У сучасній психології експерименти відіграють значну роль у розумінні людської поведінки та формуванні соціальних норм. Один із визначних експериментів, що досліджує становлення соціальних норм, є експеримент з автокінетичним ефектом, проведений Музафером Шерифом.
Музафер Шериф, американський соціал-психолог турецького походження, у 1936 році провів серію експериментів, які демонстрували явище автокінетичного ефекту. У цьому експерименті дослідник запитував групу осіб, як вони сприймають рухливий світловий плямінь на тлі темного помешкання. Ці пляміні можуть здаватись рухомими через принципи автокінезії, коли насправді вони статичні.
На початку експерименту, учасники проходили спостереження і індивідуально оцінювали рух плямінів. Після цього, їм було запропоновано об'єднатись у групи по троє осіб і повторити вимірювання. Виявилося, що коли учасники спостерігали плямінь в групі, вони миттєво середнє значення своєї оцінки приймали за соціальний стандарт. Значення, які відрізнялися помітно, суттєво зближувалися.
Це означає, що коли людина опиняється у групі, у неї виникає потреба прийняти загальноприйняту соціальну норму, яка формується в процесі групової взаємодії. Учасники експерименту коригували свої спостереження у відповідь на погляди і думки інших членів групи, зокрема, таким чином, норма була уможливлена.
Цей експеримент Музафера Шерифа ілюструє механізми формування соціальних норм. Він показує, що індивідуальні переконання та оцінки можуть змінюватися під впливом групи, де встановлюються загальноприйняті соціальні стандарти. Автокінетичний ефект демонструє, як сила групової думки може змінити сприйняття окремими особами, перетворювати їхні індивідуальні погляди на групові узгоджені норми.
Висновок:
Експеримент Музафера Шерифа з автокінетичним ефектом став важливим відкриттям у психології і дозволив дослідникам краще розуміти процеси формування соціальних норм у групових взаєминах. Цей експеримент нагадує нам про значну роль групи в формуванні наших поглядів, переконань та поведінки.