📝 З вами Оксана Позняк, психотерапевт, сексолог, сімейний терапевт @okpoz
✍🏻 Продовжую публікувати свої #психотерапевтичніісторії
*Всі історії публікуються з дозволу клієнтів
❗️Запит
Клієнтка: Сни тривожні, переживаючі.
Терапевт: Про що вони були для вас?
Клієнтка: За відчуттями про страх, хвилювання.
Терапевт: Я бачу ви не дихаєте зараз.
Клієнтка: Так ... завмираю, не дихаю. Пов'язано із життям.
Терапевт: Це про те, як бути живою? Що заважає жити? Хто дав послання “не живи”?
Клієнтка: Народилася в сорочці, був момент задухи. Не було чим дихати. Зараз говорю, і все в грудях перемикає. Мабуть, тоді вирішила, що не виживу (а може не я вирішила? Мама? Її послання?)
Терапевт: Що з вами відбувається, коли говорите?
Клієнтка: Горло перемикає. Задуха.
Терапевт: Спробуйте кричати безвучно. Вдихати та видихати через рот. Повільно. З невеликими паузами. Ніби кричати безвучним криком, включаючи щелепу, гортань, кінчик язика.
Можна взяти паузу відчути тіло.
Клієнтка: Трохи голова паморочиться. Побуду із заплющеними очима. Є навіть сльози.
Терапевт: Візьміть себе за плечі, трохи розгойдуйтеся і підіть у рух. Наскільки ви відчуваєте тіло? Наскільки жива?
Клієнтка: 60%.
Терапевт: Що заважає бути на 100%? Де ці відчуття у тілі? Локально?
Клієнтка: Права легеня.
Терапевт: Покладіть праву руку за голову, нахил вліво - видих. На вдих повертаємось прямо. Лівою рукою охоплюйте себе за ребра.
Вдих, і на видиху розкриваємо легеню. Нахиляємось убік.
На видиху повертаємось і фокусуємось на цій зоні.
Відчуйте, як під долонею розширюється легеня.
Коли відчуєте необхідність, можете завершити і спробувати відчути тіло.
...
Як почуваєте себе?
Клієнтка: Збалансувалася права і ліва легені і голова прояснилася. Стало спокійніше.
💌 З коханням до вас, Оксана Позняк, психотерапевтка в транзакційному аналізі @okpoz
