📝 Юлія Якубік, психолог, сертифікований спеціаліст у галузі розладів харчової поведінки, фахівець з психосоматики і тілесної терапії
💬 Одного разу вчитель запитав своїх учнів:
— Чому розгнівані люди кричать?
— Кричать, тому що втрачають терпіння, — відповів один із учнів.
— Але чому кричать на тих, хто поруч із ними? — знову запитав учитель.
— Кричать, тому що хочуть, щоб їх почули, — пролунала відповідь.
Учитель продовжував запитувати:
— Отже, неможливо спокійно розмовляти?
Учні давали різні відповіді, але жодна з них не задовольнила вчителя.
Тоді він сказав:
— Знаєте, чому розгнівана людина кричить на інших? Отож, коли двоє сваряться, їхні серця дуже віддаляються одне від одного. Щоб подолати цю відстань між серцями, треба кричати — тоді тебе почують. Чим більше люди розгнівані, тим голосніше вони кричать, щоб почути одне одного.
А що буває між закоханими? Вони не кричать, а шепочуть. Чому? Тому що їхні серця дуже близько одне до одного. Відстань між ними така маленька, що їхні серця розмовляють пошепки. А коли любов дуже-дуже сильна, тоді не потрібен навіть шепіт — достатньо лише погляду. Їхні серця досить добре розуміють одне одного.
Після цього вчитель ще додав:
— Якщо сперечаєтесь, не дозволяйте вашим серцям віддалятися. Не кажіть слів, які можуть ще більше вас віддалити. Відстань може стати настільки великою, що серця вже ніколи не знайдуть зворотної дороги. Найкращий спосіб припинити сварку — це сваритися, міцно обійнявшись.
💌 Чи сподобалася вам ця притча? Який висновок ви зробили для себе?
📲 Якщо відчуваєте, що потребуєте професійної допомоги, звертайтеся
Більше про мене ТУТ