top of page

Чому психолог не може допомогти собі?


Психологія є безсумнівно корисною та ефективною наукою, яка допомагає людям розуміти свої емоції, поведінку та взаємини з іншими.


Проте, багато психологів зіштовхуються з парадоксом: вони вміють допомагати іншим, але не завжди можуть допомогти собі. Чому це стається? У даній статті ми розглянемо кілька ключових причин, які пояснюють цей феномен.


1. Об'єктивність та емоційна втома


Однією з головних причин, чому психологи мають складнощі зі сприйняттям власних проблем, є їхня постійна потреба залишатися об'єктивними та нейтральними. Психологи працюють з різними клієнтами, допомагаючи їм розкрити свої емоції та внутрішні проблеми, і це вимагає збереження професійної дистанції. Цей підхід дозволяє їм допомогти іншим більш ефективно, але в той же час може ускладнити виявлення та розв'язання власних проблем.


Щодня стикаючись з емоційними викликами та психологічними проблемами інших, психологи можуть страждати від емоційної втоми, яка ускладнює їх здатність розглядати власні питання з об'єктивною перспективою. Це нормальний явище, яке відображає, що психологи так само є людьми і теж потребують підтримки та розуміння.


2. Самоідентифікація з роллю "допомагача"


Психологи, як професіонали, часто ідентифікують себе з роллю "допомагача" або "терапевта". Ця ідентифікація може вплинути на їх уявлення про себе як про людину, яка теж має свої вразливості та потреби в підтримці. Оскільки вони прагнуть завжди бути сильними і допомагати іншим, вони можуть знаходити це важким і навіть неприйнятним шукати допомоги для себе.


Така самоідентифікація може призвести до ілюзії, що психологи повинні володіти бездоганним психологічним станом, щоб бути ефективними у своїй роботі. Однак, як і усі інші, вони також можуть зіткнутися зі своїми внутрішніми труднощами і потребують професійної підтримки.


3. Самовимоги та страх перед засудженням


Психологи, як правило, мають високі стандарти щодо своєї роботи та професійної діяльності. Ці вимоги до себе можуть бути настільки жорсткими, що вони не дозволяють психологам признавати власні проблеми або звертатися по допомогу. Вони можуть боятися, що їх колеги або клієнти будуть сприймати це як слабкість чи непрофесіоналізм.


Страх перед засудженням інших може заважати психологам бути вразливими і відкритими стосовно своїх емоцій і труднощів. Однак, важливо розуміти, що проявлення вразливості і звернення по підтримку є природніми людськими рисами і не роблять психологів менш професійними.



Іронія полягає в тому, що психологи, які допомагають іншим управляти їхніми емоціями та проблемами, можуть самі зіткнутися з труднощами, коли йдеться про власне самопізнання та самодопомогу. Це пов'язано з рядом факторів, таких як об'єктивність, самоідентифікація та страх перед засудженням.


Важливо зрозуміти, що психологи, як і всі інші люди, також можуть мати внутрішні труднощі, і це нормально. Шукаючи допомоги та підтримки, вони не тільки зможуть краще зрозуміти себе, але й статимуть ще більш емпатичними та сприйнятливими у своїй професійній діяльності. Психологи теж потребують зворотного зв'язку та розуміння, і відкритість у цьому питанні є ключем до гармонійного та ефективного функціонування в їхній професійній сфері.

Comments


Як працює Український психологічний хаб:

ukraine-russian-conflict-blonde-cute-girl-holding-ukrainian-heart-looking-up_edited_edited
Дизайн без названия (1)_edited.png
Дизайн без названия_edited.png

Натисіть кнопку "Обрати фахівця"

Ознайомтесь з анкетами психологів

Натисніть кнопку
"Записатись на консультацію"

bottom of page