Ефект Розенталя, також відомий як ефект Пігмаліона, є психологічним феноменом, який впливає на спостережувану процвітання та розвиток особистості. Цей ефект передбачає, що очікування і прогнози інших людей можуть визначити характер їх дій та реакцій, що впливає на самореалізацію цих очікувань.
Ефект Розенталя був виявлений в дослідженнях психолога Роберта Розенталя та педагога Леона Рореша. Вони провели експеримент, в якому вчителям повідомили, що деякі з їх учнів мають особливий потенціал інтелектуального розвитку. Ці учні, як потім виявилося, були випадково обрані.
Результати експерименту показали, що вчителі мали вищі очікування від цих учнів, надавали їм більше додаткових можливостей та стимулів, і навіть ставили вищі оцінки за їх роботу. Це впливало на самовизначеність учнів, які навчалися в сприятливій атмосфері, та приводило до покращення їхніх результатів.
Ефект Розенталя є проявом когнітивного спотворення, коли очікування і прогнози особистості впливають на спосіб сприйняття та взаємодії з іншими людьми. Це свідчить про важливість позитивних очікувань та вірі в потенціал інших людей.
Для ілюстрації ефекту Розенталя можна навести такий приклад: якщо батьки вірять у талант своєї дитини і демонструють підтримку і зацікавленість у її навчанні та розвитку, то це може позитивно вплинути на самооцінку та досягнення дитини.
Проте, ефект Розенталя також може мати негативні наслідки. Якщо людина має негативні очікування щодо свого успіху або здатності виконати певне завдання, це може позначитися на її самовпевненості та результативності.
Отже, ефект Розенталя є важливим поняттям в психології, яке розкриває вплив очікувань і прогнозування на самосприйняття та досягнення особистості. Цей ефект може бути використаний для підтримки, мотивації та розвитку потенціалу інших людей.
Kommentarer