🙏 Як підтримати людину після полону: коротка, але важлива інструкція
- Український психологічний ХАБ
- 13 черв.
- Читати 2 хв
💬 Передусім, варто усвідомити, що полон відбивається не лише на фізичному здоров'ї людини, а й на її емоційному стані. Звички та реакції змінюються, навіть якщо на перший погляд здається, що все "нормально". Наприклад,
• дотики: навіть легкий турботливий дотик до плеча чи руки може викликати різку реакцію (відсмикування, напруження, агресію), адже може зчитуватися як вторгнення в особистий простір
• харчові звички: людина може їсти дуже швидко або залишати їжу "на потім", бо в полоні її було мало або вона була обмежена
• реакції на звуки: гучний звук (наприклад, грюкіт дверей) викликає миттєву тривогу чи реакцію "замри".
• ін'єкції або уколи можуть викликати паніку, відчуття небезпеки або флешбеки, особливо якщо в полоні робили ін’єкції без пояснень або з примусу — саме через це звільнена людина може уникати лікарів, процедур, відкладати лікування, бо тілесне втручання асоціюється з безсиллям
• поводження з речами: бережливість, звичка ховати найнеобхідніше, бо колись усе могли відібрати...
і таких прикладів можна навести ще безліч...
💔 Родина чекає на повернення зі сльозами на очах, а в реальності стикається з мовчанням, спустошенням і великою дистанцією.
🙌 Що варто знати?
Перші тижні після повернення людина перебуває у шоковому стані: хтось відчуває ейфорію, хтось — повну розгубленість. Медичну та первинну психологічну допомогу вона вже отримує у шпиталі. Але справжні випробування чекатимуть на неї вдома.
❌ Чого не варто робити:
• не тисніть і не ставте багато запитань
• не чекайте того, що людина буде такою, якою вона була ДО
• не намагайтесь повернути життя у "довоєнне русло" силою
• не ідеалізуйте — людина може не сприймати себе героєм
🤝 Що допомагає:
• знизити очікування і зайняти позицію спостереження
• бути поруч мовчки, без вимог
• пропонувати побутову турботу: їжа, тиша, присутність
• бути готовими до коливань у поведінці та настрої
• памʼятати: уникнення — не ознака байдужості, а наслідок травми
• не боятися звертатися по допомогу: у психологів, реабілітаційних центрів, ветеранських організацій
💔 Головне — не чекати, що "саме минеться". Колишні полонені не зможуть зцілитися в повній ізоляції. Тільки через звʼязок з іншими, через чуйність і терпіння можливе поступове відновлення. Якщо маєте близьку людину, яка повернулася з полону, ви теж потребуєте підтримки. Не залишайтесь наодинці. Звертайтесь. Питайте. Давайте час. За потреби завжди звертайтеся до спеціалістів!
🔊 Якщо Вас цікавить ця тема, слухайте подкаст "Поруч" про повернення з полону: як пережите у полоні відображається на особистості людини, як підтримати близьких, які пережили травму, як зустрічати і говорити з ними, а також що важливо знати родині і оточенню, щоб бути справжньою опорою.
