не потребують розвитку. Дослідження постановки цілей часто підтримують складні цілі за умов достатньої компетентності й зобов’язання. Практичний баланс полягає в тому, щоб відрізняти складну ціль від нереалістичної.
6. SMART не розв’язує проблему мотивації
Ціль може бути технічно бездоганною й емоційно чужою. Вона не стає бажаною лише тому, що має число й дату. SMART не пояснює, чому людина обирає цю ціль, наскільки вона автономна, як співвідноситься з іншими потребами й що підтримує зобов’язання впродовж часу.
Так само відсутність виконання SMART-цілі не доводить «слабку волю». На здатність діяти впливають ресурси, навички, сон, стрес, психічний і фізичний стан, зовнішні обмеження, конфлікти цілей та інші чинники. Формат цілі — лише один елемент системи.
7. SMART не є планом реалізації
Найтиповіша практична помилка — завершити роботу на красивому формулюванні. Потрібно ще вирішити, коли й де відбудеться дія, що буде тригером початку, як поводитися з перешкодами, як відстежувати прогрес і за яких умов змінювати стратегію. Саме тому SMART часто варто доповнювати плануванням дій, імплементаційними намірами, моніторингом і зворотним зв’язком. Bailey, 2019
8. У клінічних і реабілітаційних контекстах шаблон може бути занадто вузьким
SMART широко використовують у медицині, психічному здоров’ї та реабілітації, але практика не завжди відповідає теоретичним вимогам. У дослідженні 512 цілей, спільно сформульованих із 156 користувачами психіатричних сервісів у громадських аптеках Австралії, усі цілі мали низьку якість за застосованою шкалою SMART-GEM; менше чверті містили спосіб вимірювання досягнення, а 93,5% не описували моніторинг прогресу. Автори трактують це як підставу досліджувати, які саме елементи SMART доречні для коротких втручань, а не як доказ того, що люди «не вміють ставити цілі». Stewart та співавтори, 2024
Систематично-наративний огляд настанов із реабілітації після виробничих травм також виявив непослідовне використання SMART і слабку уніфікацію рекомендацій. Sargeant та співавтори, 2026 Це ще раз показує: популярність абревіатури не дорівнює стандартизованості її застосування.
Коли SMART справді корисний
SMART особливо зручний тоді, коли бажаний напрям уже зрозумілий і потрібно зробити окрему ціль операційною. Метод добре працює як редактор формулювання перед початком дії.
• Коли результат можна достатньо чітко описати й перевірити.
• Коли важливо домовитися про однакове розуміння цілі між кількома людьми.
• Коли є природний строк або цикл планування.
• Коли людина схильна залишати цілі на рівні «колись», «більше», «краще».
• Коли SMART використовується разом із планом дій, моніторингом і переглядом, а не замість них.
Коли краще не починати зі SMART
Інший інструмент або інша постановка питання може бути кориснішою, якщо проблема виникає раніше або пізніше за сам момент формулювання цілі.
• Якщо незрозуміло, чого ви насправді хочете, спершу визначте значущий напрям і пріоритети.
• Якщо завдання нове й складне, сформулюйте ціль навчання: що потрібно з’ясувати, освоїти або випробувати.
• Якщо ціль є, але дія постійно не починається в потрібний момент, додайте план «якщо — то».
• Якщо людина ідеалізує бажаний результат і недооцінює перешкоди, розгляньте ментальне контрастування і WOOP.
• Якщо умови швидко змінюються, використовуйте коротший цикл: гіпотеза → дія → зворотний зв’язок → перегляд.
• Якщо ціль конфліктує з іншими важливими цілями, спершу розв’яжіть конфлікт пріоритетів.
Шаблон SMART-цілі, який залишає місце для реальності
Універсальна форма може звучати так:
«До [дата або період] я хочу досягти [конкретний результат], а ознакою досягнення буде [критерій]. Це важливо, тому що [зв’язок із ширшим пріоритетом]. З огляду на [ресурси й обмеження] ціль є складною, але здійсненною. Прогрес я перевірятиму [ритм перегляду], а за нових обставин перегляну спосіб досягнення або саму ціль».
Після цього окремо запишіть першу дію, конкретний час і місце, типову перешкоду, план на випадок перешкоди та дату першого перегляду.
Так SMART залишається тим, чим він корисний найбільше: способом зробити ціль ясною, а не спробою вмістити всю психологію цілеспрямованої поведінки у п’ять літер.
Поширені помилки
«Якщо всі п’ять літер є, ціль добра»
Формальна відповідність критеріям не гарантує, що вибрано правильну ціль. Спершу оцінюють зміст, контекст, тип цілі та її місце серед інших пріоритетів.
«Вимірювана означає, що обов’язково має бути число»
Число корисне там, де воно природне. Для багатьох результатів достатньо чіткого якісного критерію завершення або поведінкового індикатора.
«Досяжна означає легка»
Ціль може бути складною й водночас реальною. Складність варто співвідносити з компетентністю, ресурсами, зворотним зв’язком і важливістю цілі.
«Кінцевий строк створить мотивацію»
Дата створює часову рамку. Вона не створює значущості, навичок, ресурсів або бажання діяти. Якщо проблема в мотивації, дедлайн інколи лише додає тиску.
«SMART прибирає потребу змінювати ціль»
Ціль — робоча гіпотеза про бажаний майбутній стан. Нові дані можуть показати, що строк, показник, шлях або сама ціль більше не відповідають реальності. Перегляд у такій ситуації є частиною саморегуляції, а не автоматичною ознакою невдачі.
Короткий алгоритм перевірки перед стартом
1. Що саме я хочу отримати або змінити?
2. Як я розпізнаю досягнення й прогрес?
3. Чи достатньо ця ціль складна й водночас здійсненна за наявних умов?
4. Чому вона важлива і з якими іншими цілями може конфліктувати?
5. Яка часова межа або дата перегляду справді має сенс?
6. Яка перша конкретна дія?
7. Коли, де й за якої умови я її виконаю?
8. Що я зроблю, якщо план зірветься?
9. Який сигнал означатиме, що потрібно змінити план або саму ціль?
Поширені запитання
Чи науково доведено, що SMART-цілі працюють?
Науково краще підтверджена постановка цілей як ширша техніка, а не SMART як єдиний пакет із п’яти обов’язкових критеріїв. Метааналізи показують позитивні ефекти постановки цілей у різних контекстах, але сучасні огляди SMART вказують на непослідовність визначень, відсутність окремої теоретичної основи та залежність користі від типу цілі й ситуації. Epton та співавтори, 2017; Swann та співавтори, 2023.
Чи повинна кожна ціль відповідати всім п’ятьом критеріям?
Ні. Навіть у початковій статті Дорана SMART не подавався як вимога, за якою кожна ціль завжди мусить містити всі п’ять властивостей. У деяких задачах точна метрика або жорстка дата є природними, в інших — штучними. Критерії слугують запитаннями для перевірки, а не сертифікатом якості.
Чи має SMART-ціль обов’язково містити цифру?
Ні. Потрібен зрозумілий критерій оцінки. Він може бути кількісним або якісним залежно від природи цілі.
Чим SMART-ціль відрізняється від плану?
SMART описує, якою є ціль і як перевірити її досягнення. План визначає, що саме людина робитиме, коли, де, у якій послідовності й що робитиме у відповідь на перешкоди.
Чи підвищує SMART мотивацію?
Чіткість може полегшувати фокус і моніторинг, але сама структура SMART не гарантує мотивації. Мотивація залежить від значущості цілі, очікувань, зобов’язання, контексту, ресурсів та інших чинників.
Що робити, якщо SMART-ціль постійно не виконується?
Не поспішайте робити висновок про характер або «силу волі». Перевірте, чи та це ціль, чи вона відповідає ресурсам, чи є конкретний план дій, чи враховані повторювані перешкоди і чи не змінилися умови. Далі вирішуйте, що коригувати: ціль, строк, метрику, спосіб дії або пріоритет.
Чи можна змінювати SMART-ціль після початку?
Так. Перегляд цілі після появи нової інформації є нормальною частиною саморегуляції. Корисно відрізняти імпульсивну відмову після першої труднощі від обґрунтованої корекції на основі фактів.
Висновок
SMART — корисний редактор цілі, коли напрям уже обраний. Він допомагає уточнити, що саме має бути досягнуто, за якою ознакою це буде видно, чи реалістичний шлях, чому результат важливий і коли його перевіряти. Його сила — у ясності формулювання.
Наукова психологія цілей значно ширша за SMART. Результат залежить від типу цілі, складності задачі, зобов’язання, компетентності, зворотного зв’язку, планування, перешкод і здатності коригувати поведінку. Практично сильна послідовність виглядає так: обрати значущий напрям → сформулювати робочу ціль → за потреби уточнити її за SMART → скласти план дій → визначити реакцію на перешкоди → відстежувати прогрес → переглядати ціль і стратегію на основі реальності.
Пов’язані статті
Джерела
Bailey, R. R. (2019). Goal Setting and Action Planning for Health Behavior Change. American Journal of Lifestyle Medicine, 13(6), 615–618. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6796229/
Doran, G. T. (1981). There’s a S.M.A.R.T. Way to Write Management’s Goals and Objectives. Management Review, 70(11), 35–36. https://openurl.ebsco.com/contentitem/edb%3A6043491
Epton, T., Currie, S., & Armitage, C. J. (2017). Unique effects of setting goals on behavior change: Systematic review and meta-analysis. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 85(12), 1182–1198. https://doi.org/10.1037/ccp0000260
Kleingeld, A., van Mierlo, H., & Arends, L. (2011). The effect of goal setting on group performance: A meta-analysis. Journal of Applied Psychology, 96(6), 1289–1304. https://doi.org/10.1037/a0024315
Locke, E. A., & Latham, G. P. (2002). Building a practically useful theory of goal setting and task motivation: A 35-year odyssey. American Psychologist, 57(9), 705–717. https://doi.org/10.1037/0003-066X.57.9.705
Sargeant, J., Poulus, D., Bernie, C., & Swann, C. (2026). A systematic-narrative review of goal-setting guidelines in workers’ compensation rehabilitation in Australia. Australian Journal of Primary Health, 32(1), PY25160. https://doi.org/10.1071/PY25160
Stewart, S. A. F., et al. (2024). Are SMART goals fit-for-purpose? Goal planning with mental health service-users in Australian community pharmacies. International Journal for Quality in Health Care, 36(1), mzae009. https://doi.org/10.1093/intqhc/mzae009
Swann, C., Rosenbaum, S., Lawrence, A., Vella, S. A., McEwan, D., & Ekkekakis, P. (2022). The performance and psychological effects of goal setting in sport: A systematic review and meta-analysis. International Review of Sport and Exercise Psychology. https://doi.org/10.1080/1750984X.2022.2116723
Swann, C., Jackman, P. C., Lawrence, A., Hawkins, R. M., Goddard, S. G., Williamson, O., Schweickle, M. J., Vella, S. A., Rosenbaum, S., & Ekkekakis, P. (2023). The (over)use of SMART goals for physical activity promotion: A narrative review and critique. Health Psychology Review, 17(2), 211–226. https://doi.org/10.1080/17437199.2021.2023608
Swann, C., et al. (2026). Goal Setting in Exercise and Physical Activity: An Expert Statement on Behalf of Exercise and Sports Science Australia. Sports Medicine, 56(3), 619–636. https://doi.org/10.1007/s40279-025-02373-5