🙏 Як допомогти своїй ментальній системі відновитися після важких ночей обстрілів і тривог

💬 Є ночі, після яких ранок не приносить полегшення. На жаль, останнім часом їх суттєво побільшало: тіло наче і встало з ліжка або підвелося з підвалу чи паркінгу, але розум ще десь там: у коридорі, де лунали вибухи, чи в думках про близьких, яким телефонували серед ночі, чи в напрузі, яка не минула.

Наш організм у такі моменти працює на межі, і важливо дати йому простір відновитися і поступово зібратися докупи.

💌 Ось кілька простих кроків, які справді мають значення, навіть якщо здаються дрібницями:

🙌 Дайте тілу сигнал "ми в безпеці". Це може бути щось дуже базове: тепла вода, ковдра, дотик до улюбленого одягу, звична їжа. Важливо, щоб хоча б одна річ цього дня залишалася знайомою і стабільною. Так тіло отримує сигнал, що можна почати заспокоюватися.

📲 Обмежте новини, але не ізолюйтеся. Інформація допомагає контролювати ситуацію, але її надлишок знову вмикає тривожні процеси. Перевіряйте джерела не частіше кількох разів на день. Натомість поговоріть із кимось, хто вас розуміє, або просто посидьте поруч у тиші.

🚶‍♂️ Рухайтеся. Невелика прогулянка, розтяжка чи дихальні вправи. Це тілесно зрозумілий спосіб сказати мозку: ми живі, ми тут. Рух допомагає виводити надлишок гормонів стресу, які накопичуються у тілі.

❗️Не вимагайте від себе продуктивності. Вижити — вже велика справа. Ви маєте право на "повільний режим", на втому, на небажання щось робити. Це природна реакція нервової системи, яка пройшла через нічну небезпеку.

🧠 Чому це працює? Під час тривоги чи вибухів активується так звана система виживання — симпатична нервова система. Вона відповідає за реакції "бий або біжи": пришвидшує серцебиття, дихання, концентрує увагу на загрозі. Коли небезпека минає, треба дати час на активацію парасимпатичної системи — тієї, що відповідає за відновлення, травлення, сон. Саме через неї повертається відчуття спокою. Але вона не вмикається миттєво. Їй потрібні умови безпеки — тепло, спокійні звуки, відсутність поспіху, контакт з кимось, кому ми довіряємо.

💛 І наостанок...

Наша психіка — жива система. Вона реагує, вона виснажується, але вона і відновлюється. Можна бути втомленим і сильним одночасно. Іноді найсміливіше — це не втрачати людяність у нелюдських умовах.