Маніакально-депресивний психоз: що означає історичний термін
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 2 жовтня 2026 · Редакційна політика
Маніакально-депресивний психоз (МДП) — історичний психіатричний термін, який найчастіше пов’язують із сучасним біполярним розладом (БАР). Проте між ними немає точного співвідношення «один старий діагноз = один сучасний діагноз». Класична крепелінівська категорія manic-depressive insanity була ширшою: вона охоплювала різні періодичні та рецидивні афективні стани, включно з частиною випадків, які сьогодні класифікували б як біполярні розлади, а частину — як рекурентні депресивні розлади.
Саме тому коректна сучасна відповідь на запит «що таке маніакально-депресивний психоз» звучить так: це важливий термін з історії психіатрії, а не назва, яку слід механічно переносити на людину сьогодні. Для сучасної діагностики використовують актуальні класифікації, клінічну історію епізодів і конкретні діагностичні вимоги. МКХ-11 CDDR Всесвітньої організації охорони здоров’я є чинною міжнародною клінічною основою, а в Україні доступна актуальна настанова МОЗ «Біполярний афективний розлад».
Коротко: що означає старий термін
Маніакально-депресивний психоз — історична назва великої групи афективних розладів, сформованої наприкінці XIX — на початку XX століття.
Найвідоміший етап розвитку поняття пов’язаний з Емілем Крепеліном і його концепцією manic-depressive insanity.
Сучасний біполярний розлад виріс із цієї історичної традиції, але не збігається з нею повністю.
Слово «психоз» у старій назві не означає, що кожна людина з сучасним БАР має марення або галюцинації.
БАР I типу, БАР II типу, циклотимія, рекурентна депресія та інші стани сьогодні розрізняють окремо.
Старий запис «МДП» у медичній документації потребує сучасної клінічної інтерпретації, а не автоматичної заміни назви.
Звідки з’явилося поняття маніакально-депресивного психозу
Зв’язок між меланхолією та манією помічали задовго до появи сучасної психіатрії. У XIX столітті французькі психіатри Жан-П’єр Фальре та Жюль Байярже описували циклічні форми хвороби, у яких періоди піднесення й збудження змінювалися депресивними фазами. Історичний огляд Френсіса Мондимора показує, що на початку XX століття Крепелін об’єднав великий масив таких спостережень у концепцію manic-depressive insanity.
Крепелін намагався класифікувати психічні розлади не лише за окремими симптомами, а й за перебігом у часі: як починаються епізоди, чи повторюються вони, чи настає відновлення між ними, чи з’являється стійке погіршення. Це було принциповим кроком для тогочасної психіатрії. Детальний аналіз усіх видань його підручника показує, що концепція МДП формувалася поступово і залишалася значно складнішою, ніж пізніший популярний образ «чергування манії та депресії». Trede та співавтори описують її як широку модель періодичних афективних станів, що еволюціонувала протягом десятиліть.
Що входило до широкої крепелінівської категорії
Історичне МДП охоплювало не тільки те, що сьогодні назвали б класичним біполярним розладом із маніакальними та депресивними епізодами. До широкої категорії потрапляли прості маніакальні стани, періодичні та циркулярні форми, змішані стани і значна частина депресивних станів. Саме тому історики психіатричної діагностики застерігають від прямого ототожнення крепелінівського МДП із сучасним БАР. Огляд історичних основ критеріїв біполярного розладу прямо описує стару категорію як ширшу за сучасне поняття біполярного розладу.
У пізніх працях Крепеліна велике значення мали також змішані прояви, а психотичні симптоми не виключали належності стану до маніакально-депресивної хвороби. Сучасний історичний аналіз його останніх клінічних описів показує, що МДП могло містити складні поєднання афективних, психотичних і навіть кататонічних проявів. Це ще одна причина не читати стару назву через сучасне вузьке значення слова «психоз». Kendler, 2021.
Чому маніакально-депресивний психоз і сучасний БАР — не точні синоніми
У популярних текстах МДП часто пояснюють одним реченням: «стара назва біполярного розладу». Для побутового орієнтування це наближення зрозуміле, але з історичної та клінічної точки зору воно надто грубе. Старе МДП було великою нозологічною парасолькою. Сучасні класифікації розділили цю територію на кілька більш точно визначених розладів і типів перебігу.
Перелом відбувався протягом XX століття, коли накопичувалися дані про відмінності між розладами з манією або гіпоманією та рекурентними депресіями без таких епізодів. Історичний огляд Жюля Ангста та Андреаса Марнероса описує, як у 1960-х роках роботи Angst, Perris і Winokur підтримали відокремлення уніполярних і біполярних розладів. Angst & Marneros.
Тому сьогодні історичний запис «маніакально-депресивний психоз» може мати різне сучасне значення залежно від реального перебігу: чи була в людини манія, гіпоманія, депресивні епізоди, змішані ознаки, психотичні симптоми, як довго тривали епізоди та що відбувалося між ними.
Що змінилося в сучасній класифікації
Сучасна система описує не історичну єдину категорію МДП, а конкретні біполярні та пов’язані розлади. ВООЗ у сучасному описі біполярного розладу розрізняє два основні типи: I тип із маніакальними епізодами та II тип із гіпоманіальними і депресивними епізодами без анамнезу манії. Українська клінічна настанова також окремо описує манію, гіпоманію, депресивні епізоди та діагностичну оцінку.
Біполярний розлад I типу
Для біполярного розладу I типу визначальне значення має маніакальний епізод. Депресивні епізоди дуже поширені й мають велике клінічне значення, але сучасна діагностична логіка I типу не зводиться до обов’язкового симетричного чергування «манія — депресія». Саме тому старий образ МДП як маятника між двома полюсами не відтворює всі варіанти перебігу.
Біполярний розлад II типу
При біполярному розладі II типу є гіпоманіакальні та депресивні епізоди, але немає анамнезу маніакального епізоду. Це клінічно важлива відмінність. Гіпоманія не є просто «легкою манією» в побутовому сенсі: її відрізняють за тяжкістю, функціональними наслідками й діагностичними вимогами. Окремий матеріал «Біполярний розлад I чи II типу: у чому різниця» розбирає цю межу докладніше.
Циклотимія
Циклотимія є окремим спорідненим розладом із хронічною нестабільністю настрою, де симптомні періоди не відповідають повним критеріям маніакальних, гіпоманіакальних або депресивних епізодів у той самий спосіб, що при БАР I чи II типу. Її не слід автоматично називати «легким МДП».
Рекурентна депресія
Одна з найважливіших історичних змін стосується повторних депресивних епізодів без манії або гіпоманії. У широкій крепелінівській моделі частина таких випадків входила до маніакально-депресивної хвороби. У сучасній класифікації депресивні розлади мають власну діагностичну групу. Отже, старий термін може охоплювати випадки, які сьогодні не називали б біполярним розладом.
Чому слово «психоз» у старій назві вводить в оману
Сучасне слово «психоз» зазвичай пов’язують із маренням, галюцинаціями, вираженою дезорганізацією мислення або поведінки та іншими порушеннями перевірки реальності. Через це назва «маніакально-депресивний психоз» може створити хибне враження, що психотичні симптоми є обов’язковими для кожного випадку біполярного розладу. Це не так.
При БАР психотичні симптоми можуть виникати, особливо під час тяжкої манії або тяжкої депресії, але їхня наявність залежить від конкретного епізоду. Сучасна класифікація оцінює психотичні симптоми окремо. Докладно про це — у матеріалі «Психоз при біполярному розладі».
Історично слово «психоз» використовувалося значно ширше як частина старої мови психіатричної класифікації. Тому його присутність у назві МДП не можна переносити на сучасну людину як твердження «в неї був або є психоз».
Манія, гіпоманія, депресія і психоз: чотири різні поняття
Термінологічна плутанина часто виникає тому, що старе МДП однією назвою охоплювало кілька рівнів опису. У сучасній клінічній мові важливо розділяти стан, епізод, симптоми та діагноз.
Манія — патологічно підвищений або різко дратівливий стан із помітним зростанням енергії та активності й іншими характерними змінами.
Маніакальний епізод — клінічно визначений епізод із вимогами до симптомів, тяжкості, тривалості, функціонального порушення та контексту.
Гіпоманія — епізодична активація, подібна за ядром до манії, але з іншою тяжкістю та функціональними наслідками; психотичні симптоми несумісні з визначенням гіпоманіакального епізоду.
Біполярна депресія — депресивний епізод у перебігу біполярного розладу; за переживаннями він може бути дуже схожим на уніполярну депресію, тому вирішальне значення має історія манії або гіпоманії.
Психотичні симптоми — окрема група проявів, яка може супроводжувати певні тяжкі епізоди, але не визначає весь біполярний розлад.
Чи означає МДП обов’язкове чергування манії та депресії
Ні. Історичне поняття було ширшим, а сучасний БАР також не вимагає регулярного ритму «манія — депресія — манія». Епізоди можуть відрізнятися за тривалістю, тяжкістю, частотою та послідовністю; між ними можливі періоди ремісії. У деяких людей у клінічній історії домінують депресивні епізоди, в інших особливо помітною є манія.
Так само неправильно називати будь-які часті перепади настрою «маніакально-депресивним психозом». Біполярна діагностика ґрунтується на епізодичності, характерному наборі симптомів, зміні від звичного рівня функціонування та виключенні інших причин.
Змішані стани: ще одна причина, чому стара схема «два полюси» надто проста
У реальному перебігу афективних розладів маніакальні й депресивні ознаки можуть поєднуватися. Крепелін приділяв змішаним станам значну увагу; сучасні системи також визнають змішані прояви, але описують їх у власних діагностичних рамках. «Змішаний епізод при біполярному розладі» пояснює, як сьогодні розуміють такі поєднання і чому застарілі формули на кшталт «змішаний розлад афективного спектру» не слід перетворювати на самостійний сучасний діагноз.
МДП і шизофренія — це не одне й те саме
Слово «психоз» у старому терміні іноді породжує ще одну помилку: начебто маніакально-депресивний психоз є різновидом шизофренії. Історично Крепелін, навпаки, будував свою систему навколо розмежування маніакально-депресивної хвороби та dementia praecox — категорії, з якої надалі розвивалося сучасне поняття шизофренії. Сьогодні біполярні й первинні психотичні розлади також належать до різних діагностичних груп.
Водночас сам факт марення або галюцинацій не визначає діагноз автоматично. Психотичні симптоми можуть виникати при манії, біполярній депресії та інших станах. Для диференціації важливі зв’язок психотичних симптомів із настроєвим епізодом, їхня тривалість, загальна часова лінія хвороби, речовини, ліки та медичні причини.
Що робити, якщо в старій медичній карті написано «МДП»
Старий запис варто сприймати як історичну клінічну інформацію, а не як сучасний діагностичний код. Найважливіше — відновити, що саме відбувалося з людиною: чи були повні маніакальні епізоди, гіпоманія, депресивні епізоди, психотичні симптоми, госпіталізації, змішані стани, тривалі ремісії, які препарати призначалися і як змінювався стан у часі.
Сучасний психіатр може переглянути цю історію відповідно до чинних критеріїв. Це особливо важливо, якщо старий діагноз впливає на поточне лікування або якщо людина багато років не проходила повторної оцінки. Окремо описано, як проходить діагностика біполярного розладу.
Перейменування діагнозу не повинно виконуватися за одним словом у старій довідці. Наприклад, історичний МДП з документованою манією може відповідати сучасній біполярній діагностиці, тоді як історичний запис, що стосувався лише рекурентних депресивних епізодів, потребуватиме іншої оцінки.
Як сьогодні встановлюють біполярний розлад
Сучасна діагностика починається з клінічної оцінки, а не з пошуку старого ярлика або одного симптому. Психіатр уточнює часову лінію епізодів, зміни сну, енергії, активності, мовлення, мислення, імпульсивності, функціонування, депресивні періоди, психотичні прояви, сімейну історію, вживання речовин, медикаменти та можливі соматичні причини.
Українська настанова МОЗ підкреслює, що позитивний результат скринінгового опитувальника не дорівнює діагнозу, а діагноз біполярного афективного розладу встановлює психіатр. Історичний термін МДП тим більше не може бути способом самодіагностики.
Чи змінилося лікування разом із назвою
Так, і значно. Сучасне лікування прив’язане до конкретного розладу, типу та фази: гостра манія, біполярна депресія, підтримувальне лікування і профілактика рецидивів мають різні клінічні завдання. Вибір препаратів залежить від поточного епізоду, попередньої відповіді, супутніх станів, ризиків, вагітності та інших індивідуальних факторів.
У сучасній допомозі поєднують медикаментозне лікування, психоосвіту та психосоціальні втручання. Детальний доказовий огляд зібрано в матеріалі «Лікування біполярного розладу». Старий діагноз у документах не є підставою самостійно продовжувати, відновлювати, скасовувати або змінювати психіатричні препарати.
Який термін коректно використовувати сьогодні
У сучасному професійному тексті основним терміном є «біполярний розлад» або, у відповідному медичному контексті, «біполярний афективний розлад». В Україні саме назву «Біполярний афективний розлад» має чинна клінічна настанова МОЗ. Міжнародна МКХ-11 CDDR описує сучасні біполярні та пов’язані розлади окремими діагностичними категоріями.
Формулу «маніакально-депресивний психоз» доречно використовувати тоді, коли йдеться про історію психіатрії, стару медичну документацію, еволюцію класифікацій або пояснення застарілої назви. Якщо йдеться про конкретну людину сьогодні, точним є сучасний діагноз, встановлений за актуальними критеріями.
Чому старий термін усе ще трапляється
Медична мова змінюється повільніше, ніж офіційні класифікації. Історичні назви залишаються в старих підручниках, архівах, довідках, перекладах, родинних розповідях і популярній культурі. Крім того, «маніакально-депресивний» інтуїтивно описує два крайні полюси настрою, тому словосполучення легко запам’ятовується.
Проблема виникає, коли історичний термін починають використовувати як сучасний клінічний ярлик. Він приховує важливі відмінності між I і II типом БАР, гіпоманією та манією, біполярною і рекурентною уніполярною депресією, психотичними та непсихотичними епізодами. Саме ці відмінності сьогодні визначають діагностичну логіку та вибір лікування.
Коли потрібна невідкладна допомога
Історична назва не має затримувати допомогу, якщо людина зараз перебуває у гострому стані. Невідкладна психіатрична або медична оцінка потрібна при вираженій манії з втратою безпечного контролю поведінки, психотичних симптомах, тяжкій депресії із суїцидальними намірами, небезпечній агресії, різкій дезорганізації або неможливості подбати про базові потреби. Якщо є безпосередня загроза життю чи здоров’ю, слід звертатися по екстрену медичну допомогу.
Часті запитання
Маніакально-депресивний психоз — це біполярний розлад?
У побутовому поясненні МДП часто називають старою назвою біполярного розладу. Історично це лише частково точне твердження. Крепелінівська категорія була ширшою й охоплювала також частину станів, які сучасна класифікація відносить до депресивних розладів. Тому для конкретної людини потрібна сучасна діагностична оцінка.
Чому в назві є слово «психоз», якщо психозу може не бути?
Тому що слово належить до старої нозологічної мови. У сучасній психіатрії психотичні симптоми оцінюють окремо. Вони можуть виникати під час тяжких афективних епізодів, але не є обов’язковими для біполярного розладу.
Чи є МДП різновидом шизофренії?
Ні. Історично концепція Крепеліна якраз протиставляла маніакально-депресивну хворобу іншій великій групі психозів, з якої надалі розвинулося поняття шизофренії. Сучасні біполярні та шизофренічні розлади також класифікуються окремо, хоча психотичні симптоми можуть траплятися в різних діагностичних контекстах.
Чи можна мати БАР без психотичних симптомів?
Так. Психотичні симптоми не є обов’язковими для БАР. Вони можуть з’являтися в окремих тяжких епізодах. При БАР II типу визначальними є гіпоманіакальні та депресивні епізоди без анамнезу манії.
Чи може старий діагноз МДП сьогодні відповідати рекурентній депресії?
Так, це можливо в історичному сенсі, тому що широка категорія МДП охоплювала частину повторних депресивних станів без обов’язкової манії. Вирішальними є не літери старого діагнозу, а документована історія епізодів і сучасна клінічна оцінка.
Чи означає МДП регулярне чергування манії та депресії?
Ні. Ні історичне поняття, ні сучасний біполярний розлад не вимагають регулярного чергування двох полюсів за фіксованою схемою. Послідовність, тривалість і частота епізодів можуть суттєво відрізнятися.
Чи використовують термін МДП як офіційний сучасний діагноз?
У сучасній клінічній практиці використовують актуальні назви й критерії біполярних, депресивних та інших розладів. «Маніакально-депресивний психоз» зберігає значення передусім як історичний і термінологічний маркер.
Що робити, якщо лікар колись поставив МДП, а зараз у документах написано БАР?
Попросіть психіатра пояснити, на які сучасні критерії спирається поточний діагноз і які епізоди в анамнезі є визначальними. Зміна терміна може відображати оновлення класифікації, але в окремих випадках потрібна повна повторна оцінка історії хвороби.
Пов’язані статті
Джерела
Angst, J., & Marneros, A. (2001). Bipolarity from ancient to modern times: conception, birth and rebirth. PubMed PMID 11869749
Kendler, K. S. (2021). Kraepelin's final views on manic-depressive illness. Journal of Affective Disorders, 282, 979–990. PubMed PMID 33601743
Міністерство охорони здоров’я України. Настанова 00717 «Біполярний афективний розлад». guidelines.moz.gov.ua
Mondimore, F. M. (2005). Kraepelin and manic-depressive insanity: an historical perspective. International Review of Psychiatry, 17(1), 49–52. PubMed PMID 16194770
Trede, K., Salvatore, P., Baethge, C., Gerhard, A., Maggini, C., & Baldessarini, R. J. (2005). Manic-depressive illness: evolution in Kraepelin's Textbook, 1883–1926. Harvard Review of Psychiatry, 13(3), 155–178. PubMed PMID 16020028
World Health Organization. (2024). Clinical descriptions and diagnostic requirements for ICD-11 mental, behavioural and neurodevelopmental disorders (CDDR). WHO
World Health Organization. (2026). Bipolar disorder. WHO Fact Sheet
Zivanovic, O., & Nedic, A. (2012). Kraepelin's concept of manic-depressive insanity: one hundred years later. Journal of Affective Disorders, 137(1–3), 15–24. PubMed PMID 21497402