Чи замислювалися ви коли-небудь, чому одні спогади закарбовуються в нашій пам’яті на все життя, а інші забуваються вже за декілька хвилин? Або чому ваша увага може раптово "вимикатися", коли ви намагаєтеся зосередитися на важливому завданні? Відповідь на ці питання прихована в нейрофізіологічних процесах, які керують нашою пам’яттю та увагою.
З фізіологічної точки зору, пам'ять є результатом нейронної пластичності, здатності мозку змінювати свої структури та функції у відповідь на новий досвід. Коли ми зіштовхуємося з новою інформацією, відбувається активація певних нейронних шляхів. Ці шляхи зміцнюються в процесі повторення інформації або під час сну, коли мозок "консолідує" спогади, переносячи їх з короткочасної пам'яті (яка зберігається в гіпокампі) до довготривалої, яка розташовується в різних ділянках кори головного мозку.
Увага залежить від активації певних нейронних мереж, зокрема фронтопарієтальної та ретикулоспінальної систем. Фронтопарієтальна мережа відіграє ключову роль у зосередженні уваги на певному стимулі, тоді як ретикулоспінальна система, яка походить від стовбура мозку, регулює рівень збудження та готовності до сприйняття інформації. Недостатня активація цих систем може призвести до дефіциту уваги, що негативно позначається на здатності мозку обробляти і зберігати нову інформацію.
Порушення у функціонуванні пам'яті та уваги можуть бути викликані різними факторами. Наприклад, стрес активує гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальну вісь, що призводить до виділення кортизолу – гормону, який може впливати на структури мозку, відповідальні за пам'ять, такі як гіпокамп. Високі рівні кортизолу здатні перешкоджати утворенню нових нейронних зв’язків, тим самим погіршуючи здатність до запам’ятовування.
Фізіологічні механізми пам'яті та уваги є складними і тонко регульованими процесами, які залежать від правильної роботи багатьох мозкових структур і нейрохімічних систем. Розуміння цих процесів допомагає нам виявити фактори, що можуть порушувати нашу здатність до запам'ятовування та концентрації, і, відповідно, дозволяє розробляти ефективні стратегії для підтримання когнітивного здоров'я. Використовуючи знання про нейропластичність, регулюючи рівень стресу та приділяючи увагу своєму фізичному стану, ми можемо значно покращити свою пам'ять і увагу. Адже, як стверджує канадський психіатр Норман Дойдж: "Мозок – це живий орган, який постійно змінюється, реагуючи на наш досвід, думки та емоції."
