💬 Передусім, варто усвідомити, що полон відбивається не лише на фізичному здоров'ї людини, а й на її емоційному стані. Звички та реакції змінюються, навіть якщо на перший погляд здається, що все "нормально". Наприклад, • дотики:  навіть легкий турботливий дотик до плеча чи руки може викликати різку реакцію (відсмикування, напруження, агресію), адже може зчитуватися як вторгнення в особистий простір • харчові звички: людина може їсти дуже швидко або залишати їжу "на потім", бо в полоні її було мало або вона була обмежена • реакції на звуки:  гучний звук (наприклад, грюкіт дверей) викликає миттєву тривогу чи реакцію "замри". • ін'єкції або уколи  можуть викликати паніку, відчуття небезпеки або флешбеки, особливо якщо в полоні робили ін’єкції без пояснень або з примусу — саме через це звільнена людина може уникати лікарів, процедур, відкладати лікування, бо тілесне втручання асоціюється з безсиллям • поводження з речами:  бережливість, звичка ховати найнеобхідніше, бо колись усе могли відібрати... і таких прикладів можна навести ще безліч...  💔 Родина чекає на повернення зі сльозами на очах, а в реальності стикається з мовчанням, спустошенням і великою дистанцією. 🙌 Що варто знати? Перші тижні після повернення людина перебуває у шоковому стані: хтось відчуває ейфорію, хтось — повну розгубленість. Медичну та первинну психологічну допомогу вона вже отримує у шпиталі. Але справжні випробування чекатимуть на неї вдома. ❌ Чого не варто робити: • не тисніть і не ставте багато запитань • не чекайте того, що людина буде такою, якою вона була ДО • не намагайтесь повернути життя у "довоєнне русло" силою • не ідеалізуйте — людина може не сприймати себе героєм 🤝 Що допомагає: • знизити очікування і зайняти позицію спостереження • бути поруч мовчки, без вимог • пропонувати побутову турботу: їжа, тиша, присутність • бути готовими до коливань у поведінці та настрої • памʼятати: уникнення — не ознака байдужості, а наслідок травми • не боятися звертатися по допомогу: у психологів, реабілітаційних центрів, ветеранських організацій 💔 Головне — не чекати, що "саме минеться". Колишні полонені не зможуть зцілитися в повній ізоляції. Тільки через звʼязок з іншими, через чуйність і терпіння можливе поступове відновлення. Якщо маєте близьку людину, яка повернулася з полону, ви теж потребуєте підтримки. Не залишайтесь наодинці. Звертайтесь. Питайте. Давайте час. За потреби завжди звертайтеся до спеціалістів! 🔊 Якщо Вас цікавить ця тема, слухайте подкаст "Поруч" про повернення з полону:  як пережите у полоні відображається на особистості людини, як підтримати близьких, які пережили травму, як зустрічати і говорити з ними, а також що важливо знати родині і оточенню, щоб бути справжньою опорою. https://soundcloud.com/kyivfm/povernennya-z-polonu-pro-bl-pdtrimku-vdnovlennya-poruch?in=kyivfm/sets/poruch

💬 Коли людина переживає гостру втрату: смерть близької, загибель друга, зникнення когось із родини, її психіка входить у стан, що можна назвати "аварійним режимом" 🔴 Це глибше за звичайний сум, це справжня внутрішня катастрофа, яка торкається і тіла, і свідомості, і самої здатності відчувати світ. 🔑 Що відбувається? • Шок і заперечення. Перші хвилини, години або навіть дні після втрати — це часто відчуття нереальності. Людина ніби не вірить, що це сталося. Вона може повторювати: «Цього не може бути», «Я щойно з ним говорила», «Це якась помилка». Це захисна реакція мозку: надто боляче прийняти істину одразу.  • Тілесна реакція. У стані гострого горя люди часто не відчувають голоду, не можуть спати або навпаки — провалюються у сон. Серце прискорено б’ється, дихання стає поверхневим, тіло може боліти буквально. Це не "психосоматика", це прямий вплив сильного стресу на нервову систему. • Емоційна буря: тут з’являється крик, сльози, гнів, безпорадність, провина, сором, можливе навіть відчуття, що "я не хочу жити". Цих реакцій не потрібно соромитися, адже вони є частиною природного горя. Психіка намагається знайти, куди подіти біль. Іноді мовчить і завмирає. • Руйнування образу світу: втрата вибиває фундамент. Те, що вчора здавалося стабільним (сім’я, майбутнє, надії) більше не відчувається як реальне. Людина може питати себе: "А що тепер зі мною?", "Для чого жити?". Це глибокий екзистенційний біль, який потребує часу і бережного середовища. 🙌 Що важливо знати? • У стані гострого горя не потрібно змушувати себе "триматися": плач, мовчання, злість, бажання бути на самоті або потреба в обіймах — усе це має право на існування. Психіка не одразу здатна прийняти і опрацювати горе.  • Часто воно "розгортається" поступово, хвилями. • Людина може поводитися "нелогічно": забувати елементарне, уникати людей, говорити повторювані речі. Це не дивність — це тимчасова дезорієнтація в реальності. 🎞 У кіно ці стани правдиво показані у таких стрічках: • Джекі (Jackie, 2016):  Наталі Портман грає Жаклін Кеннеді в перші дні після вбивства чоловіка. Фільм точно передає стан шоку, відчуженості, потреби в контролі і паралельно — втрати ґрунту під ногами. • Фрагменти жінки (Pieces of a Woman, 2020)  — важка і чесна історія жінки, яка пережила втрату дитини під час пологів. Її горе — гучне і безмовне водночас. 🙏 Якщо ви зараз у горі або поруч із тим, хто страждає, то головне, що можна дати людині, це дозвіл бути в тому стані, в якому вона є. Не виправляти. Не поспішати. А просто бути поруч: живою людиною поряд з болем іншої живої людини 💔

🙏Часто на відстані, закордоном людину огортає провина, безсилля, розгубленість. Хочеться допомогти, сказати щось правильне, підтримати, але кожен контакт закінчується важким зітханням з обох боків. І тоді виникає більше мовчання, ніж розмов. 💌 Що робити у такому випадку? • Запитуйте персоналізовано:  не звичне «Як ти?», бо це часто викликає ступор, запитайте: «Що тебе сьогодні трохи потішило?», «Чи є щось, чим хочеш поділитись?», «Як ти спиш останнім часом?» Це дає людині простір не "звітувати", а ділитись по-людськи. • Не тисніть оптимізмом:  фрази «все буде добре» чи «тримайся, ти сильна» можуть знецінити внутрішній досвід. Натомість важливо сказати: «Я бачу, що тобі важко, і я поряд», «Якщо хочеш поговорити про щось конкретне, я з радістю підтримаю розмову». • Дозвольте людині бути різною: і з жартом, і з мовчанням, і з втомою. Не чекайте стабільної поведінки, адже психіка адаптується щодня до нових викликів. Це закономірна стратегія виживання. • Запропонуйте щось конкретне.  Іноді речення «Можу сьогодні просто побути з тобою на відео, поки ти готуєш вечерю» має більший вплив, ніж довгі тиради підтримки. Такі дрібниці створюють зв’язок. 🧠 Коли ми у стресі, наша нервова система активує реакції захисту: битися, тікати або завмирати. У близьких в Україні ці механізми працюють щодня. Вони можуть бути виснажені, емоційно не включені або навпаки — надто чутливі. Контакт з вами має бути не додатковим подразником, а безпечним простором. 🔑 Підтримка — це не тільки поради чи рішення. Це вміння бути поруч, навіть якщо ти за тисячі кілометрів. Якщо ви збережете зв’язок, побачите людину такою, якою вона є зараз, і дасте їй право відчувати по-різному, ви вже дуже багато зробите. Тепло і стабільність, бодай у маленьких проявах, здатні підсилити сили там, де їх майже не залишилось...

психолог-консультант, спеціаліст у сфері стосунків, членкиня Української Асоціації Системних Розстановок, використовую КПТ, ЕОТ, метод системних розстановок Анна Рябко психолог-консультант, спеціаліст у сфері стосунків, членкиня Української Асоціації Системних Розстановок, використовую КПТ, ЕОТ, метод системних розстановок сексуальні запити стосунки з собою сімейна/парна терапія Зв'язатися з фахівцем Telegram Telegram Blog Instagram Про мене 💬 Вітаю! Мене звуть Анна, я психолог-консультант у сфері стосунків 🔑 Найважливішим критерієм якості нашого життя є те, що ми відчуваємо. Образи, біль, невисловлені почуття - стримують і заважають жити повноцінно. Вони впливають на стосунки, фінанси, реалізацію. Вони заважають дихати на повні груди, реалізовувати потенціал і отримувати задоволення від життя. Хочете впоратися зі своїми почуттями і повернути внутрішній баланс - запрошую Вас на консультацію. 🙏 Із вірою у Вас і використовуючи найефективніші інструменти, допоможу побачити корінь ситуації і шлях її вирішення. Разом ми побудуємо покрокову стратегію Вашого виходу на кращий рівень життя 🗣 Працюю індивідуально і парно, веду терапевтичні групи БЕЗКОШТОВНА перша консультація Зв'язатися з фахівцем

дипломований психолог для дорослих і підлітків, сертифікований психотерапевт з психодрами Максим Луб’яний дипломований психолог для дорослих і підлітків, сертифікований психотерапевт з психодрами ПТСР Панічні атаки Психосоматика Самореалізація Сексуальні запити Стосунки з оточенням Стосунки з собою втрата близьких дитячо-батьківські стосунки самооцінка стрес Зв'язатися з фахівцем Telegram Telegram Blog Instagram Про мене 🌟 Готові змінити своє життя? Мене звати Максим Луб’яний. Я дипломований психолог для дорослих і підлітків (ЧНУ ім. Богдана Хмельницького). Також маю Європейську сертифікацію психотерапевта з психодрами. 🙏 Ви відчуваєте: · Тривогу та стрес? · Труднощі у стосунках? · Низьку самооцінку? · Бажання змінити життя? ➡️ Я можу допомогти вам: Розкрити свій потенціал і знайти своє місце у світі. Налагодити стосунки з собою та оточуючими. Пережити складні життєві ситуації. Досягти внутрішньої гармонії. 🤔 Чому варто обрати саме мене? Індивідуальний підхід - адаптую терапію під ваші конкретні потреби та бажання; Я досвідчений фахівець - багаторічний досвід роботи з дорослими та підлітками; Ефективні методи - психодрама – це потужний інструмент для особистісного зростання; Конфіденційність та безпека - ваша інформація завжди залишається захищеною. Клієнти кажуть про мене: "Завдяки Максиму я вирішив багато своїх питань, які тримали з дитинства. Почав звертати на себе увагу. Став дорослим. Отримав впевненість в собі." "Психодрама – це неймовірний досвід! Я знайшла відповіді на питання, які мучили мене роками. Тепер я живу більш повноцінним життям." "Максим допоміг мені пропрацювати модель поведінки, яка мене не влаштовувала. Тепер я вмію по-іншому реагувати на ситуації." Записуйтесь на консультацію і перевірте, як покращиться якість вашого життя та стосунків! Зв'язатися з фахівцем

християнський психолог, фахівець з когнітивно-поведінкової терапії Жанна Кім християнський психолог, фахівець з когнітивно-поведінкової терапії КПТ ПТСР панічні атаки тривожні розлади фобії Зв'язатися з фахівцем Telegram Telegram Blog Instagram Про мене ☀️ Доброго дня, друзі! Я християнський практикуючий психолог Жанна. Працюю в терапії з КПТ, але застосовую різні методи. 🎓 Освіта: Диплом МВА Psychological Guidance and Counselling , Магістр теології КБТ (Sikeston, Missouri, USA), Інститут Практичної Психології ОІПП, Курс з КПТ, Сертифікат з ПТСР. Працюю в терапії з КПП, але застосовую різні методи. 💬 До мене звертаються з таких проблем: • низька самооцінка • втрата близьких • допомога у прийнятті правильного рішення • робоче вигорання • депресивний стан • набуття сенсу життя • сімейні конфлікти • різні фобії, негативні емоції. 📲 Працюю лише з дорослими 18+, конфіденційно. Мова консультування російська. Платформа: Telegram, Viber, Zoom, Google meet, FaceTime, Instagram 💳 Вартість консультації – 1500 грн ❤️ Важливо завжди пам'ятати, що гармонію в людині дає Бог і тільки Він, ….. Бог світу нехай освятить вас у всій повноті, і ваш дух і душа і тіло у всій цілості нехай збережеться без пороку… Звертайтесь, завжди буду рада допомогти у вирішенні ваших проблем! Зв'язатися з фахівцем