Неврастенія: що це, симптоми, сучасне трактування і коли потрібна допомога
Оновлено: 16 жовт. 2023 р.
Неврастенія — історичний клінічний термін, яким описували виражену психічну або фізичну виснажуваність, втому після невеликого навантаження, дратівливість, порушення сну та інші скарги. У МКХ-10 Всесвітньої організації охорони здоров’я неврастенія мала окремий код F48.0. У сучасній МКХ-11 окремого діагнозу «неврастенія» вже немає. Тому сьогодні важливіше не намагатися самостійно «підтвердити неврастенію», а з’ясувати, що саме стоїть за стійким виснаженням.
Що таке неврастенія
У класичному значенні неврастенія означала «нервове виснаження» або «нервову слабкість». Назва походить від грецьких коренів, пов’язаних із поняттями нерва та слабкості. У медицині XIX–XX століть цим словом об’єднували широкий спектр скарг — від швидкої втомлюваності й головного болю до труднощів із концентрацією, сном і переносимістю звичайних навантажень.
Найвідоміший ранній опис пов’язаний з американським неврологом Джорджем Міллером Бірдом, який у 1869 році опублікував статтю «Neurasthenia, or Nervous Exhaustion». Згодом діагноз став дуже популярним, але його межі залишалися широкими: різні лікарі вкладали в нього різні комбінації втоми, тілесних відчуттів, тривоги й пригніченості. Саме ця розмитість частково пояснює, чому в сучасних класифікаціях термін утратив колишню роль.
Сучасний читач найчастіше приходить до слова «неврастенія», коли шукає пояснення постійній втомі, відчуттю «немає сил», дратівливості або зниженню працездатності. Для такої ситуації кориснішою стартовою сторінкою є виснаження: причини й коли потрібен лікар, тому що вона розглядає втому як симптом із різними можливими причинами, а не як один готовий діагноз.
Як МКХ-10 описувала неврастенію
У МКХ-10 ВООЗ неврастенія входила до групи інших невротичних розладів під кодом F48.0. Опис передбачав два близькі варіанти: посилену втому після розумового зусилля зі зниженням ефективності або відчуття фізичної слабкості й виснаження навіть після невеликого фізичного навантаження. ВООЗ також перелічувала супутні скарги — м’язові болі, запаморочення, головний біль напруження, порушення сну, неможливість розслабитися, дратівливість і диспепсію.
Цей перелік не варто використовувати як домашній тест. У самій МКХ-10 підкреслювалося, що перед застосуванням категорії потрібно виключати депресивний і тривожний розлади, а також зважати на фізичні захворювання. Тобто навіть стара класифікація не зводила діагностику до набору кількох симптомів.
Оригінальний опис F48.0 можна прочитати в клінічних рекомендаціях МКХ-10 ВООЗ.
Чому в МКХ-11 немає окремого діагнозу «неврастенія»
Під час переходу від МКХ-10 до МКХ-11 структура психічних і поведінкових розладів була суттєво переглянута. Неврастенію не зберегли як окрему діагностичну категорію. Огляд змін МКХ-11 у World Psychiatry зазначає, що концепція неврастенії МКХ-10 частково увійшла до нового розділу розладів тілесного дистресу та тілесного досвіду.
Це не означає, що людині з виснаженням автоматично слід ставити розлад тілесного дистресу. Для цього розладу потрібні власні ознаки — зокрема виражений дистрес і надмірна увага до тілесних симптомів. Звичайна або навіть сильна втома сама по собі цього діагнозу не встановлює. Сучасна логіка класифікації полягає в точнішому розмежуванні різних причин і синдромів, а не в механічній заміні слова «неврастенія» новою назвою.
Актуальний перелік релізів МКХ-11 ВООЗ доступний у офіційному браузері класифікації.
Неврастенія, астенія, втома і виснаження — це не одне й те саме
У повсякденній мові ці слова часто змішують. «Втома» описує суб’єктивне відчуття зниження енергії або здатності продовжувати навантаження. «Виснаження» ширше передає стан значного виснаження ресурсів або стійку втому. «Астенія» — медичний термін, який може описувати слабкість або загальне нездужання в різних клінічних контекстах. «Неврастенія» — історично сформована діагностична конструкція з окремим місцем у МКХ-10, яке не було збережене в МКХ-11.
Тому фраза «у мене неврастенія» сьогодні не дає достатньої відповіді на запитання, чому немає сил. Для вибору допомоги важливі тривалість симптомів, зв’язок із навантаженням і сном, настрій, тривога, фізичні симптоми, ліки, нещодавні хвороби та те, наскільки стан порушує повсякденне життя.
З чим сьогодні можуть плутати неврастенію
Одна й та сама скарга «я постійно виснажений» може з’являтися в дуже різних ситуаціях. Саме тому сучасна оцінка починається не з пошуку старої етикетки, а з диференціації.
Депресивний епізод
При депресії втома й зниження енергії можуть поєднуватися зі стійко пригніченим настроєм, втратою інтересу або задоволення, змінами сну й апетиту, труднощами концентрації, почуттям безнадійності чи іншими симптомами. Важливо оцінювати весь патерн, тривалість і вплив на функціонування. Докладніше — у матеріалі «Депресивний епізод: що це, симптоми, тяжкість і коли потрібна допомога».
Генералізований тривожний розлад
Тривале важко контрольоване хвилювання може супроводжуватися напруженням, дратівливістю, порушенням сну, труднощами концентрації та відчуттям виснаження. Але втома не робить тривожний розлад автоматичним поясненням. Про критерії та оцінку ГТР читайте в канонічній статті про генералізований тривожний розлад.
Професійне вигорання
Вигорання пов’язане саме з хронічним стресом у робочому контексті. Воно не є універсальною назвою для будь-якої втоми, а слово «неврастенія» не слід використовувати як його медичний синонім. Якщо виснаження найбільше пов’язане з роботою, корисно окремо розібрати вигорання і звичайну втому.
ME/CFS — міалгічний енцефаломієліт / синдром хронічної втоми
ME/CFS — окремий складний хронічний стан. Один із ключових орієнтирів — постнавантажувальне погіршення: симптоми непропорційно посилюються після фізичної, когнітивної, емоційної або соціальної активності, іноді із затримкою, а відновлення триває довго. NICE також звертає увагу на невідновлювальний сон і когнітивні труднощі. Такий патерн не варто називати «неврастенією» або намагатися долати простим «треба більше тренуватися».
Критерії підозри та діагностики описані в рекомендаціях NICE NG206.
Соматичні причини втоми
Постійна втома може бути пов’язана зі сном, анемією, порушеннями функції щитоподібної залози, діабетом, інфекціями, дією ліків та іншими медичними станами. NHS радить не ставити причину самостійно, особливо якщо втома триває кілька тижнів, не має зрозумілого пояснення, впливає на повсякденне життя або поєднується з іншими симптомами. Огляд можливих причин є на сторінці NHS про втому й виснаження.
Хто такий «неврастенік»
Слово «неврастенік» історично означало людину, якій приписували неврастенію. У сучасному спілкуванні воно часто звучить як характеристика характеру — нібито «слабка», «нервова» або надто дратівлива людина. Таке вживання плутає стан із особистістю. Дратівливість, втомлюваність чи тривога не визначають тип людини й не дають підстав навішувати клінічний ярлик.
Якщо пошуковий запит «неврастенік це» стосується вас або близької людини, корисніше описати конкретні прояви: як давно триває втома, що її посилює, чи відновлює сон, як змінилися настрій, концентрація та здатність працювати або вчитися. Саме такі дані допомагають фахівцю зрозуміти картину.
Що означає «неврастенічний синдром»
Фраза «неврастенічний синдром» досі трапляється в медичних записах, популярних статтях і старішій літературі. Залежно від контексту нею можуть називати поєднання виснажуваності, слабкості, дратівливості, порушень сну та когнітивних скарг. Сам термін не повідомляє причину такого стану і не замінює сучасної діагностичної оцінки.
Те саме стосується виразів на кшталт «гіпостенічна неврастенія». Вони належать до історичних або локальних схем опису і не є окремими сучасними діагнозами МКХ-11.
Чи існує «лікування неврастенії»
У сучасній практиці лікують не слово з історичної класифікації, а встановлений стан або причину симптомів. Тактика може бути зовсім різною: корекція порушень сну, лікування соматичного захворювання, допомога при депресивному чи тривожному розладі, зміни робочого навантаження при вигоранні або спеціалізоване ведення ME/CFS. Саме тому універсальна схема «відпочинок + вітаміни + спорт + заспокійливі» не є коректною відповіддю.
Не варто самостійно починати медикаменти або високі дози добавок, щоб «лікувати неврастенію». Запит «неврастенія — нестача якого вітаміну?» не має однієї правильної відповіді: дефіцити можуть бути однією з причин слабкості або втоми, але їх підтверджують за клінічним контекстом і, коли потрібно, обстеженням.
Що робити, якщо постійно немає сил
Зверніть увагу на часовий патерн. Коли почалася втома, чи була інфекція, зміна режиму, нові ліки, сильний стрес, перевантаження або порушення сну?
Оцініть вплив на життя. Чи стало важко працювати, вчитися, доглядати за собою, спілкуватися або виконувати звичні справи?
Не зводьте все до «нервів». Стійка або незрозуміла втома має багато можливих фізичних і психологічних причин.
Зверніться до сімейного лікаря, якщо втома триває кілька тижнів, не має зрозумілої причини, посилюється або помітно впливає на повсякденність. Лікар визначить, чи потрібні огляд, аналізи або консультація іншого спеціаліста.
Якщо разом із виснаженням є стійка тривога, пригнічений настрій, пережитий стрес або психологічне перевантаження, психологічна оцінка може доповнювати медичну, а не підміняти її.
Якщо після навантаження виникає виражене відкладене погіршення з тривалим відновленням, не намагайтеся «продавити» стан додатковими тренуваннями до медичної оцінки можливого ME/CFS або іншої причини.
До кого звертатися: лікар, психолог чи психотерапевт
При стійкій, незрозумілій або вираженій фізичній втомі логічно почати із сімейного лікаря. Якщо медична оцінка не пояснює всю картину або одночасно є значущі тривога, пригнічення, стрес, труднощі адаптації чи інші психологічні фактори, може бути корисна робота з фахівцем із психічного здоров’я.
Якщо незрозуміло, кого саме обрати, прочитайте чим психолог відрізняється від психотерапевта та коли варто звертатися до психолога.
Коротко: що важливо запам’ятати
Неврастенія була окремою діагностичною категорією МКХ-10 під кодом F48.0.
У МКХ-11 окремого діагнозу «неврастенія» немає.
Втома, слабкість, дратівливість і порушення сну не вказують на одну-єдину причину.
Сучасна оцінка розрізняє депресивні й тривожні розлади, вигорання, ME/CFS, порушення сну, соматичні причини та інші стани.
Лікування залежить від причини; універсального «лікування неврастенії» немає.
Тривала або така, що заважає повсякденному життю, втома — привід для професійної оцінки.
Поширені запитання про неврастенію
Неврастенія — це психічний розлад?
У МКХ-10 неврастенія була окремою категорією серед інших невротичних розладів. У МКХ-11 окремого діагнозу «неврастенія» вже немає, тому сьогодні цей термін коректніше розглядати як історичну клінічну конструкцію, а актуальний стан оцінювати за сучасними критеріями.
Які симптоми неврастенії описувала МКХ-10?
МКХ-10 описувала насамперед посилену розумову втомлюваність або фізичну слабкість після невеликого навантаження. Супутніми могли бути м’язові болі, запаморочення, головний біль напруження, порушення сну, неможливість розслабитися, дратівливість і диспепсія. Це не сучасний тест для самодіагностики.
Чим неврастенія відрізняється від депресії?
Історична неврастенія фокусувалася на виснажуваності й слабкості, тоді як депресивний епізод визначають за ширшим патерном симптомів, зокрема настроєм, втратою інтересу, енергією, когнітивними й соматичними змінами та впливом на функціонування. У конкретної людини потрібна професійна диференціація.
Чи є неврастенія тим самим, що синдром хронічної втоми?
Ні. ME/CFS — окремий сучасний клінічний стан із характерним постнавантажувальним погіршенням, невідновлювальним сном, когнітивними труднощами та іншими ознаками. Старий термін «неврастенія» не слід використовувати як його синонім.
Неврастенія виникає через нестачу вітамінів?
Немає одного «вітаміну від неврастенії». Деякі дефіцити можуть спричиняти слабкість або втому, але подібні симптоми мають багато інших причин. Потребу в обстеженнях і добавках визначають за медичним контекстом.
Чи можна вилікувати неврастенію відпочинком?
Відпочинок може допомагати при звичайному перевантаженні, але стійка втома не має універсальної причини. Якщо симптоми тривають, заважають життю або супроводжуються іншими змінами, потрібна оцінка причини. При підозрі на ME/CFS особливо важливо не намагатися «перетерпіти» постнавантажувальне погіршення.
Коли через виснаження варто звернутися по допомогу?
Якщо втома триває кілька тижнів без зрозумілої причини, не поліпшується, помітно обмежує повсякденне життя або супроводжується іншими симптомами, варто звернутися до лікаря. Якщо значну роль відіграють тривога, пригнічений настрій, стрес чи психологічне перевантаження, медичну оцінку можна доповнити консультацією фахівця з психічного здоров’я.
Джерела
Матеріал має інформаційний характер і не встановлює діагноз. Якщо втома або виснаження стійкі, незрозумілі чи помітно впливають на життя, потрібна професійна оцінка.