MDQ: що показує скринінг біполярного розладу і чого він не діагностує
Оновлено: 3 дні тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 6 жовтня 2026 · Редакційна політика
MDQ (Mood Disorder Questionnaire; в українській клінічній настанові — «Опитувальник щодо розладів настрою») — короткий самозвітний інструмент для скринінгу біполярного розладу. Його завдання полягає у тому, щоб помітити в анамнезі поєднання ознак, сумісних із можливими періодами манії або гіпоманії, і визначити, чи потрібна людині повніша клінічна оцінка. MDQ не встановлює діагноз, не визначає тип біполярного розладу і не замінює клінічного інтерв’ю.
Українська Настанова 00717 «Біполярний афективний розлад» називає MDQ зручним інструментом скринінгу в пацієнтів із депресією і прямо зазначає: позитивний результат потребує подальшої діагностичної оцінки, позитивний скринінг не дорівнює діагнозу, а в частини людей із біполярним розладом скринінг може бути негативним.
Коротка відповідь
MDQ відповідає на скринінгове запитання: чи є у самозвіті достатньо ознак, щоб серйозніше перевірити можливість біполярного розладу. Позитивний результат означає, що відповіді відповідають алгоритму позитивного скринінгу для конкретної версії та умов застосування. Він підвищує підстави для професійної оцінки, але не підтверджує біполярний розлад.
Негативний результат означає, що критерії позитивного скринінгу не виконано. Він не гарантує відсутності біполярного розладу: MDQ може пропускати випадки, особливо коли людина не впізнає або не пам’ятає минулі гіпоманічні періоди, коли симптоми були менш вираженими або коли інструмент застосовано в іншій популяції, ніж та, в якій його перевіряли.
MDQ не визначає, чи є в людини БАР I або БАР II типу, чи триває зараз маніакальний, гіпоманіакальний або депресивний епізод, чи пов’язані прояви з речовинами, ліками, СДУГ, травматичним стресом, розладом особистості, порушенням сну або соматичним станом. Межу між скринінгом і діагностикою докладніше пояснює матеріал «Скринінг і діагностика: чим відрізняється опитувальник ризику від клінічного діагнозу».
Що таке MDQ і для чого його створили
MDQ розробили як короткий самозвітний скринінговий інструмент для поліпшення розпізнавання біполярних розладів. У первинному дослідженні Hirschfeld та співавторів 2000 року його порівнювали зі структурованим діагностичним інтерв’ю в амбулаторних пацієнтів, які переважно лікувалися з приводу розладів настрою. Саме цей контекст важливий: початкові показники точності описували конкретну клінічну вибірку, а не всіх відвідувачів інтернету.
Опитувальник збирає самозвіт про життєвий досвід симптомів, характерних для періодів підвищеного або дратівливого настрою та посиленої активності, а також про те, чи виникали певні прояви в одному часовому періоді і наскільки вони були пов’язані з проблемами у функціонуванні. MDQ не реконструює епізод самостійно: він не перевіряє достовірність спогадів, не встановлює тривалість усіх симптомів за діагностичними правилами і не проводить диференціальну оцінку.
У побуті MDQ часто називають «тестом на біполярний розлад». Точніше називати його скринінговим опитувальником. Слово «тест» тут не означає лабораторний аналіз або діагностичну процедуру, яка сама визначає наявність розладу. Загальний огляд онлайн-опитувальників і меж самодіагностики містить стаття «Тест на біполярний розлад: що показують скринінгові опитувальники».
Для якої популяції MDQ досліджували
MDQ найчастіше вивчали у дорослих у психіатричних службах, серед людей із розладами настрою, у первинній медичній допомозі та в загальній популяції. Результати в цих середовищах істотно відрізняються. Дані дорослої клінічної вибірки не переносяться автоматично на підлітків, людей іншої мовної групи або на випадкових користувачів онлайн-сервісу. Для дітей і підлітків потрібні віково відповідні інструменти та окрема клінічна логіка оцінювання.
Як MDQ формує результат скринінгу
Класичний алгоритм MDQ враховує не лише кількість підтверджених проявів. Він також бере до уваги їхню одночасність і пов’язані з ними проблеми. У первинній валідації використовували поріг сім або більше підтверджених симптомних пунктів у поєднанні з додатковими умовами. Це історично важлива характеристика алгоритму, а не біологічна межа між «є розлад» і «немає розладу».
Поріг набуває значення лише разом із конкретною версією інструмента, способом підрахунку, популяцією та метою застосування. Дослідження перевіряли різні модифікації алгоритму й отримували різні співвідношення чутливості та специфічності. Тому число балів, вирване з контексту, не має самостійного діагностичного значення.
Методологію порогів, чутливості, специфічності, прогностичних значень та впливу поширеності стану розглядає окремий власник цього інтенду — «Психометрія: що це, що вона вимірює і як оцінюють якість психологічних тестів». Для клінічного читання MDQ достатньо головного правила: скринінговий поріг визначає, хто потребує подальшої перевірки, а не хто вже має встановлений діагноз.
Що означає позитивний результат MDQ
Позитивний MDQ означає, що самозвіт перетнув встановлений алгоритмом поріг. Клінічно це сигнал перейти до детальнішого анамнезу: з’ясувати, які саме життєві періоди стояли за відповідями, коли вони почалися, скільки тривали, як змінювали сон, енергію, поведінку та функціонування, чи помічали ці зміни близькі і чи мали вони наслідки.
У первинній амбулаторній валідації стандартний поріг дав чутливість 0,73 і специфічність 0,90. Проте метааналіз Wang та співавторів 2015 року для стандартного або модифікованого порога 7 отримав сумарну чутливість 0,62 і специфічність 0,85; у дослідженнях, де виключали людей із уже відомим біполярним розладом, чутливість знижувалася до 0,37. Це показує, наскільки результат залежить від того, кого саме скринують.
У більшому метааналізі Sayyah та співавторів 2022 року, який охопив 93 дослідження різних скринінгових інструментів, для MDQ при рекомендованих порогах сумарна чутливість становила 0,71, а специфічність — 0,77. Автори прямо підкреслили, що позитивний скринінг має бути підтверджений клінічною діагностичною оцінкою.
Чому позитивний MDQ може бути хибнопозитивним
MDQ фіксує самозвіт про групу проявів, які не є унікальними для біполярного розладу. Відволікання, імпульсивність, висока активність, емоційна нестабільність, порушення сну, ризикована поведінка та суб’єктивне прискорення думок можуть зустрічатися в інших клінічних станах або мати інші причини.
У дослідженні Zimmerman та співавторів серед психіатричних амбулаторних пацієнтів без біполярного розладу позитивний MDQ частіше траплявся за наявності низки інших діагнозів, зокрема посттравматичного стресового розладу, розладів, пов’язаних з алкоголем або іншими речовинами, розладів контролю імпульсів та розладу дефіциту уваги. Це не означає, що MDQ «вимірює» ці розлади; це означає, що симптомне перекриття здатне створювати позитивний скринінг без біполярного діагнозу.
Диференційна діагностика встановлює часовий патерн симптомів, їхню епізодичність, зв’язок зі звичним рівнем функціонування, речовинами, ліками й соматичними причинами. Сам MDQ цього не робить.
Що означає негативний результат MDQ
Негативний MDQ означає лише те, що відповіді не виконали критерії позитивного скринінгу. Він не є підтвердженням відсутності біполярного розладу. За наявності переконливого анамнезу періодів незвично підвищеної активності, різкого зменшення потреби у сні, розгальмованої поведінки, епізодичної дратівливості або повторних депресивних епізодів оцінювання продовжують незалежно від результату анкети.
Одна з причин хибнонегативного результату — неоднакова здатність людини розпізнавати минулі періоди як патологічні. Гіпоманія може суб’єктивно сприйматися як продуктивність або «хороший період», а маніакальний стан може супроводжуватися зниженою критикою. Miller та співавтори у клінічній вибірці отримали загальну чутливість 0,58; вона була вищою для БАР I (0,69) і нижчою для БАР II або інших біполярних станів у тій вибірці (0,30).
Огляд Zimmerman і Galione 2011 року також показав вищу чутливість MDQ до БАР I, ніж до БАР II, і значні відмінності між клінічними та загальнопопуляційними вибірками. Тому негативний результат має меншу вагу, ніж добре зібраний анамнез, якщо клінічна картина залишається підозрілою.
Чому точність MDQ змінюється залежно від контексту
Точність скринінгу не є сталою властивістю одного бланка. На неї впливають склад вибірки, частота біполярного розладу в ній, правила підрахунку, поріг, тип біполярного розладу, спосіб підтвердження діагнозу, культура й мова, а також те, чи людина вже знає про власний діагноз.
У дослідженні загальної популяції Hirschfeld та співавторів чутливість MDQ становила 0,281, а специфічність — 0,972. У метааналізі Carvalho та співавторів для психіатричних служб при рекомендованих порогах MDQ мав сумарну чутливість 66% і специфічність 79%, тоді як при порозі 7 у первинній допомозі або загальній популяції чутливість становила 43%, а специфічність — 95%.
Ці числа описують поведінку інструмента на рівні вибірок. Вони не означають, що конкретна людина з позитивним результатом має, наприклад, «71% ймовірності БАР». Індивідуальна ймовірність залежить від вихідної поширеності стану та клінічного контексту, а інтерпретація потребує повної оцінки.
Поріг MDQ — не біологічна межа
Cutoff у скринінговому інструменті є операційним правилом, обраним для певної задачі. Він балансує пропущені випадки та хибнопозитивні результати. Зміна популяції або мети може змінити оптимальний поріг. Саме тому коректна стаття про MDQ має називати версію та контекст, а не подавати число як універсальну межу «біполярності».
Чого MDQ не діагностує
MDQ не встановлює клінічний діагноз біполярного розладу. В Україні Настанова 00717 прямо зазначає, що діагноз біполярного афективного розладу встановлює психіатр. Докладний disorder-specific процес описано в матеріалі «Діагностика біполярного розладу: як проходить клінічна оцінка».
MDQ не визначає тип розладу. Позитивний результат не дозволяє зробити висновок про БАР I, БАР II, циклотимічний розлад або інший діагноз. Для розрізнення типів потрібне встановлення того, чи були повні маніакальні або гіпоманіакальні епізоди, як вони співвідносилися з депресивними епізодами та як змінювали функціонування.
MDQ не визначає поточний епізод. Людина може мати позитивний скринінг на підставі давнього життєвого досвіду і водночас перебувати зараз у депресивному, еутимічному або іншому стані. Так само позитивний результат не доводить наявність психозу, змішаних проявів або швидкої циклічності.
MDQ не встановлює причину симптомів і не проводить диференціальну діагностику. Подібні прояви можуть бути пов’язані з СДУГ, травматичним стресом, розладами особистості, вживанням психоактивних речовин, дією медикаментів, порушенням сну, захворюваннями щитоподібної залози та іншими станами. Клінічне оцінювання перевіряє ці альтернативи в контексті часу, функціонування та анамнезу.
MDQ не визначає тяжкість усього біполярного розладу, не прогнозує перебіг конкретної людини, не встановлює рівень суїцидального ризику і не обирає лікування. Окремий скринінговий результат не є підставою самостійно починати, скасовувати або змінювати психотропні препарати.
MDQ в українському клінічному контексті
Українська Настанова 00717 дозволяє використовувати MDQ як зручний скринінговий інструмент у пацієнтів із депресією та вимагає подальшої діагностичної оцінки після позитивного результату. Це клінічно важливе уточнення: MDQ може бути частиною маршруту виявлення, але його роль завершується там, де починається встановлення діагнозу.
Міжнародні рекомендації не повністю однакові щодо місця анкет у первинній допомозі. NICE у настанові CG185 радить при депресії запитувати дорослих про попередні періоди надмірної активності або розгальмованої поведінки та розглядати направлення на спеціалізовану оцінку, але окремо рекомендує не використовувати опитувальники для ідентифікації біполярного розладу в дорослих на первинній ланці. Це розходження відображає різні стратегії виявлення; обидва підходи залишають діагноз за повною клінічною оцінкою.
Чи існує валідована українська версія MDQ
Для цієї публікації редакція окремо шукала наукові дані про валідацію саме україномовної версії MDQ. У відкритих рецензованих джерелах, доступних під час підготовки матеріалу, ми не знайшли окремого дослідження, яке б встановлювало психометричні характеристики стандартизованої української мовної версії MDQ. Це формулювання описує результат нашого пошуку, а не доводить абсолютну відсутність такої роботи в усіх можливих базах.
Український переклад опитувальника не стає валідованою українською версією лише тому, що текст перекладено граматично правильно або використано в окремій клініці. Валідація мовної адаптації потребує окремого дослідження на відповідній популяції з описаною процедурою перекладу, порівнянням із клінічним стандартом і перевіркою властивостей конкретної версії.
Авторські права та відтворення MDQ
MDQ не слід безумовно трактувати як матеріал, який можна вільно копіювати на будь-який сайт. LOINC для MDQ вказує copyright 2002 © Dr. Robert Hirschfeld і зазначає використання з дозволу. Тому Український психологічний ХАБ у цій статті не відтворює повний набір пунктів MDQ, бланк відповідей або готовий матеріал для самостійного підрахунку.
Для професійного використання, передруку, перекладу чи вбудовування MDQ у сервіс слід перевіряти актуальні умови правовласника або офіційного розповсюджувача конкретної версії. Наукове обговорення призначення, порога й даних валідації не замінює дозволу на відтворення самого опитувальника.
Як MDQ входить у повний діагностичний процес
Правильне місце MDQ — на початку маршруту, а не в його кінці. Схема виглядає так: скринінг → клінічне інтерв’ю та анамнез → реконструкція епізодів у часі → оцінка функціонування → диференційна оцінка → перевірка медичних, медикаментозних і пов’язаних із речовинами причин → оцінка актуальних ризиків → клінічний висновок або діагноз у межах професійних повноважень.
Після позитивного MDQ фахівець не «підтверджує тест». Він перевіряє, чи відповідають описані періоди клінічним вимогам до манії або гіпоманії: чи була чітка зміна від звичного стану, як довго вона тривала, наскільки змінилися енергія, активність, сон, мовлення, мислення, рішення та соціальне або професійне функціонування.
За можливості клінічна оцінка може включати інформацію від близьких, тому що сама людина не завжди помічає зміну поведінки або точно пам’ятає давній епізод. Одночасно перевіряють попередні депресивні періоди, госпіталізації, психотичні симптоми, сімейний анамнез, реакції на лікування, вживання речовин і соматичні фактори.
Загальні принципи того, як тестові дані вбудовуються у ширший процес оцінювання, пояснює стаття «Психодіагностика: що це, як вона пов’язана з оцінюванням і чому тест не дорівнює діагнозу». Клінічну картину самого розладу — «Біполярний розлад (БАР): симптоми, типи, діагностика та лікування».
MDQ онлайн і самодіагностика
Онлайн-форма може коректно реалізувати скринінговий опитувальник лише тоді, коли зрозуміло, яку саме версію використано, яким є її правовий статус, для кого її валідовано і як інтерпретується результат. Власний переклад сайту, змінені формулювання або довільно встановлений поріг можуть змінити властивості інструмента.
Найнебезпечніша помилка інтерпретації — перетворити позитивний екран на твердження «у вас біполярний розлад». Друга помилка — використати негативний екран як гарантію «біполярного розладу немає». Обидва висновки виходять за межі того, що MDQ здатний показати.
Якщо онлайн-сервіс не називає версію MDQ, не пояснює джерело алгоритму, не розрізняє скринінг і діагноз або пропонує лікувальні рішення на підставі одного score, його результат не слід використовувати для клінічних рішень.
Що робити після результату MDQ
Якщо результат позитивний
Збережіть назву й версію інструмента та сам результат, а замість повторного проходження десятків тестів підготуйте коротку хронологію періодів, які могли вплинути на відповіді: приблизні дати, тривалість, зміни сну, енергії, активності, витрат, конфліктності, ризикованої поведінки, працездатності та реакції близьких. Наступний крок — професійна клінічна оцінка.
Якщо результат негативний, але симптоми переконливі
Не припиняйте оцінювання лише через негативний MDQ. Особливо важливо обговорити з фахівцем повторні депресивні епізоди, виразні періоди зменшеної потреби у сні, незвично високої активності або розгальмованої поведінки, попередні психотичні симптоми, госпіталізації чи різкі зміни функціонування.
Якщо результат отримано під час лікування
Не змінюйте психотропні препарати самостійно. MDQ не визначає, який препарат потрібен, чи слід скасовувати антидепресант і чи відповідає теперішній стан критеріям манії або гіпоманії. Такі рішення спираються на клінічний стан, анамнез, ризики та медичні фактори.
Коли опитувальник не має бути наступним кроком
Якщо зараз є ознаки можливої манії з різкою втратою контролю, вираженим збудженням, майже повною відсутністю сну, небезпечною імпульсивністю, психотичними симптомами або тяжкою депресією з безпосередньою загрозою життю, пріоритетом є термінова професійна оцінка, а не повторний скринінг. NICE рекомендує термінове направлення на спеціалізовану оцінку при підозрі на манію, тяжку депресію або небезпеку для себе чи інших.
Часті запитання
MDQ — це тест на біполярний розлад?
У побутовому пошуку його часто так називають, але клінічно точніше — скринінговий опитувальник. Він може позначити потребу в подальшій оцінці біполярного розладу, але не встановлює діагноз.
Чи означає високий результат MDQ, що в мене БАР?
Ні. Позитивний або високий результат означає відповідність правилам позитивного скринінгу для певної версії інструмента. Діагноз потребує підтвердження епізодів, їхньої тривалості, клінічної значущості, функціональних наслідків та виключення інших причин.
Чи може MDQ пропустити біполярний розлад II типу?
Так. У частині досліджень MDQ мав нижчу чутливість до БАР II, ніж до БАР I. Це одна з причин, чому негативний результат не виключає розлад, якщо анамнез містить переконливі епізоди гіпоманії та депресії.
Чи можна за MDQ відрізнити гіпоманію від просто гарного настрою?
Ні. MDQ може вказати на набір ознак, але клінічне розрізнення залежить від епізодичної зміни щодо звичного стану, тривалості, супутніх симптомів і наслідків для функціонування. Окремо про гіпоманію читайте у статті «Гіпоманія: що це, ознаки, відмінність від манії та коли звертатися до психіатра».
Чи є український MDQ валідованим, якщо його переклав психолог або сайт?
Ні. Якісний переклад і психометрична валідація — різні речі. Валідованою можна називати конкретну мовну версію, для якої проведено відповідне дослідження й описано її характеристики в цільовій популяції.
Чи можна проходити MDQ кілька разів для моніторингу?
MDQ розроблено насамперед як скринінг життєвого анамнезу біполярних проявів, а не як шкалу щотижневої тяжкості поточного стану. Для повторного моніторингу клініцист обирає інструменти відповідно до конкретної мети; повторення MDQ саме по собі не показує, чи лікування працює.
Чи можна самостійно встановити діагноз за MDQ і описом симптомів?
Ні. Самодіагностика за скринінгом не відтворює діагностичний процес: вона не дає незалежного клінічного інтерв’ю, перевірки часової структури епізодів, диференційної оцінки, медичного контексту й оцінки ризиків. MDQ корисний як привід поставити точніші запитання, а не як електронний діагноз.