Екстернальність – це психологічний термін, що використовується для опису зовнішньої спрямованості людини в процесі оцінки та сприйняття світу, подій або власних вчинків. Вона характеризується тим, що людина схильна пояснювати події, результати та ситуації, які відбуваються з нею, зовнішніми факторами, на які вона, як правило, не має прямого контролю або впливу. Це може бути приписування відповідальності за успіхи чи невдачі іншим людям, обставинам, долі, випадковості або соціальним умовам.
Основні аспекти екстернальності:
1. Зовнішній локус контролю. Люди з високим рівнем екстернальності часто мають так званий зовнішній локус контролю, що означає схильність вважати, що їхнє життя та поведінка переважно контролюються зовнішніми силами, а не ними самими. Вони можуть відчувати, що не здатні вплинути на перебіг подій, навіть якщо це не відповідає реальності.
2. Відповідальність за події. Екстернали зазвичай схильні звинувачувати інших людей або зовнішні обставини у своїх невдачах, а також пояснювати свої успіхи випадковими збігами або допомогою інших. Наприклад, замість того щоб визнати власний внесок у досягнення мети, вони можуть пояснювати це удачею або підтримкою ззовні.
3. Емоційні та поведінкові наслідки. Такий підхід до сприйняття подій може призводити до зниження рівня особистої відповідальності, зменшення мотивації до саморозвитку та активного впливу на власне життя. Люди з екстернальним типом мислення можуть відчувати безсилля або навіть тривогу, оскільки вважають, що вони не можуть керувати тим, що відбувається навколо них.
4. Порівняння з інтернальністю. На противагу екстернальності існує інтернальність, яка характеризується внутрішнім локусом контролю. Інтернали, на відміну від екстерналів, вірять, що саме їхні дії, рішення та зусилля є основними чинниками, що впливають на їхнє життя. Інтернальність пов’язана з більшою відповідальністю за власні вчинки та розвитком самоконтролю.
Приклади екстернального мислення:
- Людина, яка отримала підвищення на роботі, може пояснити це тим, що їй просто пощастило або що керівництво компанії мало дефіцит працівників, замість того щоб визнати свої професійні здібності та досягнення.
- Студент, який не здав іспит, може звинувачувати в цьому викладача або складність завдань, не враховуючи власну недостатню підготовку.
Вплив екстернальності на життя:
З одного боку, екстернальність може бути захисним механізмом для збереження самоповаги та уникнення почуття провини за власні невдачі. З іншого боку, надмірна залежність від зовнішніх факторів може призвести до низької самооцінки та відчуття безпорадності, оскільки людина вірить, що не здатна контролювати своє життя. Це може зменшувати мотивацію до активних дій і ставати перешкодою на шляху до особистісного росту.
Екстернальність є важливим поняттям у психології, яке впливає на спосіб, яким людина сприймає себе і своє оточення. Вона визначає, наскільки людина вірить у власний контроль над подіями свого життя, і може мати як позитивні, так і негативні наслідки залежно від контексту та рівня вираженості.